Про затвердження Правил забезпечення пожежної безпеки в системі Міністерства оборони України

2. Приміщення ПТОР ОВТ відокремлюються від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.

3. У ПТОР ОВТ не дозволяється здійснення капітального та середнього ремонту техніки з баками, наповненими пальним (газобалонних автомобілів - з заповненими газом балонами), та картерами, заповненими оливою.

4. Під час обслуговування та ремонту техніки, що пов’язані зі зняттям паливних баків, а також ремонтом паливопроводів, баки та паливопроводи повністю звільняються від палива.

Очищення баків здійснюється на відкритому повітрі або у вентильованому приміщенні, зварювання чи паяння - з відкритими отворами бензобаків та заповненням резервуара (бака) водою.

Зберігання злитого палива на ПТОР забороняється.

5. З оглядових канав влаштовується не менше ніж два виходи, один з яких допускається виконувати по металевих скобах.

Виходи з оглядових канав не дозволяється перекривати технікою.

Після закінчення роботи оглядові канави очищуються від промасленого ганчір’я, розлитих ЛЗР та ГР.

6. В оглядових канавах як переносні світильники використовуються світильники напругою не вище ніж 12 В.

7. Під час виконання робіт із знежирювання, миття та фарбування необхідно дотримуватися вимог, визначених у главі 2 розділу VI цих Правил.

8. Дозволяється проведення робіт, пов’язаних з миттям і знежиренням деталей з використанням ЛЗР та ГР, а також проведення фарбувальних робіт поза межами будівель (приміщень) ПТОР на спеціальних майданчиках (на відстані не менше 10 м від будівель (споруд)).

9. Перед фарбуванням та сушінням техніки з неї знімаються паливні баки або проводяться заходи з їх очищення (пропарювання, сушіння тощо).

10. Під час проведення ремонту техніки, яка працює на газовому паливі, пов’язаного з виконанням зварювальних та фарбувальних робіт (включаючи штучне сушіння), газові балони знімаються та продуваються.

11. Перед ремонтом автомобілів-цистерн і спеціально обладнаної техніки, призначеної для перевезення небезпечних вантажів, ЛЗР та ГР, ємності очищуються від залишків вантажів, які перевозили, і надійно заземляються.

12. Для очищення або ремонту цистерн чи резервуарів з-під ЛЗР або ГР застосовується інструмент, виготовлений з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.

13. У приміщеннях ПТОР забороняється:

порушувати план розміщення техніки;

заправляти техніку пальним і зливати з неї пальне;

залишати мастила, оливи і пальне, а також тару з-під них, промаслене ганчір’я та одяг після закінчення робіт.

1. Стаціонарні акумуляторно-зарядні станції (далі - САЗС) розміщуються в будинках не нижче II ступеня вогнестійкості. Дозволяється розміщення САЗС у будинках технічного обслуговування і ремонту ОВТ у приміщеннях, обладнаних самостійним виходом назовні й відокремлених від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.

2. Електрообладнання приміщень зарядки САЗС має відповідати класу вибухопожежонебезпечної зони згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів.

3. Приміщення зарядки САЗС обладнуються самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні. Місця зарядки акумуляторів обладнуються системами місцевої примусової витяжної вентиляції.

4. У приміщенні зарядки акумуляторних батарей під час увімкнення зарядного пристрою має автоматично спрацювати вентиляція.

Проведення зарядки акумуляторних батарей без працюючої вентиляції категорично забороняється.

5. В САЗС дозволяється винятково водяне опалення. У межах приміщення для зарядки акумуляторних батарей труби виконуються гладкими, з’єднаними між собою зваркою, фланцеві з’єднання та встановлення вентилів забороняються.

6. Двері у приміщенні для зарядки акумуляторних батарей обладнуються пристроями для самозачинення.

На вхідних дверях САЗС розміщуються таблички з попереджувальними написами: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не входити".

7. Акумуляторні батареї, встановлені для зарядки, з’єднуються тісно прилеглими пружинами або затискачами для кислотних акумуляторних батарей чи пласкими наконечниками для лужних акумуляторних батарей, які мають надійний електричний контакт, що унеможливлюють іскроутворення. З’єднання зажимів акумуляторних батарей дротом шляхом їх закручування забороняється.

Підключення та відключення акумуляторних батарей для заряджання проводяться тільки за вимкнутого зарядного пристрою.

8. Контроль за перебігом заряджання здійснюється за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо). Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороняється.

9. Заряджання акумуляторних батарей проводиться за відкритих пробок (за їх наявності).

10. До роботи в САЗС допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444.

11. У приміщенні зарядки акумуляторів забороняється:

палити і користуватися відкритим вогнем;

користуватися електронагрівальними приладами;

влаштовувати та використовувати тимчасові електромережі;

заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;

користуватися апаратами та інструментами, які можуть бути джерелом утворення іскор;

зберігати кислоти і луги в кількостях, що перевищують змінну потребу;

залишати одяг, сторонні предмети і горючі матеріали.

1. Пункти заправлення пальним (далі - ПЗП) розміщуються в будинках, спорудах або приміщеннях не нижче II ступеня вогнестійкості.

2. До роботи на ПЗП допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях та мають відповідне посвідчення.

3. Місця заправлення та зливання нафтопродуктів освітлюються вночі.

4. Кришки оглядових та приймальних колодязів відкриваються тільки для вимірювання та відбирання проб, під час зливних операцій і проведення профілактичних заходів.

5. Під час грози зливання-наливання нафтопродуктів, заправлення техніки на ПЗП забороняються.

6. Один раз на рік (в літній період) у разі сухого ґрунту роздавальні колонки перевіряються на електричний опір, про що складається відповідний акт.

Технічне обслуговування (далі - ТО), ремонт, перевірка роздавальних колонок фіксуються в журналі обліку ремонту обладнання (устаткування).

