Про затвердження Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання

4.2.3. У ДХІ заявка на повторне інспектування зернопродуктів реєструється у журналі заявок для розгляду спірних питань з якості зерна та продуктів його перероблення (додаток 3).

4.2.4. У разі неможливості отримати проби для проведення аналізу з дотриманням норм чинних нормативних документів заявнику може бути відмовлено в проведенні повторного інспектування.

Рішення про відмову в повторному інспектуванні приймається начальником (заступником) ДХІ у дводенний термін з моменту подання заявки. Про відмову в проведенні повторного інспектування із зазначенням причин відмови заявник письмово повідомляється у добовий термін з дня прийняття такого рішення. У цьому разі сертифікат якості, виданий за місцем відвантаження зернопродуктів, уважається дійсним.

4.2.5. Зернопродукти на період вирішення спірного питання з визначення їх якості підлягають вилученню з обороту та зберігаються окремо від інших зернопродуктів.

Зернопродукти, вилучені з обороту до вирішення спірного питання з визначення їх якості, зберігаються за рахунок власника в належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях або в транспортному засобі, яким була здійснена доставка зернопродуктів, з додержанням умов, що забезпечують цілісність збереження та незмінність їх якості.

Після встановлення показників якості за місцем надходження зернопродуктів, видання нового сертифіката або підтвердження показників якості, указаних в сертифікаті, виданому за місцем відвантаження, зернопродукти повертаються в оборот.

4.2.6. Начальник (заступник начальника) ДХІ за місцем надходження зернопродуктів у добовий термін з моменту прийняття заявки письмово повідомляє ДХІ за місцем відвантаження зернопродуктів про надходження заявки на повторне інспектування зернопродуктів.

У повідомленні вказуються: номер транспортного засобу, номер транспортної накладної, номер і дата видання сертифіката, найменування, вага та місцезнаходження зернопродуктів і розбіжності, виявлені в показниках якості.

4.2.7. Начальник (заступник начальника) ДХІ, яка видала сертифікат за місцем відвантаження зернопродуктів, після отримання повідомлення про повторне інспектування в добовий термін письмово повідомляє ДХІ за місцем надходження зернопродуктів про участь або неучасть свого уповноваженого представника у відборі проб і повторному інспектуванні та погоджує дату їх проведення (не більше двох робочих днів).

4.2.8. Відбір проб проводиться інспектором ДХІ відповідно до чинних нормативних документів на методи відбору проб у присутності представників зацікавлених сторін (ДХІ, яка видала сертифікат, власника зернопродуктів та отримувача).

Неявка зацікавлених сторін у домовлений термін належним чином повідомлених представників не є перешкодою для відбору проб та проведення інспектування.

4.2.9. Інспектор ДХІ за місцем надходження зернопродуктів відбирає та формує не менше трьох середніх проб і складає акт відбору проб зернопродуктів (додаток 4) у трьох примірниках.

Один примірник акта та перша проба передаються в лабораторію ДХІ за місцем надходження зернопродуктів для проведення лабораторного аналізу.

Другий та третій примірники акта та проб залишаються на зберіганні в ДХІ за місцем надходження зернопродуктів.

При виникненні спірних питань третій примірник акта та третя проба зернопродуктів передаються для проведення контрольного аналізу до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

4.2.10. Відібрані проби поміщають в упаковку, що гарантує незмінність їх якості та цілість збереження, пломбують і маркують етикеткою, у якій зазначаються:

дата та місце відбору проби;

найменування, маса зернопродуктів;

номер транспортного засобу;

назва силосу, складу;

маса проби;

підписи осіб, які брали участь у відборі проб.

4.2.11. Аналіз проби виконується інспектором ДХІ в лабораторії за місцем надходження зернопродуктів у присутності зацікавлених сторін (представник ДХІ, яка видала сертифікат за місцем відвантаження, та представник заявника).

4.2.12. Невідповідність показника якості за критерієм "зараженість шкідниками" не є підставою для заміни сертифіката.

Інспектор ДХІ за місцем надходження зернопродуктів досліджує пробу у відповідності до чинних нормативних документів з визначення ступеня зараженості шкідниками та робить на звороті сертифіката відповідний запис, який завіряється його підписом та печаткою.

Копія сертифіката з відміткою про ступінь зараженості шкідниками і акт відбору проб передаються представнику ДХІ, яка видала сертифікат, або в добовий термін направляються на його адресу.

4.2.13. У разі виявлення неякісних і небезпечних зернопродуктів проводиться їх експертиза в установленому законодавством порядку.

Начальник (заступник начальника) ДХІ за місцем надходження зернопродуктів після відбору проб та проведення лабораторних випробувань у добовий термін приймає та оформлює рішення про заміну сертифіката якості ДХІ (додаток 5), виданого за місцем відвантаження зернопродуктів.

4.2.14. Новий сертифікат видається, якщо розбіжності в показниках якості перевищують допустимі норми. При цьому в правому верхньому кутку лицьового боку сертифіката робиться напис "Замість сертифіката якості ____________________________ обласної державної хлібної інспекції від "___"______ 200_ р. N ___ у зв'язку з розбіжностями в показниках якості", а на зворотному боці вказуються назва і значення показників якості, які були вказані в оскарженому сертифікаті.

