Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

14.8. Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора та розірвання укладеного з ним договору в разі непідтвердження кандидатури ліквідатора судом або призначення судом іншого ліквідатора.

14.9. Новий ліквідатор, призначений у встановленому законодавством України порядку постановою Правління Національного банку, приступає до виконання своїх обов'язків негайно, приймає від попереднього ліквідатора активи та документи банку за актами про приймання-передавання та забезпечує здійснення ліквідаційної процедури банку відповідно до вимог цього розділу.

15.1. Відокремлений структурний підрозділ банку ліквідовується в порядку та у строки, установлені ліквідатором.

Термін закриття відокремленого структурного підрозділу банку, як правило, не повинен перевищувати шість місяців з дня призначення відповідального за ліквідацію відокремленого структурного підрозділу.

15.2. Ліквідатор зобов'язаний ужити заходів щодо ліквідації відокремлених структурних підрозділів банку (у тому числі тих, які розташовані за межами України) до завершення ліквідаційної процедури банку.

15.3. Ліквідатор приймає рішення про порядок ліквідації відокремленого структурного підрозділу банку за погодженням з уповноваженим структурним підрозділом.

Порядок ліквідації відокремленого структурного підрозділу має передбачати, зокрема:

проведення інвентаризації;

складання початкового та проміжного балансу та подання їх на затвердження ліквідатору;

складання переліку акцептованих вимог кредиторів відокремленого структурного підрозділу банку та подання його ліквідатору для включення до реєстру вимог кредиторів;

надання ліквідатору оперативного звіту про стан ліквідації;

передавання в установленому порядку на зберігання документів, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню, за його місцезнаходженням після затвердження ліквідатором ліквідаційного балансу відокремленого структурного підрозділу банку;

передавання до центрального апарату банку (або до іншого відокремленого структурного підрозділу банку) кредитної, вексельної та дебіторської заборгованості, цінних паперів, корпоративних прав банку, які обліковуються у відокремленому структурному підрозділі, відповідних документів за активами банку, електронних архівів, цінностей і документів за визнаними і невизнаними вимогами кредиторів;

складання ліквідаційного балансу, остаточного звіту про ліквідацію відокремленого структурного підрозділу банку та подання їх ліквідатору.

15.4. Остаточний звіт про ліквідацію відокремленого структурного підрозділу банку має містити інформацію про проведену представником ліквідатора інвентаризацію та роботу щодо продажу, повернення, списання активів, а також про роботу з кредиторами відокремленого структурного підрозділу банку.

Для затвердження ліквідаційного балансу відокремленого структурного підрозділу банку та/або остаточного звіту представник ліквідатора подає ліквідатору такі документи:

відомість про накопичені обороти за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації відокремленого структурного підрозділу банку;

акти про приймання-передавання документів до відповідних архівів;

акти про передавання активів і документів центральному апарату банку;

квитанції про знищення печаток і штампів.

Ліквідаційний баланс і відомість про накопичені обороти засвідчуються підписами представника ліквідатора та головного бухгалтера відокремленого структурного підрозділу банку і відбитком печатки цього відокремленого структурного підрозділу. Остаточний звіт засвідчується підписом представника ліквідатора і відбитком печатки.

15.5. Ліквідатор повідомляє Національний банк про завершення ліквідації відокремленого структурного підрозділу банку протягом трьох робочих днів після затвердження ним ліквідаційного балансу цього відокремленого структурного підрозділу.

На підставі повідомлення ліквідатора про закриття відокремленого структурного підрозділу банку вноситься відповідний запис до Державного реєстру банків.

16.1. Банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, та за умови погодження Національного банку.

Національний банк погоджує ліквідацію банку, якщо достатньо ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів і кандидатури голови та членів ліквідаційної комісії відповідають вимогам, установленим цим розділом до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.

