верхні лісосклади та проміжні лісовантажні пункти, транспортні, під'їзні та трелювальні шляхи, інші місця переміщення техніки та людей, границі внутрішніх та зовнішніх зон безпеки вздовж перерахованих виробничих елементів;
границі пасік та ділянок, їх номери; напрями розроблення пасік, звалювання дерев, трелювання деревної сировини та її вивезення; границі підгірної небезпечної зони; місця чергування працівників, виконуючих функції сигнальників;
місця встановлення за межами лісосіки заборонних знаків безпеки відповідно до вимог підпункту 15.1.25, побутового приміщення та інших елементів облаштування бригади, зберігання паливно-мастильних матеріалів, техніки, відпочинку коней;
шляхи переходу працівників з пасіки на пасіку.
15.1.8. Показ варіантів безпечного розташування ланок працівників та рухомих технічних засобів з дотриманням необхідних зон безпеки між місцями звалювання дерев (наземного спускання круглих лісоматеріалів) та виконанням інших операцій необхідно відображати у розділі V карти технологічного процесу. У цьому розділі необхідно показувати, де і якій ланці працівників (робочій машині) дозволяється працювати при кожному варіанті їх розташування.
На значних за розмірами лісосіках зони безпеки між місцями звалювання дерев та виконанням інших операцій або роботою другої ланки лісорубів, які звалюють дерева, слід встановлювати у вигляді однієї пасіки шириною, не меншою ніж радіус небезпечної зони звалювання дерев.
15.1.9. Запроектовані границі пасік та шляхи переходу працівників з пасіки в пасіку повинні чітко позначатися на місцевості.
На схилах крутістю понад 15° границі пасік необхідно намічати вздовж схилів.
15.1.10. Для лісосік, незначних за площею, або при проведенні підготовчих робіт, де неможливо безпечно розташувати ланки працівників за допомогою встановлення черговості виконання окремих операцій на різних пасіках, рекомендується приймати рішення щодо одночасної роботи окремих ланок бригади на двох лісосіках, на лісосіці та винесеному за її межі на безпечну відстань верхньому лісоскладі або тимчасового припинення звалювання дерев у періоди, коли на лісосіці потрібно виконувати інші операції. Про це в карті технологічного процесу необхідно робити чіткий, зрозумілий для керівника робіт та працівників запис.
15.1.11. Карту технологічного процесу слід розробляти за встановленим на підприємстві порядком у трьох примірниках.
15.1.12. Для рубок головного користування на підприємствах Держкомлісгоспу України карта технологічного процесу повинна узгоджуватись з інженером з лісозаготівель або іншою особою, що суміщує його обов'язки, і керівником служби охорони праці, а для рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, - з інженером лісового господарства та керівником служби охорони праці.
15.1.13. Затверджувати карту технологічного процесу повинна особа, яка отримала від роботодавця необхідні повноваження, після приземлення небезпечних дерев на територіях, на яких ці дерева підлягають звалюванню під час підготовчих робіт відповідно до вимог підпунктів 15.2.1, 15.2.2, 15.2.3, 15.2.4 та 15.2.9 цих Правил, підтвердження виконання вищезгаданих робіт у карті технологічного процесу особою, уповноваженою для перевірки виконання робіт роботодавцем, а для лісосік зимового розроблення - і вирубування на робочій території підліска.
15.1.14. На підприємствах Держкомлісгоспу України один примірник погодженої карти технологічного процесу повинен реєструватись і зберігатись у інженера з лісозаготівель (лісового господарства). Два її узгоджених примірники необхідно передавати у виробничий підрозділ (лісництво, лісопункт), керівник якого зобов'язаний їх також зареєструвати та передати майстрові чи іншому керівнику робіт під розпис один примірник карти разом з завданням на виконання підготовчих робіт. Після затвердження двох примірників карти технологічного процесу керівник виробничого підрозділу або його помічник (заступник) зобов'язаний зробити відмітку про затвердження карти у примірнику, що був у керівника лісосічних робіт, і безпосередньо чи через нього передати її бригадирові лісозаготівельної бригади під розпис. Керівник лісосічних робіт для подальшого керівництва роботами повинен отримати перший примірник затвердженої карти технологічного процесу і її зміст довести під розпис до відома всіх членів бригади (ланки).
На підприємствах, не підпорядкованих Держкомлісгоспу України, порядок розроблення, погодження, затвердження та використання карти технологічного процесу повинен уточнюватись роботодавцем.
15.1.15. Під час розроблення карти технологічного процесу і ведення рубок головного користування необхідно враховувати вимоги пунктів 47 - 57 Правил рубок головного користування в лісах України.
15.1.16. Після закінчення лісосічних робіт карта технологічного процесу повинна передаватись керівниками лісосічних робіт у виробничий підрозділ для зберігання на термін не менше 3-х років.
15.1.17. Для лісосіки, при розробленні якої мав місце нещасний випадок, карту технологічного процесу з підписами працівників слід зберігати на підприємстві з терміном, установленим для зберігання актів розслідування причин нещасних випадків.
15.1.18. Лісосічні роботи повинні припинятись під час зливи, граду, грози, хуртовини, густого туману при видимості менше 50 м, у темряві без штучного освітлення, а звалювання дерев моторними пилками - в усіх випадках з настанням темряви.
Звалювання дерев та інші роботи під наметом насаджень слід виконувати: у рівнинних умовах за швидкості вітру не більше 11 м/с, гірських та на схилах крутістю понад 15°, горбистій місцевості - при вітрі зі швидкістю, що не перевищує 8,5 м/с (ознаки наведені в додатку 2).
15.1.19. На небезпечних територіях у додаток до обмежень, названих у підпункті 15.1.18, повинна припинятись всяка робота за наявності снігу або ожеледі (льоду) на деревах, ожеледиці на замерзлому ґрунті, вітрі зі швидкістю понад 5,2 м/с (коли вітер піднімає сухе листя, приводить в рух тонкі гілки дерев), а на схилах крутістю понад 15° - також за товщини снігового покриву понад 30 см. Тут до приземлення небезпечних дерев, яке приводить лісові ландшафти до територій помірного ризику, за відносно безпечних погодних умов дозволяється виконувати лише вкрай необхідні такі роботи: розмітка границь лісосік, інших виробничих об'єктів та елементів облаштування бригади, а також відведення лісосік, звалювання заважаючих безпечній роботі дерев.
15.1.20. Роботи на небезпечних територіях необхідно виконувати під безпосереднім керівництвом майстра або іншої посадової особи, яка пройшла перевірку знань з охорони праці на лісозаготівлі і отримала від роботодавця необхідні повноваження.
