Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва синтетичного етилового спирту

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці під час виробництва синтетичного етилового спирту (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності цими Правилами вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности для производств синтетического каучука и синтетического этилового спирта", затверджені протоколом Держгіртехнагляду СРСР від 13.11.81 N 36.

3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновської І.Г. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час виробництва синтетичного етилового спирту і поширюються на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності (далі - підприємства), діяльність яких пов'язана з експлуатацією, ремонтом та реконструкцією підприємств, які виробляють синтетичний етиловий спирт.

1.2. Ці Правила застосовуються на підприємствах з виробництва синтетичного етилового спирту методами:

гідратації етилену сірчаною кислотою - приєднанням елементів води до етиленових вуглеводнів у присутності каталізаторів;

1.3. Ці Правила є обов'язковими для підприємств з виробництва синтетичного етилового спирту, а також для працівників підприємств з виробництва синтетичного етилового спирту.

У цих Правилах терміни мають таке значення:

дихальні лінії - запобіжні системи, призначені для випускання накопичених повітря і пари, що унеможливлює створення вакууму в ємностях під час подавання чи відбирання рідини або внаслідок температурних коливань в ємностях;

свічі - запобіжні системи, які використовують для підтримання тиску в ємностях та які виконують функції дихальної і запобіжної арматури за допомогою випускання продувального та скидального газу в атмосферу.

У цих Правилах вжито такі позначення та скорочення:

ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ГР - горючі речовини;

ДБН - державні будівельні норми;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми України;

ДСН - державні санітарні норми України;

ДСП - державні санітарні правила України;

ДСТУ -державний (національний) стандарт України;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

ЛЗР - легкозаймисті рідини;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НД - нормативний документ;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПАЗ - протиаварійний автоматичний захист;

ПВСК - підлужений водно-спиртовий конденсат;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

СН - строительные нормы (колишнього СРСР, дію яких в Україні не скасовано);

СНиП - строительные нормы и правила (колишнього СРСР, дію яких в Україні не скасовано);

СП - санітарні правила;

ССБТ - система стандартов безопасности труда.

4.1. Усі будівлі, споруди, транспортні, енергетичні та інші інженерні комунікації, розміщені на території підприємства, згідно із Законом України "Про охорону праці" повинні відповідати затвердженій проектній документації.

4.2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 534) .

4.3. На підприємствах розробляють ПЛАС відповідно до Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

4.4. Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України "Про охорону праці".

4.5. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05), роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці.

4.6. Небезпечні фактори (речовини, матеріали), що використовуються на підприємстві, повинні бути зареєстрованими відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420.

4.7. Використання у складі виробничого обладнання та/або КВПіА джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266.

4.8. Усі види виробничого обладнання та/або КВПіА, які містять джерела іонізуючого випромінювання, мають відповідати вимогам постанови головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

4.9. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

4.10. Під час залучення до робіт неповнолітніх та жінок необхідно дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зокрема Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208, Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.11. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватися згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

4.12. На підприємстві створюється служба охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

4.13. До роботи з виготовлення синтетичного етилового спирту допускаються працівники, які пройшли медичний огляд згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

4.14. Працівників виробництв з виготовлення синтетичного етилового спирту на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, треба забезпечувати спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07.09.2004 N 194, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за N 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13.12.2007 N 305, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31.03.2008 за N 264/14955 (НПАОП 24.0-3.03-07), у порядку, передбаченому Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

4.15. Працівники підприємств з виготовлення синтетичного етилового спирту мають бути забезпечені ЗІЗ згідно з ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация".

5.1. Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів, а також гігієнічні вимоги до виробничого обладнання здійснюється згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности" та СП 1042-73 "Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию", затверджених заступником Міністра охорони здоров'я СРСР Головним санітарним лікарем СРСР 04.04.73.

5.2. Технологічні процеси треба розробляти на основі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги".

5.3. Технологічне обладнання та організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91), ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования" (далі - ГОСТ 12.2.049-80), ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам" (далі - ГОСТ 12.2.061-81), ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.064-81).

При проектуванні нових і реконструкції діючих виробництв з виготовлення синтетичного етилового спирту необхідно передбачати створення потокових ліній, автоматизацію і механізацію виробничих процесів та транспортування сировини.

5.4. Під час виготовлення синтетичного етилового спирту на працівників можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори, наведені в ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация", що за певних умов можуть викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань.

