Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва синтетичного етилового спирту

9.1. Загальні вимоги

9.1.1. Виробниче устаткування і оснащення підприємства з виготовлення синтетичного етилового спирту повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования", СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 N 72 (далі - СНиП 3.05.05-84), чинного законодавства щодо влаштування електроустановок, експлуатаційної документації заводів-виробників та цих Правил.

9.1.2. Гідроприводи та мастильні системи устаткування мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.086-83 "ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации".

Система змащення механізмів, розташованих у небезпечних для працівників місцях, має бути автоматичною або дистанційною.

9.1.3. Пневмоприводи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.001-85 "ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации".

9.1.4. У процесі проектування, будівництва, реконструкції вибухопожежонебезпечних технологічних систем, обладнання та трубопроводів, які під час експлуатації зазнають впливу вібрації, треба передбачити заходи для її зменшення та унеможливлення аварійної руйнації обладнання й розгерметизації систем.

9.1.5. Допустимі рівні вібрації для окремих видів обладнання та його вузлів, деталей, методи і засоби контролю цих величин та засоби зниження їх рівня повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" та Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).

9.1.6. Вимоги до шумових характеристик повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" та Санітарним нормам виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженим постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДСН 3.3.6.037-99).

9.1.7. Вибираючи обладнання відповідно до вимог діючих НД та цих Правил, треба враховувати умови забезпечення мінімального рівня вибухопожежонебезпечності технологічних систем.

Вибираючи обладнання за показниками надійності та рівня пожежовибухозахищеності, треба враховувати категорії пожежовибухонебезпечності технологічної системи або об'єкта.

9.1.8. Не допускається експлуатація обладнання в разі його невідповідності паспорту заводу-виготовлювача, вимогам проектної, технологічної, чинної НД та цих Правил.

9.1.9. Для основного технологічного обладнання встановлюється граничний технічний строк експлуатації (ресурс) з урахуванням конкретних умов роботи. Дані про ресурс роботи повинні бути наведені в паспортах на обладнання.

Для трубопроводів та арматури проектною організацією встановлюється розрахунковий строк експлуатації, що повинно відображатися в проектній документації та бути внесеним у паспорт на трубопровід.

9.1.10. Усі машини й апарати, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), мають відповідати вимогам чинного законодавства з охорони праці.

9.1.11. Запобіжні клапани, які встановлено на апаратах, що працюють під тиском, мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085-82.

9.1.12. Обертові і рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные".

9.1.13. Фланцеві з'єднання на трубопроводах для гарячих та лужних розчинів треба закривати захисними кожухами.

Не допускається фланцеві з'єднання трубопроводів замуровувати в стіни, перекриття або фундаменти.

9.1.14. Експлуатація устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687.

9.1.15. Виготовлення технологічного обладнання виконується спеціалізованими підприємствами.

Якість виготовленого технологічного обладнання та трубопроводів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, паспортним даним та документам заводу-виробника, які засвідчують їх якість.

9.1.16. Конструкція та надійність теплообмінних елементів технологічного обладнання повинні виключати можливість взаємного проникнення теплоносія і продукту, що нагрівається.

Вимоги до обладнання, виготовлення, надійності, порядку випробування, контролювання стану та експлуатації теплообмінних елементів визначаються чинними НД.

9.1.17. Виробниче обладнання повинно розміщуватися раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперервність технологічного процесу.

Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу, демонтажу, експлуатації, ремонту, транспортування. Експлуатація устаткування в несправному стані не допускається.

9.1.18. Монтаж технологічного обладнання та трубопроводів проводять відповідно до вимог СНиП 3.05.05-84.

9.1.19. Не допускається розташовувати технологічне обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв:

зверху або знизу допоміжних приміщень;

знизу естакад технологічних трубопроводів із горючими, їдкими та вибухопожежонебезпечними продуктами;

зверху майданчиків незахищених насосних та компресорних установок, крім випадків використання герметичних безсальникових насосів або в разі застосування спеціальних заходів безпеки, що унеможливлюють попадання вибухопожежонебезпечних речовин на встановлене нижче обладнання.

