2.6.4.4. Узагальнені відомості про чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби державної і цивільної авіації відповідними КЦПР надаються Головному КЦПР у порядку, що визначається Укравіапошуком.
2.6.4.5. Зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів Головний КЦПР направляє відповідним КЦПР у порядку, що визначається Укравіапошуком.
2.6.5. Чергування радіотехнічних та радіоелектронних засобів на міжнародній аварійній частоті 121,5 Мгц організовується на аеродромах державної авіації під час виконання польотів або призначення їх запасними; на диспетчерських пунктах аеропортів 1-2 класів ЦА України і РДП ОПР - цілодобово; на всіх пунктах управління польотами - за регламентом їх роботи, при обслуговуванні хоча б одного ПС.
2.6.6. Для чергових сил і засобів, що залучаються до авіаційного пошуку та рятування, встановлюються три ступені готовності:
"Готовність N 3", "Готовність N 2", "Готовність N 1".
Вимоги до чергових сил і засобів відповідних ступенів готовності викладено в додатку 4 до цих Правил.
2.7. Планування авіаційного пошуку і рятування
2.7.1. На адміністративному і оперативному рівнях розробляються:
програмні плани, плани заходів на випадок аварійних обставин з ПС на аеродромі;
плани заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС;
заходи авіаційного пошуку та рятування до планів операцій (дій) у кожному регіоні, а при необхідності - плани пошуку, плани рятування та інші плани.
2.7.2. Головний і допоміжні КЦПР відпрацьовують плани дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаної з авіаційною подією, формати яких викладено в додатку 5 до цих Правил.
2.7.3. КЦПР державної та цивільної авіації України відпрацьовують плани залучення сил та засобів до проведення пошуково-рятувальних операцій (дій).
2.7.4. На аеродромах (аеропортах, посадкових майданчиках) розробляються плани заходів на випадок аварійних обставин із ПС.
Загальну структуру Плану заходів на випадок аварійних обставин із ПС на аеродромі викладено в додатку 6 до цих Правил.
2.7.5. Експлуатанти комерційних ПС розробляють плани заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС. Загальну структуру Плану заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС викладено в додатку 7 до цих Правил.
2.8. Оснащення повітряних суден аварійно-рятувальним устаткуванням
2.8.1. Порядок оснащення повітряних суден аварійно-рятувальним устаткуванням регламентується органами регулювання діяльності державної та цивільної авіації України.
2.8.2. ПС комерційної авіації повинні бути оснащені:
запасом необхідних медичних засобів, які розміщуються в легкодоступних місцях і в кількості, що відповідає числу пасажирів, дозволеному до перевезення на цьому ПС. Вимоги щодо типу, кількості, місць розміщення і вмісту запасів медичних засобів на ПС встановлюються органами, які регулюють діяльність ЦА України;
переносними вогнегасниками такого типу, що при користуванні не створюють небезпечної концентрації отруйних газів усередині ПС. Принаймні по одному вогнегаснику встановлюється у кабіні льотного екіпажу і в кожному пасажирському салоні, що відділений від кабіни льотного екіпажу і до якого члени екіпажу не мають прямого доступу;
кріслом або спальним місцем для кожної особи;
поясним прив'язним ременем на кожному кріслі та обмежувальними ременями на кожному спальному місці;
прив'язними системами на кожному кріслі льотного екіпажу;
запасними електричними запобіжниками відповідних розмірів для заміни запобіжників, розташованих у доступних під час польоту місцях;
засобами, що забезпечують такі повідомлення пасажирам:
коли необхідно пристебнути прив'язні ремені;
коли і як варто користуватися кисневим устаткуванням, якщо на борту ПС передбачено кисень;
коли варто утримуватися від паління;
де розміщуються рятувальні жилети або аналогічні індивідуальні плавзасоби і як користуватися ними, якщо такі засоби передбачені на борту;
де розташовані аварійні виходи та як відчиняються двері (люки).
2.8.3. Усі гідролітаки при виконанні будь-яких польотів повинні бути оснащені:
одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту;
устаткуванням, що подає звукові сигнали, відповідно до міжнародних правил попередження зіткнень суден на морі там, де це передбачено;
одним морським плавучим якорем.
2.8.4. Усі літаки при виконанні польотів над водними просторами на відстані більше ніж 93 км (50 морських миль); при польоті по маршруту над водним простором на відстані від берега, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування; якщо траєкторія зльоту або заходу на посадку проходить над водним простором таким чином, що у разі, якщо є вірогідність вимушеної посадки на воду, - повинні бути оснащені одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту.
2.8.5. Усі літаки, що виконують польоти над водною акваторією за маршрутами, що обумовлюють віддалення цих літаків від земної поверхні, придатної для виконання вимушеної посадки, на відстань більше 120 хв польоту в режимі крейсерської швидкості або 740 км (400 морських миль) (береться менше значення), повинні бути додатково оснащені:
рятувальними плотами, укомплектованими аварійно-рятувальним устаткуванням та засобами життєзабезпечення людей для відповідних умов виконання польоту, у кількості, достатній для розміщення всіх людей;
устаткуванням для подачі сигналів небезпеки.
2.8.6. Усі літаки при виконанні польотів над районами суші, що визначені відповідною державою як район, де особливо важко здійснювати пошук і рятування, повинні бути оснащені такими сигнальними пристроями та аварійно-рятувальним устаткуванням (включаючи засоби життєзабезпечення людей), які відповідають умовам району польоту.
