Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води

8.2. Річний план надання послуги з централізованого опалення погоджується органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про житлово-комунальні послуги", та визначається на підставі державних і галузевих нормативів витрат і втрат теплової енергії або затверджених органами місцевого самоврядування річних норм витрат теплоти на опалення житлових будинків, техніко-економічних розрахунків з урахуванням фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії, укладених зі споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, до яких належать:

збільшення обсягів надання послуг у результаті економічного розвитку населеного пункту, здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби та втрат теплової енергії, виконання програм оснащення приладами обліку споживання теплової енергії та вимог до якості послуг;

підвищення технологічного рівня надання послуг шляхом здійснення заходів, спрямованих на їх автоматизацію та механізацію, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації роботи з надання послуг та поліпшення умов праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

8.3. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.

9.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого опалення, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності, фінансових витрат, витрат на покриття втрат виконавців послуг, пов’язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном, та за визначеними НКРЕКП статтями.

9.2. До складу виробничої собівартості включаються:

1) прямі матеріальні витрати:

витрати на теплову енергію для послуг з централізованого опалення на рівні собівартості теплової енергії відповідно до структури встановлених НКРЕКП тарифів на теплову енергію, виходячи з необхідних планових обсягів надання послуг з централізованого опалення для забезпечення кількісних і якісних показників послуг;

витрати на придбання електричної енергії. Під час розрахунку витрат, пов’язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку величина її потужності визначається відповідно до нормативів);

витрати на матеріали, запасні частини, куповані комплектувальні вироби, напівфабрикати та інші матеріальні ресурси, необхідні для забезпечення технологічного процесу (обсяг витрат визначається на основі норм використання таких ресурсів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди та чинних цін (тарифів), за винятком вартості матеріалів, призначених для переробки);

2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу) відповідно до Закону України "Про оплату праці" та Механізму визначення витрат на оплату праці:

основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата працівників, що визначається, виходячи з розміру встановлених доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій, оплати невідпрацьованого часу.

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на централізоване опалення здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством відповідно до Механізму визначення витрат на оплату праці;

3) інші прямі витрати:

внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, задіяних у процесі надання послуг з централізованого опалення, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на ремонт основних засобів, задіяних у процесі надання послуг з централізованого опалення, передбачених планом виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисною документацією, кошторисами, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за надання послуг з централізованого опалення;

виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з конкретним об’єктом витрат;

4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

витрати на управління діяльністю з надання послуг, які визначаються, виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехами та дільницями і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), зокрема основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат з підготовки та перепідготовки кадрів;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення, пожежної і сторожової охорони об’єктів виробничого призначення, утримання санітарних зон, оплату робіт сторонніх організацій, пов’язаних з наданням послуг з централізованого опалення, освоєння нових потужностей, проведення планованих перевірок стану обладнання, виконання регламентних робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією;

витрати на опалення (як плата за комунальні послуги), освітлення, дезінфекцію, дератизацію виробничих приміщень, вивезення сміття та здійснення інших заходів, які отримує виконавець послуг щодо експлуатації виробничих приміщень, під час визначення яких враховані обсяги зазначених робіт, послуг і цін (тарифів) на них;

витрати на обслуговування основного та допоміжних виробничих процесів (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов’язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, оплата послуг інших підприємств, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв’язку);

витрати на охорону навколишнього природного середовища;

витрати на удосконалення технології та організації виробництва;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

сплата податків і зборів та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі.

Обсяг витрат на послуги з централізованого опалення визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та чинних або прогнозованих цін (тарифів).

9.3. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством:

витрати на утримання апарату управління та персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури, розмір яких визначається, виходячи із чисельності персоналу за штатним розписом і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) - основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів відповідно до законодавства;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення;

витрати на оплату професійних послуг (юридичних, аудиторських, з оцінки майна тощо);

витрати на зв’язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);

витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;

витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів, крім витрат, що включаються до виробничої собівартості послуг;

витрати, пов’язані з використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбанням канцелярських товарів, розв’язанням спорів у судах, передплатою періодичних професійних видань.

Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

9.4. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з надання послуг, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат.

9.5. До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестач та втрат від пошкодження цінностей;

витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми благодійної допомоги;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

інші витрати, не передбачені розділом III Податкового кодексу України для визначення об’єкта оподаткування.

9.6. До структури тарифу включаються витрати на покриття втрат підприємств і визначаються відповідно до розділу ХХ цього Порядку.

10.1. Планований прибуток визначається як сума коштів, що спрямовується на відшкодування відповідного прибутку, передбаченого структурою тарифів на теплову енергію.

