Про затвердження Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні

6.2.8. Персонал аварійно-рятувальних підрозділів повинен вжити заходів з нагляду за тими особами, що залишилися живими.

6.2.8.1. При виборі способу доставки осіб, які залишились живими, в медичні пункти необхідно враховувати такі чинники:

стан осіб, які залишилися живими;

здатність рятувального засобу прибути до тих, хто залишився живими, в найкоротші терміни;

медичну підготовку, кваліфікацію й оперативні можливості персоналу;

можливості рятувальних засобів щодо забезпечення транспортування тих, хто залишився живими, без збільшення ступеня тілесних пошкоджень і без створення нових ускладнень;

труднощі, з якими можуть зіткнутися наземні підрозділи;

можливу присутність лікарів серед тих, хто залишився живими, або на борту морських суден, що перебувають поблизу, тощо;

способи підтримки зв'язку з керівництвом пошуково-рятувальної операції.

6.2.9. Керівнику авіаційного пошуку та рятування на місці події необхідно організувати опитування осіб, які залишилися живими, для отримання таких відомостей:

загальне число людей на борту судна, яке зазнало лиха, і будь-який факт, що вказує на їх місцезнаходження;

стан здоров'я;

інші дані, які стосуються події.

Відомості про стан здоров'я слід зафіксувати разом з даними про будь-яку надану медичну допомогу для інформування медичного персоналу, який надалі проводитиме лікування.

6.2.10. Пошук і евакуація тіл загиблих не є складовою частиною рятувальної операції і повинні здійснюватися відповідно до міжнародних і національних законів та правил.

6.2.10.1. Якщо під час рятувальної операції знайдено людські останки або коли смерть настає на борту пошуково-рятувального засобу, необхідно скласти дорожній лист на кожного загиблого. Він повинен містити ім'я і прізвище, вік загиблого (якщо вони відомі), а також місце, дату, час і причину смерті (якщо це можна встановити).

6.2.10.2. Усі предмети, знайдені на кожному тілі або поблизу нього, необхідно зберегти окремо, позначити таким чином, щоб було ясно, до якого тіла вони належать.

7.1. Укравіапошук може залучати до дій за надзвичайних ситуацій, не пов'язаних з авіаційною подією, ПС, які несуть чергування в Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт за договором з Укравіапошуком за рішенням Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його заступника.

7.2. Укравіапошук може залучати до дій за надзвичайних ситуацій, не пов'язаних з авіаційною подією, державні та цивільні ПС, якщо це передбачено планами взаємодії або відповідними угодами, за рішенням Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його заступника.

7.3. При прийнятті рішення про залучення авіаційних сил і засобів у конкретних умовах ураховуються:

час, місце, характер лиха, розміри охопленої ним території;

характер та обсяг необхідної допомоги;

метеорологічні та гідрологічні умови в районі лиха;

дислокація і готовність авіаційних засобів, які може бути залучено до рятувальних робіт;

рівень підготовки екіпажів ПС, їх натренованість у виконанні пошуково-рятувальних робіт;

технічні та експлуатаційні характеристики ПС;

характер рятувальних заходів, що проводяться силами інших центральних органів виконавчої влади;

пункти управління і канали зв'язку з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, організаціями.

7.4. На кожному аеродромі (аеропорті цивільної авіації) у разі надзвичайних обставин повинно бути розроблено план із залучення аварійно-рятувальних служб і їх ресурсів до дій за надзвичайних ситуацій.

7.5. АРК аеродромів (аеропортів цивільної авіації) можуть залучатися до дій у разі, якщо стало відомо про те, що ПС піддалося або ймовірно піддалося акту незаконного втручання, за окремим планом, який розробляється адміністрацією аеродромів (аеропортів цивільної авіації) і узгоджується з органами, що регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.

8.1. Завершальна стадія операції з пошуку та рятування

8.1.1. Уповноважений керівник пошуково-рятувальної операції продовжує проведення операції з пошуку та рятування доти, доки не завершаться рятувальні дії або поки не стане очевидним, що подальші зусилля будуть недоцільними.

8.1.2. Уповноважений керівник пошуково-рятувальної операції повинен продовжувати пошук доти, доки буде обґрунтована надія на порятунок осіб, які залишилися живими.