2.8.7. Вертольоти з льотно-технічними характеристиками класів 1 або 2 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що відповідає польоту з номінальною крейсерською швидкістю протягом більше 10 хв., і вертольоти з льотно-технічними характеристиками класу 3 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування або безпечної вимушеної посадки, повинні бути оснащені:
одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту;
рятувальними плотами, що укомплектовані аварійно-рятувальним устаткуванням та засобами життєзабезпечення людей для відповідних умов виконання польоту, в кількості, достатній для розміщення всіх людей;
устаткуванням для подачі сигналів небезпеки за допомогою сигнальних ракет.
2.8.8. Усі літаки, які виконують польоти над водною акваторією за маршрутами, що обумовлюють віддалення їх від земної поверхні, придатної для виконання вимушеної посадки, на відстань більше 120 хв польоту в режимі крейсерської швидкості або 740 км (400 морських миль) (береться менше значення), повинні бути оснащені як мінімум двома ELT, один із яких є автоматичним.
2.8.9. Усі ПС при виконанні польотів над районами суші, яка визначена відповідною державою як райони, де особливо важко здійснювати пошук і рятування, повинні бути оснащені як мінімум одним автоматичним ELT.
2.8.10. Вертольоти із льотно-технічними характеристиками класів 1 або 2 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що відповідає польоту з номінальною крейсерською швидкістю протягом більше 10 хв, і вертольоти із льотно-технічними характеристиками класу 3 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування або безпечної вимушеної посадки, повинні бути оснащені як мінімум одним автоматичним ELT та одним ELT для рятувального плоту.
2.8.11. Для негайного повідомлення КЦПР експлуатанти повинні мати у своєму розпорядженні переліки аварійно-рятувального устаткування ПС, яке зайняте у міжнародній аеронавігації. Стосовно конкретного випадку інформація про це включає число, кольори й тип рятувальних плотів і сигнальних ракет, докладний опис аварійних запасів медичних засобів, води, а також тип аварійного переносного радіоустаткування і частоти, на яких воно працює.
Розділ 3. Зв'язок
3.1. Основні функції і вимоги до зв'язку, що забезпечує авіаційний пошук та рятування
3.1.1. Аварійний зв'язок використовується в тих випадках, коли особам, повітряним або морським суднам, що зазнають лиха, необхідна негайна допомога, і дає можливість:
ПС, яке зазнає лиха, сповістити систему пошуку та рятування;
системі пошуку та рятування вживати заходів реагування і проводити пошуково-рятувальні операції;
особам, які залишилися живими, допомагати підрозділам пошуку та рятування вживати заходів реагування і проводити рятувальні роботи.
3.1.2. Основними функціями системи зв'язку з пошуку та рятування є:
прийом аварійних сповіщень;
обмін інформацією між координатором авіаційного пошуку та рятування і засобами пошуку та рятування, а також особами, що зазнають або зазнали лиха;
здійснення радіопеленгації та наведення АРК у район лиха.
3.1.3. Аварійний зв'язок включає усі радіотелефонні повідомлення про настання лиха.
3.1.4. Аварійні виклики є абсолютно пріоритетними стосовно всіх інших повідомлень. Будь-яка особа, що прийняла аварійний виклик, повинна негайно припинити будь-які передачі, які можуть створити перешкоди для виклику, і перейти до прослуховування частоти, що використовується для виклику.
3.1.5. Зв'язок, що забезпечує авіаційний пошук та рятування, повинен відповідати таким вимогам:
забезпечити повне і зрозуміле аварійне сповіщення;
забезпечити своєчасне інформування про аварійну ситуацію;
мати мінімальну кількість помилкових аварійних сповіщень;
мати гарантовану можливість встановити зв'язок з об'єктами, що зазнають лиха;
мати можливість використовування єдиної мови.
3.2. Устаткування зв'язку для забезпечення авіаційного пошуку та рятування
3.2.1. Для аварійного сповіщення можуть використовуватися будь-які наявні засоби зв'язку.
3.2.2. Кожний КЦПР оснащується засобами швидкого та надійного двостороннього зв'язку з відповідними:
органами ОПР;
КЦПР в суміжних районах пошуку та рятування;
постачальником інформації від системи КОСПАС-САРСАТ;
морським координаційним центром або місцевими рятувальними станціями служб рятування на воді при наявності в районі пошуку і рятування морської акваторії або великих водних басейнів;
метеорологічними закладами або органами метеорологічного спостереження;
штабом рятувальних команд.
Регіональні КЦПР, крім того, повинні бути обладнані зв'язком з оперативно-черговими службами Головних управлінь МНС України у зоні своєї відповідальності.
3.2.3. На борту всіх ПС (крім легких і надлегких) повинен бути приводний аварійний передавач (ELT).
3.2.4. Екіпаж ПС, що зазнає чи зазнало лиха, повинен при можливості подати відповідні сигнали.
3.2.4.1. Для своєчасного виявлення ПС, що зазнає чи зазнало лиха, та надання йому допомоги використовуються єдині міжнародні сигнали лиха, які наведено в додатку 8 до цих Правил.
3.2.4.2. При спостереженні або отриманні будь-якого із сигналів, наведених у додатку 8, екіпаж ПС починає такі дії, які є доцільними відповідно до змісту сигналу.
3.2.5. Частоти, які може бути використано для здійснення авіаційного пошуку і рятування, наведено в додатку 9 до цих Правил.
За узгодженими планами взаємодії сил та засобів, які залучаються від міністерств, відомств та організацій для реалізації цих планів, допускається використання інших частот для здійснення зв'язку між пошуково-рятувальними засобами.
