Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та підпункту 128 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що додається.

2. Державній екологічній інспекції (Костров М. М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінекобезпеки від 18.05.95 № 37 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", зареєстрований в Мін'юсті 01.06.95 за № 162/698.

4. Цей наказ набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Тригубенка С. М.

 

 

1.1. Ця Методика спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, і розроблена відповідно до Водного кодексу України та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

1.2. Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із наднормативними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини, засмічення сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами, крім випадків забруднення та/або засмічення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів;

забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами у разі перевищення лімітів забору води, лімітів використання води, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

1.3. Ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами.

1.4. Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства, або в ході проведення правоохоронними органами слідчих дій.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

1.5. Ця Методика не застосовується у випадках оцінки шкоди, заподіяної:

здоров'ю і майну громадян, майну юридичних осіб, а також водним біоресурсам у результаті погіршення екологічного стану водних об'єктів;

водним об'єктам у результаті стихійного лиха;

затопленням і підтопленням сільськогосподарських угідь, будинків, споруд і комунікацій при руйнуванні гідротехнічних споруд на водних об'єктах.

1.6. Ця Методика не поширюється на розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок:

порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

порушення правил експлуатації та режимів роботи водогосподарських споруд та пристроїв, а також пошкодження цих споруд;

самовільного проведення гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

абзац п'ятий пункту 1.6 виключено

руйнування природного стану русел річок, струмків і водотоків.

1.7. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

аварійний скид - скид забруднюючих речовин із зворотними водами, який стався внаслідок промислової чи транспортної аварії;

використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;

вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод;

вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;

вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;

води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні;

водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн м-3, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку;

граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування;

граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу;

забруднююча речовина (ЗР) - речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини та спричиняє погіршення якості води;

контрольні створи - місця контролю якості води водного об'єкта, в яких мають дотримуватись встановлені норми якості води виходячи з цільового використання водного об'єкта;

концентрація фонова - концентрація речовини у воді водного об'єкта, що сформувалася під впливом усіх джерел домішок, за винятком впливу джерела, щодо якого визначається фонова концентрація;

наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об'єкт - частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період;

самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів;

скид зворотних вод у водний об'єкт - обсяг зворотних вод, відведених у водний об'єкт;

спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн м-3;

фізико-хімічні показники - фізичні чи хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною чи органолептичною ознакою шкідливості.

1.8. Збитки, заподіяні в результаті забруднення та/або засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду з урахуванням їх особливої природоохоронної цінності, збільшуються в 1,5 раза.

2.1. Наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт вважаються:

скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;

скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів регламенту;

скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;

самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

2.2. Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

2.3. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань:

2.3.1. центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальними та міжрегіональними територіальними органами, уповноваженими на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Міндовкілля;

2.3.2. суб'єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів скидів забруднюючих речовин.

Такі результати вимірювань мають відповідати Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань показників складу та властивостей вод, або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання;

2.3.3. випробувальних лабораторій з відповідною сферою акредитації, які акредитовані Національним агентством з акредитації України або іншими органами з акредитації, щодо яких у Національного агентства з акредитації України є угода про взаємне визнання акредитації.

2.3.4. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному.

2.3.5. При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

2.4. З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

2.5. Якщо розрахунковий період не перевищує п'яти діб, допускається одноразовий відбір проб води.

2.6. Факт усунення порушення може бути підтверджений:

отриманням дозволу на спеціальне водокористування та дотриманням його умов;

абзац третій пункту 2.6 виключено

даними інструментально-лабораторних вимірювань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальними та міжрегіональними територіальними органами;

даними первинного обліку водокористування;

документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування, від якого було зафіксовано наднормативні скиди забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами.

3.1. Факт забруднення та/або засмічення водного об'єкта встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб інструментально-лабораторними методами контролю або на основі візуальних спостережень.

3.2. При визначенні забруднення водного об'єкта забруднюючими речовинами у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини, засмічення сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами можуть застосовуватися:

результати інструментально-лабораторних вимірювань суб'єктів, визначених у пункті 2.3 цієї Методики;

розрахункові методи, методи експертних оцінок та аерофотозйомки.

