Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води

Відповідно до статті 16 Закону України "Про теплопостачання" , Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", підпункту 5 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715 , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

1. Затвердити Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики від 17 лютого 2011 року № 242 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17 березня 2011 року за № 366/19104.

3. Департаменту із регулювання відносин у сфері теплопостачання забезпечити подання цієї постанови на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.

4. Ця постанова набирає чинності з дати її офіційного опублікування.

1.1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі -транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, які є ліцензіатами НКРЕКП (далі - ліцензіати).

1.2. Цей Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб’єктів природних монополій, а також для суб’єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1.1 цього розділу, та поширюється на таких суб’єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

1.3. Цей Порядок не застосовується під час формування тарифів на виробництво теплової енергії теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

1.4. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

базовий період - календарний рік, що передує планованому періоду;

витрати на покриття втрат - відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про теплопостачання" та статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , а також складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи;

господарські потреби ліцензованої діяльності - теплова енергія, яка споживається об’єктами, що знаходяться у власності або користуванні ліцензіата, для провадження ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання, крім власних потреб джерел теплової енергії;

двоставковий тариф - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної);

джерела фінансування інвестиційної програми (далі - джерела фінансування) - кошти, отримані ліцензіатом від провадження ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання, за рахунок яких здійснюється фінансування заходів інвестиційної програми, зокрема амортизаційні відрахування, виробничі інвестиції з прибутку (кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм), та інші надходження, отримані від здійснення господарської діяльності, пов’язаної і не пов’язаної з ліцензованим видом діяльності (далі - власні кошти), та позичкові кошти (облігаційні позики, банківські кредити), залучені кошти (кошти, одержані від продажу акцій, залучені за договорами фінансового лізингу, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб, інвесторів, гранти), бюджетні кошти тощо;

інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов’язання суб’єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання, зокрема щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об’єктів у зазначеній сфері, поліпшення якості послуг, зниження витрат і втрат теплової енергії, з відповідними техніко-економічними обґрунтуваннями та розрахунками, що підтверджують доцільність та ефективність передбачуваних інвестицій, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання;

ліцензіат - суб’єкт господарювання, який одержав відповідні ліцензії на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання теплової енергії;

ліцензована діяльність у сфері теплопостачання - господарська діяльність ліцензіата з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання теплової енергії;

одноставковий тариф на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам, визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування, постачання, витрат на покриття втрат ліцензіата, планованого прибутку, і не розподілена на умовно-змінну та умовно-постійну частини тарифу;

операційна діяльність - основна діяльність ліцензіата, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

основна діяльність - операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, що забезпечують створення основної частки доходу підприємства;

планований період - період тривалістю 12 місяців, на який здійснюється формування тарифів;

структура тарифів - складові економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із провадженням у планованому періоді ліцензованого виду діяльності у сфері теплопостачання та послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які групуються за статтями відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та витрати на покриття втрат;

тарифи на надання послуг з централізованого опалення - вартість надання одиниці послуги з централізованого опалення відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням витрат на покриття втрат, планованого прибутку, врахованого у тарифі на теплову енергію, які встановлюються НКРЕКП з урахуванням податку на додану вартість;

тарифи на надання послуг з централізованого постачання гарячої води - вартість надання одиниці послуги з централізованого постачання гарячої води визначеної кількості та відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням витрат на покриття втрат, планованого прибутку, врахованого у тарифі на теплову енергію, які встановлюються НКРЕКП:

для населення з урахуванням податку на додану вартість;

для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів без урахування податку на додану вартість;

тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання - вартість вироблення, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням витрат на покриття втрат ліцензіата, планованого прибутку, які встановлюються НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;

умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення - вартість теплової енергії на одиницю теплової енергії (1 Гкал) або на 1 кв. м опалювальної площі (1 куб. м опалювального об’єму) як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу централізованого опалення, яка встановлюється НКРЕКП з урахуванням податку на додану вартість;

умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам, як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;

умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з централізованого опалення - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження на опалення (вентиляцію) або за 1 кв. м опалювальної площі (1 куб. м опалювального об’єму) об’єктів теплоспоживання як грошовий вираз решти планованих економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії та послуг з централізованого опалення, є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу послуг з централізованого опалення з урахуванням планованого прибутку, яка встановлюється НКРЕКП з урахуванням податку на додану вартість;

умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об’єктів теплоспоживання як грошовий вираз решти планованих економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії з урахуванням планованого прибутку, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;

уповноважений орган - міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, які беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і сфері житлово-комунальних послуг.

1.5. Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.

Тарифи формуються для таких категорій споживачів:

населення;

бюджетні установи;

релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності);

інші споживачі.

Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов’язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.

1.6. Ліцензіат здійснює розподіл витрат за категоріями споживачів та за видами господарської діяльності, зокрема пов’язаними з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, в установленому законодавством порядку.

1.7. Не включаються до розрахунку тарифів витрати, які не використовуються для визначення об’єкта оподаткування відповідно до вимог розділу III Податкового кодексу України або перевищують межі відповідних витрат.

1.8. Витрати на збут інших, крім ліцензованих, видів діяльності до розрахунку тарифів на теплову енергію не включаються.

1.9. У разі зміни протягом строку дії тарифів величини окремих витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, витрат на покриття втрат ліцензіата, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової планованого прибутку, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення, що призвело до зміни тарифних витрат більше ніж на 2 % від установленого рівня.

1.10. Встановлення та коригування тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води проводиться одночасно з відповідним встановленням або коригуванням тарифів на теплову енергію.

1.11. Кошти, що надійшли протягом строку дії тарифів у результаті здійснення заходів з енергозбереження, можуть використовуватися ліцензіатом у встановленому порядку для стимулювання скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, відновлення активів, матеріального заохочення працівників та інших цілей відповідно до законодавства.

2.1. Одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії. При цьому групування витрат здійснюється відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

2.2. Калькулювання собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з розрахунку на планований період.

2.3. Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат і втрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до інших встановлених уповноваженим органом методик (порядків), з урахуванням ставок податків і зборів, чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

2.4. Річні плани ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії визначаються відповідно до вимог державних та галузевих нормативів витрат і втрат теплової енергії з урахуванням встановлених уповноваженим органом методик (порядків), техніко-економічних розрахунків з урахуванням фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії, укладених зі споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягів виробництва, транспортування, постачання теплової енергії в результаті економічного розвитку населеного пункту або приймання/передавання об`єктів у сфері теплопостачання, приєднання/від’єднання тепловикористальних установок споживачів;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби і втрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування та постачання;

удосконалення технологічних процесів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованих мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій, оснащення приладами обліку обсягів виробництва, транспортування та споживання теплової енергії;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв’язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

2.5. Річні плани виробництва, транспортування та постачання теплової енергії узгоджуються органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" .

2.6. Нормування втрат теплової енергії в теплових мережах та питомих витрат палива і електроенергії, які використовуються для виробництва та транспортування теплової енергії, здійснюється в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва.

2.7. З метою стимулювання заходів щодо зменшення втрат теплової енергії в процесі її транспортування тепловими мережами на визначений період можуть бути враховані втрати теплової енергії в теплових мережах, відмінні від визначених згідно з пунктом 2.6 цього розділу та розраховані відповідно до встановлених уповноваженим органом методик (порядків) щодо стимулювання зменшення рівня втрат теплової енергії в теплових мережах.

2.8. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.

