Про внесення змін та доповнень до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні

У зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України та відповідно до статті 19 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану"

1. Унести зміни та доповнення до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/5, зареєстрованих у Мін'юсті 18 жовтня 2000 року за N 719/4940, виклавши їх у новій редакції, що додається, та ввести їх у дію одночасно з набуттям чинності Цивільним та Сімейним кодексами України.

2. Управлінню у справах цивільного стану громадян (Кунда В.В.) цей наказ довести до відома Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту у справах цивільного стану громадян та нотаріату Павлову Л.М. та заступника Міністра юстиції України Єфіменка Л.В.

1.1. Відповідно до Сімейного кодексу України та Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені підлягають державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану. Заявник повинен бути ознайомлений з даними, унесеними до актового запису, який засвідчується печаткою і підписом керівника органу реєстрації актів цивільного стану та посадової особи, яка провела реєстрацію акта цивільного стану.

На підставі вчиненого актового запису цивільного стану в повній відповідності до нього видається свідоцтво.

На бажання усиновлювача державний орган реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду видає свідоцтво про усиновлення.

Реєстрація акта цивільного стану провадиться у присутності заявника.

1.2. Акти цивільного стану реєструються у державних відділах реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад. Інформація, яка міститься в акті цивільного стану, є конфіденційною, має обмежений доступ і розголошенню не підлягає.

1.3. Державні відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження з одночасним визначенням походження дитини, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, виправлень, поновлення, а також анулювання актових записів цивільного стану та в установленому порядку зберігають актові книги.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять реєстрацію народження з одночасним визначенням походження дитини, а також реєстрацію смерті, шлюбу.

1.4. При державній реєстрації актів цивільного стану подаються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану, а також пред'являються паспорти або паспортні документи, які посвідчують особи заявників.

Документи, складені іноземною мовою, подаються для реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.

Особи, які не досягли 16 років, пред'являють свідоцтво про народження та довідку з місця проживання.

Якщо надалі до актового запису вносяться зміни, доповнення, виправлення або здійснюються інші відмітки (про розірвання шлюбу, усиновлення, зміну прізвища тощо), то на лицьовому боці актового запису зазначається, на підставі чого вони зроблені: актового запису, рішення суду, розпорядження голови районної державної адміністрації або рішення виконавчого комітету міської, районної в місті ради про присвоєння або зміну прізвища або імені неповнолітньої дитини, висновку відділу реєстрації актів цивільного стану або іншого документа, який є підставою для внесення змін. Записи щодо внесених у актовий запис цивільного стану змін, доповнень та виправлень засвідчуються підписом посадової особи та печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану.

1.5. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При обчисленні вказаних строків необхідно керуватись такими правилами:

- строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку;

- строк, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

1.6. За реєстрацію актів цивільного стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, виданих у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито в розмірах і порядку, установлених чинним законодавством України.

За надання працівниками відділів реєстрації актів цивільного стану додаткових послуг правового й технічного характеру, не передбачених Законом України "Про органи реєстрації актів громадянського стану", справляється окрема плата в розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції.

1.7. Працівники державних органів реєстрації актів цивільного стану не мають права реєструвати акти цивільного стану, а також уносити зміни, доповнення, виправлення в актові записи цивільного стану, поновлювати, анулювати актові записи цивільного стану щодо себе, другого з подружжя, своїх дітей та близьких родичів. У цих випадках реєстрація може бути проведена іншим працівником відділу або в іншому відділі реєстрації актів цивільного стану за погодженням з відповідним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського чи Севастопольського міських управлінь юстиції. Про таку реєстрацію у складеному актовому записі провадиться відповідна відмітка.

1.8. На всі види актових записів цивільного стану відділи реєстрації актів цивільного стану ведуть алфавітні книги, а за наявності автоматизованої системи дані актових записів також уводяться до комп'ютера.

1.9. Реєстрація актів цивільного стану за заявами іноземців, осіб без громадянства провадиться за законодавством України.

Реєстрацію народження з одночасним визначенням походження дитини, а також реєстрацію смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені громадян України, які проживають за кордоном, проводять консульські установи і дипломатичні представництва України. Зазначені установи та представництва також приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, виправлень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, зареєстрованих в Україні.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності консульської легалізації, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

2.1. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Реєстрація народження дитини провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за їх усною чи письмовою заявою, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, у якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо із заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.