8.1.3. Операції з пошуку та рятування вступають у завершальну стадію, коли:

отримана інформація про те, що повітряне, морське або інше судно чи особи, з якими пов'язана подія, які потребували пошуку та рятування, більше не зазнають лиха;

повітряне, морське або інше судно або особи, пошук яких ведеться, знайдені, а тих, хто залишився живими, урятовано;

подальший пошук не має будь-яких шансів на успіх.

8.1.4. Право прийняття рішення щодо припинення або призупинення операції з пошуку та рятування залежно від обставин надається Уповноваженому керівнику пошуково-рятувальної операції.

8.1.4.1. Перш ніж припинити або призупинити пошукові заходи, уповноважений керівник пошуково-рятувальної операції повинен урахувати такі чинники:

можливість того, що особи, які залишилися живими, ще не загинули;

сукупну вірогідність успіху;

наявність пошукових засобів для продовження пошуку.

8.1.4.2. Якщо місцезнаходження ПС або елементів його конструкції не було встановлено, а пошукові дії припинено в офіційному порядку, то ПС вважається таким, що зникло безвісти.

8.1.5. Уповноважений керівник пошуково-рятувальної операції про призупинення пошуку ПС, що зникло безвісти, та осіб, які перебували на його борту, повинен повідомити їх родичів.

8.1.5.1. У тому разі, якщо пошук виявився безрезультатним і пошуково-рятувальну операцію призупинено або припинено - інші зацікавлені сторони, наприклад власник або експлуатант, якому належить зникле безвісти судно, можуть продовжити пошук. Ця діяльність при надходженні відповідного запиту повинна координуватися КЦПР.

8.2. Призупинення і припинення авіаційного пошуку та рятування

8.2.1. Рішення щодо припинення авіаційного пошуку приймає Укравіапошук в тих випадках, якщо:

судна або люди більше не зазнають лиха;

судна або люди, які зазнають лиха, перебувають поза межами району відповідальності України за пошук і рятування.

8.2.2. Рішення уповноваженого керівника пошуково-рятувальної операції про призупинення авіаційного пошуку та рятування повинно засновуватися на оцінці імовірності того, що:

знайдено всіх, хто залишився живими;

ті, хто залишився живими, перебувають за межами розрахованого району пошуку;

дієві пошукові зусилля не обумовлені успіхом.

8.2.2.1. Перед прийняттям рішення про призупинення авіаційного пошуку та рятування необхідно:

проаналізувати рішення, які пов'язані з пошуком;

вивчити вірогідність первинного місця розташування і будь-які фактори дрейфу, використані при визначенні району пошуку;

провести повторну оцінку основних ознак і ключових факторів, якими при цьому керувалися;

перевірити розрахунок вихідних точок;

провести аналіз плану пошуку на предмет того, що:

усі задані райони було обстежено;

досягнута максимальна ефективність пошуку;

погіршились умови пошуку, які викликано погодними, навігаційними, механічними й іншими труднощами;

оцінити можливості виживання з урахуванням:

часу від моменту події для тих, хто залишився живими;

умов зовнішнього середовища;

віку, досвіду й фізичного стану тих, хто залишився живими;

наявних засобів життєзабезпечення;

досліджень або інформації щодо виживання у подібних ситуаціях.

8.2.3. При призупиненні пошуку необхідно переконатися в тому, що:

проведено ретельний пошук у всіх заданих районах;

обстежено все в імовірних місцях;

використано всі засоби отримання інформації про місцезнаходження повітряного, морського або іншого судна або осіб, щодо яких проводиться пошук;

проаналізовано всі допущення та розрахунки, які було використано при плануванні пошуку.

8.2.4. Рішення про припинення авіаційного пошуку та рятування приймається лише в тому разі, коли вже не залишається обґрунтованої надії на рятування тих, хто залишився живими.

8.2.4.1. Рішення про припинення пошуку ПС, що пропало безвісти, приймає повноважний орган держави з розслідування авіаційних подій.

8.3. Поновлення припиненої операції з пошуку та рятування

8.3.1. У разі надходження нової важливої інформації або відповідних ознак і факторів Укравіапошук розглядає питання про поновлення припиненої операції.

8.3.2. Право прийняття рішення про поновлення припиненої пошуково-рятувальної операції належить відповідному вповноваженому органу з надзвичайних ситуацій, який її проводив.

