Щільність хмари точок, що отримується, обчислюють за формулою:
| див. зображення | (18) |
Обчислення висоти для виконання авіаційного лазерного сканування здійснюють за формулою:
| див. зображення | (19) |
Результат проектування робіт з авіаційного лазерного сканування у вигляді цифрового файлу заносять у бортовий комп’ютер керування авіаційним лазерним сканером і використовують безпосередньо під час виконання лазерного сканування.
Проектна висота виконання робіт з авіаційного лазерного сканування повинна забезпечувати отримання хмари точок з необхідними щільністю, горизонтальною та вертикальною точністю.
Проектування робіт з авіаційного лазерного сканування повинно виконуватись із забезпеченням повного покриття об’єкта зйомки результатами лазерного сканування.
Вісь крайніх маршрутів авіаційного лазерного сканування повинна проходити по межі або за межами об’єкта аерозйомки.
Маршрути авіаційного лазерного сканування повинні бути паралельні один одному і мати напрямки захід-схід або північ-південь залежно від форми об’єкта аерозйомки. Якщо об’єкт аерозйомки має витягнуту форму, знаходиться у межах місцевості з великим перепадом рельєфу або близько до територій, які можуть накладати обмеження на виконання польотів повітряного судна (державний кордон України, зони обмеження тощо), допускається проектування маршрутів авіаційного лазерного сканування будь-якого орієнтування та використання каркасних маршрутів.
Значення проектного поперечного перекриття повинно бути в межах, зазначених у технічному завданні на виконання робіт з авіаційного лазерного сканування, та залежать від призначення робіт.
У розрахункових даних технічного проекту зазначають:
кількість отриманих маршрутів авіаційного лазерного сканування;
протяжність маршрутів авіаційного лазерного сканування;
загальні витрати польотного часу в годинах;
витрати аерозйомочного часу;
істинна висота виконання авіаційного лазерного сканування.
43. На виконання авіаційного лазерного сканування поширюються вимоги, встановлені для аерозйомки у пунктах 14, 15, 17, 18 і 20 цього розділу щодо призначення та етапів виконання аерозйомки, використання аерозйомочного обладнання, калібрування лазерного сканера, оброблення даних із навігаційної та інерціональної системи.
44. Авіаційне лазерне сканування виконується відповідно до технічного проекту з авіаційного лазерного сканування.
Відхилення від спроектованих аерозйомочних маршрутів не повинно спричиняти перевищення допустимих норм перекриття маршрутів та щільності хмари точок.
Допускається виконання авіаційного лазерного сканування одного об’єкта декількома авіаційними лазерними сканерами різних типів та з різними характеристиками у випадку чіткого розмежування території для кожного авіаційного лазерного сканера.
У разі виконання авіаційного лазерного сканування на повітряному судні, оснащеному захисним склом фотолюка, скло повинно відповідати вимогам сумісності з авіаційним лазерним сканером, встановленим його виробником.
Під час виконання авіаційного лазерного сканування захисне скло фотолюка повинно бути чистим від бруду, пилу, вологи та інших об’єктів, які здатні спричинити негативний вплив на якість отриманих даних.
Експлуатація авіаційного лазерного сканера проводиться виключно з дотриманням інструкцій, зазначених його виробником.
Значення горизонтальної видимості під час виконання авіаційного лазерного сканування у денний період повинно бути не гірше 8 км.
Допускається виконання авіаційного лазерного сканування в нічний період.
Не допускається наявності факторів зовнішнього середовища (хмар, туманів), що закривають деталі місцевості.
Допускається наявність верхньої хмарності, якщо висота сканування менш ніж висота нижнього краю цієї хмарності.
Авіаційне лазерне сканування повинно виконуватись за відсутності снігового покрову.
Допускається наявність невеликої кількості снігового покрову, якщо це не заважає отриманню необхідних результатів.
Авіаційне лазерне сканування не виконується, коли територія перезволожена внаслідок значної кількості опадів.
Оптимальним для виконання авіаційного лазерного сканування є період до вегетації, початковий етап вегетаційного періоду або післявегетаційний період рослин.
Допускається виконання авіаційного лазерного сканування під час вегетаційного періоду залежно від цілей проведення авіаційного лазерного сканування, що має бути зазначено в технічному завданні.
У разі виконання авіаційного лазерного сканування під час вегетаційного періоду рослин слід збільшити проектне значення щільності хмари точок для забезпечення необхідної щільності хмари точок класу "Земля" залежно від характеру місцевості та типу рослинності.
Бортові ГНСС-спостереження під час виконання авіаційного лазерного сканування повинні виконуватись за умов видимості достатньої кількості супутників, зазначеної в технічній документації з експлуатації обладнання.
У випадку використання ІВП виконання аерозйомки одного маршруту за один проліт не може тривати довше певного часу, зазначеного виробником ІВП.
ІВП повинен мати частоту вимірювання не менше 200 Гц.
Авіаційне лазерне сканування виконується з висоти, безпечної для спостерігача у разі потрапляння лазерного імпульсу на сітківку ока.