3.2.5.1. Порядок використання аварійних радіочастот визначається Укравіапошуком за узгодженими планами взаємодії сил та засобів, що залучаються від міністерств, відомств та організацій для реалізації цих планів.
3.3. Передача повідомлення про лихо
3.3.1. ПС, яке зазнає лиха, по змозі передає повідомлення, у якому передає радіотелефонний сигнал "МЕЙДЕЙ", що повторюється три рази.
Формат аварійного повідомлення наведено в додатку 10 до цих Правил.
3.3.1.1. ПС здійснює передачу аварійного повідомлення на частоті 121,5 Мгц або на частотах ОПР.
Порядок ведення аварійного радіотелефонного зв'язку наведено у додатку 11 до цих Правил.
3.4. Організація сповіщення про лихо
3.4.1. Центрами збору польотної інформації, що має відношення до ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і передачі такої інформації відповідному КЦПР є органи ОПР.
3.4.2. Аварійним оповіщенням забезпечуються:
усі ПС, які забезпечені диспетчерським ОПР;
по можливості усі інші ПС, що заявили план польоту або відомі ОПР із інших джерел;
будь-які ПС, у відношенні яких відомо або передбачається, що вони є об'єктом незаконного втручання.
3.4.3. Органи ОПР визначають аварійну стадію щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і негайно інформують відповідний КЦПР.
Умови, за якими визначається аварійна стадія, викладено в додатку 12 до цих Правил.
Формат повідомлення за наявною інформацією про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, викладено в додатку 13 до цих Правил.
3.4.3.1. У будь-якому разі відповідний аеродромний диспетчерський пункт або диспетчерський пункт підходу спочатку сповіщає усі відповідні місцеві аварійно-рятувальні служби, що можуть надати необхідну негайну допомогу, і вживає інших необхідних заходів для введення їх у дію.
3.4.4. Уся інформація про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, що направляється органами ОПР до КЦПР, по змозі передається також експлуатанту.
3.4.5. У тому разі, якщо орган ОПР установлює, що ПС зазнає або зазнало лиха, а інші ПС перебувають поблизу, то в найкоротші строки інформує їх про характер аварійної ситуації.
3.4.6. У тому разі, якщо орган ОПР знає або припускає, що ПС є об'єктом незаконного втручання, у повідомленнях ОПР, переданих каналами зв'язку "повітря - земля", не дається ніяких посилань на характер події, якщо на це не робилося посилання в повідомленнях, що надійшли з борту відповідного ПС, і якщо є підстави вважати, що таке посилання погіршить положення.
3.5. Організація зв'язку на місці проведення пошуково-рятувальної операції
3.5.1. Для забезпечення зв'язку на місці проведення операції координатор авіаційного пошуку та рятування повинен задати основну і запасну частоти та інформувати про це координатора авіаційного пошуку та рятування на місці проведення пошуково-рятувальної операції, головні установи, які надали засоби пошуку та рятування і відповідні КЦПР.
3.5.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування повинен забезпечити надійний зв'язок з координатором авіаційного пошуку на місці проведення пошуково-рятувальної операції, а останній - із засобами пошуку та рятування.
3.5.3. Усі засоби авіаційного пошуку та рятування укомплектовуються примірниками міжнародного зводу сигналів, що містить інформацію щодо здійснення зв'язку, яку визнано у міжнародній практиці для використовування повітряними, морськими суднами і особами, які залишилися живими.
Розділ 4. Порядок проведення пошуково-рятувальних операцій
4.1. Етапи пошуково-рятувальних операцій
4.1.1. Органи управління проведенням операції або будь-якою її частиною дають відповідні вказівки координаторам авіаційного пошуку та рятування або інформують КЦПР про розвиток події.
4.1.2. Заходи реагування на подію, які вимагають пошуку та рятування, як правило, складаються з п'яти послідовних етапів:
надходження перших відомостей;
початкові дії;
планування;
оперативні заходи;
завершення.
Ці етапи є комплексами заходів, які здійснюються системою пошуку та рятування під час реагування на подію. У залежності від події усі п'ять етапів можуть бути непотрібними або декілька етапів здійснюються одночасно.
4.2. Інформація про повітряне судно, яке зазнає або зазнало лиха
4.2.1. Будь-яка юридична або фізична особа, яка обґрунтовано вважає, що ПС зазнає або зазнало лиха, повинна негайно передати цю інформацію у відповідний КЦПР.
4.2.2. Після отримання інформації про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, КЦПР оцінює таку інформацію і визначає масштаб потрібної операції.
4.2.3. Якщо інформація, що стосується ПС, яке зазнає або зазнало лиха, отримана не від органів ОПР, а із інших джерел, то КЦПР визначає, якій аварійній стадії відповідає дана ситуація, і вживає відповідних заходів.
4.3. Початкові дії координаційних центрів пошуку та рятування в аварійних стадіях
4.3.1. На всіх аварійних стадіях відповідний КЦПР діє спільно з органами ОПР та іншими відповідними установами і службами з метою забезпечення швидкої оцінки повідомлень, які надходять.
4.3.2. При оголошенні стадії невизначеності:
4.3.2.1. Головний КЦПР повинен:
отримати інформацію про маршрут, фактичний час відправлення і розрахунковий час прибуття ПС згідно з планом польоту;
призначити відповідальний РКЦ за проведення пошукових дій;
організувати (контролювати) проведення пошукової операції за відповідною схемою пошуку за допомогою засобів зв'язку з залученням радіотехнічних, електронних засобів;
розрахувати залишок пального на підставі аналізу маршруту і умов польоту ПС;
з'ясувати фактичний стан пошуково-рятувальних сил і засобів та можливість їх залучення до проведення пошуку і рятування.