15.1.21. Заїзди трактора на небезпечну територію дозволяється здійснювати лише за вказівкою керівника лісосічних робіт для приземлення небезпечних (завислих) дерев та їх витягування на території помірного ризику, а також для розтягування завалів.
15.1.22. Під час звалювання, трелювання (уключаючи наземне спускання круглих лісоматеріалів) та навантажування деревини необхідно користуватися надійними засобами сигналізації. Сигнал "пуск" має подавати працівник, який призначається керівником лісосічних робіт для безпечного виконання відповідних операцій, або сам керівник. Тимчасова зупинка руху (роботи) технічного засобу або коней повинна здійснюватись за сигналом будь-якої особи.
15.1.23. Перед відпилюванням (відрубуванням) верхівок повалених дерев їх слід звільняти від деревини, що притискує верхівку. Під час відокремлення верхівок від нестійко лежачих дерев та тих, що лежать серединою на випуклих елементах рельєфу чи на інших деревах, працівник не повинен перебувати поруч з приверхівковою частиною стовбура, яка після обезвершинення часто приходить у швидкий некерований рух, а також нижче стовбура на схилі крутістю понад 20°, якщо стовбур не прив'язаний.
15.1.24. У місцях виконання лісосічних операцій, крім звалювання дерев та ведення наземного спускання деревини, небезпечна зона між окремими ланками працівників повинна встановлюватись за висотою найбільш високих дерев (хлистів), що очищаються від сучків, трелюються або відвантажуються, збільшеній на 5 м, але становити не менше 25 м на рівнині і 30 м на схилах. Робота на одній вертикалі схилів крутістю понад 15° двох і більше працівників (тракторів, машин) не повинна допускатись, оскільки деревина та інші предмети, що під час роботи часто зрушуються, некеровано переміщуючись вздовж схилу, можуть на своєму шляху травмувати людину та пошкодити засоби виробництва. Дотримання цих зон повинне здійснюватись самими працівниками з встановленням переносних заборонних знаків безпеки, виготовлених відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
15.1.25. Додаткові заборонні знаки безпеки необхідно встановлювати перед проведенням лісосічних робіт вздовж шляхів найбільш вірогідного переміщення людей (доріг, стежок, волоків, водних об'єктів тощо), що перетинають лісосіку, а також додаткову робочу територію бригад або наближаються до неї на відстань, меншу, ніж радіус небезпечної зони звалювання дерев. При машинному звалюванні або трелюванні дерев у темряві заборонні знаки необхідно штучно освітлювати.
Знаки слід оформляти відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 у вигляді круга діаметром 450 мм. Смуга шириною 5 см, що тяжіє до крайки круга, повинна бути пофарбована в червоний колір, а на білому полі чорними літерами слід наносити напис "Стороннім прохід та проїзд заборонені. Лісозаготівля". Знак необхідно встановлювати на висоті 1,5 - 1,7 м від землі на відстані 60 - 70 м від місць проведення лісосічних робіт. Він дозволяє подальший рух до знаків, що встановлюються окремими членами бригади, лише працівникам, які прибувають на робочу територію бригад для виконання покладених на них обов'язків, пройшли перевірку знань з вимог безпеки праці на лісозаготівлі, мають каски або можливість використати резервні каски, що повинні бути в обігрівальному приміщенні бригади.
15.1.26. Під час виконання лісосічних робіт на схилах крутістю понад 15° знаки, описані в підпункті 15.1.25, повинні встановлюватись також вздовж місць найбільш вірогідного переміщення людей, які пересікають підгірну небезпечну зону. На межі з нею переїзди на дорогах допускаються лише з дозволу членів бригади, що призначаються керівником лісосічних робіт для чергування за межами цієї зони на період звалювання дерев, очищення їх від сучків, розкряжування та наземного трелювання. Дозвіл такий може видаватися лише після тимчасового призупинення перерахованих операцій вище щодо схилу.
15.1.27. Якщо лісосічні роботи виконуються на територіях, що прилягають до доріг, які з'єднують населені пункти, вздовж них необхідно встановлювати також знаки безпеки, передбачені ДСТУ 4100-2002.
15.1.28. Проведення лісосічних робіт у заболоченій місцевості та в заплавних місцях дозволяється лише після замерзання або підсихання ґрунту.
15.1.29. На лісосіках з масовим однобічним нахилом дерев лісосічні роботи дозволяється виконувати в періоди, коли напрямок нахилу дерев збігається з напрямком переважаючого вітру.
15.1.30. Усі працівники, які зайняті на лісосічних роботах або на переміщеннях круглих лісоматеріалів, повинні працювати в захисних касках, а лісоруби на звалюванні дерев та чокерівник - у сигнальних жилетках.
15.1.31. Працівники, що працюють на схилах, повинні бути додатково забезпечені роботодавцем засобами проти ковзання відповідно до вимог підпункту 13.2.2.
15.1.32. При виконанні лісосічних операцій бригада повинна складатись не менше ніж з двох працівників, один з яких повинен призначатися старшим. Під час роботи вони повинні бачити один одного.
15.1.33. До лісосічних робіт допускаються особи чоловічої статі, які досягли 18 років, пройшли підготовку за фахом відповідно до діючих нормативних актів, освоїли вимоги з охорони праці і не мають медичних протипоказань для виконання закріплених за ними робіт.
15.1.34. Для виконання робіт на висоті (на кінцевих чи проміжних опорах канатних установок, на деревах при закиданні канатів з гаками на завислі предмети, роботі на драбинах) необхідно призначати людей, які за станом здоров'я придатні для виконання відповідних робіт, що повинно підтверджуватись результатами медичних оглядів.
15.1.35. Використовувати працю жінок (віком старше 18 років) дозволяється для проведення лісосічних робіт на рівнині та схилах крутістю до 15° на операціях, не пов'язаних зі звалюванням дерев, обрубуванням (обрізуванням) сучків та гілля, розкряжуванням і трелюванням деревини. До таких робіт відносяться очищення лісосік від дрібномірної захаращеності, вирубування підліска, піднесення, навантажування і вивантажування короткомірної деревини (баланси, гірничі стояки, технологічна сировина, дрова паливні, осмол та інші), довжина яких не перевищує 2 м, а вага не перевершує 7 кг.
15.2. Організація та технологічне підготовлення території
15.2.1. До проведення основних лісосічних робіт необхідно виконати підготовчі роботи. Вони повинні виконуватись з метою створення безпечних умов праці при поточному рубанні лісу і для ведення робіт у подальшому. Вони включають:
перевірку рівня радіації на радіоактивно забруднених територіях;
розмітку границь пасік та стежок для переходів працівників з пасіки в пасіку;
підготовку основної території лісосік;
підготовку намічених на лісосіках для першочергового використання верхніх лісоскладів та проміжних лісовантажних пунктів з шириною, не меншою ніж 1,5-кратна довжина дерев (деревних хлистів, довгоття, сортиментів), які трелюються;
комплекс робіт з підготовки додаткової робочої території лісозаготівельних бригад;
приземлення усіх небезпечних та заважаючих безпечній роботі дерев у зовнішніх та внутрішніх зонах безпеки;
встановлення побутового приміщення, заборонних знаків безпеки за межами робочої території бригад відповідно до вимог підпунктів 15.1.25, 15.1.26 та 15.1.27 цих Правил.