8.4. Закриття справи з авіаційного пошуку та рятування

8.4.1. Укравіапошук визначає відповідальним за ведення справи про хід авіаційного пошуку та рятування відповідний КЦПР для того, щоб пошуково-рятувальну операцію могло б бути без затримки відновлено після надходження додаткової інформації.

8.4.2. Основними етапами закриття таких справ є:

негайне повідомлення всіх повноважних органів, центрів, служб або засобів, які було залучено до пошуку та рятування;

завершення реєстраційних записів обставин справи.

8.4.3.1. При закритті справи з авіаційного пошуку та рятування або призупиненні пошукових зусиль Укравіапошук повинен повідомити всі задіяні повноважні органи, центри, служби або засоби.

8.4.3.2. Якщо Укравіапошук або відповідний начальник КЦПР не брали участі в ухваленні рішення про призупинення пошуку, їх необхідно інформувати щодо результатів пошуково-рятувальної операції або причини її призупинення.

8.5. Документація з авіаційного пошуку та рятування

8.5.1. КЦПР повинен реєструвати всю отриману інформацію про кожну подію, яка пов'язана з авіаційним пошуком та рятуванням, у повному обсязі, або шляхом посилання на інші документи постійного зберігання. Інформацію необхідно записувати і берегти в обсязі, достатньому для повного відтворення обставин справи і демонстрації обґрунтованості усіх рішень.

8.5.2. КЦПР та органи ОПР початкове повідомлення про подію повинні заносити до стандартної форми реєстрації подій.

8.5.3. Інформація, яка надходить під час проведення операції з пошуку та рятування, повинна реєструватися в щоденнику або часописі.

Формат цих документів не має значення, але рекомендується, щоб на кожній сторінці проставлялись дата і найменування справи або ії ідентифікаційний номер, усі сторінки було послідовно пронумеровано і вказувався час унесення кожного запису.

8.5.4. Уся інформація, що стосувалася конкретної події з пошуку та рятування, повинна фіксуватись і бути легко ідентифікованою у відповідним чином промаркованих документах, де й зберігатися.

8.5.5. Керуючись службовою необхідністю, термін збереження документів авіаційного пошуку та рятування встановлюється Укравіапошуком або органами, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації.

Документи, що стосуються подій, за якими проводився судовий розгляд, повинні зберігатися до завершення такого розгляду з урахуванням можливих апеляцій і перегляду судового рішення.

Документи, які підлягають постійному збереженню, повинні бути чітко промарковані для того, щоб їх не було випадково знищено.

8.5.6. За підсумками проведених пошуково-рятувальних робіт та навчань керівник підприємства (організації) надає звіт до органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації. Останні узагальнений звіт надають Укравіапошуку. Формат звіту про проведення пошуково-рятувальних робіт викладено в додатку 17 до цих Правил.

9.1. Організація навчання

9.1.1. Усі фахівці служби пошуку та рятування, зокрема координатори авіаційного пошуку та рятування, координатори авіаційного пошуку та рятування на місці події, координатори ПС, зобов'язані пройти необхідне навчання.

9.1.1.1. Навчання проводиться на трьох рівнях:

початковий - для фахівців, які щойно вступили до організації;

поточний - для фахівців, які повинні підтримувати певний рівень фахової кваліфікації для подальшої роботи на своїй посаді шляхом перепідготовки;

підвищений - для фахівців, які успішно працюють на своїй посаді і мають бажання або потребу в просуванні по службі.

9.1.2. Обов'язковому проходженню навчання підлягають оперативні працівники та керівники пошуково-рятувальних служб.

9.1.3. Аварійно-рятувальна підготовка екіпажів ПС повинна здійснюватись на всіх етапах фахової підготовки льотного складу відповідно до програм, які затверджуються органами, що регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.

9.1.4. Пасажирів ПС перед польотом необхідно інструктувати щодо правил поведінки при виникненні аварійної ситуації в польоті та використання аварійно-рятувального обладнання.

9.1.4.1. На борту ПС (у кабіні екіпажу і пасажирському салоні) повинні бути інструкції (пам'ятки) для екіпажу і пасажирів щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації в польоті.

