6.15. Пожежно-технічна комісія
6.15.1. За рішенням трудового колективу на АЕС може створюватися ПТК.
6.15.2. ПТК АЕС у своїй діяльності керується законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки, а також НАПБ Б.02.003-2004.
6.16. Відповідальними за протипожежний стан і забезпечення пожежної безпеки підрозділів, цехів, майстерень, складів і інших об'єктів є керівники цих структурних підрозділів або посадові особи, що виконують їх обов'язки.
6.17. Керівники структурних підрозділів і інші особи, відповідальні за пожежну безпеку на АЕС, зобов'язані:
6.17.1. Створити на закріплених об'єктах умови дотримання протипожежного режиму і виконання у встановлені терміни заходів щодо забезпечення пожежної безпеки і протипожежного захисту.
6.17.2. Організувати протипожежну підготовку підлеглого персоналу і здійснювати контроль за дотриманням ним протипожежного режиму. Не допускати до роботи осіб, що не пройшли протипожежного інструктажу і навчання і що не склали заліків (перевірки знань) з пожежної безпеки.
6.17.3. Забезпечувати відповідно до технологічного регламенту та ІЕ безпечну роботу технологічного устаткування, електроустановок, приладів опалювання і вентиляції, уживати заходів до негайного усунення знайдених несправностей, що створюють загрозу виникненню пожежі.
6.17.4. Призначити відповідальних осіб за пожежну безпеку кожного приміщення і виробничої ділянки, а також за підтримання в справному стані і постійній готовності до застосування засобів і систем виявлення і гасіння пожежі. Установити порядок періодичної перевірки цих засобів із записом у спеціальному журналі й усунення виявлених несправностей.
6.17.5. Забезпечити робочі місця персоналу відповідно до його специфіки документацією з пожежної безпеки, необхідною для швидкого виявлення і гасіння пожежі.
Оперативний персонал чергової зміни з урахуванням небезпечних чинників пожежі повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту (зокрема апаратами захисту органів дихання) і переносними ліхтарями.
6.17.6. При виникненні пожежі посадові особи - НЗС, НЗБ, НЗЦ - повинні вжити заходів до негайного виклику пожежних підрозділів, повідомити про пожежу безпосереднього керівника, організувати гасіння ПЗПГ та евакуацію персоналу. Забезпечити збір персоналу АЕС за встановленими схемами оповіщення.
6.17.7. На закріпленій за підрозділом території забезпечити контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки при проведенні ремонтних робіт персоналом підрозділів, ремонтними службами АЕС або підрядними організаціями.
6.18. Кожен працівник на АЕС є відповідальним за дотримання протипожежного режиму і вимог пожежної безпеки на своєму робочому місці або в керованому ним підрозділі. Про порушення пожежної безпеки на ділянці роботи або в інших місцях і використовування не за призначенням пожежного устаткування кожен працівник зобов'язаний повідомити відповідального за пожежну безпеку, безпосереднього керівника і фахівця СПБ АЕС для вжиття заходів.
6.19. Навчання заходам пожежної безпеки
Усі працівники повинні проходити спеціальну протипожежну підготовку в системі виробничого навчання і перевірку знань згідно з такими нормативно-правовими актами:
Закон України "Про пожежну безпеку";
Відповідно до вказаних документів на АЕС розробляються положення та програми про навчання, інструктажі і перевірку знань з питань пожежної безпеки персоналу АЕС, які розповсюджуються на всі структурні одиниці АЕС і обов'язкові для виконання всіма працівниками АЕС (додаток 3).
6.20. Протипожежні тренування персоналу АЕС
На АЕС повинні проводитись індивідуальні, цехові, об'єктові та спільні з пожежними підрозділами ППТ. Графік і тематика ППТ щорічно складаються особами, призначеними керівником підприємства, погоджуються з посадовою особою державної пожежної охорони та затверджуються керівником підприємства.
6.21. Документація з пожежної безпеки
6.21.1. На АЕС має бути розроблена така документація з пожежної безпеки:
Загальнооб'єктова інструкція про заходи з пожежної безпеки.
Інструкції з пожежної безпеки в цехах, лабораторіях, майстернях, на складах та ін.
Інструкції з експлуатації установок пожежогасіння та пожежної сигналізації.
Оперативний план пожежогасіння.
Оперативні картки пожежогасіння.
Плани та графіки проведення ППТ, навчання і перевірки знань персоналу, технічного нагляду за системами пожежного захисту.
Інша документація відповідно до НАПБ В.01.034-2005/111.
6.21.2. На АЕС мають розроблятися інструкції про заходи пожежної безпеки для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень (ділянок, цехів, складів, майстерень, лабораторій, приміщень з наявності постійних робочих місць). Вони мають вивчатися при проведенні протипожежних інструктажів, проходженні ПТМ, а також у системі виробничого навчання.
Інструкції затверджуються головним інженером АЕС або його заступниками і узгоджуються представниками державної пожежної охорони, а також СПБ АЕС. Вимоги до складання інструкцій викладені в додатку 4.
Інструкції необхідно переглядати не менше одного разу на три роки, а також при змінах функціонального призначення приміщення, пожежної небезпеки устаткування, що використовується, матеріалів.
6.22. Оперативний план пожежогасіння
Оперативний план пожежогасіння розробляється пожежною охороною спільно з адміністрацією АЕС та затверджується начальником частини державної пожежної охорони і генеральним директором.
Оперативний план пожежогасіння визначає:
дії персоналу АЕС при виникненні пожежі до прибуття пожежних підрозділів;
порядок взаємодії з пожежними підрозділами, що прибувають;
порядок допуску на гасіння пожежі електроустановок під напругою і в умовах іонізувальних випромінювань;
умови введення сил і засобів на гасіння пожежі з урахуванням вимог ядерної і радіаційної безпеки та охорони праці для учасників гасіння пожежі і ліквідації її наслідків;
раціональну розстановку пожежної техніки і розміщення штабу гасіння пожежі;
особливості гасіння пожежі в сховищах свіжого і відпрацьованого ядерного палива, радіоактивних відходів;
схему оповіщення, сигналізації і зв'язку;
схеми і плани об'єктів.