4.2.15. Новий сертифікат оформляється завідувачем лабораторії ДХІ, підписується начальником ДХІ або його заступником та завіряється печаткою.

Оригінал сертифіката передається власнику зернопродуктів, який подав заявку на повторне інспектування, а копія сертифіката в добовий термін направляється в облдержхлібінспекцію за місцем відвантаження зернопродуктів.

4.2.16. Сертифікат не замінюється, якщо розбіжності в показниках якості не перевищують норму. При цьому підтвердження сертифіката робиться на його звороті таким написом: "Показники якості, указані в сертифікаті (номер і дата), підтверджую". Напис завіряється підписом начальника ДХІ або його заступника, завідувача лабораторією та печаткою.

Оригінал підтвердженого сертифіката повертається особі, яка подала заявку на інспектування. Копія підтвердженого сертифіката зберігається ДХІ в установленому порядку.

4.2.17. У разі заміни сертифікат, виданий за місцем відвантаження, зберігається в ДХІ за місцем надходження у встановленому порядку.

4.2.18. При підтвердженні або заміні сертифіката документи кількісно-якісного обліку зернопродуктів оформляються на основі підтвердженого чи заміненого сертифіката.

4.2.19. ДХІ за місцем відвантаження зернопродуктів (у разі незгоди із заміною сертифіката) має право звернутися до ДХІ за місцем надходження зернопродуктів та вимагати відібрані проби зернопродуктів для направлення їх для проведення контрольного аналізу до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

У цьому разі ДХІ за місцем надходження зернопродуктів у дводенний термін з моменту отримання вимоги зобов'язана направити пробу, акт відбору проби і копії первинного та виданого на заміну сертифікатів до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

Лабораторія, визначена Держконтрольсільгосппродом, для остаточного визначення якості зернопродуктів у п'ятиденний термін з моменту надходження проби робить висновок про фактичну якість зернопродуктів та надає його сторонам.

4.2.20. Спірні питання щодо дотримання порядку на вимогу однієї із сторін розглядаються Держконтрольсільгосппродом.

Зацікавлена сторона направляє до Держконтрольсільгосппроду необхідні матеріали. В двотижневий термін із дня отримання матеріалів Держконтрольсільгосппрод приймає рішення щодо спірного питання.

Рішення Держконтрольсільгосппроду направляється сторонам в триденний термін після його прийняття.

Рішення Держконтрольсільгосппроду є остаточним.

4.3. При змішаних залізнично-водних перевезеннях рекламації за розбіжності в якості можуть пред'являтися у тих випадках, коли зерно й продукція відвантажувалися вагонами одним відправником, вантажилися в одне судно, при перевантаженні у вагони направлялися на одну адресу і коли середньозважені показники якості, установлені одержувачем у всіх вагонах, мають розбіжності з даними відправника понад норми допустимих відхилень.

У разі, якщо вантажі, що надійшли у вагонах у перевалочні порти-пристані, відвантажувалися різними відправниками або при навантаженні в судно знеособлювалися, або з одного судна відправлялися на декілька адрес, вони приймаються за якістю, зазначеною у сертифікатах ДХІ в пункті перевалки, а за відсутності сертифікатів - за фактичною якістю, підтвердженою ДХІ, без пред'явлення актів рекламацій.

5.1. Відпуск зерна, що зберігається, та готової продукції здійснюється в порядку, викладеному в Положенні про обіг складських документів на зерно, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 16.07.2003 за N 605/7926).

5.2. Відпуск власнику зерна та продукції проводиться в строки, обумовлені договором або письмовим повідомленням власника про достроковий відпуск (відвантаження). Повідомлення повинне надсилатися підприємству в строки, обумовлені договором. Підставами для видачі та відвантаження продукції є:

для зерна, зданого на зберігання, - складські документи й акт-розрахунок обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику (додаток 6);

для зерна, зданого на переробку, - складські документи й акт-розрахунок виходу продукції при переробленні зернопродуктів за формою N 117-а (додаток 7);

для зерна, зданого на зберігання з подальшою переробкою (на бажання власника) в борошно та крупи, - складські документи й акт-розрахунок обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, акт-розрахунок виходу продукції при переробці зернопродуктів за формою N 117-а.

5.3. Кожна партія зерна або продукції видається (відвантажується) матеріально відповідальною особою підприємства на підставі наказу за формою N 16, підписаного керівником, головним бухгалтером або вповноваженою особою і начальником ВТЛ, - за кількістю, визначеною шляхом зважування на автомобільних, вагонних або елеваторних вагах (крім продукції, насіння кукурудзи, упакованих в мішки стандартною масою), і за якістю, визначеною лабораторією підприємства. Наказ на відпуск зерна або продукції за формою N 16 готує бухгалтерія підприємства на підставі даних акта-розрахунку, складських документів та актів-розрахунків виходу продукції.

5.4. При відсутності вагонних або елеваторних ваг у вантажовідправника визначення маси проводиться на вагонних вагах станції відправлення вагарем залізниці разом з вантажовідправником і засвідчується їх підписами в накладній. При відпуску на місці маса визначається у присутності одержувача. Результати зважування вантажу заносяться у ваговий журнал за формою N ЗХС-28. Для партій, які вивозяться автомобілем з причепом, у журналах форми N ЗХС-28 указуються номери автомобіля і причепа.

