• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання

Міністерство аграрної політики України  | Наказ, Вимоги, Форма типового документа, Інструкція від 11.07.2005 № 310 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Вимоги, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 11.07.2005
  • Номер: 310
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Вимоги, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 11.07.2005
  • Номер: 310
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
Витрата сировини повинна відповідати випуску продукції за зміну з урахуванням норми втрат у виробництві. У разі виявлення розбіжностей змінний майстер і головний інженер повинні негайно з'ясувати й усунути допущені розбіжності.
8.2.7. Завідувачі складів готової продукції щодня оприбутковують у своїх складських звітах масу продукції й відходів, які фактично надійшли в склади, оформлені накладними за кожну зміну.
Бухгалтерія підприємства щодня звіряє масу оприбуткованих продукції і відходів з масою, наведеною начальником виробничого цеху в рапортах, в разі виявлення розбіжностей вживає заходів до з'ясування й усунення їх причин.
8.3. Оформлення операцій із зерном і продукцією на борошномельних підприємствах
8.3.1. Зерно, що зберігається в елеваторі й інших ємкостях виробничого корпусу борошномельного заводу, перебуває під звітом у начальника елеватора.
Масою зерна, переданою у виробництво, уважається маса, визначена на вагах виробничого корпусу. Відбір проб для визначення якості зерна, переданого в переробку, проводиться у вузлі, де здійснюється зважування.
8.3.2. Зерноочисне відділення з ємкостями для відволожування зерна, розмельне відділення, ємкості для розміщення потоків борошна з ділянкою формування його сортів, ємкості готової продукції з ділянкою розфасовки є єдиним комплексом борошномельного виробництва, очолюваного начальником виробництва, а в змінах - начальниками змін, що є матеріально відповідальними особами.
8.3.3. Підставою для передавання зерна у виробництво є розпорядження на відпуск у переробку (форма N 109). При цьому відпуск у всіх випадках проводиться тільки за масою і фактичною якістю й оформляється щозміни накладною (форма N 110). Дані за формою N 110 фіксуються в реєстрі, який ведеться від зачищення до зачищення з підбиттям щомісячних підсумків. На підставі цих документів зерно списується за масою й якістю з підзвіту начальника елеватора і оприбутковується на виробничий підрозділ.
8.3.4. Маса відходів I і II категорій визначається на вагах борошномельного комплексу або залізничних (автомобільних) вагах. Відходи III категорії зважуються при вивозі і знищуються.
8.3.5. Маса висівок визначається на вагах борошномельного комплексу чи залізничних (автомобільних) вагах. Відбір проб висівок і відходів проводиться при передаванні їх у склад (комбікормовий цех) і відвантаженні.
8.3.6. Списання вітамінів, що вводяться в борошно, оформляється накладною на відпуск сировини у виробництво (форма N 110).
8.3.7. Обсягом виробленої продукції в асортименті вважається маса відвантаженого (відпущеного) борошна за сортами чи переданого в склад у тарі стандартною масою іншій матеріально відповідальній особі, оформлена відповідними документами. При цьому потоки продукту до їх відпуску вважаються незавершеним виробництвом.
Облік незавершеного виробництва здійснюється щозміни в натуральному вимірі в рапорті про вироблення потоків борошна і щодоби в рапорті про використання потоків борошна й вироблення продукції.
Незавершене виробництво оцінюється за сумою, яка складається з фактичної собівартості зерна та планових витрат на виробництво однієї тонни.
8.3.8. Щодоби на підставі форми N 110 і рапортів про використання потоків борошна й вироблення продукції складають два звіти за формою N ЗХС-37, що передаються в бухгалтерію: перший - про рух зерна й відходів, другий - про рух продукції й тари.
При переміщенні потоків із розмельного відділення в ємкості для розміщення визначаються їх вологість і зольність (білизна).
8.3.9. Відбір проб борошна для оцінки його якості проводиться під час відпуску.
8.3.10. Щомісяця проводиться повна зачистка виробничого корпусу комісією, призначеною керівником підприємства, у встановленому порядку. Перед зачищенням забезпечується контроль за повною зачисткою переробленого зерна, переданого у виробничий цех в останній робочій зміні, після якої призначена зачистка.
Остаточні результати роботи борошномельного комплексу визначаються шляхом його повного зачищення в період капітального ремонту не рідше одного разу на рік з відповідним складанням акта за формою N 117.
8.3.11. Базисні показники якості зерна і норма для розрахунку виходів продукції в залежності від якості зерна, що переробляється, застосовуються у встановленому порядку.
8.4. Особливості оформлення операцій із сировиною і готовою продукцією на комбікормових підприємствах
8.4.1. Склади сировини, елеватори, виробничий корпус і склади готової продукції є єдиним комплексом комбікормового виробництва, очолюваним начальником виробництва - матеріально відповідальною особою. Заступники начальника (начальники змін, старші майстри, змінні майстри) виробництва несуть матеріальну відповідальність за кількісно-якісне зберігання сировини і готової продукції в установленому порядку згідно з пунктом 1.5 цієї Інструкції.
У всіх випадках заміни однієї матеріально відповідальної особи іншою приймання й передавання сировини, продукції та інших матеріальних цінностей проводиться, як правило, шляхом переважування сировини і готової продукції за масою, зазначеною на трафареті тари, або масою, визначеною в присутності матеріально відповідальних осіб і комісії, призначеної керівником підприємства.
8.4.2. Маса сировини, що надійшла, визначається за показниками автомобільних чи вагонних ваг, за кількістю місць при стандартній і трафаретній масі в залежності від правил приймання, передбачених договорами, особливими умовами, ГОСТ, ДСТУ.
Сировина, що надійшла, оформляється приймальним актом (форма N 14) і є підзвітною начальнику комбікормового виробництва.
