Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж

засоби захисту (спеціальні промислові респіратори з відповідним фільтром, протигази з відповідними промисловими коробками або ізолювальні засоби захисту органів дихання, спеціальний захисний одяг) знімає на відкритій місцевості або в спеціально обладнаному приміщенні.

6. У разі виявлення розливу ртуті на відкритій місцевості сили і засоби залучаються і діють згідно з пунктом 3 цієї глави.

Забруднена територія по периметру огороджується стрічкою та позначається попереджувальними знаками "Обережно - ртуть! Прохід заборонено".

7. У разі отримання інформації про розлив ртуті в житлових приміщеннях унаслідок механічного пошкодження ртутьвмісних приладів (медичного термометра тощо) сили і засоби залучаються та діють у порядку, визначеному в пункті 3 цієї глави.

У разі звернення мешканців житлових приміщень до чергової служби ДСНС їм надаються роз’яснення щодо першочергових дій:

приготувати розчин демеркуризаторів;

гумовою грушою, аркушами паперу з використанням совка зібрати рідку ртуть та помістити її у скляну банку з демеркуризаторами;

банку щільно закрити кришкою та поставити в безпечне місце без доступу до нього людей;

якщо ртуть була на доріжках, килимах - зібрати її і винести на відкриту місцевість, провести обов’язкову демеркуризацію;

у приміщенні, де виявлено розлив рідкої ртуті, промити підлогу демеркуризаторами;

через добу промити підлогу чистою водою.

1. ДТП характеризується необхідністю оперативного реагування, використання спеціальних засобів, негайного надання екстреної медичної допомоги постраждалим під час їх вилучення з деформованих транспортних засобів, постійного підтримання взаємодії з відповідними підрозділами, залученими до ліквідації наслідків НС (небезпечних подій), пов’язаних з ДТП, організації заходів безпеки рятувальників під час проведення робіт.

2. До ліквідації наслідків НС (небезпечних подій), пов’язаних із ДТП (на залізничних переїздах, під час транспортування небезпечних вантажів, зіткнення і перекидання автомобілів, пожежі на автотранспорті, падіння автомобілів з крутих схилів, потрапляння автомобілів під лавини, селі, падіння автомобілів у воду), залучаються підрозділи ОРС ЦЗ.

3. АРІНР у разі ДТП включають:

розвідку та оцінку обстановки;

запобігання вторинним чинникам;

стабілізацію транспортного засобу;

відключення акумуляторної батареї;

організацію доступу до постраждалих;

деблокування постраждалих;

надання домедичної допомоги постраждалим;

вилучення постраждалих з пошкодженого транспортного засобу;

евакуацію постраждалих та передання їх бригадам екстреної медичної допомоги.

4. У разі ліквідації наслідків НС (небезпечних подій), пов’язаних з ДТП, на підрозділи ОРС ЦЗ покладаються завдання з рятування постраждалих та усунення загрози вторинних факторів ураження (ліквідація пожеж, локалізація дії небезпечних речовин, ліквідація загрози обвалу пошкоджених конструкцій тощо).

5. З прибуттям підрозділу ОРС ЦЗ на місце події проводиться обмеження руху транспортних засобів на автодорозі біля місця виникнення ДТП, розвідка, під час якої визначаються тип і стан аварійних транспортних засобів, положення і стан постраждалих, виявляється наявність або загроза виникнення вторинних факторів ураження.

6. Під час проведення оцінки обстановки, що склалася внаслідок ДТП, оглядається місце проведення АРІНР та визначаються шляхи забезпечення безпеки рятувальників під час їх виконання (інтенсивність руху транспорту, розташування аварійного транспортного засобу щодо проїзної частини, визначення меж робочих зон тощо), проводиться оцінка складності та обсягів АРІНР, можливостей залучених сил та засобів щодо їх виконання, впливу на виконання завдань метеоумов, часу доби та пори року.

7. Визначаються необхідні сили, засоби та способи дій, надається інформація керівнику підрозділу ОРС ЦЗ через систему оперативно-чергової служби, організовується взаємодія з відповідними підрозділами з питань установлення режимів руху транспорту для безпечного проведення рятувальних робіт, надання домедичної, екстреної медичної допомоги та евакуації постраждалих.

8. Керівник підрозділу визначає завдання особовому складу, доводить заходи безпеки під час виконання робіт, установлює межі робочих зон, технологію виконання робіт, розподіляє обов’язки між особовим складом, визначає порядок приведення в готовність засобів рятування та інструменту, призначає безпечні місця доступу до аварійного транспортного засобу і постраждалих, місця для безпечної стоянки транспортних засобів свого підрозділу, складування уламків і вантажу для усунення перешкод проведенню робіт, ставить завдання медперсоналу.

9. Роботи з деблокування постраждалих необхідно починати тільки після стабілізації ушкодженого транспортного засобу і вантажу, що перевозився, та закріплення інших нестійких об’єктів, які становлять небезпеку для особового складу під час проведення АРІНР.

Стабілізація аварійного транспортного засобу здійснюється шляхом його фіксації з метою недопущення розкачування, зсуву, перевертання, щоб запобігти отриманню додаткових травм постраждалими та убезпечити рятувальників під час проведення АРІНР.

З метою попередження загоряння аварійного транспортного засобу та запобігання додатковому травмуванню постраждалих унаслідок раптового спрацьовування систем пасивної безпеки (повітряні подушки і піротехнічні системи ременів безпеки) до початку АРІНР здійснюється відключення акумуляторної батареї.

10. Проводячи АРІНР у разі ДТП за участю гібридних та електромобілів, необхідно враховувати такі небезпечні фактори для особового складу та постраждалих:

ураження електричним струмом (навіть у разі вилученого запобіжника для дезактивації високовольтної системи);

вибухонебезпеку високовольтної акумуляторної батареї в разі перегрівання та ймовірність повторного загоряння після гасіння;

ймовірність перекидання автомобіля, зумовлену великою вагою та місцем розміщення високовольтної акумуляторної батареї.