Державний орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому державному органі реєстрації актів цивільного стану.

2.2. У разі народження дитини жінкою, якій було імплантовано зародок, зачатий подружжям, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на імплантацію. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається засвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини. При цьому в графі "Для відміток" робиться відповідний запис: "Матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження форми N 103/о-95 є громадянка (прізвище, ім'я, по батькові)".

2.3. Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов'язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня народження дитини, а заклади охорони здоров'я при народженні мертвої дитини - не пізніше трьох діб.

Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на батьків дитини та керівника закладу охорони здоров'я відповідальності, установленої законом.

Якщо заява про реєстрацію народження надійшла після закінчення року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то реєстрація народження провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини в книзі реєстрації поновлених актових записів про народження на загальних підставах як первинна, але після порядкового номера зазначається: "Реєстрація з пропуском строку" (додаток 1). У цих випадках одночасно подаються медичне свідоцтво про народження за формою N 103/о-95 (затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.95 N 124, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.95 за N 266/802), медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми N 103-1/о-96 (затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.96 N 331, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.12.96 за N 721/1746), а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини. Реєстрація народження осіб, які досягли 16 років, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану відповідно до Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, що затверджується Міністерством юстиції України.

2.4. Якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то місцем народження дитини в запису акта про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини, яке підтверджується документом, що посвідчує факт її народження або місце проживання батьків.

Якщо місцем народження зазначається фактичне місце народження дитини, а не місце проживання її батьків, то про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток", яка під час реєстрації скріплюється підписами батьків або одного з них.

Під час реєстрації народження дитини за місцем її народження у запису акта вказується фактичне місце народження.

Зазначений порядок повинен бути роз'яснений особам, які прийшли реєструвати народження дитини.

Якщо батьки чи один з них не досягли 18-річного віку, то народження дитини реєструється у звичайному порядку. Згода батьків (опікунів) неповнолітніх батьків або матері на реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.

2.5. Реєстрація народження провадиться при пред'явленні:

а) медичного свідоцтва про народження форми N 103/о-95. У виняткових випадках у разі народження дитини вдома чи в іншому місці без надання медичної допомоги факт і час її народження підтверджуються підписами двох свідків, присутніх при пологах, а також медичною довідкою про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о-96).

Медична довідка заповнюється лікарем-педіатром, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника лікувального закладу та печаткою;

б) паспорта або паспортних документів, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, який посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток". Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, що затверджується Міністерством юстиції України;

в) документа, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини, заява батька про визнання батьківства). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

2.6. Якщо в медичному свідоцтві про народження форми N 103/о-95 указане дошлюбне прізвище матері, а паспорт або паспортний документ на момент реєстрації народження одержаний нею вже на прізвище, яке було присвоєне їй при реєстрації шлюбу, то заявником в обов'язковому порядку повинно бути подано свідоцтво про шлюб, яке підтверджує, що дана медична довідка видана жінці, паспорт або паспортний документ якої пред'явлений до органу реєстрації актів цивільного стану. Якщо жінці під час реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище чоловіка, однак паспорт або паспортний документ на нове прізвище вона не обміняла, а в медичному свідоцтві про народження дитини також зазначене дошлюбне прізвище матері, то заявник в обов'язковому порядку повинен подати свідоцтво про шлюб. За наявності в даному відділі реєстрації актів цивільного стану актового запису про шлюб батьків подавати свідоцтво про шлюб не обов'язково. У цьому разі прізвище матері в актовому записі про народження наводиться за даними запису акта або свідоцтва про одруження, а в графі "Для відміток" робиться запис: "У поданому медичному свідоцтві про народження зазначене дошлюбне прізвище матері" або "У пред'явленому медичному свідоцтві про народження та в паспорті (паспортному документі) матері вказано її дошлюбне прізвище" та записується дошлюбне прізвище матері.

2.7. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я і без надання медичної допомоги при пологах народження може бути зареєстроване в порядку, визначеному в підпункті "а" пункту 2.5 цих Правил. У таких випадках у графі 10 запису акта про народження зазначаються номер, дата видачі медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми N 103-1/о-96, а також прізвища, власні імена, по батькові двох свідків, присутніх при пологах, їх власні підписи, серії, номери їх паспортів або паспортних документів, яким органом і коли вони видані, а також місце проживання свідків.