5.5. показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень під час виробництва синтетичного етилового спирту повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

5.6. Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин не повинно перевищувати 43 град.C згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 N 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за N 197/13464.

5.7. Для виробництва синтетичного етилового спирту, яке діє або вперше вводиться в експлуатацію, повинно бути розроблено та затверджено технологічні регламенти у порядку, передбаченому чинними НД.

5.8. Системи контролю технологічних процесів, автоматичного, автоматизованого і дистанційного управління (системи управління), системи ПАЗ, а також зв'язку і оповіщення про аварійні ситуації (системи зв'язку і оповіщення), в тому числі поставлені у комплекті з обладнанням, повинні відповідати вимогам цих Правил, чинних НД, проектам, регламентам та забезпечувати задану точність підтримання технологічних параметрів, надійність і безпечність проведення технологічних процесів.

5.9. На підприємствах з виробництва синтетичного етилового спирту має бути розроблено та затверджено керівництвом підприємства відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), інструкції з охорони праці при виконанні працівниками робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях.

5.10. Порядок огляду та перевірки автоматичних систем пожежогасіння і пожежної сигналізації встановлено відповідно до законодавства.

5.11. Технологічні процеси із застосуванням горючих продуктів (газоподібних, рідких, твердих), які здатні створювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, повинні проводитися в герметичному технологічному обладнанні, яке виключає можливість утворення небезпечних концентрацій цих речовин у навколишньому середовищі в будь-якому режимі роботи. Такі технологічні процеси повинні бути оснащені:

системами автоматичного або автоматизованого регулювання;

засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухонебезпечність процесу;

ефективними швидкодіючими системами приведення технологічних параметрів до регламентованих значень або зупинки технологічного процесу.

5.12. Для технологічних процесів із застосуванням вибухопожежонебезпечних продуктів повинні бути передбачені системи аварійного спорожнювання, які комплектуються швидкодіючими запірними пристроями.

5.13. Для аварійного спорожнювання технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати обладнання технологічних установок або спеціальні системи аварійного спорожнювання.

Спеціальні системи аварійного спорожнювання повинні:

знаходитися в постійній готовності;

виключати можливість утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, а також розвитку аварій;

забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання;

оснащуватися засобами контролю і управління.

Заборонено використання їх в інших цілях.

Місткість цієї системи розраховують відповідно до кількості горючих продуктів, яку визначають умовами безпечної зупинки технологічного процесу.

ГР треба направляти до закритих систем подальшої утилізації або до системи організованого спалення.

5.14. Клас вибухонебезпечних зон приміщень, згідно з яким здійснюють вибір і розміщення електроустановок, визначають проектні організації відповідно до вимог чинного законодавства з охорони праці. Клас зон позначають у межах зони всередині приміщень та назовні.

5.15. Необхідність застосування та тип систем пожежогасіння вибухопожежонебезпечних об'єктів визначає проектна організація згідно з Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), і ДБН В.2.5-13-98* "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затвердженими наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247, та наводить у проектній документації.

5.16. Під час експлуатації технологічного устаткування виробництва синтетичного етилового спирту, а також експлуатації, зберігання і транспортування балонів із стисненими газами слід дотримуватися вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 N 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за N 704/9303 (далі - Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском).

5.17. Організація виробничих процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих і токсичних речовин, і використовуване при цьому устаткування повинні виключати можливість контактів працівників із цими речовинами в процесі обслуговування устаткування та під час виробничих процесів і операцій.

Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням або утворенням шкідливих і токсичних речовин, необхідно проводити в герметично закритій апаратурі або під вакуумом переважно потоковим безперервно замкнутим циклом з автоматизацією окремих операцій. Рідини і суспензії повинні переміщуватися трубопроводом. Окремі процеси (злив продукції, вивантаження і завантаження твердих і пастоподібних речовин), які на цій технологічній операції не можуть бути герметизовані, повинні бути механізовані з повним усуненням ручних операцій.

5.18. Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених наказом Державного комітету України у справах держбудівництва та архітектури від 27.06.96 N 117. Місця виділення токсичних речовин у вигляді пари, газу або пилу необхідно обладнувати вкриттям з відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Шкідливі і токсичні речовини, утворені під час технологічного процесу, має бути очищено перед викидом їх у атмосферу.