Оперативний план пожежогасіння має переглядатися або коректуватися у разі:
уведення в експлуатацію нових або реконструкції діючих об'єктів;
виявлення недоліків при гасінні пожежі або проведенні ППТ;
уведення нових нормативно-технічних документів з пожежної безпеки.
Перезатвердження оперативного плану пожежогасіння має виконуватись при зміні керівників, що затверджували його, у строк не більш як три місяці.
6.23. Оперативні картки
Оперативні картки основних дій оперативного персоналу при виникненні пожежі розробляються для вибухопожежонебезпечних приміщень і устаткування, а також на приміщення (електроустановки), де неможливо за умов безпеки оперативно знеструмити електроустаткування.
На АЕС мають бути складені переліки приміщень (устаткування), на які необхідно складати оперативні картки пожежогасіння, які затверджуються головним інженером і узгоджуються з об'єктовою пожежною охороною і СПБ.
Оперативні картки розробляються структурними підрозділами за участю СПБ, державної пожежної охорони, затверджуються головним інженером АЕС і зберігаються у начальників змін АЕС, цехів, блоків.
Оперативні картки переглядаються у разі:
зміни технологічних схем;
виявлення недоліків у діях персоналу при гасінні пожеж або проведенні протиаварійних тренувань і ППТ.
Оперативні картки мають перезатверджуватися при зміні головного інженера АЕС у термін не більше 3 місяців.
VII. Основні вимоги пожежної безпеки до територій, будівель, приміщень, споруд
Територія АЕС, а також будівлі, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками за ГОСТ 12.4.026-76*.
7.1. Вимоги до території АЕС
7.1.1. Територія АЕС, ділянок, протипожежні розриви між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування та ін. мають постійно триматися в чистоті і по закінченні зміни або в міру накопичення систематично очищатися від сміття, відходів виробництва (тари, опалого листя, трави), які необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.
7.1.2. На території АЕС забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.
7.1.3. Дороги, проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, устаткування і засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, триматися в справному стані, узимку очищатися від снігу. Забороняється самовільно зменшувати нормовану ширину доріг і проїздів.
7.1.4. На території АЕС мають постійно діяти не менше двох автомобільних в'їздів.
7.1.5. Про закриття ділянок дороги або проїздів для їх ремонту (або з інших причин) необхідно негайно повідомляти підрозділи пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напряму об'їзду або влаштовані переїзди через ремонтовані ділянки шириною не менше 3,5 м.
7.1.6. На односмугових проїздах мають влаштовуватися роз'їзні майданчики, а тупикові проїзди - закінчуватися поворотними майданчиками, що забезпечують можливість розвороту пожежних машин. Указані майданчики мають відповідати вимогам ВБН В.1.1-034-03.307-2003.
7.1.7. Основні дороги, проїзди, під'їзди, проходи повинні мати тверде покриття. При влаштуванні проїздів для пожежних автомобілів до будівель, споруд і вододжерел по ґрунту їх слід укріплювати шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення можливості під'їзду в будь-який час року.
7.1.8. Рейкові шляхи, тимчасові траншеї і канави не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів. Для цього в необхідних місцях мають бути влаштовані зручні переїзди, завжди вільні для проїзду пожежних автомобілів.
Проїзди і проходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні з головками рейок. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється.
7.1.9. Ворота в'їзду на територію АЕС, що відкриваються за допомогою електроприводу, повинні мати також пристосування (пристрої), що дають змогу відкривати їх уручну.
7.1.10. На ділянках території АЕС, де можливі скупчення горючих газів або пари, проїзд автомашин і іншого транспорту не допускається. Про це мають бути вивішені відповідні написи (покажчики).
7.1.11. Територія АЕС повинна мати зовнішнє освітлення, що забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, покажчики місцезнаходження ПГ і ПВ, мостів, переїздів через залізничні колії, естакад, галерей, протипожежного устаткування, входів у будівлі і споруди.
7.1.12. На прилеглій території до будівель і стоянок транспорту забороняється розміщувати (зокрема тимчасово) ємності з вибухопожежонебезпечними речовинами і матеріалами і тару з-під вибухопожежонебезпечних газів і рідин.
7.1.13. Тимчасові будови мають розташовуватися від інших будівель і споруд на відстані не менше 10 метрів (крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібен більший протипожежний розрив) або біля зовнішніх стін, які не згорають та не мають отворів згідно з вимогами будівельних норм до протипожежних стін. Не допускається пристроювати до огороджувальних металоконструкцій з горючим полімерним утеплювачем (пінополістирол, пінополіуретан і ін.) комори, майстерні та інші приміщення. Розміщення тимчасових будівель та споруд на території АЕС узгоджується з пожежною охороною та СПБ АЕС.
Тимчасові будівлі допускається розташовувати групами, не більше 10 в групі і площею не більше 800 кв.м. Відстань між групами цих будівель і від них до інших будов слід приймати не менше 15 м.
7.1.14. На території АЕС на видних місцях мають бути встановлені таблички з указівкою порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення ПЗПГ, схема руху транспорту, у якій слід позначати розташування будівель, водоймищ, гідрантів, пірсів і градирень (необхідність установки такої схеми в кожному конкретному підрозділі (території) визначається місцевим органом державного пожежного нагляду і СПБ АЕС).
7.1.15. Стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на територію об'єктів, менше 5 м від ПГ, забірних пристроїв вододжерел, пожежного устаткування і інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів забороняється. У вказаних місцях мають встановлюватися (вивішуватися) відповідні заборонні знаки.
7.1.16. На території АЕС забороняється розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати незагашене вугілля і золу на відстані менше 15 м від будівель і споруд, а також у межах установлених будівельними нормами протипожежних розривів.
7.1.17. Куріння на території, у будівлях та приміщеннях АЕС забороняється, крім спеціально відведених для цього місць. Місця для куріння встановлюються наказом по АЕС та обладнуються урнами або попільницями з негорючих матеріалів, позначаються знаком або написом та комплектуються ПЗПГ.