7. Протікання пального із трубопроводів або іншого обладнання ПЗП негайно усувається.

8. Відстань між технікою, яка заправляється, та наступною технікою має бути не менше ніж 3 м, відстань між технікою у черзі - не менше ніж 1 м. Для кожного транспортного засобу забезпечується можливість маневрування і виїзду з території ПЗП.

9. Очищення резервуарів для нафтопродуктів здійснюється не менше ніж один раз на два роки, а також у разі заміни марки нафтопродукту, що зберігається.

Роботи із очищення (зачищення) та ремонту резервуарів проводяться мийними засобами за допомогою компресора для механізованого очищення та/або інструмента, виготовленого з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.

Особи, які виконують роботи із очищення (зачищення) та ремонту резервуарів повинні бути у взутті, що не має сталевих цвяхів, підковок, набойок.

10. Відпускання нафтопродуктів з бочок дозволяється лише за допомогою сифонів або насосів у бензобаки техніки або спеціальну тару (каністри) з кришками (пробками), які щільно закриваються. Відпускання ЛЗР та ГР у скляну та поліетиленову тару (посудини) не дозволяється.

11. Місця зберігання тари (бочок) з ЛЗР і ГР забезпечуються інструментом, виготовленим з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.

Відкривання металевої тари з ЛЗР і ГР інструментом, який може бути джерелом утворення іскор, забороняється.

12. На ПЗП забороняється:

експлуатувати ПЗП, не обладнаний блискавкозахисними пристроями;

палити, користуватися відкритим вогнем;

проводити регулювальні та ремонтні роботи техніки;

наливати пальне в резервуар вільним струменем;

зливати пальне з цистерн, експлуатувати резервуари, заправні колонки і трубопроводи без їх заземлення;

запускати двигун техніки до усунення з її поверхні випадково розлитого пального;

зберігати на пункті заправлення промаслене ганчір’я.

1. Стан пожежної безпеки складських (технічних) територій військових частин, сховищ, навісів, майданчиків відкритого зберігання (далі - об’єкт зберігання) ОВТ та військового майна має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV цих Правил.

2. Складські (технічні) території систематично очищуються від сміття, сухостою, опалого листя тощо, які регулярно видаляються (вивозяться) за межі складських (технічних) територій у спеціально відведені місця.

Трава викошується й прибирається до її висихання. Сушіння трави на складських (технічних) територіях та її випалювання забороняються.

3. По периметру огородження складських (технічних) територій у межах охоронної зони влаштовуються очищені від рослинності до мінерального ґрунту смуги завширшки не менше ніж 10 м.

4. Біля в’їзду на складську (технічну) територію встановлюється стенд зі схемою території, на якому зазначаються розміщення будинків, споруд, об’єктів зберігання, пожежних водоймищ, гідрантів, під’їзди пожежної техніки до них.

5. Для збирання горючого сміття і відходів на складських (технічних) територіях влаштовуються спеціальні місця, забезпечені металевими ящиками з кришками, що розташовані на відстані не менше ніж 15 м від об’єктів зберігання та позначені відповідними покажчиками.

Після закінчення робіт виробничі відходи та сміття, що накопичилися за день, виносяться (вивозяться) зі складських (технічних) територій у спеціально відведені місця.

6. Біля об’єктів зберігання, на відстані ближче ніж 20 м від них і в межах протипожежних відстаней між ними складання порожньої тари, укупорки або іншого майна забороняється.

Навколо об’єктів зберігання влаштовуються очищені від рослинності до мінерального ґрунту смуги завширшки не менше ніж 1 м.

7. Забороняється занесення (завезення) на складські (технічні) території сірників, запальничок та інших запалювальних предметів (приладів).

8. Проведення на складських (технічних) територіях тимчасових електрогазозварювальних (газорізальних), паяльних робіт, розігрівання (варіння) бітумів та смол, інших тимчасових робіт з використанням відкритого вогню (далі - вогневі роботи) допускаються з дозволу командира військової частини та з обов’язковим виставленням пожежного поста із засобами пожежогасіння.

9. Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт з вибухо- і пожежонебезпечними речовинами у місцях робіт виставляється пожежний пост у складі бойової обслуги на пожежному автомобілі.

10. Зберігання вантажів, тари та вантажних механізмів на рампах складських (технічних) територій не дозволяється. Матеріали, вивантажені на рампу, до кінця робочого дня прибираються.

11. Сховища для зберігання лаків, фарб, мастил, олив та інших ЛЗР і ГР, хімікатів розміщуються на відстані не менше ніж 20 м від суміжних будинків. Дозволяється використовувати для зберігання цих матеріалів напівпідвальні та підвальні приміщення, що мають протипожежні перекриття 3 типу.

Лаки, фарби, мастила, оливи та інші ЛЗР і ГР, хімікати зберігаються в тарі з щільно закритими кришками чи пробками.

12. Забороняється заходити до сховищ, у яких зберігаються вибухо- і пожежонебезпечні речовини (матеріали), із вогнепальною зброєю, запалювальними та освітлювальними пристроями (крім акумуляторних ліхтарів у вибухобезпечному виконанні), а також у взутті, яке може бути джерелом утворювання іскор.

На вхідних дверях (воротах) сховищ, на одній з опор навісу, у яких зберігаються ЛЗР, ГР, хімічні речовини, балони з газами, вивішуються таблички із зазначенням вогнегасної речовини, яку дозволяється застосовувати під час гасіння пожежі цих рідин (речовин, газів).

13. Дерев’яні конструкції сховищ, навісів обробляються вогнезахисними сумішами, які забезпечують I групу вогнезахисту.

14. Ворота і двері у сховищах мають утримуватися в постійній справності, відкриватися тільки назовні, легко, без важільних чи ударних пристосувань і закриватися тільки на зовнішні запори.