9.1.20. Не допускається застосування обладнання та трубопроводів, матеріалів та комплектуючих виробів за відсутності документів, які підтверджують якість їх виготовлення та відповідність вимогам чинних нормативних документів.

9.1.21. Не допускається зварювати трубопроводи та резервуари, що перебувають під тиском, незалежно від того, чим їх заповнено.

Під час виконання зварювальних робіт на сталевих трубопроводах, на місцях монтажу трубопроводів I категорії, які входять до складу блоків I категорії вибухонебезпечності, проводять 100% контроль зварних з'єднань неруйнівними методами.

9.1.22. Технологічні системи повинні бути герметичними. В обґрунтованих випадках для обладнання, в якому відповідно до паспортних даних можливі регламентовані витоки ГР, у проекті та технічній документації повинні наводитися допустимі величини витоків у робочому режимі.

9.1.23. Для герметичного з'єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працює у контакті з ЛЗР та скрапленими газами, використовують ущільнення торцевого типу.

9.1.24. Усі теплові апарати, паропроводи, устаткування, що випромінюють тепло, повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 N 155.

Температура зовнішніх поверхонь устаткування, що випромінює тепло, не повинна перевищувати 43 град.С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" (EN 563:1994, IDT) (далі - ДСТУ EN 563-2001).

За потреби влаштування зовнішньої теплоізоляції технологічних апаратів та трубопроводів передбачають заходи захисту від потрапляння до них горючих продуктів.

9.1.25. На кожному підприємстві, у відділенні має бути схема розташування та взаємозв'язку технологічного обладнання і трубопроводів із зазначенням запірної та регулювальної арматури, КВПіА, виконана в умовних кольорах.

9.1.26. Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- і пожежозахисту в виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках повинно забезпечувати зручну і безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів з попередження аварійних ситуацій або локалізації аварій.

9.1.27. Робочі місця підлягають атестації за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

На робочих місцях мають бути:

витяги з ПЛАС, розроблених відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99, які мають бути представлені в обсязі, що є достатнім для якісного виконання працівниками відповідних дій;

інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;

інструкції з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 за видом діяльності або професією.

9.1.28. Резервуари, ємності, призначені для зберігання зріджених вуглеводневих газів і ЛЗР з температурою кипіння нижче ніж 45 град.C, повинні розраховуватися на тиск, не нижчий пружності пари цих рідин при температурі 50 град.С, а також на вакуум або повинні забезпечуватися захистом цього устаткування від утворення в ньому вакууму. При утворенні вакууму в систему допускається вводити тільки інертні гази, пару, газові суміші продуктів виробництва.

Зазначена вимога не поширюється на ємнісне устаткування, що використовується при ізотермічному або напівізотермічному зберіганні цих речовин.

9.1.29. На кожному підприємстві повинен бути визначений перелік небезпечних хімічних речовин, які можуть виділятися в приміщення під час проведення технологічних процесів і за аварійних ситуацій та які впливають чи за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я працівників, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

9.1.30. Комунікації технологічних трубопроводів має бути пофарбовано в кольори за їх призначенням згідно з вимогами ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

9.1.31. Запірна арматура трубопроводів на схемі повинна бути пронумерованою, а напрямок переміщення продуктів - указаний стрілками. Номер запірної арматури та інші позначки в схемі мають відповідати інструкціям з ведення технологічних процесів, ремонту і очищення устаткування та технологічному регламенту.

9.1.32. Для проведення періодичних передбачених регламентом робіт з очистки технологічного обладнання, як правило, передбачаються засоби гідравлічного, механічного або хімічного очищення, що виключає знаходження працівників усередині технологічного обладнання.