7.1.18. Місця розливу ЛЗР і ГР на території АЕС мають негайно зачищатися шляхом зняття шару землі або підсипки з гравію на глибину, що перевищує на 1-2 см просочений ЛЗР ґрунт; виїмка, що утворилася, має бути засипана піском або гравієм; на твердому покритті місця розливу ЛЗР і ГР мають засипатися піском і прибиратися.
7.1.19. Відкриті майданчики зберігання ЛЗР і ГР повинні мати огорожу і обвалування для попередження розтікання рідини в разі аварії.
7.1.20. На території АЕС забороняється:
використовування протипожежних розривів між будівлями під складування матеріалів, устаткування, пакувальної тари і для стоянки автотранспорту;
застосування відкритого вогню без оформлення наряду-допуску;
будівництво тимчасових будівель і споруд без узгодження з об'єктовим підрозділом державної пожежної охорони.
7.2. Тримання будівель, приміщень і споруд
7.2.1. Загальні вимоги
7.2.1.1. У виробничих, службових, складських і допоміжних будівлях і спорудах відповідно до вимог технічної експлуатації та чинного законодавства з пожежної безпеки повинен дотримуватися протипожежний режим.
7.2.1.2. Усі виробничі, службові, складські і допоміжні приміщення будівель і споруд мають своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно триматися в чистоті. Періодичне очищення стін і устаткування, а також об'ємів подвійної підлоги від пилу, що осів, має виконуватися безпиловими засобами (із застосуванням пилососів) за графіком, затвердженим керівником підрозділу. У разі застосування води для видалення пилу з вікон і металоконструкцій електричні пристрої на термін прибирання мають бути відключені і закриті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами.
7.2.1.3. У пожежонебезпечних і вибухонебезпечних приміщеннях з наявністю постійних робочих місць слід вести журнали закриття приміщень, мати інструкцію з пожежної безпеки для персоналу і написи на видних місцях номера телефону виклику пожежної охорони. Перед закриттям приміщення необхідно провести його огляд і зробити запис у журналі про результати огляду. Місця зберігання журналів визначають керівники підрозділів.
7.2.1.4. При переплануванні приміщень, зміні їх функціонального призначення, застосуванні нового технологічного устаткування мають дотримуватися протипожежні вимоги чинних нормативно-правових актів та документів з будівельного і технологічного проектування. Не допускається зниження проектних меж вогнестійкості конструкцій і погіршення умов евакуації людей.
7.2.1.5. Розпочинати реконструкцію, перепланування приміщень, технологічне переоснащення або впровадження нової технології дозволяється тільки за наявності проектної документації, що пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативно-правовим актам з пожежної безпеки (з позитивним результатом).
7.2.1.6. Придбані за кордоном машини, механізми, обладнання, у тому числі технологічне, вводяться в експлуатацію тільки за умови відповідності їх нормативно-правовим актам з пожежної безпеки, які діють в Україні.
7.2.1.7. Прибирання приміщень забороняється здійснювати із застосуванням ЛЗР і ГР. При необхідності застосування ГР для дезактивації приміщень має розроблятися план організації робіт і узгоджуватися з місцевими органами державної пожежної охорони.
7.2.1.8. У всіх приміщеннях має бути визначений порядок зберігання речовин і матеріалів. Спільне зберігання речовин і матеріалів, хімічна взаємодія яких може викликати пожежу або вибух, не допускається. У приміщеннях головного корпусу й інших приміщеннях АЕС (окрім обумовлених наказом генерального директора) забороняється зберігання ПММ, лаків, фарб та ін. З цією метою мають використовуватися окремо розташовані складські будівлі.
7.2.1.9. У цехах і лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР і ГГ, необхідно передбачати централізоване транспортування і роздачу їх на робочі місця в небиткій тарі. Транспортування ЛЗР і ГР в заводській скляній упаковці здійснювати з використанням піддонів (чохлів), які не допускають розливу ЛЗР і ГР у разі бою скла. Зливати ЛЗР і ГР, відходи виробництва і промивальні води, у яких можуть бути ЛЗР, ГР, у каналізацію без попереднього їх очищення, а також допускати попадання пожежонебезпечних продуктів в оборотну мережу і паровий конденсат забороняється.
7.2.1.10. Залишати без нагляду включені електроприлади забороняється. При відключенні електроенергії електроприлади необхідно вимкнути. Вони мають використовуватися тільки відповідно до вимог паспортів і інструкцій заводів-виробників.
7.2.1.11. Світильники, електропроводки й інше електроустаткування мають очищатися від горючого пилу не рідше одного разу на місяць. Усе електроустаткування має бути надійно захищене від попадання води, лужних, кислотних і інших розчинів. Аварійне освітлення у виробничих приміщеннях має бути постійно в справному стані, справність перевіряється не рідше 1 разу на місяць.
7.2.1.12. Підключати додаткове електроустаткування до існуючої мережі допускається тільки за наявності узгодженого і затвердженого проекту.
7.2.1.13. Спільне зберігання речовин і матеріалів має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91. Список речовин і матеріалів, які належать до вибухопожежонебезпечних, небезпечних і особливо небезпечних, має бути узгоджений з об'єктовою державною пожежною охороною.
7.2.1.14. У приміщеннях з устаткуванням, важливим для безпеки, забороняється зберігання сторонніх речовин, матеріалів і устаткування, які не використовуються в технологічному процесі.
7.2.1.15. Плівка (невикористана і використана), уживана для фотографування, рентгену, дефектоскопії і т.ін., має зберігатися в металевих ящиках з кришкою, що щільно закривається.
7.2.1.16. Протипожежні системи, установки, пристрої (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої) у будівельних конструкціях приміщень, будівель і споруд мають постійно триматися в справному робочому стані.
7.2.1.17. Прорізи в протипожежних стінах, перегородках і перекриттях мають бути обладнані захисними пристроями проти розповсюдження вогню і продуктів горіння (протипожежні двері, вогнезатримувальні клапани, водяні завіси і т.ін.) з відповідною межею вогнестійкості. Загальні технічні вимоги до протипожежних дверей в приміщеннях АЕС та до клапанів вогнезатримувальних викладені в додатках 5,6 відповідно.
7.2.1.18. Не допускається встановлювати будь-які пристосування, що перешкоджають нормальному закриттю протипожежних і протидимних дверей, а також знімати з них пристрої самозакриття.