За необхідності перелік підготовчих робіт підприємством розширюється. До них можуть приєднуватись роботи з прибирання дрібних за розмірами дерев і перш за все - беріз, для звалювання кожного з яких необхідно використовувати одночасно двох лісорубів, а також підлягаючих першочерговому вирубуванню дерев, що сплелися кроною з іншими, більш значними за розмірами, тощо.
15.2.2. Підготовка основної території лісосіки включає приземлення на ній небезпечних дерев, ліквідацію захаращеності, прибирання заважаючого лісосічним роботам підліска, розмітку волоків, а також будівництво волоків та під'їзних шляхів, для створення яких необхідні механізовані земляні роботи, а в гірських лісах - також монтаж канатних установок, прорубування трас для них.
15.2.3. Виконання основних лісосічних робіт без попереднього приземлення небезпечних дерев та розмітки стежок для переходів працівників з пасіки в пасіку при підготовці основної території лісосіки дозволяється у таких випадках:
якщо дерева звалюються та трелюються машинами з укріпленими кабінами і поза кабінами машин, ніхто на лісосіці не працює;
при проведенні проріджувань, прохідних та санітарних вибіркових рубок, якщо основні лісосічні роботи виконуються за відсутності снігу та льоду на деревах, а також снігу товщиною понад 30 см на поверхні ґрунту і швидкості вітру не вище 5,2 м/с;
за наявності на лісосіці понад 20 % небезпечних дерев і розробленні її в безсніжний період. Такі лісосіки повинні розроблятися за правилами для ушкоджених стихійними природними явищами (вітровально-буреломних лісосік) відповідно до вимог підпунктів 15.2.17 - 15.2.28 та 15.3.38 - 15.3.42 цих Правил.
Вирубування підліска на основній території лісосіки під час підготовки останньої дозволяється виключати з комплексу підготовчих робіт, якщо основні лісосічні роботи планується проводити за відсутності снігу на поверхні ґрунту.
15.2.4. Комплекс робіт щодо підготовки додаткової робочої території лісозаготівельних бригад повинен включати:
розчищення, ремонт, реконструкцію, а за необхідності і нове будівництво трелювальних волоків та під'їзних шляхів, верхніх лісоскладів та проміжних лісовантажних пунктів (якщо виникає потреба названі виробничі елементи виносити за межі лісосіки), шляхів транспорту;
улаштування місць для стоянки техніки, догляду за нею, заправлення її паливно-мастильними матеріалами, відпочинку та годування коней, встановлення пожежного щита та інших елементів технологічного облаштування бригад, побутового приміщення.
Названі роботи дозволяється виконувати після приземлення усіх небезпечних дерев на додатковій робочій території, а також у прилеглих до неї та побутового приміщення зовнішніх зонах безпеки.
15.2.5. Для підіймання тракторів на гірську лісосіку рекомендується прокладати порожняковий тракторний шлях. Розташування таких шляхів необхідно здійснювати так, щоб за рахунок них можна було поступово створювати надійну взаємозв'язану постійно діючу транспортну сітку, придатну для більш безпечного, в порівнянні з трелюванням, вивезення деревини. Для цього порожнякові та під'їзні шляхи, а також частину трелювальних волоків рекомендується влаштовувати з повздовжнім ухилом проїзної частини не більшим за 120 ‰ (6 - 7°). У складних природних умовах порожнякові тракторні шляхи дозволяється будувати і з вищим повздовжнім ухилом, але не більшим від допустимих ухилів тракторних волоків відповідно до вимог підпункту 15.7.7 цих Правил.
15.2.6. За необхідності зміни напрямку трелювального волока або порожнякового (під'їзного) шляху при відведенні лісосік під несуцільні рубки прямолінійні відрізки візирів довжиною не менше 30 м необхідно з'єднувати між собою та існуючою дорожньою сіткою з кутом повороту (приєднання) не більшим 60°. Далі повинні намічатись дуговидні криві границь просіки. Внутрішню криву при цьому слід проводити через середини відрізків візирів, зовнішню - через місця з'єднання візирів. Коридор, який при цьому формується під час проведення рубок з радіусом кривих у плані, близьким до 30 м, дає можливість безпечно переміщати деревні хлисти без значного його розширення. У складних рельєфних умовах довжину візирів дозволяється зменшувати до 20 - 15 м. У гірській та горбистій місцевостях місця поворотів (серпантин) доцільно приурочувати до надзаплавних терас, терас на схилах та водорозділів.
15.2.7. Під час виконання земляних робіт бульдозером у коридорах на схилах слід керуватись вимогами безпеки, встановленими підпунктами 7.4.11 - 7.4.14 цих Правил. На перезволожених ділянках глинистих та суглинистих ґрунтів земляні роботи доцільно виконувати після замерзання ґрунту на глибині, за якої унеможливлюється вгрузання бульдозера в мул.
15.2.8. Внутрішні (на лісосіці) та зовнішні (вздовж лісосіки, додаткової робочої території, елементів облаштування бригади) зони безпеки слід встановлювати шириною, не меншою ніж радіус небезпечної зони звалювання дерев (щонайменше 50 м на рівнині та 60 м - на схилах). Вздовж транспортних шляхів ширину зон безпеки допускається зменшувати до 40 м у середньовікових насадженнях та до 30 м - у молодняках.
15.2.9. За межами зон безпеки при підготовчих роботах необхідно прибирати лише ті небезпечні дерева, які створюють загрозу працівникам під час їх роботи в зонах безпеки.
При вибіркових санітарних рубках та розробленні лісосік за правилами вітровально-буреломних у зовнішніх зонах безпеки навкруги лісосіки необхідно прибирати лише ті небезпечні дерева, які створюють загрозу працівникам під час їх роботи на лісосіці. Звалювати небезпечні дерева тут дозволяється як під час підготовчих робіт, так і при основних лісосічних роботах з дотриманням вимог підпунктів 15.2.4 та 15.2.11 цих Правил.