При неможливості свідків з'явитися до органів реєстрації актів цивільного стану справжність їх підписів під письмовим підтвердженням факту народження дитини даною жінкою повинен бути засвідчений нотаріусом, керівником відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання або уповноваженим представником підприємства, установи, організації, у якій працює або навчається зазначена особа. Якщо ж ця особа перебуває на лікуванні в стаціонарному лікувально-профілактичному закладі, справжність її підпису засвідчується адміністрацією цього закладу.

Якщо дитина народилася під час перебування матері на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі, то реєстрація народження провадиться за місцем проживання батьків (одного з батьків). Місцем народження зазначається місце проживання батьків.

Підставою для реєстрації народження може бути акт, складений посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потягу, іншого транспортного засобу) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі). У разі відсутності лікаря або фельдшера реєстрація народження провадиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми N 103-1/о-96. Ці документи подаються до органу реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження.

2.8. Якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою, то заявник повинен подати паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника. У цьому разі в графі "Для відміток" указуються серія, номер, дата видачі цього документа, а також орган, яким його видано.

2.9. Реєстрація народження дітей, які народилися в експедиції, на судні або в іншій віддаленій місцевості, де немає органів реєстрації актів цивільного стану, провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них не пізніше одного місяця з дня їх повернення.

У цих випадках, на бажання батьків, місцем народження дитини в записі акта про народження зазначається місце проживання батьків або фактичне місце народження, якщо воно підтверджене медичним свідоцтвом про народження форми N 103/о-95, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток".

Аналогічним чином вирішується питання реєстрації народження дитини, якщо вона народилася за кордоном і її народження не було зареєстровано в консульській установі, дипломатичному представництві України чи в компетентному органі іноземної держави. У цих випадках документ, який підтверджує народження дитини, повинен бути відповідним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

2.10. У разі народження дитини жінкою, яка утримується у виправно-трудовій установі чи слідчому ізоляторі, реєстрація народження проводиться органом реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на підставі заяви матері та медичного свідоцтва про народження форми N 103/о-95 (паспорт або паспортний документ матері подається тільки в тому разі, якщо він зберігається в її особовій справі) уповноваженим представником адміністрації установи, який після реєстрації отримує свідоцтво про народження, яке надалі зберігається в особовій справі засудженої, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток".

2.11. При реєстрації народження близнят про кожного з них складається окремий запис акта про народження і видається окреме свідоцтво про народження.

2.12. Реєстрація народження знайденої дитини, батьки якої невідомі, провадиться за письмовою заявою представника органу опіки і піклування, адміністрації дитячого лікувального закладу, куди влаштована дитина, органів внутрішніх справ або особи, у якої перебуває дитина, не пізніше трьох діб з часу виявлення дитини. Одночасно із заявою про реєстрацію народження дитини до органів реєстрації актів цивільного стану подаються рішення органу опіки та піклування, а також довідка медичного закладу про вік дитини. Прізвище, ім'я, по батькові знайденої дитини записуються згідно з даними, зазначеними в рішенні органу опіки та піклування.

У графі "Для відміток" зазначається "Дитина знайдена, батьки невідомі, відомості про них унесені згідно з рішенням органу опіки та піклування", а також указуються назва та адреса дитячого закладу, де перебуває дитина, або прізвище, ім'я, по батькові та адреса особи, яка взяла дитину на виховання.

У графі "Місце народження" зазначається місце реєстрації народження дитини.

Якщо лікувальним закладом установлено, що вік знайденої дитини становить більше одного року, то реєстрація здійснюється у книзі реєстрації поновлених актових записів про народження як первинна, але після порядкового номера зазначається "Реєстрація з пропуском строку". Реєстрація знайдених дітей, яким не виповнився один рік, провадиться в книзі поточної реєстрації на підставі документів, визначених у цьому пункті на загальних підставах.

2.13. Батько й мати, які перебувають у шлюбі, записуються батьками дитини в книзі реєстрації актів про народження за заявою будь-кого з них.

У разі встановлення у порядку, передбаченому чинним законодавством, режиму окремого проживання подружжя дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважається такою, що походить від її чоловіка. У цьому випадку при пред'явленні дружиною копії рішення суду про встановлення для подружжя режиму окремого проживання реєстрація народження дитини провадиться за заявою матері в порядку, передбаченому пунктом 2.17 цих Правил. У графі "Для відміток" зазначаються назва суду, дата та номер зазначеного рішення.