9.2. Насоси та компресори

9.2.1. При експлуатації насосів та компресорів під час виробництва синтетичного етилового спирту треба дотримуватись вимог чинних НПАОП, які регулюють питання будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.016-81), а також цих Правил.

9.2.2. Облаштування компресорів та насосів повинно відповідати вимогам чинних НД та цих Правил.

Компресори та насоси, що використовують для переміщення ЛЗР і ГР, за надійністю та конструктивними відмінностями вибирають з урахуванням критичних величин параметрів фізико-хімічних властивостей продуктів, які перекачують, та параметрів технологічного процесу.

Кількість насосів та компресорів повинна забезпечувати вимоги технологічного процесу, а у деяких випадках треба передбачати резервні одиниці.

9.2.3. Компресорне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та чинного законодавства з охорони праці.

9.2.4. Для попередження потрапляння рідини в компресор за можливої конденсації пари і газів необхідно передбачати на всмоктувальному трубопроводі установлення віддільника рідини (сепаратора). Всмоктувальні трубопроводи необхідно прокладати з ухилом у бік віддільника рідини, за неможливості - в нижній точці трубопроводу варто передбачати постійно діючий дренаж.

У випадку перевищення встановленого рівня рідини в сепараторі необхідно передбачати можливість автоматичного відключення компресора.

9.2.5. У разі замкнутої системи охолодження компресорів на відвідному трубопроводі води необхідно передбачати оглядові ліхтарі або контрольні крани, за відкритої системи охолодження - зливальні воронки.

9.2.6. Для насосів, зупинка яких при посадках і короткочасних зникненнях напруги електричного струму може призвести до порушення технологічного режиму або до аварійного стану, необхідно передбачати самозапускання електродвигунів насосів.

9.2.7. Для перекачування зріджених газів, ЛЗР, а також шкідливих речовин I і II класів небезпеки повинні застосовуватися безсальникові, мембранні насоси або насоси з торцевими ущільненнями, які за своїми технічними характеристиками можуть перекачувати отруйні, вогне- та вибухонебезпечні рідини.

9.2.8. Насоси, що перекачують зріджені гази, ЛЗР й ГР, а також шкідливі речовини, незалежно від місця їх встановлення, крім пускової апаратури, розташованої на місці встановлення насосів, повинні мати дистанційне керування.

9.2.9. Необхідно передбачати автоматичне включення резервного насоса у випадку зупинки працюючого, що подає рідину в подвійні торцеві ущільнення насосів і пристроїв для перемішування.

9.2.10. При розташуванні насосів на відкритих майданчиках повинні передбачатися заходи із запобігання застиганню й замерзанню рідини, яка перекачується насосом по трубопроводах.

9.2.11. При розміщенні насосів назовні під етажерками, навісами треба передбачати:

обігрівання підлоги для забезпечення танення снігу та випаровування вологи і ухил підлоги для стікання води в приямок;

захисні бічні огородження.

9.2.12. При використанні для охолодження корпусів підшипників і камер сальників горючих або шкідливих незамерзаючих рідин циркуляція їх повинна здійснюватися за безперервною замкнутою системою.

9.2.13. Трубопровідну обв'язку насосів, компресорів та іншого устаткування треба виконувати таким чином, щоб було забезпечено можливість:

видалення рідини й газу з устаткування і трубопроводів;

продування азотом або пропарювання водяною парою устаткування й трубопроводів;

проведення гідравлічного випробовування устаткування й трубопроводів;

огляду й догляду за устаткуванням і трубопроводами;

демонтажу й монтажу під час роботи відділення.