15. У сховищах дозволяється зберігати тільки ті види майна, для яких вони призначені, з дотриманням правил сумісного зберігання.

Під час сумісного зберігання у сховищах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів враховуються їх фізико-хімічні властивості (здатність до окислення, самонагрівання, займання у разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям), що можуть призвести до пожежі.

Зберігання в одній секції сховища (навісу) будь-якого майна разом з каучуком або автомобільною гумою, а також ЛЗР та ГР забороняється.

16. Забороняється улаштовування перегородок із горючих матеріалів у сховищах (навісах) для розподілення сховищ (навісів) на відсіки.

17. Стелажі заввишки більше ніж 3 м виготовляються з негорючих матеріалів. Стелажі заввишки не більше ніж 3 м допускається виготовляти з горючих матеріалів.

18. Майно у сховищах розміщується з дотриманням установлених норм завантаження та із забезпеченням відповідних робочих і оглядових проходів.

Проти дверних отворів, воріт залишаються проходи завширшки не менше ніж 2 м.

Проходи між стінами і стелажами повинні бути завширшки не менше ніж 1 м. За відсутності приладів опалення стелажі можуть встановлюватись упритул до стін.

Якщо сховище завширшки понад 10 м, посередині нього влаштовується поздовжній прохід завширшки не менше ніж 2 м.

У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали укладаються у штабелі (бунти). Відстань між стінами та штабелями (бунтами) має бути не менше ніж 0,8 м. Ширина проходів між штабелями (бунтами) має бути не менше ніж 1 м.

Відстань між майном, яке зберігається, і стелею має бути не менше ніж 0,6 м.

19. До укладання у штабелі тара звільняється від залишків пакувальних матеріалів (паперу, стружки тощо), тара з-під горючих рідин - від їх залишків.

20. Комплектна укупорка зберігається на спеціально відведеному майданчику на відстані не менше ніж 50 м від сховищ, майстерень та інших будинків в штабелях загальною ємністю не більше ніж двох вагонів.

21. Одяг зберігається в металевих шафах з отворами для провітрювання, установлених поза сховищами, або в конторських чи побутових приміщеннях, які відповідають вимогам, визначеним у пункті 2 глави 1 розділу VI цих Правил.

22. Майно в сховищах розміщується не ближче ніж за 0,8 м від радіаторів опалення і труб опалення.

23. Печі у сховищах огороджуються від можливості зіткнення майна з поверхнею печей, мінімальна відстань огородження від поверхні печі має бути не менше ніж 0,5 м.

24. Електричне обладнання сховищ має відповідати вимогам, визначеним у розділі III цих Правил.

Встановлення електричних розеток та вимикачів у сховищах забороняється.

25. Штучне освітлення у сховищах допускається тільки електричне стаціонарне, переносними світильниками чи за допомогою акумуляторних ліхтарів та має відповідати класу вибухопожежонебезпечної зони.

У разі влаштування у складах (сховищах) штучного освітлення світильники встановлюються над робочими та оглядовими проходами.

Відкриті магістральні, розгалужувальні силові та освітлювальні лінії прокладаються уздовж робочих і оглядових проходів.

26. Місця зберігання тари (бочок) з ЛЗР і ГР забезпечуються інструментом, виготовленим з безіскрових матеріалів, або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.

Забороняється відкривання металевої тари з ЛЗР і ГР інструментом, який може бути джерелом утворення іскор.

1. Стан пожежної безпеки технічних територій баз і складів ОВТ, об’єктів зберігання ОВТ й інших об’єктів, розміщених на технічній території, має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV та у главі 1 цього розділу.

Технічні території обладнуються не менше ніж двома в’їздами (виїздами).

2. На технічній території об’єкти зберігання ОВТ розташовуються окремо від виробничих будинків.

3. Сховища обладнуються безперешкодними під’їздами й виїздами.

4. Для забезпечення евакуації ОВТ, що змонтовані на базових шасі (машинах), об’єкти зберігання у разі пожежі забезпечуються жорсткими та/або гнучкими зчепленнями з розрахунку одне зчеплення на 10 одиниць техніки. Зчеплення розміщуються на зовнішніх стінах сховищ (на опорах навісів, спеціально встановлених опорах, розташованих біля майданчиків відкритого зберігання).

5. Розміщення ОВТ у сховищах має забезпечувати безперешкодний його виїзд (винесення).

Під час розташування ОВТ, що змонтовані на базових шасі (машинах), дотримуються вимоги, визначені у пунктах 1-6 глави 2 розділу VII цих Правил.

6. У разі зберігання ящиків зі стрілецькою зброєю в штабелях після кожних двох рядів штабелів залишаються оглядові проходи завширшки не менше ніж 0,5 м.

7. Кислотні та лужні акумулятори зберігаються в окремих сховищах.

Сховища для акумуляторів розташовуються на відстані не менше ніж 20 м від сховищ з ОВТ.

8. Забороняється зберігання в одному сховищі з ОВТ балонів зі стисненим повітрям, азотом, киснем, воднем, ЛЗР та ГР, обтиральних матеріалів, а також порожньої тари.

9. Забороняється залишати у сховищах тачки, рольганги й інші засоби малої механізації.

Для зберігання тачок, рольгангів та інших засобів малої механізації обладнуються спеціальні майданчики (навіси, комори) на відстані не менше ніж 20 м від сховищ з ОВТ.

10. Для зберігання тари, укупорки виділяються спеціальні майданчики, обладнані навісами, віддалені від сховищ на відстань не менше ніж 50 м. Перед укладанням на зберігання тара, укупорка очищуються від залишків пакувальних матеріалів.

11. Підтікання гідравлічної рідини з гідравлічних пристроїв, пального з паливних баків ОВТ, що змонтовані на базових шасі (машинах), негайно усувається.