Проводячи АРІНР у разі ДТП за участю автомобілів з газобалонним (пошкодженим газобалонним) обладнанням, необхідно враховувати такі небезпечні фактори для особового складу та постраждалих:

загроза вибуху газових балонів (резервуарів) під високим тиском;

можливість травмування ударною хвилею або уламками газових балонів (резервуарів);

наявність бензину в паливному баку в автомобілях з газобалонним обладнанням;

руйнування конструкції автомобіля.

У разі деблокування постраждалих необхідно використовувати іскробезпечне обладнання.

11. Рятування людей організовується шляхом пріоритетного виконання робіт із забезпечення доступу до постраждалих з тяжкими травмами, першочергового проведення робіт щодо зниження або усунення дії вторинних факторів (механічне, теплове або хімічне ураження тощо) на постраждалих, використання найбільш простих шляхів для швидкого доступу до постраждалих і надання їм домедичної та екстреної медичної допомоги, негайного вилучення постраждалого із транспортного засобу у разі виникнення загрози ураження вторинними факторами або різкого погіршення стану травмованих. Рішення щодо негайного вилучення постраждалих із транспортного засобу приймається на підставі висновку медичного персоналу.

У разі якщо медичний персонал ще не прибув, а існує загроза життю чи здоров’ю постраждалих, рішення щодо вилучення постраждалих приймає керівник підрозділу, що проводить АРІНР.

12. Рішення про припинення АРІНР з ліквідації наслідків ДТП приймає Керівник робіт з НС після евакуації всіх постраждалих та усунення загрози ураження вторинними факторами.

1. Послідовність дій підрозділів ОРС ЦЗ визначається ПЛА на об’єктах метрополітену, вимоги до яких визначено у Правилах безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 грудня 2016 року № 1592, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 січня 2017 року за № 129/29997.

На підрозділи ОРС ЦЗ покладаються завдання з надання домедичної допомоги постраждалим, евакуації пасажирів з небезпечної зони (вагонів, що знаходяться на станції, платформ, розподільних залів, вестибюлів) та виведення їх на поверхню.

2. Керівник підрозділу ОРС ЦЗ з прибуттям на місце НС доповідає начальнику Штабу з ліквідації НС і діє за його вказівками відповідно до спільно прийнятих рішень.

Під час проведення розвідки визначаються обсяг робіт, шляхи евакуації та можливі способи організації зв’язку під час виконання АРІНР.

За результатами огляду місця проведення АРІНР визначаються заходи безпеки рятувальників, проводиться оцінка складності та обсягів рятувальних робіт, можливостей залучених сил і засобів щодо їх виконання, впливу вторинних факторів (задимленість, відсутність електропостачання, ураження хімічними речовинами тощо).

Визначаються необхідні сили, засоби та способи дій, надається інформація керівництву.

Організовується взаємодія з черговими службами, аварійними підрозділами метрополітену та системи екстреної медичної допомоги з питань визначення шляхів та порядку евакуації, надання допомоги з виведення пасажирів із станції, забезпечення проходу рятувальників до місця події, надання домедичної допомоги постраждалим на поверхні.

Організовується рятування людей шляхом надання домедичної допомоги постраждалим на місці, евакуації пасажирів з небезпечної зони та виведення їх на поверхню всіма спільно визначеними шляхами, передачі постраждалих працівникам екстреної медичної допомоги.

Керівник підрозділу визначає завдання особовому складу, доводить заходи безпеки під час виконання АРІНР, установлює ділянки проведення робіт, шляхи евакуації пасажирів та постраждалих на поверхню, розподіляє обов’язки між особовим складом, визначає порядок і способи зв’язку між рятувальниками під час виконання завдань.

1. АРІНР на висотних об’єктах житлового та промислового призначення виконуються у випадках:

руйнування об’єктів, викликаних землетрусами, вибухами, саморуйнуванням тощо;

повеней, затоплень;

пожеж.

2. Безпосереднє виконання АРІНР включає:

вибір і організацію місць і способів закріплення мотузок;

підйом спорядження і рятувальників до постраждалого;

надання домедичної та екстреної медичної допомоги постраждалим;

укладання та закріплення постраждалих на ношах;

організацію страховки та самостраховки, навішування перил (за потреби), канатної дороги тощо;

спуск і транспортування потерпілого до рівня руху автотранспорту;

евакуацію постраждалих до закладів охорони здоров’я спеціалізованим санітарним транспортом;

дотримання заходів безпеки.

1. До обмежених (замкнутих) просторів належать ємності (цистерни, баки, котли), колодязі, димоходи, вузькі проходи в тунелях і підвалах тощо.

Особливістю проведення АРІНР у замкнутих просторах є:

можливість накопичення газоподібних небезпечних хімічних речовин у великих концентраціях, вибухонебезпечних та отруйних газів, як наслідок - отруєння (знепритомлення) тих, хто працює у таких замкнутих просторах;

складність доступу рятувальників до постраждалих;

обмежена кількість часу на проведення АРІНР;

вірогідність зсувів (обвалів) ґрунту під час дій у земляних колодязях;

різке підвищення ґрунтових вод та зміщення кілець колодязів;

загроза вибуху або пожежі.