5.19. Виробничі приміщення, в яких періодично або раптово можуть створюватися небезпечні концентрації шкідливих речовин, повинні розміщуватися в будинках з достатньою кількістю виходів назовні (аварійні спеціальні виходи) і обладнуватися аварійною вентиляцією.

5.20. Устаткування, що використовується для виробництва особливо токсичних речовин, необхідно розміщувати в боксах з керуванням процесами з пультів керування, розташованих в окремому приміщенні. У цьому випадку в приміщення, де розміщені пульти і органи керування процесами, треба подавати чисте повітря в обсязі, який забезпечує повітрообмін згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.

6.1. Автоматизація виробництв має передбачати влаштування аварійної, попереджувальної і технологічної сигналізації та блокування, а також захисні заходи в разі досягнення граничнодопустимих значень технологічних параметрів і аварійного відключення технологічного устаткування.

6.2. Систематичний контроль за станом повітряного середовища виробничих приміщень треба здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

6.3. У виробничих приміщеннях або назовні, де можливі загоряння одягу або хімічні опіки під час роботи з кислотами, має бути встановлено аварійні душові й раковини самодопомоги або ванни з водою й раковини самодопомоги. Аварійні душові, ванни та раковини самодопомоги підключають до питного водопроводу й встановлюють у легкодоступних місцях на відстані не більше ніж 25 м від можливих осередків ураження. Душ має автоматично спрацьовувати в разі ступання працівника на площадку під душовим ріжком.

6.4. Етилен, який подається на гідратацію, необхідно попередньо очищувати від ацетилену, щоб уникнути утворення ацетиленідів міді.

6.5. У системах гідратації необхідно передбачати встановлення запірної арматури з дистанційним керуванням, яка відсікає на трубопроводах:

подавання пари для підігрівання етилену перед надходженням його до реактора;

подавання пари високого тиску для змішування її з етиленом (безпосередньо перед трійником);

аварійне скидання циркуляційного газу через свічу до атмосфери;

аварійне випускання пари високого тиску до атмосфери.

6.6. На трубопроводах подавання парового конденсату до казанів-утилізаторів, ПВСК на нейтралізацію, контактного газу й води на зрошення скруберів з відмивання циркуляційного газу необхідно передбачати резервні насоси з автоматичним включенням і самозапусканням двигунів насосів.

6.7. З метою забезпечення контролю за подаванням ПВСК на нейтралізацію необхідно передбачати встановлення засобів вимірювання його витрати та сигналізацію при зменшенні витрати до мінімально допустимої границі.

У випадку припинення подавання ПВСК на нейтралізацію повинні автоматично припинятися підживлення ортофосфорною кислотою, якщо є система підживлення, і зупинятися реакторна система.

6.8. Етилен з реакторів і систем трубопроводів при зупиненні цеху на ремонт необхідно направляти до цехів газорозподілення або до компресорної станції для пірогазу. Залишковий газ направляють до факельної системи.

6.9. Після ремонту й наступного запускання системи для перевірки азотом щільності агрегатів гідратації треба передбачати азотні компресори.

6.10. За наявності резервного компресора запас інертного газу може зберігатися в газгольдерах низького тиску.

Вимоги до чистоти, вологості, вмісту кисню у застосовному інертному газі встановлює організація - розробник технологічного процесу.

6.11. Запас стисненого інертного газу в ресиверах для передавлювання пожежо- і вибухонебезпечних середовищ, створення інертних подушок, гасіння вакууму, випробовування устаткування повинен визначатися з потреби в інертному газі та забезпечувати не менше ніж одногодинну потребу.

6.12. Для аварійного випускання в атмосферу пари високого тиску на трубопроводі необхідно передбачити редукційно-охолоджувальну установку, яка включається автоматично.

6.13. Апарати, в яких за повного заповнення рідинами не виключено можливість підвищення тиску внаслідок хімічних реакцій, обігріву, сонячної радіації, треба обладнувати запобіжними пристроями.

6.14. Скидання горючих і шкідливих газів, пари від робочих запобіжних клапанів повинно здійснюватися в закриту систему або до факельної системи. У виняткових випадках, а також на діючих підприємствах при технічній неможливості виконання цієї вимоги допускається скидання на свічу в атмосферу.

При скиданні горючих і шкідливих газів, пари на факельне спалювання на апаратах і агрегатах треба передбачати встановлення резервного запобіжного клапана.