5.5. Порядок оформлення відпуску зерна

5.5.1. Видача товарного і дрібного зерна, побічних продуктів і відходів проводиться у фізичній масі в обсягах, зазначених в акті-розрахунку, який складається за даними акта на очищення і сушіння зерна за формою N 34 з урахуванням механічних втрат і природного убутку за період його зберігання перед здійсненням операції з відпуску зерна власнику.

5.5.2. Відпуск при зберіганні партії зерна власника в одному зерносховищі. При завезенні партії відносно однорідного зерна протягом кількох діб для обліку використовуються середньозважені показники якості. При цьому можливі чотири основні варіанти доробки зерна для доведення його до стійкого стану при зберіганні: зерно не очищалося і не сушилося; зерно очищалося, але не сушилося; зерно сушилося, але не очищалося; зерно очищалося і сушилося. Порядок оформлення акта-розрахунку в кожному окремому варіанті має такі свої відмінності:

5.5.2.1. Варіант без очищення і сушіння

У цьому випадку акт форми N 34 не складають, оформляють лише акт-розрахунок, у першому розділі якого проставляють показники якості зерна за ДСТУ, ГОСТ чи ТУУ, а також базисні за ГОСТ, фактичні при прийманні та відпуску. Другий розділ акта-розрахунку заповнюють даними пунктів 1,5,6 і 7 (у частині основного зерна). Розмір убутку розраховують згідно з пунктом 10.1.6 Інструкції.

При довгостроковому зберіганні або виявленні тенденцій до погіршення якості зерно освіжають із застосуванням установок активного вентилювання чи переміщення транспортними механізмами, при цьому можлива незначна зміна вологості (усихання чи зволоження). У цьому випадку масу зерна, що зберігається (Мо), коригують за формулою

де

Мф - фактична маса завезеного зерна, кг;

Wф, Wб - відповідно вологість завезеного зерна та зерна, що відпускається.

Показник розрахованої маси проставляється у пункті 3 другого розділу акта-розрахунку. Від цього показника маси віднімаються маси убутку і втрат, потім заповнюється пункт 7.

5.5.2.2. Варіант з очищенням зерна без сушіння

Використовують розпорядження й акт форми N 34. У ньому заповнюються розділи "а", "в" і "г". Розрахункову (теоретичну) масу побічних продуктів і відходів (Мппв), яка складає виділені домішки (смітну, зернову й основне зерно в обсязі 0,25% на кожний відсоток виділеної смітної домішки), визначають за формулою

де Мф - фактична маса завезеного зерна, кг;

Сф, Св - відповідно вміст смітної домішки в завезеному зерні й зерні, що відпускається, %;

Зф, Зв - відповідно вміст зернової домішки в завезеному зерні й зерні, що відпускається, %.

Фактична маса побічних продуктів і відходів залежить від наявної технологічної схеми очищення і поставлених завдань. Технічні вимоги на побічні продукти, одержані при очищенні, калібруванні і переробленні зерна, наведені у додатку 8. При необхідності виділення дрібного зерна його розрахункова (теоретична) маса (Мд) з урахуванням фактичної вологості при завезенні зерна (Wф) і при відпуску (Wв) визначається за формулою

де Дф, Дв - відповідно вміст дрібного зерна, фактично завезеного та при відпуску, %.

Працівники виробничо-технологічної лабораторії разом з матеріально відповідальною особою визначають уміст зерна в побічних продуктах, розподіляють їх за масами і класифікаціями. Відходи третьої категорії зважуються й знищуються в установленому порядку. Заповнюється друга таблиця розділу "а" акта форми N 34. Надалі визначаються убутки та втрати зерна при тимчасовому зберіганні й обробці партії зерна, використовуючи формули, наведені в розділі 10 Інструкції. Вихідною є маса завезеного зерна - Мф. Заповнюється таблиця розділу "в", після чого визначається маса основного зерна, що закладається на зберігання, як різниця між масою зерна, що надійшла з доробки, і сумою мас убутків і втрат. Заповнюється розділ "г" акта форми N 34 із зазначенням коду власника продуктів.

У другому розділі акта-розрахунку обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, враховуються всі варіанти, наведені в підпункті 5.5.2, і заповнюється пункт 8 даними про всі види продукції, що належать власнику, за винятком відходів третьої категорії.

5.5.2.3. Варіант із сушінням зерна без очищення

Використовують розпорядження й акт на очищення, сушіння за формою N 34. В акті заповнюють розділ "а" - першу таблицю і розділ "б". Визначається вологість зерна після сушіння і розраховуються відсоток зниження вологості за формулою Дюваля

а також маса убутку при сушінні

після чого розраховують масу зерна, що надходить з доробки,

Залишок маси (Мзс) можна визначити за формулою

і проставити її в першій таблиці пункту "а" акта.

Перед закладанням на зберігання розраховують убутки і втрати, використовуючи формули для їх розрахунків, наведені в розділі 5 Інструкції, і масу завезеного на підприємство зерна. Заповнюють таблицю розділу "в" акта форми N 34. У розділі "г" проставляють масу зерна на зберігання (Мзб), визначаючи її як різницю

де

Сума Xmi - сума відсотків убутків і втрат зерна. Значення цієї маси проставляють також і в пункті 2 другого розділу акта-розрахунку.