Маса сировини, переданої зі складів у виробничий цех, визначається за показниками багатокомпонентних ваг, а маса рідких компонентів - за показниками об'ємних лічильників з перерахуванням на питому масу або за сумою маси нетто, зазначеної на трафареті тари. Зазначена маса списується за звітом начальника виробництва. Крім цього, до проведення щорічної інвентаризації додатково умовно списуються на собівартість продукції втрати сировини у виробництві в розмірах, що фактично склалися на підприємстві в попередньому році, але не більше 1%.
Покази лічильників багатокомпонентних ваг, маса рідких інгредієнтів за об'ємними лічильниками, стандартною масою чи масою, зазначеною на трафареті, переданих у виробництво, позмінно заносяться в спеціальний журнал. Ці дані слугують для складання змінних рапортів про вироблення комбікормів і використання сировини (форма N 114).
У змінному рапорті проставляються: маса виробленої продукції (комбікорми, БВД, премікси) за сумою відважувань багатокомпонентних ваг із доданням маси рідких компонентів, вологість продукції.
Якщо потужність лінії не забезпечує гранулювання всієї продукції у потоці, маса гранул визначається на автоматичних вагах. При цьому маса розсипної продукції, спрямованої у склад, визначається за формулою
Q = Q - (Q - Q ), кг, (29)
2 1 3 4
де Q - маса розсипної продукції за даними багатокомпонентних
1
ваг (сума відважувань), кг;
Q - маса розсипної продукції, спрямованої у склад готової
2
продукції, кг;
Q - маса гранульованих комбікормів за даними автоматичних
3
ваг, кг;
Q - маса рідких компонентів, кг.
4
У разі передавання розсипних комбікормів зі складу готової продукції у цех гранулювання маса їх визначається за різницею маси гранульованих комбікормів (дані автоматичних ваг) і маси рідких компонентів, уведених у преси для гранулювання.
При цьому маса розсипних комбікормів використовується для оперативного обліку наявності продукції у складі. У змінному рапорті окремим рядком записується "Розсипний комбікорм, рецепт N__ зі складу на гранулювання" і проставляється його маса.
Якщо на підприємстві встановлені ваги для зважування розсипної продукції, тоді маса гранульованої продукції визначається як сума маси розсипної продукції за даними автоматичних ваг і маси рідких компонентів. Маса розсипної продукції, що направляється в склад, визначається за різницею даних багатокомпонентних ваг і даних автоматичних ваг.
Дані щодо маси розсипної продукції, переданої у склад, і гранульованої проставляються в змінному рапорті роздільно з показником вологості.
8.4.3. У змінному рапорті в розділі "Використано сировини за зміну" у графі "Витрачено, кг" записується витрата кожного виду сировини, що визначається за перерахуванням суми відважувань багатокомпонентних ваг на процентний вміст даного виду сировини в рецепті. Маса рідких компонентів записується за даними об'ємних лічильників, стандартної маси чи маси, зазначеної на трафареті.
У графі "Утрати, кг" указуються умовно прийняті втрати сировини відповідно до підпункту 8.4.2 Інструкції.
У графі "Усього витрат сировини, кг" складається маса сировини двох попередніх граф.
Вологість сировини при передаванні її зі складу в цех не визначається й у змінному рапорті не відображається. Дані про ціну сировини й сума вартості її заповнюються бухгалтерією.
8.4.4. Щозміни для оперативного визначення втрат попередньо висушених висівок, витрачених на вироблення преміксів, за средньозмінними пробами визначають фактичну усушку. Умовно прийняте щозмінне списання висівок (наповнювача) у розмірі до 1% збільшується на величину отриманої усушки.
Маса висівок визначається багатокомпонентними вагами, установленими в цеху преміксів. Ці дані заносяться до змінного рапорту.
Для оперативного щозмінного визначення втрат при підсмаженні ячменю необхідно за середньозмінними зразками визначати фактичну усушку ячменю.
Умовно прийняте щозмінне списання ячменю в розмірі до 1% збільшується на величину отриманої усушки і на визначений у такий спосіб відсоток утрат проводиться додаткове умовне списання ячменю. Маса ячменю підсмаженого визначається за відсотком уведення його в рецепт. Ці дані заносяться до змінного рапорту.
8.4.5. Один раз на добу на підставі змінних рапортів складаються два зведених звіти про рух сировини, комбікормів і тари за формою N ЗХС-37, які передаються в бухгалтерію.
При складанні звіту про рух сировини в графі "Залишок на початок дня" указується залишок сировини в складах.
У графі "Надходження" вказується маса сировини, що надійшла на комбікормовий комплекс за даними первинних документів.
У графі "Витрата" вказується витрата сировини, відображена в графі "Усього витрат" щозмінних рапортів (форма N 114). При реалізації сировини це фіксується за даними первинних документів.
У графі "Залишок" указується наявність сировини в складах з урахуванням її руху (надходження-витрата) протягом доби.
При складанні звіту про рух комбікормів у графі "Залишок на початок дня" вказується залишок продукції у складах.
У графі "Надходження" вказується маса виробленої готової продукції за даними змінних рапортів.
У графі "Витрата" указується маса відпущеної готової продукції за даними автомобільних і вагонних ваг.
У графі "Залишок" вказується наявність продукції у складах з урахуванням її руху (надходження-витрата) протягом доби.
Премікси, витрачені на вироблення комбікормів, у графі "Витрата" не вказуються, а відображаються в графі "на власні потреби".
8.4.6. На початок місяця зазвичай створюються умови, щоб продукція у складах не залишалася.
При повному відпуску продукції проводяться уточнення й корегування маси в документах вироблення. Для цього проводиться зіставлення маси відпущеної продукції кожного рецепта з масою, зазначеною в змінних рапортах. При невідповідності цих даних виписується додатковий рапорт із зазначенням у ньому маси продукції й сировини, яка підлягає корегуванню.