6.15. Для ревізії, перевірки або заміни запобіжних клапанів до й після резервного і робочого клапанів треба встановлювати арматуру відключення із блокувальним пристроєм, що не допускає одночасного закривання запірних арматур на робочому й резервному клапанах.

У разі встановлення на апараті декількох робочих запобіжних клапанів перемикальний пристрій з арматурою дозволяється розміщувати між робочою й резервною групами запобіжних клапанів.

6.16. Для вловлювання рідини з газів, пари, що скидаються від запобіжних клапанів на факельне спалювання або на свічу в атмосферу, в кожному цеху, на складі, загальному колекторі повинен установлюватися віддільник рідини (сепаратор).

Загальний колектор газів, пари, що відходять від запобіжних клапанів до й після сепаратора, повинен прокладатися з ухилом у бік віддільника рідини (сепаратора).

На початку колектора від запобіжних клапанів на свічу в атмосферу слід передбачати подачу азоту.

За відсутності азоту роботу заборонено.

6.17. При скиданні газів, пари, що відходять від контрольних запобіжних клапанів, необхідно передбачати запірну арматуру для відключення колектора цеху від факельної системи. При цьому її треба встановлювати штурвалом долілиць, пломбувати у відкритому стані з відповідним записом у журналі.

6.18. Рідину з сепаратора видаляють насосом. Для її видалення з системи скидання газів і пари від робочих запобіжних клапанів на факельне спалювання або на свічу в атмосферу треба передбачати резервний насос.

Для видалення рідини з сепаратора системи скидання газів, пари на факельне спалювання від контрольних запобіжних клапанів передбачають тільки робочий насос.

6.19. У разі використання запобіжних мембран, розривних болтів і аналогічних пристроїв треба передбачати заходи, які унеможливлюють викиди шкідливих і горючих газів, пари в приміщення з утворенням небезпечної загазованості на території, а також іскроутворення і травмування працівників осколками та частинами цих пристроїв у разі їх спрацьовування.

6.20. Складські ємності для зберігання зріджених вуглеводневих газів і ЛЗР з температурою кипіння нижче ніж 45 град.С мають бути обладнані не менше ніж двома запобіжними клапанами.

6.21. Установлення запобіжних клапанів на апаратах з горючими й шкідливими газами, парою повинно унеможливлювати збирання конденсату за запобіжним клапаном. Трубопроводи, які відводять гази від запобіжних клапанів, повинні підключатися до верхньої частини загального колектора.

У виняткових випадках, за неможливості встановлення запобіжного клапана вище колектора допускається прокладання відвідного трубопроводу від запобіжного клапана з підйомом до загального колектора й підключенням до верхньої його частини, при цьому в нижній точці відвідного трубопроводу повинен бути передбачений стаціонарний дренаж рідини без запірної арматури.

6.22. Площа перерізу колектора, який відводить гази, пару від декількох запобіжних клапанів, повинна прийматися:

від запобіжних клапанів, встановлених на одному апараті й розрахованих на одночасну паралельну роботу, - не меншою суми площ відвідних трубопроводів кожного запобіжного клапана;

від запобіжних клапанів, встановлених на різних апаратах і не розрахованих на одночасну паралельну роботу, - відповідно до гідравлічного розрахунку такою, щоб при спрацьовуванні запобіжних клапанів в апараті не виник тиск, вищий ніж допускається ГОСТ 12.2.085-82 "ССБТ. Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.085-82), але в усіх випадках не меншою, ніж площа перерізу відвідного патрубка найбільшого запобіжного клапана.

6.23. Кріплення трубопроводу, який відводить гази, пару від запобіжного клапана, треба передбачати з урахуванням розвантаження клапана й штуцера апарата, на якому він встановлений, від передачі на них навантаження ваги труб та інших реактивних сил від потоку газу при спрацьовуванні клапана.

6.24. Використання запобіжних клапанів для регулювання технологічних процесів в апараті або системах апаратів не допускається.

6.25. До запобіжних клапанів повинен бути забезпечений вільний доступ для їх обслуговування, а також для монтажу й демонтажу.

6.26. Гідравлічний затвор, призначений для захисту технологічного устаткування від підвищення тиску, за можливості, встановлюють у опалюваному приміщенні. За відсутності опалюваного приміщення гідравлічний затвор розташовують назовні зі застосуванням заходів, які не допускають замерзання затворної рідини.