7.2.1.19. При перетині протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів, огороджувальних конструкцій) різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між ними і конструкціями перешкод, мають бути наглухо закладені негорючим матеріалом, що забезпечує визначену для цих перешкод будівельними нормами межу вогнестійкості і димогазонепроникність.
7.2.1.20. Порушення ВЗП (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор і перегородок, кабелю і кабельних проходок, протипожежних поясів мають негайно усуватися.
Після обробки (просочення) антипіренами дерев'яних конструкцій, тканин і інших горючих матеріалів, а також після виконання ВЗП металоконструкцій і кабельної продукції має складатися акт про проведені роботи (організацією, що проводила роботи). Після закінчення термінів дії обробки (просочення) і в разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей обробку (просочення) необхідно повторити.
7.2.1.21. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій відповідно до НАПБ Б.07.005-86 має бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки, а також клас зон за ПУЕ (зокрема для зовнішніх виробничих і складських ділянок), які необхідно позначати на вхідних дверях у приміщення, а також на межах зон (усередині приміщень і зовні).
7.2.1.22. Визначення категорій будівель і приміщень з вибухопожежної і пожежної небезпеки на стадії проектування має проводитися розробником технологічного процесу відповідно до НАПБ Б.07.005-86. Для діючих АЕС категорії з вибухопожежної і пожежної небезпеки можуть визначатися технологами атомних станцій або організаціями, що мають відповідних фахівців.
7.2.1.23. Вибухопожежонебезпечні приміщення в багатоповерхових будівлях мають розташовуватися біля зовнішніх стін верхніх поверхів.
7.2.1.24. На АЕС наказом по підрозділу має бути визначений порядок зберігання ключів, що забезпечує швидкий і безперешкодний доступ підрозділів пожежної охорони і ДПД у будь-яке приміщення при пожежі.
7.2.1.25. Експлуатація і ТО протипожежних дверей, воріт, люків і ВЗП мають здійснюватися відповідно до документації заводів-виробників.
7.2.1.26. У будівлях і спорудах мають бути позначені знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76*:
обладнані місця для куріння;
місця розташування ПЗПГ і пожежної техніки;
місця заземлення пожежної техніки;
пускові пристрої оперативного реагування систем протипожежного захисту;
відмітки поверхів на сходових клітках;
номери приміщень і їх категорії з вибухопожежонебезпечності, а також класи зон за ПУЕ.
7.2.1.27. У підвальних і цокольних поверхах не допускаються:
розміщення вибухопожежонебезпечних виробництв, зберігання і застосування ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів з газами, целулоїду, кіноплівки, карбіду кальцію і інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку (за винятком випадків, обумовлених чинними нормативно-правовими актами);
улаштування складів горючих матеріалів, майстерень, де використовуються горючі матеріали, а також інших господарських приміщень, якщо вхід у них не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.
7.2.1.28. Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи і приміщення (у т.ч. венткамери, електрощитові) під виробничі ділянки для зберігання продукції, устаткування, меблів і інших предметів. Двері горищ, технічних поверхів, венткамер, електрощитових, підвалів мають бути закритими. На дверях слід указувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів мають бути засклені.
7.2.1.29. Приямки віконних отворів підвальних і цокольних поверхів мають регулярно очищатися від горючих відходів виробництва, сухого листя, трави тощо. Не допускається захаращувати і закладати віконні отвори, установлювати на вікнах ґрати незнімні або такі, що не розчиняються.
7.2.1.30. Стаціонарні зовнішні пожежні драбини, драбини на перепадах висот і огорожі на дахах (покриттях) будівель і споруд мають триматися в постійній справності, бути пофарбованими в червоний колір і щороку перевірятися із складанням акта.
7.2.1.31. Установлювати незнімні ґрати на віконних отворах будівель і приміщень перших поверхів, у яких можуть перебувати люди, забороняється (за винятком комор, складів, кас, банків, кімнат для зберігання зброї і боєприпасів, а також приміщень, віконні отвори яких входять у периметр охоронної зони АЕС).
7.2.1.32. У разі потреби встановлення на вікнах приміщень з перебуванням людей ґрат вони мають бути розсувними або знімними . На час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відкриті (зняті).
7.2.1.33. У приміщеннях АЕС забороняється:
проводити прибирання приміщень і прання одягу із застосуванням ЛЗР і ГР, а також здійснювати відігрівання замерзлих труб паяльними лампами і іншими способами із застосуванням відкритого вогню (при потребі застосування пожежонебезпечних засобів має розроблятися проект організації робіт, узгоджений в установленому порядку з пожежною охороною);
розкидати і залишати неприбраними промащені обтиральні матеріали. Їх необхідно прибирати в металеві ящики з кришками, що щільно закриваються, і після закінчення роботи видаляти з приміщення в спеціально відведені місця поза будівлями, забезпечені негорючими збірниками з кришками, що щільно закриваються;
готувати їжу, окрім спеціально відведених для цього місць.
7.2.1.34. Спецодяг працюючих з лаками, фарбами й іншими ЛЗР і ГР має своєчасно піддаватися пранню і ремонту, зберігатися в розвішеному стані в металевих шафах, установлених у спеціально відведених для цієї мети приміщеннях. Адміністрацією АЕС має бути встановлений чіткий порядок заміни промащеного спецодягу на чистий.
7.2.1.35. При організації і проведенні заходів з масовим перебуванням людей:
допускається використовувати при кількості людей понад 50 чоловік тільки приміщення, забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, у відповідності до вимог будівельних норм;
посадовці, яким доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов'язані ретельно оглянути приміщення і переконатися в повній їх готовності в протипожежному відношенні, у т.ч. у забезпеченості необхідною кількістю ПЗПГ, справності засобів зв'язку, пожежної автоматики і сигналізації;
не допускаються заповнення приміщень людьми понад установлену норму, зменшення ширини проходів між рядами, установка в проходах додаткових крісел, стільців і т.ін., вимкнення повністю під час масових заходів аварійного освітлення, використання віконниць і ґрат на вікнах для затемнення, проведення вогневих, фарбувальних і інших пожежо- і вибухопожежонебезпечних робіт, застосування дугових прожекторів, свічок, бенгальських вогнів, відкритого вогню, феєрверків і т.ін.;
на вимогу органів державного пожежного нагляду здійснюються і інші протипожежні заходи.