У разі, якщо відпуск продукції не вдалося закінчити в поточному місяці і залишаються перехідні залишки, розпорядженням керівника призначається комісія, що пломбує силоси з цією продукцією, щоб унеможливлювалося потрапляння знову виробленої продукції в ці силоси. Продукція, що залишилася, відпускається першочергово в присутності комісії, а її маса визначається у звичайному порядку, тобто на автомобільних і вагонних вагах, і враховується у звітних даних з вироблення за той місяць, у якому вона вироблялася.
Приклад. Протягом місяця було відпущено 510 т комбікормів рецепта N 55-28, а за даними багатокомпонентних ваг, оформленими змінними рапортами, вироблення цього рецепта склало 515 т. У цьому разі виписується додатковий скоректований рапорт, у якому робиться напис "Виключити з вироблення 5 т комбікорму рецепта N 55-28 і зменшити відповідно витрату сировини", наводиться маса сировини. Аналогічним чином, тільки зі збільшенням вироблення і додатковим списанням сировини, оформляється рапорт, якщо виявиться, що маса відпущених комбікормів більша, ніж зазначено в рапортах вироблення. Усі ці зміни проводяться тільки в межах звітного місяця.
8.4.7. Кількісно-якісний облік сировини пропонується вести в такому порядку:
при надходженні - на кожен її вид відкривається окремий особовий рахунок, у який вносяться дані (маса й вологість) щодо залишків сировини, установлених за результатами інвентаризації. Потім в особові рахунки вносяться дані щодо обсягу сировини (маса й вологість), що надійшла до складу відповідно до первинних документів (форма N ЗХС-37);
при відпуску - в особових рахунках на кожен вид сировини здійснюється запис про відпуск сировини (маса й вологість), якщо вона відпущена на сторону.
Ніяких записів в особових рахунках (форма N ЗХС-36) про витрату сировини на виробництво до зупинки підприємства на інвентаризацію не робиться.
Після проведення інвентаризації в особових рахунках проводиться запис про витрату кожного виду сировини, що визначається шляхом вирахування із суми всього надходження сировини й залишків від попередньої інвентаризації суми відпущеної на сторону сировини й залишків за результатами даної інвентаризації. Отриманий у такий спосіб результат використовується при складанні виробничого акта-звіту (форма N 121), де відображаються маса й вологість витраченої на виробництво сировини.
Виявлені розбіжності між залишком сировини, відображені у формах N 36 і N ЗХС-37, підлягають корегуванню у формі N ЗХС-37, складеній до закінчення інвентаризації.
Для обліку втрат за вологістю, виявлених у період інвентаризації й складання виробничого акта-звіту (форма N 121), ведеться кількісно-якісний облік виготовлюваних комбікормів за видами на підставі рапортів про вироблення і з урахуванням корегувань, передбачених пунктом 8.4.6.
Кількісно-якісний облік щодо відпуску продукції не ведеться.
8.4.8. Щорічно в період зупинки комбікормового комплексу на капітальний ремонт проводиться інвентаризація усіх видів сировини й продукції. Після проведення інвентаризації складається виробничий акт-звіт за формою N 121, в якому визначаються усі втрати.
8.4.9. При складанні виробничого акта-звіту за формою N 121 до розділу 1 "Фактично перероблено сировини, кг" уносяться дані відповідно до зазначених граф, а до графи "Витрачено у виробництві" вносяться дані, отримані вирахуванням із суми всього надходження сировини й залишків від попередньої інвентаризації, маси сировини, відпущеної на сторону, і залишків сировини за результатами даної інвентаризації.
Аналогічним чином визначається середньозважена вологість витраченої сировини.
У розділ II "Отримано від переробки" вносяться дані за видами продукції, отримані в результаті реалізації за даними автомобільних і вагонних ваг.
У виробничому акті-звіті (форма N 121) проставляється середньозважена вологість продукції, що визначається на підставі документів про її вироблення.
На підприємствах, які мають цехи (технологічні лінії) преміксів, що пов'язані з комбікормовим виробництвом, у розділ II "Отримано від переробки" вносяться дані тільки реалізованих преміксів. Премікси, використані на вироблення комбікормів, у виробничому акті-звіті не відображаються, оскільки вони враховуються в реалізованих комбікормах.
Розділ III "Баланс сировини у виробництві" заповнюється й розраховується як зазначено у формі N 121.
Утрати, пов'язані із зміною вологості сировини і продукції при зберіганні, у процесі виробництва, а також природні втрати у межах установлених норм додатковому списанню не підлягають, оскільки вони відображені в акті-звіті за формою N 121.
Виробничий акт-звіт (форма N 121) підписується членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником підприємства.
8.4.10. Керівники підприємства, працівники бухгалтерії, начальники виробництва, матеріально відповідальні особи підприємств систематично перевіряють точність зважування вагарями на вагонних чи автомобільних вагах сировини, що надходить, і готової продукції, що відпускається (відвантажується).
8.4.11. На підприємствах установлюється особливий посилений режим нагляду за роботою багатокомпонентних ваг і регулярної їх перевірки спеціальним фахівцем.
8.5. Зачищення виробничого корпусу й виявлення результатів використання сировини у виробництві
8.5.1. З метою перевірки роботи виробничих цехів і виявлення результатів використання сировини на підприємстві в кінці місяця проводиться зачищення виробничого корпусу комісією в складі головного інженера, начальника виробничого цеху, начальника ВТЛ і головного бухгалтера.
Перед зачищенням забезпечується контроль за повною переробкою зерна (сировини), переданого у виробничий цех останній робочій зміні, після закінчення роботи якої призначене зачищення. Якщо до закінчення зачищення проводиться подача зерна (сировини) для наступної робочої зміни, що заступить на роботу після зачищення корпусу, то зерно (сировина), що відпускається для цієї зміни, направляється в окремі засіки з відособленою реєстрацією відважувань у ваговому журналі, де не допускається змішування із зерном (сировиною), використаним попередньою зміною до зачищення.
Перед зачищенням вся вироблена за останню зміну продукція повністю передається на склад. Не допускається залишення у виробничому корпусі будь-яких залишків продукції, побічних продуктів і відходів.