2.14. Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі медичного свідоцтва про народження форми N 103/о-95, виданого закладом охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини.

2.15. Спільна заява матері та батька, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану (додатки 2, 3). У разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається довідка медичного закладу про вагітність жінки.

Якщо зі спільної заяви батьків убачається, що чоловік, який визнав себе батьком дитини, є неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану в триденний термін повідомляє батьків (чи одного з них), опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток".

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві.

У цих випадках при складанні актового запису про народження дитини прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а по батькові і відомості про батька - відповідно до спільної заяви про визнання батьківства. Якщо батьки (батько) бажають присвоїти дитині прізвище батька, то воно виправляється в актовому записі про народження на підставі вищезазначених документів.

2.16. У разі смерті матері або оголошення її померлою, визнання матері недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлення її батьківських прав або якщо мати дитини не проживає з нею не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи та піклування, а також при неможливості встановити її місцезнаходження запис про батька дитини може бути проведений на підставі заяви чоловіка про визнання себе батьком дитини за умови, що реєстрація народження проведена відповідно до вимог частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (п.2.17 Правил) (додаток 4). У цьому разі до заяви додаються документи, які посвідчують відсутність матері (свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання матері недієздатною, безвісно відсутньою або про позбавлення її батьківства), а також письмовий дозвіл органів опіки і піклування, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток".

2.17. Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та не має спільної заяви батьків, заяви батька про визнання батьківства або рішення суду, то за заявою матері прізвище батька дитини зазначається за прізвищем матері, а ім'я та по батькові - за бажанням матері (додаток 5).

Якщо реєстрація народження дитини провадиться за заявою іншої особи, а мати дитини на момент її народження у шлюбі не перебувала, то відомості про батька записуються за вказівкою цієї особи в порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту. При цьому в графі "Для відміток" учиняється запис: "Відомості про батька внесені за вказівкою заявника" і заявник розписується в цій графі. При незгоді матері дитини з унесеними в актовий запис про народження відомостями про батька дитини виправлення провадяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, що затверджується Міністерством юстиції України.

2.18. Якщо в актовому записі про народження відсутні відомості про батька дитини, то вони можуть бути внесені до нього за письмовою заявою матері, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої дитини в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 2.17 цих Правил.

2.19. Якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, то її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини. У цьому разі реєстрація народження провадиться у порядку, передбаченому абзацом 1 пункту 2.17 цих Правил (додаток 6).

Про подану заяву робиться така відмітка в графі "Для відміток": "Мати дитини перебуває в шлюбі з громадянином (прізвище, ім'я, по батькові)..., який згідно із спільною заявою подружжя не є батьком цієї дитини", і обоє з подружжя розписуються в цій графі.

Якщо громадянин, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, не може особисто з'явитись до органу реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою і яка підтверджує, що він не є батьком дитини, може бути подана через представника. Про це робиться відмітка в актовому записі про народження в графі "Для відміток".

Якщо на час реєстрації народження шлюб між батьками розірвано або чоловік матері, з яким було зареєстровано шлюб, помер, то про це робиться відмітка в графі "Для відміток" з посиланням на номер, дату та місце складання актового запису про смерть або про розірвання шлюбу.

Якщо чоловік жінки, яка народила дитину, на час її народження помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, то батьком дитини може бути записана інша особа за умови подання нею спільної з матір'ю заяви про визнання батьківства.

2.20. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу (смерті, розірвання шлюбу) або визнання його недійсним, реєстрація народження дитини провадиться в такому самому порядку, як і реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі, за винятком випадку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

У графі "Для відміток" на підставі пред'явленого документа зазначається, де і коли було зареєстровано розірвання шлюбу чи смерть батька дитини або коли і яким судом було постановлено рішення про визнання шлюбу недійсним.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторно шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду (додаток 7).

Надалі при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до Положення про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

2.21. Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.

При різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток", який засвідчується підписами обох батьків. За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органів опіки й піклування або суду. У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища - батька чи матері - повинно починатися прізвище дитини.

2.22. Ім'я дитини визначається за згодою батьків. Ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства, визначається матір'ю дитини.

При реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько, про що в графі "Для відміток" робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписами одного або обох батьків.