Перед відпуском зерна власнику розраховують природний убуток за термін зберігання, відсоток якого визначають згідно з розділом 10 Інструкції. Маса зерна, що належить власнику, визначається за формулою

5.5.2.4. Варіант з очищенням і сушінням зерна для закладання на зберігання

Використовуючи розпорядження й акт форми N 34, заповнюють усі розділи документа з урахуванням показників якості завезеного зерна й умов доробки зерна до стійкого стану при зберіганні. Розрахункову масу побічних продуктів і відходів при очищенні визначають за формулою (4) розділу 5.5.2.2, а масу дрібного зерна (за умов його виділення) - за формулою (5) цього розділу. Розподіл продуктів за вмістом зерна та масами продуктів працівники ВТЛ і складів проводять, заповнюючи розділ "а" акта форми N 34. Після очищення зерно сушать. Маса зерна, яка надходить на сушіння, визначається так

маса зерна після сушіння

або

де Ху визначають за формулою (6). Заповнюється пункт "б" акта форми N 34.

Розраховують убутки та втрати зерна, що мали місце при тимчасовому зберіганні та доробці зерна, заповнюючи розділ "в" акта форми N 34. Відсотки убутку та втрат зерна розраховують за формулами розділу 12 Інструкції.

Масу основного зерна на тривале зберігання визначають за формулою

де Сума Xmi - сума убутків і втрат зерна.

Заповнюють розділ "г" акта форми N 34, проставляючи визначену за цією формулою масу. Маси побічних продуктів і відходів у процесі доробки зерна можуть зменшитись. У цьому разі необхідно розрахувати кожний вид продукту за новою масою з урахуванням вологості. Маса продукту визначається через вихідну його масу другої таблиці розділу "а" за формулою

де

Мпрв - вихідні маси продуктів, кг;

Wф і Wв - відповідно показники вологості після очищення зерна і перед його відпуском, %.

Після проведення розрахунків повністю заповнюють розділ "г" акта форми N 34 і розділ 2 акта-розрахунку. Маса основного зерна на зберігання Мзб зменшується на обсяг убутків і втрат при тривалому зберіганні.

5.5.3. Відпуск при зберіганні партії зерна кількох власників в одному зерносховищі

Зберігання великих партій зерна одного класу обумовлене виробничими особливостями зернопереробних підприємств, експортними операціями та технологією виробництва. Наприклад, великою продуктивністю очисного і зерносушильного обладнання підприємства, необхідністю доведення якості зерна до більш високого класу тощо. Оформлення акта за формою N 34 в цьому разі більш складне, потребує розподілу зерна за власниками і має узагальнений характер. Акт-розрахунок при відпуску зерна оформляють на кожного власника. Основні варіанти порядку оформлення документації такі:

5.5.3.1. Варіант розрахунків партії зерна кількох власників без очищення та сушіння

Використовуючи розпорядження й акт за формою N 34, у розділі "а" цього акта вказуються обсяги і показники якості зерна власників, а також середньозважені показники в партії зерна, розраховуючи за формулами:

вологості

смітної домішки

зернової домішки

дрібного зерна

Загальний обсяг зерна партії М = М1 + М2 + ... Мі.

Заповнюється розділ "г" акта з розподілом мас зерна за власниками. Зерно знеособлене, але відпуск його кожному власнику, зокрема, проводиться з урахуванням основних показників якості завезеного зерна. При цьому договірні сторони домовляються про кількість узятих показників: вологість, уміст смітної та зернової домішок та дрібного зерна. У загальному вигляді з урахуванням цих чотирьох показників розрахункова маса зерна, яка належить певному власнику, визначається за формулою

де

Мфі - маса фактично завезеного зерна власником, кг;

Wфі, Wсз - відповідно вологість завезеного зерна та середньозважена вологість партії, %;

Сфі, Ссз - відповідно вміст смітної домішки в завезеному зерні та середньозважений у партії, %;

Зфі, Зсз - відповідно вміст зернової домішки в завезеному зерні та середньозважений у партії, %;

Дфі, Дсз - відповідно вміст дрібного зерна в завезеному та середньозважений у партії, %.

Якщо договірні сторони відмовляються враховувати вміст дрібного зерна, то у формулі (21) відкидаються члени Дфі і Дсз, якщо із вмістом дрібного зерна та зернової домішки, то відкидаються члени Зфі, Зсз, Дфі, Дсз, - те саме і за смітною домішкою.

Розраховане значення Моі заноситься до пункту 3 другого розділу акта-розрахунку певного власника. Від цієї маси необхідно відняти масу природного убутку й утрат зерна при зберіганні за період перебування на підприємстві. Акт за формою N 34 використовується також для відпуску зерна іншим власникам.

5.5.3.2. Варіант з очищенням партії зерна власників без його сушіння

Використовуючи розпорядження й акт за формою N 34, заповнюють розділи "а", "в" і "г". У розділі "а" акта вказують маси і показники якості зерна власників, а також середньозважені показники партії зерна, розраховуючи їх за формулами (17)-(20). У розпорядженні вказують показники якості зерна після очищення і межу доробки партії. При заповненні другої таблиці розділу "а" проставляють фактичні маси дрібного зерна й побічних продуктів, які сформувалися після очищення. Теоретичні розрахункові маси їх можна визначити за формулами (4) і (5).