7.2.1.36. Кількість відвідувачів у глядацьких, харчувальних, виставкових, торгових та іншого призначення залах з масовим перебуванням людей не повинна перевищувати кількості, установленої будівельними нормами або визначеної розрахунком, виходячи з пропускної спроможності шляхів евакуації.
7.2.2. Реакторне відділення
7.2.2.1. Для забезпечення безпечної зупинки РУ при пожежі конструкції, системи і елементи, важливі для безпеки, мають бути захищені засобами протипожежного захисту з урахуванням таких умов згідно з ВБН В.1.1-034-03.307-2003:
пожежа не повинна впливати на однотипну групу елементів СБ, необхідних для досягнення і підтримки умов безпечної зупинки при роботі РУ, на потужності з БЩУ або РЩУ;
забезпечується можливість протягом 72 годин з моменту виявлення несправності провести ремонт конструкцій і елементів каналів СБ, необхідних для досягнення і підтримки умов безпечної зупинки РУ з БЩУ або РЩУ;
виконане розділення устаткування СБ протипожежними перешкодами з межею вогнестійкості REI 90. Мають бути вжиті заходи із забезпечення необхідної межі вогнестійкості металевих елементів протипожежних перешкод;
приміщення СБ мають бути захищені автоматичними установками виявлення і гасіння пожежі.
7.2.2.2. Можливість зупинки РУ в умовах пожежі:
створення і підтримка умов підкритичного стану ядерного реактора, збереження і компенсація запасу теплоносія, розхолоджування РУ, приведення в дію СБ протягом 72 годин і підтримка такого режиму надалі;
під час зупинки після гасіння пожежі значення параметрів і характеристик систем (елементів) і РУ в цілому не мають виходити за проектні межі, установлені технічним проектом для аварій;
СБ мають забезпечувати функції безпеки, у тому числі і від резервних джерел живлення, протягом 72 годин;
пожежа не повинна впливати на устаткування і СБ, що забезпечують переведення РУ в режим зупинки, або дія пожежі на ці системи не повинна впливати на здатність СБ протягом 72 годин перевести РУ в режим зупинки.
7.2.2.3. Контроль за горючими матеріалами:
СБ мають бути ізольовані від місць концентрації горючих матеріалів. Якщо це неможливо за технологічною необхідністю (витратні ємності з паливом для РДЕС, ємності з мастилом для турбогенератора і гідравлічні системи, змащувальне мастило ГЦН і ін.), мають бути вжиті заходи із захисту приміщень з СБ вогнестійкими будівельними конструкціями з нормованою межею вогнестійкості, АУПС і АУПГ;
не допускається зберігання газу (стислого і зрідженого) у приміщеннях із системами, важливими для безпеки, за винятком АУПГ і в ПЗПГ. ГГ (водень і ін.) мають зберігатися в будівлях, які розташовані окремо;
водневі лінії, що проходять поряд з системами, важливими для безпеки, мають бути обладнані клапанами надмірного тиску і випуском в атмосферу за межі будівлі (споруди).
7.2.2.4. Вентиляція:
на АЕС слід передбачати заходи щодо можливості видалення продуктів горіння. Дим і продукти горіння речовин і матеріалів мають видалятися в атмосферу системами димовидалення з урахуванням відсутності негативної дії на ті ділянки електростанції, які пов'язані із забезпеченням безпеки;
запобігання витоку в навколишнє середовище вище за допустимі межі диму і газів, що містять радіоактивні речовини, має здійснюватися відповідно до існуючих норм. Проект вентиляційних систем, призначених для видалення радіоактивного диму і газів, має забезпечувати нормальну експлуатацію (без порушення радіаційного стану) у разі одиночної відмови або помилкового спрацьовування;
силові і контрольні кабелі систем вентиляції мають прокладатися поза зоною обслуговування системи;
фільтри систем вентиляції, що містять горючі конструкційні деталі і здатні посилити дію пожежі на вузли, важливі для безпеки, на підставі АПН мають захищатися від дії пожежі;
для зведення до мінімуму можливості забруднення продуктами горіння повітря, яке всмоктується камерою припливної вентиляції, приміщення з устаткуванням і системами, пов'язаними із забезпеченням безпеки, мають бути відокремлені від систем витяжної вентиляції;
сходові клітки реакторного відділення мають бути забезпечені системами підпору повітря (димовидалення).
7.2.2.5. При нормальній експлуатації АЕС пожежна безпека гермозони має забезпечуватися автоматичними засобами захисту.
7.2.2.6. Дія систем протипожежного захисту не повинна призводити до пошкодження інших систем забезпечення ядерної безпеки АЕС. Робота систем протипожежного захисту в гермозоні не повинна порушувати вимог, що висуваються до роботи систем вентиляції і контролю за викидом радіоактивних рідин і газів.
7.2.2.7. У гермозоні мають установлюватися системи виявлення пожеж, розраховані відповідно до вимог ВБН В.1.1-034-03.307-2003.
7.2.2.8. Насоси системи охолоджування реактора мають бути оснащені мастилозбірниками. Конструкція системи мастилозбору в разі виходу з ладу має забезпечувати запобігання пожежі в умовах нормальної експлуатації і в аварійних ситуаціях з руйнуванням захисної оболонки, а також зберігати працездатність при землетрусах, що не перевищують меж, прийнятних для безпечної зупинки реактора.
7.2.2.9. Мастилосистеми ГЦН мають забезпечувати:
швидке припинення подання мастила ГЦН у разі пожежі;
злив мастила з гермооболонки у разі пожежі.
7.2.2.10. Протипожежний захист кабелів, загоряння яких може вплинути на безпеку роботи АЕС, має забезпечуватися відповідно до розділу 7.2.4.
7.2.2.11. Вивантаження і завантаження паливних елементів і їх ТО, а також інші роботи в період ППР мають передбачати додаткові організаційно-технічні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки (розділ 11 цих Правил).
