Про затвердження Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні

Відповідно до пункту 7 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401,

1. Затвердити та ввести у дію Правила авіаційного пошуку та рятування в Україні (далі - Правила), що додаються.

2. Начальнику Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби Рунаєву І.В.:

2.1. Забезпечити подання наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію;

2.2. Забезпечити у 10-денний термін після реєстрації наказу його тиражування та надсилання до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Адміністрації Державної прикордонної служби України.

3. Після введення Правил у дію вважати таким, що не застосовується на території України, "Наставление по авиационной поисково-спасательной службе СССР", яке введено в дію наказом Міністра оборони СРСР від 19.12.89 N 475.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Антонця В.М.

1.1. Ці Правила регламентують проведення авіаційного пошуку та рятування повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха у районі пошуку та рятування України, і організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів, а також залучення авіаційних засобів пошуку та рятування у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, не пов'язаних з авіаційною подією.

1.2. Ці Правила поширюються на фізичних і юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, на яких покладено пошуково-рятувальне забезпечення польотів або які залучаються до виконання пошуково-рятувальних робіт з використанням авіаційних сил та засобів у районі пошуку та рятування України, і є обов'язковими для виконання ними.

1.3. Нормативні посилання

1.3.1. При розробці цих Правил використовувались такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Закон України від 14 грудня 1999 року N 1281-XIV "Про аварійно-рятувальні служби";

Закон України від 8 червня 2000 року N 1809-III "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

Закон України від 24 червня 2004 року N 1859-IV "Про правові засади цивільного захисту";

постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1539 "Про затвердження Положення про Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи";

постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року N 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями";

Конвенція про Міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944) та додатки до неї;

"Руководство по международному авиационному и морскому поиску и спасанию , Doc. 9731 AN/958, 2003, ІКАО:

том 1. Организация и управление, 2003;

том 2. Координация операций, 1999;

том 3. Подвижные средства, 2003;

Руководство по аэропортовым службам, Doc. 9137-AN/898:

часть 1. Спасание и борьба с пожаром, 1990, ІКАО;

часть 7. Планирование мероприятий на случай аварийной обстановки в аэропорту, 2001, ІКАО;

часть 8. Эксплуатационные службы аэропорта, 2002, ІКАО".

1.3.2. Розробка цих Правил здійснювалась відповідно до вимог таких нормативно-правових актів:

Указ Президента України від 4 березня 2004 року N 269 "Про вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій";

постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України";

постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2005 року N 1208 "Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України";

постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 року N 1643 "Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування";

постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року N 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях";

постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року N 174 "Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій";

постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року N 1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України";

постанова Кабінету Міністрів України 8 вересня 2004 року N 1172 "Про утворення Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби".

1.4. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

Аварійна стадія - загальний термін, що визначає в різних обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха.

Аварійна ситуація - відхилення від нормальних умов життя і діяльності людей, які призвели (можуть призвести) до загрози життю та здоров'ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів.

Аварійне сповіщення - передача повідомлення про аварійну ситуацію органу, який може надати допомогу або координувати її надання.

Аварійний приводний передавач (далі - ELT) - загальний термін, що використовується відносно устаткування, що передає відмітні сигнали на заданих частотах і, залежно від виду застосування, може спрацьовувати автоматично в результаті удару або приводитися в дію вручну.

ELT може бути одним з таких типів:

- автоматичний стаціонарний ELT (далі - ELT(AF) - ELT, який спрацьовує автоматично і стаціонарно, установлений на борту повітряного судна (далі - ПС);

- автоматичний переносний ELT (далі - ELT(AP)) - ELT, який спрацьовує автоматично, нерухомо закріплюється на борту ПС та легко знімається;

- ELT, що автоматично розгортається (далі - ELT(AD)), - ELT, який нерухомо закріплюється на борту ПС, автоматично розгортається і спрацьовує у результаті удару, а в деяких випадках також приводиться в дію гідростатичними датчиками. Передбачено також його розгортання вручну;

- аварійно-рятувальний ELT (далі - ELT(S)) - ELT, який знімається з борту ПС. Розміщується так, щоб його можна було легко використовувати в аварійній ситуації, і приводиться в дію уручну особами, які залишилися в живих.

Аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об'єкти права інтелектуальної власності (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт.

Аварійно-рятувальна команда (далі - АРК) - підрозділ, що має спеціальну підготовку й оснащений засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення пошуково-рятувальних робіт.

Авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням повітряного судна (ПС), яка має місце з моменту піднімання будь-якої особи на борт з наміром здійснити політ до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули ПС, і в ході якої: будь-яка особа отримує тілесні ушкодження зі смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження, або ПС одержує серйозні пошкодження конструкції, або виникла інша загроза безпеці польотів.

Авіаційний електрозв'язок - електрозв'язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб.

Авіаційний пошук і рятування - комплекс заходів, направлених на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим унаслідок авіаційної події.

Аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху ПС.

Акт незаконного втручання - це:

насильство стосовно особи, яка перебуває на борту ПС під час польоту, якщо такі дії можуть загрожувати безпеці цього ПС;

руйнування ПС, яке перебуває в експлуатації, або його пошкодження, що може вивести судно з ладу або загрожує його безпеці під час польоту;

розміщення або спроби розміщення в ПС, яке перебуває в експлуатації, пристрою або речовини, що може його зруйнувати або призвести до пошкодження, яке загрожує безпеці ПС під час польоту;

руйнування або пошкодження об'єктів радіонавігаційного забезпечення чи втручання в їх експлуатацію, якщо будь-яка зазначена дія загрожує безпеці ПС під час польоту;

повідомлення свідомо неправдивих відомостей, що можуть спричинити загрозу безпеці ПС під час польоту;

незаконне та навмисне використання пристрою, речовини або зброї для:

здійснення акту насильства стосовно особи в аеропорту, на аеродромі, що завдає або може завдати шкоди її здоров'ю чи заподіяти смерть;

руйнування або серйозне пошкодження обладнання чи споруд аеропорту, аеродрому, його служб і розташованих в аеропорту, на аеродромі ПС;

загрози безпеці польотів в аеропорту, на аеродромі.

Безпека польотів - комплексна характеристика повітряного транспорту та авіаційної діяльності, яка визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров'я людей.

Бортові аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби, функціонально пов'язані з конструкцією повітряного судна, знімні засоби та спорядження, що використовуються для рятування людей при виникненні й розвитку аварійних ситуацій на борту ПС.

Вертоліт - повітряне судно, важче за повітря, яке підтримується у польоті в основному за рахунок реакцій повітря з одним або декількома несучими гвинтами.

Вертоліт із льотно-технічними характеристиками класу 1 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови критичної силової установки може виконати посадку в зоні перерваного зльоту або безпечно продовжити політ до відповідної зони приземлення, залежно від того, коли відбулася відмова.

Вертоліт із льотно-технічними характеристиками класу 2 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови силової установки може безпечно продовжувати політ, за винятком тих випадків, коли відмова сталася до досягнення характерної точки після зльоту або після характерної точки до посадки, коли може бути потрібно виконати вимушену посадку.

Вертоліт з льотно-технічними характеристиками класу 3 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови силової установки в будь-якій точці траєкторії польоту повинен виконувати вимушену посадку.

Виживання - це активні, цілеспрямовані дії членів екіпажу і пасажирів повітряного судна з метою збереження життя, здоров'я і працездатності від впливу несприятливих факторів в умовах автономного існування.

Вимушена посадка - посадка, що не була передбачена планом польоту.

Державна авіація - частина транспортної системи держави, до якої входять підприємства, установи, організації і військові частини - експлуатанти державних повітряних суден.

Держава експлуатанта - держава, в якій знаходиться основне місце діяльності експлуатанта або, якщо експлуатант не має такого місця діяльності, постійне місце перебування експлуатанта.

Держава реєстрації - держава, до реєстру якої внесено ПС.

Допоміжний координаційний центр пошуку і рятування - орган, який підпорядковано Головному координаційному центру пошуку і рятування і створено для доповнення останнього.

Експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує ПС або пропонує свої послуги у галузі авіації та має сертифікат експлуатанта.

Експлуатант аеродрому - юридична або фізична особа, яка експлуатує аеродром.

Етап завершення операції - період в ході події, коли засоби пошуку та рятування повертаються до місця свого звичайного розташування і готуються до іншої операції.

"Зазнаю лиха" - сигнал, що передається екіпажем ПС радіотелефоном або за допомогою інших технічних засобів, коли йому або особам, котрі перебувають на його борту, загрожує безпосередня небезпека, яку не можна усунути лише силами екіпажу.

Запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати ПС у разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до призначеного аеродрому чи здійснювати на ньому посадку.

Керівництво польотами - здійснення повноважень відносно початку, продовження та закінчення польоту, а також зміни маршруту на користь безпеки ПС.

Координатор повітряних суден - особа, яка координує участь декількох ПС в операції з пошуку та рятування.

Керівник пошуково-рятувальної операції - уповноважена особа, яка тимчасово призначається, відповідно до чинного законодавства, для координації заходів реагування у зв'язку з реальною або передбачуваною надзвичайною ситуацією.

Координатор авіаційного пошуку та рятування - уповноважена особа, яка тимчасово призначається, відповідно до чинного законодавства, для координації авіаційних сил та засобів у пошуково-рятувальній операції.

Керівник на місці проведення операції - особа, яка призначається для координації пошуково-рятувальних операцій у конкретному районі.

Координатор авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції - особа, яка призначається для координації дій авіаційних сил та засобів на місці проведення пошуково-рятувальної операції.

Командний пункт (далі - КП) - пункт, де перебуває керівник аварійно-рятувальної операції і зібрані засоби зв'язку для забезпечення керівництва, координації та управління діями з пошуку та рятування.

Командир повітряного судна - пілот, який призначений експлуатантом або власником ПС виконувати обов'язки командира і відповідати за безпечне здійснення польоту.

Координаційний центр пошуку і рятування (далі - КЦПР) - орган, який несе відповідальність за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку і рятування та сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби.

Місце проведення операції - район пошуку або фактичне місце лиха.

Навчання - метод перевірки практичних дій за планами заходів на випадок аварійних ситуацій.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті, що сталися внаслідок авіаційної чи іншої надзвичайної події, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) - комплекс заходів, що забезпечує польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

План польоту - установлені відомості про намічений політ або частину польоту ПС, що подаються органам ОПР.

Повітряне судно - будь-який апарат, що утримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.

Повітряне судно, що зазнає або зазнало лиха, - коли судну, екіпажу та особам, які знаходяться на його борту, загрожує небезпека чи з яким втрачено зв'язок і його місцеперебування невідоме.

Посадковий майданчик - земельна ділянка або спеціально підготовлений майданчик мінімально допустимих розмірів для забезпечення зльоту та посадки ПС.

Пошук - операція, при якій використовуються персонал і засоби для визначення місцезнаходження осіб, які зазнають або зазнали лиха.

Пошуково-рятувальне повітряне судно - ПС, яке оснащено спеціальним устаткуванням, придатним для проведення пошуково-рятувальних операцій.

Пошуково-рятувальні засоби - пошуково-рятувальні ПС, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв'язку, наземне обладнання та спорядження, призначені для проведення АРР.

Пошуково-рятувальна команда - команда, яку укомплектовано підготовленим персоналом і оснащено устаткуванням, придатним для проведення пошуково-рятувальних операцій.

Пошуково-рятувальні сили - штатні та позаштатні підрозділи АРК та органи управління ними.

Пошуково-рятувальна служба - організація для здійснення функцій аварійного моніторингу, зв'язку, координації, пошуку та рятування.

Пошуково-рятувальна операція - сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за єдиним задумом, планом, метою, місцем та часом пошуково-рятувальних дій сил та засобів міністерств, відомств, організацій, а також приватних осіб.

Пошуково-рятувальне забезпечення польотів - комплекс заходів дотримання встановлених правил і нормативів (норм), які направлено на своєчасну підготовку, утримання на належному рівні готовності і залучення до дій сил та засобів реагування на надзвичайну подію з ПС.

Пошуково-рятувальне забезпечення польотів включає:

організацію сповіщення про лихо;

організацію чергування пошуково-рятувальних сил, засобів та органів управління ними;

організацію та виконання пошуково-рятувальних робіт;

проведення спеціальної підготовки екіпажів ПС, чергових підрозділів АРК та органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до дій з авіаційного пошуку та рятування;

організацію спеціальної підготовки екіпажів щодо дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання пасажирів і екіпажу при авіаційних подіях;

організацію технічного оснащення пошуково-рятувальних ПС, наземних пошуково-рятувальних командта АРК сучасними засобами пошуку та рятування;

організацію проведення інструктажу пасажирів на борту ПС щодо дій в аварійній ситуації.