При очищенні мають місце убутки й утрати, які розраховують за відомими із 10 розділу формулами цієї Інструкції і заповнюють розділ "в" акта. Після цього оформлюють розділ "г", у першій колонці якого проставляють маси основного зерна, дрібного зерна та побічних продуктів і відходів із загальної партії власників. Розподіл продуктів за власниками виконується в такій послідовності. Спочатку розраховується коефіцієнт власників:

дрібного зерна

побічних продуктів і відходів

Надалі розраховують маси цих продуктів для кожного власника окремо, але за єдиною формулою:

дрібного зерна

побічних продуктів і відходів

де

Мд - маса виділеного дрібного зерна;

Мппвк - маса виділеного компонента (від зерносуміші до відходів III категорії).

Для спрощення розрахунків маси приймають у тоннах, уміст компонентів - у відсотках.

Після проведених розрахунків заповнюється колонка "г" акта за формою N 34. Маси убутків і втрат розподіляють пропорційно з обсягами завезеного зерна. Маси основного товарного зерна визначаються за різницею між масою завезеного власниками зерна та масами убутків і втрат, дрібного зерна, побічних продуктів і відходів.

При відпуску зерна конкретному власнику заповнюють акт-розрахунок, у пункті 2 другого розділу вказують масу зерна, закладеного на зберігання, маси убутків і втрат згідно з пунктом 10 Інструкції; у пункті 8 указують масу основного зерна, а показники мас дрібного зерна, побічних продуктів і відходів переносять з акта за формою N 34.

5.5.3.3. Варіант з сушінням зерна без очищення

Згідно з розпорядженням і актом за формою N 34 заповнюються його розділи "а" - перша таблиця, "б", "в", "г". У розділі "а" вказуються маси зерна власників і показники його якості, середньозважені показники якості та значення показників після сушіння. Розрахунок середньозважених показників проводиться за формулами (17)-(20). Надалі заповнюється розділ "б", розраховується зниження вологості за формулою (6), маса убутку - за формулою (7) і маса зерна, що надходить з доробки, - за формулою (8) Інструкції. Розподіл маси зерна за власниками здійснюється із застосуванням формули

де маси зерна власників розподіляються пропорційно з показниками початкової вологості та вологості після сушіння. З цих мас пропорційно масам завезеного зерна відраховуються маси убутків і втрат для кожного власника, після чого заповнюється таблиця "г" акта форми N 34.

При відпуску зерна в акті-розрахунку (таблиця розділу 2) указується маса завезеного зерна, закладеного на зберігання після сушіння, з урахуванням змін смітної та зернової домішок, убутків і втрат зерна за період зберігання, а також маса зерна, яка належить власнику.

5.5.3.4. Варіант з очищенням і сушінням зерна

Заповнюється розпорядження і оформляється акт за формою N 34. Оскільки партія знеособлена, поряд з основними показниками якості вказуються і середньозважені, а також показники після проведення операцій очищення і сушіння - розділ "а" - перша таблиця. Максимально можливі розрахункові маси дрібного зерна, побічних продуктів та відходів визначаються за формулами (4) і (5), але на практиці вказуються ті маси, які фактично отримані, розподіляючи їх за масами згідно з умістом зерна і класифікацією.

Маса зерна, яка надходить на сушіння, визначається за формулою

Після сушіння визначаються вологість зерна, зниження вологості за формулою (6), маса убутку - за формулою (7) і маса зерна, що надходить з доробки, - за формулою (8).

Розподіл очищеного і просушеного зерна власникам здійснюється із застосуванням формули

де індекс фі - значення показників при завезенні зерна, а індекс в - при відпуску, %.

Після розподілу визначаються відсотки й маси убутків і втрат зерна до доробки. Заповнюється таблиця розділу "в" акта форми N 34. Одержані значення розподіляються пропорційно масам завезеного власниками зерна. На зберігання розраховуються маси зерна власників за різницею між Мзбі масою убутку та втрат. Надалі заповнюється таблиця розділу "г" у частині основного зерна. Розподіл дрібного зерна, побічних продуктів та відходів між власниками здійснюється за формулами (22)-(25) із заповненням таблиці розділу "г" у частині побічних продуктів та відходів.

При відпуску зерна заповнюється акт-розрахунок, у таблиці першого розділу якого проставляються показники якості зерна певного власника, а в другому розділі - маси завезеного зерна й зерна після доробки з убутками та втратами (у тому числі і при зберіганні). Надалі в пункті 8 указуються маси основного та дрібного зерна, маси побічних продуктів і відходів, сумарна маса продукції, яка належить власнику.

5.6. У разі відпуску зерна, завезеного на тривале зберігання і переробку, та хлібопродуктів (борошна, круп), виконуються усі операції, зазначені в цій Інструкції. Основне зерно (усю масу або частину на бажання власника) передають на переробку з оформленням акта-розрахунку виходу продукції за формою N 117-а, копію якого додають до складської квитанції й акта-розрахунку зерна, побічних продуктів і відходів. Частину зерна відпускають за зазначеним актом, а продукти переробки відпускають у відповідності до наведених нижче пунктів Інструкції.