9.1.4.2. Відповідальність за підготовку екіпажу, інструктаж пасажирів щодо дій у разі аварійної ситуації покладається на командира ПС.

9.1.5. Призначені на чергування пошуково-рятувальні екіпажі ПС повинні пройти:

спеціальну наземну і льотну підготовку за відповідними програмами;

попередню підготовку до польотів в обсязі і термінах, що передбачено правилами польотів;

інструктаж.

9.1.5.1. Інструктаж проводиться особою командно-льотного складу перед заступанням на чергування. У ході інструктажу екіпаж повинен:

а) отримати завдання на чергування;

б) уточнити режим роботи радіотехнічних засобів у районі польотів;

в) визначити конкретні заходи щодо забезпечення безпеки польотів;

г) уточнити межі району відповідальності і план польотів на період чергування.

9.1.5.2. Перед заступанням на чергування екіпаж повинен:

вивчити інструкцію черговому екіпажу пошуково-рятувального ПС і вимоги цих Правил;

провести передполітну підготовку ПС;

перевірити наявність та стан аварійно-рятувального майна і спорядження на борту ПС;

вивчити фактичний стан і прогноз погоди;

перевірити справність каналів зв'язку;

перевірити готовність рятувальників та укомплектованість їх аварійно-рятувальним майном і спорядженням;

пройти передпольотний медичний контроль;

доповісти командиру авіаційного підрозділу (змінному керівникові аеропорту) про заступання на чергування.

9.1.6. Підготовка спеціалістів, які входять до складу АРК, проводиться за програмами, що затверджуються відповідними органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України:

у навчальних закладах;

на спеціалізованих курсах;

у процесі спеціальної підготовки, яка проводиться у військових авіаційних частинах і на підприємствах ЦА;

на навчаннях і тренуваннях сил пошуково-рятувального забезпечення польотів.

9.1.7. Начальники служб пошуково-рятувального забезпечення польотів, начальники й оперативні чергові КЦПР, координатори пошуково-рятувальної операції, координатори на місці проведення операції 1 раз на 3 роки повинні проходити курс навчання з питань пошуку та рятування за підвищеним рівнем і отримати відповідний сертифікат (свідоцтво).

9.1.7.1. Програми підготовки фахівців авіаційного пошуку та рятування розробляються органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України, і погоджуються з Укравіапошуком.

9.1.8. З метою підвищення ефективності проведення теоретичних навчань з пошуково-рятувального забезпечення польотів і практичних тренувань з максимальним наближенням їх до реальних умов у кожних військовій авіаційній частині та аеродромі (аеропорту) цивільної авіації України створюється учбово-тренувальна база.

9.1.8.1. Вимоги до обладнання учбово-тренувальної бази встановлюються відповідними органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.

9.1.8.2. Відповідальність за створення, розвиток та використання учбово-тренувальної бази, а також підтримання її в робочому стані покладається на відповідних командирів військових авіаційних частин і керівників аеродромів (аеропортів).

9.2. Організація тренувань і проведення навчань

9.2.1. З метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок підрозділів АРК при виконанні ними пошукових та аварійно-рятувальних робіт у кожній військовій авіаційній частині та аеропорту (аеродромі) ЦА проводяться тренування і навчання пошуково-рятувальних сил із залученням організацій, які взаємодіють.

9.2.2. Тренування проводяться з:

пожежно-рятувальними підрозділами - 2 рази на місяць;

водно-рятувальними і медичними підрозділами - 1 раз на місяць;

всіма іншими підрозділами АРК - щокварталу;

АРК у повному складі - двічі на рік.

9.2.3. Основним методом перевірки плану заходів у разі аварійних обставин з ПС на аеродромі (аеропорту, посадковому майданчику) є:

штабні навчання;

координаційні (обмежені) навчання;

повномасштабні навчання.

9.2.3.1. Штабні навчання проводяться 1 раз на півроку, за винятком того піврічного періоду, протягом якого проводились повномасштабні навчання. Вони полягають у використанні всіх засобів зв'язку між усіма потенційними користувачами.

9.2.3.2. Координаційні (обмежені) навчання проводяться 1 раз на рік, коли не проводилися повномасштабні навчання або при необхідності підтримки фахового рівня. Вони припускають імітацію заходів реагування на кризову ситуацію на основі ряду сценаріїв. У них беруть участь, але без розгортання, усі сили та засоби пошуку та рятування.

