Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі

10. Під час перебування у стаціонарі медичної частини засуджений проходить обстеження відповідно до наявного у нього захворювання, під час якого використовуються всі доступні в медичній частині методи інструментального і лабораторного досліджень.

11. У стаціонарі медичної частини цілодобово чергує медичний працівник. Кількість чергових медичних працівників визначає завідувач медичної частини.

Черговий лікар з урахуванням стану здоров'я засудженого здійснює корекцію медичних призначень.

12. Обхід засуджених, які перебувають у стаціонарі медичної частини, лікарі здійснюють щодня. Записи у медичній карті стаціонарного хворого № 003/о роблять один раз на два - три дні у разі легкого перебігу захворювання і щодня - у разі тяжких випадків та випадків середньої тяжкості. Завідувач медичної частини оглядає засуджених не рідше ніж один раз на тиждень і обов'язково - у перший день прибуття засудженого та перед його виписуванням.

13. Лікарські засоби засудженими приймаються відповідно до встановлених лікарем призначень під контролем фельдшера.

За потреби цілодобового приймання лікарських засобів вони видаються на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікаря.

14. Засудженим з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психотропних речовин в умовах стаціонару медичної частини призначаються загальнозміцнювальна терапія з використанням речовин, що впливають на метаболічні процеси, та сенсибілізувальна терапія.

15. При розладах психіки та поведінки, агресивній поведінці, намаганні у збудженому стані вчинити членоушкодження до засудженого застосовується захід ізоляції у вигляді поміщення до окремої палати-ізолятора медичної частини.

Застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції під час надання психіатричної допомоги засудженим, які страждають на психічні розлади, здійснюється відповідно до Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 240, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 570/28700.

16. Засудженому, якого було визнано судом обмежено осудним та якому було призначено примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, така допомога надається в порядку, визначеному Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.

17. Поміщення засудженого до палати-ізолятора медичної частини здійснюється за рішенням начальника УВП на підставі висновку лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів).

18. Для неповнолітніх засуджених, які фізично ослаблені, мають вагу нижче встановленої норми, перенесли різні тяжкі захворювання, травми, хірургічні втручання, мають відхилення у стані здоров'я тривалого характеру й належать до спеціальної групи обліку та які підлягають постійному диспансерному нагляду, при стаціонарах медичних частин створюються оздоровчі групи.

Список осіб, які зараховуються до оздоровчої групи, складається та затверджується завідувачем медичної частини за погодженням з адміністрацією УВП. Строк перебування в оздоровчій групі визначається лікарем та становить не більше 30 діб. За наявності медичних показань строк може бути продовжений. На цей період засуджені неповнолітні тримаються у стаціонарі медичної частини. Вони можуть відвідувати професійно-технічне училище, школу. Крім того, з ними проводяться заняття з лікувальної фізкультури під наглядом медичного працівника. У медичній карті амбулаторного хворого № 025/о цієї категорії осіб робиться відповідний запис, що відображає контроль ваги, режим дня, за показами медикаментозну терапію, медичну реабілітацію.

19. Після проведення курсу лікування в умовах стаціонару засуджені переводяться на амбулаторне лікування.

1. Направленню на госпіталізацію в лікарняні заклади ДКВС підлягають засуджені, у яких виникли захворювання або загострилися хронічні хвороби, лікування яких потребує госпіталізації до лікарняних закладів ДКВС, а також за потреби проведення додаткового обстеження (якщо наявним у медичних частинах (фельдшерських пунктах) обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень) в умовах лікарняних закладів ДКВС.

2. Направлення засуджених на госпіталізацію до лікарняних закладів здійснюється за медичним висновком медичного працівника з урахуванням переліку показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень) згідно з додатком 7 до цього Порядку та згідно з нарядом на направлення засудженого на госпіталізацію до лікарняного закладу, за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, або нарядом міжрегіонального управління за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку, виданими на підставі вимоги.

Розподіл лікарняних закладів до яких направляються хворі засуджені визначається наказами ЦОЗ ДКВС.