5.7. Відпуск борошна, крупів і насіння кукурудзи, упакованих в мішки стандартною масою, проводиться без зважування, а маса продукції, що відпускається, визначається за кількістю місць і стандартною масою. Матеріально відповідальна особа повинна забезпечити правильну укладку продукції в кузові автомобіля, яка дає змогу проводити перевірку вантажу охороною.

5.8. Продукція, що відпускається споживачам у непошкоджених мішках стандартною масою, не підлягає контрольним переважуванням, а за результатами переважувань на складах споживачів претензії до підприємств-постачальників зерна, побічних продуктів і відходів не пред'являються.

5.9. Якість зерна та продукції при відпуску (відвантаженні) визначається лабораторією підприємства за вимогою однієї із сторін договору складського зберігання за методиками, установленими нормативними документами, результати аналізу заносяться в картку аналізів або журнал.

При відпуску зерна та продукції власникам на кожну партію видаються посвідчення про якість зерна і продукції (форма N 42).

5.10. На кожну партію зерна та продукції (автомобіль, автомобіль з причепом), що відпускаються згідно з наказом за формою N 16, оформляється товарно-транспортна накладна встановленої форми. До товарно-транспортної накладної, крім централізованої доставки, обов'язково додається доручення власника на одержання зерна та продукції.

5.11. Виправлення в товарно-транспортних накладних не допускаються. Товарно-транспортні накладні на відпуск без доданих доручень або без підпису одержувачів, а також ті, що мають виправлення, уважаються недійсними, і списання виданих за ними хлібопродуктів не проводиться.

5.12. Відвантаження зерна та продукції за дорученням їх власників залізничним або водним транспортом проводиться матеріально відповідальною особою на підставі наказу за формою N 16, підписаного керівником підприємства та головним бухгалтером. Наказ діє протягом звітного місяця, якщо не буде внесено змін. Після здавання вантажу на станцію залізниці або пристані експедитор підприємства або інша вповноважена особа одержує від станції (пристані) квитанції залізничних і водних накладних і в той самий день передає їх матеріально відповідальній особі, яка відвантажила хлібопродукти. Матеріально відповідальна особа перевіряє правильність заповнення вантажних квитанцій, звіряє їх з журналом переважування вантажів і після цього оформляє відвантаження складанням відомості залізничних і водних накладних на відвантаження хлібопродуктів за формою N 20.

Вантажні квитанції з доданням примірника посвідчення про якість або дубліката сертифіката матеріально відповідальна особа не пізніше одного дня після відвантаження хлібопродуктів здає в бухгалтерію підприємства, на підставі яких відвантажені зерно або продукція списуються з рахунку власника. Вантажні квитанції і посвідчення якості (по одному примірнику) додаються до рахунка, що надсилається платнику, якщо власник доручив проведення розрахунків за хлібопродукти підприємству, або ці документи передаються власнику для розрахунків із споживачами, яким відвантажені зерно або продукція.

5.13. При відвантаженні зерна та продукції автомобільним транспортом їх маса визначається матеріально відповідальною особою (або вагарем на автомобільних або товарних вагах) у присутності водія або вповноваженої власником особи та здається нею під розписку за товарно-транспортною накладною. Продукція, яка впакована в мішки стандартною масою, здається на перевезення за кількістю місць і стандартною вагою.

5.14. Переміщення зерна та продукції територією підприємства оформляється накладною на переміщення хлібопродуктів за формою N 19, підписаною керівником підприємства або його заступником і начальником ВТЛ, де зазначається мета переміщення. При переміщенні зерна та продукції в межах однієї території підприємства маса визначається в присутності обох матеріально відповідальних осіб і підписується ними.

Накладна виписується в трьох примірниках, з яких два передаються матеріально відповідальним особам, звідки вивозяться і куди завозяться хлібопродукти. У накладній за формою N 19 лабораторія підприємства вказує якість хлібопродуктів, що переміщуються.

Розпорядження на переміщення хлібопродуктів територією підприємства за формою N 19 діє лише протягом доби.

Утрати маси зерна при механічних переміщеннях з перевантаженням в галереях чи пересувними транспортерами (Xm1) вмзначаються за формулою

де m - норма механічних утрат при навантаженнях та розвантаженнях для складів - 0,044%; для елеваторів - 0,03%;

n - число перевантажень зерна галереями та пересувними транспортерами. Цей вид робіт оформлюється за формою N 34.

5.15. Склади для безтарного зберігання борошна включають силоси для зберігання, обладнання для транспортування борошна в силоси, а також обладнання для навантаження борошновозів.

Проби для визначення якості відбирають у місцях, передбачених технологічною схемою контролю борошномельного заводу.

5.16. На підприємствах, де склад безтарного зберігання перебуває у підпорядкуванні начальника виробничого цеху і борошно зважують лише при реалізації, кількість виробленої продукції враховують за масою, установленою при відпуску.

У такому разі склад безтарного зберігання зачищається разом з борошномельним корпусом.

5.17. На борошномельних заводах, де вироблене борошно передається на склади безтарного зберігання за кількістю і якістю матеріально відповідальним особам, ведеться кількісно-якісний облік за книгою обліку завантаження силосів і витрат борошна за формою N 36.

