між стелажами (робочий прохід) - не менше ніж 0,8 м (між стелажами, на яких зберігаються картографічні документи,- не менше ніж 1,1 м);
між зовнішньою стіною будівлі та стелажами (шафами), паралельними стіні,- не менше ніж 0,8 м;
між стіною та торцями стелажів або шаф - не менше ніж 0,5 м;
між стелажами та приладами опалювальної системи - не менше ніж 1,1 м.
19. В архівосховищах не допускається розміщення стелажів, шаф та іншого обладнання для зберігання документів упритул до зовнішніх стін будівлі та систем опалення.
20. Для будівель і споруд архівів, які мають два і більше поверхів на випадок пожежі, розробляється план евакуації, що складається з графічної та текстової частин.
У плані евакуації зазначаються шляхи евакуації, евакуаційні виходи, місця розміщення первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників), засобів зв’язку, місце зосередження документів, перелік і загальна кількість справ (одиниць зберігання), що підлягають евакуації, список працівників, що здійснюють проведення евакуації, заходи з охорони документів у місцях евакуації та укриття.
21. Стан пожежної безпеки приміщень (кімнат) зберігання документів має відповідати вимогам пожежної безпеки, визначеним у пунктах 2, 14, 18, 19 цієї глави.
2. Казарми, гуртожитки
1. Стан пожежної безпеки казарм, гуртожитків, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, має відповідати вимогам пожежної безпеки, визначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. Казарми мають знаходитися в окремо розташованих будинках. Вбудовувати в казарми котельні, насосні станції, вбудовувати й прибудовувати трансформаторні підстанції, майстерні переробки та склади зберігання ЛЗР та ГР, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів, приміщень з категоріями за вибухопожежною небезпекою А і Б не допускається.
В підвальних та цокольних поверхах допускається розміщення тільки насосної для потреб внутрішнього протипожежного водопостачання.
3. На поверхах казарми, які мають один евакуаційний вихід, допускається розміщення не більше ніж 50 осіб.
4. Коридори, проходи, основні та евакуаційні виходи мають забезпечувати вільний прохід, горища слід закривати на замки та опечатувати, ключі від них мають зберігатися у чергового підрозділу.
5. Місткість спального приміщення визначається з розрахунку не менше ніж 2,5 м-2 на одну особу.
6. Забороняється проживання особового складу в коморах, сушарнях та інших приміщеннях, які не призначені для цього.
7. Місткість кімнат підготовки для занять, класів для занять, інформаційного центру визначається з розрахунку 2-2,6 м-2 площі приміщення на одну особу, при цьому у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється перебування одночасно не більше 50 осіб.
8. У коморах підрозділів забороняється зберігання ЛЗР, ГР, фарби, мастила, інших вогненебезпечних речовин і матеріалів, промасленого одягу та ганчір’я.
9. Робочий одяг зберігається в шафах, що вентилюються. Забороняється зберігання робочого одягу навалом в коморах і сушарнях.
10. Кімнати для зберігання зброї обладнуються СПЗ з дублюванням сигналів черговому частини та днювальному.
11. Кімнати (місця) для чищення зброї забезпечуються ящиками для збирання використаного паперу та/або ганчір’я, яке після чищення зброї виноситься у визначене командиром військової частини місце. У кімнаті для зберігання зброї дозволяється зберігання оливи для чищення зброї в металевій тарі, яка щільно закривається.
12. Коридори, сходові клітки та спальні приміщення обладнуються евакуаційним освітленням.
Кімнати для зберігання зброї, місце днювального обладнуються аварійним освітленням.
Для чергового освітлення коридорів використовуються світильники евакуаційного освітлення.
13. У кімнаті побутового обслуговування місця для прасування забезпечуються необхідною кількістю негорючих підставок під електропраски.
Не дозволяється ставити електропраски в шафи до їх повного охолодження, залишати без нагляду ввімкнені електроприлади, установлювати їх на відстані менше ніж 1 м від занавісок та інших горючих матеріалів.
14. Установлення штепсельних розеток у коморі для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців, а також у кімнаті для вмивання та душовій не допускається.
15. Місце днювального роти (підрозділу) обладнується стаціонарним телефонним зв’язком.
16. У разі використання пічного опалення виконуються вимоги ППБ, а також глави 2 розділу III цих Правил.
17. У житлових кімнатах казарм поліпшеного типу та гуртожитків використовувати побутові електронагрівальні прилади, газові плити забороняється. Приготування їжі дозволяється у визначених та спеціально обладнаних командиром військової частини місцях.