Пошуково-рятувальні роботи (далі - ПРР) - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у горизонтальній та вертикальній площинах.

Для аеродромів цивільної авіації, як правило, радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА) від земної поверхні до встановленої верхньої межі.

Для аеродромів державної авіації, а також аеродромів спільного базування та/або використання, як правило, радіусом не більше 30 км від центру аеродрому (КТА).

Район відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення аварійно-рятувальних робіт - місцевість і повітряний простір над нею, у межах яких експлуатант аеродрому несе відповідальність за проведення пошуково-рятувальних робіт.

Район польотної інформації (далі - РПІ) - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення.

Район пошуку і рятування - зона певних розмірів, пов'язана з координаційним центром пошуку і рятування, у межах якої забезпечуються проведення пошуково-рятувальних операцій.

Рятування - операція, що здійснюється з метою рятування осіб, які зазнають або зазнали лиха, надання їм першої медичної і іншої допомоги та доставки їх у безпечне місце.

Сектор польотно-інформаційного обслуговування РДЦ (ПІО РДЦ) - орган, призначений для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування і аварійного оповіщення.

Сертифікат - документ, який свідчить, що його власник відповідає певним вимогам, які встановлено для цього напрямку діяльності.

Сертифікат експлуатанта - документ, що дозволяє експлуатанту виконувати певні комерційні повітряні перевезення.

Система КОСПАС-САРСАТ - супутникова система, призначена для виявлення аварійних маяків, що передають сигнали на частотах 121,5 Мгц і 406 Мгц.

Сигнал лиха (МЕЙДЕЙ - MAYDAY) - міжнародний радіотелефонний сигнал лиха, який передається у випадках, коли ПС загрожує безпосередня небезпека і йому необхідна термінова допомога.

Сортування постраждалих - ідентифікація постраждалих унаслідок авіаційної події, залежно від характеру та тяжкості отриманих ними травм.

Стадія лиха (DETRESFA) - ситуація, що характеризується наявністю обґрунтованої упевненості в тому, що ПС і особам, які перебувають на його борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека або потрібна негайна допомога.

Стадія непевності (INCERFA) - стан, який характеризується невпевненістю щодо безпеки ПС та осіб, які перебувають на його борту.

Стадія тривоги (ALERFA) - ситуація, за якої існує загроза для безпеки ПС і осіб, які перебувають на його борту.

Точка початку пошуку - точка, яка задається координатором пошуку та рятування, з якої починається здійснення схеми пошуку.

"Тривога" - сигнал оповіщення для АРК, коли авіаційна подія трапилась раптово або до очікуваної посадки ПС, що зазнає лиха, залишається менш як 30 хвилин.

Член екіпажу - особа, яку призначено власником або експлуатантом для виконання визначених обов'язків на борту ПС протягом польотного часу.

Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації - допоміжний оперативний робочий орган керівника операції, що створюється на термін її проведення.

2.1. Організація і основні функції національної системи пошуку та рятування

2.1.1. Система пошуку та рятування в Україні діє у межах єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Єдина державна система складається з постійно діючих територіальних і функціональних підсистем.

2.1.2. Єдина державна система проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є складовою єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, яка функціонує на загальнодержавному, регіональному та об'єктовому рівнях.

2.1.2.1. Основними завданнями Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є:

проведення авіаційного пошуку та рятування повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха у районі пошуку та рятування в Україні;

проведення аварійно-рятувальних робіт з використанням авіаційних сил і засобів у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, не пов'язаних з авіаційною подією.

2.1.2.2. Суб'єктами Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, центральні органи виконавчої влади, що регулюють діяльність авіації, підприємства, установи та організації усіх форм власності, що експлуатують повітряні судна або пропонують свої послуги в цій галузі.

2.2. Управління Єдиною державною системою проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт

2.2.1. Управління Єдиною державною системою проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт здійснюється на адміністративному та оперативному рівнях.

Адміністративне управління включає: розроблення нормативної бази, планування, організаційну роботу, комплектування персоналу, фінансування, оцінку і вдосконалення системи пошуку та рятування.

Оперативне управління - поточні й екстрені дії щодо підтримки операцій пошуку та рятування.

2.2.2. Урядовим органом державного управління у сфері авіаційного пошуку і рятування є Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба (далі - Укравіапошук).

Основним завданням Укравіапошуку є організація та забезпечення проведення пошуково-рятувальних робіт з використанням усіх наявних сил та засобів МНС України, а також сил та засобів інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, налагодження їх взаємодії.