2. До роботи зі спуском у колодязь слід залучати не менше трьох рятувальників:

рятувальник, який спускається, повинен надягти рятувальний пояс з лямками, ізолювальний засіб індивідуального захисту органів дихання, надійно закріпитися запобіжною мотузкою, довжина якої має бути на 3 метри довшою, ніж глибина колодязя. Він повинен весь час слідкувати за своїм самопочуттям. У разі появи болю та шуму в голові необхідно подати сигнал про негайний підйом нагору;

другий рятувальник повинен підтримувати зв’язок з тим, хто перебуває в колодязі, тримати кінець мотузки і у разі потреби разом з третім рятувальником негайно підняти рятувальника з колодязя і надати домедичну допомогу, не допускати безперервного перебування рятувальника в колодязі понад 10 хв;

третій рятувальник повинен слідкувати за обстановкою на території біля колодязя, не допускати до неї сторонніх осіб (особливо з відкритим вогнем), тварин, транспортні засоби. Надавати допомогу в підйомі рятувальника з колодязя, а під час проведення робіт подавати аварійно-рятувальне обладнання. Виконувати вказівки другого рятувальника (страхувальника), слідкувати за поданням повітря.

Робота в колекторах виконується ланкою, яка складається з 5 рятувальників. Один рятувальник - у колекторі, по одному спостерігачу - в колодязях, між якими знаходиться колектор, і по одному рятувальнику - на поверхні цих колодязів для підтримання зв’язку між рятувальниками, які перебувають у колекторі і колодязях, і надання в разі потреби допомоги.

Спостерігачі в колодязях повинні мати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання, рятувальник у колекторі - шланговий протигаз (ізолювальний засіб індивідуального захисту органів дихання).

У разі якщо проведення рятувальних робіт потребує перебування в замкнутому просторі двох рятувальників, кількість розрахунку (ланки) рятувальників збільшується.

Усі роботи в замкнутих просторах проводяться в ізолювальних засобах індивідуального захисту органів дихання з використанням спеціального обладнання та інструментів, освітлювальних приладів тощо у вибухозахищеному виконанні.

В умовах обмеженого простору за рішенням керівника АРІНР дозволяється спуск рятувальника, включеного в ізолювальний засіб індивідуального захисту органів дихання, закріплений на рятувальній мотузці вище рятувальника.

3. Рятувальні роботи проводяться безперервно до повного їх завершення.

Керівник робіт із НС у замкнутому просторі організовує оточення місця проведення робіт та медичне забезпечення.

4. З прибуттям підрозділу ОРС ЦЗ до місця проведення АРІНР, пов’язаних з роботами в обмежених (замкнутих) просторах:

уживаються заходи щодо знезараження зазначених просторів шляхом вентиляції або нейтралізації небезпечної хімічної речовини;

з’ясовується відстань, на якій працюватимуть рятувальники, від місця забору чистого повітря, тип небезпечної хімічної речовини, яка може там знаходитися, конструктивні особливості замкнутого простору, обсяг робіт, які необхідно виконати, та їх специфіка, шляхи та способи потрапляння в замкнутий простір рятувальників і евакуації постраждалих;

проводиться розрахунок сил та засобів, необхідних для проведення АРІНР;

визначається персональний склад ланки рятувальників, які безпосередньо проводитимуть АРІНР, та тих, хто їх страхує.

5. Перед початком проведення АРІНР:

організовується перевірка готовності до застосування ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання, електричних ліхтарів у вибухобезпечному виконанні, іншого рятувального спорядження (сигнально-рятувальні шнури, рятувальні пояси, рятувальні мотузки, індивідуальні канатно-спускові пожежні пристрої тощо);

організовується вимір наявності небезпечних газів або хімічних речовин, установлюється їх концентрація та за можливості організовується провітрювання (вентиляція) замкнутого простору;

визначається організація зв’язку між тими, хто працює в замкнутому просторі і страхувальниками;

установлюються умовні сигнали в разі небезпеки для рятувальників, за якими проводитимуться рятувальні роботи (підйом постраждалих);

установлюється можливість подання (нагнітання) повітря до місця проведення робіт.

6. Під час проведення робіт в ізолювальних засобах індивідуального захисту органів дихання:

виставляється пост безпеки та здійснюються необхідні розрахунки щодо часу роботи в загазованому середовищі;

визначаються рятувальники, які проводитимуть роботи в замкнутому просторі та на свіжому повітрі;

визначається оснащення - рятувальник повинен бути забезпечений захисним одягом та ізолювальним засобом індивідуального захисту органів дихання, які можуть бути використані за тактико-технічними характеристиками заводу-виробника, спеціальним рятувальним поясом та рятувальною мотузкою;

організовується контроль відповідності спорядження рятувальника проведенню робіт;

установлюються сигнали управління.

7. Керівник робіт із НС у замкнутих просторах повинен:

пересвідчитися, що рятувальник обв’язаний навколо талії рятувальною мотузкою та забезпечений додатковим пожежним поясом з карабіном і рятувальною мотузкою для рятування постраждалих, кінці обох рятувальних мотузок знаходяться ззовні;

поставити завдання рятувальникам та дати команду на початок проведення робіт;

забезпечити контроль за ходом проведенням АРІНР до повного виконання завдання;

доповісти старшому начальникові про завершення АРІНР.

1. Пошук постраждалих за допомогою службових собак під час проведення АРІНР здійснюють кінологи зі спеціально навченими собаками (кінологічними розрахунками) разом з підрозділами ОРС ЦЗ, оснащеними спеціальним устаткуванням для розбирання завалів і транспортування людей. Крім того, до пошуку постраждалих, а також тіл загиблих (трупів) під час проведення АРІНР можуть залучатися кінологічні підрозділи Національної поліції України та за згодою кінологи аварійно-рятувальних служб та громадських організацій.

На місці НС рятувальники-кінологи діють відповідно до наказів (рішень) Керівника робіт із НС та безпосереднього начальника.

2. Перед початком АРІНР проводиться розвідка з метою визначення:

межі зони НС;

зони пошуку, ймовірних місць перебування та кількості постраждалих;

найбільш зручних шляхів підходу аварійно-рятувальних груп та транспорту.