7.2.3. Дизельні електростанції
7.2.3.1. РДЕС належить до забезпечувальної СБ і є автономним джерелом електропостачання споживачів СБ АЕС. РДЕС має відповідати вимогам ОСТ 34-37-814-85.
7.2.3.2. До РДЕС мають прокладатися дороги з твердим покриттям.
7.2.3.3. РДЕС має бути забезпечена надійним телефонним і оперативним зв'язком, а також гучномовною системою оповіщення.
7.2.3.4. При експлуатації агрегатів забороняється заповнювати паливний бак під час роботи, а також при двигуні та вихлопних трубах, що не прохололи.
7.2.3.5. Не допускається заповнення витратних баків відрами або переносними бочками. Подача палива з резервуарів у витратні баки має здійснюватися по трубопроводах за допомогою насосів.
7.2.3.6. При експлуатації РДЕС має бути встановлений регулярний контроль за кріпленнями й ущільненнями колектора в блоці агрегату і вихлопної труби.
7.2.3.7. У процесі експлуатації необхідно здійснювати контроль за справністю дихальних клапанів і вогнеперешкоджальних пристроїв. При температурі повітря вище за нуль вогнеперешкоджальні пристрої мають перевірятися не рідше одного разу на місяць, а при температурі нижче нуля - не рідше двох разів на місяць.
7.2.3.8. Персонал зобов'язаний контролювати заповнення витратних паливних баків, відсутність течі палива і мастила через фільтри трубопроводів і сальникові ущільнення насосів, засувок.
7.2.3.9. Особлива увага має приділятися щільності з'єднань систем живлення і змащування агрегату. У необхідних випадках мають негайно застосовуватися заходи до усунення порушень їх ущільнення.
7.2.3.10. Ручні засувки аварійного зливу палива з витратних баків мають розташовуватися в безпечному і зручному для дій персоналу місці (поблизу виходів, у сусідньому приміщенні або коридорі тощо), фарбуватися в червоний колір і мати напис "Аварійний злив палива". До них має бути забезпечений вільний доступ.
7.2.3.11. У місцях, де вихлопні труби межують або прилягають до спалимих будівельних конструкцій, мають бути виконані такі протипожежні заходи:
у місцях проходу вихлопної труби через будівельні конструкції незалежно від наявності теплоізоляції мають установлюватися неспалимі протипожежні переділки на відстані не менше 0,5 м від вихлопної труби;
вихлопна труба має бути не менше 2 м над покрівлею.
7.2.3.12. Для підігріву дизельного палива та мастил дозволяється використовувати пару з тиском до 5 кгс/кв.см., гарячу воду або електродвигуни закритого типу.
7.2.3.13. Устаткування для підігріву палива та мастил повинне мати вентиляційні трубки, виведені назовні та оснащені вогнезатримувальними клапанами.
7.2.3.14. Вихлопні труби мають бути обладнані пристроєм іскрогасіння.
7.2.3.15. Після щомісячних випробувань дизель-генератора необхідно провести злив накопичених продуктів неповного згорання нафтопродуктів з випускної системи дизеля.
7.2.3.16. Усі противибухові пластини і клапани, установлені на газовідвідній трубі і глушнику, мають періодично перевірятися. Газовідвідний тракт і глушник необхідно періодично очищати від відкладень продуктів неповного згорання.
7.2.3.17. Паливні резервуари, масляні баки, трубопроводи й устаткування РДЕС мають бути заземлені. Пристрої заземлення будівлі необхідно періодично перевіряти (один раз на місяць).
Агрегат має бути зупинений при виникненні ситуацій, обумовлених в ІЕ агрегату.
При запуску агрегату за сигналом аварії на АЕС і наявності несправностей, обумовлених в ІЕ, зупинка агрегату допускається тільки з дозволу НЗС, НЗБ.
7.2.3.18. Приміщення РДЕС мають бути чистими. Розлиті ПММ необхідно негайно прибирати. Використані і невикористані обтиральні матеріали потрібно зберігати в закритих металевих ящиках місткістю 0,5 куб. м., і в кінці робочої зміни використане дрантя має забиратися в спеціально відведене місце для утилізації.
7.2.3.19. На прилеглій території і в РДЕС забороняється поза спеціальними приміщеннями зберігати порожню і наповнену тару з-під ЛЗР, ГР, а також горючу тару та упаковку устаткування і матеріалів.
7.2.3.20. У РДЕС забороняється:
сушити спецодяг на нагрітих частинах устаткування;
захаращувати проходи приміщень;
зберігати устаткування і інші матеріали поза спеціальними приміщеннями.
7.2.4. Кабельні споруди
7.2.4.1. Для забезпечення надійної експлуатації кабельних ліній і проведення протипожежних заходів кабельне господарство має закріплюватися за структурними підрозділами АЕС, про що видається розпорядчий документ з указівкою меж відповідальності.
7.2.4.2. Приймати в експлуатацію кабельні споруди після монтажу або прокладки нових кабельних ліній під час ремонтів без ущільнення проходок в протипожежних перегородках, а також без працездатних АУПГ, передбачених проектом, забороняється.
7.2.4.3. Кабельні споруди необхідно регулярно оглядати за графіком. Результати огляду мають заноситися в спеціальний журнал і журнал дефектів та неполадок устаткування.
7.2.4.4. Кабельні споруди і конструкції, на яких укладаються кабелі, мають виконуватися з негорючих матеріалів.
7.2.4.5. Світильники кабельних приміщень повинні мати конструктивне виконання і ступінь захисту відповідно до вимог ПУЕ.
7.2.4.6. Гідроізоляція і дренажні пристрої кабельних споруд мають бути в справному стані. Роботу дренажних пристроїв слід перевіряти не рідше одного разу на рік, при виході енергоблока з ППР, з відповідним записом у журнал.
7.2.4.7. При виявленні попадання в кабельні споруди води, пари, мастил мають негайно вживатися заходи щодо їх видалення і запобігання їх подальшому надходженню.
7.2.4.8. Шафи з рядами затисків, розташовані в кабельних приміщеннях, мають бути закритими, виключати попадання в них води і відповідати ступеню захисту за ПУЕ.