2.2.2.1. Укравіапошук відповідно до покладених на нього завдань:

забезпечує функціонування Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

бере участь у розробленні пропозицій з питань формування і реалізації державної політики у сфері проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

розробляє плани взаємодії МНС України з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, а також з установами іноземних держав у сфері проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

організовує проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, налагоджує їх взаємодію;

здійснює управління діяльністю координаційних центрів і підрозділів авіаційних чергових сил з пошуку і рятування та їх забезпечення сучасними технічними засобами, необхідними для виконання покладених на них завдань;

забезпечує оперативну готовність регіональних координаційних центрів, органів управління авіаційних сил та засобів пошуку і рятування;

організовує за єдиним планом взаємодії цілодобове чергування авіаційних сил та засобів пошуку і рятування;

організовує та здійснює негайне проведення пошуку та рятування пасажирів і екіпажів повітряних суден, що зазнали лиха, у зонах відповідальності України за пошук і рятування, у тому числі у внутрішніх морських водах і територіальному морі, а за рішенням Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його заступника проводить пошукові та аварійно-рятувальні роботи під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

забезпечує професійну підготовку персоналу;

здійснює збір, обробку, обмін інформацією та розробляє рекомендації з питань пошуку і рятування для заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

контролює виконання вимог нормативних документів щодо проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

здійснює контроль за готовністю авіаційних сил та засобів пошуку і рятування центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності до проведення пошуку і рятування;

проводить аналіз діяльності авіаційних служб пошуку і рятування центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності за результатами проведення спільних навчань, пошуково-рятувальних робіт;

здійснює контроль за організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів повітряних суден авіації центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

здійснює розроблення нормативно-технічних документів та технічних завдань для авіаційних сил і засобів пошуку та рятування;

бере участь:

у роботі комісій з розслідування причин аварій, катастроф, інших небезпечних подій, унаслідок яких повітряні судна та аеромобільні засоби зазнали лиха;

в організації пошуку та евакуації космічних об'єктів, наукової і спеціальної апаратури в районі відповідальності України за пошук та рятування;

у розгляді проектів, ескізів пошуково-рятувальних засобів, спорядження та обладнання, випробуванні їх нових зразків і підготовці висновків;

у розробленні та виконанні науково-дослідних програм, дослідно-конструкторських робіт, розміщенні замовлень, у випробуваннях та впровадженні у виробництво пошуково-рятувальних засобів, спорядження та обладнання;

у роботі міжнародних організацій у сфері авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

у підготовці проектів міжнародних угод у сфері авіаційних пошуково-рятувальних робіт, розробленні заходів щодо впровадження стандартів, що рекомендуються Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO) та Міжнародною морською організацією (IMO);

уносить до відповідних органів пропозиції щодо припинення польотів у разі порушення вимог нормативних документів з питань пошуково-рятувального забезпечення до усунення недоліків;

консультує підрозділи пошуково-рятувальних служб з питань проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.

2.2.3. Центральним органом виконавчої влади, що регулює організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації, є Міністерство оборони України, яке створює відповідні служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

Основні функції і завдання служб пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації визначаються нормативно-правовими актами Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства та цих Правил.

2.2.3.1. У Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт Міноборони забезпечує:

функціонування КЦПР як допоміжного Головному КЦПР Укравіапошуку:

підтримання в оперативній готовності пунктів управління пошуково-рятувальними ПС до керівництва польотами у районі своєї відповідальності;

підтримання в оперативній готовності до дій ПС, що залучаються до пошуково-рятувальних робіт за планами взаємодії;

залучення до дій, за рішенням Головного КЦПР, пошуково-рятувальних ПС, які несуть чергування за договорами з Укравіапошуком.

2.2.4. Центральним органом виконавчої влади, що регулює організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації, є Державна адміністрація ЦА України, яка створює відповідні служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

Основні функції і завдання служб пошуково-рятувального забезпечення польотів ЦА визначаються нормативно-правовими актами Державної адміністрації ЦА України відповідно до чинного законодавства та цих Правил.

2.2.4.1. У Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт Державна адміністрація ЦА України забезпечує:

функціонування КЦПР ЦА як допоміжного Головному КЦПР Укравіапошуку:

здійснення управління пошуково-рятувальними ПС;

залучення аварійно-рятувальних команд до дій за рішенням Головного КЦПР.