Старший групи кінологічних розрахунків (начальник підрозділу) надає пропозиції Керівнику робіт із НС щодо ведення пошуково-рятувальних робіт з використанням службових собак.

Під час ведення пошукових робіт з використанням службових собак ураховуються:

площа території, що обстежується, на якій виділяються зони "А" (місця найбільш імовірного перебування постраждалих) і "Б" (місця можливого перебування постраждалих);

складність рельєфу місцевості;

метеорологічні умови;

фактори, що ускладнюють роботу собак (пожежі, задимленість, наявність їдких подразнювальних речовин, пил тощо);

кількість службових собак та особливості роботи кожної з них;

наявні сили і засоби рятувальних груп, умови зв’язку та взаємодії між ними.

Після визначення порядку ведення пошукових робіт з використанням службових собак старший групи кінологічних розрахунків (начальник підрозділу) ставить завдання кожному кінологу (кінологічному розрахунку).

3. Рятувальники-кінологи зі службовими собаками, які прибули на місце пошуку, повинні знати:

оперативну обстановку в районі ведення робіт;

межі зон "А" і "Б";

точні межі своєї ділянки;

черговість послідовного опрацювання ділянок;

можливості службових собак у цій обстановці;

тактику використання службових собак;

сигнали зв’язку зі старшим групи кінологічних розрахунків (начальником підрозділу);

алгоритм взаємодії з рятувальниками;

необхідні заходи безпеки.

Час роботи собаки на ділянці не повинен перевищувати вісім годин з періодичними перервами на відпочинок (15-20 хв).

Ширина смуги, що обстежується собакою, має складати від 20 до 100 метрів.

Швидкість пошуку - від 1500 кв.м/год до 2000 кв.м/год.

1. У разі потреби підрозділи ОРС ЦЗ можуть залучатися для надання допомоги формуванням служби автомобільних доріг та комунальним службам у ліквідації транспортних заторів на автомобільних дорогах, що утворилися внаслідок снігових заметів.

2. До місць утворення транспортних заторів для відновлення руху направляється наявна інженерна техніка та автомобілі підвищеної прохідності, що можуть використовуватись як тягачі.

3. Насамперед із заторів вивільняються санітарні автомобілі екстреної (швидкої) медичної допомоги, автобуси з пасажирами, автомобілі з малолітніми дітьми, хворими і літніми людьми, для яких існує загроза життю та здоров’ю, автомобілі аварійних служб і транспортні засоби, які перевозять тварин, медикаменти та інші специфічні вантажі.

1. Вибухові технології під час проведення АРІНР з найбільшим ефектом застосовуються в умовах:

ліквідації крижаних заторів і зажорів;

попередження та ліквідації наслідків паводків і повені;

попередження та ліквідації наслідків сходу лавин, селів, обвалів;

локалізації лісових і торф’яних пожеж;

ліквідації наслідків землетрусів та аварій на промислових підприємствах.

Найбільш типовими операціями із застосуванням вибухових технологій є:

повне або локальне руйнування залізобетонних, бетонних, кам’яних, цегляних, дерев’яних та інших споруд, промислових і житлових будинків;

створення проходів (лазів) у монолітних залізобетонних, кам’яних, цегляних, дерев’яних та інших конструкціях;

перебивання залізобетонних плит, труб, стовпів, дерев, інших окремих елементів та конструкцій, корчування пнів;

улаштування проходів, проїздів, каналів, котлованів, вирв та інших заглиблень заданої конфігурації в скельних породах, мерзлих ґрунтах, грязекам’яній масі тощо;

переміщення ґрунтових та інших мас з метою перекриття каналів, утворення гребенів, брустверів, дамб;

захист мостів, шляхопроводів та інших об’єктів транспортної інфраструктури від пошкоджень під час льодоходу, ліквідація на водних об’єктах льодових та інших заторів, зажорів тощо.

2. Для виконання робіт, пов’язаних із застосуванням вибухових технологій, залучаються піротехнічні підрозділи ОРС ЦЗ.

Піротехнічні підрозділи проводять роботи з розвідки, вилучення, знешкодження, підйому, транспортування та знищення вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після війн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються в терористичних цілях), знищення (утилізації) боєприпасів шляхом підриву, руйнування та обвалення будівель, споруд, ліквідації крижаних заторів та захисту гідротехнічних споруд від льодоходу, гасіння лісових пожеж шляхом влаштування мінералізованих (протипожежних) смуг за допомогою вибуху, будівництва дамб (котлованів) та інші вибухові роботи.

Особовий склад піротехнічних підрозділів має бути забезпечений касками та бронежилетами з класом захисту 6 або IV рівнем захисту і знаками розрізнення на бронежилетах особового складу піротехнічних підрозділів, зразки яких наведено в додатку 11 до цього Статуту, а також індивідуальними медичними аптечками та іншим спорядженням, необхідним для виконання завдань згідно з нормами табельної належності, витрат і термінів експлуатації пожежно-рятувального, технологічного і гаражного обладнання, інструменту, індивідуального озброєння та спорядження, ремонтно-експлуатаційних матеріалів підрозділів ДСНС.

3. Рішення про застосування вибухових технологій під час проведення АРІНР приймає Керівник робіт із НС. Рішення про застосування вибухових технологій оформлюється наказом ДСНС про проведення вибухових робіт.

Керівником вибухових робіт призначається керівник піротехнічного підрозділу або представник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ, який має досвід проведення відповідних операцій із застосуванням вибухових технологій та допущений до виконання вибухових робіт.