3. Вимога готується медичною частиною (фельдшерським пунктом) не пізніше одного робочого дня з дати складення медичного висновку, після чого невідкладно підписується завідувачем цієї медичної частини (фельдшерського пункту) і начальником УВП. До вимоги додається копія медичного висновку.

Начальник УВП забезпечує негайне направлення вимоги разом з копією медичного висновку до Департаменту чи міжрегіонального управління відповідно до встановленої форми:

у разі направлення засудженого до лікарняного закладу ДКВС, який знаходиться поза межами зони діяльності міжрегіонального управління, вимога на госпіталізацію надсилається за формою, наведеною в додатку 10 до цього Порядку;

у разі направлення засудженого до лікарняного закладу ДКВС, який знаходиться у межах зони діяльності міжрегіонального управління, вимога на госпіталізацію надсилається за формою, наведеною в додатку 11 до цього Порядку.

4. Надання психіатричної допомоги засудженим, які страждають на психічні розлади, здійснюється відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Вимога на госпіталізацію до психіатричної лікарні оформлюється за формою, наведеною в додатку 12 до цього Порядку.

5. Наряди на направлення засудженого на госпіталізацію готують структурні підрозділи Департаменту або міжрегіональних управлінь, які здійснюють контроль за виконанням судових рішень, негайно після надходження вимоги.

6. Наряд на направлення засудженого на госпіталізацію, виданий Департаментом, підписується начальником цього Департаменту та невідкладно надсилається до УВП, у якій відбуває покарання хворий засуджений, копії - відповідним міжрегіональним управлінням та УВП, на території якої розміщений лікарняний заклад ДКВС, до якого направляється засуджений.

7. Наряд на направлення засудженого на госпіталізацію, виданий міжрегіональним управлінням, підписується начальником міжрегіонального управління та невідкладно надсилається до УВП, у якій відбуває покарання хворий засуджений, копії - до УВП, на території якої розміщений лікарняний заклад ДКВС, до якого направляється хворий засуджений.

8. З метою найшвидшого вирішення питання документи, що стосуються видачі наряду на направлення засудженого на госпіталізацію, можуть бути направлені електронною поштою або факсимільним зв'язком.

9. Переміщення хворого засудженого за потреби надання екстреної медичної допомоги здійснюється без нарядів.

10. Медичний висновок, медична карта амбулаторного хворого № 025/о, виписка з медичної карти № 027/о засудженого, який лікувався в медичній частині (фельдшерському пункті), та інша медична документація вкладаються у конверт та передаються до структурного підрозділу УВП, який здійснює контроль за виконанням судових рішень.

У разі направлення жінок з дітьми додаються свідоцтво про народження дитини та історія її розвитку.

Доступ до медичної документації мають винятково медичні працівники.

11. Переміщення (конвоювання) засуджених, які госпіталізуються до лікарняних закладів ДКВС, здійснюються вартою, а також за висновком лікаря та з урахуванням стану здоров'я засуджених у супроводі призначеного завідувачем медичної частини (фельдшерського пункту) або особою, яка його заміщує, медичного працівника, який надаватиме медичну допомогу засудженим під час переміщення.

12. Переміщення (конвоювання) засуджених, хворих на особливо небезпечні інфекційні захворювання, здійснюється спеціалізованим транспортом з дотриманням вимог інфекційного контролю.

1. Приймання засуджених у лікарняний заклад ДКВС з УВП здійснюється на підставі медичного висновку медичного працівника про потребу проведення лікування засудженого в лікарняному закладі ДКВС чи проведення обстежень (у тому числі лабораторних) в умовах стаціонару лікарняного закладу ДКВС.

Забороняється приймати до багатопрофільних лікарень ДКВС засуджених, хворих на інфекційні захворювання, за відсутності у складі лікарень інфекційно-боксованого відділення. Такі засуджені негайно направляються до спеціалізованого лікарняного закладу ДКВС або до іншого закладу охорони здоров'я відповідного профілю, у складі яких є таке відділення.