За результатами кожного вильоту з авіаційного лазерного сканування складається звіт, у якому зазначаються:
дата виконання вильоту;
об’єкт авіаційного лазерного сканування;
час зльоту та посадки;
час початку та закінчення авіаційного лазерного сканування;
тип авіаційного лазерного сканера, яким проводилось авіаційне лазерне сканування;
перелік маршрутів авіаційного лазерного сканування, які було виконано;
додаткові примітки за необхідності (зазначення якості отриманих даних, зміна плану виконання польотів, погіршення погодних умов тощо);
прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) членів екіпажу повітряного судна, який брав участь у виконанні авіаційного лазерного сканування.
45. Процес планово-висотної прив’язки матеріалів авіаційного лазерного сканування полягає у визначенні координат та висот наземних опорних точок для незалежного контролю абсолютної точності хмари точок, отриманих у результаті лазерного сканування.
Контрольні полігони (точки) розміщуються в межах території лазерного сканування.
Кількість та розміщення контрольних полігонів (точок) визначаються під час розроблення технічного проекту з лазерного сканування.
Контрольні полігони (точки) розміщуються на рівнинній поверхні місцевості. Максимальний ухил місця вибору контрольного полігону повинен бути не більше 5 % через ризик похибки в горизонтальній площині, яка впливає на вертикальну точність.
Зразок схеми розміщення контрольних полігонів (точок) наведено в додатку 17 до цього Порядку.
У кожному блоці авіаційного лазерного сканування повинно бути не менше 5 контрольних полігонів (точок).
Область дії контрольного полігону визначається колом з радіусом 6-10 км. Цей радіус залежить від розміру блока та вимог до мінімальної кількості кластерів. Якщо вимога до мінімальної кількості неможлива, то це узгоджується на стадії розроблення технічного проекту з авіаційного лазерного сканування.
Основні технічні вимоги до лазерних відображень наведено в додатку 18 до цього Порядку.
Кількість контрольних точок в контрольному полігоні наведено в таблиці 1 додатка 18 до цього Порядку.
Дозволяється маркування центральної частини полігону, якщо об’єкт авіаційного лазерного сканування підлягає аерозйомочним роботам з подальшими фотограмметричними процесами оброблення.
Визначення координат та висот контрольних точок контрольних полігонів виконується за допомогою ГНСС-зйомки або тахеометричної зйомки.
Контроль виконується кожною одиницею обладнання, яке застосовується при топографічних зйомках, не менш ніж на трьох геодезичних пунктах ДГМ.
Розбіжність у значеннях координат та висот між контрольними вимірами контрольних полігонів та вихідними координатами і висотами геодезичних пунктів не повинна перевищувати величин, наведених у додатку 15 до цього Порядку.
46. За результатами планово-висотної прив’язки матеріалів авіаційного лазерного сканування отримують:
1) каталог координат та висот контрольних полігонів, який містить такі дані:
назву контрольного полігону;
номер точки в контрольному полігоні;
координати точки;
середню квадратичну похибку вимірювань планового та висотного положення точки;
дату і час наземних топографічних зйомок;
найменування / прізвище власне ім’я, по батькові (за наявності) виконавця робіт;
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) сертифікованого інженера-геодезиста;
2) матеріали фотофіксації наземних топографічних зйомок контрольного полігону у випадку здійснення аерозйомочних робіт об’єкта.
47. Для оброблення результатів наземного та авіаційного лазерного сканування здійснюється комплекс робіт, спрямованих на перетворення лазерних імпульсів, інерціальних і навігаційних даних у калібровані та врівноважені файли точок лазерних відображень обмінного формату LAS/LAZ.
Оброблення результатів лазерного сканування складається з трьох етапів:
первинне оброблення;
вирівнювання смуг сканування;
перехід від еліпсоїдальних висот до нормальних висот.
Первинне оброблення даних лазерного сканування виконується в програмному забезпеченні, яке постачається разом із системою лазерного сканування від виробника, і передбачає:
встановлення місцеположень головної точки під час сканування;
калібрування даних, отриманих з авіаційного лазерного сканера;
експорт каліброваних даних в обмінний формат LAS/LAZ.
Вирівнювання смуг точок лазерних відображень виконують у відповідному програмному забезпеченні для усунення невідповідностей між смугами точок лазерних відображень (за рахунок похибки вимірювань взаємного положення GPS та ІВП) та між координатами точок лазерних відображень і опорними точками.
Точність визначення координат врівноважених точок лазерних відображень наведено в таблиці 2 додатка 18 до цього Порядку.
Перехід від еліпсоїдальних висот на референц-еліпсоїді WGS-84 до нормальних висот здійснюється з урахуванням моделі квазігеоїда для території України.
48. Класифікація точок лазерних відображень виконується у відповідному програмному забезпеченні в два етапи:
автоматична класифікація;
ручна класифікація.
Для виправлення помилок автоматичної класифікації потрібно застосувати інструменти ручної класифікації для досягнення необхідної точності.
Для дешифрування об’єктів місцевості та виправлення помилок автоматичної класифікації точок лазерних відображень необхідно використовувати матеріали аерозйомки: аерознімки або ортофотоплани.
Точки лазерних відображень повинні відповідати реєстру класів точок лазерних відображень. Зразок реєстру класів точок лазерних відображень відповідно до формату LAS/LAZ версії 1.4 наведено в таблиці 3 додатка 18 до цього Порядку.