9.2.3.3. Повномасштабні навчання проводяться 1 раз на два роки. У цьому разі проводиться розгортання реальних сил і засобів пошуку та рятування.

9.2.3.4. Методичні рекомендації щодо проведення навчань розробляються органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.

9.3. Сертифікація

9.3.1. Сертифікації підлягають пошуково-рятувальні засоби, КЦПР, юридичні і фізичні особи незалежно від форм власності та відомчої належності, на яких покладено пошуково-рятувальне забезпечення польотів.

9.3.2. Порядок сертифікації КЦПР визначає Укравіапошук відповідно до таких вимог:

організаційна структура, персонал і виробнича база повинні забезпечувати виконання пошуку та рятування;

організовано систему отримання і доведення до персоналу КЦПР нормативних актів, а також інформації з пошуку та рятування;

розроблено і впроваджено в дію: Інструкцію з організації приймання і передачі сигналів про ПС, які зазнали або зазнають лиха; план проведення пошуково-рятувальної операції в межах району відповідальності; Інструкцію з організації і несення чергування на КЦПР; Інструкцію щодо дій персоналу КЦПР при отриманні сигналів сповіщення; правила, процедури і норми щодо організації і проведення пошуково-рятувальних робіт;

є в наявності виробнича база, яку обладнано для організації і проведення координації пошуково-рятувальних робіт;

забезпечено умови праці персоналу відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

9.3.3. Порядок та сертифікаційні вимоги до юридичних і фізичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, на яких покладено пошуково-рятувальне забезпечення польотів, визначаються органами регулювання діяльності державної і цивільної авіації України за погодженням з Укравіапошуком.

9.3.4. Порядок атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників визначається центральним органом з питань надзвичайних ситуацій за погодженням з органами регулювання діяльності державної і цивільної авіації України.

9.4. Інспектування

9.4.1. Перевірка сил та засобів пошуково-рятувальних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, організацій незалежно від форм власності з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації на території України здійснюється Укравіапошуком.

Порядок перевірки визначається нормативно-правовим актом МНС України за погодженням з органами регулювання діяльності державної і цивільної авіації України.

9.4.2. Порядок перевірки сил та засобів пошуково-рятувальних служб державної авіації визначається центральним органом виконавчої влади, що регулює організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України.

Усвідомлюючи важливе значення співробітництва в галузі пошуку і рятування та забезпечення швидких і дійових служб пошуку та рятування;

прагнучи підтримати положення Міжнародної конвенції з пошуку і рятування на морі Міжнародної морської організації і/або Конвенції про міжнародну цивільну авіацію Міжнародної організації цивільної авіації;

забезпечуючи спільний план координації пошуку і рятування, використання наявних ресурсів, взаємодопомоги і зусиль щодо вдосконалення служб пошуку і рятування,

сторони домовилися:

Надавати одна одній підтримку шляхом об'єднання засобів з пошуку і рятування для проведення операцій у межах своїх районів пошуку і рятування;

направляти запити про надання оперативної допомоги в рамках взаємодії між призначеними координаційними центрами пошуку і рятування або допоміжними центрами пошуку та рятування і вживати заходів реагування у зв'язку з такими запитами;

розробляти процедури і схеми зв'язку, придатні для координації дій засобів обох сторін, що вживають заходів реагування у зв'язку з аварійною подією, і для координації дій КЦПР сторін;

застосовувати, як правило, рекомендації, що містяться в посібниках з міжнародного авіаційного і морського пошуку і рятування, які належать до оперативних процедур і зв'язку з пошуку і рятування;

уживати заходів з метою створення погоджених процедур, які включають інтереси суверенітету і рятування людського життя;

брати участь в інших спільних зусиллях щодо пошуку і рятування, до яких можуть належати:

взаємні візити персоналу пошуку і рятування сторін;

спільне навчання;

співробітництво в розробленні процедур, методів, устаткування або засобів пошуку і рятування;

обмін відповідною інформацією в галузі пошуку і рятування або зв'язку;

створення одного або декількох комітетів з пошуку і рятування як засобів постійного співробітництва з метою підвищення ефективності пошуку і рятування.