9.2.14. Під час експлуатації насосних станцій на виробництві з виготовлення синтетичного етилового спирту необхідно дотримуватися таких вимог:

працювати допускається лише на справному устаткуванні та комунікаціях, обладнаних запобіжними пристроями, регулювальними та КВПіА, сигналізацією й блокуваннями. Теплові клапани на працюючих трубопроводах мають бути закритими, а на тих, що не працюють, - відкритими;

не допускається регулювати запобіжні клапани на працюючих устаткуванні і комунікаціях;

регулювання запобіжних клапанів виконують на спеціальному стенді;

необхідно систематично перевіряти надходження мастила в частини змащуваних механізмів і обладнання, подавання ущільнюючої рідини на торцеві ущільнення насосів, обдування електродвигунів;

перевіряти працездатність систем автоматичного пожежогасіння та комплектність первинних засобів пожежогасіння;

у виробничих приміщеннях треба застосовувати переносні електроінструменти лише у вибухозахищеному виконанні.

9.2.15. Запірна арматура повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 "ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности".

9.2.16. Запірна арматура, встановлена на нагнітальному та всмоктувальному трубопроводах насоса або компресора, має бути максимально наближеною і мати вільний та зручний доступ до обслуговування.

9.2.17. На нагнітальному трубопроводі треба передбачити встановлення зворотного клапана або іншого пристрою, що запобігає можливості утворення руху речовин у зворотному напрямку.

9.3. Трубопроводи та арматура

9.3.1. Виготовляти, монтувати та експлуатувати трубопроводи й арматуру для ЛЗР і ГР треба, враховуючи хімічні властивості, технологічні параметри середовищ та відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

9.3.2. Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).

9.3.3. Під час транспортування горючих, шкідливих та агресивних рідин або газів у приміщеннях та зовнішніх установках, які віднесено до категорій А, Б, дозволено використовувати тільки металеві трубопроводи з внутрішнім покриттям з неметалевих матеріалів.

9.3.4. Трубопроводи, якими транспортують шкідливі речовини І та II класів небезпечності, горючі гази, ЛЗР і ГР, дозволено прокладати лише наземно або надземно.

9.3.5. Не допускається прокладати транзитні трубопроводи під будинками, спорудами та зовнішніми установками.

9.3.6. Не допускається прокладати трубопроводи зі скрапленими газами, ЛЗР і ГР, шкідливими та агресивними речовинами через допоміжні приміщення, приміщення електроустановок, вентиляційних камер.

9.3.7. Не допускається застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги як стаціонарні трубопроводи для транспортування речовин у паро-газовому стані, ЛЗР та ГР.

Вибір шлангів здійснюється з урахуванням властивостей продукту, який транспортують, та відповідних параметрів процесу.

9.3.8. Прокладання трубопроводів повинно забезпечувати мінімальну довжину комунікацій, виключати провисання та утворення застійних зон.

9.3.9. Трубопроводи не повинні мати фланцевих з'єднань.

Фланцеві з'єднання допускаються лише в місцях встановлення арматури або з'єднання трубопроводів з апаратами, або на ділянках, де їх необхідно періодично розбирати для чищення та ремонту.

9.3.10. Фланцеві з'єднання трубопроводів для кислот та лугів має бути закрито захисними кожухами.

Фланцеві з'єднання розташовують у місцях з вільним доступом для обслуговування та візуального огляду. Не допускається розташовувати фланцеві з'єднання трубопроводів з вибухопожежонебезпечними, токсичними та їдкими речовинами над місцями постійного проходу працівників та робочими майданчиками.

9.3.11. Матеріали з'єднуючих фланців та ущільнень треба вибирати з урахуванням властивостей речовини, яку транспортують.

9.4. Вимоги безпеки під час проведення робіт в ємностях, резервуарах, трубопроводах

9.4.1. Роботи, пов'язані з оглядом, чищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, у тому числі роботи всередині ємностей, при проведенні яких існує чи не виключена можливість виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних чи шкідливих пари, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, загорання, шкідливо впливати на організм працівника, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (нижче 20% об'ємних) належать до газонебезпечних робіт.

Ємності, резервуари, трубопроводи, в яких будуть проводити роботи, має бути виведено з експлуатації, звільнено від продуктів, речовин, відключено від усіх комунікацій установленням заглушок, очищено, промито водою і, за необхідності, пропарено, охолоджено, провентильовано.