4.3.2.2. Регіональний КЦПР повинен:
отримати з усіх можливих джерел інформацію щодо ПС та доповідати її Головному КЦПР;
підтримувати зв'язок з відповідним органом ОПР для отримання нової інформації та передачі інформації стосовно заходів пошуку;
уточнити фактичний стан пошуково-рятувальних сил і засобів у зоні відповідальності та можливість їх залучення до проведення пошуку і рятування, надати пропозиції про це Головному КЦПР;
увести в дію План заходів для стадії невизначеності.
4.3.2.3. Відповідний допоміжний КЦПР повинен:
надати Головному КЦПР інформацію про план польоту, а в разі, якщо немає плану, - спробувати отримати інформацію, на підставі якої можна відновити маршрут, час відправлення і прибуття ПС або його імовірне місцезнаходження;
провести за відповідною схемою пошук за допомогою засобів зв'язку з залученням радіотехнічних та електронних засобів;
залучити всі можливі джерела інформації для визначення місцезнаходження ПС;
визначити додаткові пошуково-рятувальні засоби, які може бути залучено до проведення пошуково-рятувальних робіт;
при отриманні інформації, що ПС зазнає лиха, а також у разі наявності підстав уважати, що ПС або особам, які перебувають на його борту, загрожує небезпека, негайно інформувати про це Головний КЦПР.
4.3.2.4. У разі, якщо отримана інформація указує на те, що ПС не зазнає лиха, Головний КЦПР оголошує про припинення аварійної стадії і негайно інформує про це повноважні органи, центри, служби або засоби, яким було направлено аварійне сповіщення, і джерело, від якого надійшло повідомлення.
4.3.3. При оголошенні стадії тривоги:
4.3.3.1. Головний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:
прийняти рішення щодо залучення до дій відповідних чергових пошуково-рятувальних сил та засобів;
надати пропозиції Укравіапошуку про призначення координатора з авіаційного пошуку та рятування;
почати планування конкретних дій щодо авіаційного пошуку та інформувати про вжиті заходи координатора операції та допоміжні КЦПР;
через КЦПР органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України, інформувати власника або експлуатанта ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування.
4.3.3.2. Регіональний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:
привести в готовність N 1 пошуково-рятувальні ПС, що чергують за планами МНС України;
проінформувати оперативно-чергову зміну відповідних обласних Головних управлінь (управлінь) МНС України про аварійну ситуацію;
отримати інформацію про готовність до дій додаткових чергових пошуково-рятувальних сил та засобів, які може бути залучено до проведення пошуково-рятувальних робіт;
почати планування конкретних дій щодо авіаційного пошуку, про можливість його проведення доповідати Головному КЦПР;
увести в дію План заходів при стадії тривоги.
4.3.3.3. Відповідний допоміжний КЦПР, Регіональний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:
за командою Головного КЦПР перевести в готовність N 1 підпорядковані чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;
через органи ОПР (УПР) здійснювати:
передачу вказівок і інформації ПС, яке зазнає лиха, або судну, що передало донесення про лихо;
інформування ПС, які виконують польоти поблизу від місця події, щодо характеру аварійної ситуації;
інформувати власника або експлуатанта ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування;
надавати допомогу Головному КЦПР у прогнозуванні ймовірного масштабу події.
4.3.3.4. У разі, якщо отримана інформація указує на те, що повітряне судно не зазнає лиха, Головний КЦПР оголошує про припинення стадії тривоги і негайно інформує про це повноважні органи, центри, служби або засоби, яким було направлено аварійне сповіщення, і джерело, від якого надійшло повідомлення.
4.3.3.5. Якщо до моменту завершення всіх заходів судно не було знайдено або якщо закінчився розрахований час вироблення пального, слід уважати, що судну і особам, які є на борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека, КЦПР оголошує стадію лиха.
4.3.4. При оголошенні стадії лиха:
4.3.4.1. Головний КЦПР повинен:
негайно ввести в дію план заходів авіаційного пошуку та рятування;
встановити розраховане місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і визначити протяжність району, в межах якого необхідно проводити пошук;
призначити відповідальний РКЦ за проведення пошукових дій;
залучати ПС, морські судна та служби, які не включено до пошуково-рятувальних команд, але які здатні надати необхідну допомогу;
переконатися в тому, що призначено координатора з авіаційного пошуку та рятування і всі, хто залучається до проведення операції, про це поінформовані;
контролювати час вильоту (виходу) чергових ПРС і засобів;
визначити готовність засобів авіаційного пошуку та рятування до проведення операцій;
отримати додаткові засоби пошуку та рятування, якщо передбачається, що може виникнути потреба в нарощуванні зусиль;
приступити до виконання запланованих дій і повідомити відповідні деталі плану органу ОПР для передачі їх ПС, яке зазнає лиха або повідомило про аварійну ситуацію;
вносити необхідні поправки до плану дій;
повідомити відповідні повноважні органи, які займаються розслідуванням авіаційних подій;
через КЦПР органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України, інформувати власника або експлуатанта ПС і при необхідності державу реєстрації ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування;
сприяти координатору авіаційного пошуку та рятування у виконанні своїх функцій у пошуково-рятувальній операції.