3. Клуби військових частин, будинки офіцерів, бібліотеки
1. Стан пожежної безпеки клубів, будинків офіцерів, бібліотек має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. Спільне розміщення клубів з приміщеннями категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б, а також із закладами дошкільної освіти, медпунктами і школами забороняється.
3. У будинках офіцерів і клубах IIIа, IV, IVа, V ступенів вогнестійкості зали для глядачів і фойє розміщуються на першому поверсі, у будинках III, IIIб ступенів вогнестійкості - не вище другого поверху.
4. У будинках офіцерів і клубах застосування горючих матеріалів для заповнення стін, перегородок і утеплення горищних перекриттів забороняється.
5. Зберігання майна, інвентарю й інших предметів у горищних приміщеннях, під сходовими маршами і площадками, сценами і підмостками для естрадних виступів, а також у підвалах, розташованих під залою для глядачів, забороняється.
6. Проведення в приміщеннях будинків офіцерів і клубів святкових заходів (вечорів) дозволяється за наявності в приміщенні не менше двох евакуаційних виходів з дотриманням вимог, зазначених у пунктах 2.19, 2.20 глави 2 розділу III ППБ.
7. Зали для глядачів обладнуються не менше ніж двома евакуаційними виходами.
У залах для глядачів клубів місткістю до 100 місць за наявності одного виходу безпосередньо назовні допускається використання як другого виходу (входу) через фойє.
Шляхи евакуації із залу для глядачів не мають проходити через приміщення, у яких можливе одночасне перебування більше 50 осіб.
8. Під час сеансів чи інших заходів двері залів для глядачів замикаються тільки запорами (замками), що установлені з боку залу для глядачів та легко відкриваються без ключа.
9. Місткість залу для глядачів визначається із розрахунку не менше ніж:
для будинків офіцерів - 0,7-0,85 м-2 площі підлоги на одного глядача;
для клубів - 1-1,6 м-2 площі підлоги на одного глядача.
Місткість залу для глядачів визначається із врахуванням площі залу від сцени (передньої межі естради, сцени, авансцени або бар’єра оркестрової ями) до останнього ряду.
У разі використання залів для глядачів клубів для проведення святкових заходів (вечорів) місткість цих залів визначається із розрахунку 1,5-2 м-2 площі підлоги на одного присутнього.
10. У залі для глядачів відстань між спинками крісел (стільців) має бути не менше ніж:
для будинків офіцерів - 0,9 м;
для клубів військових частин - 1-1,1 м.
Ширина проходів між рядами крісел (стільців) за умови опущених сидінь має бути не менше ніж 0,45 м.
11. Кількість установлених місць у ряді залу для глядачів має бути:
у будинках I-III ступенів вогнестійкості:
у разі односторонньої евакуації - не більше ніж 26;
у разі двосторонньої евакуації - не більше ніж 50;
у будинках IIIа-V ступенів вогнестійкості:
у разі односторонньої евакуації - не більше ніж 15;
у разі двосторонньої евакуації - не більше ніж 30.
12. Зберігання декорацій, предметів бутафорії та іншого майна й обладнання в трюмах, на колосниках і робочих майданчиках сцен забороняється. Ці приміщення і споруди утримуються вільними й чистими.
13. Вікна та отвори з приміщень кіноапаратних та світлопроекційних до залу для глядачів захищаються шторами або заслінками із світлопрозорого матеріалу з межею вогнестійкості не менше Е15.
14. Двері кіноапаратних та світлопроекційних обладнуються пристроями для самозачинення й ущільненнями у притулах і мають відкриватися в напрямку виходу назовні.
15. Зберігання в приміщеннях кіноапаратної та світлопроекційної сторонніх речей і предметів забороняється. Використане ганчір’я зберігається в металевих ящиках, які щільно зачиняються. Обрізки та обривки кіноплівки зберігаються в окремому металевому ящику з кришкою. Ящики очищуються щодня після закінчення сеансу.
16. У кіноапаратній та світлопроекційній встановлюється самостійне керування (вмикання і вимикання) групою чергового освітлення зали для глядачів.
17. У будинках офіцерів та клубах не допускається:
зачиняти двері евакуаційних виходів на замки під час проведення заходів з масовим перебуванням людей;
влаштовувати на шляхах евакуації фальшиві двері;
вішати дзеркала на стінах майданчиків сходових кліток та глухих кутах коридорів;
розміщувати на майданчиках сходових кліток стільці, крісла, обладнання та інше майно;
встановлювати у проходах залу для глядачів телекамери так, щоб вони перешкоджали евакуації людей;
розміщувати на стінах у сходових клітках стенди, панно тощо.