9.4.2. Приводи всіх механізмів, робочі органи яких знаходяться в ємностях і апаратах, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів шляхом зняття запобіжників або інших заходів із вивішуванням попереджувальних плакатів.

9.4.3. Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей виконують переважно вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі мають бути розроблені додаткові заходи безпеки.

9.4.4. Спуск працівника до відкритої ємності повинен проводитися з використанням переносної драбини, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності.

9.4.5. До роботи всередині ємностей допускається бригада в складі не менше двох працівників (працюючий та спостерігаючий). За необхідності виконання робіт у ємностях більше ніж одним працівником потрібно вжити додаткових заходів безпеки, що передбачають збільшення числа спостерігаючих (не менше одного спостерігаючого на одного працюючого в апараті), послідовність роботи та евакуації, порядок розміщення обладнання на місці проведення робіт.

9.4.6. Доступ працівників усередину ємностей, що мають верхні та нижні люки, має здійснюватися тільки через нижній люк.

9.4.7. Тривалість перебування працівника всередині ємності та тривалість його відпочинку встановлюються інструкцією з охорони праці щодо виконання робіт в ємностях, резервуарах і трубопроводах, розробленою згідно з НПАОП 0.00-4.15-98 і затвердженою роботодавцем, залежно від умов виконуваних робіт.

9.4.8. Приміщення і резервуари, де виконуються роботи з нанесення захисних покриттів, повинні безперервно вентилюватися. Вентилятор, що використовується для видалення вибухонебезпечних випарів, має бути у вибухозахищеному виконанні.

9.4.9. За необхідності виконання робіт усередині ємності при температурі вище ніж 30 град.С повинні вживатися додаткові заходи безпеки: безперервне обдування свіжим повітрям, використання костюмів і взуття з теплоізоляцією, перерви в роботі.

9.4.10. При температурі від 40 до 50 град.С час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати 20 хв з наступним відпочинком понад 20 хв.

9.5. Вимоги безпеки під час проведення вогневих робіт

9.5.1. Організація та виконання вогневих робіт повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности", Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).

9.5.2. Перед зварюванням ємностей, в яких знаходилися рідке паливо і ЛЗР, повинні бути проведені ретельне їх очищення, промивання гарячою водою і каустичною содою, випарювання, сушка та вентилювання.

Зварювання повинно проводитися обов'язково з відкритими лазами, люками, пробками.

9.5.3. На місцях електрозварювальних робіт повинна бути постійна природна або штучна вентиляція, в разі роботи в приміщенні - витяжна вентиляція для запобігання отруєнню шкідливими речовинами, що утворюються під час зварювання металів.

9.5.4. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно використовувати флюси, електродний дріт, електродні покриття, захисні гази та зварювальні матеріали, що в процесі зварювання не утворюють шкідливих речовин або утворюють їх у кількості, що не перевищує ГДК у повітрі робочої зони, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

9.5.5. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, мастил, окалини, іржі та фарби.

9.5.6. Під час зварювання та різання великих деталей повинні вживатися заходи для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами, не меншими розмірів матеріалу, що розрізається.

9.5.7. Проходи між зварювальними трансформаторами, генераторами, а також проходи з кожного боку стола або стелажа мають забезпечувати зручність транспортування виробів, виконання робіт.

9.5.8. Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою понад 20 кг, необхідно обладнувати підйомно-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.

9.5.9. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів має бути захищеною від механічних пошкоджень.

9.5.10. Переміщення електрозварювальної установки допускається тільки після відключення її від електромережі.

9.5.11. З'єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зварюванням або за допомогою гільз із гвинтовими затискачами. З'єднання скручуванням не допускається.

9.5.12. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися штативи для укладання на них тримачів електродів під час короткочасної перерви в роботі.