4. Наказ про проведення вибухових робіт розробляє Штаб з ліквідації НС на підставі організаційно-технічної документації. Організаційно-технічну документацію на проведення вибухових робіт розробляє керівник піротехнічного підрозділу із залученням фахівців з необхідних напрямів залежно від виду підривних робіт.

У наказі про проведення вибухових робіт зазначається:

мета проведення вибухових робіт;

спосіб проведення вибухових робіт;

сили та засоби, залучені до безпосередньої підготовки та проведення вибухових робіт, а також їх забезпечення та оточення району проведення цих робіт;

порядок отримання, транспортування та зберігання (за потреби) вибухових речовин і засобів підриву;

організація матеріально-технічного забезпечення, а також взаємодії з іншими підрозділами або місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування, залученими до проведення вибухових робіт;

керівник вибухових робіт та його заступники (помічники) за напрямами (забезпечення, оточення тощо);

місце і час доведення до особового складу підрозділів, залучених до безпосередньої підготовки та проведення вибухових робіт, їх забезпечення та оточення району проведення заходів безпеки.

5. Вибухові роботи проводяться відповідно до організаційно-технічної документації та за суворого дотримання вимог чинного законодавства України.

На період проведення вибухових робіт особовий склад підрозділів ОРС ЦЗ та інших формувань відводиться на безпечну відстань.

6. Під час проведення вибухових робіт оформлюються такі організаційно-технічні документи:

наряд-допуск на виконання підривних робіт;

паспорт вибуху;

план-графік підривних робіт;

журнал обліку і видачі вибухових речовин та засобів підриву;

схема підвезення вибухових речовин та засобів підриву, послідовності їх видачі та порядок охорони тимчасового складу вибухових речовин та засобів підриву.

Для оперативного оформлення організаційно-технічної документації в піротехнічному підрозділі ДСНС заздалегідь розроблюються типові паспорти вибуху для ліквідації наслідків НС, що характерні для зазначеного регіону та включають:

схему розташування шпурів чи зовнішніх зарядів, найменування вибухових речовин та засобів підриву;

відомості про спосіб заряджання, число шпурів, їх глибину та діаметр, масу та конструкцію зарядів, послідовність і кількість засобів підривання зарядів, відомості про матеріал забивки та її довжину, схему монтажу підривної електромережі, схему та час провітрювання забою;

величину радіуса небезпечної зони (у тому числі за вражаючою дією уламків);

місця укриття підривників та особового складу на період проведення підривних робіт;

дані про розстановку постів оточення, розташування попереджувальних та заборонних знаків, що огороджують доступ до небезпечної зони та до місць підриву.

До паспорта додаються: ситуаційний план об’єкта в масштабі від 1: 1000 до 1: 2000 з нанесеними на ньому будівлями, спорудами, дорогами, наземними та підземними комунікаціями, лініями електропередач та іншими промисловими і цивільними об’єктами в районі провадження вибухових робіт; місцезнаходження й характеристики споруд, що охороняються, об’єктів, комунікацій; креслення будівельних конструкцій, що зруйнуються (у масштабі 1: 200); інші необхідні матеріали, схеми та креслення.

7. Виконання завдань з нетехнічного та технічного обстеження територій на наявність ВНП, проведення піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування, спеціальних вибухових робіт, транспортування виявлених ВНП, знешкодження (утилізацію) боєприпасів та інших ВНП, отримання, транспортування та зберігання (за потреби) вибухових речовин та засобів підриву здійснюють піротехнічні підрозділи згідно із законодавчими та іншими організаційно-розпорядчими документами.

1. Органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ виконання завдань за призначенням під час масових заворушень здійснюють відповідно до вимог цього Статуту у взаємодії з правоохоронними органами із дотриманням особовим складом заходів безпеки та з урахуванням ситуації, що склалася на місці НС, пожежі, небезпечної події.

2. Слідування підрозділів ОРС ЦЗ до місця виконання завдань за призначенням в умовах масових заворушень здійснюється найкоротшим та безпечним маршрутом. На випадок непередбаченої зміни обстановки під час руху визначається запасний маршрут.

3. Якщо життю і здоров’ю особового складу нічого не загрожує, сили та засоби пересуваються безпосередньо до місця НС, пожежі, небезпечної події і негайно розпочинають виконання завдань за призначенням.

4. У разі загрози життю і здоров’ю особового складу підрозділів ОРС ЦЗ виїзд до місця НС, пожежі, небезпечної події здійснюється після усунення правоохоронними органами зазначеної загрози. Залежно від віддаленості місця проведення робіт (за рішенням керівника підрозділу) особовий склад і техніка можуть перебувати в готовності до виїзду в пункті постійної дислокації або здійснити пересування до найближчих безпечних місць. Про ситуацію та прийняте рішення керівник підрозділу ОРС ЦЗ доповідає за підпорядкованістю до територіального органу ДСНС та інформує правоохоронні органи.

5. Під час виконання завдань за призначенням на місці НС, пожежі, небезпечної події встановлюється зв’язок з правоохоронними органами та місцевими органами виконавчої влади.

У разі створення оперативного штабу з припинення масових заворушень до його роботи залучається керівник (заступник керівника) територіального органу ОРС ЦЗ.

6. Гасіння пожеж, рятування людей, здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків НС розпочинаються за умови забезпечення правоохоронними органами безперешкодного доступу підрозділам ОРС ЦЗ до місця виникнення пожежі, НС, небезпечної події, а також убезпечення особового складу і техніки під час виконання ними завдань за призначенням.

1. Посадові особи оперативно-чергової служби ДСНС, оперативно-координаційних центрів територіальних органів ДСНС та керівний склад підрозділів ОРС ЦЗ забезпечують взаємодію з представниками підрозділів Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, місцевими органами виконавчої влади.