Створення району пошуку і рятування покликано забезпечити тільки домовленість про ті райони, у яких кожна сторона бере на себе основну відповідальність за координацію або забезпечення служб пошуку і рятування. Райони пошуку і рятування сторін розділяються лініями, що з'єднують такі точки (відповідні координатні точки, що описують зазначені лінії).

Кожна із сторін буде:

забезпечувати доступ до інформації про наявність будь-яких засобів пошуку і рятування або інших ресурсів, що можуть знадобитися для здійснення цієї угоди;

повною мірою і негайно інформувати один одного про всі операції з пошуку і рятування, що являють взаємний інтерес або за яких може знадобитися використання засобів іншої сторони;

наділяти свої КЦПР правом запитувати допомогу через КЦПР іншої сторони і надавати усю відповідну інформацію про аварійну ситуацію і масштаби необхідної допомоги;

наділяти свої КЦПР правом негайно реагувати на запити про допомогу від КЦПР іншої сторони;

наділяти свої КЦПР правом негайно або завчасно домовлятися з іншими національними повноважними органами про вхід на свою територію засобів пошуку і рятування іншої сторони (уключаючи переліт над територією або посадку пошуково-рятувальних ПС і аналогічний режим для наземних або надводних підрозділів пошуку і рятування) залежно від обставин для заправки пальним, одержання медичної або іншої необхідної оперативної підтримки або в порядку реагування на запит до КЦПР іншої сторони про надання допомоги з використанням цих засобів, за якої б знадобився вхід на територію;

фінансувати свої власні заходи у зв'язку з цією угодою (якщо сторони заздалегідь не домовилися про інший спосіб відшкодування витрат).

1. Маркування вмісту контейнерів або упаковок з аварійно-рятувальним спорядженням виконується у виді кольорових смуг відповідно до такого коду:

червоний - медикаменти і засоби першої допомоги;

синій - продовольство і вода;

жовтий - ковдри і захисний одяг;

чорний - різноманітне спорядження, таке як нагрівальні прилади, сокири, компаси, кухонний посуд тощо.

2. У разі, коли в одному контейнері або упаковці скидається спорядження різноманітного призначення, необхідно застосовувати комбіноване кольорове маркування.

3. У кожний контейнер або упаковку з аварійно-рятувальним спорядженням необхідно вкладати інструкції щодо його використання. Інструкції повинні бути надруковані українською, російською і англійською мовами.

Готовність N 3: ПС, автомобілі та інші пошуково-рятувальні засоби підготовлені для використання і перебувають у визначених місцях. Льотний, технічний склад, ППРГ та НПРГ перебувають на заняттях, роботах чи на відпочинку. Виліт літаків (вертольотів), а також вихід НПРГ - не пізніше ніж через 1 годину влітку і через 1 годину 30 хвилин - узимку, після подання команди.

Готовність N 2: ПС готові до вильоту, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту та готове до використання. Льотний, технічний склад і ППРГ перебувають у спеціально визначеному місці поблизу літаків (вертольотів). Екіпажі отримали вказівки щодо організації вильоту і способу пошуку.

Завдання з пошуку уточнюються перед вильотом, а при потребі - у польоті. Особовий склад НПРГ перебуває у місцях, установлених керівником авіапідприємства (авіакомпанії), майно та спорядження завантажене на транспортний засіб і підготовлене до використання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 20 хвилин, а виліт літаків - через 30 хвилин після подання команди.

Готовність N 1: ПС готові до негайного вильоту, наземні джерела електроживлення підключено, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту літака (вертольота) і підготовлено до негайного використання. Льотний склад та повітряна пошуково-рятувальна група перебуває у літаках (вертольотах) на робочих місцях, а технічний склад - поблизу літаків (вертольотів). Завдання екіпажам визначено, а в разі потреби уточнюються в польоті, командири екіпажів перебувають на радіозв'язку з пунктами управління польотами. Наземна пошуково-рятувальна група перебуває у готовності до негайного виходу для виконання завдання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 10 хвилин, а виліт літаків - через 15 хвилин після подання команди.

Строк чергування літаків (вертольотів):

у готовності N 1 - не повинен перевищувати 2 годин;

у готовності N 2 - цілодобово (але не більш як 2 доби; під час чергування у готовності N 2 тільки на період своїх польотів з подальшим переходом у готовність N 3 - 7 діб);

у готовності N 3 - не більш як 15 діб.