4.3.4.2. Регіональний КЦПР повинен:
увести в дію План заходів при стадії лиха;
визначити порядок залучення до дій чергових пошуково-рятувальних сил та засобів;
за вказівкою Головного КЦПР (а в екстрених випадках за своїм рішенням) залучити до дій чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;
сприяти координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення ПРО у виконанні своїх функцій у пошуково-рятувальній операції.
4.3.4.3. Відповідний допоміжний КЦПР повинен:
дати команду на приведення в готовність N 1 підпорядкованим черговим ПРС, які може бути залучено до ПРР;
спільно з Головним КЦПР визначити ймовірне місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і визначити протяжність району, в межах якого необхідно проводити пошук;
за узгодженням з Головним КЦПР увести в дію план заходів авіаційного пошуку та рятування;
за вказівкою Головного КЦПР (а в екстрених випадках за своїм рішенням) залучити до дій чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;
контролювати виліт чергових ПС і вихід АРК та інформувати Головний КЦПР;
надавати пропозиції Головному КЦПР щодо залучення додаткових засобів пошуку та рятування для нарощування зусиль.
4.3.5. Відповідний КЦПР повинен вести реєстрацію перебігу події, а саме:
в окремий журнал реєструвати отриману інформацію повністю або шляхом посилання на інші документи, що підлягають постійному зберіганню;
первинне повідомлення повинне заноситися як стандартна форма реєстрації подій, яку викладено в додатку 14 до цих Правил.
4.4. Дії відносно повітряного судна, місцезнаходження якого відомо
4.4.1. У разі, якщо місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, відоме, відповідальність за початок авіаційного пошуку та рятування бере на себе Головний або допоміжний КЦПР, у районі якого знаходиться дане судно.
4.4.2. Якщо Головний або допоміжний КЦПР уважає, що ПС, яке зазнає лиха, продовжує політ і може залишити межі району пошуку та рятування, йому необхідно:
попередити про це КЦПР, через райони яких проходить запланований або вибраний маршрут ПС, яке зазнає лиха, і передати їм аварійне сповіщення та необхідну інформацію;
продовжувати координувати авіаційний пошук та рятування, доки не буде отримано повідомлення від суміжного КЦПР про те, що ПС, яке зазнає лиха, увійшло в його район пошуку та рятування і що він бере на себе відповідальність;
оформити документально в журналі Головного або допоміжного КЦПР передачу відповідальності за координацію авіаційного пошуку рятування до іншого Головного або допоміжного КЦПР;
залишатися в стані готовності надати допомогу до повідомлення про те, що допомога більше не потрібна.
4.4.3. Головний або допоміжний КЦПР, який отримав інформацію про аварійну ситуацію, що виникла за межами його району пошуку та рятування, повинен негайно повідомити відповідний КЦПР і виконувати всі необхідні дії для координації заходів реагування, доки інший КЦПР не візьме на себе відповідальність.
4.4.4. Керівники аеродромів (аеропортів, посадкових майданчиків) з моменту отримання інформації про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, повинні без затримки розпочати здійснювати черговими силами та засобами заходи, які передбачено відповідними Планами.
4.5. Дії відносно повітряного судна, місцезнаходження якого невідомо
4.5.1. У разі, якщо місцезнаходження ПС, яке зазнає лиха, невідомо - Головний або допоміжний КЦПР бере на себе відповідальність за координацію авіаційного пошуку та рятування до призначення Укравіапошуком координатора авіаційного пошуку та рятування і погоджує свої дії із суміжними КЦПР, через райони яких проходить запланований або вибраний маршрут ПС.
4.5.2. КЦПР, який повинен координувати авіаційний пошук та рятування, є центром, який відповідає за район:
із якого надійшло останнє донесення про місцезнаходження ПС або коли останнє повідомлення про його місцезнаходження було отримано на лінії, яка розділяє два райони пошуку і рятування;
куди прямувало ПС, яке не обладнано належними засобами двостороннього зв'язку або яке не було незобов'язане підтримувати радіозв'язок;
у якому розміщено місце лиха і яке встановлено за допомогою системи КОСПАС-САРСАТ.
4.5.3. Після оголошення стадії лиха КЦПР, що відповідає за загальну координацію дій, інформує всі КЦПР, які може бути залучено до пошуково-рятувальної операції, про всі обставини і подальший розвиток подій. Подібним же чином всі КЦПР, які отримали будь-які відомості, що належать до аварійної ситуації, передають їх КЦПР, який здійснює загальну координацію.
4.5.4. Коли це практично доцільно, КЦПР, який несе відповідальність за проведення авіаційного пошуку та рятування, передає органу ОПР для інформації ПС, яке зазнає лиха, інформацію про вжиті заходи.
4.6. Порядок дій на місці авіаційної події
4.6.1. Пошуково-рятувальні роботи безпосередньо на місці лиха здійснюються у першу чергу наявними силами і засобами відповідно до планів операцій (робіт), інструкцій та технологій.
4.6.2. Якщо командир ПС виявив повітряне або надводне судно, яке зазнає лиха, він повинен:
вести спостереження за судном, що зазнає лиха, поки в цьому є необхідність або можливість;
уживати заходів, що можуть полегшити визначення місцезнаходження ПС, якщо дані про це були відсутні;
повідомляти КЦПР або органу ОПР такі відомості:
тип, розпізнавальні знаки і стан ПС, що зазнає лиха;
його місцезнаходження, відображене в географічних координатах або у відстані за істинним пеленгом на відомий орієнтир;
час спостереження в годинах і хвилинах Всесвітнього координованого часу (UTC);
факт покидання людьми ПС, що зазнає лиха;
кількість помічених людей;
кількість плаваючих на поверхні води людей;
зовнішній фізичний стан осіб, які залишилися живими;
діяти відповідно до вказівки КЦПР або органу ОПР.