16.2. Банк для отримання відповідного погодження подає до Національного банку такі документи:

а) рішення загальних зборів учасників про:

ліквідацію банку та порядок роботи ліквідаційної комісії;

обрання ліквідаційної комісії;

б) затверджені загальними зборами учасників:

порядок ліквідації банку;

порядок розподілу між акціонерами майна (активів), що залишилося, після задоволення вимог кредиторів;

в) прогнозний (попередній) перелік вимог кредиторів;

г) прогнозний розрахунок ліквідаційної маси;

ґ) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії та осіб, залучених до ліквідації банку, відповідно до глави 3 цього розділу.

16.3. Рішення про погодження ліквідації банку приймає Правління Національного банку на підставі поданих ліквідаційною комісією банку документів та відповідного висновку уповноваженого структурного підрозділу протягом 30 календарних днів.

16.4. Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати погодження її Національним банком.

16.5. Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.

У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.

Ліквідацію відокремленого структурного підрозділу здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.

Ліквідатор відокремленого структурного підрозділу підзвітний ліквідаційній комісії банку.

16.6. Ліквідаційна комісія з дати погодження ліквідації банку Національним банком зобов'язана:

а) повернути уповноваженому структурному підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює реєстрацію та ліцензування банків, банківську ліцензію та дозвіл Національного банку на здійснення операцій протягом трьох робочих днів після погодження рішення Національного банку про ліквідацію банку;

б) подавати Національному банку звітність, установлену нормативно-правовими актами Національного банку та цим Положенням (у тому числі інформацію про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).

16.7. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, установленому законодавством України та цим Положенням.

16.8. Ліквідаційна комісія для виключення банку з Державного реєстру банків подає такі документи:

ліквідаційний баланс та остаточний звіт, засвідчені підписами голови ліквідаційної комісії, головного бухгалтера і відбитком печатки банку та затверджені загальними зборами учасників;

акти про приймання-передавання документів до відповідних архівів;

протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу;

аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу;

копії опублікованої інформації в засобах масової інформації про ліквідацію банку.

16.9. Виключення банку з Державного реєстру банків здійснюється в порядку, передбаченому главою 12 цього розділу.

17.1. Національний банк приймає рішення про припинення діяльності банку в разі втрати банком баз даних, які містять інформацію про клієнтів, контрагентів або залишки коштів на рахунках, відкритих у ньому, та неможливості відновлення цієї інформації.

17.2. Ліквідатор складає акт про відсутність архівів (на паперових та/або електронних носіях) та баз даних банку.

17.3. Ліквідатор за потреби звертається до Національного банку для отримання звітів банку на останню звітну дату.

17.4. Ліквідатор зобов'язаний ужити заходів щодо:

здійснення інвентаризації активів і пасивів банку;

поновлення (установлення) операційного дня та інформаційної системи банку.

17.5. З метою виявлення активів і зобов'язань банку в процесі проведення інвентаризації ліквідатор надсилає запити до:

установи, що здійснює облік нерухомого майна, про зареєстроване нерухоме майно;

установи, що здійснює облік транспортних засобів, про наявність транспортних засобів, що обліковуються за банком;

органів із земельних ресурсів про наявність у банку земельних ділянок;

відповідного органу державної влади щодо отримання інформації про заставлене майно боржників;

органу податкової служби про податкову заборгованість;

Пенсійного фонду, фондів соціального страхування про заборгованість банку;

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вкладників банку;

інших органів (за потреби).

17.6. Ліквідатор складає початковий та проміжний ліквідаційні баланси на підставі результатів проведеної інвентаризації, архівів на паперових носіях та інших документів в оригіналі.

17.7. Ліквідатор складає реєстр вимог на підставі заяв кредиторів та наданих ними засвідчених у встановленому порядку копій документів із обов'язковим пред'явленням оригіналів документів, що підтверджують право вимоги до банку.

1. Програма фінансового оздоровлення банку передбачає систему заходів окремого банку, спрямованих на поліпшення його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, достатності капіталу, структури активів, дохідності, рентабельності тощо), а також на усунення порушень, що призвели до скрутного фінансового стану банку.

2. Програма фінансового оздоровлення банку в обов'язковому порядку має містити:

2.1. Аналіз причин, унаслідок яких погіршилися фінансовий стан і платоспроможність банку.