Класифікація класу "Рослинність" за висотою здійснюється за таким принципом:
низька (0-0,40 м);
середня (0,40-2,00 м);
висока (більше 2,00 м).
Точність класифікації точок лазерних відображень наведено в таблиці 4 додатка 18 до цього Порядку.
Основним класом точок, від якого залежить точність класифікації інших класів, є клас "Земля". Клас "Земля" використовується для створення цифрових моделей місцевості і не повинен включати помилкові точки та об’єкти місцевості вище 20 см.
49. Точки лазерного відображення постачаються в такому комплекті:
файли точок лазерних відображень в обмінних форматах LAS/LAZ;
метадані;
звіти якості калібрування даних з програмного забезпечення, у якому виконувалось оброблення;
програмні звіти порівняння точок лазерних відображень та контрольних точок.
VI. Топографічна зйомка підземних комунікацій
Зображення підземних комунікацій на топографічних планах
1. Підземні комунікації та підземні й надземні споруди, що до них відносяться, є одним з основних елементів змісту топографічних планів масштабів 1:2000, 1:1000, 1:500.
На топографічних планах зображують точне планове і висотне положення всіх підземних комунікацій з показом їх основних технічних характеристик відповідно до умовних знаків для топографічних планів відповідних масштабів та Класифікатора.
2. На топографічних планах зображують групи підземних комунікацій та споруди, що до них відносяться:
трубопроводи;
кабельні мережі;
тунелі (загальні колектори).
До трубопроводів відносять мережі водопроводу, каналізації (різних систем), теплофікації, газопостачання, дренажу, а також мережі спеціального призначення (нафтопроводи, мазутопроводи, паропроводи, шлакопроводи тощо).
До кабельних мереж відносять мережі сильних струмів високої і низької напруги (для освітлення, електротранспорту) та мережі слабкого струму (телефонні, телеграфні, радіомовні тощо).
Тунелі призначені для облаштування шляхопроводів і розміщення кабелів.
У загальних колекторах розміщують інженерні мережі різного призначення.
3. Підземні комунікації зображують на топографічному плані поєднаним або роздільним способами.
У разі застосування поєднаного способу усі наявні групи підземних комунікацій наносять на топографічний план відповідно до їх планового та висотного положення.
Поєднані плани створюють за умови, якщо при зображенні підземних комунікацій на топографічних планах забезпечується читаність і наочність усіх зображених на плані комунікацій та їх характеристик.
У разі застосування роздільного способу одну або декілька груп підземних комунікацій (мережі водопроводу, електричні мережі тощо), залежно від густоти їх розміщення, наносять на розвантажені дублікати топографічних планів масштабу 1:500 або 1:1000.
Роздільні плани створюють при великій насиченості території контурами забудови та підземними комунікаціями для забезпечення читаності і наочності усіх зображених на плані комунікацій та їх характеристик.
4. На топографічних планах відображають планове і висотне положення підземних комунікацій з точністю, яка зазначена в пунктах 24, 26 і 27 розділу III цього Порядку.
5. Не допускається створення топографічних планів підземних комунікацій шляхом збільшення масштабів планів дрібніших масштабів.
6. Вихідними матеріалами для нанесення на топографічні плани підземних комунікацій є:
матеріали інженерно-геодезичних вишукувань;
матеріали виконавчих зйомок для проектування і будівництва;
матеріали топографічних зйомок елементів існуючих (раніше прокладених) підземних комунікацій;
формуляри, каталоги та профілі споруд і ліній підземних комунікацій;
архівні матеріали обліково-довідкового характеру;
графічні й описові матеріали організацій, що експлуатують підземні комунікації.
7. Для визначення на місцевості місця розташування і глибини закладання підземних комунікацій (трубопроводів, кабельних мереж) застосовують електронні трасошукачі.
Топографічна зйомка виходів на поверхню підземних комунікацій на забудованих територіях з високою щільністю забудови може виконуватись електронними (лазерними) далекомірами або механічними рулетками.
Вимоги до виконання топографічної зйомки підземних комунікацій
8. Топографічна зйомка підземних комунікацій виконується за такими етапами:
збір та аналіз архівної інформації про підземні комунікації;
пошук підземних комунікацій на місцевості;
обстеження підземних комунікацій;
зйомка підземних комунікацій;
нанесення підземних комунікацій на топографічний план;
погодження плану підземних комунікацій з організаціями, що експлуатують зазначені мережі.
9. За неможливості застосування електронних трасошукачів замовник робіт забезпечує розкриття підземних комунікацій методом шурфування.
10. При обстеженні підземних комунікацій визначаються їх характеристики:
водопровід (матеріал, зовнішній діаметр труб, призначення);
каналізація (характеристика, призначення, матеріал, діаметр труб);
тепломережа (тип прокладання, тип каналу, матеріал, внутрішні розміри каналу, кількість, зовнішній діаметр труб);
газопровід (матеріал, зовнішній діаметр труб, тиск газу);
кабельні мережі (напруга електричних кабелів, напрямок (номери трансформаторних підстанцій) для високовольтних кабелів, належність кабелів зв’язку);
підземний дренаж (матеріал, зовнішній діаметр труб).