18. Приміщення бібліотек розміщуються не вище другого поверху.
Стелажі в бібліотеках виконуються з негорючих матеріалів. Центральний прохід має бути завширшки не менше ніж 1,2 м, прохід між торцями стелажів та стіною - не менше ніж 0,45 м.
19. Захаращувати проходи між стелажами в бібліотеках та книгосховищах не дозволяється.
20. Місткість читального залу визначається з розрахунку 2,4 м-2 площі підлоги на одне місце для читача.
21. Максимально допустиме завантаження приміщення фонду закритого зберігання визначається з розрахунку 2,5 м-2 площі підлоги на 1 тисячу одиниць зберігання, фонду відкритого зберігання - 5 м-2 площі підлоги на 1 тисячу одиниць зберігання.
4. Їдальні військових частин
1. Стан пожежної безпеки їдалень військових частин має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. В обідніх залах їдалень військових частин основний прохід, що веде до евакуаційних виходів, а також проходи до окремих посадочних місць влаштовуються завширшки не менше 1,35 м та постійно утримуються вільними.
3. Замикання дверей евакуаційних виходів з обідніх залів під час знаходження в них особового складу забороняється. Для зачинення інших дверей застосовуються внутрішні запори (замки), що легко відкриваються зсередини без ключа.
4. Місткість обідніх залів їдалень визначається з розрахунку не менше 1,4 м-2 площі підлоги на одне посадочне місце.
У разі проведення в обідніх залах святкових заходів (вечорів) місткість цих залів визначається із розрахунку 1,5-2 м-2 площі підлоги на одного присутнього.
5. Проведення в їдальнях військових частин святкових заходів (вечорів) дозволяється за наявності в приміщенні не менше двох евакуаційних виходів і за умови дотримання заходів, визначених у пунктах 2.19, 2.20 глави 2 розділу III ППБ.
6. У будинках їдалень військових частин забороняється:
залишати без догляду ввімкнені електричні та газові плити, духові, жарові шафи й інші нагрівальні прилади, а також печі, що топляться;
застосовувати сірники й інший відкритий вогонь для виявлення витоків газу із газопроводів і приладів;
встановлювати і зберігати в приміщеннях варочних цехів балони, наповнені скрапленими газами, і порожні;
улаштовувати на шляхах евакуації роздягальні;
зберігати у підвальних приміщеннях балони з газами, ЛЗР, ГР, лаки, нітроемалі, побутову хімію, товари в аерозольній упаковці й інші товари, що мають підвищену пожежну небезпеку.
5. Госпіталі, амбулаторно-поліклінічні, санаторно-курортні, фармацевтичні (аптечні) заклади
1. Стан пожежної безпеки госпіталів, амбулаторно-поліклінічних, санаторно-курортних, фармацевтичних (аптечних) закладів, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. У багатоповерхових госпітальних, амбулаторно-поліклінічних, санаторно-курортних закладах палати для важкохворих розміщуються не вище другого поверху.
3. Кожна палата обладнується світильником нічного освітлення, приєднаним до мережі аварійного освітлення.
Вмикання (вимикання) нічного освітлення усіх палат передбачається одним вимикачем з поста чергової медичної сестри.
4. Перев’язочні, маніпуляційні, процедурні, пости чергових медичних сестер, приймальні відділення, лабораторії термінового аналізу, операційні блоки, реанімаційні обладнуються аварійним освітленням та аварійним електроживленням.
5. Ліжка у палатах розміщуються паралельно стінам з вікнами. Відстань від ліжок до стін з вікнами має бути не менше ніж 0,9 м, відстань між торцями ліжок та між торцями ліжок і стіною відділень лікарень відновлювального лікування - не менше ніж 1,6 м, в палатах решти відділень - не менше ніж 1,3 м. Відстань між довгими сторонами поруч розташованих ліжок має бути не менше ніж 0,8 м, в палатах відновлювального лікування - не менше ніж 1,2 м.
6. Не допускається встановлення газового обладнання безпосередньо у палатних відділеннях чи лікувально-поліклінічних приміщеннях.
7. У лабораторіях, на постах відділень, у кабінетах лікарів та старших медсестер зберігається не більше 3 кг медикаментів і реактивів, що належать до ЛЗР та ГР (спирт, ефір, ацетон тощо), у спеціальних негорючих шафах, що замикаються, з прикріпленими до них переліками допустимих до спільного зберігання речовин і матеріалів, а також норм їх зберігання. Шафи встановлюються на відстані не менше 1 м від опалювальних та нагрівальних приладів.