2.2. Прогнозні показники діяльності банку (капітал банку, резерви, економічні нормативи, доходи, прибуток тощо), яких передбачається досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення із щомісячною розбивкою.

2.3. Конкретні заходи (залежно від умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану), спрямовані на покращення фінансового стану банку, із зазначенням строків їх виконання та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу, зокрема такі:

розроблення програми капіталізації відповідно до додатка 2 до цього Положення;

реєстрація в установлений строк оголошеного статутного капіталу;

формування в потрібному розмірі резервних фондів та спеціальних резервів під активні операції банків, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку та чинним законодавством України;

диверсифікування активів і пасивів з метою підвищення їх ліквідності;

ліквідація/продаж збиткових філій та частки в дочірніх підприємствах;

проведення інвентаризації активів за станом на перше число наступного місяця після прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення та укладення відповідної угоди. За результатами проведеної інвентаризації списання безнадійних до повернення активів за рахунок створених резервів відповідно до чинного законодавства України. Ужиття заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості та списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими термінами позовної давності;

організація роботи щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили погашення кредитів або сплату відсотків за ними;

забезпечення першочергового погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів з якими минув;

визначення відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;

проведення переоформлення раніше наданих пільгових кредитів на загальних умовах, які встановлені внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику;

ужиття заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;

унесення потрібних змін до системи управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадження прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечення своєчасного доведення планів і лімітів до відома установ банку;

переорієнтація діяльності банку на прибуткові види операцій;

припинення нарахування та виплати дивідендів акціонерам (учасникам);

припинення викупу власних акцій на період дії програми фінансового оздоровлення;

припинення вкладання коштів у статутні фонди інших юридичних осіб та продаж акцій (часток) у статутних капіталах інших юридичних осіб, що не приносять прибутку або малоприбуткові;

ужиття заходів щодо погашення боргових цінних паперів, що не мають активного ринку, їх емітентами;

продаж (у разі потреби) частини цінних паперів, які мають активний ринок, у тому числі емітованих третіми особами, та державних цінних паперів;

продаж інших активів, які не приносять прибутку, з метою підвищення ліквідності банку;

проведення реструктуризації боргових зобов'язань банку (якщо є прострочені зобов'язання банку перед кредиторами) та реструктуризації капіталу банку (якщо передбачається проведення санації банку інвесторами);

проведення реорганізації банку шляхом приєднання іншого банку (або злиття) або поділу (виділення) з метою виконання вимог Національного банку щодо розміру регулятивного капіталу банку;

інші заходи залежно від конкретних умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану банку.

Конкретні вимоги щодо розроблення програми фінансового оздоровлення мають зазначатися в листі з вимогою Національного банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення.

Одночасно з програмою фінансового оздоровлення має подаватися кошторис доходів і витрат (надалі - щокварталу) у цілому по банку та з розподілом за філіями, який має відповідати вимогам абзацу другого пункту 3 додатка 1 до цього Положення.

2.4. Рішення повноважного органу банку про формування обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку на час дії програми фінансового оздоровлення.

3. Банк, який працює в умовах дії програми фінансового оздоровлення, має проводити докладний аналіз адміністративно-господарських витрат, складати щоквартальний кошторис доходів і витрат та вживати заходів, що спрямовані на зменшення витрат. Також має проводитися належний аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживатися заходи щодо їх зменшення.

Кошторис доходів і витрат складається зі щомісячною розбивкою в розрізі філій. Запланований рівень витрат на поточний квартал має визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал та динаміки співвідношення доходів і витрат і погоджуватися за умови недопущення випереджувального зростання витрат порівняно з доходами.