12. Для проведення капітального ремонту сховища звільняються від ОВТ.

13. Майданчики відкритого зберігання, місця стоянки ОВТ обладнуються твердим покриттям (асфальт, бетон тощо).

За відсутності твердого покриття майданчики очищуються від рослинності та наземних горючих матеріалів (мінералізована смуга).

14. Технічне обслуговування, консервація і переконсервація агрегатів, вузлів та систем ОВТ виконуються на ПТОР, пунктах щоденного ТО (далі - ЩТО).

На об’єктах зберігання допускається завершення робіт з консервації (переконсервації) агрегатів, вузлів та систем, захист яких від корозії порушений або погіршений під час переміщення ОВТ до об’єктів зберігання.

Роботи із знежирювання, миття та фарбування виконувати відповідно до вимог, визначених у главі 2 розділу VI цих Правил.

1. Стан пожежної безпеки складських територій, об’єктів зберігання речового майна, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV та у главі 1 цього розділу.

2. Об’єкти зберігання речового майна розміщуються на відстані не менше ніж 50 м від житлових будинків та об’єктів загальновійськового призначення.

3. Під час зберігання нового майна, майна, що було в користуванні, та майна непорушного запасу (далі - НЗ) в одному сховищі його розміщують в окремих секціях, відділених від суміжних секцій протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.

4. У сховищах висота бунтів не має перевищувати 2 м.

5. Предмети одягу, що були у користуванні, перед укладанням на тривале зберігання обов’язково піддаються хімічному чищенню та/або пранню.

6. Майно зі слідами мастил, оливи, ЛЗР чи ГР направляється до хімічного чищення чи промивання в лужних ваннах.

Обмундирування зі слідами мастил, оливи, ЛЗР і ГР, не відправлене в чищення, укладається в окремому сховищі чи складається на відкритих окремих майданчиках у бунти заввишки не більше ніж 1 м.

7. Обтиральні матеріали, що були у користуванні, до їх знежирення зберігаються окремо від чистого ганчір’я під навісами в залізних ящиках без ущільнення з кришками.

8. Під час зберігання у бунтах кожухів, ватного обмундирування та майна, яке було у користуванні, встановлюється постійне спостереження за їх температурою. У разі підвищення температури бунти розкриваються та провітрюються.

9. Гумовий та інші види клеїв зберігаються в тарі промислового виробництва, яка герметично закупорюється.

Клей зі складу видається у фабричному упакуванні. Розкриття банок і фасування клеїв на складі не дозволяються.

10. Забороняється у приміщеннях, де зберігається ганчір’я, вата тощо, зберігати ЛЗР та ГР.

11. У разі застосування дезінфікуючих препаратів забороняється використовувати ЛЗР та ГР як розчинники. Завантаження розпилювачів проводиться поза межами сховищ. Перед проведенням робіт з обприскування електричні мережі знеструмлюються, їх включення дозволяється не раніше ніж через 1 годину після проведення обприскування та провітрювання сховища. Під час проведення робіт з обприскування застосування відкритого вогню забороняється.

12. Майданчики відкритого зберігання речового майна розміщуються на відстані не менше ніж 20 м один від одного. Кожен майданчик не має перевищувати за довжиною 50 м, за шириною - 26 м і повинен мати не більше чотирьох бунтів.

На майданчику розміщується не більше 4 бунтів на відстані не менше ніж 5 м один від одного. Розміри бунтів не мають перевищувати за довжиною - 15 м, за шириною - 6 м, за висотою - 3 м.

1. Стан пожежної безпеки складських територій, сховищ продовольства та холодильних установок, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV та у главі 1 цього розділу.

2. У разі зберігання олії:

в загальному сховищі відводиться окреме ізольоване місце;

дерев’яна підлога оббивається залізом;

роздавання олії здійснюється над деками;

місце зберігання олії утримується в чистоті;

перед закриттям сховища всі місця, де пролита олія, витираються насухо, бочки з олією закриваються металевими пробками, ганчір’я і тирса, просочені олією, видаляються із приміщення у відведене для цього місце;

у разі зберігання олії поза приміщенням грунт, просочений олією, видаляється, місця, де була пролита олія, засипаються чистим піском;

підлога приміщень сховищ для зберігання олії періодично промивається лужним розчином;

на складах забороняються накопичування і зберігання ганчір’я, паперу та інших матеріалів, промащених олією.

Застосування відкритого вогню для розігрівання олії забороняється.

3. Сірники зберігаються в окремих сховищах не нижче II ступеня вогнестійкості.

Спільне зберігання сірників з продовольством допускається тільки у сховищах не нижче II ступеня вогнестійкості, які розміщені на відстані не менше ніж 25 м від сусідніх сховищ, при цьому сірники розміщуються в окремих секціях, які відділені від суміжних секцій протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.

4. Висота штабелю ящиків з сірниками має бути не більше 10 рядів (для ящиків по 1000 коробок).

Ящики із сірниками забороняється кидати і різко струшувати. Для перевірки якості сірників ящики відкриваються на відстані не менше ніж 2 м від штабелів. Перевірка якості сірників проводиться поза сховищем.

5. Освітлення овочесховищ здійснюється постійними або переносними електричними світильниками з лампами напругою не вище 36 В та з арматурою, яка захищає лампи від механічних пошкоджень. У виняткових випадках за відсутності електроосвітлення дозволяється користуватися гасовими лампами.

6. Зберігання порожньої тари в одному сховищі (приміщенні) з продовольством забороняється. Для зберігання тари відводяться спеціальні сховища або приміщення.

Нова тара всіх видів зберігається окремо від тари, що була у користуванні.

7. Стаціонарні холодильні камери розміщуються в окремому будинку. Холодильні камери встановлюються в підсобних приміщеннях складу або в спеціально відведених місцях.