3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності і фінансових витрат, пов’язаних з основною діяльністю, та витрат на покриття втрат підприємств. Плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

3.2. До складу планованої виробничої собівартості включаються:

1) прямі матеріальні витрати:

витрати на придбання палива (газу, мазуту, вугілля, торфу, інших видів технологічного палива) та електричної енергії для технологічних потреб, що визначаються ліцензіатом, виходячи з планованого обсягу виробництва теплової енергії згідно з пунктами 2.4, 2.7 розділу ІІ цього Порядку, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва та/або витрат палива, чинних або прогнозованих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси. Обсяг витрат, пов’язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, визначається з урахуванням витрат на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку її потужність визначається відповідно до нормативів). Витрати на електричну енергію для технологічних потреб визначаються у чинних або прогнозованих цінах (тарифах), встановлених НКРЕКП, та/або на рівні фактичної собівартості власного виробництва, але не вище зазначених чинних цін (тарифів);

витрати на придбання теплової енергії в інших суб’єктів господарювання (плануються ліцензіатом відповідно до укладених договорів, зокрема попередніх, виходячи з необхідного обсягу покупної теплової енергії, передбаченого річним планом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, і чинних цін (тарифів) суб’єктів господарювання, встановлених органом, уповноваженим встановлювати тарифи);

повна планована собівартість теплової енергії, виробленої власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (плануються ліцензіатом, виходячи з необхідного обсягу виробництва теплової енергії на цих джерелах, передбаченого річним планом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, і чинних тарифів на виробництво теплової енергії, встановлених НКРЕКП);

витрати на транспортування теплової енергії іншими суб’єктами господарювання (плануються ліцензіатом відповідно до укладених договорів, зокрема попередніх, виходячи з необхідного обсягу теплової енергії, передбаченого річним планом її транспортування, та чинних цін, встановлених органом, уповноваженим встановлювати тарифи);

витрати на воду для технологічних потреб та водовідведення плануються ліцензіатом відповідно до укладених договорів, виходячи з планованих обсягів, визначених згідно з державними і галузевими нормативами (нормами), зокрема підживлення та наповнення мереж, регенерація фільтрів, гідравлічні випробування власних теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж та систем. Витрати визначаються у чинних цінах (тарифах), встановлених органом, уповноваженим встановлювати тарифи, та/або на рівні фактичної собівартості води власного видобутку, але не вище зазначених чинних цін (тарифів);

інші прямі матеріальні витрати, пов’язані з використанням сировини, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню). Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів;

2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії) відповідно до Закону України "Про оплату праці" :

основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, класність, керівництво бригадами, інші виплати, встановлені законодавством), премій за виконання виробничих завдань і функцій та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, інші виплати, встановлені законодавством);

інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень Механізму визначення витрат на оплату праці, які враховуються у тарифах на виробництво теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 18 травня 2012 року № 181, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 червня 2012 року за № 914/21226 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 11 квітня 2014 року № 342) (далі - Механізм визначення витрат на оплату праці);

3) інші прямі витрати:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, задіяних у процесі виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) засобів обліку, які є власністю ліцензіата та/або знаходяться у нього в користуванні та які не є вузлами комерційного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" ;

витрати на ремонт основних засобів, задіяних у процесі виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, передбачених планом виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисною документацією, кошторисами, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;

внески на регулювання;

інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості і до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду ліцензованої діяльності);

4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

витрати на управління виробництвом (оплата праці, розрахована згідно з вимогами цього пункту, та відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями тощо);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на удосконалення технології та організацію виробництва;

витрати на централізоване водопостачання, водовідведення, освітлення, дезінфекцію, дератизацію, вивезення сміття та інші заходи, пов’язані з утриманням виробничих приміщень;

витрати на обслуговування виробничого процесу (витрати на оплату праці, розраховані відповідно до цього пункту, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень виробничого персоналу, крім апарату управління цехів, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

витрати на пожежну і сторожову охорону об’єктів виробничого та загальновиробничого призначення, утримання санітарних зон;

витрати, пов’язані із забезпеченням належного стану обладнання, виконанням ремонтно-налагоджувальних робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, освоєнням нових потужностей, що використовуються для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;

сплата податків і зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів;

інші загальновиробничі витрати.

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між видами діяльності пропорційно сумі прямих витрат та витрат на збут інших, крім ліцензованих, видів діяльності.

Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

3.3. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, розраховані відповідно до пункту 3.2 цього розділу;

відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, виходячи із запланованих витрат на оплату праці;

інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовка і перепідготовка кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, операційна оренда, страхування майна, централізоване водопостачання, водовідведення, освітлення, охорона);

витрати на оплату професійних послуг (юридичних, аудиторських, з оцінки майна тощо);

витрати на зв’язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);

витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;

витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів (крім податків і зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

витрати на розв’язання спорів у судах;

витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємства та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Величина адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

Адміністративні витрати розподіляються між видами діяльності пропорційно сумі виробничої собівартості та витрат на збут інших, крім ліцензованих, видів діяльності.

3.4. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат.

До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми благодійної допомоги;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

інші витрати, що не передбачені розділом III Податкового кодексу України для визначення об’єкта оподаткування.

Інші витрати з операційної діяльності розподіляються між видами діяльності пропорційно сумі виробничої собівартості та витрат на збут інших, крім ліцензованих, видів діяльності.

3.5. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування отриманими кредитами та інші витрати, пов’язані із запозиченнями, для провадження ліцензованої діяльності (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року № 415, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за № 610/12484).

3.6. До структури тарифу включаються витрати на покриття втрат підприємств, які визначаються відповідно до розділу ХХ цього Порядку.

4.1. Планований прибуток визначається як сума коштів річного планованого прибутку, врахованого у встановлених НКРЕКП тарифах на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, коштів річного планованого прибутку, спрямованого на здійснення необхідних інвестицій, коштів на погашення основної суми необхідних запозичень та/або коштів на інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, коштів для забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів, в тому числі дивідендів на державну частку, якщо у статутному капіталі підприємства є частка держави), коштів на відрахування до резервного капіталу та нарахування податку на прибуток.

4.2. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої та схваленої відповідно до вимог Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14 грудня 2012 року № 630, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 14 грудня 2012 року № 381, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 січня 2013 року за № 97/22629.

5.1. Формування одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання здійснюється шляхом визначення вартості вироблення, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії, яка складається з планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та витрат на покриття втрат підприємств, розрахованих відповідно до вимог цього Порядку, і річного планованого прибутку.

5.2. Розрахунок одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств та річного планованого прибутку на планований річний обсяг реалізації теплової енергії, визначений річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії відповідно до пунктів 2.5 і 2.7 розділу ІІ цього Порядку.

5.3. Одноставкові тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії розраховуються ліцензіатами та встановлюються НКРЕКП окремо для кожного виду ліцензованої діяльності, яку провадить ліцензіат.

5.4. Розрахунок одноставкових тарифів на виробництво теплової енергії містить плановані річні витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, що стосуються відповідного виду діяльності ліцензіата, та витрати на покриття втрат підприємств, річного планованого прибутку, що стосуються відповідного виду діяльності ліцензіата.

Розрахунок одноставкових тарифів на виробництво теплової енергії проводиться шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на покриття втрат та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг її реалізації споживачам.

У разі коли ліцензіат провадить діяльність лише з виробництва теплової енергії, тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення сум планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та витрат на покриття втрат підприємств та річного планованого прибутку діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів усіх теплогенеруючих джерел, що належать ліцензіату, який для такого ліцензіата є обсягом реалізації ліцензованого виду діяльності з виробництва теплової енергії.

5.5. До окремих прямих витрат, що включаються лише до тарифів на виробництво теплової енергії, належать:

витрати на паливо (газ, мазут, вугілля, торф, інші види технологічного палива), активну і реактивну електричну енергію, що використовуються для технологічних потреб під час виробництва теплової енергії;

витрати на придбання теплової енергії в інших суб’єктів господарювання та/або встановлена НКРЕКП повна планована собівартість теплової енергії, виробленої власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії;

витрати на воду для технологічних потреб виробництва теплової енергії (плануються відповідно до укладених договорів, виходячи з планованих обсягів, визначених відповідно до державних і галузевих нормативів (норм), зокрема підживлення та наповнення мереж, регенерація фільтрів, гідравлічні випробування власних теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж і систем) та відповідні витрати на водовідведення.