15.2.10. Елементи технологічного облаштування бригади та побутові приміщення необхідно влаштовувати від автодоріг на відстані не ближче 10 м; трелювальних шляхів - на відстані, що перевищує на 5 м довжину дерев (хлистів, довгоття, сортиментів), які трелюються; місць звалювання лісу на відстанях, що переважають радіус небезпечної зони звалювання дерев. Вони повинні розташовуватись за межами підгірних небезпечних зон з нагірного боку від названих виробничих елементів незалежно від крутості схилу. Для відпочинку та годування коней необхідно підбирати території на відстані не ближче 100 м від місць звалювання дерев.
15.2.11. Перед використанням верхніх лісоскладів для відвантаження деревини у внутрішніх зонах безпеки навкруги лісоскладів повинні бути прибрані усі намічені до рубання дерева.
15.2.12. На рубках головного користування та інших суцільних рубках верхні лісосклади повинні влаштовуватись на відстані не менше 10 м від стіни лісу.
15.2.13. У міру віддалення робіт з заготівлі деревної сировини від верхнього лісоскладу (складів) першої черги на великих лісосіках дозволяється влаштування верхніх лісоскладів, трелювальних волоків, порожнякових тракторних та під'їзних шляхів, елементів облаштування бригад другої та подальших черг використання. Названі елементи, а також проміжні лісовантажні пункти при цьому повинні влаштовуватись на територіях, приведених до помірного ризику, з виконанням вимог підпунктів 15.2.11, 15.2.12 та 15.2.16 цих Правил.
15.2.14. Верхні лісосклади другої та подальших черг використання, а також під'їзні шляхи до них необхідно позначати пунктирами на технологічних схемах лісосіки в картах технологічного процесу з відображенням черговості введення лісоскладів в експлуатацію.
15.2.15. Бригада (ланка) працівників, що направляється для виконання підготовчих робіт з прибиранням небезпечних дерев, ліквідацією захаращеності та зняттям з дерев завислої на них ламані, повинна бути забезпечена моторною пилкою, бандажем для одягання на відземки тріснутих дерев перед їх спилюванням, трактором зі сталевим канатом довжиною не менше 35 м або пересувною мотолебідкою з канатом такої ж довжини, прядив'яним канатом довжиною щонайменше 10 м з трирогим гаком, звалювальною вилкою і багром висотою не менше 4 м, упором з металевим наконечником для одягання на жердину, клинками з синтетичного матеріалу або сухої деревини твердолистяних порід, сокирами. На кожного працівника повинен видаватись чокер з канатом довжиною 5 - 8 м. За необхідності перелік засобів виробництва розширюється.
15.2.16. Перед експлуатацією верхніх лісоскладів, проміжних лісовантажних пунктів, трелювальних волоків, під'їзних порожнякових та транспортних шляхів, елементів облаштування бригади, діючих при лісозаготівлі стежок та кінних доріг, що намічені для використання, в смугах лісу шириною щонайменше 20 м у всі боки від границь названих виробничих елементів та побутового приміщення необхідно зняти з дерев усі завислі на них верховіття, гілки, сучки, інші небезпечні предмети та приземлити суховершинні дерева.
15.2.17. Для зняття завислих на деревах верховіть, гілок та інших завислих важких предметів пріоритетним повинно бути використання механізованих підіймальних пристроїв. Стягування завислих предметів дозволяється також здійснювати за допомогою прядив'яного каната, прив'язаного до ручки багра або до трирогого гака, а зіштовхування - з використанням звалювальної вилки або жердини з металевим наконечником. Драбини та стрем'янки, які дозволяється використовувати для закидання каната з гаком на завислий предмет або наведення на нього багра, повинні відповідати вимогам пункту 7.1 ДНАОП 1.1.10-1.04-01.
15.2.18. Перед закиданням каната або наведенням багра з драбини, стрем'янки чи дерева працівник повинен надійно зафіксувати своє положення за допомогою монтажного пояса. Якщо за допомогою названих у підпункті 15.2.17 технічних засобів та/чи пристосувань завислий предмет стягнути (зіштовхнути) не вдається, його необхідно спробувати струсити. Для цього до стовбура дерева на максимально можливій висоті, але не вище місця зависання, слід прикріпити канат до трактора і шляхом натягування та відпускання каната декілька разів розгойдувати дерево, аж поки зависла на ньому деревна ламань або інший завислий предмет не впаде.
15.2.19. За неможливості безпечного зняття (струшування) завислих предметів з дерева чи звалювання дерев з зависаннями виробничі елементи, названі в підпункті 15.2.16, влаштовувати на відстані від таких дерев, яка перевищує 20 м.
15.2.20. Приземлення небезпечних дерев при підготовчих роботах моторними пилками необхідно здійснювати за відносно безпечних погодних умов.
15.2.21. Напівзавислі злами значних розмірів (верховіття яких торкаються землі), які не вдається безпечно зіштовхнути звалювальною вилкою, рекомендується стягувати за верхівку. Для їх стягування тракторами або мотолебідками канат слід кріпити в місці, де товщина верховіття становить не менше 14 - 16 см, при стягуванні кіньми, ручною лебідкою або канатом вручну - там, де товщина верхівки дорівнює 8 - 10 см. Гілки, що заважають чокеруванню (прив'язуванню) зламу, повинні відрубуватись. Стягування такого зламу дозволяється вести в поперечному напрямку, а під наметом насаджень і вздовж його осі в напрямку розташування верхівки. Мінімальна відстань, з якої дозволяється стягування зламів трактором та мотолебідкою за верхівку, повинна становити 10 м від неї, при кінному та ручному - 5 м і від пенька "зламанця" або дерева - носія відчахнення - не менше ніж їх півтори висоти. Перед стягуванням напівзавислих зламів чокерівникам слід відійти у бік трактора (лебідки, коней), протилежний місцю розташування пенька "зламанця", на відстань, що перевищує принаймні на 5 м довжину зламу, під кутом 45°.
15.2.22. Дерева зі зламами, що висять високо, не торкаючись землі, якщо злами не вдається зіштовхнути, стягнути за верхівку або струсити (з виконанням вимог підпункту 15.2.18), рекомендується вивалювати з корінням за допомогою канатів гусеничних тракторів або мотолебідок чи зламувати в місцях наявності гнилизни або поперечного раку, тріщин чи інших ушкоджень. При вивалюванні дерев з корінням канат трактора (мотолебідки) необхідно кріпити на висоті, що дорівнює близько десяти діаметрам дерева на висоті 1,3 м, перед зламуванням - вище місця ушкодження стовбура.
15.2.23. У разі приземлення дерев за допомогою каната трактор або мотолебідка повинні встановлюватись на відстані, що дорівнює щонайменше півтори висоти небезпечних, а також підтримуючих верхівку зламу дерев. Натягувати канат слід під кутом 90° до вертикальної площини, що створюється деревом разом з його зламом (далі - вертикальна площина зламу), після відходу чокерівників на безпечні відстані під кутом, близьким до 45° до вертикальної площини натягнутого каната та під таким же кутом до вертикальної площини зламу. Відходити слід у бік, протилежний напрямку натягування каната, а також розташуванню верхівки зламу, на відстань, що перевищує висоту дерева зі зламом більше ніж на 5 м. Перед натягуванням каната повинен подаватись сигнал попередження.