2.2.5. Оперативними органами, які несуть відповідальність за сприяння ефективній роботі служб авіаційного пошуку та рятування і координації проведення авіаційного пошуку та рятування, є відповідні КЦПР.

2.2.5.1. Головний КЦПР є оперативним органом Укравіапошуку, який несе відповідальність за сприяння ефективній роботі Укравіапошуку і координацію проведення авіаційного пошуку та рятування у районі пошуку та рятування України.

2.2.5.2. У межах районних центрів ОПР Укравіапошук створює регіональні КЦПР як допоміжні, які безпосередньо підпорядковуються Головному КЦПР і несуть відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.

2.2.6. Орган, що регулює діяльність державної авіації, створює КЦПР, який у Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є допоміжним у виконанні функцій Головного КЦПР і несе відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування підпорядкованими йому силами та засобами.

2.2.7. Орган, що регулює діяльність цивільної авіації, створює КЦПР, який у Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є допоміжним у виконанні функцій Головного КЦПР і несе відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування підпорядкованими йому силами та засобами.

2.3. Організація авіаційного пошуку та рятування ПС, що зазнає або зазнало лиха

2.3.1. ПС, що зазнає або зазнало лиха, та всі особи, які знаходяться на його борту, підлягають негайному пошуку та рятуванню незалежно від національної належності або статусу таких осіб.

2.3.2. Правовою основою для створення організації пошуку та рятування є чинні законодавчі акти, які ґрунтуються на визнанні вимог міжнародних угод, учасником яких є Україна , і служать таким цілям:

визначення функції пошуку і рятування як одного із пріоритетних завдань держави;

виконання вимог і стандартів міжнародних авіаційних організацій;

призначення служб пошуку та рятування і визначення їх загальних обов'язків.

2.3.3. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що мають сили та засоби авіаційного пошуку та рятування, виділяють їх для проведення пошуку та рятування відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, або на підставі двосторонніх договорів з Укравіапошуком.

2.3.4. Організація пошуку і рятування у районах, де Україна межує із суміжними державами, регламентується двосторонніми угодами. Варіант типової угоди про пошук і рятування викладено в додатку 1 до цих Правил.

2.3.5. Україна надає дозвіл на доступ на свою територію рятувальних команд іншої держави з метою пошуку місця авіаційної події і рятування людей, які залишились живими після такої події, за умовами договорів, учасником яких вона є.

2.3.5.1. Організації Договірної держави, які виявили готовність залучити свої авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби до участі у проведенні пошуково-рятувальної операції, подають на адресу Укравіапошуку запит з докладним описом наміченої місії й обґрунтуванням її необхідності.

2.3.6. Район пошуку та рятування України - зона, яка своїми межами збігається з районом польотної інформації України (далі - РПІ).

2.3.6.1. Район пошуку та рятування розділяється на регіони пошуку та рятування, межі яких збігаються з межами РЦ ОПР.

2.3.6.2. Межі району пошуку і рятування за кордонами України встановлюються на підставі міжнародних угод.

2.3.7. Районом відповідальності за авіаційний пошук та рятування командирів (начальників) авіаційних частин, керівників підприємств ЦА, які організовують польоти або є експлуатантами аеродромів (посадкових майданчиків), є зона, що збігається з межами району аеродрому (посадкового майданчика).

2.3.8. Організація та забезпечення проведення авіаційних ПРР з використанням усіх наявних сил та засобів МНС, а також сил та засобів інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, налагодження їх взаємодії у районі пошуку та рятування України покладається на Укравіапошук.

2.3.9. Організація та проведення ПРР у районі аеродромів (посадкових майданчиків) покладається на командирів (начальників) авіаційних частин, керівників підприємств ЦА, які організовують польоти або є експлуатантами аеродромів (посадкових майданчиків).

2.4. Координація авіаційного пошуку та рятування

2.4.1. У системі авіаційного пошуку та рятування координація здійснюється на трьох загальних рівнях координаторами:

системи авіаційного пошуку та рятування;

авіаційного пошуку та рятування;

авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.

2.4.1.1. Координатором системи авіаційного пошуку та рятування є Укравіапошук.

2.4.2. Пошуково-рятувальна операція проводиться під керівництвом уповноваженого керівника, який призначається відповідно до чинного законодавства залежно від рівня надзвичайної ситуації. Уповноважений керівник утворює робочий орган - штаб з ліквідації надзвичайної ситуації.