На період дії програми фінансового оздоровлення банк зобов'язаний подавати кошторис доходів і витрат на розгляд і погодження територіальному управлінню Національного банку (відповідному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) щокварталу до 15-го числа місяця, що передує плановому періоду. Територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів розглядає кошторис і надсилає його разом з висновками Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

1. Залежно від конкретних причин, що призвели до невиконання нормативних вимог Національного банку щодо рівня капіталу, у програмі капіталізації мають передбачатися:

1.1. Збільшення капіталу банку за рахунок внутрішніх джерел, зокрема таких:

збільшення фондів, резервів, сформованих за рахунок прибутку, нерозподіленого прибутку, витрат банку;

зменшення імобілізації коштів на капітальні вкладення;

зменшення суми відвернень (тобто вкладання коштів у цінні папери, що свідчать про участь у капіталі інших банків та фінансово-кредитних установ у портфелі цінних паперів банку; інвестиції в асоційовані та дочірні установи);

призупинення вкладання коштів на умовах субординованого боргу до інших юридичних осіб.

1.2. Збільшення капіталу банку за рахунок зовнішніх джерел, а саме:

збільшення статутного капіталу;

реорганізація шляхом приєднання іншого банку на умовах філії або до іншого банку на умовах філії, або злиття з іншим банком;

санація (викуп) банку іншими юридичними/фізичними особами або іншим банком (далі - інвестори);

залучення коштів на умовах субординованого боргу;

продаж власних акцій (часток), викуплених у акціонерів (учасників) банку.

1.3. Прогнозні показники діяльності банку на період дії програми капіталізації (на кожну звітну місячну дату) для оцінки реальності плану капіталізації та контролю за його виконанням, а саме:

розмір регулятивного капіталу банку;

нормативи капіталу банку - адекватності регулятивного капіталу банку (Н2), співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів банку (Н3);

інші економічні нормативи якщо виявлено випадки їх порушення (також мають зазначатися заходи, що вживатимуться банком для виправлення цих порушень);

прогнозні баланси (форма 11) та звіти про прибутки та збитки (форма 2-КБ);

інше залежно від проблем банку.

1.4. Строки виконання плану капіталізації за рахунок внутрішніх джерел, що мають установлюватися для банку індивідуально і не перевищувати дванадцяти місяців. Для банків, нагляд за діяльністю яких безпосередньо здійснює відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, цей строк може становити до 18 місяців. План капіталізації банку за рахунок внутрішніх джерел має складатися з розбивкою за кварталами та місяцями, збільшення капіталу має бути поступовим і не допускається його збільшення в значних (непропорційних) сумах на кінець установленого періоду за програмою капіталізації банку без обгрунтування причин цього.

1.5. Графіки формування в повному обсязі резервів за активними операціями банку (зокрема, для відшкодування втрат за кредитними операціями банку, під операції з цінними паперами, дебіторську заборгованість), а також прогнозні суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів, що класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

1.6. Якщо банк передбачає емісію та продаж додаткових акцій, то в програмі капіталізації має міститися інформація про:

розмір збільшення статутного капіталу в результаті додаткової підписки на акції;

номінальну вартість акцій додаткової емісії, їх кількість та суму очікуваних надходжень;

перелік акціонерів (учасників) банку, які підписалися на акції, разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком щодо додаткового придбання його акцій;

дату завершення емісії.

Одночасно юридичні та фізичні особи, які бажають придбати або збільшити істотну участь у банку, подають до Національного банку документи для отримання попереднього дозволу в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

1.7. Якщо банк планує збільшити капітал шляхом залучення коштів на умовах субординованого боргу, то в програмі капіталізації зазначається сума коштів, яку передбачається залучити, строк та підтвердження інвестора про його наміри та можливості.

1.8. Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання іншого банку або санацію (викуп) банку інвесторами, то цей захід має відображатися в прогнозному балансі (форма 11) та звіті (прогнозному) про прибутки та збитки (форма 2-КБ) на останню звітну дату після проведення загальних зборів учасників, на яких прийматиметься рішення про затвердження підписки на акції (завершення реорганізації чи санації/викупу банку інвесторами). Також банк має надати Національному банку прогнозний розрахунок економічних нормативів на цю дату.

Крім того, банк подає інші документи для отримання дозволу Національного банку на проведення реорганізації відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків.

Якщо банк у програмі капіталізації передбачає здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку або злиття з іншим банком, то вищезазначені документи з прогнозними розрахунками має надати також банк-правонаступник.