9.5.13. Для запобігання вибуху вентиль кисневого балона та кисневий редуктор необхідно ретельно оберігати від потрапляння на них ЛЗР і ГР.

10.1. Автоматизація та сигналізація

10.1.1. Монтувати та експлуатувати системи КВПіА виробничих процесів, системи ПАЗ, а також зв'язку і сповіщення про аварійні ситуації на підприємствах з виготовлення синтетичного етилового спирту треба, враховуючи вимоги затвердженої проектної документації, НАПБ А.01.001-2004, СНиП 3.05.07-85 "Системи автоматизации", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.10.85 N 175, та чинного законодавства.

10.1.2. Засоби автоматизації, які використовують за ПЛАС відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99, повинні бути виділені та позначені за місцем їх розташування у технологічному регламенті та інструкціях з охорони праці, розроблених відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.

10.1.3. Системи КВПіА, управління та ПАЗ, а також зв'язку і сповіщення маркуються з нанесенням відповідних написів.

10.1.4. У випадку відключення електрики або припинення подачі стисненого повітря для живлення систем КВПіА та управління системи ПАЗ забезпечують переведення технологічного об'єкта в безпечний стан.

10.1.5. Повітря для компресорів та систем КВПіА повинно бути очищене від масла, вологи, пилу. Якість стисненого повітря повинна відповідати вимогам ДСТУ 4169-2003 "Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти" (ISO 8573-1:2001, MOD) та бути не нижче 1 класу забрудненості.

10.1.6. Недопускається використання інертного газу для живлення систем КВПіА.

10.1.7. Не допускаються ведення технологічних процесів та робота обладнання з несправними або вимкненими системами КВПіА, управління та ПАЗ.

10.1.8. Перевірку, випробовування КВПіА потрібно проводити згідно з ДСТУ 3400:2006 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів".

10.1.9. Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації повинні відповідати умовам навколишнього середовища і номінальній напрузі мережі.

10.1.10. Для живлення КВПіА повинні використовуватися виробничі розподільчі пристрої, до яких не підключено різко змінне навантаження.

10.1.11. Підлога у приміщеннях, де розташовано розподільчі пристрої, повинна бути такою, що не проводить електричний струм. Під час ремонту електроапаратури розподільчих пристроїв на підлозі перед ними обов'язково повинен бути діелектричний гумовий килимок.

10.1.12. Не допускається проводити через приміщення, де розташовано розподільчі пристрої, пожежні водопроводи і розташовувати в них шафи для пожежних кранів та рукавів. Для пожежогасіння в цих приміщеннях треба застосовувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.

10.1.13. Залишати розподільчі пристрої автоматики і контрольно-вимірювальних приладів незамкненими не допускається.

10.1.14. У приміщеннях, де розташовано розподільчі пристрої, має бути повітряне опалення.

10.2. Електропостачання та електрообладнання

10.2.1. Улаштування, утримання, експлуатація і обслуговування електричних установок та електричних мереж мають відповідати вимогам:

НПАОП 40.1-1.01-97;

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98);

Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002);

чинного законодавства з охорони праці, що регулює питання улаштування електроустановок.

10.2.2. Обслуговувати діючі електроустановки, організовувати і виконувати ремонтні, монтажні або налагоджувальні роботи та випробовування повинні спеціально підготовлені й атестовані електротехнічні працівники, що мають відповідну групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

10.2.3. Підключати і відключати магістральні лінії або лінії мережі електроживлення повинні лише електротехнічні працівники. Лінії живлення окремих електроприймачів або групи можуть підключати та відключати уповноважені працівники, які обслуговують ці електроприймачі.

10.2.4. Електродвигуни, пускорегулювальна, контрольно-вимірювальна і захисна апаратура, а також допоміжне електротехнічне обладнання за формою виконання, способом установлення та захисту, за якістю ізоляції повинні відповідати вимогам чинних НПАОП.

10.2.5. В електричних схемах машин і обладнання повинен бути передбачений захист від перевантаження та короткого замикання, який забезпечує автоматичне розвантаження або відключення.