11. При обстеженні у колодязях (камерах) або шурфах визначають:
призначення підземних комунікацій;
матеріал труб (каналів);
діаметр труб (каналів);
кількість кабелів;
напрямок на суміжні колодці;
вводи в будівлі (споруди).
Колодязі (камери) відображаються в масштабі плану, якщо площа колодязів (камер) становить на місцевості не менш ніж 4 кв.м при зйомці у масштабі 1:500 та 9 кв.м - у масштабі 1:1000.
При топографічних зйомках у масштабах 1:2000 та 1:5000 обстеження та обмір колодязів (камер) не виконують.
Підземні комунікації при топографічних зйомках у масштабах 1:2000 та 1:5000 на забудованій території відображаються за додатковими вимогами технічного завдання.
Детальне обстеження колодязів (камер) виконують на додаткову вимогу замовника, з дотриманням правил безпеки та в присутності представника експлуатуючої організації. При детальному обстеженні виконують обміри конструктивних частин колодязя (камери) та складають креслення (план та розрізи).
12. При топографічній зйомці підземних комунікацій визначають висоту:
верху кільця люка;
землі (при відмінності від висоти люка більш ніж 15 см);
труб, кабелів, каналів (промірами від кільця з точністю відліку до 1 см).
При зйомці колодязів (камер) визначають висоту таких елементів підземних комунікацій:
самопливних (низ труб (лоток), дно, верх вхідних та вихідних труб);
напірних (верх труб, дно);
каналів та колекторів (верх та низ каналів, верх труб, матеріал, дно);
кабельних (місця перетину кабеля із стінками колодязя або верх і низ пакета при кабельній каналізації).
13. Зйомка точок підземних комунікацій за допомогою електронних трасошукачів виконується при прямолінійному прокладанні з відстанню між пікетами:
Зйомку точок підземних комунікацій за допомогою електронних трасошукачів виконують при прямолінійному прокладанні з відстанню між пікетами:
у масштабі 1:2000-40 м;
у масштабі 1:1000-30 м;
у масштабі 1:500-20 м;
у масштабі 1:200-10 м.
14. Середні квадратичні похибки визначення планового положення елементів підземних комунікацій, відшукані електронними трасошукачами, не повинні перевищувати 0,7 мм у масштабі топографічного плану.
15. Допускаються розходження між значеннями глибини закладання підземних комунікацій, визначеними електронними трасошукачами під час топографічних зйомок і одержаними за результатами польового контролю, не більше 15 %.
16. Планове положення всіх виходів на поверхню підземних комунікацій визначають від пунктів геодезичної знімальної основи, від кутів капітальних будинків, споруд, колодязів, а також від пунктів зовнішньої і внутрішньої геодезичних розмічувальних мереж будівельного майданчика.
17. Зйомка виходів підземних комунікацій на забудованих територіях з високою щільністю забудови електронними (лазерними) далекомірами або механічними рулетками виконується методами:
прямої та оберненої лінійної засічки;
промірами перпендикулярів до створу.
18. Топографічні зйомки при будівництві і реконструкції підземних комунікацій виконуються у масштабі 1:500 у відкритих траншеях від початку і до закінчення будівництва.
19. Планове і висотне положення елементів споруд підземних комунікацій при топографічних зйомках на будівельному майданчику визначаються:
від пунктів зовнішньої геодезичної розмічувальної мережі;
від пунктів внутрішньої геодезичної розмічувальної мережі, надійно закріплених на місцевості;
від пунктів знімальної геодезичної мережі, якщо пункти зовнішньої і внутрішньої геодезичних розмічувальних мереж втрачено.
20. Технологія топографічної зйомки тунелів (шляхопроводів, загальних колекторів, потерн тощо) визначається технічним завданням.
21. За результатами топографічної зйомки підземних комунікацій відповідно до вимог технічного завдання здають:
польові абриси топографічної зйомки, якщо не застосовувались кодові позначення Класифікатора;
каталог координат та висот пікетних точок підземних комунікацій;
таблиця характеристик підземних комунікацій;
схеми пунктів геодезичної мережі;
відомості обчислення та оцінки точності визначення координат і висот точок;
схеми розміщення підземних комунікацій на розвантажених дублікатах топографічних планів в масштабі 1:500 та 1:1000 (при застосуванні роздільного методу);
технічний звіт.
VII. Технічний контроль якості продукції топографічної зйомки
1. Технічний контроль якості продукції топографічної зйомки є складовим технологічного процесу виконання топографічної зйомки та здійснюється з метою:
перевірки на всіх стадіях технологічного циклу виготовлення продукції щодо дотримання вимог технічного завдання та нормативно-технічної документації у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності;
визначення ступеня готовності продукції та її придатності для подальшого використання в процесах виробництва або для остаточної передачі замовнику;
виявлення та усунення причин, які сприяють появі браку в процесі виконання топографічної зйомки та створення (виготовлення) продукції топографічної зйомки.
2. Основними видами технічного контролю якості є:
самоконтроль - здійснюють фахівці виконавця робіт на всіх етапах виготовлення продукції топографічної зйомки;
внутрішній контроль - здійснює сертифікований інженер-геодезист, який забезпечує якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт;
зовнішній контроль - здійснюється замовником топографо-геодезичних робіт.