2. Посадові особи оперативно-чергової служби ДСНС, оперативно-координаційних центрів територіальних органів ДСНС здійснюють:

постійний моніторинг повітряного простору на території України за допомогою автоматизованих підсистем відображення відомостей про повітряну обстановку для встановлення ймовірної кількості та часу підльоту засобів повітряного нападу;

негайне інформування органів управління та підрозділів ОРС ЦЗ щодо загрози застосування засобів повітряного нападу для відведення особового складу в безпечне місце.

3. Органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ виконують завдання за призначенням у населених пунктах та/або на територіях, що потрапляють у зону обстрілів під час збройної агресії, із дотриманням особовим складом додаткових заходів безпеки з урахуванням ситуації, що склалася на місці НС, пожежі, небезпечної події, пов’язаної з обстрілами.

4. Особовий склад підрозділів ОРС ЦЗ під час реагування на НС, пожежі, небезпечні події, проведення АРІНР обов’язково повинен застосовувати засоби бронезахисту (бронешоломи, бронежилети) та бути забезпечений індивідуальними аптечками і турнікетами, а пожежно-рятувальні та аварійно-рятувальні транспортні засоби повинні бути укомплектовані медичними укладками і медичними ношами.

5. Під час організації заходів з реагування на НС, пожежі, небезпечні події органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ здійснюють обмін інформацією з підрозділами Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та місцевими органами виконавчої влади у визначених зонах оперативного реагування територіальних органів ДСНС щодо:

підконтрольності населених пунктів і територій та оперативної обстановки в районах їх розташування;

уточнення місць (районів) ведення артилерійських обстрілів, ракетних та авіаційних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, мінування території та види озброєння, що ймовірно можуть бути використані (артилерія, ракети, безпілотні літальні апарати, стрілецька зброя);

можливості виконання завдань за призначенням підрозділами ОРС ЦЗ, ураховуючи безпекову ситуацію в населеному пункті або на території, характер НС, пожежі, небезпечної події, загрозу їх розповсюдження на об’єкти критичної інфраструктури та забезпечення життєдіяльності, можливі ризики для життя людей;

уточнення безпечних маршрутів (основний і запасний) пересування підрозділів ОРС ЦЗ до місць виникнення НС, пожежі, небезпечної події.

6. Отримавши інформацію про виникнення НС, пожежі, небезпечної події керівник підрозділу ОРС ЦЗ, у районі виїзду якого сталася НС, пожежа, небезпечна подія, уточнює оперативну обстановку, розташування найближчих до місця виклику закладів охорони здоров’я (пунктів надання медичної допомоги) та приймає рішення щодо виїзду підпорядкованих сил і засобів до місця НС, пожежі, небезпечної події.

Залежно від відстані до місця виникнення НС, пожежі, небезпечної події за рішенням керівника підрозділу ОРС ЦЗ особовий склад і техніка можуть перебувати в пункті постійної дислокації в готовності до виїзду (на період обстрілів - в укритті) або здійснити пересування до найближчих безпечних районів. Про прийняте рішення керівник підрозділу ОРС ЦЗ негайно (протягом 10 хвилин) інформує засобами зв’язку оперативно-координаційний центр територіального органу ДСНС.

7. Реагування на НС, пожежі, небезпечні події, проведення АРІНР, розмінування (гуманітарного розмінування), евакуацію та життєзабезпечення населення, доставку гуманітарної допомоги (гуманітарних вантажів), забезпечення функціонування пунктів надання допомоги населенню, надання домедичної та психологічної допомоги постраждалим, забезпечення аварійним електроживленням об’єктів критичної інфраструктури, відновлювальні роботи та облаштування фортифікаційних споруд підрозділи ОРС ЦЗ здійснюють у підконтрольних населених пунктах і територіях:

за умови відсутності загрози життю і здоров’ю особового складу;

у взаємодії з підрозділами Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та місцевими органами виконавчої влади;

за умови супроводження підрозділу ОРС ЦЗ представниками підрозділів Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України в разі виконання завдань за призначенням у районах (на територіях), де можлива діяльність диверсійно-розвідувальних груп противника.

У разі наявності інформації про загрозу життю населення за рішенням керівника підрозділу ОРС ЦЗ реагування на НС, пожежі, небезпечні події може здійснюватися в умовах підвищеного ризику та небезпеки для життя і здоров’я особового складу.

8. Для оцінки обстановки та прийняття заходів реагування після обстрілу першочергово до місця виникнення НС, пожежі, небезпечної події залежно від безпекової ситуації може виїжджати одне відділення на чолі із старшою за посадою особою, яка перебуває в підрозділі ОРС ЦЗ, після чого приймає рішення щодо рятування людей, гасіння пожежі, проведення АРІНР та необхідності залучення основних і додаткових сил та засобів.

У разі необхідності до місця виникнення НС, пожежі, небезпечної події, спричиненої обстрілами, за рішенням керівника територіального органу ДСНС або керівника районного управління територіального органу ДСНС можуть направлятися відповідні мобільні оперативні групи.

9. Пересування підрозділу ОРС ЦЗ до місця виникнення НС, пожежі, небезпечної події здійснюється безпечним маршрутом. На випадок непередбачуваної зміни оперативної обстановки під час руху визначається запасний маршрут.

Техніка має рухатися зі збільшеною дистанцією між транспортними засобами. Під час пересування, як правило, вибираються дороги з твердим покриттям, мінімізується кількість зупинок техніки та переміщення особового складу.

Пересування техніки ґрунтовими та лісовими дорогами здійснюється, за необхідності, у супроводі піротехнічних підрозділів ОРС ЦЗ, підрозділів вибухотехнічної служби Національної поліції України або інженерно-саперних підрозділів Збройних Сил України.