5.6. До інших витрат, що включаються до повної собівартості тарифів на виробництво теплової енергії, належать решта прямих витрат (крім зазначених у пунктах 5.5, 5.8 цього розділу), загальновиробничі витрати виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, а також витрати на покриття втрат підприємств, що плануються для включення до тарифів на виробництво теплової енергії відповідно до вимог цього Порядку. Витрати на збут не плануються.

5.7. Розрахунок одноставкових тарифів на транспортування теплової енергії містить плановані річні витрати виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, а також витрати на покриття втрат підприємств та річного планованого прибутку від діяльності з транспортування теплової енергії на планований річний обсяг її реалізації споживачам.

Розрахунок тарифів на транспортування теплової енергії проводиться шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств та річного планованого прибутку від ліцензованої діяльності з транспортування теплової енергії на суму планованих річних обсягів реалізації теплової енергії споживачам та корисного відпуску з власних мереж теплової енергії інших ліцензіатів.

У разі коли ліцензіат провадить діяльність лише з транспортування теплової енергії, сума річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств та річного планованого прибутку ліцензованої діяльності з транспортування теплової енергії ділиться на планований річний обсяг корисного відпуску з власних мереж теплової енергії інших ліцензіатів, який у такому випадку є обсягом реалізації ліцензованого виду діяльності з транспортування теплової енергії.

5.8. До окремих прямих витрат, що включаються до тарифів на транспортування теплової енергії, належать:

витрати на активну і реактивну електричну енергію для технологічних потреб транспортування теплової енергії;

витрати на транспортування власної теплової енергії іншими суб’єктами господарювання;

витрати на воду для технологічних потреб транспортування теплової енергії (плануються відповідно до державних і галузевих нормативів (норм), визначених в установленому порядку для технологічних потреб власних теплових мереж і обладнання) та відповідні витрати на водовідведення;

витрати на обслуговування та ремонт теплових пунктів, які є власністю ліцензіата та/або знаходяться у нього у користуванні.

5.9. До інших витрат повної собівартості, що включаються до тарифів на транспортування теплової енергії, належать решта прямих витрат (крім зазначених у пунктах 5.5, 5.8 цього розділу), загальновиробничі витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, витрати на покриття втрат підприємств та фінансові витрати, що плануються для включення до тарифів на транспортування теплової енергії відповідно до цього Порядку. Витрати на збут не плануються.

5.10. Розрахунок одноставкових тарифів на постачання теплової енергії проводиться, виходячи з планованих річних витрат, що включаються до виробничої собівартості, адміністративних витрат, інших операційних витрат, витрат на покриття втрат підприємств та фінансових витрат, що стосуються лише даного виду діяльності ліцензіата, шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та планованого річного прибутку діяльності з постачання теплової енергії на планований річний обсяг реалізації теплової енергії споживачам.

5.11. Решта витрат повної собівартості (крім зазначених у пунктах 5.5, 5.8 цього розділу) планується для включення до тарифів на постачання теплової енергії відповідно до вимог цього Порядку.

5.12. Одноставкові тарифи на теплову енергію, що реалізується споживачам, є сумою тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У разі коли ліцензіат здійснює одночасно виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, тариф на теплову енергію повинен дорівнювати відношенню суми загальних річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств та загального річного планованого прибутку від ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії до річного планованого обсягу її реалізації споживачам.

6.1. Ліцензіатам, що одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-постійна та умовно-змінна частини такого тарифу.

6.2. Формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств та відповідного планованого річного прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

6.3. Теплове навантаження об’єктів теплоспоживання в розрізі категорій споживачів (із зазначенням величини теплового навантаження на опалення споживачів, які отримують теплову енергію централізовано, теплового навантаження споживачів, від’єднаних від централізованого опалення, теплового навантаження на опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) підтверджується і визначається за показниками типових та/або індивідуальних проектів, за якими збудовані ці об’єкти (при зміні вихідних даних проектів, зокрема при переході частини споживачів на автономне опалення, зміні призначення приміщень, навантаження мають бути підтверджені уповноваженою установою).