Технічний контроль якості тахеометричної зйомки
3. Технічний контроль якості тахеометричної зйомки складається з контролю:
метрологічного забезпечення засобу вимірювальної техніки;
повноти покриття району тахеометричної зйомки;
наявності схеми прив’язки тахеометричної зйомки до знімальної основи;
наявності абрису до відповідних планшетів у паперовій або електронній формі;
файлу лінійно-кутових вимірювань тахеометричної зйомки;
відомості оцінки точності (відомості обчислення координат і висот знімальної основи з оцінкою їх точності).
4. Під час здійснення контролю метрологічного забезпечення виконавець робіт надає свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та/або сертифікат калібрування.
5. Контроль повноти покриття району тахеометричної зйомки перевіряється шляхом порівняння межі району зйомки з покриттям планових та висотних точок зйомки. Точки зйомки можуть виходити за межі району зйомки.
6. На схемі прив’язки тахеометричної зйомки до знімальної основи перевіряються відстані, азимути та типи центрів тахеометричного ходу. Перевіряється також відповідність прив’язки до знімальної основи.
7. На абрисах до відповідних планшетів у паперовій або електронній формі перевіряється наявність номерів пікетів точок ситуації місцевості та точок рельєфу, відображення ситуації місцевості.
8. У файлі лінійно-кутових вимірювань тахеометричної зйомки контролюється наявність такої інформації:
прямокутні координати та висоти;
номер або назва станції лінійно-кутових вимірювань;
номер або назва станції орієнтування;
висота інструмента станції лінійно-кутових вимірювань;
висота інструмента станції орієнтування;
відстані та кутові значення;
номер коду (у разі застосування кодових позначень Класифікатора);
інша інформація (температура, вологість тощо).
9. Відомість оцінки точності (відомості обчислення координат і висот знімальної основи з оцінкою їх точності) повинна містити такі дані:
назва або номер точки лінійно-кутових вимірювань;
виміряний кут;
поправка;
виправлений кут;
дирекційний кут;
довжина сторони;
прирости обчислені;
прирости виправлені;
координати.
Технічний контроль якості зйомки методами ГНСС-спостережень
10. Технічний контроль якості зйомки методами ГНСС-спостережень складається з контролю:
геометричних параметрів зйомки;
систем координат та висот;
диференційного поля поправок / корекцій.
11. Контроль геометричних параметрів зйомки призначено для виключення або зменшення помилок оператора при введенні в приймач висоти інструмента та центрування на пікетних точках. Для цього виконується фотофіксація кожного 10-15 пікету із загальним виглядом інструмента та віхи із шкалою висоти інструмента або виконуються повторні визначення пікету із зміненою висотою інструмента і повторним центруванням.
12. Контроль системи координат та/або висот здійснюється не менше ніж на одному або кількох найближчих пунктах ДГМ або геодезичної мережі спеціального призначення та/або пунктів нівелірної мережі, значення координат та висот яких отримують в адміністратора банку геодезичних даних.
13. Контроль диференційного поля поправок / корекцій здійснюється шляхом контрольних визначень координат та висот на контрольних точках. Контрольними точками можуть бути пункти ДГМ або геодезичної мережі спеціального призначення та/або пункти нівелірної мережі, значення координат та висот яких отримують в адміністратора банку геодезичних даних, а також контрольні точки, що закладені виконавцем робіт у зручних і доступних місцях.
Контрольні точки закріплюються центрами тимчасового зберігання (дюбель, кілок, костиль, інший тип), на них складається абрис, виконуються статичні ГНСС-спостереження щонайменше 30 хвилин з інтервалом реєстрації 5 секунд та визначаються координати з оцінкою їх точності.
14. Розбіжність у значеннях координат та висот контрольних пунктів повинна відповідати вимогам точності зйомки конкретного масштабу топографічного плану.
Технічний контроль якості аерознімків
15. Технічний контроль якості аерознімків передбачає контроль:
фотограмметричної якості;
фотографічної якості;
повноти покриття об’єкта топографічної зйомки;
комплектності.
16. Контроль фотограмметричної якості аерознімків передбачає перевірку відповідності фактичної роздільної здатності запроектованій та виконується за допомогою вибіркового вимірювання розмірів пікселя в різних частинах аерознімка.
Контроль поздовжнього (для камер кадрового типу) та поперечного перекриття виконується за допомогою порівняння рамок аерознімків.
Вимірюють значення довжини сторони аерознімка та значення довжини перекриття між двома аерознімками та обчислюють поздовжнє або поперечне перекриття (залежно від виміряної сторони аерознімка) за формулою:
| див. зображення | (20) |
| де: | Х | - | значення перекриття між двома аерознімками у відсотках; |
| A | - | числове значення довжини перекриття між двома аерознімками | |
| B | - | довжина сторони аерознімка. |
Кут нахилу аерознімка від надиру визначається при розрахунку елементів орієнтування аерознімків та не повинен перевищувати 3°.
Непаралельність базиса фотографування стороні аерознімка ("ялинка") перевіряється за допомогою вимірювання кута між траєкторією фотографування та стороною рамки аерознімка.