7.2.4.9. Двері кабельних приміщень мають самозачинятися з ущільненням у стулці і відповідати необхідній межі вогнестійкості. Двері, що самозачиняються, секційних перегородок кабельних споруд повинні мати щільну стулку, відкриватися у бік найближчого виходу і фіксуватися в закритому положенні.
7.2.4.10. Біля виходів з кабельних споруд мають бути встановлені світлові покажчики "Вихід" з електроживленням від системи аварійного освітлення. На дверях секційних перегородок необхідно наносити вказівний знак "Вихід тут".
7.2.4.11. Транзитні повітроводи в кабельних спорудах мають виконуватися з матеріалів, що не згоряють, і мати межу вогнестійкості не менше EI 45 (EI 90 - у приміщеннях СБ). Прокладка через кабельні споруди транзитних трубопроводів і інших комунікацій не допускається, за винятком прокладки трубопроводів і комунікацій, що забезпечують безпеку прилеглих приміщень, з обов'язковим виконанням заходів, що забезпечують необхідний захист комунікацій, що прокладаються.
7.2.4.12. Біля входів у кабельні споруди мають бути передбачені місця заземлення пожежної техніки. Позначення мають бути добре видимими.
7.2.4.13. На час проведення монтажних робіт у кабельних спорудах проектом організації робіт мають бути передбачені конкретні заходи, що забезпечують пожежну безпеку і фізичний захист.
7.2.4.14. Прокладку кабелів у кабельних приміщеннях і спорудах АЕС, що перебувають в експлуатації, необхідно виконувати згідно з проектом за нарядами. Допуск на проведення робіт з прокладки кабелю в кабельних спорудах здійснює оперативний персонал.
7.2.4.15. Додаткова прокладка або заміна кабелю має відбуватися з обов'язковим виконанням протипожежних вимог.
7.2.4.16. Кабельні короби допускається закривати кришками, що швидко знімаються, а замкові пристрої мають відкриватися без застосування ключів і інших пристосувань. У металевих коробах будь-якого типу забороняється з'єднання кришок з коробом зварюванням.
7.2.4.17. Усі місця проходу кабелів через стіни, перегородки, перекриття мають бути ущільнені. Конструкція ущільнення кабельних проходок має забезпечувати нормовану межу вогнестійкості для перешкод, що перетинаються. Ущільнення кабельних проходок, трас мають виконуватися із застосуванням різних вогнестійких сумішей і складів, дозволених на АЕС у встановленому порядку.
7.2.4.18. У кабельних коробах мають передбачатися вогнезахисні ущільнення в місцях проходу через стіни, перегородки, перекриття, на горизонтальних ділянках через кожні 30 м, на вертикальних ділянках - через кожні 20 м, у місцях розгалуження коробів. Межа вогнестійкості вогнеперешкоджувальних поясів має бути не менше EI 45.
Вогнеперешкоджувальні пояси мають бути позначені нанесенням на зовнішніх стінках коробів червоних смуг і маркування.
7.2.4.19. АУПГ кабельних споруд необхідно експлуатувати відповідно до вимог нормативно-технічної документації. Під час перебування в кабельних спорудах персоналу (при обходах, ремонтних роботах та ін.) запускання установок за конкретним напрямком має переводитися в дистанційне керування з обов'язковим повідомленням об'єктової державної пожежної охорони, а після виходу персоналу з приміщень знову переводитися в автоматичний режим. Процедура зміни режиму роботи установок має бути наведена в ІЕ. Про зміну режиму роботи установок пожежогасіння необхідно робити запис в оперативному журналі.
7.2.4.20. Кабелі, що прокладаються заново, мають бути вогнестійкими або такими, що не поширюють горіння. Усі місця проходу кабелів через стіни і перекриття в приміщеннях, у яких ведуться роботи з прокладки кабелів, незалежно від їх конструктивного виконання мають тимчасово ущільнюватися вогнестійкими матеріалами.
Усі порушені в процесі прокладки кабелів тимчасові ущільнення мають щодня (позмінно) відновлюватися по всій довжині траси після закінчення робіт.
Після закінчення робіт з прокладки кабелів до введення їх в експлуатацію всі місця їх проходу через будівельні конструкції, а також вогнеперешкоджувальні пояси мають бути ущільнені ВЗС з нормованою межею вогнестійкості.
7.2.4.21. Покриття кабельних трас ВЗС виконується відповідно до вимог нормативно-правових актів. ВЗС повинні мати сертифікати відповідності. При проектуванні кабельних трас і розміщенні кабелів на одній кабельній конструкції (поміст, лоток, днище кабельного короба та ін.) рекомендується не допускати сумарного об'єму полімерної горючої маси, що входить до складу ізоляції й оболонки кабелів, більше 7,0 л на погонний метр траси. У разі, якщо з компонувальних конструктивних міркувань сумарний об'єм полімерної горючої маси кабелів, розташованих на одній кабельній конструкції, досягає 7,0 л і більше на погонний метр кабельної траси, ці кабелі мають бути покриті ВЗС. Загальні технічні вимоги до ВЗС викладені в додатку 7.
7.2.4.22. Роботи з нанесення ВЗС мають виконуватися персоналом, що має відповідну ліцензію.
7.2.4.23. Антикорозійні покриття, які застосовуються для захисту металевих оболонок кабелю і металевих поверхонь, по яких прокладені кабелі, мають бути негорючими.
7.2.4.24. Сполучні муфти силових кабелів мають бути вкладені в захисні кожухи.
7.2.4.25. При виявленні порушень місць вогнезахисного ущільнення кабельних ліній, що проходять через перегородки, перекриття і інші будівельні конструкції, мають негайно вживати заходів щодо їх відновлення. При виявленні пошкодженої зовнішньої оболонки кабелю необхідно вживати термінові заходи для ремонту або заміни пошкодженої ділянки.
7.2.4.26. Кабельні споруди необхідно тримати в чистоті. Забороняється влаштування в них будь-яких комор, майстерень, а також зберігання матеріалів і устаткування. Не допускається складування різних матеріалів (запчастин, устаткування тощо) на підходах до дверей кабельних споруд.