В окремих випадках, коли за умовами ведення технологічного процесу приймальні приміщення сировини у виробничому корпусі (засіки, силоси, бункери і т.п.) не можуть бути цілком звільнені від залишків сировини, маса таких залишків установлюється комісією зважуванням чи обмірюванням.
В акті зачищення вказується маса відпущеної у переробку сировини, маса отриманої продукції (за сортами), висівок і відходів (придатних і непридатних), а також якість сировини і отриманих продуктів.
Для розрахунку виходу продукції за нормами приймається якість зерна, відпущеного в переробку (що надійшло на завальну яму), за звітний період за даними аналізів лабораторії підприємства.
Дані про якість зерна, прийняті для розрахунку виходу продукції (за вологістю і смітною домішкою), повинні відповідати показникам якості зерна, списаного у виробництво за цей період і відображеного у книгах кількісно-якісного обліку (форма N 36), за винятком показника смітної домішки окремих круп'яних культур.
Дані про якість виробленої продукції за вологістю (побічні продукти, комбікорми) також повинні відповідати вологості продукції, оприбуткованої у книгах кількісно-якісного обліку за той самий звітний період.
Крім того, в акті зачищення вказуються дані про якість сировини до очищення і після очищення, про якість продукції і про вироблення нестандартної продукції. Дані про вироблення нестандартної продукції наводяться на підставі актів, складених ВТЛ.
На комбікормових підприємствах в актах зачищення вказуються маса і якість переробленої сировини з урахуванням залишків на початок і на кінець звітного місяця, маса і якість вироблених комбікормів і показники норм виходів продукції (баланс використання сировини у виробництві).
Акти зачищення виробничого корпусу підписуються всіма членами комісії, а також завідувачами складів сировини і готової продукції та затверджуються керівником підприємства.
8.6. Оформлення випробування підприємств (замольних ходок)
При запровадженні в дію нових підприємств, пуску підприємств після капітального ремонту (механічного очищення і газації) та в разі переходу з одного помелу на інший, із зміною при цьому технологічної схеми, проводиться замольна ходка. З цією метою в переробку направляється окрема партія зерна для того, щоб її переробка продовжувалася не більше трьох діб.
Після вимолу всього зерна, призначеного для замольної ходки, проводиться зачищення підприємства. При цьому всі зернові, а також набивні засіки для продукції та відходів повинні бути звільнені, а вся отримана продукція й відходи зважені та враховані. Крім того, підраховується усушка чи зволоження за даними лабораторних аналізів.
Результати виробленого помелу оформлюються окремим актом зачищення підприємства комісією, яка щомісяця робить зачищення. Різниця між масою отриманого борошна, крупи, висівок і відходів, а також усушки чи зволоження і механічні втрати за нормою (у ваговому вимірі) та масою надісланого в переробку зерна вважається масою продуктів переробки зерна, що пішли на замол.
При подальшій зупинці підприємства на капітальний ремонт (газацію, перехід на інший помел) усі продукти, що залягають в обладнанні, підлягають вилученню й оформленню актом комісії. В акті зачищення маса цих продуктів указується окремим рядком "Крім того, вилучено при зупинці на капітальний ремонт (газацію, перехід на інший помел)".
Розрахунок виходів продукції за замольну ходку складається окремо від наступного періоду роботи підприємства.
8.7. Оформлення операцій за безтарним зберіганням та відпуском борошна
Установки безтарного зберігання борошна включають ємкості для зберігання, обладнання для транспортування його з млина в силоси, а також пристрої для навантаження його із силосів у борошновози.
Відбір проб для визначення якості та зважування борошна проводять у місцях, передбачених технологічною схемою контролю.
На підприємствах, де складом безтарного зберігання керує начальник виробничого цеху і зважування проводиться тільки при реалізації, вироблена продукція обліковується за масою, визначеною при відпуску без списання втрат. У цьому разі склад безтарного зберігання борошна зачищується одночасно з розмельним корпусом.
На підприємствах, де вироблюване борошно передається на склади безтарного зберігання за масою і якістю та приймається матеріально відповідальними особами, ведеться кількісно-якісний облік за складами безтарного зберігання та в установленому порядку списується убуток через зниження вологості продукції.
У складі безтарного зберігання борошна ведеться книга обліку завантаження силосів і витрати борошна за встановленою формою.
Прибуткова сторона форми N 36 за складом безтарного зберігання заповнюється за даними книги обліку завантаження силосів, а вологість борошна - за середньозмінним зразком.
Норм природних утрат борошна при безтарному зберіганні в силосах складів при нетривалому зберіганні не встановлюється і списання втрат за цим показником не проводиться.
Дані, необхідні для заповнення товарно-транспортної накладної про якість борошна, крім показника вологості, уносять за середніми даними аналізів при завантаженні силосу, а вологість борошна визначають за пробою, відібраною при відпуску.
При безтарному зберіганні борошна в силосах складів і відпуску вживаються заходи, що унеможливлюють утворення розсипів і втрат борошна. У виняткових випадках при утворенні незначної маси зміток борошна останні повинні дороблятися, оформлюватися актом і оприбутковуватися за їх місцем зберігання. Списання борошняних зміток з рахунка борошна допускається тільки при остаточному зачищенні складу безтарного зберігання на підставі акта зачищення, затвердженого керівником підприємства.
Різниця у вартості борошна і борошняних зміток за встановленими цінами стягується з винних осіб, а при відсутності винних - списується в діючому порядку на витрати підприємства.
8.8. Оформлення операцій щодо фасування борошна, крупів, комбікормів та інших продуктів переробки зерна в мішки та дрібну тару
Фасування борошна й крупів у дрібну тару здійснюється на автоматичних лініях, автоматах і напівавтоматичних вагах.