У разі відсутності при реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння імені спір вирішується органами опіки й піклування або судом.

При реєстрації народження іншою особою ім'я дитини присвоюється за її вказівкою.

2.23. По батькові дитині присвоюється за іменем батька. Якщо батько має подвійне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків, про що робиться відмітка в графі "Для відміток", яка засвідчується підписами одного або обох батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

У разі реєстрації народження дитини в громадян, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по батькові, то в записі акта та свідоцтві про народження дитини мають право записати лише її прізвище та ім'я. Про бажання батьків робиться відмітка в актовому записі про народження в графі "Для відміток", яка скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.

По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

2.24. На прохання батьків до їх паспортів або паспортних документів уносять відомості про дітей: їх прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження.

2.25. Відомості про дітей, які народилися від шлюбу громадян України з іноземцями або особами без громадянства, уносяться на прохання одного з батьків лише до паспорта або паспортного документа громадянина України.

2.26. Дитина, яка народилася мертвою, записується в книзі реєстрації актів про народження на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть форми N 106-2/о-95 (затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.95 за N 266/802). У графі актового запису про народження "живонароджена чи мертвонароджена" зазначається "мертвонароджена". Свідоцтво про народження в цьому разі не видається.

Обов'язок повідомити органи реєстрації актів цивільного стану про мертвонароджену дитину покладається на керівника лікувального закладу, де мати перебувала під час пологів.

2.27. У тих випадках, коли смерть дитини настала незабаром після її народження (навіть якщо вона прожила хоч декілька хвилин), складаються два записи: про народження і смерть, але видається тільки свідоцтво про смерть. У цьому разі підставою для реєстрації народження є медичне свідоцтво про народження (ф. N 103/о-95), а для реєстрації смерті - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (ф. N 106-2/о-95).

2.28. Якщо батькам необхідно одержати документ, що підтверджує народження дитини (мертвої або живої, але померлої на першому тижні життя), то відділ реєстрації актів цивільного стану видає довідку про народження з указівкою про мертвонародження або про те, що дитина померла.

2.29. Якщо при реєстрації народження дитини відомості про батька внесені в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 2.17 цих Правил, то разом із свідоцтвом про народження дитини видається довідка за встановленою формою для отримання відповідної допомоги згідно з чинним законодавством (додаток 8). Про видачу довідки робиться відмітка в графі "Для відміток" обох примірників актового запису про народження і проставляється підпис заявника.

2.30. Після реєстрації народження батькам дитини видається довідка для виплати допомоги, про що робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника (додаток 9).

У тих випадках, коли батьки або один з них відмовились від дитини і передали її на утримання та виховання за рахунок держави, довідка для виплати допомоги не видається.

2.31. У тих випадках, коли мати, яка не перебуває в шлюбі з батьком дитини, померла або передала дитину на утримання і виховання за рахунок держави, тобто відмовилась узяти дитину з пологового будинку, або місце її проживання невідоме, а батьківство не встановлене, то реєстрація народження дитини провадиться за письмовою заявою уповноваженого представника адміністрації лікувального закладу, у якому перебувала мати під час народження дитини, або за письмовою заявою уповноваженого представника адміністрації дитячого закладу чи особи, які опікуються дитиною. Відомості про матір наводяться на підставі медичного свідоцтва про народження форми N 103/о-95, прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері, ім'я і по батькові дитини та батька - за вказівкою заявника. При цьому по батькові дитини повинно відповідати імені батька (решта даних про батьків дитини не записується). Про реєстрацію народження такої дитини орган реєстрації актів цивільного стану повинен письмово повідомити орган опіки і піклування.

2.32. На підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав у графі "Для відміток" актового запису зазначається "Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення (назва суду), N справи _______ від ________". Учинений запис засвідчується печаткою і підписом посадової особи відділу реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються, а тому з батьків, якого позбавлено батьківських прав, повторне свідоцтво про народження дитини не видається.

2.33. При поновленні в батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало чинності, в актовому записі про народження робиться відмітка: "Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення (назва суду), N справи __________ від _______". Учинений запис засвідчується печаткою і підписом посадової особи.

3.1. Реєстрація смерті провадиться в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

3.2. Реєстрація смерті провадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій або інших осіб чи за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.

Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред'явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть.