6.1. Переоформлення зерна від одного власника іншому здійснюється згідно з пунктом 5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926, в присутності керівників зацікавлених сторін або їх представників при наявності відповідних доручень згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, обсяг переоформлення, реквізити нового власника. До заяви додаються складські документи і примірник реєстру накладних до цих документів за формою N ЗХС-3, на яких робиться надпис: "переоформлено на ____________" (указуються найменування нового власника, обсяг, дата переоформлення). Напис засвідчується підписом особи, що оформила передання, і головним бухгалтером підприємства.

6.2. Обсяг переоформлюваного зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення засвідчується бухгалтерією підприємства на особистому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).

Новий власник укладає договір з підприємством на здійснення операцій з переданим йому зерном: зберігання, доробка тощо.

Перед переоформленням зерна перший власник повинен повністю розрахуватися з підприємством за послуги з приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна, вирішити питання щодо використання побічних продуктів і відходів, що належать йому.

6.3. Відпуск зерна новому власнику після закінчення терміну зберігання згідно з договором або за його заявою здійснюється в обсязі, установленому за актом-розрахунком, який складається на момент відпуску в двох примірниках: один - для власника, другий - для підприємства.

6.4. Процедура переоформлення зерна одного власника іншому платна. Плату за переоформлення зерна вносить один або обидва власники (за домовленістю) відповідно до тарифів, визначених і оприлюднених підприємством.

У разі втрати, псування чи пошкодження складських документів їх заміна здійснюється у порядку, передбаченому Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926.

8.1. Оформлення відпуску зерна (сировини) у переробку

Відпуск зерна для переробки проводиться на підставі розпорядження (форма N 109), підписаного керівником (головним інженером) підприємства й начальником ВТЛ. У розпорядженні вказуються, з яких місць зберігання повинне бути відпущене в переробку зерно, його маса і якість. Розпорядження виписуються в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається у ВТЛ, другий - передається відповідній матеріально відповідальній особі, що відпускає зерно, і третій - начальнику виробничого цеху.

На комбікормових підприємствах у вимозі-накладній (форма N 119) указуються номери рецептів і маса зерна (сировини), що необхідна на вироблення комбікормів за встановленою рецептурою.

Відпуск зерна (сировини) для переробки проводиться в усіх випадках тільки за масою й оформляється накладною (форма N 110) чи забірною картою (форма N 111), чи вимогою-накладною (форма N 119). На підставі цих документів відпущене у виробництво зерно (сировина) списується у витрату в складському обліку і оприбутковується начальником виробничого цеху у виробничому журналі. Якість відпущеного у виробництво зерна (сировини) указується за даними лабораторних аналізів і засвідчується підписом змінного лаборанта.

Матеріально відповідальна особа, що відпускає зерно, начальник виробничого корпусу і їх помічники зобов'язані періодично протягом робочого дня робити перевірку правильності роботи вагових приладів і правильності зважування сировини, переданої у виробництво, із занесенням результатів перевірки у ваговий журнал.

8.2. Оформлення вироблення та передачі в склади готової продукції й відходів

8.2.1. На борошномельних і круп'яних підприємствах вся вироблена за зміну продукція й отримані відходи зважуються й підраховуються під безпосереднім наглядом завідувача вибійного відділення (вибійника).

Начальник виробничого цеху і його змінні помічники, працівники лабораторії, а також завідувачі складів продукції зобов'язані кожного місяця перевіряти правильність упакування продукції в мішки відповідно до встановлених норм (стандартної маси).

У разі виявлення неправильності показів ваг змінний помічник начальника виробничого цеху зобов'язаний негайно вжити заходів до їх виправлення, а продукцію, упаковану з порушенням стандартної маси, повернути для усунення вагових відхилень, повторного переважування й затарювання.

Передана з вибійного відділення до складу продукція розміщується окремо за видами, сортами й номерами круп. При передаванні продукції протягом зміни окремими партіями кожна партія в момент передавання записується у ваговий журнал і засвідчується підписами завідувача вибійного відділення (вибійника), завідувача складу чи його помічника.

Передавання продукції та відходів з вибійного відділення до складу оформляються після закінчення роботи кожної зміни накладною (форма N 112), що засвідчується підписом завідувача вибійного відділення, а де його немає - змінним помічником начальника виробничого цеху і завідувачем складу чи його помічником.

Залишена у вибійному відділенні продукція однієї зміни для передавання іншій не допускається. Уся вироблена за зміну продукція передається до складу. Відпуск і відвантаження продукції з вибійного відділення, минаючи склади, забороняється.

8.2.2. Відходи III категорії (некормові), отримані в процесі виробництва, у міру нагромадження зважуються й вивозяться з території підприємства - знищуються в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. До складу комісії входять: завідувач складу, начальник ВТЛ і начальник охорони підприємства.

Знищення чи використання таких відходів оформляється актами (форма N 23), що затверджуються керівником підприємства. Вивіз із території підприємства цих відходів проводиться за пропусками (форма N 196).

Результати зважування відходів заносяться у ваговий журнал (форма N ЗХС-28). Якщо вивіз проводиться на автомобілі з причепом, то в журналі вказуються номери автомобіля й причепа.

У тих випадках, коли отримана на підприємстві лузга використовується як паливо і механізовано подається в котельне відділення, маса її визначається як різниця між масою переробленого зерна й масою отриманої продукції, придатних відходів і усушки.