Допустимі відхилення маси нетто в пакетах при фасуванні не повинні перевищувати (у %):
борошна при ваговому дозуванні +- 1,0
борошна при об'ємному дозуванні +- 2,0
крупи (пакети 0,5 і 1,0 кг) +- 1,0
пластівців "Геркулес" (пакети до 0,5 кг) +- 2,0
-"- (пакети від 0,5 кг і більше) +- 1,0
толокна (пакети 0,3 кг) +- 2,0
При фасуванні в іншу тару допустимі відхилення визначаються за паспортом засобів зважування або дозування.
Борошно й крупи, що надходять у мішках стандартною масою для фасування, приймаються матеріально відповідальними особами за кількістю місць та стандартною масою. Кількісно-якісний облік ведеться за кожним видом та сортом борошна й крупи за книгами (форма N 36) з відображенням у них кількості місць, стандартної маси і вологості: при виробленні - за надходженням, фактичною масою і вологістю; при фасуванні - за витратою.
Вологість борошна (крупи) при виробленні обліковується за даними посвідчення якості, виписаного ВТЛ, а вологість при фасуванні визначається лабораторією підприємства, що здійснювало розфасування.
При фасуванні слід уживати заходів, щоб не утворювались розсипи та унеможливлювалися втрати продукції. При утворенні незначної маси зміток останні повинні піддаватися доопрацюванню, оформлюватися актом і враховуватися окремо в книгах (форма N 36) за фактичною масою.
Зачищення борошна, яке надійшло у фасувальні цехи і використане при фасуванні, проводиться щомісяця й оформлюється у встановленому порядку актом (форма N 30).
Якщо нестача борошна (крупи), затверджена до списання за рахунок маси оприбуткованих зміток, зниження вологості та норм природних утрат при зберіганні та перевезеннях не покриває всієї різниці між стандартною й фактичною масою, то нестача, що залишилася, може бути списана в порядку, передбаченому Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Керівники, головні інженери підприємств, головні бухгалтери і матеріально відповідальні особи підприємств систематично контролюють процес фасування, забезпечення встановленої маси нетто в пакетах із борошном (крупою), недопущення розсипів і правильність ведення кількісно-якісного обліку.
9. Кількісно-якісний облік зерна і продукції
9.1. Загальні положення
9.1.1. Для контролю за зберіганням хлібопродуктів і визначенням убутку в масі на підприємствах ведуть кількісно-якісний облік зерна, продуктів його переробки, насіння олійних культур в розрізі культур, а неоднорідних за якістю - і за місцями зберігання. Зерно власника, прийняте на тимчасове зберігання, розміщується, як правило, окремо, але в разі відсутності складської місткості може розміщуватися разом з однорідним за якістю зерном інших власників. Однак складський облік (форма N ЗХС-37) і кількісно-якісний облік (форма N 36) ведуться окремо за видами надходження, культурами, сортами, класами.
Для обліку зерна в розрізі власників на початок кожного місяця складається реєстр (форма N 36) за власниками в розрізі кожної культури.
На 15 та 30 числа місяця складається загальна форма звіту (форма N 37), де вказується вся наявність зерна в розрізі кожної культури. Підсумкові дані щодо власників зерна беруться з реєстру (форма N 36).
За кожною культурою ведеться зведена форма N 36, у яку на підставі загального звіту (форма N 37) заносяться щомісяця підсумковою цифрою дані за власниками.
При складанні об'єднаного акта зачищення щомісячні підсумкові дані щодо зерна власників за зведеною формою N 36 порівнюються з підсумковими даними розшифрування, доданого до акта зачищення і складеного на підставі особових рахунків власників.
Зерно, насіння олійних культур, побічні продукти і продукція (крім упакованої в мішки стандартною масою) ураховуються в книгах кількісно-якісного обліку із зазначенням маси, вологості та смітної домішки;
щодо кукурудзи в качанах - із зазначенням маси і середньозваженої вологості качанів;
щодо продукції в нестандартному упакуванні - кількості місць, маси і вологості.
Облік у книгах (форма N 36) відходів I, II і III категорій ведеться тільки за масою.
9.1.2. Книги кількісно-якісного обліку ведуться спеціально виділеним кваліфікованим рахівником щодо кожної культури, сорту, класу з виділенням кожної партії сортового насіння, сортів пивоварного ячменю, природних сумішей зерна, а щодо борошна і крупи - за кожним сортом.
Горох жовтий і зелений, горох сірий та суміш типів (підтипів) у складському, кількісно-якісному і бухгалтерському обліку обліковуються з підрозділом за типами:
горох продовольчий жовтий, зелений;
кормовий (сірий);
суміш типів (підтипів).
Кількісно-якісний облік комбікормів ведеться за видами:
а) для курчат, каченят, індичат і гусенят; б) для вирощування бройлерів; в) для іншої птиці; г) для поросят-сисунів і відлучених; ґ) для свиней; д) для телят; е) для молочних корів; є) для іншої великої рогатої худоби; ж) для овець; з) для коней; и) для ставкових коропових риб; і) для кроликів і нутрій; ї) для хутрових звірів; й) білково-вітамінні та мінеральні концентрати; к) кормові суміші.
Складський облік комбікормів ведеться за кожним рецептом окремо.
9.1.3. Облік ведеться в книгах кількісно-якісного обліку (форма N 36) за показниками:
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
|Дата| N |Звідки|Воло-|Сміт-| Надходження | Відпуск | Залишок |Розпис-|
| |----------|надій-|гі- |на |----------------------+----------------------+----------|ка |
| |доку-|ана-|шло і |сть, |домі-|кіль-|маса|центнеро- |кіль-|маса|центнеро- |кіль-|маса|завіду-|
| |мен- |лізу|кому |% |шка, |кі- | |проценти |кі- | |проценти |кі- | |вача |
| |та | |відпу-| |% |сть | |-----------|сть | |-----------|сть | |складу |
| | | |щене | | |міш- | |за |за |міш- | |за |за |міш- | |про |
| | | | | | |ків | |воло-|сміт-|ків | |воло-|сміт-|ків | |звірку |
| | | | | | | | |гіс- |ною | | |гіс- |ною | | | |
| | | | | | | | |тю |домі-| | |тю |домі-| | | |
| | | | | | | | | |шкою | | | |шкою | | | |
|----+-----+----+------+-----+-----+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----+-----+----+-------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
|----+-----+----+------+-----+-----+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----+-----+----+-------|
| | | | | | | | | | | | | | | | | |
|----+-----+----+------+-----+-----+-----+----+-----+-----+-----+----+-----+-----+-----+----+-------|
| | | | | | | | | | | | | | | | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
Усі книги кількісно-якісного обліку нумеруються, прошнуровуються і скріплюються сургучевою печаткою.