3.3. Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть форми N 106/о-95 або фельдшерської довідки про смерть форми N 106-1/о-95 (затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.95 за N 266/802) чи висновку судово-медичної експертизи, прокурора - не пізніше п'яти діб.

3.4. Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, а також факту смерті, установленого в судовому порядку, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

Датою смерті особи, оголошеної судом померлою, вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. У цих випадках реєстрація смерті провадиться у книгах поновлених актових записів про смерть.

Реєстрація факту смерті особи, встановленого в судовому порядку, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, провадиться у книгах актових записів про смерть як первинна, а якщо минуло більше року, - у книгах поновлених актових записів.

3.5. Підставою для реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форми N 106/о-95 )або фельдшерська довідка про смерть (форми N 106-1/о-95, видані лікувальним закладом, рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

3.6. Реєстрація смерті військовослужбовців та військових будівельників, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі "Причина смерті" лікарського свідоцтва про смерть.

3.7. Смерть особи, яка померла в дорозі (у потягу, на судні, у літаку та ін.), може бути зареєстрована в найближчому органі реєстрації актів цивільного стану на підставі документів, зазначених у пункті 3.5 цих Правил.

3.8. Реєстрація смерті осіб, які померли в установах, у яких ці особи перебували під арештом або відбували покарання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання цих осіб до їх арешту або за місцезнаходженням виправно-трудової установи, про що робиться відмітка в графі "Для відміток". В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть.

Реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану в книгах поновлених актових записів про смерть за поточний рік на підставі повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України.

В актовому записі графи "Причина смерті" та "Місце смерті" заповнюються відповідно до зазначеного повідомлення. Якщо причина та місце смерті невідомі, то у відповідних графах записується "Не встановлено".

3.9. При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів громадянського стану на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.

3.10. Запис у графі "Причина смерті" повинен відповідати підпункту 1-В пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть, якщо заповнені всі три підпункти, або підпункту 1-Б, якщо заповнені два підпункти, та підпункту 1-А - якщо заповнений тільки цей пункт.

3.11. Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і на першій сторінці цих документів проставляє штамп "Власник помер ___________ 200_ року. Актовий запис про смерть N _____ від ________ 200_ року".

Паспорти, паспортні документи, а також військово-облікові документи та пільгові посвідчення померлих осіб щотижня передаються за списком до органів внутрішніх справ та військових комісаріатів за місцем реєстрації смерті (додаток 10).

Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для реєстрації смерті. Про їх непередачу орган реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у тижневий термін повідомити органи внутрішніх справ та військові комісаріати за місцем реєстрації смерті, про що робиться відмітка в актовому записі в графі "Для відміток".

Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України. У цих випадках паспорти або паспортні документи померлого надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції для подальшого пересилання їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що в графі "Для відміток" робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом цієї особи.

3.12. На підставі актового запису про смерть орган реєстрації актів цивільного стану видає довідку про смерть для одержання допомоги на поховання, про що в графу "Для відміток" актового запису про смерть уноситься відповідна інформація, яка засвідчується підписом заявника (додаток 11).

3.13. Органи реєстрації актів цивільного стану зобов'язані щомісяця надсилати органам внутрішніх справ відомості про дітей, померлих у віці до 16 років (додаток 12).

Інформація про померлих громадян подається також державним податковим інспекціям у встановленому законодавством порядку (додаток 13).

3.14. Якщо при реєстрації смерті стане відомо про неповнолітніх дітей, які залишилися без батьківського піклування, то орган реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний в той самий день письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцем проживання дітей.

3.15. Якщо заява про реєстрацію смерті надійшла після закінчення року з дня настання смерті, то реєстрація провадиться за місцем проживання заявника за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми в книзі реєстрації поновлених актових записів про смерть на загальних підставах як первинна, без складання висновку, але після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення трупа.

4.1. Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою формою до будь-якого органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором (додаток 14).

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, то таку заяву, справжність підписів на якій має бути нотаріально засвідченою, можуть подати їх представники згідно з нотаріально посвідченим дорученням.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб тільки при пред'явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення або висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним).

Для громадян України, шлюб яких припинено за кордоном, а також іноземців та осіб без громадянства таким документом може бути рішення суду про розірвання шлюбу, якщо за законодавством цієї іноземної держави воно є остаточним, свідоцтво про розірвання шлюбу або смерть другого з подружжя чи інші документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави, видані компетентним органом та відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Якщо до зазначених документів додано їх переклад, достовірність якого засвідчено згідно із законодавством іноземної країни, у якій їх видано, то він також повинен бути легалізований у встановленому порядку.