6.27. Конструкція гідравлічного затвора повинна запобігати можливому винесенню, викиду затворної рідини. Гідравлічний затвор повинен оснащуватися засобами контролю рівня затворної рідини. Застосовувана рідина не повинна розчиняти продукти виробництва синтетичного етилового спирту.

6.28. Площа перерізу дихальних ліній від апаратів до атмосфери повинна визначатися розрахунком.

Не допускається приєднання дихальних ліній від апаратів, які працюють без тиску, до трубопроводів скидання газів і пари від запобіжних клапанів.

На дихальних лініях від збірників, мірників і резервуарів для сірчаної кислоти, виготовлених із сталі, не допускається встановлення запірної арматури для уникнення можливого накопичення водню.

За необхідності встановлення запірної арматури вона після закінчення технологічних операцій повинна бути опломбованою у відкритому стані.

6.29. Свічі, призначені для скидання горючих і шкідливих газів від запобіжних клапанів, а також азоту й повітря після продування ємнісної апаратури на складах зріджених вуглеводневих газів і ЛЗР, потрібно розташовувати поза обвалуванням на відстані не менше ніж 5 м від зовнішнього укосу. Відстань від свічі до приміщень із електроустаткуванням, КВПіА й допоміжних будинків повинна бути не менше ніж 40 м; висота свічі - не менше ніж 30 м.

6.30. Свічі для скидання горючих і шкідливих газів, пари від гідравлічних затворів, запобіжних клапанів, дихальних і продувних ліній апаратів повинні бути віддалені від припливних вентиляційних камер, шахт забирання повітря і приміщень із електроустаткуванням загального призначення без засобів вибухозахисту і від допоміжних будинків на відстань не менше ніж 30 м.

6.31. Кислоти й луги допускається зберігати в одному складському приміщенні. Вертикальні циліндричні резервуари для зберігання кислот і лугів повинні встановлюватися на стрічкові фундаменти висотою від 0,8 до 1,0 м. Штуцери, люки, арматури, прилади КВПіА на дахах вертикальних резервуарів з кислотами й лугами повинні розміщуватися по периферії даху й обслуговуватися з площадки, розташованої нижче даху резервуара від 0,7 до 0,9 м. Горизонтальні ємності для зберігання зазначених середовищ треба встановлювати таким чином, щоб були забезпечені умови огляду й ремонту днищ, але на висоту не менше ніж 0,5 м від рівня піддона.

6.32. Резервуари і ємності для кислот і лугів повинні розташовуватися в окремих піддонах.

Піддони повинні мати стійкі до корозії покриття та бути розміщені з ухилом у бік приямка для збору можливих витоків кислот, лугів. Ці витоки треба перекачувати у відповідні резервуари. Ємність піддона для групи резервуарів повинна бути не меншою від об'єму одного найбільшого резервуара.

6.33. Транспортування кислот і лугів від складських приміщень до цехових ємностей необхідно проводити трубопроводами.

6.34. Резервуари для кислот і лугів повинні бути закритими, мати покажчики рівня.

Запірна арматура не повинна встановлюватися під резервуарами з кислотами й лугами.

6.35. Сальники насосів, а також фланцеві з'єднання трубопроводів для кислот і лугів та їх розчинів повинні бути захищені кожухами від розбризкування.

6.36. У резервуарах і ємностях для кислот об'ємом до 50 куб.м допускається влаштовувати нижній злив. У ємностях з більшим об'ємом треба влаштовувати верхній злив. Встановлювати штуцери в днищах вертикальних резервуарів не допускається.

6.37. Застосування азоту або повітря для передавлювання кислот та лугів із залізничних цистерн не допускається.

6.38. Пари кислот перед викидом в атмосферу повинні нейтралізуватися. Злив кислот і лугів із залізничних цистерн треба здійснювати тільки насосами або за допомогою сифона. Для заливання сифона повинен застосовуватися насос. Після закінчення зливу сифон необхідно звільнити від рідини. Заливати сифон ручним способом не допускається.

6.39. Комунікації складських приміщень повинні забезпечувати перекачування рідини з резервуара в резервуар.

6.40. Перед звільненням резервуара або ємності від залишків продукту необхідно попередньо їх нейтралізувати, а потім промити резервуар або ємність великою кількістю води. Зливання в каналізацію кислот і лугів не допускається.