2.4.3. На період проведення пошуково-рятувальної операції Укравіапошук призначає Координатора авіаційного пошуку та рятування, який включається до штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, а при необхідності створює робочу групу з фахівців - суб'єктів Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.

2.4.3.1.Координатор повинен мати належну підготовку щодо організації проведення пошуку та рятування і знати відповідні плани.

2.4.3.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування зобов'язаний:

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію;

з'ясувати тип і склад аварійно-рятувального устаткування, що знаходиться на борту ПС, яке зазнає або зазнало лиха;

мати регулярну інформацію про умови зовнішнього середовища;

у разі потреби уточнити рух і місцезнаходження наземних засобів або морських суден у вірогідних районах пошуку і забезпечити їх аварійне сповіщення відносно рятування, візуального і/або радіоспостереження;

визначити на карті райони пошуку і визначити методи і засоби, які повинні бути використані;

у разі потреби розробити заходи авіаційного пошуку та рятування відповідно до плану пошукових або рятувальних дій;

за необхідністю координувати із суміжними КЦПР заходи авіаційного пошуку та рятування;

організувати інструктаж і опитування персоналу служб пошуку та рятування;

аналізувати всі донесення і вносити в план пошукових дій необхідні корективи;

організувати забезпечення польотів пошуково-рятувальних ПС;

організувати доставку необхідних предметів постачання для підтримки осіб, які залишилися живими;

вести у хронологічному порядку точний запис інформації;

надавати донесення про хід виконання авіаційних пошуково-рятувальних робіт в ході операції;

надавати пропозиції уповноваженому керівнику операції з пошуку та рятування про припинення або призупинення пошуку;

вивільняти засоби пошуку та рятування, коли їх допомога більше не потрібна;

надавати необхідну інформацію уповноваженим органам з розслідування події;

підготувати заключне донесення про проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.

2.4.4. Укравіапошук призначає координатора на місці проведення операції, якщо в одній і тій самій пошуково-рятувальній операції залучено два або більше засобів пошуку та рятування.

2.4.4.1. Функцію координатора на місці проведення операції бере на себе особа, яка командує авіаційним пошуково-рятувальним засобом, що першим прибув на місце події і виконує її, поки Укравіапошук не звільнить його від виконання цих обов'язків.

2.4.4.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції зобов'язаний:

отримати план пошукових чи рятувальних дій або розробити його;

уносити зміни у план пошукових дій або план рятувальних дій залежно від ситуації на місці проведення операції за узгодженням з уповноваженим керівником на місці проведення операції (і, по можливості, за узгодженням з координатором авіаційного пошуку та рятування);

координувати зв'язок на місці проведення операції;

координувати дії всіх засобів авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції;

узгоджувати дії засобів авіаційного пошуку та рятування з діями інших засобів, що беруть участь в операції;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку засобів авіаційного пошуку та рятування під час проведення пошуково-рятувальної операції;

надавати координаторові авіаційного пошуку та рятування повідомлення про хід операції.

Стандартний формат повідомлення приведено в додатку 2 до цих Правил.

2.4.5. Координатор авіаційного пошуку та рятування призначає координатора ПС, якщо у пошуково-рятувальній операції беруть участь декілька ПС.

Якщо це практично неможливо, то координатора ПС може призначити координатор на місці проведення операції.

2.4.5.1. Координатор ПС зобов'язаний:

установлювати безпечне ешелонування повітряних суден;

контролювати установку на всіх ПС єдиної величини атмосферного тиску;

інформувати координатора авіаційного пошуку та рятування про фактичні метеоумови на місці проведення операції;

задавати точки входу ПС у зону й виходу з неї, а також величини абсолютних висот;

здійснювати селекцію радіоповідомлень, що направляються пошуковим ПС, і вихідних радіоповідомлень від них;

забезпечувати використання радіочастот відповідно до вказівок;

координувати дії із суміжними районними диспетчерськими центрами і аеродромами;

забезпечувати інформування авіаційних засобів про загальний план пошуково-рятувальної операції;

інструктувати екіпажі пошуково-рятувальних ПС при виникненні нових завдань;

координувати охоплення району пошуку в залежності від:

змін обстановки на місці проведення операції та ефективності пошуку;

залишків пального у ПС;

при необхідності надавати координаторові авіаційного пошуку та рятування або координаторові авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції періодичні зведені повідомлення пошукових ПС.