7.2.4.27. При експлуатації кабельних ліній не допускається їхній перегрів від проектного супутнього устаткування і інших джерел нагріву вище за допустимі норми. Тепловий режим роботи кабелів, температуру повітря і роботу вентиляційних систем у кабельних спорудах необхідно перевіряти один раз на тиждень. Температура повітря усередині кабельних споруд не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більш ніж на 10 град. С у літній час.
7.2.4.28. Для виключення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб у кабельні приміщення мають бути розроблені і виконані належні організаційно-технічні заходи.
7.2.4.29. Забороняється допуск персоналу для проведення обслуговування кабельних споруд без узгодження з начальником зміни підрозділу або особою, відповідальною за пожежну безпеку, а також без присутності спостерігача.
7.2.4.30. Особи, допущені для проведення робіт або обстеження кабельних споруд, мають бути забезпечені індивідуальними електричними ліхтарями з розрахунку один ліхтар на групу з трьох чоловік.
7.2.4.31. Кабельні канали і фальшпідлоги в кабельних і інших спорудах повинні мати перекриття із знімних конструкцій, негорючих або важкогорючих, з межею вогнестійкості REI 30. У приміщеннях щитів управління підлоги з горючих матеріалів мають зсередини захищатися негорючими матеріалами з нормативно передбаченою межею вогнестійкості. Знімні конструкції (плити, щити та ін.) повинні мати пристосування для їх швидкого підняття (відкриття).
7.2.4.32. Не дозволяється залишати кабелі і дроти, як знеструмлені так і під напругою, з незаізольованими струмоведучими жилами.
7.2.5. Розподільчі пристрої і підстанції
7.2.5.1. Електроустановки розподільчих пристроїв електричних станцій і підстанцій мають відповідати вимогам ПУЕ та іншим нормативно-правовим актам.
7.2.5.2. Приміщення ЗРП мають триматися в чистоті.
7.2.5.3. Забороняється в приміщеннях і коридорах ЗРП влаштовувати комори, інші підсобні та допоміжні споруди, що не належать до розподільчого пристрою, а також зберігати електротехнічне устаткування, запасні частини, ЛЗР і ГР, балони з газами.
7.2.5.4. Для очищення електротехнічного устаткування від бруду і відкладень слід використовувати, як правило, пожежобезпечні мийні суміші і препарати. У виняткових випадках при неможливості з технічних причин (вимога заводу-виробника) використовувати спеціальні мийні засоби допускається застосування ГР у кількості, що не перевищує при разовому користуванні 1 л.
7.2.5.5. При використанні ГР має застосовуватися тільки тара, що закривається, з небиткого матеріалу.
7.2.5.6. Зварювальні й інші пожежонебезпечні роботи в ЗРП допускається проводити тільки на устаткуванні, яке неможливо винести, при дотриманні додаткових заходів безпеки, указаних в наряді-допуску.
7.2.5.7. Кабельні канали ЗРП і наземні кабельні лотки ВРП мають бути постійно закритими кришками, що не згорають. Місця підведення кабелів до осередків ЗРП і інших споруд повинні мати ущільнення, що не згорає, - пояс з вогнестійкістю не менше EI 45 для систем нормальної експлуатації, а для СБ - EI 90.
7.2.5.8. Наземні кабельні лотки ВРП повинні мати вогнезатримувальний пояс у місцях проходу кабелів з кабельних споруд у ці лотки, а також у місцях розгалуження на території ВРП. Ущільнення, що не згорають, мають виконуватися в кабельних каналах у місцях їх проходу з одного приміщення в інше, а також у місцях розгалуження каналу і через кожні 30 м завдовжки. Місця улаштування вогнеперешкоджального поясу позначаються вертикальними червоними смугами з написом "ВП".
7.2.5.9. У розподільчих пристроях мають бути обладнані і позначені місця для заземлення пожежної техніки.
7.2.5.10. На території ВРП слід періодично скошувати і видаляти траву. Суха трава має негайно видалятися з території ВРП. Забороняється випалювати суху траву на території об'єкта і прилеглих до огорожі територій.
7.2.5.11. Компресорні приміщення необхідно тримати в чистоті. Дрантя слід зберігати в спеціальних металевих ящиках місткістю 0,5 куб. м. Допускається безпосередньо в приміщенні зберігати в металевому ящику добовий запас змащувальних матеріалів у закритій небиткій тарі.
7.2.5.12. Під'їзні дороги на території підстанцій, а також під'їзди до вододжерел мають бути з твердим покриттям і в справному стані, а в зимовий період регулярно очищатися від снігу.
7.2.5.13. Електротехнічне устаткування розподільчих пристроїв необхідно очищати за затвердженим графіком з обов'язковим виконанням організаційних і технічних заходів щодо безпеки праці. Температура повітря усередині приміщень розподільчих пристроїв у літній час має бути не більше +40 град. С і в разі її підвищення понад +40 град. С необхідно вжити заходи із зниження температури устаткування або охолоджування повітря.
При пожежі в ЗРП технологічна загальнообмінна вентиляція має бути відключена.
7.2.6. Приміщення з електролізними установками
7.2.6.1. У приміщеннях з установками з виробництва водню мають бути вжиті заходи щодо унеможливлення утворення застійних зон водню.
7.2.6.2. Приміщення електролізу, очищення і сушки водню, компресорної і наповнювальної мають бути забезпечені автоматичними газоаналізаторами з улаштуванням світлової і звукової сигналізації, що спрацьовує при вмісті водню в повітрі приміщень не більше 10% від його нижньої межі вибуховості (0,4% об'єму). А при їх відсутності має бути встановлений порядок відбору і контролю проб повітря. Приміщення, де можливе виділення водню, повинні мати природну витяжну вентиляцію з верхньої зони приміщення в обсязі не менш одноразового обміну в годину.
7.2.6.3. Підлога в приміщеннях має унеможливлювати іскроутворення і, крім того, бути діелектричною.
7.2.6.4. Улаштування вікон і дверей в приміщеннях слід виконувати так, щоб при вибуху водню вони відкривалися назовні, або приміщення мають бути обладнані клапанами надмірного тиску.
7.2.6.5. При вмісті водню в повітрі виробничого приміщення вище 25% від нижньої межі вибуховості (1% об'єму) технологічне устаткування має бути відключене автоматичним захистом.