10.2. Планований прибуток, зазначений у пункті 10.1 цього розділу, визначається з урахуванням відповідного нарахування податку на прибуток.

11.1. Одиницею калькулювання собівартості послуги з централізованого опалення є 1 Гкал теплової енергії, використаної для задоволення потреб споживачів у забезпеченні нормативної температури повітря у квартирі (будинку садибного типу). У разі відсутності приладів обліку вартість послуги з централізованого опалення визначається з розрахунку за 1 кв. м опалювальної площі (1 куб. м опалювального об’єму).

11.2. Розрахунок одноставкових тарифів на послуги з централізованого опалення проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств та річного планованого прибутку на планований річний обсяг реалізації послуг.

12.1. Формування тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцями послуг здійснюється відповідно до річних планів надання таких послуг, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до інших встановлених уповноваженим органом методик (порядків), з урахуванням ставок податків і зборів, чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді. Тариф на послуги з централізованого постачання гарячої води розраховується, виходячи із вартості теплової енергії і вартості централізованого водопостачання, що використовуються для надання послуг з централізованого постачання гарячої води, визначених на підставі затверджених в установленому порядку тарифів на теплову енергію та тарифів на централізоване водопостачання.

12.2. Річний план надання послуги з централізованого постачання гарячої води погоджується органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень згідно із Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" і "Про житлово-комунальні послуги" та визначається на підставі:

державних та галузевих нормативів витрат і втрат теплової енергії і води або затверджених органами місцевого самоврядування річних норм споживання гарячої води та укладених зі споживачами договорів з урахуванням втрат теплової енергії та води в мережах централізованого постачання гарячої води, визначених в установленому законодавством порядку, відповідно до міжгалузевих, галузевих методик, інших документів щодо нормування витрат та втрат ресурсів, якими передбачені особливості технологічних процесів конкретного виробництва;

техніко-економічних розрахунків з урахуванням фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання гарячої води та укладених зі споживачами договорів;

інших техніко-економічних факторів, передбачених пунктом 2.4 розділу ІІ цього Порядку.

12.3. До повної планованої собівартості послуг з централізованого постачання гарячої води включаються визначені відповідно до вимог Податкового кодексу України витрати на амортизацію, ремонт та інше поліпшення основних фондів.

12.4. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.

13.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого постачання гарячої води, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності, витрат на покриття втрат виконавців послуг та фінансових витрат, пов’язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Обсяг витрат послуг з централізованого постачання гарячої води визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та чинних цін (тарифів) або прогнозованих (з урахуванням індексів зміни цін виробників промислової продукції).

13.2. До складу виробничої собівартості включаються:

1) прямі матеріальні витрати:

витрати на теплову енергію для надання послуг з централізованого постачання гарячої води на рівні собівартості теплової енергії відповідно до структури встановлених НКРЕКП тарифів на теплову енергію, виходячи з необхідних планованих обсягів надання послуг з централізованого постачання гарячої води для забезпечення кількісних і якісних показників послуг;

витрати на придбання електричної енергії. Під час розрахунку витрат, пов’язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку величина її потужності визначається відповідно до нормативів);

витрати на питну воду для надання послуг з централізованого постачання гарячої води формуються відповідно до укладених договорів, виходячи з необхідних планованих обсягів надання послуг з централізованого постачання гарячої води для забезпечення кількісних і якісних показників послуг, з урахуванням обсягів фактично спожитої води за показниками приладів обліку, а у разі їх відсутності - за нормами та тарифами на централізоване водопостачання, встановленими органом, уповноваженим встановлювати тарифи;

витрати, пов’язані з використанням матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання ресурсів та чинних цін (тарифів), за винятком вартості матеріалів, призначених для переробки);

2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу надання послуг) відповідно до Закону України "Про оплату праці" та Механізму визначення витрат на оплату праці:

основна заробітна плата виробничого персоналу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата виробничого персоналу, що визначається, виходячи з розміру встановлених доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, премій за виконання виробничих завдань і функцій, оплати невідпрацьованого часу.