Стандартна форма повідомлення викладена в додатку 2 до цих Правил;

забезпечувати виконання вказівок координатора авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції, постійно підтримувати з ним зв'язок.

2.5. Сили та засоби авіаційного пошуку та рятування

2.5.1. Силами і засобами авіаційного пошуку і рятування є:

аварійно-рятувальні команди авіаційних військових частин і підприємств ЦА, зі складу яких, при потребі, формується наземна пошуково-рятувальна група (далі - НПРГ) і/або повітряна пошуково-рятувальна група (далі - ППРГ);

повітряні пошуково-рятувальні команди МНС України;

чергові повітряні пошуково-рятувальні команди державної та цивільної авіації України, які несуть чергування в єдиній державній системі авіаційних робіт з пошуку і рятування за договором з Укравіапошуком;

повітряні пошуково-рятувальні команди державної та цивільної авіації України, які залучаються до проведення ПРР;

засоби радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів;

ПУ силами і засобами авіаційного пошуку і рятування.

2.5.1.1. Мінімальна кількість сил і засобів, які необхідні для пошуку та рятування, визначається Укравіапошуком і вказується у відповідних виданнях аеронавігаційного плану.

2.5.2. Табель оснащення АРК залежно від завдання, призначення та району базування визначається відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органами, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.

Аварійно-рятувальні команди оснащуються швидкодіючими і надійними засобами зв'язку, швидкохідними мобільними транспортними засобами, предметами постачання і засобами життєзабезпечення.

2.5.3. Кожне пошуково-рятувальне повітряне судно обладнується засобами для ведення радіотехнічного пошуку, засобами зв'язку, які мають можливість використовувати сітку авіаційних і міжнародних аварійних радіочастот електрозв'язку.

2.5.4. Кожне пошуково-рятувальне повітряне судно, яке призначене для проведення ПРР над морськими районами, додатково обладнується засобами для зв'язку з морськими суднами та повинно мати на борту примірник Міжнародного коду сигналів.

2.5.5. За рішенням Укравіапошуку окремі пошуково-рятувальні ПС повинні мати відповідне десантне обладнання для скидання предметів та засобів життєзабезпечення потерпілим.

2.5.5.1. За рішенням Укравіапошуку на окремих аеродромах створюються пункти збереження запасів аварійно-рятувального майна та спорядження для скидання його потерпілим.

2.5.5.2. Вміст контейнерів або упаковок з предметами постачання і засобами життєзабезпечення, які призначаються для скидання потерпілим, визначається Укравіапошуком.

Вимоги до маркування контейнерів або упаковок з предметами постачання і засобами життєзабезпечення, які призначаються для скидання потерпілим, викладено у додатку 3 до цих Правил.

2.6. Організація чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил, засобів та органів управління ними

2.6.1. Для забезпечення авіаційного пошуку і рятування організовується чергування:

органів управління;

пошуково-рятувальних ПС;

аварійно-рятувальних команд;

радіоелектронних засобів.

2.6.2. Чергування органів управління авіаційного пошуку і рятування здійснюється на:

Головному і регіональних КЦПР;

КЦПР державної авіації України;

КЦПР цивільної авіації України;

Украероцентрі та районних центрах ОПР;

пунктах управління польотами.

2.6.3. Чергування пошуково-рятувальних ПС здійснюється на аеродромах України, які визначено умовами договору з Укравіапошуком.

2.6.4. Для виконання пошуково-рятувальних робіт на всіх аеродромах та посадкових майданчиках незалежно від відомчої належності та форми власності створюються аварійно-рятувальні команди з штатних і позаштатних підрозділів. Обов'язковим є включення до складу АРК пожежно-рятувального, медичного, інженерно-авіаційного підрозділів та тих, які виконують функції авіаційної безпеки.

2.6.4.1. Нормативна чисельність, структурний склад АРК та кількість спеціального транспорту визначаються відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.

2.6.4.2. Чисельність і порядок виділення чергових пошуково-рятувальних сил та засобів авіаційних військових частин та авіапідприємств ЦА і забезпечення ступеня їхньої готовності визначається наказом керівника.

2.6.4.3. Керівники військових авіаційних частин та авіапідприємств ЦА відомості про чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби надають відповідним КЦПР у порядку, що визначається відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.