2. Засуджені, які прибули до лікарняного закладу ДКВС, реєструються у журналі обліку.

На кожного новоприбулого засудженого оформлюється медична карта стаціонарного хворого № 003/о, до якої заносяться усі дані щодо лікувально-діагностичного процесу.

3. Усі засуджені, які прибули до лікарняного закладу ДКВС, підлягають обов'язковій санітарній обробці зі зміною білизни.

Речі хворого засудженого (одяг, взуття) дезінфікують і після опису, засвідченого черговим фельдшером та особами, які супроводжують хворого, передають на зберігання до вибуття хворого з лікарняного закладу ДКВС.

4. Під час прийому хворого черговий лікар описує у медичній карті стаціонарного хворого № 003/о дані анамнезу, зовнішнього огляду, епідеміологічні дані, визначає попередній діагноз хвороби, призначає необхідні обстеження та лікування.

У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються:

відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення засудженого, що стосуються обставин отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу (осіб), яка (які), на думку засудженого, їх заподіяла(ли)), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень);

вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров'я засудженого, характер ушкоджень, їх розміри та розташування;

припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані засудженим, та медичні показники, а також обґрунтування їх співвідношення.

До довідки медичним працівником додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень засудженого. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти стаціонарного хворого 003/о, третій примірник видається особисто засудженому.

Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженого медичний працівник негайно з моменту виявлення таких ушкоджень телефоном, електронною поштою та письмовим повідомленням інформує прокурора та адміністрацію УВП, а у випадках, коли засуджений повідомляє, що тілесні ушкодження заподіяно особами рядового та/або начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, також - Державне бюро розслідувань. Інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень вноситься завідувачем медичної частини або черговим медичним працівником до журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, що зберігається у відповідному закладі охорони здоров'я ДКВС.

5. У разі якщо діагноз, який встановлено засудженому в медичній частині (фельдшерському пункті), не підтвердився та не відповідає медичним показанням для госпіталізації до лікарняних закладів ДКВС, засуджений найближчим етапом відправляється до УВП, з якої його було направлено.

6. Черговий лікар записує причину відмови засудженого у госпіталізації до лікарняного закладу ДКВС до медичної карти амбулаторного хворого № 025/о, стаціонарного хворого № 003/о та в Журнал обліку, про що повідомляє керівника лікарняного закладу ДКВС.

7. Хворий засуджений, який прибув до лікарняного закладу ДКВС, проходить необхідне клініко-лабораторне, функціональне, рентгенологічне, бактеріологічне та інші обстеження, які можливо провести в умовах цього лікарняного закладу.

За результатами обстеження і встановленого діагнозу лікар одразу призначає засудженому відповідне лікування та направляє його у профільне відділення.

8. У разі встановлення діагнозу активної форми туберкульозу в багатопрофільній лікарні засуджений негайно направляється до спеціалізованої туберкульозної лікарні ДКВС безпосередньо з цієї лікарні. Направлення таких засуджених здійснюється відповідно до вимог глави 1 цього розділу.

1. У лікарняних закладах ДКВС надаються спеціалізована медична допомога, медична реабілітація та паліативна медична допомога, зокрема:

надання спеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації засудженим в умовах стаціонару;

визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;

обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;

проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу ДКВС;

превентивна медицина (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання заразним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання).

2. При лікарняних закладах ДКВС створюються комісія з інфекційного контролю, лікарська та лікарсько-консультативна комісії (далі - ЛКК лікарняних закладів). У складі багатопрофільних та спеціалізованих лікарень ДКВС створюються кабінети інфекційних захворювань.

3. Під час перебування засудженого на лікуванні в лікарняному закладі ДКВС він оглядається лікарем залежно від ступеня тяжкості стану його здоров'я.

При середньому ступені тяжкості лікар здійснює огляд засудженого двічі на день, при тяжкому стані - кожні дві години.