На останній сторінці книги робиться напис:
"У цій книзі пронумеровано і прошнуровано
________сторінок.
М.П. Головний бухгалтер __________ (підпис)
Заступник керівника
підприємства за якістю ___________ (підпис)"
Ведення кількісно-якісного обліку покладається на спеціально виділеного керівником підприємства кваліфікованого рахівника. Цей працівник підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру чи його заступнику, від яких він одержує завдання та інструкції. Крім правильного й акуратного ведення книг, на нього покладаються:
а) щоденна звірка даних за книгами кількісно-якісного обліку з даними складських звітів матеріально відповідальних осіб;
б) підготовка всіх необхідних матеріалів для складання актів зачищення і своєчасного повідомлення головного бухгалтера про те, що на складі числиться невеликий залишок зерна чи продукції, у зв'язку з чим потрібно зробити зачищення.
Підчищень і помарок у книгах кількісно-якісного обліку не допускається. Виправлення неправильних записів робиться тільки ручкою з обов'язковою фіксацією зробленого виправлення підписом особи, що зробила виправлення.
На обкладинці книги, що видається рахівнику, повинні бути зазначені: назва підприємства, інвентарний номер книги, культура, на яку заведена книга, прізвище, ім'я, по батькові матеріально відповідальної особи.
Записи в особових рахунках проводяться тільки на основі правильно складених і підписаних документів, що підтверджують надходження і витрату, а також документів про якість.
Записи в книзі (форма N 36) щодо надходження і відпуску проводяться не тільки за кожним документом, а й за підсумковими даними за день з таких документів: перелік реєстрів накладних (форма N 5), приймальний акт на багатовагонне (баржеве) надходження зернопродуктів (форма N 14), відомості залізничних і водних накладних на їх відвантаження (форма N 20). У цьому разі підраховані в зазначених вище документах підсумки центнеро-процентів за вологістю і смітною домішкою наводяться в графах 9, 10, 13, 14, а графи 5 і 6 не заповнюються.
Записи, які відновлюють щодо матеріального обліку недовантаження і перевантаження зерно продуктів, за претензіями вантажоодержувачів проводяться у видатковій частині книги (форма N 36):
перевантаження - чорним записом на збільшення витрати, недовантаження - червоним записом на зменшення витрати.
Записи в книгах проводяться щодня не пізніше дня, наступного за операційним.
У графах 9 і 13 указуються центнеро-проценти за вологістю, а в графах 10 і 14 - центнеро-проценти за смітною домішкою (масах на % вологості чи смітної домішки). Центнеро-проценти проставляються в цілих одиницях, частки менше половини - відкидаються, а половини і більше - приймаються за одиницю.
Середньозважена якість за вологістю і смітною домішкою за визначений період часу визначається шляхом розподілу суми центнеро-процентів на масу зерна чи продукції, зазначену в графах 8 чи 12 за той самий період. Середньозважена якість визначається з точністю до 0,01%.
Підсумки за графами 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 і 14 виводяться щодня і за місяць. У графах 15 і 16 записується залишок (залишок попереднього періоду + надходження-відпуск). Залишок визначається щодня, якщо протягом дня були операції з надходження та відпуску.
Підсумкові дані за місяць за графами 9, 10, 13 і 14 є підставою для складання розрахунку щодо створення резерву зерна за рахунок поліпшення якості за вологістю і смітною домішкою.
Щодо попередньо списаного убутку від зниження вологості при сушінні, як довідка, зазначається: "У тому числі попередньо списаний убуток при сушінні... кг".
У графі 17 матеріально відповідальна особа щодекади засвідчує своїм підписом достовірність виведених залишків.
Головний бухгалтер, заступник керівника підприємства, начальник ВТЛ щомісяця перевіряють правильність записів у книгах (форма N 36): перший - у частині центнеро-процентів і залишків, другий і третій - у частині показників якості. Про перевірку робиться позначка в особових рахунках книги.
Усі записи в книгах (форма N 36) здійснюються ручкою.
На заводах (цехах) з оброблення гібридного і сортового насіння кукурудзи кількісно-якісний облік кукурудзи в качанах ведеться в книгах за формою N 36-а.
9.1.4. Матеріально відповідальні особи щодня подають у бухгалтерію звіти про рух хлібопродуктів (форма N ЗХС-37) з доданням документів про надходження та відпуск і щодекади в книгах (форма N 36) підтверджують залишки зерна та продуктів їх переробки. Підчищення і помарки у звітах не допускаються. При виявленні в звітах неправильних записів вони підлягають перескладанню. Незначні виправлення в звітах можуть бути внесені особисто матеріально відповідальною особою із застереженням і дотриманням установленого порядку виправлень.
Розрахунок з будь-яким власником хлібопродуктів уважається остаточним після затвердження спільного акта зачищення на спільне зберігання зерна всіх власників начальником ДХІ.
9.1.5. При надходженні зерна чи продукції з інших підприємств матеріально відповідальна особа оприбутковує кількість, що фактично виявилася при переважуванні. Ця сама кількість записується в книгах кількісно-якісного обліку.