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на централізоване постачання гарячої води здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством відповідно до Механізму визначення витрат на оплату праці;

3) інші прямі витрати:

внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, задіяних у процесі надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на ремонт основних засобів, задіяних у процесі надання послуг з централізованого постачання гарячої води, передбачених планом виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисною документацією, кошторисами, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за постачання гарячої води;

виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з конкретним об’єктом;

4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

витрати на управління діяльністю з надання послуг, які визначаються, виходячи з нормативної чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехами та дільницями і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), зокрема основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат з підготовки та перепідготовки кадрів;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, на утримання пожежної і сторожової охорони об’єктів виробничого призначення, санітарних зон, оплату послуг, пов’язаних із виконанням робіт, віднесених до процесу надання послуг з централізованого постачання гарячої води, освоєння нових потужностей та проведення планових перевірок стану обладнання, регламентних робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією;

витрати на опалення (як плата за комунальні послуги, понесені виконавцем послуг), освітлення, дезінфекцію, дератизацію виробничих приміщень, вивезення сміття та інші витрати, пов’язані з експлуатацією виробничих приміщень, виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг і цін (тарифів) на них;

витрати на обслуговування основного та допоміжних виробничих процесів (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов’язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, оплата послуг інших підприємств, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв’язку);

витрати на охорону навколишнього природного середовища;

витрати на удосконалення технології та організації виробництва;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

сплата податків і зборів.

13.3. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством:

витрати на утримання апарату управління та персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури, які визначаються, виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів відповідно до законодавства;

амортизація основних засобів, матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів адміністративного призначення, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення;

витрати на оплату професійних послуг (юридичних, аудиторських, з оцінки майна тощо);

витрати на зв’язок (поштовий, телефонний, телеграфний, телефакс тощо);

витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;

витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів, крім тих, що включаються до виробничої собівартості послуг;

витрати, пов’язані з використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбанням канцелярських товарів, розв’язанням спорів у судах, передплатою періодичних професійних видань.

Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

13.4. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з надання послуг, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат.

13.5. До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми благодійної допомоги;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

інші витрати, не передбачені розділом III Податкового кодексу України для визначення об’єкта оподаткування.

13.6. До структури тарифу включаються витрати на покриття втрат підприємств і визначаються відповідно до розділу ХХ цього Порядку.

14.1. Планований прибуток визначається як сума коштів, що спрямовується на відшкодування відповідного прибутку, передбаченого структурою тарифів на теплову енергію.

14.2. Планований прибуток, зазначений у пункті 14.1 цього розділу, визначається з урахуванням відповідного нарахування податку на прибуток.

15.1. Одиницею калькулювання собівартості послуги з централізованого постачання гарячої води є 1 куб. м води, підігрітої до нормативної температури.

15.2. Розрахунок одноставкових тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, і витрат на покриття втрат підприємств та річного планованого прибутку на планований річний обсяг реалізації послуг, визначений річними планами їх надання.

16.1. Формування двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення відбувається за умови наявності у ліцензіата двоставкого тарифу на теплову енергію, встановленого відповідно до умов цього Порядку.

16.2. Теплове навантаження об’єктів теплоспоживання населення (із зазначенням величини теплового навантаження на опалення споживачів, які отримують теплову енергію централізовано, теплового навантаження споживачів, від’єднаних від централізованого опалення, теплового навантаження на опалення місць загального користування та загальної опалювальної площі) підтверджується і визначається за показниками типових та/або індивідуальних проектів, за якими збудовано дані об’єкти (при зміні вихідних даних проектів, зокрема при переході частини споживачів на автономне опалення, зміні призначення приміщень, навантаження мають бути підтверджені уповноваженою установою).

16.3. У випадку відсутності підтвердженого теплового навантаження об’єктів теплоспоживання згідно з вимогами пункту 16.2 цього розділу теплове навантаження (із зазначенням величини теплового навантаження на опалення споживачів, які отримують теплову енергію централізовано, теплового навантаження споживачів, від’єднаних від централізованого опалення, теплового навантаження на опалення місць загального користування та загальної опалювальної площі) підтверджується відповідно до чинного законодавства незалежним енергетичним аудитом або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб’єктного переліку теплового навантаження в розрізі категорій споживачів.

Відшкодування витрат на проведення незалежного енергетичного аудиту не включається до структури тарифів.

Кількість теплової енергії, використаної для надання послуги з централізованого опалення, визначається відповідно до вимог пункту 8.2 розділу VІІІ цього Порядку.

16.4. Планований прибуток визначається як сума коштів, що спрямовується на відшкодування відповідного прибутку, передбаченого структурою тарифів на теплову енергію, та відповідного нарахування податку на прибуток.

16.5. Під час формування двоставкових тарифів на послугу з централізованого опалення визначаються планована повна собівартість, витрати на покриття втрат підприємств, планований прибуток від діяльності з надання послуг з централізованого опалення відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

16.6. До умовно-змінної частини тарифу на послугу з централізованого опалення включаються відповідна умовно-змінна тарифна собівартість теплової енергії за структурою встановлених НКРЕКП тарифів на теплову енергію, виходячи з необхідних планованих обсягів надання послуг з централізованого опалення для забезпечення кількісних і якісних показників послуг, витрати на електроенергію.