8.2.3. Відповідальність за забезпечення правильності стандартної маси мішків із продукцією несуть керівники підприємств, головні інженери й начальники виробничих цехів підприємств.

Керівники підприємств зобов'язані щодекади робити контрольні перевірки правильності стандартної маси продукції і при встановленні відхилень негайно вживати заходів до налагодження роботи ваговибійних апаратів. Перевірка проводиться зважуванням не менше десяти мішків зі штабеля за зміну. Мішки з борошном чи крупою, що мають відхилення від стандартної маси, повинні бути доведені до стандартної маси.

У разі виявлення порушень установленого порядку впакування продукції винні в порушенні цього порядку притягаються до відповідальності.

При контрольних перевірках стандартної маси вибій продукції вважається правильним, якщо відхилення в масі мішків із продукцією не перевищують припустимої погрішності напівавтоматичних ваговибійних апаратів ДВМ-100, ДВМ-75, ДВМ-50, ДВК-80, ДВК-50П та ДВК-25 для:

окремих відважувань ....... +- 0,25%;

середньої маси десяти порцій ....... +- 0,10%.

8.2.4. Якість виробленої продукції визначається ВТЛ і вказується в здавальних накладних.

Якщо при перевірці якості буде виявлений брак (нестандартна продукція), то ВТЛ складає акт за встановленою формою, в якому указуються точна кількість нестандартної продукції й ознаки, за якими продукція віднесена до нестандартної.

Нестандартна продукція розміщується окремо і підлягає обов'язковій доробці з метою доведення до встановлених норм якості. Передавання цієї продукції у склад оформляються окремою накладною.

Якщо забракована (нестандартна) продукція в склад не передається, а залишається у вибійному відділенні, вона повинна бути розміщена окремо.

Передавання нестандартної продукції зі складу чи вибійного відділення у виробничий цех для доопрацювання проводиться за розпорядженням начальника ВТЛ і оформляється накладною (форма N 115). Дані про доопрацювання нестандартної продукції вказуються в журналі начальника розмельного цеху (форма N 116).

У бухгалтерському обліку нестандартна продукція незалежно від того, де вона міститься (у складі чи у вибійному відділенні), ураховується за рахунком незавершеного виробництва і тільки після виправлення браку може бути віднесена на рахунок готової продукції.

Начальник виробничого цеху обліковує переміщення нестандартної продукції в журналі (форма N 116), стежить за тим, щоб передана в повторну переробку нестандартна продукція не включалася знову в обсяг виробленої продукції.

Облік вироблення нестандартної продукції ведеться за даними на кінець зміни. Якщо на кінець зміни є нестандартна продукція, її маса підлягає обліку незалежно від того, коли і ким вона буде згодом перероблена. До категорії нестандартної відноситься продукція, що не відповідає вимогам стандартів чи тимчасовим нормам якості.

Якщо забракована раніше продукція при перевірці її більш дрібними партіями визнається стандартною, то маса її, документально підтверджена актом про розбраковування, виключається з маси нестандартної продукції. Якщо продукція забракована ДХІ, розбраковування її може бути зроблене тільки інспектором ДХІ чи вона може бути реалізована з уцінкою.

Не підлягають обліку як нестандартна продукція продукти, які не відповідають діючим нормам якості, вироблені протягом:

не більше трьох діб під час проведення замольної ходки;

чотирьох годин роботи першої зміни після декадної зупинки.

Продукти, отримані при замолі та після декадної зупинки, повинні бути дороблені протягом найближчих днів із таким розрахунком, щоб до моменту проведення місячного зачищення їх не було.

Мішки, що звільнилися після передавання на доопрацювання нестандартної продукції, здаються змінними помічниками начальника виробничого цеху в склад тари за окремою накладною.

8.2.5. Згідно з накладними на здавання продукції з виробництва до складу і записами в журналі начальник виробничого цеху складає з кожної зміни рапорт про формування потоків борошна і використання зерна на борошномельному заводі (форма N 113-а, додаток 9) та рапорт про використання потоків борошна і вироблення продукції на борошномельному заводі (форма N 113-б, додаток 10). Виготовлена продукція вказується в рапорті масою нетто.

8.2.6. На комбікормових підприємствах вся вироблена за зміну продукція передається в склади і розміщується в силосах і засіках, виділених для кожного окремого рецепта.

Передавання продукції проводиться за масою з реєстрацією кожного відважування у ваговому журналі. Після закінчення зміни та відвантажування у ваговому журналі підраховується маса переданої у склад продукції за кожним рецептом і складається накладна.

Змінний майстер виробничого цеху після закінчення зміни складає рапорт про вироблення комбікормів і використання сировини за зміну за формою N 114, у якій вказуються маса виробленої за зміну продукції за рецептами і маса переробленої сировини за видами. Кількісні дані повинні збігатися з підсумком зважувань у вагових журналах.

На кінець кожної зміни визначаються шляхом виміру (умовно, до проведення місячного зачищення) залишки сировини й напівфабрикатів у цеху (у силосах над розмельними машинами й дозаторами), що передаються наступній зміні.

Витрата сировини за зміну визначається, виходячи із залишку сировини на початок зміни й надходження сировини за зміну, зменшених на масу сировини й напівфабрикатів, що залишилася в кінці зміни в цеху.