15.2.24. Вивалювати (зламувати) дерева зі зламом або відчахненням необхідно на територію, звільнену від менших за розміром та інших небезпечних дерев, які падаюче зі зламом (відчахненням) дерево може нахилити, зламати або вивалити в бік трактора (мотолебідки).
15.2.25. Якщо вивалювання, зламування або розгойдування дерев з завислими на них предметами відбуваються одночасно з рухом трактора, необхідно використовувати його найбільш уповільнену швидкість.
15.2.26. Під час ліквідації захаращеності слід у першу чергу витягувати дерева та їх частини, які не притиснені деревиною, льодом, снігом та іншими предметами, не затиснені між деревами чи пеньками "зламанцями". Таке витягування дозволяється вести тракторами в чокерному варіанті або з гідроманіпуляторами, моторними та ручними лебідками. Якщо дерево чи його частина лежать на землі і не сплутались гілками чи корінням з іншими деревами або чагарником і не перебувають під напругою, дозволяється також використання тракторів з гідрозахватами та коней, а дрібне ломаччя дозволяється виносити вручну.
15.2.27. Розтягування завалів з вітровальних (сніговальних, льодовальних) дерев, що переплетені між собою стовбурами, верховіттями, гілками чи корінням, необхідно здійснювати за допомогою канатів, тракторів чи спеціалізованих лебідок з відстані не менше 35 м.
15.2.28. Під час розтягування завалів та приземлення дерев трактором трактористу необхідно працювати зі справним склом і дверцятами кабіни трактора, закритими дверцятами, не висовуючись у бокове вікно кабіни.
15.2.29. Лісорубні квитки на прибирання небезпечних дерев повинні виписуватися не пізніше ніж через 10 днів після надходження відповідної заявки від підрозділів лісозаготівельника, перед розробленням лісосік рубок головного користування в першому кварталі наступного року - не пізніше 15 жовтня попереднього року.
15.3. Звалювання дерев бензиномоторними пилками
15.3.1. Звалювання дерев бензиномоторними пилками на усіх рубках лісу повинно виконуватися постійними працівниками, які пройшли необхідну професійну підготовку відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05, а також необхідні інструктажі на підприємстві, освоїли вимоги безпеки на лісосічних роботах. При цьому лісоруб, що звалює дерева бензиномоторною пилкою (далі - вальник лісу), повинен мати 6-й розряд, а другий лісоруб, який за необхідності йому допомагає (далі - помічник вальника), - 4-й або 5-й.
( підпункт 15.3.1 пункту 15.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 07.11.2007 р. № 257 )
15.3.2. Перед початком звалювання дерев вальник і помічник вальника повинні бути забезпечені усім необхідним інструментом та допоміжними пристроями, а також спецодягом та спецвзуттям відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам лісового господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.04.2005 № 65 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 539/10819 (НПАОП 02.0-3.03-05).
15.3.3. Для звалювання дерев бензиномоторними пилками необхідно використовувати такі допоміжні звалювальні засоби: звалювальна вилка, сокира, гідроклин чи гідродомкрат, звалювальна лопатка, синтетичні чи з сухої деревини твердолистяних порід клинки, кондак, прядив'яний канат чи ланцюг довжиною 10 м для бандажування дерев та стягування завислої на них ламані. У разі необхідності звалювання небезпечних дерев бригада повинна забезпечуватися додатковими засобами відповідно до вимог підпунктів 15.2.15 та 15.2.17 цих Правил.
15.3.4. Керівник лісосічних робіт зобов'язаний щоденно перевіряти комплектність бригади, наявність і справність бензопилки та допоміжних звалювальних засобів.
15.3.5. Бензопилка повинна мати справні механізми керування пилянням та зупинки, надійне кріплення всіх вузлів, шини, засобів захисту, не мати підтікань пального. У неї повинна бути забезпечена легкість ходу ручки подавання газу і її блокування.
15.3.6. Держаки для звалювальних вилок повинні бути довжиною 3 - 4 м, гладенькими, міцними і надійно кріпитися до металевого наконечника. Оптимальні розміри наконечника: загальна довжина 250 мм, довжина ріжків 70 мм, відстань між ріжками 70 мм, січення ріжка 7 х 16 мм, діаметр насадки 50 мм, вага наконечника 0,7 кг.
15.3.7. Усі інші допоміжні звалювальні засоби, окрім справності, повинні бути надійними і зручними в роботі.
15.3.8. Вальнику дозволяється самостійно звалювати дерева на суцільних рубках з використанням гідроклина чи гідродомкрата, синтетичних чи з деревини твердолистяних порід не менше ніж двох клинків або звалювальної лопатки, якщо дерева звалюються на звільнене від лісу місце, а за межами небезпечної зони працює інший працівник, який спостерігає за роботою вальника.
15.3.9. Удвох (вальник і помічник) необхідно працювати при розробленні вітровально-буреломних лісосік, пожарищ та інших ушкоджених стихійними природними явищами насаджень, під час проведення несуцільних рубок, у всіх випадках при звалюванні небезпечних дерев, дерев діаметром понад 22 см без використання гідроклина, гідродомкрата або синтетичних (дерев'яних) клинків, а також на схилах крутістю понад 20°.
15.3.10. У рівнинних умовах і на схилах крутістю до 20° за наявності снігового покриву товщиною більше 30 см слід проводити відгрібання снігу у радіусі 0,7 м навколо дерева, що підлягає звалюванню, на відхідних доріжках.
15.3.11. На каменистих розсипах, засніжених (з товщиною снігового покриву понад 0,5 м), лавинонебезпечних схилах крутістю понад 20° та діючих зсувах дозволяється звалювати пилками лише ті небезпечні дерева, які загрожують у разі їх можливого самопадіння робочим об'єктам, місцям переміщення людей та техніки і не можуть бути приземлені канатом трактора або мотолебідки з дотриманням вимог підпунктів 15.2.22, 15.2.23 та 15.2.24 цих Правил.
15.3.12. Одиночне звалювання дерев (без допомоги помічника вальника) дозволяється виконувати під час відносно безпечних погодних умов, а також за швидкості вітру не більше 4,5 м/с або якщо напрямок вітру збігається з напрямком звалювання дерев і має швидкість, що не перевищує значень, наведених у підпункті 15.1.18 цих Правил. Години, коли таке звалювання дозволяється, повинні встановлюватись щоденно керівником лісосічних робіт.