9.1.6. У книгах кількісно-якісного обліку якість зерна і продукції, що надійшла від інших підприємств, записується за даними:
ВТЛ одержувача, коли при зіставленні з документами відправника розбіжності щодо якості не перевищують норм допустимих відхилень;
перевірного аналізу ДХІ, коли при зіставленні з даними відправника розбіжності щодо якості перевищують норми допустимих відхилень і відправнику надсилається акт-рекламація про розбіжності щодо якості;
сертифіката якості ДХІ, виданого з місця відправлення вантажу, коли показники якості в документі підприємством-одержувачем не опротестовувалися;
сертифіката якості, виданого ДХІ з місця одержання вантажу, замість сертифіката якості, виданого ДХІ з місця відправлення, коли розбіжності щодо якості, визначеної ВТЛ одержувача, перевищують норми допустимих відхилень;
посвідчення про якість відправника, коли розбіжності щодо якості понад допустимі відхилення не оформлені актами-рекламаціями.
Показники вологості і смітної домішки записуються в книги кількісно-якісного обліку з точністю до 0,1%.
9.1.7. Кожна партія відвантажених (відпущених) зернопродуктів списується за книгами кількісно-якісного обліку на підставі товарно-транспортних накладних, накладних на переміщення (форма N 19) та інших документів, що засвідчують якість.
9.1.8. При переміщенні зерна і продукції з одних сховищ в інші, розташованих на одній чи різних територіях підприємства, де різні матеріально відповідальні особи, за книгами кількісно-якісного обліку списується у відпуск і оприбутковується та сама маса із зазначенням показників якості, визначених ВТЛ.
Уміст смітної домішки в зерні круп'яних культур власник і підприємство-переробник цього зерна записують у книзі кількісно-якісного обліку за діючими стандартами. У посвідченнях якості вівса, проса та інших власник указує смітну домішку за відповідними стандартами.
9.1.9. Продукція в мішках стандартною масою, яка піддавалася на підприємстві доопрацюванню у зв'язку з порушенням заводського упакування чи упакування іншого постачальника, відпускається споживачам за фактичною масою й у зв'язку з цим підлягає обліку в книгах кількісно-якісного обліку за кількістю місць, масою і вологістю.
У книгах кількісно-якісного обліку на підставі актів на доопрацювання оприбутковується фактична маса продукції, отримана після доопрацювання із зазначенням її вологості, установленої ВТЛ.
Після повного витрачання партії доробленої продукції складається акт зачищення, що розглядається і затверджується у встановленому порядку.
9.1.10. Відходи на підставі актів на очищення і доопрацювання (форма N 32 і форма N 34) списуються з рахунка зерна чи продукції в книгах кількісно-якісного обліку за фактичною масою і якістю й оприбутковуються за місцем їх зберігання.
Якщо вологість відходів ВТЛ не визначалася, у книзі кількісно-якісного обліку відходи списуються з рахунка основної культури з урахуванням вологості її до доопрацювання, зазначеної в акті на очищення зерна (форма N 34).
На елеваторах і підприємствах, що мають зерноочисні машини і механізовані лінії, де за технологічною схемою отримані при операціях із зерном відходи за культурами не розділяються, їх списання з основних культур проводиться пропорційно до маси зниження смітної та зернової домішок кожної доробленої культури зерна. Загальна маса відходів визначається зважуванням і оформлюється актом.
Приклад
Маса отриманих відходів 202 910 кг.
------------------------------------------------------------------
|Культура,|Маса до | Зниження | Зниження | Усього |
|що |обробки,| смітної | зернової | зниження |
|піддава- | кг | домішки | домішки | смітної |
|лася | | | | та зернової |
|очищенню | | | | домішок |
| | |---------------+--------------+--------------|
| | | % | кг | % | кг | кг | % |
|---------+--------+-------+-------+-------+------+-------+------|
|Пшениця |8121090 |0,46 |37357 |0,52 |42230 |79587 |45,42 |
|---------+--------+-------+-------+-------+------+-------+------|
|Ячмінь |10990700|0,69 |75836 |0,18 |19783 |95619 |54,58 |
|---------+--------+-------+-------+-------+------+-------+------|
|Усього | | |113193 | |62013 |175206 |100,00|
------------------------------------------------------------------
У цьому разі відходи списуються з основних культур зерна в такій кількості:
пшениця - 202 910 кг - 45,42% = 92 162 кг;
ячмінь - 202 910 кг - 54,58% = 110 748 кг. Аспіраційний пил списується пропорційно масі переміщеного (приймання, відпуск, внутрішнє переміщення) зерна за культурами.
При списанні аспіраційного пилу у витрату в книгах кількісно-якісного обліку вказується середньозважена вологість за надходженням зерна за відповідний період. Зачищення пилових камер повинне проводитися не рідше одного разу на місяць.
9.1.11. У день повного використання кожної партії зерна, що обліковується окремо, насіння олійних культур, побічних продуктів, відходів і продукції (крім упакованої в мішки стандартною масою) чи при наявності незначних залишків зерна і насіння олійних культур (у механізованих складах, обладнаних стаціонарними вагами, - менше 200 т, немеханізованих - менше 70 т і на складах глибинного підприємства - менше 15 т) матеріально відповідальна особа і головний бухгалтер доповідають письмово про це керівнику підприємства, який доручає комісії із зачищення перевірити повноту зачищення й організувати оформлення зачищення партії чи забезпечити переважування залишків із складанням акта зачищення у встановленому порядку.
Переважування сортового насіння зернових і олійних культур проводиться в тих випадках, коли залишки окремих партій їх становлять менше 10 т.
Повторна перевірка незначних залишків повинна проводитися не пізніше шести місяців з дня попередньої перевірки.
Залишки зважуються за участю матеріально відповідальної особи і комісії, призначеної керівником підприємства.
Крім того, до початку заготівель зерна нового врожаю всі партії зерна і насіння олійних культур із залишком менше 200 т, якщо переважування їх не проводилося протягом останніх шести місяців, повинні бути переважені, а результати оформлені актами зачищення.
Не допускається об'єднання особових рахунків зерна і насіння олійних культур нового і старого врожаю, а змішування партій допускається в кількох випадках згідно з підпунктами 3.14 і 3.15 "Инструкции по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы" N 9-7-88, затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.07.88 N 185.