Результати огляду та всі лікарські призначення заносяться лікарем до медичної карти стаціонарного хворого № 003/о.

У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник діє відповідно до абзаців другого - сьомого пункту 4 глави 2 цього розділу.

4. У лікарняному закладі ДКВС організовується цілодобове чергування лікаря.

Разом з лікарем цілодобово чергують по одному фельдшеру чи медичній сестрі з кожного відділення лікарняного закладу ДКВС.

5. Засуджені, хворі на розлади психіки та поведінки, проходять курс лікування в стаціонарних умовах в спеціалізованих психіатричних лікарнях або відділеннях, які створені при лікарняних закладах ДКВС.

6. Після закінчення лікування в стаціонарних умовах при лікарняних закладах ДКВС засудженого виписують до УВП, звідки він направлявся на лікування.

7. Під час виписування засудженого з лікарняного закладу ДКВС складається виписка з медичної карти № 027/о з обов'язковими медичними рекомендаціями щодо амбулаторного нагляду за хворим, лікування та раціонального працевлаштування.

8. Належно оформлена медична карта стаціонарного хворого № 003/о передається до архіву лікарняного закладу ДКВС. Виписка з медичної карти № 027/о разом з медичною картою амбулаторного хворого № 025/о долучаються до особової справи засудженого.

1. Стоматологічна допомога засудженим надається безкоштовно лікарями-стоматологами, які є в медичних частинах, у спеціально обладнаних стоматологічних кабінетах.

2. Зубопротезну допомогу надають заклади охорони здоров'я на договірних засадах. Засуджений має право звернутися за зубопротезною допомогою до закладів охорони здоров'я, що надають платні медичні послуги.

3. Безкоштовна зубопротезна допомога надається засудженим, які відповідно до законодавства мають право на отримання такої допомоги.

4. Безкоштовна зубопротезна допомога засудженим, які не мають пільг, передбачених законодавством України, на отримання такої допомоги та не мають коштів на власному рахунку і не можуть здійснити протезування за рахунок близьких родичів, надається за наявності у засудженого показань для протезування зубів.

Показаннями для безкоштовного протезування зубів є відсутність усіх зубів на одній чи обох щелепах; відсутність усіх бокових зубів на одній чи обох щелепах; відсутність кількох передніх зубів на одній чи обох щелепах при збереженні всіх бокових зубів; відсутність не менше двох зубів, що стоять поруч, з одного чи з двох боків щелепи за наявності медіальної та дистальної опори; пародонтоз залежно від стану жувального апарату.

5. Контроль за черговістю зубопротезування здійснює завідувач медичної частини (фельдшерського пункту).

1. Забезпечення засуджених медичними виробами здійснюється відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1301 (зі змінами).

2. Забезпечення засуджених технічними та іншими засобами реабілітації здійснюється відповідно до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (зі змінами).

3. Забезпечення засуджених, визнаних особами з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

4. Забезпечення засуджених технічними та іншими засобами, у тому числі засобами реабілітації, у випадках, не передбачених пунктами 1 - 3 цього розділу, здійснюється за рахунок власних коштів засуджених чи інших джерел, не заборонених законодавством.

1. Медико-соціальну експертизу (далі - огляд) (встановлення або переогляд групи інвалідності) повнолітнім засудженим проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення про МСЕК), за направленням лікаря закладу охорони здоров'я ДКВС після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Зазначені діагностичні, лікувальні і реабілітаційні заходи проводяться у закладах охорони здоров'я ДКВС, а у разі неможливості їх проведення у зазначених закладах вони проводяться у закладах охорони здоров'я у районі розташування УВП, які мають відповідні діагностичну і лікувальну бази.

2. Під час медичного обстеження засуджених з метою встановлення діагнозу та виявлення обмежень життєдіяльності, за якими може бути встановлено групу інвалідності, лікар використовує анамнез, об'єктивні дані, результати лабораторних, рентгенологічних, функціональних та інших додаткових методів обстеження, результати проведеного лікування, медичну документацію, долучену до особової справи.