10. З моменту виїзду та до повернення до пункту постійної дислокації старша за посадою особа підрозділу ОРС ЦЗ підтримує зв’язок з оперативно-координаційним центром територіального органу ДСНС (пунктом зв’язку підрозділу) та проводить оцінку обстановки на маршруті пересування.

11. Після прибуття підрозділу ОРС ЦЗ на місце виникнення НС, пожежі, небезпечної події визначається особа, яка здійснює спостереження повітряного простору щодо загрози застосування засобів повітряного нападу з метою оповіщення особового складу про небезпеку та підтримує постійний зв’язок з оперативно-координаційним центром територіального органу ДСНС.

Для оповіщення особового складу про небезпеку та негайного відходу із місць ліквідації НС, пожежі, небезпечної події визначається сигнал "Увага небезпека. Усі в укриття", який може оголошуватися через гучномовні пристрої пожежно-рятувальної (аварійно-рятувальної) техніки і по радіостанції.

12. У разі відсутності зв’язку на місці ліквідації НС, пожежі, небезпечної події старша за посадою особа підрозділу ОРС ЦЗ (мобільної оперативної групи) з урахуванням оперативної обстановки вживає заходів для організації зв’язку з оперативно-координаційним центром територіального органу ДСНС (пунктом зв’язку підрозділу), у тому числі через представників підрозділів Збройних Сил України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, які перебувають на місці ліквідації НС, пожежі, небезпечної події, та шляхом виходу визначеної особи підрозділу ОРС ЦЗ поза зону відсутності зв’язку.

13. Під час проведення розвідки додатково визначають:

безпечні місця для розміщення пожежно-рятувальної (аварійно-рятувальної) техніки;

шляхи евакуації та можливі місця для укриття особового складу на випадок повторного обстрілу (захисні споруди, найпростіші укриття, підвальні приміщення та заглиблені споруди, рельєф місцевості);

наявність ВНП на місці ліквідації НС, пожежі, небезпечної події.

14. Керівник підрозділу ОРС ЦЗ під час виконання завдань за призначенням, потрапляючи під обстріл, уживає заходів щодо негайного виїзду підрозділу із зони обстрілу в безпечне місце (на відкритій території - не ближче 500 м від зони обстрілу), а в разі неможливості організовує укриття особового складу і техніки на місцевості. Про обстановку, що склалася, керівник підрозділу ОРС ЦЗ доповідає до оперативно-координаційного центру територіального органу ДСНС та діє з урахуванням його інформації про загрозу застосування засобів повітряного нападу.

1. Марш - організоване переміщення підрозділів у колонах дорогами та обхідними шляхами з метою виходу у визначений район або на об’єкт готовими до подальших дій.

Марш здійснюється колонами автомобільної, гусеничної техніки або змішаними колонами. Під час маршу гусенична техніка, а також техніка, що має малий запас ходу, може перевозитися на трейлерах у складі колон.

Марш має здійснюватися з максимально можливою за цих умов швидкістю.

Добовий перехід підрозділу на марші становить:

для автоколон - до 300 км;

для гусеничних і змішаних колон - до 250 км.

Середня швидкість руху техніки становить:

для автоколон - 30-35 км/год;

для гусеничних і змішаних колон - 20-25 км/год.

У гірській, лісистій та болотистій місцевостях під час несприятливих погодних умов та за обмеженої видимості довжина добового переходу може зменшуватися до 200 км, а середня швидкість руху - до 15-20 км/год.

Дистанції між підрозділами можуть бути до 5 км, між колонами - 2-3 км, між машинами - 25-50 метрів. У разі обмеженої видимості, несприятливих погодних і складних дорожніх умов (круті підйоми, спуски і повороти) дистанція між машинами збільшується.

Кількість колон та маршрутів руху до району НС визначається відповідно до типу техніки в колонах, строку їх прибуття до місця робіт та стану шляхів сполучення.

Для своєчасного і організованого початку та здійснення маршу визначаються вихідний пункт та пункти регулювання із зазначенням часу їх проходження головою колони.

Віддалення вихідного пункту забезпечує можливість витягування колони від місця її формування.

Пункти регулювання визначаються через 3-4 години руху.

2. Привали та денний/нічний відпочинок призначаються для перевірки стану техніки, її обслуговування і дозаправки, прийняття їжі та відпочинку особового складу.

Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал - у другій половині добового переходу тривалістю до 2 годин.

У кінці кожного добового переходу призначається денний/нічний відпочинок, під час маршу на велику відстань (у разі потреби) надається добовий відпочинок через кожних три-п’ять добових переходів. Для привалу та відпочинку вибирається місцевість, придатна для розміщення техніки і особового складу.

3. Похідний порядок колони на марші має забезпечити її рух без перешкод і своєчасне прибуття на ділянки (об’єкти) виконання робіт або місця зосередження сил у найкоротші строки.

Похідний порядок колони на марші включає підрозділи забезпечення руху, головних сил, підрозділи матеріально-технічного забезпечення.

4. До початку і під час маршу (у разі потреби) організовується і проводиться розвідка маршрутів руху.

Інженерну розвідку на марші проводять інженерні підрозділи, а також підрозділи забезпечення руху для визначення стану шляхів, мостів і переправ, уточнення напрямків прокладання колонних шляхів, виявлення зон (районів, ділянок) забруднення, руйнувань, завалів, пожеж, затоплень і пошуку шляхів для їх обходу (об’їзду).

5. Для забезпечення РХБ захисту особового складу на марші вивчається обстановка щодо забруднення (зараження) місцевості, де проходять маршрути руху та розташовані місця зосередження сил.

Керівник підрозділу ОРС ЦЗ отримує дані про обстановку від вищого органу управління та організовує радіаційну (хімічну) розвідку і дозиметричний (хімічний) контроль на маршрутах руху і перед входженням підрозділу до районів відпочинку або зосередження. У разі потреби проводиться дезактивація (дегазація) окремих ділянок на маршрутах руху, мостах, переправах і в тунелях.