Блок холодильних камер відокремлюється від інших приміщень загальним тамбуром завширшки не менше ніж 1,5 м.

Електроосвітлювальні прилади і вимикачі у холодильних камерах встановлюються у вологозахищеному виконанні.

8. Користування відкритим вогнем під час огляду циліндра, картера, масловіддільника та інших частин холодильної установки забороняється.

9. Проведення зварювальних робіт апаратів або трубопроводів, заповнених аміаком, забороняється.

Проведення зварювальних та паяльних робіт під час ремонту діючих холодильних установок допускається лише під наглядом технічного персоналу, який обслуговує холодильні установки, за умови роз’єднання фланцевих з’єднань та встановлення на них заглушок, опломбування в закритому стані маховиків вентилів, відчинення дверей і вікон та забезпечення безперервної роботи вентиляції.

1. Стан пожежної безпеки складів (сховищ) медичного майна і ліків, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV та у главі 1 цього розділу.

2. Склади (сховища) для зберігання легкозаймистих речовин (спиртів, ефірів, скипидарів, целулоїдів тощо) та ліків на їх основі розташовуються на відстані не менше ніж 20 м від інших складів (сховищ) I-IIIа ступенів вогнестійкості, не менше ніж 30 м від інших складів (сховищ) і не менше ніж 50 м від житлових будинків.

3. Зберігання медичного майна і ліків здійснюється за асортиментом із врахуванням їх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності.

4. Легкозаймисті речовини та ліки на їх основі зберігаються в окремих складах (сховищах) не нижче II ступеня вогнестійкості. Допускається зберігання в одному складі (сховищі) легкозаймистих речовин та ліків на їх основі з іншим медичним майном та ліками у разі розміщення їх у відсіку, відокремленому від суміжних відсіків протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.

5. Тверді легкозаймисті речовини (нафталін, целулоїд і вироби з нього) зберігаються окремо від ЛЗР та ГР.

Спільне зберігання легкозаймистих речовин та ліків на їх основі з мінеральними кислотами, стиснутими та скрапленими газами, легкозаймистими речовинами (олії рослинні, сірка тощо), а також з неорганічними солями, які утворюють з органічними речовинами вибухові суміші (хлорид калію, перманганат калію, хромат калію тощо), і з речовинами, самозаймистими на повітрі (фосфор білий), не допускається.

6. Легкозаймисті рідини та ліки на їх основі зберігаються в міцній скляній або металевій тарі з притертими пробками, які зверху заливаються спеціальною смолою або загіпсовуються.

7. Розливання легкозаймистих рідин та ліків на їх основі в іншу тару проводиться у відокремленому приміщенні.

8. Горючі вироби з целулоїду зберігаються в металевих шафах.

9. На складах (сховищах), у яких зберігаються легкозаймисті речовини та ліки на їх основі, дозволяється винятково водяне опалення.

1. Стан пожежної безпеки територій баз зберігання боєприпасів, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV та у главі 1 розділу VIII цих Правил.

2. На місцевості за зовнішньою огорожею технічної території на смузі завширшки 50 м чагарник вирубується, опале листя та гілля прибираються, дерева очищуються від гілля на висоту 2,5 м, трава вчасно (до її висихання) викошується та вивозиться за межі забороненої зони.

3. З метою організації боротьби з лісовими пожежами перед початком весняно-літнього пожежонебезпечного періоду наказом командира арсеналу, бази, складу зберігання ракет, артилерійських та інженерних боєприпасів, авіаційних засобів ураження, вибухових речовин (далі - бази зберігання боєприпасів) створюється оперативна група та визначаються особовий склад, автотракторна землерийна й інша необхідна техніка для гасіння лісових пожеж і запобігання проникненню вогню на територію бази зберігання боєприпасів. Для боротьби з лісовими пожежами завчасно готується необхідний запас первинних засобів пожежогасіння (лопати, пили, сокири, захлести тощо).

4. Охоронна зона навколо технічної території бази зберігання боєприпасів очищується від рослинності та наземних горючих матеріалів (мінералізована смуга) за всією шириною.

5. Перед в’їздом на технічну територію автомобільна, тракторна техніка, маневрові тепловози, мотовози, локомотиви перевіряються особами пожежного наряду на предмет їх технічного стану і забезпеченості засобами пожежогасіння.

На технічну територію допускаються маневрові тепловози, мотовози, локомотиви, які працюють на рідкому паливі, справні іскрогасні пристрої, протипожежне обладнання за установленими нормами у супроводженні особи пожежного наряду бази зберігання боєприпасів.

6. Гальмування вагонів металевими башмаками на технічній території забороняється. Для цього застосовуються підкладки, виготовлені з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.

7. Уся техніка, що працює на технічній території, має бути технічно справною (мати справну паливну систему і випускний пристрій) та обладнаною первинними засобами пожежогасіння (покривалом з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті розміром не менш як 1,5 x 1,5 м, лопатою, захлестом, вогнегасниками відповідно до вимог пункту 4 глави 2 розділу IV цих Правил, а також двома переносними вогнегасниками для гасіння пожеж класів A, B і C кожний ємністю не менше 5 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншої вогнегасної суміші)). Техніка, що перевозить боєприпаси, обладнується вогнегасниками відповідно до вимог пунктів 4, 6 глави 2 розділу IV цих Правил.

Глушники техніки обладнуються іскрогасниками.

Забороняється допуск на технічну територію техніки, технічний стан якої не перевірено та яка не обладнана засобами пожежогасіння, або технічно несправної техніки.

8. Користуватися відкритим вогнем на технічній території категорично забороняється.

Проведення тимчасових вогневих робіт на технічній території допускається у виняткових випадках з дозволу командира бази зберігання боєприпасів, про що оголошується наказом. Під час проведення цих робіт виставляється пожежний пост на пожежному автомобілі.