4.6.3. Якщо на місце події першим прибуло ПС, яке не є пошуково-рятувальним, воно повинне керувати діями всіх інших ПС, що прибувають пізніше, до того, поки на місце події не прибуде перше пошуково-рятувальне ПС. Якщо в цей період таке ПС не може встановити зв'язок з відповідним КЦПР або органом ОПР, воно відповідно до взаємної домовленості передає відповідальність за керівництво діями іншому ПС, яке може встановити і підтримувати такий зв'язок до прибуття першого пошуково-рятувального ПС.
4.6.4. У разі, якщо ПС необхідно передати будь-яку інформацію тим, хто залишилися живими, або наземним рятувальним командам і при цьому двосторонній зв'язок відсутній, воно скидає, якщо це практично можливо, радіозв'язне устаткування або передає інформацію за допомогою скидання повідомлення у написаному вигляді.
4.6.5. У разі, якщо подається сигнал з землі, ПС підтверджує зрозумілість або не зрозумілість цього з використанням засобів, що зазначені в додатку 8 до цих Правил, або за допомогою відповідного візуального сигналу.
4.6.6. У разі, якщо ПС необхідно направити надводне судно до того місця, де повітряне або надводне судно зазнає лиха, воно передає точні вказівки будь-якими засобами, які є в його розпорядженні, або використовує відповідний візуальний сигнал.
4.6.7. Коли командир ПС прийняв повідомлення про лихо, він за можливості:
фіксує місцезнаходження судна, що зазнає лиха, якщо воно відоме;
визначає, якщо можливо, пеленг радіостанції, що передає повідомлення про лихо;
інформує відповідний КЦПР або орган ОПР про отримані відомості;
направляється за можливості до місця, яке зазначене в повідомленні про лихо.
4.7. Зв'язки з громадськістю
4.7.1. З урахуванням вимог конфіденційності прес-служба МНС України інформує громадськість про хід проведення операції.
4.7.2. Зв'язок із засобами масової інформації може здійснюватися у таких формах:
надання прес-релізів, що містять попереднє повідомлення про подію, уточнену інформацію для громадськості про хід операції з пошуку та рятування і заключне повідомлення за результатами операції;
проведення прес-конференції;
організація інтерв'ю з повноважними представниками МНС України.
4.7.3. Відомості, що надаються засобам масової інформації, повинні бути чіткими, стислими й інформативними.
4.7.4. Повноважний представник МНС України повинен підтримувати прямий зв'язок з відповідним КЦПР для того, щоб мати повну і найсвіжішу інформацію.
4.7.4.1. Під час інтерв'ю для засобів масової інформації повноважний представник повинен уникати:
висловлення особистих суджень або зневажливих оцінок, що стосуються членів екіпажу або осіб, які зникли безвісти;
оцінювання ситуації, досвіду або підготовки командира ПС, капітана морського судна або членів екіпажу;
негативних висловлень про проведення операції з пошуку та рятування;
вираження особистої думки або припущень про причини події або можливі засоби її запобігання;
надмірно песимістичних або оптимістичних висловлень про можливість успіху;
повідомлень про прізвища осіб, які зникли безвісти або зазнають лиха, поки не вжито всіх заходів для інформування родичів;
повідомлень про прізвища експлуатантів або власників повітряного, морського або іншого судна, поки його з цього питання не буде поінформовано;
розголошення прізвищ осіб, які надали інформацію стосовно цієї справи.
4.7.4.2. Повноважний представник при вирішенні питання про розголошення прізвищ повинний керуватись таким:
прізвища загиблих із числа цивільних осіб не повинні розголошуватися до того, поки не буде зроблено усе, щоб зв'язатися з родичами. Прізвища загиблих із числа військовослужбовців можуть розголошуватися тільки тим військовим відомством, до якого вони належать;
прізвища осіб, які залишилися живими, не повинні розголошуватися до завершення остаточної ідентифікації.
Розділ 5. Планування і проведення пошуку
5.1. Планування пошуку
5.1.1. Планування пошуку включає такі етапи:
оцінка ситуації із результатами аналізу попередніх пошуків;
розраховане місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і вірогідну погрішність у визначенні місцезнаходження;
оцінка пересування осіб, які залишилися живими після виникнення аварійної ситуації, і визначення вірогідної погрішності такої оцінки;
використовування отриманого результату для розрахунку вірогіднішого початкового пункту руху осіб, які залишилися живими, і ступені невизначеності такого місцезнаходження;
визначення найефективнішого використовування наявних пошукових засобів з метою забезпечення максимальної вірогідності виявлення осіб, які залишилися живими (оптимальний розподіл пошукового зусилля);
визначення підрайонів пошуку і схем пошуку для конкретних пошукових засобів;
розробка плану пошукових дій, що містить поточний опис ситуації, опис об'єкта (об'єктів) пошуку, конкретні пошукові функції пошукових засобів, інструкції, що належать до координації дій на місці проведення операції, і вимоги до донесень пошукових засобів.
Ці етапи повторюються доти, доки або не будуть знайдені особи, які залишилися живими, або оцінка ситуації не покаже, що подальші пошуки не дадуть результатів.
5.1.1.1. Оцінка ситуації включає аналіз ознак, які вказують на вірогідний стан і місцезнаходження осіб, які залишилися живими.