16.7. До умовно-постійної частини тарифу на послугу з централізованого опалення включаються витрати, що входять до планованої повної собівартості послуги з централізованого опалення, крім зазначених у пункті 16.6 цього розділу.

16.8. Двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення складається з:

умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для централізованого опалення, або з розрахунку на 1 кв. м загальної опалювальної площі (1 куб. м опалювального об’єму) відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних лічильниками теплової енергії;

місячної абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на надання послуг з централізованого опалення і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об'єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення у відповідному населеному пункті або на 1 кв. м загальної опалювальної площі (1 куб. м опалювального об'єму) та відповідного прибутку.

17.1. Формування двоставкових тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води відбувається за умови наявності у ліцензіата двоставкового тарифу на теплову енергію, встановленого відповідно до умов цього Порядку.

17.2. Теплове навантаження об’єктів теплоспоживання населення (із зазначенням величини теплового навантаження на постачання гарячої води споживачів) підтверджується і визначається за показниками типових та/або індивідуальних проектів, за якими збудовано дані об’єкти (при зміні вихідних даних проектів навантаження мають бути підтверджені уповноваженою установою).

17.3. У випадку відсутності підтвердженого теплового навантаження згідно з вимогами пункту 17.2 цього розділу теплове навантаження підтверджується відповідно до чинного законодавства незалежним енергетичним аудитом або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб’єктного переліку теплового навантаження в розрізі категорій споживачів.

Відшкодування витрат на проведення незалежного енергетичного аудиту не включається до структури тарифів.

Кількість теплової енергії, використаної для надання послуги з централізованого постачання гарячої води, визначається відповідно до вимог пункту 12.2 розділу ХХІІ цього Порядку.

17.4. Планований прибуток визначається як сума коштів, що спрямовується на відшкодування відповідного прибутку, передбаченого структурою тарифів на теплову енергію, та відповідного нарахування податку на прибуток.

17.5. Під час формування двоставкових тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води визначаються планована повна собівартість, витрати на покриття втрат підприємств, планований прибуток діяльності з надання послуг відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

17.6. До умовно-змінної частини тарифу на послугу з централізованого постачання гарячої води включаються відповідна умовно-змінна тарифна собівартість теплової енергії за структурою встановлених НКРЕКП тарифів на теплову енергію, виходячи з необхідних планованих обсягів надання послуг з централізованого постачання гарячої води для забезпечення кількісних і якісних показників послуг, витрати на електроенергію.

17.7. До умовно-постійної частини тарифу на послугу з централізованого постачання гарячої води включаються витрати, що входять до планованої повної собівартості послуги з централізованого постачання гарячої води, крім зазначених у пункті 17.6 цього розділу.

17.8. Двоставковий тариф на послуги з централізованого постачання гарячої води складається з:

умовно-постійної частини (абонентської плати), яка покриває умовно-постійні витрати та планований прибуток і розраховується згідно з тепловим навантаженням будинкової системи централізованого постачання гарячої води;

умовно-змінної частини, яка покриває умовно-змінні витрати і розраховується на 1 куб. м спожитої гарячої води.

18.1. Для встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води виконавець послуг подає НКРЕКП у друкованому та електронному вигляді заяву і розрахунки тарифів на планований період з підтвердними і обґрунтовувальними документами, що використовувалися під час їх проведення.

18.2. Документи, зазначені у пункті 18.1 цього розділу, подаються відповідно до форм та вимог процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання.

19.1. У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних із наданням послуги із централізованого опалення, з причин, які не залежать від підприємства, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, цін (тарифів) на теплову і електричну енергію, витрат на покриття втрат виконавців послуг та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин їх структури, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

19.2. У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних із наданням послуги із централізованого постачання гарячої води, з причин, які не залежать від підприємства, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, цін (тарифів) на питну воду та теплову і електричну енергію, витрат на покриття втрат виконавців послуг та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин їх структури, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

20.1. Для встановлення або коригування за ініціативою ліцензіата тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води ліцензіат відповідно до процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання і процедури встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води подає заяву та відповідні розрахунки тарифів на планований період з усіма підтвердними і обґрунтовувальними документами, що використовувалися під час їх проведення; пояснювальну записку щодо необхідності встановлення/коригування тарифів, що включає обґрунтування планованих витрат ліцензіата за їх складовими; аналіз результатів фінансово-господарської діяльності за базовий період і очікувані зміни у планованому періоді; дані про доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру тарифів, зміну тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад згідно з порядком, передбаченим законодавством.

20.2. Розгляд (перевірка) розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, поданих ліцензіатом, здійснюється НКРЕКП протягом одного календарного місяця.