9. Забороняється прокладання у межах технічної території повітряних ліній електромереж, зв’язку, охоронної сигналізації та систем протипожежного захисту. Ці лінії виконуються кабелями і прокладаються в грунті, блоках, трубах або лотках. Кабельні лінії прокладаються відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

На адміністративно-господарській території та на охоронному периметрі лінії електропередач напругою до 1000 В можуть бути повітряними.

10. Технічна територія очищується від дрібної порослі, кущів, вересу, хмизу, вітролому. Пеньки викорчовуються і видаляються за межі технічної території. Дерева очищуються від гілок на висоту не менше ніж 2 м. На смузі місцевості завширшки 20 м навколо кожного об’єкта зберігання боєприпасів мох, верес, обпалі голки хвої та листя видаляються. Навколо об’єктів зберігання боєприпасів створюються очищені від рослинності та наземних горючих матеріалів смуги завширшки не менше ніж 1 м.

Забороняється сушити траву, зберігати сіно на технічній території складу.

Смуги місцевості завширшки 50 м, розташовані навколо об’єктів, закріплюються за відповідальними за їх пожежну безпеку. Межі дільниць технічної території визначаються відповідним наказом командира бази зберігання боєприпасів та закріплюються за відповідними посадовими особами.

11. Спеціальні місця для збирання горючого сміття і відходів на технічній території обладнуються на відстані не менше ніж 40 м від об’єктів зберігання боєприпасів.

12. На технічній території стаціонарні телефонні апарати встановлюються із розрахунку один телефонний апарат на 4-6 об’єктів зберігання боєприпасів, а також у виробничих приміщеннях, на пунктах робіт, вантажно-розвантажувальних платформах, у пунктах відділів зберігання.

Зовнішні стаціонарні телефонні апарати на технічній території розміщуються на відстані не менше ніж 10 м від об’єктів зберігання боєприпасів, у спеціальних шафах, що зачиняються. Металеві корпуси телефонних апаратів і шафи для їх розміщення заземлюються. Опір заземлювального пристрою має бути не більше ніж 50 Ом.

13. На технічній території вздовж доріг встановлюються ручні пожежні сповіщувачі на відстані не більше ніж 150 м один від одного і 10-35 м від об’єктів зберігання боєприпасів з розрахунку не менше ніж один сповіщувач на кожні два об’єкти зберігання боєприпасів, а також біля виробничого приміщення, пункту робіт, вантажно-розвантажувальної платформи, котельні. Ручні пожежні сповіщувачі також встановлюються у вартових приміщеннях і секторах варт.

14. Перевірка системи зв’язку, що встановлена на технічній території бази зберігання боєприпасів, здійснюється не рідше одного разу на місяць. Результати перевірок відображуються у журналі.

15. Місця розміщення стаціонарних телефонних апаратів і ручних пожежних сповіщувачів, які встановлені на технічній території, позначаються відповідними покажчиками.

16. Біля в’їзду на технічну територію встановлюється пожежно-інвентарний пункт, укомплектований первинними засобами пожежогасіння згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів.

17. Пожежні щити на технічній території розміщуються на відстані 10-15 м від об’єктів зберігання боєприпасів, а також уздовж залізничних колій, на яких систематично проводяться вантажно-розвантажувальні роботи,- через кожні 100 м.

Пожежні щити, розташовані навколо об’єктів зберігання боєприпасів, цехів, пунктів робіт, додатково обладнуються двома діжками для води, захлестами, ящиком з піском, драбиною. Висота драбини має забезпечувати безпечний підйом особового складу на дах будинку (штабелю боєприпасів).

18. На базах зберігання боєприпасів за межами технічної території створюється недоторканний запас води об’ємом не менше 200 м-3 з розрахунку гасіння пожежі протягом трьох годин з витратою води 20 л/с.

19. Зовнішня протипожежна водопровідна мережа має відповідати таким вимогам:

протипожежна водопровідна мережа у межах технічної території має бути кільцевою;

відстань між гідрантами не має перевищувати 150 м;

пожежні гідранти розміщуються на відстані 50-125 м від об’єктів зберігання боєприпасів, виробничих будинків і не більше 2,5 м від доріг;

кожний (кожна) будинок, споруда, майданчик відкритого зберігання боєприпасів забезпечуються не менше ніж двома пожежними гідрантами (водоймами) для гасіння пожежі.

20. За неможливості виконання вимог пункту 18 цієї глави або за відсутності на встановленій відстані від будинків, споруд, об’єктів зберігання боєприпасів двох пожежних гідрантів обладнуються додаткові пожежні водойми (резервуари). Ємність кожної (кожного) пожежної водойми (резервуара) має бути не менше 50 м-3. На базах зберігання інженерних боєприпасів дозволяється використання для пожежогасіння існуючих пожежних водойм ємністю 25 м-3.

Загальний об’єм води в пожежних водоймах (резервуарах) визначається із розрахунку 50 м-3 на кожні 100 вагонів боєприпасів (для інженерних боєприпасів - 100 м-3 на кожні 1000 т боєприпасів у тротиловому еквіваленті).

На базах зберігання боєприпасів, розташованих у пожежонебезпечних районах, загальний об’єм води на технічній території для пожежогасіння збільшується на 25 %.

21. Пожежні водойми (резервуари) розміщуються на відстані 50-200 м від об’єктів зберігання боєприпасів, цехів, майстерень, пунктів робіт з ракетами і боєприпасами.

Пожежні водойми (резервуари) ємністю 100 м-3 і більше обладнуються не менше ніж двома горловинами для забирання води.

22. Якщо база зберігання боєприпасів розташована у пожежонебезпечному районі, уздовж зовнішнього огородження або в межах охоронної зони встановлюються додаткові пожежні водойми (резервуари) ємністю 50 м-3 на кожні 400 м огородження. Водойми (резервуари), розташовані у межах охоронної зони, встановлюються біля зовнішнього огородження.