5.1.1.2. Першим етапом при плануванні наземного або морського пошуку є визначення меж району, у якому можуть перебувати особи, які залишилися живими.
5.1.1.3. Особи, які залишилися живими, можуть змінити своє місцезнаходження. Подальші процедури розрахунку нового місцезнаходження об'єкта пошуку розробляються Укравіапошуком.
5.1.1.4. Після визначення оптимального району пошуку необхідно спланувати систематичний пошук об'єкта.
5.1.2. У плані пошукових дій указується, коли, де і як повинні проводитися пошукові операції.
5.1.2.1. План пошукових дій включає такі етапи:
вибір пошукових засобів та устаткування;
оцінка умов пошуку;
розподіл району на підрайони пошуку (за необхідності);
вибір схем пошуку;
розподіл пошукових засобів;
планування координації дій на місці проведення операції.
5.1.3. Конкретні чинники, які повинні враховуватися при виборі пошукових засобів та схем пошуку, визначаються координатором авіаційного пошуку.
5.1.3.1. Головними чинниками при визначенні умов пошуку є ширина огляду і здатність пошукового судна точно виконувати схему пошуку.
5.1.4. Основним методом проведення пошуку в тому або іншому районі є переміщення спостерігачів і/або електронних сенсорів у межах району відповідно до однієї з декількох стандартних схем, які розробляються Укравіапошуком.
5.1.4.1. Основними схемами пошуку, що можуть бути застосовані, є:
схеми візуального пошуку;
схеми електронного пошуку;
схеми пошуку в темний час доби;
схеми сухопутного пошуку;
схеми пошуку над водною поверхнею.
Порядок проведення пошуку за конкретною схемою визначається координатором авіаційного пошуку та рятування.
5.1.5. Координатору авіаційного пошуку та рятування в процесі планування авіаційного пошуку та рятування необхідно вжити таких заходів:
визначити тривалість перебування пошукових засобів на місці проведення операції;
розподілити пошукові засоби і задати їм райони і схеми пошуку;
дати розпорядження щодо координації дій координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції і координатору пошукових ПС;
зарезервувати відповідні зони повітряного простору;
перевірити доведення до виконавців вимог щодо забезпечення заходів безпеки під час проведення операції;
призначити основні і запасні канали зв'язку;
залучити до дій пошуково-рятувальні сили та засоби за відповідними планами;
встановити графік обміну донесеннями про ситуацію між координатором авіаційного пошуку та рятування і координатором авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.
Стандартну форму плану пошукових дій викладено в додатку 15 до цих Правил.
5.1.6. Забезпечення метеорологічною інформацією пошуково-рятувальних служб здійснюють метеорологічні органи, що є відповідальними за метеорологічне забезпечення РДЦ (ДРДЦ) та метеорологічне забезпечення польотів на аеродромі відповідно до чинних нормативно-правових актів.
5.2. Проведення пошуку
5.2.1. Для швидкого проведення пошуку у великому районі необхідно використовувати ПС з урахуванням його технічних і експлуатаційних характеристик, а також забезпечення безпеки польоту.
5.2.2. У разі, якщо для пошукових операцій використовуються надводні засоби, вони повинні бути здатними здійснювати операцію за існуючих і прогнозованих погодних умов і стану моря в районі пошуку.
5.2.3. Пошук наземними командами проводиться у тому разі, якщо пошук ПС є неможливим або виявився неефективним, а також у разі, якщо необхідно більш детально обстежити певний район. Порядок проведення пошуку наземними командами визначається координатором авіаційного пошуку та рятування.
5.2.4. Для пошукової операції важливим є:
інструктаж персоналу, який залучено до пошуку;
правила, які повинні виконуватися при входженні в район пошуку, роботі в районі та виході із нього;
опитування персоналу, який було залучено до пошуку.
5.2.4.1. Інструктаж персоналу з пошуку здійснюється шляхом надання йому вірогідних відомостей про лихо і необхідних вказівок щодо проведення операції з пошуку.
5.2.4.1.1. Інструктаж персоналу з пошуку за можливості слід проводити завчасно до відправлення або, коли це неможливо, шляхом постановки завдання екіпажу пошукового ПС на маршруті польоту до району пошуку за стандартною формою, яку наведено в додатку 16 до цих Правил.
5.2.5. Коли об'єкт пошуку знайдено, пошуково-рятувальний засіб із використанням відповідних сигналів повинен повідомити тих, що залишилися живими, що їх знайдено.
5.2.6. Якщо пошуковий засіб не може негайно провести рятування, необхідно за можливості:
скинути зв'язне устаткування і засоби життєзабезпечення;
безперервно зберігати в полі зору місце лиха, ретельно його обстежувати, точно визначити розташування на карті, а також відзначити його фарбувальним маркером, димовим буєм або плавучими радіомаяками;
доповісти координатору авіаційного пошуку та рятування таку інформацію:
час візуального виявлення;
місцезнаходження об'єкта пошуку;
опис місця лиха;
число знайдених осіб, які залишилися живими, і їх видимий стан;
видимий стан судна, яке зазнає або зазнало лиха;
предмети постачання і засоби життєзабезпечення, які необхідні тим, що залишилися живими;
усі повідомлення, включаючи радіопередачі, прийняті від тих, що залишилися живими;
погодні умови і, якщо це стосується, стан моря;
тип і місцезнаходження найближчих наземних/надводних засобів;
зроблені дії або вже надану допомогу і необхідність у подальших діях;
залишок пального і можливу тривалість перебування на місці проведення операції пошукового засобу;
очевидний ризик, який пов'язаний з рятуванням.