Якщо надання пакета документів у повному обсязі призведе до затримки прийняття програми капіталізації, то банк має надати рішення правління та ради банку, що підтверджує обгрунтованість причин цього, з таких питань:

проведення реорганізації та скликання загальних зборів учасників банку для прийняття рішення про реорганізацію (збільшення капіталу банку - у разі реорганізації шляхом приєднання іншого банку);

створення філії (у разі приєднання іншого банку);

інших, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків. У цьому разі банк зазначає (у проекті угоди) конкретний строк подання повного пакета документів для отримання дозволу Національного банку на проведення реорганізації.

У програмі капіталізації банк зазначає строки надання територіальному управлінню Національного банку (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) відповідних документів, для контролю за виконанням заходів реорганізації банку, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банку.

1.9. Якщо банк за програмою капіталізації планує санацію/викуп банку інвесторами, то подає до територіального управління (структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) такі документи:

рішення загальних зборів учасників щодо збільшення статутного капіталу банку з метою проведення санації/викупу банку інвесторами (або рішення спостережної ради банку про скликання цих зборів, якщо загальні збори учасників ще не проводилися);

програму санації/викупу банку інвесторами. Програма санації/викупу має містити заходи щодо реструктуризації капіталу та боргів банку, а також підвищення/відновлення платоспроможності банку. Ця програма має затверджуватися загальними зборами (правлінням чи спостережною радою банку, якщо таке право надане його статутом) банку, що підлягає викупу, та уповноваженим органом банку-інвестора, якщо інвестором є інший банк,

або проект програми санації/викупу банку інвесторами, унесений спостережною радою на розгляд загальних зборів банку, що підлягає викупу, та рішення спостережної ради банку про скликання загальних зборів банку з метою розгляду та затвердження цієї програми, якщо загальні збори ще не відбулися;

інформацію про інвесторів банку разом з додаванням документів, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов'язань перед банком. Одночасно, якщо інвестор унаслідок санації/викупу банку стає власником істотної участі банку в розмірах, визначених статтею 34 Закону про банки, то він має подати пакет документів для отримання на це письмового дозволу Національного банку.

Також банк в угоді з Національним банком для забезпечення звітності та контролю, що стосуються стану виконання заходів за програмою санації/викупу банку, зазначає строки надання територіальному управлінню Національного банку таких документів:

угоди про переведення боргу між банком та інвесторами, погодженої з кредиторами;

угоди між учасниками банку та інвесторами про перерозподіл акцій (часток, паїв);

угоди між інвесторами і кредиторами про порядок, строк і черговість погашення (відстрочення, переведення) боргу перед кредиторами;

інших документів згідно з чинним законодавством України.

1.10. Строк виконання програми капіталізації за рахунок зовнішніх джерел не повинен перевищувати шести місяців і має грунтуватися на конкретних строках, установлених для виконання заходів програми капіталізації (зокрема, строків щодо дії підписки на акції, залучення капіталу на умовах субординованого боргу, проведення загальних зборів учасників банку-правонаступника з вирішення питання про збільшення капіталу банку шляхом приєднання чи створення банку-правонаступника, шляхом злиття банків та здійснення заходів санації/викупу банку інвесторами).

2. Вимоги щодо оцінки програми капіталізації такі:

2.1. План капіталізації, прийнятий банком, має забезпечувати формування регулятивного капіталу банку (Н1) у розмірі, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, та дотримання нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3) з одночасним дотриманням інших економічних нормативів та приведенням інших показників діяльності банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.2. Якщо регулятивний капітал банку менший за його статутний капітал, то відновлення рівня регулятивного капіталу банку в розмірі цієї різниці має здійснюватися за рахунок внутрішніх джерел коштів банку (прибутку, нерозподіленого прибутку тощо).

2.3. Реорганізація банку не повинна призвести до створення ситуації, яка б загрожувала інтересам кредиторів і вкладників банку; банк-правонаступник після реорганізації повинен дотримуватися економічних нормативів, що встановлені Національним банком.