20.3. У разі якщо заява та додані документи не відповідають вимогам цього Порядку, процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та процедури встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви із зазначенням підстав залишення заяви без розгляду.

20.4. Строк розгляду заяви подовжується на період з дати письмового звернення до НКРЕКП щодо реалізації пункту 20.5 цього розділу до дати отримання письмової відповіді заявника та (або) результатів експертизи.

20.5. НКРЕКП може вимагати від заявника (ліцензіата) додаткові письмові обґрунтування щодо наданих матеріалів та/або іншу додаткову інформацію, необхідну для вирішення питань, що виникли при розгляді заяви та відповідного пакета документів. НКРЕКП може ініціювати проведення експертизи розрахунків і обґрунтовувальних документів заявника.

У разі коригування окремих складових тарифів за ініціативою ліцензіата НКРЕКП зобов’язана розглянути (перевірити) розрахунки тарифів протягом 10 днів з дня отримання відповідної заяви та підтвердних документів, визначених пунктом 20.5 цього розділу.

20.6. Підставою для звернення ліцензіата щодо встановлення тарифів можуть бути обставини, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання, зокрема зміни обсягів: виробництва, транспортування, постачання теплової енергії - більше ніж на 5 %; надання послуг з централізованого опалення - більше ніж на 15 %; надання послуг з централізованого постачання гарячої води - більше ніж на 15 %; у структурі опалювального житлового фонду - більше ніж на 15 % порівняно з відповідними обсягами, врахованими у чинних тарифах.

20.7. Підставою для звернення ліцензіата щодо коригування тарифів можуть бути обставини, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання, зокрема зміни протягом строку дії тарифів витрат на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що склалися з не залежних від заявника причин, а саме ставок податків і зборів (обов’язкових платежів), рівня мінімальної заробітної плати, ставок орендної плати та амортизаційних відрахувань, тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси тощо, якщо це призводить до зміни тарифних витрат більше ніж на 2 % від установленого рівня.

20.8. Рішення про встановлення тарифів оприлюднюється НКРЕКП у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті НКРЕКП протягом п’яти робочих днів, крім актів, які відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та державній реєстрації, і публікація яких відбувається після їх державної реєстрації і офіційного опублікування.

20.9. Розрахунок втрат ліцензіата, що виникли за період розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення та оприлюднення, здійснюється ліцензіатом і подається разом із підтвердними документами на перевірку і узгодження НКРЕКП.

20.10. НКРЕКП протягом десяти робочих днів письмово повідомляє ліцензіата про відповідність наданих розрахунків втрат ліцензіата Порядку. У разі відповідності розрахунків втрат ліцензіата НКРЕКП повідомляє ліцензіата про погодження та період, протягом якого буде передбачено відшкодування.

20.11. Втрати ліцензіата обраховуються за період з дня, наступного після закінчення періоду розгляду НКРЕКП заяви ліцензіата (з урахуванням пунктів 20.2 та 20.5 цього розділу), до дня набрання чинності тарифами. У разі якщо тарифи підлягають оприлюдненню згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або державній реєстрації, період розрахунку втрат зменшується на кількість днів, потрібних для оприлюднення, державної реєстрації та офіційного опублікування нормативно-правового акта.

Сума втрат (В) розраховується за формулою

де

Ср - тарифна собівартість розрахованого тарифу (у тому числі за результатами коригування), встановлена НКРЕКП (грн/Гкал, грн/м-2, грн/м-3);

Сд - собівартість теплової енергії, комунальних послуг, що врахована у тарифі, чинному на день подання ліцензіатом заяви про встановлення тарифів до НКРЕКП (грн/Гкал, грн/м-2, грн/м-3);

Оп - обсяг теплової енергії (приєднаного теплового навантаження) /послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який фактично реалізовувався/надавався ліцензіатом споживачам у період розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення, оприлюднення та введення в дію (грн/Гкал, грн/м-2, грн/м-3, Гкал/год).

20.12. Відшкодування суми втрат, розрахованої відповідно до пункту 20.11 цього розділу, здійснюється протягом періоду та у розмірах, визначених НКРЕКП при наступному коригуванні тарифів.

Втрати нараховуються протягом відповідного періоду шляхом додавання відповідної суми втрат до тарифу, розрахованого та встановленого НКРЕКП відповідно до вимог Порядку.

Інформація про суму втрат та період їх нарахування визначається у рішенні НКРЕКП про встановлення тарифів.

20.13. У разі перегляду тарифів у період, протягом якого здійснюється відшкодування втрат, розрахованих відповідно до цього Порядку, НКРЕКП здійснює їх коригування, враховуючи частину втрат, яка не відшкодована.