23. База зберігання боєприпасів забезпечується технічними засобами (системами, пристроями) оповіщення мешканців військових містечок.

24. Під час грози для своєчасного виявлення й ліквідації загоряння особовий склад відділів зберігання (цехів) проводить спостереження за об’єктами зберігання, цехами, пунктами робіт, вантажно-розвантажувальними платформами. Весь особовий склад пожежно-рятувального підрозділу приводиться у бойову готовність, на технічну територію спрямовуються рухомі пожежні пости на пожежних автомобілях і проводиться спостереження з вишки.

1. Стан пожежної безпеки об’єктів зберігання боєприпасів має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV та у главі 1 розділу VIII цих Правил.

2. Ракети, артилерійські та інженерні боєприпаси, авіаційні засоби ураження, вибухові речовини (далі - боєприпаси) зберігаються у сховищах не нижче II ступеня вогнестійкості.

3. Об’єкти зберігання боєприпасів обладнуються блискавкозахисними пристроями.

Забороняється укладання боєприпасів на зберігання (навіть тимчасово) у об’єкти зберігання, які не обладнані блискавкозахисними пристроями.

4. У сховищах з боєприпасами електрична мережа прокладається в сталевих водогазопровідних трубах. Електричні світильники розміщуються над проходами на висоті не менше 2,5 м від підлоги.

Для живлення переносних світильників дозволяється використання акумуляторних батарей напругою не більше ніж 24 В, при цьому акумуляторні батареї та апарати керування розміщуються за межами сховищ на відстані не менше ніж 5 м від них у спеціальних металевих ящиках, що закриваються. Електричні мережі, які живлять переносні світильники, прокладаються на спеціальних підставках на відстані не менше ніж 0,5 м від ящиків з боєприпасами.

Після закінчення робіт електрична мережа відключається.

Використання електричного освітлення у сховищах з димними порохами забороняється.

5. У сховищах з боєприпасами, в місцях, де ведуться роботи з такими речовинами, шибки вікон виконуються з матового скла або зафарбовуються білою фарбою.

Боєприпаси не дозволяється залишати у місцях, куди потрапляють прямі сонячні промені.

6. Під час зберігання боєприпасів необхідно дотримуватися вимог спільного зберігання.

7. У сховищах з боєприпасами проти воріт (дверей) влаштовуються робочі проходи завширшки не менше ніж 2 м, усередині сховища або вздовж однієї зі стін - робочі проходи завширшки не менше ніж 1,25 м, уздовж стін - оглядові проходи завширшки не менше ніж 0,8 м.

Висота штабелів ящиків з боєприпасами не має перевищувати висоти, встановленої відповідними нормативно-технічними документами.

Забороняється розміщувати будь-яке майно в проходах і залишати поверх штабелів боєприпаси, не укладені в ящики.

8. Дерев’яні стелажі, що встановлюються в сховищах з боєприпасами, та підкладки оброблюються вогнезахисними речовинами зі складанням відповідного акта.

9. У сховищах з димними порохами:

підлога сховищ у межах робочих проходів покривається прядив’яними (повстяними) матами або брезентом;

усі частини стелажів для зберігання порохів з’єднуються між собою за допомогою шипів і дерев’яних нагелів. Забороняється з’єднання з використанням металевих з’єднувальних виробів. Дозволяється з’єднання дощок стелажів металевими шурупами, які утоплюються на 2-3 мм у деревину, заглиблення зашпаровуються замазкою;

використовується тільки інструмент та інвентар, які виготовлені з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні;

дозволяється заходити до сховищ у взутті на гумовій підошві, у валянках, а також в іншому взутті, що не має на підошві сталевих цвяхів, підковок, набойок.

10. Димні порохи та вироби з них всередині сховищ дозволяється перевозити тільки на спеціальних ручних тачках або візках з колесами на гумових шинах і підшипниках, які виготовлені з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.

11. На майданчиках відкритого зберігання боєприпасів майданчики під штабель очищуються від рослинності та наземних горючих матеріалів.

Забороняється використання матеріалів на бітумній основі у разі обладнання покриттів штабелів.

12. Знову споруджені навіси будуються з негорючих матеріалів. Дерев’яні конструкції існуючих навісів обробляються вогнезахисними речовинами.

1. Стан пожежної безпеки цехів, майстерень, пунктів робіт з ракетами і боєприпасами (далі - пункти робіт з боєприпасами) має відповідати вимогам,

визначеним у розділах I-IV та у главі 1 розділу VI цих Правил.

2. Пункти робіт з боєприпасами розміщуються в одноповерхових будинках (спорудах) не нижче II ступеня вогнестійкості (з легкоскидним покриттям).

3. Пункти робіт з боєприпасами обладнуються не менше ніж двома виходами назовні. Дільниці робіт з порохами забезпечуються виходами безпосередньо назовні.

Від кожного робочого місця має бути вільний вихід, робочі місця розміщуються на відстані не більше 30 м від виходів.

4. У пунктах робіт з боєприпасами відстань між вісями двох паралельних виробничих потоків, на яких проводяться роботи з боєприпасами, має бути не менше 4 м, центральні проходи між обладнанням паралельних виробничих потоків - не менше 2 м, боковий прохід між стіною і обладнанням - не менше 1 м.

5. У пунктах робіт з боєприпасами місця, які розміщені у замкнутому просторі між виробничими потоками, а також між потоком і стіною та які не мають виходів назовні, обладнуються перехідними містками.

6. Приміщення, в яких проводяться роботи з димними і нітроцелюлозними порохами, ізолюються від інших приміщень протипожежними стінами та перекриттями 1 типу й обладнуються окремими виходами назовні. Для сполучення цих приміщень із суміжними приміщеннями цеху в стінах передбачаються отвори, які обладнуються металевими щитами з автоматичним зачиненням у разі виникнення пожежі.