17. При контролі фотографічної якості виявляють наявність або відсутність таких дефектів за метеоумовами:
хмари, тіні від хмар;
димка;
дим (від вогнища, промисловий);
глибокі тіні;
сніг.
Під час перевірки налаштувань контрасту та яскравості визначають коефіцієнт контрасту К для кожного аерознімка, допуски та формула обчислення якого зазначені в пункті 35 розділу V цього Порядку.
Радіометрична роздільна здатність та формат перевіряються в програмному забезпеченні для кожного аерознімка.
18. Контроль повноти покриття об’єкта аерозйомки перевіряється шляхом порівняння межі об’єкта аерозйомки з покриттям рамок аерознімками.
За результатами перевірки повинно забезпечуватись повне стереопокриття всієї межі об’єкта аерозйомки.
19. Контроль комплектності аерознімків виконується на останньому етапі шляхом перевірки наявності всіх елементів, зазначених у пункті 36 розділу V цього Порядку.
20. За результатами виконання контролю фотограмметричної та фотографічної якості аерознімків заповнюється форма контролю якості аерознімків, наведена в додатку 19 до цього Порядку.
Технічний контроль якості лазерного сканування
21. Технічний контроль якості лазерного сканування передбачає контроль:
первинного оброблення точок лазерних відображень;
вирівнювання смуг лазерного сканування;
переходу від еліпсоїдальних висот до нормальних висот точок лазерних відображень;
повноти покриття об’єкта топографічної зйомки;
комплектності точок лазерних відображень.
22. Під час контролю первинного оброблення точок лазерних відображень перевіряється:
якість калібрування даних за рахунок отримання звітів з програмного забезпечення, у якому виконувалось оброблення даних лазерного сканування;
коректність експорту каліброваних даних в обмінні формати.
23. Контроль планової та висотної точності вирівнювання смуг лазерного сканування виконують за допомогою порівняння контрольних точок і точок лазерних відображень.
Планову точність вирівнювання смуг лазерного сканування також перевіряють за допомогою порівняння контурів об’єктів і точок лазерних відображень.
За результатами перевірки середні квадратичні похибки визначення координат врівноважених точок лазерних відображень не повинні перевищувати величин, зазначених у таблиці 2 додатка 18 до цього Порядку.
24. Коректність переходу від еліпсоїдальних висот до нормальних висот точок лазерних відображень контролюється за допомогою порівняння координат висот контрольних точок та точок лазерних відображень.
25. Контроль повноти покриття об’єкта зйомки перевіряється шляхом порівняння межі об’єкта зйомки з покриттям рамок смуг лазерного сканування.
26. Контроль комплектності точок лазерних відображень виконується на останньому етапі шляхом перевірки наявності всіх елементів, зазначених у пункті 49 розділу V цього Порядку.
Технічний контроль якості аеротріангуляції аерознімків
27. Технічний контроль якості аеротріангуляції передбачає здійснення:
контролю кількості зв’язкових точок і їх розташування;
контролю розташування розпізнавальних знаків;
контролю розташування контрольних розпізнавальних знаків;
оцінки вирівнювання блока аеротріангуляції;
стереоскопічної перевірки нанесення розпізнавальних знаків;
визначення точності по розпізнавальних знаках.
28. Контроль кількості зв’язкових точок і їх розташування та жорсткі зв’язки між сусідніми аерознімками перевіряють візуально у відповідному програмному забезпеченні.
29. Контроль розташування розпізнавальних знаків перевіряють візуально у відповідному програмному забезпеченні.
30. Контроль розташування контрольних розпізнавальних знаків перевіряють візуально у відповідному програмному забезпеченні.
31. Результати вирівнювання фотограмметричної моделі об’єкта оцінюються за значеннями, які є у звіті програмного забезпечення:
залишкових розбіжностей на зв’язкових точках;
середніх квадратичних похибок зв’язкових точок;
різниць бортових даних і фотограмметричних значень для центрів проекції;
середньоквадратичних відхилень кутів нахилу аерознімків;
вирівнювання елементів зовнішнього орієнтування;
залишкових розбіжностей фотограмметричних і геодезичних координат на опорних і контрольних точках.
32. Нанесення розпізнавальних знаків перевіряється візуально в стереоскопічному режимі, а їх розташування - за збільшеною фотографією, зробленою під час планово-висотної прив’язки.
33. Точність по розпізнавальних знаках визначається за розбіжністю фотограмметричних і геодезичних координат на опорних і контрольних точках, значення яких не повинні перевищувати величину, яка зазначена в пункті 32 розділу III цього Порядку.
Технічний контроль якості цифрової моделі рельєфу, яка застосовується при виготовленні ортофотопланів
34. Технічний контроль якості цифрової моделі рельєфу передбачає здійснення:
контролю кроку сітки;
контролю вертикальної точності сітки;
перевірки структурних ліній;
контролю зведення блоків;
контролю визначення середніх квадратичних похибок.
35. Контроль кроку сітки залежить від складності рельєфу і необхідної точності побудови цифрової моделі рельєфу та перевіряється в графічному режимі.
36. Вертикальна точність сітки перевіряється в стереоскопічному режимі візуально та з використанням побудованих ізоліній.
Похибки з відносно великими показниками висот виявляються візуально і виправляються в інтерактивному режимі за допомогою екрана з відображенням перспективних видів.