У заяві про шлюб, а також у графі "Для відміток" актового запису зазначається документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу.

4.2. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, зобов'язані пред'явити на посвідчення їх особи паспорт або паспортний документ. Якщо обидві особи, які бажають укласти шлюб, або один з них не досягли 16 років і відповідно до статті 23 Сімейного кодексу України їм надано право на шлюб, то реєстрація може бути проведена на підставі свідоцтва про народження, у якому робиться запис про проведену реєстрацію.

4.3. Особи, які відбувають у закордонне плавання і мають посвідчення особи моряка, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу повинні пред'явити до органу реєстрації актів цивільного стану свій паспорт громадянина України з відміткою уповноваженого органу про місце проживання.

4.4. Заяви від громадян України, які постійно проживають за кордоном, приймаються за паспортом громадянина України для виїзду за кордон, виданим уповноваженим органом.

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації шлюбу в Україні повинні пред'явити національний паспорт або паспортний документ з відміткою про реєстрацію уповноваженого органу щодо законності їх перебування в Україні, якщо інше не передбачене чинним законодавством України.

Якщо в паспортах або паспортних документах цих осіб відсутні відомості про сімейний стан їх власників, то вони повинні одночасно подати документ про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання, та легалізований консульською установою або дипломатичним представництвом України в цій країні. Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською установою або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та легалізовані Департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Якщо в паспортах або паспортних документах є відмітка про припинення шлюбу вищезазначених осіб, довідка про сімейний стан повинна бути пред'явлена за період після розірвання шлюбу.

У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України документи можуть бути легалізовані в найближчій консульській установі України, повноваження якої офіційно поширюються на територію країни походження документів. Документи, що посвідчують сімейний стан цієї категорії осіб, можуть бути видані або легалізовані консульською установою країни їх громадянства або країни постійного проживання в тій країні, де одночасно присутня консульська установа України, у якій ці документи легалізуються для використання в Україні.

Громадяни України, які постійно проживають за кордоном, для реєстрації шлюбу подають довідку про сімейний стан, видану консульською установою України, у якій вони перебувають на консульському обліку.

Громадяни України, які постійно проживають за кордоном, але не перебувають на консульському обліку в консульській установі України, для реєстрації шлюбу подають довідку про сімейний стан, видану компетентним органом країни проживання.

Якщо документи іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складені іноземною мовою, до них обов'язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується консульською установою або дипломатичним представництвом України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного проживання особи без громадянства), Міністерством закордонних справ, іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.

Переклад паспорта або паспортного документа вищезазначених категорій осіб може бути зроблений також позаштатним перекладачем органів юстиції, у цьому разі його достовірність засвідчує керівник відділу реєстрації актів цивільного стану.

Оригінал документа про сімейний стан разом з перекладами всіх вищезазначених документів залишаються у справах відділу реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву та зареєстрував шлюб.

Зазначений документ про сімейний стан дійсний протягом шести місяців з дня його видачі (якщо в ньому не встановлено інший термін). Про представлений документ робиться відмітка в графі "Для відміток" актового запису про шлюб (назва органу, який видав, номер та дата видачі).

Заяви громадян України, які оформили виїзд на постійне місце проживання до інших країн, але ще не виїхали за кордон, приймаються на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон за наявності довідки про сімейний стан заявника, виданої уповноваженим органом, якому було здано паспорт громадянина України.

4.5. Заяви про реєстрацію шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану України громадян України, які тимчасово проживають за кордоном, приймаються при пред'явленні паспорта громадянина України.

4.6. Орган реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов'язаний ознайомити осіб, які вступають у шлюб, з умовами і порядком реєстрації шлюбу, переконатися, що ці особи взаємно обізнані зі станом здоров'я і сімейним станом один одного, а також роз'яснити їм права і обов'язки як майбутнього подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до вступу в шлюб.

4.7. Шлюб реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану після спливу одного місяця від дня подання заяви особами, які бажають укласти шлюб.

У виняткових випадках цей строк може бути скорочений керівником відділу реєстрації актів цивільного стану на підставі спільної заяви осіб, які бажають вступити в шлюб, та документів, які підтверджують наявність поважної причини для його скорочення.