7. У приміщеннях, у яких проводяться роботи з димними і нітроцелюлозними порохами, зарядами і виробами з них, п’єзоелектричними підривачами, засобами запалення, детонаторами, піротехнічними засобами тощо, електрична мережа прокладається в сталевих водогазопровідних трубах.

8. Забороняється розміщувати в літній період порохові заряди в гільзах або їх збірках ближче ніж за 1 м від внутрішнього контуру заземлення.

9. У приміщеннях, у яких проводяться роботи з димними і нітроцелюлозними порохами, зарядами і виробами з них, п’єзоелектричними підривачами, засобами запалення, вибухонебезпечними елементами протитанкових керованих реактивних снарядів, капсулями-детонаторами, піротехнічними засобами:

робочі столи та підлога вкриваються струмопровідними матеріалами (лінолеумом, гумою тощо) з електричним опором не більше ніж 10-6 Ом x см. Підлога має бути без щілин;

робочі місця обладнуються заземленими поручнями;

для транспортування порохів та виробів із них використовується тара, виготовлена з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні, що закривається кришками;

стрічки стрічкових транспортерів виконуються із струмопровідних матеріалів. Застосування обладнання (верстатів), у якому (яких) використовуються ремінні передачі та фрикційні механізми з елементами, виготовленими зі струмопровідних матеріалів, забороняється;

витяжні повітропроводи вентиляційних систем виконуються зі струмопровідних матеріалів й заземлюються;

особи, які працюють, повинні бути у взутті з підошвою, виконаною із струмопровідного матеріалу. Проведення робіт в одязі, який легко електризується, у взутті, що має на підошві сталеві цвяхи, підковки, набійки, забороняється.

10. Металеві конструкції обладнання, на якому проводяться роботи з боєприпасами, а також покриття столів, на яких проводяться роботи з димними і нітроцелюлозними порохами, зарядами і виробами з них, п’єзоелектричними підривачами, засобами запалення, капсулями-детонаторами, піротехнічними засобами тощо, заземлюються. Заземлення виконується мідними шинами (трубками), пластинами або сітками.

Робота на обладнанні (столах), не опорядженому (не опоряджених) заземлювальними пристроями, а також у разі несправних заземлювальних пристроїв забороняється.

11. Опалення пунктів робіт з боєприпасами має бути водяним. Нагрівальні прилади систем опалення повинні мати гладкі поверхні.

12. Столи, на яких проводяться роботи з димними і нітроцелюлозними порохами у відкритому вигляді, обладнуються швидкодіючими модульними автоматичними установками пожежогасіння.

13. Запас боєприпасів на робочому місці не має перевищувати потреби, встановленої технологічними нормами.

Перелік боєприпасів, які дозволяється залишати після закінчення робочого дня та які необхідні згідно з технологічним процесом для забезпечення початку роботи, визначається відповідними нормативно-технічними документами.

14. Витратні матеріали (фарби, мастила, тара, посуд, ганчір’я тощо) зберігаються у витратних коморах, розташованих на відстані не менше 40 м від пунктів робіт з боєприпасами, з дотриманням правил спільного зберігання матеріалів. Кількість матеріалів у витратних коморах не має перевищувати тризмінної потреби.

Інструменти та пристосування зберігаються в цехових коморах. Забороняється зберігання витратних матеріалів у цехових коморах.

15. Порядок зберігання спецодягу наведено у пункті 2 глави 1 розділу VI цих Правил. Залишати будь-який одяг у виробничих приміщеннях забороняється.

16. Під час роботи з порохами для уловлювання порохових зерен і пилу в місцях можливого їх збирання під конвеєрами, верстатами та іншим обладнанням встановлюються деки з водою.

17. Порох, просипаний на підлогу, невідкладно прибирається. У разі просипання на підлогу димного пороху підлога негайно прибирається вологим ганчір’ям. Зібраний порох зсипається у спеціальну заповнену водою ємність з кришкою. Після закінчення робочого дня цей порох передається для знищення.

18. Мішки та обгортувальний папір, які звільнилися від зарядів, ретельно очищуються від залишків зерен пороху.

Забороняється вивозити неперевірені мішки та обгортувальний папір з пункту робіт з боєприпасами.

19. Для роботи з димними і нітроцелюлозними порохами, що знаходяться у відкритому вигляді, використовуються інструмент, лійки та кружки, виготовлені з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.

20. У пунктах робіт встановлюються строки та порядок прибирання приміщень й обладнання.

Здійснюється прибирання:

приміщень, у яких проводяться роботи з боєприпасами, - не менше одного разу на місяць;

приміщень, у яких проводяться роботи з димними і нітроцелюлозними порохами і зарядами з них, обладнання, підвіконь, труб та радіаторів опалення, інвентарю - не менше одного разу на тиждень;

робочих місць - перед обідньою перервою та перед закінченням робочого дня, вологе прибирання підлоги й обладнання - наприкінці робочої зміни;

верстатів для утрясання зарядів, запресування картонних виробів і патронування пострілів - не менше двох разів на день.

21. Забороняється чищення на верстатах боєприпасів в остаточно спорядженому вигляді, з трасерами, кумулятивних боєприпасів - з головними підривачами. Чищення пострілів патронного заряджання металевими щітками дозволяється тільки в разі надійного водяного охолодження їх поверхні.

Забороняється під час чищення зовнішніх поверхонь корпусів ракет, пострілів, мін, гранат та підривачів (запалів, запалювальних трубок) нагрівати їх вище встановленої відповідними нормативно-технічними документами температури.

1. Стан пожежної безпеки технічних територій, сховищ, майданчиків відкритого зберігання, на (у) яких розміщені транспортні засоби з боєприпасами, має відповідати вимогам, визначеним у главах 1-3 цього розділу.