3. У разі наявності у засудженого обмежень життєдіяльності, за якими може бути встановлено групу інвалідності, завідувач медичної частини (фельдшерського пункту) письмово протягом доби звертається з вимогою до адміністрації УВП про негайне направлення такого засудженого до лікарняного закладу ДКВС для вирішення питання про направлення його на огляд до МСЕК.

4. За наявності підстав для направлення засудженого до МСЕК лікарсько-консультативна комісія лікарняного закладу ДКВС (далі - ЛКК лікарняного закладу) направляє до МСЕК заповнену форму первинної облікової документації № 088/о "Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)", затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - направлення на МСЕК), та необхідну медичну документацію (далі - документи на МСЕК).

5. ЛКК лікарняного закладу ДКВС вирішує питання про направлення засудженого до МСЕК на огляд у випадках, передбачених Положенням про МСЕК.

6. Підготовку необхідних документів здійснюють ЛКК лікарняних закладів ДКВС протягом 10 діб.

7. Огляд засуджених проводиться за місцем розташування МСЕК або під час її виїзних засідань в УВП або закладів охорони здоров'я ДКВС, в яких перебувають такі засуджені.

8. Оплата праці членів комісії під час виїзних засідань здійснюється відповідно до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489 (із змінами).

9. МСЕК може приймати рішення про встановлення групи інвалідності засудженому заочно відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.

10. Адміністрація УВП спільно з медичною частиною (фельдшерським пунктом) забезпечують своєчасне (з урахуванням стану здоров'я засудженого) направлення засудженого для обстеження та лікування до лікарняних закладів ДКВС, а також доставлення до МСЕК для проведення огляду.

11. За результатами експертизи МСЕК готує щодо засуджених, визнаних особами з інвалідністю, виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о), затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 року за № 1504/21816 (далі - довідка до акта огляду МСЕК), та індивідуальну програму реабілітації, форму якої затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 2007 року № 623, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2007 року за № 1197/14464 (далі - індивідуальна програма реабілітації).

12. МСЕК у триденний строк надсилає до УВП, у якій відбуває покарання засуджений, визнаний особою з інвалідністю, довідку до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації і надсилає виписку з акта огляду МСЕК до органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням УВП (для розгляду права на призначення пенсії) чи структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням УВП (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії) та разом з індивідуальною програмою реабілітації - до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, виписку з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

13. Якщо інвалідність встановлюється вперше, зазначені документи надсилаються до відповідних органів за місцезнаходженням УВП.

14. Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також до закладу охорони здоров'я і структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням УВП, у якому перебуває засуджений, визнаний особою з інвалідністю.

15. Документи, що підтверджують інвалідність (пенсійне посвідчення, посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, довідка до акта огляду МСЕК та індивідуальна програма реабілітації), і копія повідомлення про вручення відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України долучаються до особової справи засудженого, копії цих документів долучаються до медичної карти амбулаторного хворого № 025/о.

16. Після надходження до УВП довідки до акта огляду МСЕК, що підтверджує наявність у засудженого інвалідності, адміністрація УВП негайно вживає заходів щодо сприяння у призначенні або продовженні виплати пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, шляхом надсилання письмового звернення про розгляд відповідних питань до органів Пенсійного фонду та/або структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням УВП.

Після надходження до закладу охорони здоров'я ДКВС копії індивідуальної програми реабілітації керівник цього закладу негайно вживає заходів щодо виконання вимог цієї програми, крім тих, які не можуть бути виконані в умовах позбавлення волі.

17. У разі звільнення засудженого, якому була встановлена група інвалідності, адміністрація УВП видає йому оригінал довідки акта огляду МСЕК, індивідуальну програму реабілітації під підпис у медичній карті амбулаторного хворого № 025/о та копію повідомлення про вручення відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Копії зазначених документів залишаються в особовій справі засудженого.