6.41. Робочі та оглядові майданчики, переходи, монтажні прорізи, приямки, сходи та площадки сходів мають бути обладнані перилами відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві сталеві, площадки та огородження сталеві. Технічні умови".

7.1. Територія підприємства з виготовлення синтетичного етилового спирту повинна відповідати затвердженій в установленому порядку проектній документації, Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), цим Правилам та бути упорядкованою.

7.2. Організація потоків вантажів має унеможливлювати перехрещення напрямків або зустрічного руху сировини, тари, матеріалів, готової продукції та відходів виробництва.

7.3. Технологічні установки на відкритих майданчиках та виробничі будівлі з агрегатами, що виділяють в атмосферу шкідливі речовини, треба розташовувати з урахуванням рози вітрів з підвітряного боку.

7.4. Спосіб та місце прокладання кабелів і проводів на території підприємства визначаються відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

7.5. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання ГР повинні бути розташовані на території підприємства відповідно до вимог чинного законодавства.

7.6. Підземні резервуари, колодязі, люки, ями, канали повинні бути закриті міцними кришками на рівні з прилеглою територією, а під час виконання ремонтних робіт - огороджені. Незакриті заглиблення повинні мати огорожу висотою не менше ніж 1,0 м.

7.7. Відкриті колодязі, заглиблені резервуари, інші тимчасові отвори мають бути обов'язково огороджені бар'єром або поруччям по всьому периметру з відповідними знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76), а також позначені: вдень - переносною триногою з відповідним знаком, а вночі, крім того, - ще й червоним ліхтарем. Працювати біля відкритих колодязів, заглиблених резервуарів, що не мають огорожі, не допускається.

7.8. 3 настанням темряви чи за недостатньої видимості маршрути руху людей і транспорту, місця проведення робіт забезпечуються штучним освітленням та світловими попереджувальними сигналами.

7.9. Відкриті склади і майданчики для зберігання ЛЗР та ГР у тарі треба розташовувати в місцях, що мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель. У разі неможливості виконання цієї вимоги повинні передбачатися додаткові заходи: земляне обвалування, негорюча суцільна стінка заввишки не менше ніж 0,5 м, що виключають можливість розливання ЛЗР та ГР під час аварії на територію підприємства.

7.10. Рух транспорту і працівників на території підприємства повинен відповідати вимогам Закону України "Про дорожній рух".

7.11. Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через канави і траншеї повинні мати перила висотою не менше ніж 1 м. Підходи до них повинні бути вільними і з настанням темряви освітлюватися.

7.12. Під'їзні і внутрішні дороги підприємств з виготовлення синтетичного етилового спирту мають задовольняти вимоги СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18.

7.13. Територія підприємства повинна мати освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, пожежного обладнання, входів до будівель і споруд.

7.14. Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати рух автомобілів, для чого в необхідних місцях треба обладнувати зручні переїзди, завжди вільні для проїзду автомобілів.

7.15. Переїзди та переходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок.

7.16. У разі розміщення поблизу будівель і споруд залізничних колій останні повинні бути на відстані не менше ніж 6 м від осі колії до виходів із будівель і споруд.

За неможливості виконання цієї вимоги біля виходів повинні бути встановлені запобіжні огорожі та сигнали, що попереджають працівників про рух залізничного транспорту.

7.17. Відстань від складованих уздовж залізничних колій матеріалів, деталей, виробів та інших вантажів до головки крайньої рейки повинна бути не менше ніж 2 м.

Матеріали, деталі, вироби та інші вантажі на території підприємства повинні зберігатися та розвантажуватися на спеціально підготовлених для цього майданчиках. Захаращування проїздів, проходів та безладне розкладання матеріалів не допускається.

7.18. Для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт залізничних вагонів повинні бути влаштовані рампи та майданчики на прямих та горизонтальних без уклонів відрізках колії.

7.19. Місця переходу та переїзду через внутрішньозаводські автомобільні та залізничні шляхи повинні бути позначені спеціальними покажчиками, оснащені необхідною огорожею і попереджувальними знаками відповідно до чинного законодавства.

7.20. Переїзди і переходи в місцях перехрещення залізничних колій повинні охоронятись або бути обладнані сигналізацією для забезпечення безпеки руху.

7.21. Територію підприємства треба утримувати в чистоті. У місцях виконання робіт, руху працівників та транспорту треба систематично прибирати сміття та відходи виробництва. У зимовий період ці місця треба очищувати від снігу та притрушувати піском, а в літній сухий період - зрошувати водою.