1. Процедури:

спосіб проведення операції пошуку та рятування, який повинен бути застосований у даному районі пошуку та рятування;

дії, які починаються разом із суміжними КЦПР і включають:

обмін повідомленнями про аварійні ситуації між КЦПР;

спільне використання засобів;

координацію операцій пошуку та рятування;

будь-які спеціальні положення, що регламентують передислокацію устаткування з метою прискорення доступу до району проведення операції або подолання труднощів, викликаних метеорологічними умовами, відмовами засобів зв'язку тощо;

методи аварійного оповіщення рухомих засобів (повітряних суден на маршруті і морських суден у морі, включаючи широкомовну передачу інформації береговими радіостанціями) і уточнення їхніх місць розташування;

методи інтерпретації різноманітних координатних систем, які використовуються для вказівки географічного місця розташування, і перетворення їх у форму, придатну для засобів пошуку та рятування, дії яких необхідно координувати;

конкретні положення угод (планів) з різноманітними засобами і службами міністерств, відомств, організацій та установ щодо надання взаємодопомоги;

методи координації дій різноманітних засобів і служб.

Перелік окремих аспектів, пов'язаних з проведенням операцій пошуку та рятування, наприклад:

порядок отримання та використання інформації про лихо з ПС від супутникової системи КОСПАС-САРСАТ;

порядок оперативних дій для всіх типових сценаріїв пошуку та рятування, що найбільш імовірні для даного району пошуку та рятування.

2. Обов'язки персоналу, призначеного для проведення операцій пошуку та рятування.

3. Засоби і служби:

опис функцій і процедур, що повинні здійснюватися засобами і службами;

порядок обслуговування і заправки пальним повітряних, морських суден і транспортних засобів, які залучено в операціях пошуку та рятування.

4. Організація зв'язку, що, цілком імовірно, використовуватиметься в операціях пошуку та рятування.

5. Інформація:

методи одержання необхідної інформації;

порядок реєстрації даних;

метод повідомлення морських суден.

Виходячи з конкретних умов і характеру польотів, адміністрація аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика) повинна розробити план дій у разі аварійних обставин, що включає:

перелік обов'язків адміністрації аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика) у разі аварійних обставин;

перелік каналів зв'язку з посадовими особами, які залучаються до дій при авіаційній події;

організацію стаціонарного оперативного центру і пересувного командного пункту у разі аварійних обставин;

плани взаємодії з місцевими пожежними командами, медичними закладами та установами, органами МНС, органами МВС, органами виконавчої влади;

функції органів ОПР в аварійних ситуаціях;

заходи щодо ліквідації наслідків авіаційних подій.

Перелік заходів плану у разі виникнення аварійних обставин на аеродромі (в аеропорту, на посадковому майданчику):

1. Номери основних телефонів, що використовуються в аварійних обставинах:

органів ОПР;

аварійно-рятувальних та пожежних команд;

служби авіаційної безпеки (охорони аеродрому);

міліції;

медичних служб;

аварійно-рятувальних підрозділів МНС;

експлуатантів ПС;

адміністрації державної або цивільної авіації України.

2. Дії органів, які залучаються до проведення пошуково-рятувальних робіт у разі авіаційної події:

а) на аеродромі (в аеропорту, на посадковому майданчику);

б) за межами аеродрому (аеропорту, посадкового майданчика).

3. Дії органів, які залучаються до проведення пошуково-рятувальних робіт у разі пожежі на аеродромних об'єктах і спорудах.

4. Дії органів, які залучаються до проведення пошуково-рятувальних робіт у разі стихійних подій.

5. Роль і відповідальність посадових осіб на місці авіаційної події.

6. Організація взаємодії з місцевими пожежними командами, медичними закладами та установами, органами МНС, органами МВС, органами виконавчої влади.

Основною метою Плану є скорочення терміну реагування адміністрації авіапідприємства на будь-яку аварійну ситуацію з ПС, підвищення ефективності надання допомоги особам, які зазнають лиха у разі авіаційної події.

План передбачає:

розроблення заходів щодо надійного оповіщення та відповідних дій посадових осіб на випадок лиха з ПС авіапідприємства;