Похибки з відносно малими показниками висот виявляються візуально і виправляються в стереоскопічному режимі.
37. Структурні лінії перевіряються візуально в стереоскопічному режимі.
38. Контроль зведення блоків перевіряється візуально в стереоскопічному режимі.
Технічний контроль якості ортофотопланів
39. Технічний контроль ортофотопланів передбачає контроль:
фотограмметричної якості;
фотографічної якості;
планової точності;
повноти покриття об’єкта топографічної зйомки;
комплектності.
40. Контроль фотограмметричної якості передбачає перевірку відповідності роздільної здатності вимогам технічного завдання та виконується за допомогою вибіркового вимірювання розмірів пікселя в різних частинах ортофотоплану.
41. Контроль фотографічної якості виконується за допомогою візуального аналізу, під час якого лінії швів мозаїкування ортофотопланів не повинні бути легко помітними для спостерігача.
При контролі фотографічної якості виявляють наявність або відсутність таких дефектів за метеоумовами:
хмари, тіні від хмар;
димка;
дим (від вогнища, промисловий);
глибокі тіні;
сніг.
Контраст та яскравість ортофотоплану повинні відповідати контрасту та яскравості фотограмметричних знімків, за якими їх створювали.
Контроль налаштування кольорового балансу, контрасту та яскравості виконується за допомогою візуальної оцінки, які за необхідності корегуються у відповідному програмному забезпеченні.
Радіометрична роздільна здатність та формат перевіряються у відповідному програмному забезпеченні для кожного ортофотоплану.
42. Контроль планової точності ортофотопланів перевіряється за допомогою:
зведення між аркушами, блоками;
контрольних фотограмметричних точок;
геодезичних точок та контрольних польових вимірів.
Планова точність ортофотопланів перевіряється шляхом порівняння вимірів середніх квадратичних похибок координат між контрольними точками, виміряних стереоскопічно за існуючими матеріалами аеротріангуляції, та середніх квадратичних похибок координат тих самих точок, виміряних на створених ортофотопланах. Для контрольних точок обирають чіткі об’єкти, які розташовані на істинній землі. Кількість контрольних точок повинна бути 20+/–5 точок.
Планову точність ортофотопланів також перевіряють за допомогою порівняння контурів об’єктів.
Точність ортофотопланів на місцевості відповідно до масштабу топографічної зйомки, що визначає середню квадратичну похибку визначення координат на ортофотоплані, не повинна перевищувати величин, які зазначені в пункті 32 розділу III цього Порядку.
43. Повнота покриття об’єкта топографічної зйомки перевіряється шляхом порівняння межі цього об’єкта з покриттям зображення ортофотопланів.
44. Контроль комплектності ортофотопланів виконується на останньому етапі шляхом перевірки наявності всіх елементів, зазначених у пункті 43 розділу III цього Порядку.
45. За результатами контролю якості ортофотопланів заповнюється форма контролю якості ортофотопланів, наведена в додатку 20 до цього Порядку.
Технічний контроль якості цифрових моделей місцевості
46. Технічний контроль якості цифрових моделей місцевості передбачає контроль:
повноти даних;
логічної узгодженості топографічних даних;
точності планового та висотного положення топографічних об’єктів;
комплектності.
47. Повнота даних оцінюється за наявністю чи відсутністю об’єктів, їх атрибутів і відношень, які мають бути в наявності відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.
Наявність чи відсутність топографічних об’єктів цифрової моделі місцевості визначається візуально шляхом встановлення відповідності між топографічними об’єктами цифрової моделі місцевості та об’єктами місцевості, що дешифруються стереоскопічно за аерознімками або ортофотопланами.
48. Логічна узгодженість топографічних даних оцінюється за такими показниками:
концептуальна узгодженість - перевірка коректності геометрії об’єктів;
доменна узгодженість - відповідність значень атрибутів області допустимих значень;
узгодженість за форматом - ступінь відповідності накопичених даних фізичній структурі набору даних;
топологічна узгодженість - коректність подання закодованих топологічних характеристик геометричних об’єктів набору даних. Топологічна узгодженість визначається для геометричних моделей топографічних об’єктів одного типу і геометричних моделей топографічних об’єктів різних типів.
Контроль концептуальної узгодженості виконується в автоматичному режимі за допомогою стандартних інструментів програмного забезпечення, у якому виконувались роботи із створення цифрових моделей місцевості.
Контроль доменної узгодженості виконується відповідно до типів змінних та множини можливих значень ознак, які характеризують об’єкти цифрової моделі місцевості.
Контроль топологічної узгодженості виконується в автоматичному режимі за допомогою стандартних інструментів програмного забезпечення, у якому виконуються роботи зі створення цифрових моделей місцевості.
49. Оцінка точності планового та висотного положення топографічних об’єктів виконується за розходженням положення контурів та висот точок на цифровій моделі місцевості з даними незалежних контрольних вимірів. Для контрольних точок вибирають об’єкти місцевості із чіткими контурами (кути капітальних будівель і споруд, люків підземних комунікацій, огорож тощо).