15.3.13. Перед початком звалювальних робіт вальник лісу та помічник вальника зобов'язані:
оцінити небезпеку щодо можливого падіння зламаних гілок і верхівок із звалюваного та стоячих поряд дерев;
визначити напрямок безпечного звалювання кожного дерева;
навкруги дерева в радіусі щонайменше 70 см врівень з землею вирубати чагарник, прибрати захаращеність, а в зимовий період також виконати вимогу підпункту 15.3.10;
підготувати дві відхідні доріжки довжиною 4 - 5 м і шириною не менше 35 см під кутом 45 - 60° до напрямку, протилежного напрямку звалювання дерева;
у разі звалювання дерева в напрямку до вершини схилу крутістю до 15° відхідні доріжки необхідно прокладати під кутом 60° до напрямку, протилежного напрямку наміченого падіння дерева;
перед звалюванням небезпечних дерев попередньо перевірити міцність таких дерев (зламів) звалювальною вилкою, за можливості зняти завислі гілки, верхівки та злами;
вздовж стежок, трелювальних волоків і доріг, які проходять через небезпечну зону звалювання дерев, шляхів переходу працівників з пасіки в пасіку встановити переносні заборонні знаки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76. Форма знака: круг діаметром 360 мм з червоною смугою шириною 4 см і білим полем та написом на полі чорним кольором "Прохід і проїзд заборонено. Звалювання лісу". Знаки повинні встановлюватись на висоті 1,5 м від поверхні землі на межах названої небезпечної зони.
15.3.14. Звалювання дерев необхідно здійснювати на попередньо розрубану територію у бік напрямку вітру, нахилу дерева, розвитку крони або однобічного покриття її снігом (льодом), а під час проведення несуцільних рубок, прорубування просік та на початку розроблення пасіки - у просвіти між деревами.
15.3.15. У першу чергу необхідно звалювати небезпечні та суховершинні дерева, потім пеньки "зламанці"; високий чагарник там, де він може змінити напрям падіння дерева; дрібні дерева (і перш за все березу, а також заплетені гілками з підлягаючими звалюванню товстими деревами незалежно від порід) і лише після цього - товсті дерева.
15.3.16. Додаткові вимоги до звалювання заплетених кроною дерев наведені в підпункті 15.3.37 цих Правил.
15.3.17. Під час звалювання дерев необхідно дотримуватись таких вимог:
дерева діаметром не більше 8 см у місці спилювання дозволяється звалювати без підпилка;
під час звалювання дерев діаметром від 8 до 12 см підпилок дозволяється виконувати одним різом, а спилювання робити на висоті на 1 - 2 см вище підпилка, без залишення недопилка;
при звалюванні дерев діаметром більше 12 см підпилок слід виконувати двома різами на глибину не менше 1/4 діаметра у прямостоячих і 1/3 - у похилених, а також дерев з однобічним розвитком крони або розташуванням снігу (льоду) на ній;
підпилок на деревах діаметром понад 12 см потрібно виконувати так, щоб нижня його площина була перпендикулярна до осі дерева, а верхня утворювала з нижньою площиною кут 25 - 55° залежно від типу бензопилки, яка використовується на звалюванні дерев;
горизонтальний і косий підпилки повинні сходитись;
у дерев діаметром понад 1 м клиновидний підпилок дозволяється заміняти на підпилок з двома паралельними різами, розміщеними на відстані 1/8 - 1/10 діаметра стовбура;
випиляний під час підпилювання шматок деревини необхідно повністю видалити із дерева за допомогою сокири;
під час звалювання сильно нахилених дерев, які не відносяться до небезпечних і суховершинних та тих, що не мають на собі зависань деревної ламані та інших предметів, підпилок дозволяється заміняти на підруб з дотриманням глибин, названих у цьому підпункті;
кореневі лапи на рівні пенька, що з'єднуються з недопилком, повинні обов'язково спилюватись. Глибина підпилка рахується без розміру кореневих лап.
15.3.18. При роботі з безредукторними бензопилками рекомендується звалювання дерев "у замок", коли підпилок виконується в такій послідовності:
перший різ повинен здійснюватися під кутом 45 - 55° до горизонтальної площини спилювання;
другий різ (горизонтальний) слід здійснювати на 2 - 3 см вище глибини врізання при косому різі до моменту випадання вирізаного шматка деревини.
При цьому методі дерево рідше відхиляється від вибраного напряму звалювання, як правило, унеможливлюється виривання волокон та розколювання стовбура під час його спилювання.
15.3.19. Після підпилювання здорових дерев рекомендується виконувати горизонтальні заболонні пропили з обох боків стовбура (на висоті спилювання) глибиною біля 10 % діаметра пенька. Наявність таких пропилів дає можливість вальнику точніше визначити площину спилювання стовбура та протидіє сколюванню його відземка або відхиленню від вибраного напрямку звалювання.
15.3.20. Спилювання дерев діаметром більше 12 см повинно виконуватись перпендикулярно до осі дерева на 2 - 3 см вище нижньої площини підпилка.
15.3.21. Під час спилювання здорових дерев, у тому числі "у замок", необхідно залишати недопилок: при діаметрі стовбура в місці спилювання від 13 до 20 см - 1 см, від 21 до 40 см - 2 см, від 41 до 60 см - 3 см, від 61 і більше - 4 см. Недотримування цієї вимоги часто приводить до падіння дерев у бік вальника.
Недопилок при звалюванні дерев методом "у замок" слід відраховувати від умовної вертикалі, проведеної через найнижчий (заглиблений) переріз волокон деревини при виконанні косого підпилка.
Під час звалювання дерев, пошкоджених гнилизною або трухлявістю, ширина недопилка повинна збільшуватись на 2 см.
15.3.22. У прямостоячих дерев недопилок повинен мати форму витягнутого прямокутника. У разі, якщо нахил дерева або напрямок розвитку крони чи навалу снігу (льоду) на кроні не збігається з вибраним напрямком звалювання дерева, недопилок повинен мати форму клина, гострий кут якого був би направлений у бік нахилу природного розвитку дерева або більшого навантаження крони снігом.
15.3.23. Підпилюючи чи спилюючи дерева, упор пилки необхідно надійно притискати до стовбура і легким натиском вводити пильний ланцюг у деревину.
15.3.24. Спилювання дерева слід здійснювати так, щоб унеможливлювалось затискування пильної шини у різі. Якщо затискування шини не вдалося уникнути, необхідно зупинити двигун пилки і після цього спробувати звільнити шину.