6.4. У разі неможливості визначення теплового навантаження об’єктів теплоспоживання згідно з вимогами пункту 6.3 цього розділу теплове навантаження (із зазначенням величини теплового навантаження на опалення споживачів, які отримують теплову енергію централізовано, теплового навантаження споживачів, від’єднаних від централізованого опалення, теплового навантаження на опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) підтверджується результатами незалежного енергетичного аудиту або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб’єктного переліку теплового навантаження в розрізі категорій споживачів.

Відшкодування витрат на проведення незалежного енергетичного аудиту не включаються до структури тарифів.

6.5. Умовно-змінна частина двоставкового тарифу визначається як вартість 1 Гкал теплової енергії, що реалізується споживачам, та грошовий вираз змінної частини планованих прямих витрат на її виробництво, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії, розрахованих згідно з вимогами цього Порядку.

6.6. Умовно-постійна частина двоставкового тарифу визначається як абонентська плата за 1 Гкал/год теплового навантаження об’єктів теплоспоживання та грошовий вираз планованих витрат повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, витрат на покриття втрат підприємств, що є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії, з урахуванням відповідного планованого прибутку, що розраховуються згідно з вимогами цього Порядку.

6.7. Під час формування двоставкових тарифів визначаються планована повна собівартість, витрати на покриття втрат підприємств і планований прибуток від ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.

6.8. До умовно-змінної частини тарифу включаються витрати на придбання технологічного палива і технологічної електроенергії для виробництва теплової енергії власними котельнями, придбання теплової енергії та витрати на придбання технологічного палива, технологічної електроенергії для виробництва теплової енергії, що включаються до повної планованої собівартості тарифів на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, встановлених НКРЕКП.

6.9. До умовно-постійної частини тарифу належать витрати, що включені до планованої повної собівартості виробництва (у тому числі включені до повної планованої собівартості тарифів на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, встановлених НКРЕКП), транспортування та постачання теплової енергії, крім зазначених у пункті 6.8 цього розділу і відповідно віднесених до умовно-змінних витрат, витрати на покриття втрат підприємств та планований прибуток, визначений відповідно до пункту 4.1 розділу ІV цього Порядку.

6.10. Розрахунок умовно-змінної частини двоставкових тарифів на теплову енергію проводиться шляхом ділення суми умовно-змінної частини витрат, що включаються до планованої повної собівартості, зазначених у пункті 6.8 цього розділу, на планований обсяг реалізації теплової енергії споживачам згідно з річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

6.11. Розрахунок умовно-постійної частини двоставкових тарифів на теплову енергію проводиться шляхом ділення суми умовно-постійної частини витрат, що включаються до планованої повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств та планованого прибутку, зазначених у пункті 6.9 цього розділу, на сумарне теплове навантаження об’єктів теплопостачання споживачів згідно з річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

6.12. Застосування двоставкових тарифів на теплову енергію не звільняє ліцензіата від зобов’язань щодо ведення окремого обліку доходів і витрат за видами ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

7.1. Для встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання ліцензіат подає НКРЕКП у друкованому та електронному вигляді заяву і розрахунки тарифів на планований період з підтвердними і обґрунтовувальними документами, що використовувалися під час проведення розрахунків.

7.2. Документи, зазначені у пункті 7.1 цього розділу, подаються відповідно до форм та вимог процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання.

8.1. Формування тарифів ліцензіатом НКРЕКП з постачання теплової енергії (теплопостачальною організацією), який є виконавцем послуг з централізованого опалення для населення (далі - виконавець послуг), здійснюється на підставі річних планів надання послуг з централізованого опалення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до встановлених уповноваженим органом методик (порядків), з урахуванням ставок податків і зборів, чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.