6. Медичне забезпечення маршу здійснюють медичні працівники на санітарному автомобілі ДСНС, який розташовується перед технічним замиканням колони. Організовується домедична допомога під час здійснення маршу шляхом само- та взаємодопомоги, на привалах - визначеними медичними фахівцями. Госпіталізація хворих на марші здійснюється до найближчих лікувальних закладів за маршрутом руху колони, про що інформується керівник підрозділу в пункті постійної дислокації.

Начальники територіальних органів ДСНС, через території яких пролягатимуть маршрути руху колон, у разі потреби забезпечують організацію стаціонарної медичної допомоги особовому складу на марші.

7. Технічне забезпечення маршу полягає у проведенні таких заходів з підготовки до маршу: технічне обслуговування машин; заходи щодо збільшення запасу ходу та прохідності техніки; поповнення до встановлених норм матеріальних запасів; підготовка пересувних засобів технічного обслуговування; ремонту та евакуації; підготовка водіїв та спеціалістів підрозділу технічного забезпечення.

8. Для надання допомоги водіям (екіпажам) у ремонті або евакуації техніки, що вийшла з ладу під час маршу, а також заправки пальним техніки організовується технічне замикання колон, до складу яких входять пересувні засоби технічного обслуговування та ремонту, тягачі для евакуації, машини з технічним майном і пальним.

9. Приймаючи рішення про проведення маршу, керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ визначає похідний порядок та розподіл сил і засобів по колонах, керівний склад, завдання, маршрут і швидкість руху, вихідний пункт і пункти регулювання, кількість, місця і тривалість зупинок для відпочинку на перший добовий перехід, час початку і закінчення маршу.

Під час організації маршу на велику відстань керівник органу управління (підрозділу) визначає кількість і тривалість добових переходів, кількість маршрутів на кожному переході, райони денного (нічного) і добового відпочинку та їх тривалість.

10. Керівник органу управління (підрозділу) визначає такі завдання на марш:

підрозділу забезпечення руху - склад, завдання, маршрут руху, місце в похідному порядку, час проходження вихідного пункту;

підрозділам ОРС ЦЗ - маршрут руху, місця в похідному порядку, час прибуття (виходу) у призначений район, місця і час привалів, вихідний пункт, пункти регулювання та час їх проходження;

підрозділам матеріального та технічного забезпечення - маршрут руху, місця в похідному порядку, район зосередження (відпочинку) та час прибуття до нього, місце і час привалів, порядок і строки надання допомоги екіпажам (водіям) у ремонті й обслуговуванні техніки, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання, порядок і час витягування колон.

11. Підрозділи ОРС ЦЗ на марші повинні суворо дотримуватися встановленого порядку, особливо швидкості руху, дистанції, заходів безпеки.

Під час руху через мости та залізничні переїзди вживаються додаткові заходи безпеки руху, у тому числі виставляються на небезпечних ділянках тягачі для негайної евакуації машин у разі їх зупинення.

На привалах похідний порядок колони не порушується, зберігаються встановлені для маршу дистанції між підрозділами, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче ніж 10 метрів одна від одної або на дистанції, установленій старшим колони (керівником органу управління, підрозділу ОРС ЦЗ).

У районах відпочинку підрозділи розташовуються поза шляхами у визначених місцях і порядку, що забезпечує найменшу втрату часу на формування колон.

Поповнення матеріальних запасів, заправка машин паливом під час маршу здійснюються у місцях привалів (районах відпочинку), при цьому паливо та інші засоби можуть підвозитися до них завчасно.

Управління підрозділами ОРС ЦЗ на марші здійснює старший колони (керівник органу управління, підрозділу ОРС ЦЗ) з пересувного пункту управління, склад і місце розташування якого в колоні визначаються залежно від одержаного завдання та умов. Зв’язок на марші здійснюється з використанням радіо- та мобільних засобів.

12. У разі здійснення маршу взимку вживаються заходи із запобігання обмороженню особового складу, готується техніка і оснащення до роботи в умовах низької температури, машини забезпечуються пристосуваннями та засобами підвищення прохідності.

У сильну заметіль та в разі снігових заметів рух припиняється і відновлюється за рішенням керівника підрозділу, який прийняв рішення про зупинку.

З метою забезпечення безперервності здійснення маршу в негоду на важкопрохідні ділянки маршрутів виділяються тягачі та вживаються інші заходи щодо підвищення прохідності машин. Для надання допомоги машинам, що застрягли, у кожній колоні розподіляються машини підвищеної прохідності.

Особлива увага приділяється організації регулювання руху в лісі. На лісових дорогах і у просіках установлюються роз’їзди, у разі потреби в окремих місцях розширюється проїзна частина дороги, передбачаються заходи для боротьби з пожежами і розчищення доріг від можливих завалів та інших перешкод.

13. У разі здійснення маршу в горах особлива увага приділяється підготовці техніки до експлуатації в гірській місцевості, прокладанню маршрутів руху, визначенню шляхів проходження складних ділянок (крутих поворотів, підйомів та спусків), виявленню ділянок можливих обвалів, осипів, лавин і місць їх обходу, місць переправ через річки, регулюванню руху під час проходження тунелів, переходів через перевали та ущелини, переправами через річки.

Швидкість руху під час подолання перевалів, спусків та під’їздів знижується, дистанція між машинами - збільшується.

На небезпечних ділянках маршрутів установлюють огорожі і добре видимі дороговкази. У вузьких місцях, на крутих поворотах, підйомах і на перевалах установлюються тягачі, попереджувальні знаки, а вночі - світлові покажчики або пости регулювання руху, забезпечені засобами зв’язку та освітлювальними пристроями.