2.4. Санація/викуп банку інвесторами має забезпечувати формування регулятивного капіталу банку в розмірі, установленому Національним банком, а також виконання нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) та співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), погашення вимог кредиторів і приведення діяльності банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

2.5. Акціонери (учасники) та інвестори банку, що внаслідок виконання програми капіталізації є власниками істотної участі, мають отримати на це письмовий дозвіл Національного банку.

2.6. План капіталізації має бути погоджений правлінням та спостережною радою банку. В угоді з банком має бути застереження Національного банку про те, що невиконання планових завдань, які суперечать виконанню завдань програми, загрожує інтересам кредиторів і вкладників і є підставою для застосування адекватних заходів впливу, у тому числі усунення з посад голови та членів ради і правління банку.

3. Якщо програма капіталізації розроблена банком у зв'язку з невиконанням нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) і співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), то її подання Національному банку, розгляд і затвердження Національним банком здійснюються відповідно до додатка 1 до цього Положення в складі програми фінансового оздоровлення.

У разі виникнення ускладнень під час погодження Національним банком програми капіталізації (зокрема банку, що не дотримується нормативів адекватності регулятивного капіталу (Н2) і співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або в зв'язку з реорганізацією банку) керівник територіального управління (керівник служби банківського нагляду або заступник голови - куратор служби банківського нагляду) Національного банку може прийняти рішення про внесення на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку) питання про погодження програми капіталізації цього банку.

4. Контроль за виконанням програми капіталізації має здійснюватися щомісяця за формою, визначеною в додатку 4 до цього Положення, та на підставі:

статистичної звітності банку, що встановлена нормативно-правовими актами Національного банку;

інформації та документів, надання яких передбачене в програмі капіталізації (угоді банка з Національним банком);

результатів інспекційної перевірки, у тому числі позапланової.

У разі отримання банком під час здійснення підписки на акції повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали своє рішення про купівлю акцій, банк повинен негайно повідомити про це територіальне управління (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) Національного банку та внести зміни до програми капіталізації і письмової угоди щодо прийнятої програми капіталізації.

5. У разі невиконання банком програми капіталізації територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) може вимагати від банку в разі потреби надання у визначений строк письмових пояснень про причини невиконання програми капіталізації або прийняти (внести на розгляд Комісії Національного банку) рішення про відміну дії програми капіталізації (розірвання угоди з банком), або надати обгрунтовані пропозиції щодо застосування до банку жорсткіших заходів впливу.

Роз'яснення до таблиці:

Колонки 5, 6, 7, 8 - зазначаються суми, а в дужках - рахунки.

Колонки 7, 8 можуть містити:

а) рах. 5999 - перевищення доходів над витратами;

б) рах. 5040 - прибуток минулого року до затвердження;

в) рах. 5030 - прибутки минулих років;

г) рах. 5010 - емісійні різниці;

ґ) рах. 5100 - результати переоцінки основних засобів;

д) інші джерела;

Колонки 13, 14:

(+) - зареєстровані власні акції банку, що реалізовані акціонерам;

(-) - зареєстровані власні акції банку, що викуплені в акціонерів.

Колонка 16 - заповнюється в межах дозволу НБУ, отриманого банком.

Колонки 17, 18 - заповнюються при реєстрації чергової емісії.

2.1. Під час виконання Договору Сторони мають права та виконують обов'язки, передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність" і Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036 (зі змінами), та Договором.

3.2. Сума оплати праці Ліквідатора перераховується на визначений ним рахунок або виплачується готівкою щомісяця ______ числа.

3.3. Ліквідатор має право отримати додаткову винагороду в розмірі _____ відсотків від розміру оплати праці за результатами задоволення вимог кредиторів однієї та кожної наступної черги в повному обсязі. Рішення про оплату додаткової винагороди Ліквідаторові приймає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія).

3.4. Додаткова винагорода перераховується Ліквідаторові на визначений ним рахунок або виплачується готівкою після прийняття рішення про її затвердження в межах кошторису

3.5. Порядок подання звернення Ліквідатора про оплату додаткової винагороди, прийняття Комісією рішення та перерахування визначеної суми додаткової винагороди встановлюється відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036 (зі змінами).