5.2.7. Координатор авіаційного пошуку та рятування за необхідності може поставити пошуковому засобу таке завдання:
встановити розташування ділянок землі або води, придатних для використовування ПС, а також пошуково-рятувальних команд;
указувати рятувальним засобам та іншим ПС шлях до місця лиха;
якщо пошуковим засобом є ПС, зробити за можливості фотознімки судна, яке зазнало лиха;
залишатися на місці проведення операції.
5.2.8. Методи і способи надання допомоги пошуково-рятувальними ПС розробляються Укравіапошуком.
5.2.9. Пошуково-рятувальні команди повинні бути укомплектовані аварійно-рятувальним устаткуванням. Табель укомплектованості пошуково-рятувальних команд аварійно-рятувальним устаткуванням затверджується відповідними органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.
5.2.10. Для точної оцінки пошукових заходів здійснюється опитування пошукового персоналу. Форму інструктажу та опитування викладено в додатку 16 до цих Правил.
Розділ 6. Планування, рятування і рятувальні операції
6.1. Розробка плану рятувальної операції
6.1.1. План рятувальної операції готується уповноваженим керівником пошуково-рятувальної операції, а в окремих випадках цей план розробляється керівником на місці події.
При цьому необхідно враховувати такі чинники:
ризики персоналу пошуку та рятування;
кількість, місцезнаходження і моральний стан осіб, які залишилися живими;
фізичний стан осіб, які залишилися живими, і аспекти медичного характеру;
фактичні метеорологічні умови;
фактичний стан моря (у відповідних випадках);
час доби;
які засоби життєзабезпечення є у розпорядженні;
тип рятувальних засобів тощо.
6.1.1.1. Заходи до плану рятувальної операції з авіаційних питань розробляються координатором авіаційного пошуку та рятування, а в окремих випадках ці заходи розробляються координатором авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.
6.1.2. Коли місцезнаходження об'єкта пошуку встановлено, уповноважений пошуково-рятувальної операції (або керівник на місці події, або координатор засобів пошуку і рятування, залежно від обставин) повинен вирішити, який спосіб рятування слід застосувати і які засоби використовувати.
6.2. Проведення рятувальної операції
6.2.1. У деяких випадках при рятуванні можуть використовуватися ПС з урахуванням їх технічних і експлуатаційних характеристик.
6.2.1.1. Вертольоти використовуються для рятування осіб шляхом посадки або прийняття на борт потерпілих з режиму зависання. Посадка на воду можлива, коли використовуються вертольоти-амфібії.
6.2.2. Наземні підрозділи використовуються для рятування осіб, які залишилися живими при вимушеній посадці ПС на сушу або поблизу берега, де це можливо.
6.2.2.1. До обов'язків наземного підрозділу на місці лиха входить:
надання першої допомоги;
евакуація осіб, які залишилися живими, усіма наявними засобами;
збір і збереження медико-біологічних і технічних даних для подальшого проведення розслідування;
попередня ідентифікація загиблих осіб і тих, що залишилися живими;
попередній огляд уламків;
передача донесень керівництву пошуково-рятувальної операції.
6.2.3. Підрозділ парашутистів-рятівників повинно бути забезпечено комплектами невідкладної медичної допомоги, засобами життєзабезпечення з урахуванням умов, в яких передбачається діяти.
6.2.4. Порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів при наданні допомоги екіпажам військових ПС, де є катапульти й інші небезпечні матеріали, регламентується органом, який регулює діяльність державної авіації.
6.2.5. Аварійно-рятувальним підрозділам на місці авіаційної події не слід змінювати положення уламків ПС і оточуючих їх предметів, за винятком випадків, коли необхідно надати допомогу в евакуації осіб, які залишилися живими.
6.2.5.1. Для сприяння у роботі фахівців, які будуть проводити розслідування, координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції необхідно організувати фотографування місця події і уламків ПС. Опис (кроки) місця події необхідно терміново передати координатору авіаційного пошуку та рятування.
6.2.5.2. Для забезпечення збереження якомога більше відомостей медичного характеру керівнику на місці проведення операції необхідно організувати:
фотографування тіл загиблих до їх евакуації;
зберігання тіл загиблих всіма наявними засобами від негоди;
опис положення осіб, які позбавлені можливості рухатись, але залишилися живими, і внесення даних у медичний формуляр про кожну особу, яка залишилася живою.
6.2.5.3. За винятком випадків, коли до цього змушують серйозні причини, не слід переміщати людські останки без дозволу уповноваженого керівника пошуково-рятувальної операції, який, у свою чергу, повинен отримати дозвіл органу, який проводить розслідування події.
6.2.6. Для надання допомоги при вимушеній посадці ПС на воду відповідний КЦПР повинен:
отримати дані про останнє місцезнаходження ПС;
звернутися до морського координаційного центру з проханням передати аварійне сповіщення морським суднам, які знаходяться поблизу від ПС, яке зазнає лиха;
передати ПС, яке зазнає лиха, дані про місцезнаходження найближчого морського судна;
рекомендувати ПС, яке зазнає лиха, встановити зв'язок з вибраним морським судном;
якщо дозволяє час, інформувати вибране морське судно про можливі способи надання допомоги ПС, яке зазнає лиха.
6.2.7. Порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів щодо надання допомоги при аварійній ситуації, в залежності від типу ПС, регламентується органами регулювання діяльності державної та цивільної авіації України і надається Укравіапошуку для узагальнення.