1. При проведенні медичного огляду засуджених, які прибули до УВП, їх обов'язково опитують щодо наявності групи інвалідності, встановленої МСЕК, з обов'язковим внесенням цієї інформації до медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о). Дані про наявність або відсутність інвалідності, занесені до медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о), засуджений засвідчує підписом.

2. За наявності в медичній частині (фельдшерському пункті) документів, що підтверджують інвалідність, встановлену МСЕК, за два місяці до закінчення строку дії групи інвалідності медична частина (фельдшерський пункт) спільно з адміністрацією УВП організовують проведення медичного обстеження засудженого з метою направлення його на огляд.

3. У разі наявності письмового звернення від засудженого, його близьких родичів або законного представника про наявність групи інвалідності у засудженого, або визнання його дитиною з інвалідністю віком до 18 років та відсутності у медичній частині документів, що підтверджують зазначене, завідувач медичної частини (фельдшерського пункту) невідкладно направляє запит щодо підтвердження наявності групи інвалідності для повнолітнього засудженого до МСЕК чи визнання засудженого дитиною з інвалідністю віком до 18 років - до ЛКК закладу охорони здоров'я (далі - запит), зазначених засудженим, його близькими родичами або законним представником.

4. МСЕК для повнолітніх чи ЛКК закладу охорони здоров'я для неповнолітніх протягом семи календарних днів після отримання запиту направляє до медичної частини, яка направила запит, документи, що підтверджують інвалідність, або інформацію про те, що засуджений не визнавався особою з інвалідністю чи дитиною з інвалідністю віком до 18 років.

5. Огляд засуджених, інвалідність яким була встановлена МСЕК до засудження, але які не поінформували про це медичних працівників або адміністрацію УВП, або якщо надана засудженими інформація не знайшла свого підтвердження з боку МСЕК чи комісії, проводиться в порядку, встановленому пунктами 2 - 11 глави 1 цього розділу.

1. Експертне медичне обстеження (далі - експертиза) неповнолітніх засуджених проводиться відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917, за направленням лікаря закладу охорони здоров'я ДКВС.

2. Оформлення медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років (форма № 080/о, визначена у додатку до Порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 11/6299) (із змінами) здійснюється лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я (далі - ЛКК закладу охорони здоров'я) за місцезнаходженням УВП після особистого огляду неповнолітнього та за наявності виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 003/о або консультаційного висновку спеціаліста (форма первинної облікової документації № 028/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974), виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження дитини в закладах охорони здоров'я. Разом з медичним висновком складається індивідуальна програма реабілітації.

3. ЛКК закладу охорони здоров'я у триденний строк надсилає медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років та індивідуальну програму реабілітації до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, чи органу Пенсійного фонду України (для розгляду права на призначення соціальної пенсії) за місцем проживання батьків (якщо вони є) або законного представника дитини.

4. Копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років та індивідуальної програми реабілітації направляються до УВП та долучаються до особової справи неповнолітнього засудженого, а також до закладу охорони здоров'я ДКВС за місцезнаходженням УВП та долучаються до медичної карти амбулаторного хворого № 025/о.

5. У разі якщо законним представником неповнолітнього засудженого, який визнаний дитиною з інвалідністю, виступає адміністрація УВП (за відсутності батьків, законних представників), ЛКК закладу охорони здоров'я у триденний строк надсилає медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років та індивідуальну програму реабілітації до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, чи органу Пенсійного фонду України (для розгляду права на призначення соціальної пенсії) за місцезнаходженням УВП.

6. У такому разі адміністрація УВП вживає заходів щодо сприяння у призначенні або продовженні виплати державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, чи пенсії на визначену наказом посадову особу УВП шляхом надсилання письмового звернення про розгляд відповідних питань до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації чи органів Пенсійного фонду України за місцезнаходженням УВП.

7. Після надходження до закладу охорони здоров'я ДКВС копії індивідуальної програми реабілітації керівник цього закладу негайно вживає заходів щодо виконання вимог цієї програми, крім тих, які не можуть бути виконані в умовах позбавлення волі.