При передаванні складів одною матеріально відповідальною особою іншій участь у переважуванні зерна і продукції обох матеріально відповідальних осіб обов'язкова.
9.1.12. У книгах кількісно-якісного обліку особові рахунки зачищених і перевірених інспектором ДХІ партій закриваються бухгалтерією після затвердження актів зачищення начальником ДХІ.
Нові рахунки перевірених партій відкриваються після складання акта зачищення, виходячи з фактичного залишку, установленого при переважуванні, та фактичної якості, визначеної ВТЛ.
Претензії вантажоодержувачів, що надійшли за недовантаження і перевантаження зернопродуктів, відвантажених до зачищення чи інвентаризації, а також відвантажених за участю інвентаризаційної комісії, відображаються в книзі кількісно-якісного обліку старого особового рахунку даної культури, у зв'язку з чим перескладається акт зачищення. У перескладеному акті маса за рядком: "залишок за переважуванням на 200_рік" не змінюється; маса за рядком "витрата з 200_року до 200_року" зменшується на масу недовантаження чи збільшується на масу перевантаження. Перескладений акт представляється на розгляд і затвердження у встановленому порядку.
9.1.13. На комбікормових підприємствах побічні продукти, що надійшли для переробки, розміщуються в складах сировини і враховуються в книгах кількісно-якісного обліку. Облік побічних продуктів за культурами, від яких ці продукти отримані, слід вести відповідно до фактичного розміщення їх у складах сировини в залежності від умов кожного підприємства. Зерносуміші злакових і бобових культур слід розміщувати в складах сировини і враховувати окремо.
9.2. Штабельний облік зерна і продукції
9.2.1. На кожну однорідну партію зерна, насіння і продукції лабораторією виписуються штабельні ярлики (форми N 77, N 78 і N 91), які вивішуються в складі біля партій, що зберігаються. Відповідальність за зберігання штабельних ярликів у складах несуть матеріально відповідальні особи.
Показники якості, як при надходженні зерна і продукції, так і при наступних перевірках якості в процесі зберігання, записуються в штабельні ярлики працівниками ВТЛ.
При візуванні матеріально відповідальна особа записує в штабельному ярлику нову масу, яка повинна відповідати залишку в складському звіті за даною партією чи за сукупністю партій.
Порядкові номери штабелям присвоюються в міру надходження партій, починаючи з 1 січня кожного року. Присвоювати штабелям однакові номери протягом року не допускається.
Склад продукції розділяють на відділення (секції), які отримують постійний порядковий номер, що в штабельному ярлику позначають у вигляді знаменника; чисельником проставляють порядковий номер штабеля.
При наявності декількох складів для продукції ведуть наскрізну нумерацію відділень (секцій), починаючи з першого номера в складі N 1 і закінчуючи останнім номером відділення (секції) в останньому складі.
За продукцією в мішках стандартною масою ведеться повагонний штабельний облік. Для цього складування продукції, що надходить залізницею, проводиться у вагонних штабелях. Об'єднання різних розпочатих штабелів і перекладання продукції з одного штабеля в інший не допускаються.
Кожному вивантаженому вагону з продукцією присвоюється штабельний порядковий номер, який вказується в приймальному акті, штабельному ярлику й у наступних відпускних документах. На підставі цих даних працівник, що веде штабельний облік, перевіряє відповідність фактичної наявності продукції залишкам за даними повагонного обліку.
Борошно і крупа, що надходять з вибійного відділення підприємства до складу, укладаються в штабелі за датами позмінного вироблення не більше 63 т. На підприємствах, які виробляють менше 63 т за зміну, рекомендується укладати в один штабель продукцію суміжних змін.
Після відпускання партії продукції штабельні ярлики завіряються підписом матеріально відповідальної особи і передаються у ВТЛ, де зберігаються протягом одного року.
10. Оформлення зачищення зерна і продукції
10.1. Загальні положення
10.1.1. Відповідно до пункту 8.5 Інструкції зачищення партій зерна проводиться за кожним власником окремо. Зачищення зерна і продукції проводиться комісією в складі заступника керівника підприємства, начальника ВТЛ і головного бухгалтера за участю матеріально відповідальної особи й оформлюється актом зачищення (форма N 30 чи форма N 30-а).
У тих випадках, коли при повному використанні партії зернопродуктів чи при перевірці їх наявності шляхом переважування не встановлено надлишків і нестач та немає зволоження чи збільшення смітної домішки, а також коли підвищення вологості чи смітної домішки за поясненням комісії не призведе до збільшення маси, акти зачищення за формою N 30 не складаються. Комісія із зачищення перевіряє відповідність кількісних і якісних показників за первинними документами і підрахунками у книзі кількісно-якісного обліку (форма N 36) і результат такої перевірки записує в особовий рахунок даної культури.
10.1.2. Не рідше двох разів на рік (1 липня і 1 листопада) комісія із зачищення за наказом керівника підприємства робить суцільну перевірку наявності продукції в мішках стандартною масою підрахунком кількості місць і маси.
Результати поточного зачищення та інвентаризації оформлюються актом інвентаризації борошна і крупи (форма N 172) без складання акта зачищення. При цьому списання убутку за рахунок зниження вологості та природних утрат при зберіганні і перевезеннях не проводиться.
Керівнику підприємства рекомендується не рідше одного разу на місяць робити раптову перевірку окремих складів і окремих штабелів продукції в сховищах з метою встановлення маси, правильності укладання й умов зберігання.
10.1.3. При заміні матеріально відповідальної особи обов'язково проводяться переважування зерна і продукції, а також перерахування мішків із продукцією стандартною масою, що перебувають на її відповідальному зберіганні, і складається приймально-здавальний акт. Переважування і перерахування проводяться комісією, призначеною керівником підприємства, у присутності особи, що здає та приймає зерно і продукцію. Акти зачищення при цьому складаються в тому самому порядку, що і при поточних зачищеннях.