4.1. Факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

4.2. Припущення про можливість забруднення підземних вод можуть бути зроблені:

при виявленні забруднення поверхні землі на ділянках господарської діяльності;

при виявленні втрат нафтопродуктів та інших забруднюючих речовин з ємностей для зберігання, із продуктопроводів та інших об'єктів;

шляхом аналізу документації, що стосується поводження із забруднюючими речовинами (сировиною, продукцією, відходами), та на основі показань свідків.

4.3. При визначенні забруднення підземних вод можуть застосовуватися результати інструментально-лабораторних вимірювань суб'єктів, визначених у пункті 2.3 цієї Методики, дані державного моніторингу за станом підземних вод або розрахункові методи.

5.1. Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Сiф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м-3;

Сiд - дозволена для скиду концентрація i-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м-3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м-3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10--6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

5.2. У разі відсутності у фізичної особи, фізичної особи - підприємця та юридичної особи даних первинного обліку водокористування та протоколів виконання вимірювань складу та властивостей зворотних вод розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин виконується на підставі даних звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), податкової декларації екологічного податку (додаток 2 "Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти"), лімітів скиду забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, за формулою

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Мiф - фактичний скид i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт за розрахунковий період, т;

Мiл - ліміт скиду i-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування, т.

5.3. Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності у фізичної особи, фізичної особи - підприємця та юридичної особи дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Сiф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м-3;

Сiк - граничнодопустима концентрація i-ї забруднюючої речовини у воді відповідної категорії водного об'єкта, г/м-3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м-3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10--6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

5.4. Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Сiф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м-3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м-3/год;

t - тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10--6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

5.5. Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою (4).

5.6. У разі відсутності у фізичної особи, фізичної особи - підприємця та юридичної особи дозволу на спеціальне водокористування маса наднормативного скиду забруднюючих речовин може визначатися на підставі даних звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), податкової декларації екологічного податку (додаток 2 "Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти").

5.7. Фактичні витрати, обсяг та тривалість скиду зворотних вод визначаються на основі даних первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), податкової декларації екологічного податку (додаток 2 "Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти"), ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

5.8. Середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою

де Сi - концентрація i-ї забруднюючої речовини у n-й відібраній пробі;

n - кількість відібраних проб.

5.9. У разі скиду у водні об'єкти неочищених побутових стічних вод з накопичувальних ємностей за відсутності даних про об'єм та склад скинутих зворотних вод об'єм скинутих зворотних вод дорівнює об'єму накопичувальної ємності.

Забруднення зворотними водами характеризується такими показниками:

біохімічне споживання кисню (БСК5) = 350 мгО2/дм-3;

хімічне споживання кисню (ХСК) = 600 мгО2/дм-3;

вміст завислих речовин - 350 мг/дм-3.

6.1. Розрахунок маси нафти та нафтопродуктів (далі - нафта) за фактичними даними обсягу розлитої нафти може бути визначений за балансом між початковою кількістю нафти, що знаходилася у ємності, і кількістю нафти, що у ній залишилася після виливу. Кількість нафти у ємності визначається за даними документів про заповнення ємності або будь-яких інших даних. Розрахунок здійснюється за формулою

де Мн - маса нафти, що надійшла у водний об'єкт, т;

Мпоч - початкова маса нафти, що перебувала в ємності, т;

Мзал - маса нафти, що залишилася в ємності після виливу, т.

6.2. У випадку розливу нафти під час вантажно-розвантажувальних робіт, коли кількість нафти, що перекачується, фіксується приладами, маса скинутої нафти встановлюється за показаннями засобів вимірювальної техніки про кількість перекачаної нафти і фактичну наявність нафти у відповідних ємностях або розраховується виходячи з продуктивності перекачувального механізму і часу виливу.

6.3. Розрахунок маси нафти за результатами інструментально-лабораторних вимірювань. Оцінюється маса нафти на одиниці площі поверхні води та концентрація розчиненої і емульгованої нафти у забрудненому водному шарі.

Маса нафти, що надійшла у водний об'єкт (МН), розраховується за формулою

де МП - маса нафтової плівки, т;

МР - маса розчиненої та емульгованої нафти, т.

Маса нафтової плівки (МП) визначається за формулою

де МПм - питома маса нафти на 1 м-2 поверхні води, г/м-2, яка визначається згідно з додатком 1;

S - площа поверхні води, забрудненої нафтою, м-2.