Середня квадратична похибка планового положення цифрової моделі місцевості (M s ) обчислюється за формулою:
| див. зображення | (21) |
| де: | М х, М у | - | середня квадратична похибка планового положення контрольних точок по координатах Х та Y. |
Середня квадратична похибка положення контрольних точок по координатах Х та Y обчислюється за формулами:
| див. зображення | (22) |
| де: | Дельта xi та Дельта yi | - | прирости координат по X та Y. |
Прирости координат по X та Y обчислюються за формулами:
| див. зображення | (23) |
| де: | n | - | кількість контрольних точок. |
Граничні розходження не повинні перевищувати подвоєних значень допустимих середніх квадратичних похибок, які зазначені в пунктах 24, 26 і 27 розділу III цього Порядку, а їх кількість не повинна становити більш ніж 10 % від загальної кількості контрольних вимірів.
Окремі розходження за результатами контрольних вимірів можуть перевищувати подвоєну середню квадратичну похибку, при цьому їх кількість не повинна становити більш ніж 5 % від загальної кількості контрольних вимірів.
50. Контроль комплектності цифрової моделі місцевості виконується на останньому етапі шляхом перевірки наявності усіх елементів, зазначених у пункті 23 розділу III цього Порядку.
Технічний контроль якості топографічних планів
51. Технічний контроль якості топографічних планів передбачає здійснення контролю:
якості цифрових моделей місцевості;
використання умовних знаків;
зведення аркушів топографічних планів;
зарамкового оформлення аркушів топографічних планів;
комплектності.
52. Виконання контролю якості цифрових моделей місцевості визначено у пунктах 46-50 цього розділу.
53. Контроль використання умовних знаків полягає у встановленні відповідності умовних знаків і шрифтів підписів та їх розмірів, що зображені на топографічному плані, умовним знакам та зразкам шрифтів відповідного масштабу.
54. При контролі зведення аркушів топографічних планів перевіряється узгодженість інформації про топографічні об’єкти по всіх рамках із суміжними аркушами топографічних планів.
55. Перевіряються вихідні дані зарамкового оформлення аркушів топографічних планів, відповідність шрифтів підписів та їх розмірів зразкам шрифтів відповідного масштабу.
56. Контроль комплектності топографічних планів виконується на останньому етапі шляхом перевірки наявності усіх елементів, зазначених у пункті 15 розділу III цього Порядку.
57. За результатами контролю якості топографічних планів заповнюється форма контролю якості топографічних планів, наведена в додатку 21 до цього Порядку.
| Начальник Управління регулювання земельних відносин та деокупованих територій | Світлана РУДЕНКО |
Додаток 1
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 22 розділу II)
Міжнародне і прямокутне розграфлення
топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500
( Див. текст )
Додаток 2
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 19 розділу III)
Вимоги
до створення цифрових моделей рельєфу
( Див. текст )
Додаток 3
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 30 розділу III)
Технологічна послідовність виконання
основних процесів виготовлення ортофотопланів
( Див. текст )
Додаток 4
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 27 розділу IV)
Фрагмент схеми робочого проекту
( Див. текст )
Додаток 5
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 28розділу IV)
Типи центрів геодезичних пунктів,
що закріплюють на місцевості геодезичні мережі спеціального призначення
( Див. текст )
Додаток 6
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 30 розділу IV)
Типи центрів геодезичних пунктів,
що закріплюють на місцевості знімальні геодезичні мережі
( Див. текст )
Додаток 7
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 37 розділу IV)
Форма картки (кроки) геодезичного пункту
( Див. текст )
Додаток 8
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 39 розділу IV)
Вимоги
до створення лінійно-кутових побудов
( Див. текст )
Додаток 9
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 53 розділу IV)
Технічні вимоги
до супутникових геодезичних спостережень
( Див. текст )
Додаток 10
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 54 розділу IV)
Зразок Протоколу
супутникових геодезичних спостережень
( Див. текст )
Додаток 11
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 61 розділу IV)
Допустимі довжини
ходів технічного нівелювання
( Див. текст )
Додаток 12
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 3 розділу V)
Допустимі величини
віддалей від знімальної станції до пікетних точок і між пікетами
( Див. текст )
Додаток 13
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 20 розділу V)
Технічні вимоги
до виконання аерозйомки
( Див. текст )
Додаток 14
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 29 розділу V)
Зразок схеми
розміщення опорних точок для аерозйомки
( Див. текст )
Додаток 15
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 30 розділу V)
Допустима розбіжність
у значеннях координат та висот між контрольними вимірами та вихідними координатами і висотами геодезичних пунктів
( Див. текст )
Додаток 16
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 31 розділу V)
Зразок каталогу
координат та висот опорних точок
( Див. текст )
Додаток 17
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 45 розділу V)
Зразок схеми
розміщення контрольних полігонів (точок)
( Див. текст )
Додаток 18
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 45 розділу V)
Основні технічні вимоги
до лазерних відображень
( Див. текст )
Додаток 19
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 20 розділу VII)
Форма контролю
якості аерознімків
( Див. текст )
Додаток 20
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 45 розділу VII)
Форма контролю
якості ортофотопланів
( Див. текст )
Додаток 21
до Порядку топографічної зйомки
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000
та 1:500
(пункт 57 розділу VII)
Форма контролю
якості топографічних планів
( Див. текст )