10.2.6. Електроустановки, які розміщують в пожежонебезпечних зонах усередині і назовні приміщень, - стаціонарні, переносні і пересувні - повинні відповідати вимогам чинних НПАОП. При виборі електрообладнання, що встановлюють у пожежонебезпечних зонах, треба враховувати агресивність навколишнього середовища.

10.2.7. Електричні проводи і арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях мають бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень та хімічних чинників.

10.2.8. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу треба застосовувати кабелі та проводи, які не поширюють горіння. Не допускається застосування кабелів із горючою поліетиленовою ізоляцією.

10.2.9. Використання електрозахисних засобів, які застосовують під час експлуатації та ремонту електроустановок, необхідно здійснювати згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.01-97.

10.2.10. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу треба дотримуватися вимог захисту від іскроутворення, обумовленого наявністю статичної електрики, відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования".

10.2.11. З'єднання приладів, апаратів та двигунів з проводами повинно бути надійно ізольованим і не спричиняти недопустимих місцевих перегрівань.

10.2.12. Пускову апаратуру необхідно розміщувати безпосередньо поблизу електродвигунів та робочих місць; у разі застосування кнопкових станцій необхідно захищати їх від випадкових включень; розподільче, електросилове й освітлювальне обладнання, а також окремі пускові прилади слід розміщувати в безпечному і зручному для обслуговування місці.

10.2.13. Для живлення переносних і пересувних електроприймачів треба застосовувати шнури і гнучкі кабелі з мідними жилами спеціального призначення з урахуванням можливих механічних впливів.

10.2.14. Виробниче обладнання з електричним приводом повинно мати засоби або пристрої захисту від ураження електричним струмом згідно з вимогами ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

10.2.15. Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення або/та занулення, що відповідає вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление".

10.2.16. Постійні заземлювальні пристрої повинні відповідати вимогам чинних НПАОП і мати паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні та розрахункові величини, дані результатів оглядів і випробовувань.

10.2.17. Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірка з'єднання між заземлювачами та заземлювальними елементами й інші випробування електроустановок повинні проводитися в обсязі та з періодичністю, вказаними в НПАОП 40.1-1.21-98.

10.2.18. Двері розподільчих пристроїв повинні замикатися на ключ.

10.2.19. Розподільчі пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують призначення окремих електричних кіл і панелей.

10.2.20. На приводах комунікаційних апаратів повинні бути чітко вказані положення "Включено" та "Відключено".

10.2.21. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок не допускається.

10.2.22. Огляди електроустановок здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

10.2.23. Огляд, випробування та експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687.

10.2.24. Атестація фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, здійснюється відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.12.2006 N 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2007 за N 103/13370 (НПАОП 0.00-6.08-07).

10.2.25. Обсяг та періодичність контролю устаткування підвищеної небезпеки встановлюють відповідно до вимог НД, інструкцій заводів-виробників та щорічних планів, які затверджує працівник, відповідальний за енергогосподарство.

10.2.26. Приєднання до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати згідно з вимогами НПАОП 40.0-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний" (далі - ГОСТ 12.2.013.0-91).

10.2.27. Ручні електричні машини (інструмент) та допоміжне обладнання до них треба періодично повіряти не рідше одного разу на шість місяців згідно з вимогами ГОСТ 12.2.013.0-91.

10.2.28. У разі наближення грози необхідно припинити всі роботи на повітряних лініях і в відкритих розподільчих пристроях, а в закритих розподільчих пристроях - роботи на вводах і комутаційній апаратурі, яку приєднано до повітряних ліній.

10.2.29. Параметри електромагнітних полів під час роботи з силовими джерелами повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.6.096-2002.

10.3. Опалення та вентиляція

10.3.1. Температура повітря в основних опалюваних виробничих приміщеннях повинна підтримуватися згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99.