Маса нафти, що перейшла у водний об'єм у розчиненому і емульгованому стані (МР), визначається за формулою

де h - товщина шару води, забрудненого нафтою, м.

При глибинах, менших ніж 10 м, h приймається рівною середній глибині водного об'єкта в районі знаходження нафтової плями. Якщо глибина водного об'єкта в районі знаходження нафтової плями більша 10 м, то h приймається рівною 10 м;

S - площа забруднення водного об'єкта нафтою, м-2, яка визначається методом експертних оцінок, інструментальним методом або методом аерофотозйомки;

СН - середня концентрація розчиненої і емульгованої нафти у забрудненому об'ємі води під нафтовою плямою, г/м-3, яка визначається за формулою

де С1, С2, С3 - концентрація розчиненої і емульгованої у воді нафти на глибинах 1 м, h/2 і h м, г/м-3;

СФ - фонова концентрація розчиненої і емульгованої нафти у воді цього водного об'єкта, г/м-3.

Фонова концентрація визначається контролюючим органом за результатами вимірювань проб вод, відібраних поза зоною забруднення під час його фіксації, або отримується у суб'єктів державного моніторингу вод, визначених у Порядку здійснення державного моніторингу вод, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 758. Фінансування робіт з проведення експертних оцінок та аерофотозйомки здійснюється за рахунок забруднювача.

У разі якщо фонова концентрація не встановлена, значення СФ приймається рівним ГДК нафти з урахуванням категорії забрудненого водного об'єкта згідно з додатком 2.

6.4. Розрахунок маси нафти на основі експертних оцінок

В основі цього методу лежить візуальна оцінка товщини нафтової плівки за її зовнішніми ознаками. Метод може застосовуватися за умови, що товщина нафтової плівки не перевищує 1 мм.

Загальна маса нафти, скинутої у водний об'єкт (МН), визначається за формулою

де МП - визначається за формулою (8);

e - частка нафти, що розчинена і емульгована у воді.

Для водойм e = 0,15; для водостоків e = 0,11.

Якщо маса нафти, розлитої на поверхні води, визначається кількома способами, що дають різні результати, у розрахунок береться більша величина.

7.1. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою

де Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2;

КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Мi -маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

gi - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

де g - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році (на дату виявлення порушення), грн/т, який визначається за формулою

де gП - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою

де ГДКi- безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКi забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

Для речовин значення ГДК яких більше одиниці, в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аi приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів (g) у 2023 році становить 3076,16 грн/т.

З 2024 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.

7.2. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою

де КЦ - коефіцієнт, що враховує цінність морської акваторії, який визначається згідно з додатком 4;

КЯ - коефіцієнт, що враховує якісну різнорідність морських вод, який визначається згідно з додатком 5;

КБ - коефіцієнт, що враховує фактор батиметричних умов району забруднення, який визначається згідно з додатком 6;

КД - коефіцієнт, що враховує вплив гідродинамічного фактора, який визначається згідно з додатком 7;

k3 = 3 - коефіцієнт ураженості морського середовища;

Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

gi - визначається за формулою (13).

7.3. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, грн, здійснюється за формулою

де Kc = 1,5 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2;

КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

gi - визначається за формулою (13).

7.4. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок аварійних або самовільних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами, грн, здійснюється за формулою

де Kc = 3 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

КЦ - коефіцієнт, що враховує цінність морської акваторії, який визначається згідно з додатком 4;

КЯ - коефіцієнт, що враховує якісну різнорідність морських вод, який визначається згідно з додатком 5;

КБ - коефіцієнт, що враховує фактор батиметричних умов району забруднення, який визначається згідно з додатком 6;

КД - коефіцієнт, що враховує вплив гідродинамічного фактора, який визначається згідно з додатком 7;

k3 = 3 - коефіцієнт ураженості морського середовища;

Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

gi - визначається за формулою (13).

8.1. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, грн, здійснюється за формулою

де Kc = 1,5 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2;

КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

Мi - маса скинутої i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини, т;

m - кількість забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини;

gi - визначається за формулою (13).

8.2. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини, грн, здійснюється за формулою

де Kc = 3 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

КЦ - коефіцієнт, що враховує цінність морської акваторії, який визначається згідно з додатком 4;

КЯ - коефіцієнт, що враховує якісну різнорідність морських вод, який визначається згідно з додатком 5;