8. Переогляд дитини з інвалідністю має бути здійснений ЛКК закладу охорони здоров'я за місцем відбування покарання неповнолітнім засудженим не пізніше одного місяця до закінчення дії медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років. Дата переогляду зазначається у медичному висновку про дитину з інвалідністю до 18 років.

9. Завідувач медичної частини контролює своєчасність проведення експертизи (встановлення та переогляду групи інвалідності) неповнолітнім засудженим.

10. Завідувач медичної частини інформує про результати експертизи батьків (якщо вони є) або його законного представника.

11. У разі звільнення засудженого, який був визнаний дитиною з інвалідністю віком до 18 років, адміністрація УВП видає йому індивідуальну програму реабілітації, про що засуджений ставить свій підпис у медичній карті амбулаторного хворого № 025/о. Копія індивідуальної програми реабілітації залишається в особовій справі засудженого.

1. Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до цього Порядку (далі - Перелік хвороб).

2. Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я ДКВС, у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров'я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності після обов'язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров'я ДКВС або закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

3. У закладах охорони здоров'я ДКВС склад лікарсько-консультативної комісії визначається та затверджується директором ЦОЗ ДКВС, у закладах охорони здоров'я державної або комунальної форм власності - керівником цього закладу.

4. До складу лікарсько-консультативної комісії входять голова комісії - керівник закладу охорони здоров'я ДКВС та не менше трьох лікарів.

5. Матеріали на засуджених, хворих на психічні розлади, розглядаються за наявності форми № 101/о "Акт психіатричного огляду засудженого", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 2000 року № 369 "Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в стаціонарах і поліклініках (амбулаторіях)", в стаціонарних умовах спеціалізованої психіатричної лікарні (відділення) ДКВС.

6. За наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров'я ДКВС.

Завідувач закладу охорони здоров'я спільно з лікуючим лікарем забезпечують направлення хворого засудженого, а також необхідної медичної документації на найближче засідання лікарсько-консультативної комісії.

З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку (далі - висновок щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб).

7. Голова комісії невідкладно ознайомлює з висновком щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб засудженого, про що у медичній карті стаціонарного хворого № 003/о робиться відмітка та ставиться підпис засудженого.

8. Якщо засуджений за станом здоров'я не може власноруч поставити підпис, про це у медичній карті стаціонарного хворого № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

9. Висновок щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб не пізніше наступного робочого дня після огляду засудженого передається до УВП, у якій обліковується такий хворий засуджений на дату огляду цією комісією.

10. Облік засуджених, які пройшли огляд лікарсько-консультативною комісією, ведеться у журналі обліку засуджених, стосовно яких встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, за формою, наведеною в додатку 15 до цього Порядку.

11. На підставі висновку щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, адміністрація УВП, у якій обліковується засуджений, протягом доби після отримання зазначеного висновку готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою.

12. До подання додаються особова справа засудженого і висновок щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб.

13. Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається у закладі охорони здоров'я ДКВС або закладі охорони здоров'я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення. У разі прийняття судом рішення про звільнення засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров'я ДКВС або закладу охорони здоров'я державної чи комунальної форм власності.

14. У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв'язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

15. У разі прийняття судом рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою такий засуджений з урахуванням його стану здоров'я продовжує лікування у закладі охорони здоров'я ДКВС або іншому закладі охорони здоров'я державної чи комунальної форм власності або повертається до УВП, з якої він прибув.

16. У разі погіршення стану здоров'я засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою на підставі повторного висновку лікарсько-консультативної комісії, адміністрація УВП, у якій обліковується засуджений, протягом доби після отримання такого висновку готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою.

 

 

 

Примітка. Якщо залишок лікарського засобу або медичного виробу після закінчення курсу лікування використовується повторно, подальший облік такого лікарського засобу або медичного виробу слід відмічати без повторної реєстрації картки.