10.3.2. У приміщеннях з вибухопожежонебезпечними технологічними процесами передбачається повітряне опалення, поєднуване з припливною вентиляцією.

Допускається застосовувати водяне або парове опалення приміщень за умови, що використовувані в процесі речовини не утворюють з водою вибухонебезпечних продуктів. Максимальна температура (град.С) поверхонь нагріву систем опалення не повинна перевищувати 80% мінімальної температури самозаймання речовини, яку використовують у технологічному процесі.

10.3.3. Усі приміщення підприємства повинні бути обладнані системами вентиляції, які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища, влаштування і експлуатація яких повинні відповідати вимогам будівельних норм та правил, санітарних норм проектування промислових підприємств та НД.

10.3.4. Безпечна експлуатація систем вентиляції на підприємствах виробництва синтетичного етилового спирту має відповідати вимогам Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05.10.2009 N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.10.2009 за N 988/17004.

10.3.5. Вентиляційні системи повинні передбачатися такими, щоб під час їх роботи концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, на робочих місцях виробничих приміщень і в адміністративно-побутових приміщеннях не перевищувала 30% від ГДК. Визначають концентрацію шкідливих речовин у повітрі за ГОСТ 5439-76 "Газы горючие природные и искусственные. Метод определения объемной доли компонентов на комплектах для газовых анализаторов типа КГА".

10.3.6. Системи вентиляції зі збиральними пристроями (труби, шахти, дефлектори) мають забезпечувати ефективне розсіювання в атмосфері викидів шкідливих речовин, які не повинні перевищувати ГДК в атмосферному повітрі населених пунктів. Якщо цю вимогу не забезпечено, то треба передбачити очищення повітря в системах вентиляції відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 (далі - ДСН-201-97), та ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями".

10.3.7. Місце для забирання припливного повітря треба вибирати в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та вентиляційних викидів.

У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне повітря треба попередньо очистити для того, щоб після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не перевищувала ГДК.

10.3.8. У приміщеннях управління та виробничих приміщеннях потрібно передбачати сигналізацію щодо справної роботи вентиляційних систем.

10.3.9. Періодично, але не рідше одного разу на рік, треба проводити аналіз на вміст шкідливих газів, пари і пилу на робочих місцях підприємств основної хімічної промисловості органами санітарно-епідеміологічної служби згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

10.4. Водопостачання та каналізація

10.4.1. Водопровід та каналізація на підприємстві з виготовлення синтетичного етилового спирту повинні відповідати затвердженій в установленому порядку проектній документації.

Склад стічних вод з очисних споруд підприємства регламентується відповідно до вимог санітарних норм, а якщо їх немає - відповідно до ДСП 173-96.

10.4.2. Безпечна експлуатація і ремонт систем водопостачання і каналізації підприємств організовуються відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864.

Скидання зворотних вод у водні об'єкти та відведення забруднених промислових стоків треба виконувати з урахуванням вимог ДСП 173-96, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 N 465, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691, НАПБ А.01.001-2004.

10.4.3. Зовнішнє протипожежне водопостачання повинно відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.

10.5. Освітлення

10.5.1. Природне та штучне освітлення виробничих і допоміжних приміщень має відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168.

10.5.2. Експлуатувати пристрої для освітлення треба відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности".

10.6. Підйомно-транспортні засоби

10.6.1. Будова, встановлення та експлуатація кранів усіх типів, ручних і електричних талів, лебідок для піднімання вантажу, підіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

10.6.2. Переміщення вантажів підйомно-транспортними засобами необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

10.6.3. Транспортування вантажів здійснюється транспортними засобами, які відповідають вимогам ГОСТ 12.2.003-91.

Перевезення працівників автокарами, автонавантажувачами та електрокарами не допускається.

Експлуатація транспортних засобів у несправному стані не допускається.

10.6.4. Транспортування вантажів повинно здійснюватись в уніфікованій тарі, яка має відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".