7.22. Сміття та відходи виробництва повинні збиратися в спеціальні контейнери, які розміщують у відведених місцях. Контейнери повинні регулярно очищуватися від сміття, яке утилізують або вивозять з території підприємства в спеціально відведені місця.

7.23. На території підприємства не допускається влаштовувати звалища горючих відходів.

7.24. Розпалювати багаття, спалювати відходи, тару на відстані, меншій ніж встановлено будівельними нормами протипожежних розривів, не допускається.

7.25. Майданчики для сміття повинні знаходитись на відстані не ближче ніж 25 м від виробничих і складських приміщень і мати тверде покриття. Розміри майданчика повинні бути більшими від основи збірників для сміття на 1 м з усіх боків.

7.26. Збірники для сміття повинні бути водонепроникні і мати щільні кришки.

7.27. Паління на території підприємства допускається тільки в спеціально відведених місцях, зі встановленими урнами з негорючих матеріалів.

8.1. Виробничі будівлі та приміщення

8.1.1. Розташовані на території підприємства з виготовлення синтетичного етилового спирту виробничі будівлі та споруди мають відповідати затвердженій в установленому порядку проектній документації.

8.1.2. Нагляд за технічним станом і експлуатація виробничих будівель і споруд разом з інженерними комунікаціями повинні здійснюватись відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

8.1.3. Усі будинки та споруди підприємства з виробництва синтетичного етилового спирту, склади ГР, сировини та готової продукції мають бути обладнані засобами захисту від дії грозових розрядів, які відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (IEC 62305:2006, NEQ).

8.1.4. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях мають бути позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:2007, IDT).

8.1.5. Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

8.1.6. Типи покриття підлог виробничих приміщень вибирають залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних і теплових впливів на підлогу - відповідно до СНиП 2.03.13-88 "Полы", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 16.05.88 N 82.

8.1.7. Усі будівлі та споруди повинні своєчасно очищуватися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті.

8.1.8. Незалежно від наявності вентиляційних установок у виробничих приміщеннях повинні передбачатися пристосування для їх провітрювання.

8.1.9. Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних відповідно до будівельних і протипожежних норм. Двері або ворота для проходу працівників і провозу вантажів повинні бути окремими.

8.1.10. Внутрішні двері повинні відчинятися в бік найближчих загальних виходів, двері яких відчиняються назовні.

8.1.11. У виробничих цехах, в яких за умовами виробництва необхідно відчиняти в холодну пору року ворота чи двері, для захисту працівників від впливу різкого зниження температури або протягу повинні влаштовуватись тамбури, повітряно-теплові завіси та інші пристосування.

8.1.12. У разі використання у виробництві агресивних речовин підлога повинна бути стійкою до їх дії.

8.1.13. Верхні грані рейок, прокладених у приміщеннях на підлозі, кришки над люками, решітки над трапами тощо повинні бути на одному рівні з поверхнею підлоги і надійно закріплені.

8.1.14. Не допускається використовувати горища, технічні поверхи і приміщення під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів.

8.1.15. Ступінь вогнестійкості будівель, визначений мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій, має бути наведено у проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

8.1.16. У приміщеннях категорій А і Б повинні:

передбачатися зовнішні огороджувальні конструкції, що легко руйнуються;

підлоги виконуватися з негорючих матеріалів, які під час ударів не дають іскор;

виключатися можливість іскроутворення в конструкціях вікон та дверей;

передбачатися тамбури-шлюзи з постійним підпором повітря в місцях отворів у протипожежних перегородках, що відокремлюють приміщення інших категорій.

8.1.17. Розташування приміщень категорій А і Б у підвальних та на цокольних поверхах не допускається.

8.1.18. Кількість та розміри евакуаційних виходів із будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації мають бути наведені у затвердженій проектній документації.

8.1.19. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, допускається одночасно розміщувати не більше ніж 50 працівників.

8.2. Санітарно-побутові приміщення

8.2.1. Санітарно-побутові приміщення мають відповідати затвердженій проектній документації.

Під час улаштування санітарно-побутових приміщень потрібно враховувати чисельність працівників, режим праці, щільність розміщення робочих місць на підприємстві, санітарні особливості виробничих процесів.

8.2.2. Якість води для забезпечення працівників питною водою повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за N 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10), та ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".