15.3.25. Під час роботи вальник зобов'язаний дотримуватися таких вимог:
переходити від дерева до дерева при режимі роботи двигуна, коли пильний ланцюг не рухається;
не передавати управління пилкою іншим особам, які не отримали від роботодавця завдання для роботи з бензопилкою;
не допускати охолоджування двигуна водою або снігом;
виконувати обслуговування, ремонт бензопилки, натягування ланцюга, заправлення її паливом тільки при виключеному двигуні;
уникати пиляння дерева пилкою з затупленим ланцюгом, а також виконання пиляння, перебуваючи на драбині, на гілках дерев чи на інших нестійких предметах.
15.3.26. Перед початком спилювання дерев вальник лісу повинен переконатися у відсутності в небезпечній зоні звалювання сторонніх людей (окрім помічника вальника), а перед падінням дерева - подати гучний сигнал.
У разі звалювання дерев одним вальником помічник вальника повинен залишити небезпечну зону. Як виняток, у небезпечній зоні звалювання дерев дозволяється перебувати інструкторові практичного навчання, працівнику, якому керівником робіт доручено виконувати функції спостерігача-сигнальника при звалюванні дерев з завислими на них зламаними гілками та верхівками, майстру або іншим посадовим особам, які здійснюють контроль за безпечними прийомами роботи вальника.
Окрім цього в небезпечній зоні звалювання дозволяється перебувати суддям при проведенні змагань вальників лісу.
У всіх випадках необхідність перебування додаткових людей у небезпечній зоні звалювання дерев повинна бути попередньо погоджена з вальником лісу. При появі в цій зоні людей за інших обставин, а також тварин звалювання дерев слід призупинити і забезпечити виведення їх за межі зони.
На схилах крутістю понад 15° усім учасникам звалювального процесу необхідно перебувати по схилу не нижче від дерев, що приземляються.
15.3.27. Не дозволяється групове (батарейне) звалювання дерев шляхом збивання одного або декількох підпиляних завислих дерев іншим падаючим деревом, оскільки останнє при цьому часто швидко переміщається в бік відходу вальника лісу та помічника вальника.
15.3.28. На схилах крутістю до 15° напрям звалювання дерев повинен визначати керівник лісосічних робіт у залежності від їх нахилу і способу трелювання деревини на лісосіці.
На схилах крутістю понад 15° напрям розроблення лісосік приймається від підошви до вершини, а напрям звалювання дерев - верхівкою до підніжжя схилу або під кутом не більше 45° до його вертикалі.
Дерева, які мають нахил більше 5° у бік вершини схилів крутістю до 15°, дозволяється звалювати в бік їх нахилу на звільнену від лісу територію. На схилах більшої крутості підприємства зобов'язані вжити додаткових заходів щодо безпечного виконання звалювальних робіт, незалежно від діаметра дерев (вивалювання або зламування дерев у бік їх нахилу за допомогою канатів, тракторів чи мотолебідок, які встановлюються вище схилом від дерева, що приземляється, тощо).
15.3.29. Під час роботи з безредукторними бензопилками вітчизняного і імпортного виробництва рекомендуються способи звалювання дерев, не названі в попередніх пунктах, але передбачені в експлуатаційній документації на інструмент. У разі доцільності використання цих способів у конкретних умовах вони повинні знайти відображення в інструкціях з охорони праці на підприємствах або в картах технологічного процесу.
15.3.30. При звалюванні дерев безредукторними пилками дозволяється пиляння з використанням як нижньої, так і верхньої частини шини, а також врізання шини в глибину стовбура.
15.3.31. Прямостоячі з рівномірно розвинутою та/або вкритою снігом кроною дерева діаметром більше довжини шини, але менше подвійної її довжини необхідно звалювати в такій послідовності:
спочатку виконується підпилок з боку обраного напрямку звалювання дерева;
потім кінець шини врізається з одного чи іншого боку в стовбур і повертанням шини вправо-вліво випилюється ніша і залишається недопилок шириною відповідно до вимог підпункту 15.3.21;
після цього повертанням бензопилки навколо стовбура виконується заключне пропилювання з залишенням недопилка;
перед завершенням спилювання дерева його утримують від можливого нахилу в бік вальника лісу за допомогою звалювальної вилки, лопатки, клинків або інших звалювальних засобів, названих у підпункті 15.3.3 цих Правил.
15.3.32. Звалювання прямостоячих дерев, діаметр яких більше подвійної довжини шини, необхідно виконувати в такій послідовності:
виконується підпилок;
потім бензопилка нижнім боком шини, щоб уникнути зворотного її викиду, поступово вводиться в центр підпилка і методом "тарана" виконується пропилювання середини дерева;
після цього спилювання дерева виконується відповідно до вимог, наведених у підпункті 15.3.31 цих Правил, з залишенням недопилка ширшим встановлених норм, щоб компенсувати пропил дерева при протаранюванні його середини.
15.3.33. Під час звалювання великих дерев з нахилом, однобічним розвитком крони чи однобічним вкриттям її снігом (льодом) виникає небезпека розколювання стовбура.
Щоб уникнути цього явища, звалювання дерев, товщина яких не перевищує довжину шини, необхідно виконувати в такій послідовності:
виконується звичайний підпилок з боку обраного напрямку звалювання;
після цього робиться наскрізний пропил через усе дерево введенням кінця шини бензопилки з одного чи обох боків стовбура і повертанням її вправо-вліво так, щоб після цього залишився недопилок шириною відповідно до вимог підпункту 15.3.21 цих Правил і невелика частина недопиляного стовбура товщиною 1/8 - 1/10 діаметра в місці спилювання з протилежного боку відносно підпилка, яка б тимчасово утримувала дерево від падіння;
бензопилка виймається з внутрішнього пропилка і нижньою частиною шини здійснюється навскісне пропилювання недопиляної залишеної зовнішньої частини стовбура, під час якого вальнику слід стійко стояти на землі і бути готовому до відходу від падаючого дерева.
15.3.34. Звалювання дерев, стовбури яких зрослися в відземковій частині, необхідно виконувати окремо по одному у бік їх природного нахилу.
15.3.35. Звалювати нахилені дерева діаметром до 40 см дозволяється шляхом виконання двох підпилків V-подібного типу з пересіченням їх у вершині кута, яка вказує на бажаний напрямок падіння дерева. При цьому методі основний звалювальний пропил повинен виконуватися так, щоб залишився клиновидний недопилок, який з боку наміченого падіння дерева мав би кут біля 90°.
15.3.36. Для запобігання розколюванню і розщепленню відземкової частини товстомірних дерев з внутрішньою гнилизною або надколеними відземками необхідно відземкову частину стовбура бандажувати прядив'яним канатом товщиною не менше 15 мм або ланцюговим бандажем. При бандажуванні стовбура в нижній його частині потрібно стиснути бандажну обв'язку забиванням між нею і стовбуром щонайменше двох клинків.
Бандажування потрібно виконувати також при звалюванні грубих нахилених дерев, дерев з однобічним розвитком крони або одностороннім вкриттям її снігом (льодом), якщо конструкція бензопилки не дає змоги використовувати при пилянні методи, наведені в підпунктах 15.3.32 і 15.3.33 цих Правил.
15.3.37. Дрібні дерева з заплетеною з сусідніми деревами кроною потрібно звалювати першочергово, при несуцільних рубках - у проміжки між іншими деревами, використовуючи звалювальну вилку, а за необхідності - і лебідку. Навішування троса лебідки на стовбур повинно здійснюватися звалювальною вилкою, багром чи жердиною з спеціальним гаком або іншою насадкою на кінці тощо. Під час натягування верхівки дерева лебідкою працівникам не дозволяється перебувати у вертикальній площині натягнутого троса.
Навішування петлі троса на схилах рекомендується виконувати під час перебування працівника з нагірного боку.
15.3.38. Під час розроблення вітровально-буреломних лісосік, пожарищ, а також при проведенні вибіркових санітарних рубок звалювати дерева необхідно переважно в бік основного напрямку їх вивалювання (зламування), враховуючи можливий вплив на лісосічні роботи рельєфу місцевості, напрямку нахилу дерев, ступеня захаращеності лісосік, намічених способів і засобів трелювання.
У першу чергу необхідно звалювати найбільш небезпечні дерева та відповідно до вимог підпунктів 15.2.17, 15.2.18 та 15.2.21 цих Правил стягувати (струшувати) злами, що можуть створити небезпеку працівникам під час їх самопадіння. Перед звалюванням таких дерев необхідно перевірити надійність з'єднання зламів із стовбуром, а дерева за допомогою моторної пилки приземляти відповідно до таких вимог:
а) якщо дерево має невідокремлений напівзавислий злам на висоті менше 1 м від землі і зламана частина не може бути відокремлена лебідкою, трактором, конем або вручну від стоячої відземкової частини, вальник лісу повинен відпиляти зламану частину стовбура від пенька в місці, де закінчується злам, закріпивши його попередньо підкладками. Відпилювання слід починати зверху до початку затискування шини, потім знизу на відстані 2 - 3 см від площини першого різу в бік відземкової частини стовбура;
б) у разі, якщо дерево має невідокремлений напівзавислий злам на висоті більше 1 м від землі, який не піддається відокремлюванню його лебідкою, звалювання стоячої відземкової частини дерева необхідно виконувати разом із зламом під кутом 90° до осі зламаної верхівкової частини стовбура, використовуючи лебідку відповідно до вимог підпункту 15.3.37 цих Правил;
в) не виконувати підруб небезпечних дерев, а робити підпилок.
Для безпеки недопилок слід залишати в 2 рази товщим, ніж передбачено вимогами підпункту 15.3.21 цих Правил.
15.3.39. Якщо злам відділений від стоячої відземкової частини дерева, то звалювання пенька "зламанця" слід виконувати як окремо стоячого дерева.
15.3.40. У вивернених і щільно прилеглих до землі дерев стовбур повинен відпилюватись від кореневої брили після попереднього закріплення брили спеціальними підпірками, до яких кріпиться канат. Перший різ необхідно виконувати зверху на глибину не менше 1/2 діаметра, а другий - знизу, ближче до брили на відстані 2 - 3 см від площини першого різу. Якщо пиляння лісу виконується на схилах, то при відпилюванні кореневої брили вальник лісу і інші особи, які беруть участь у лісосічних роботах, повинні перебувати з нагірного боку. Після відокремлення брили необхідно трактором (лебідкою) за допомогою каната прибрати підпірки і поставити брилу на місце попереднього розміщення її на території або витрелювати за межі лісосіки.
15.3.41. Відземкову частину вивернутих дерев, стовбур яких має випуклу форму щодо поверхні землі, перед перепилюванням потрібно закріпити канатом з протилежного боку від місця перебування вальника, підкласти підкладки під кутом 90° до повздовжньої осі дерева і встановити підпірки під кореневу брилу. Відокремлювати стовбур від кореневої брили необхідно способом, викладеним у підпункті 15.3.40 цих Правил.
15.3.42. Звалювання зігнутих дерев, верхівки яких притиснені до землі снігом, землею чи деревиною, дозволяється лише після вивільнення їх верхівок за допомогою каната трактора чи лебідки, які повинні встановлюватись перпендикулярно до вертикальної площини, створеної нагнутим деревом, на відстані, що перевищує принаймні на 5 м його висоту.
15.3.43. Звалювання дерев з вигнутими, зміщеними відносно відземка стовбурами і кроною (шаблеподібні, місяцеподібні, крючкоподібні, гвинтоподібні) слід здійснювати під кутом 45 - 60° до напрямку вигнутості (зміщення), що сприяє спрямуванню відземкової частини і верхівки дерева до землі прямолінійним шляхом, зменшує ймовірність додаткових, непередбачуваних переміщень стовбура після дотику його до землі. Такі дерева потрібно звалювати в останню чергу (на зруб або в проміжки поміж деревами).
15.3.44. Перед звалюванням дерев діаметром більше 1 м з метою захисту стовбура від пошкоджень і запобігання травмуванню вальника трісками при падінні таких дерев необхідно підготувати із хворосту, гілок, верхівок настил шириною 2 м і висотою 1 м у напрямку очікуваного падіння дерева.
15.3.45. В усіх випадках на початку падіння дерева вальник лісу і помічник вальника повинні негайно відійти підготовленими доріжками в безпечне місце на відстань не менше 5 м, слідкуючи за падаючим деревом, гілками і сучками сусідніх дерев та дерева, що падає.
15.3.46. Переміщення вальника від одного дерева до іншого повинне здійснюватись після включення гальмівного пристрою бензиномоторної пилки, який запобігає обертанню пильного ланцюга.
15.3.47. Керівник робіт, а за його відсутності - бригадир (ланковий) повинен не допускати залишення на лісосіці підпиляних, недопиляних, підрубаних та завислих під час звалювання дерев.
15.3.48. У разі зависання дерева робота в небезпечній зоні, що створюється при його можливому самопадінні, а також під час падіння дерева, підтримуючого зависле, повинна бути призупинена до приземлення завислого дерева.
15.3.49. Стягування завислих дерев дозволяється виконувати трактором або лебідкою в протилежному зависанню напрямку або під кутом не більше 90° від вертикальної площини, створеної завислим деревом, відраховуючи кут від розташування відземка завислого дерева. При цьому слід використовувати сталевий канат довжиною 35 м, але не коротший за висоту дерева. Напрямок та технологію стягування слід підбирати так, щоб запобігти притисненню відземкової частини дерева до пенька або іншої перешкоди.