8. Для тимчасового зберігання використаних обтиральних та перев’язувальних матеріалів у приміщеннях для медичного обслуговування встановлюється металева урна з кришкою, що закривається. Після закінчення роботи в приміщенні вміст урни виноситься в спеціально відведене місце.
9. Матеріали та речовини в коморах, аптечних складських приміщеннях зберігаються за асортиментом, не допускається спільне зберігання ЛЗР та ГР з іншими матеріалами.
10. У будинках громадського призначення аптеки розміщуються на першому поверсі за наявності окремого входу безпосередньо назовні.
У разі розміщення аптеки в лікарні, аптека відокремлюється від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1 типу, протипожежними перекриттями 3 типу та обладнується окремим входом.
11. В аптеках, які містяться в будинках іншого призначення (у тому числі лікарняних корпусах), загальна кількість медикаментів і реактивів, що належать до ЛЗР та ГР, не має перевищувати 100 кг.
В аптеках допускається зберігання не більше ніж двох балонів з киснем, що закриваються ковпаками, розміщуються у вертикальному положенні в спеціальних гніздах та надійно закріплюються.
Розміщення аптечних складів у житлових будинках не дозволяється.
12. Число місць у житлових корпусах санаторно-курортних закладів I і II ступенів вогнестійкості не має перевищувати 1000; III ступеня вогнестійкості - 150; IIIа, IIIб, IV і V ступенів вогнестійкості - 50.
6. Заклади дошкільної освіти, дитячі заклади оздоровлення та відпочинку
1. Стан пожежної безпеки закладів дошкільної освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які належать до сфери управління Міністерства оборони України (далі - дитячі заклади), має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV цих Правил, а також Правилам пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 15 серпня 2016 року № 974, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 року за № 1229/29359.
2. У дитячих закладах розробляється план евакуації дітей у разі виникнення пожежі та організаційно-розпорядчий документ щодо дій обслуговуючого персоналу стосовно безпечної та швидкої евакуації дітей у разі виникнення пожежі, за якими не рідше одного разу на півроку (у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку - на початку кожної зміни) проводяться практичні тренування задіяних працівників.
3. Не дозволяється залишення на території, а також поблизу будинків і споруд дитячих закладів бочок з ЛЗР і ГР, балонів із скрапленими і стисненими газами, порожніх бочок та балонів, спалення відходів, влаштовування відкритих кухонних печей.
4. У період перебування дітей у будинках дитячих закладів двері евакуаційних виходів замикаються тільки зсередини за допомогою запорів (засувів, гачків тощо), які легко (без ключів) відмикаються.
5. У дитячих закладах з цілодобовим режимом роботи встановлюється цілодобове чергування обслуговуючого персоналу.
Черговий обслуговуючий персонал, заступаючи на чергування, має перевірити стан шляхів евакуації та евакуаційних виходів, систем протипожежного захисту. У разі виявлення порушень, а також порушень (несправностей) протипожежного режиму, які можуть викликати пожежу, черговий обслуговуючий персонал має вжити невідкладних заходів щодо їх усунення.
У чергового мають бути список дітей, а також комплект ключів від дверей евакуаційних виходів та воріт, автомобільних в’їздів (виїздів) на (з) територію (території) закладу, ручний електричний ліхтар.
Приміщення для розміщення чергових забезпечується стаціонарним телефонним зв’язком.
6. Будинки дитячих закладів обладнуються засобами оповіщення про пожежу згідно з вимогами державних будівельних норм, забезпечуються електричними ліхтарями на випадок вимкнення електроенергії.
7. Навчальні корпуси військових навчальних закладів, службові корпуси військових наукових (проектних) установ
1. Стан пожежної безпеки навчальних корпусів військових навчальних закладів, службових корпусів військових наукових (проектних) установ має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. У навчальних і наукових лабораторіях, навчально-виробничих майстернях військових навчальних закладів, де застосовуються ЛЗР та ГР, гази, необхідно дотримуватися вимог Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 16 липня 2012 року № 992, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2012 року за № 1332/21644, Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 11 вересня 2012 року № 1192, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2012 року за № 1648/21960.
3. Після закінчення занять у навчальних корпусах військових навчальних закладів (наприкінці робочого дня в наукових установах) усі вибухопожежонебезпечні речовини та матеріали прибираються з навчальних класів, кабінетів, майстерень у спеціально відведені та обладнані приміщення.
Кошики та ящики для паперу регулярно звільняються, сміття виноситься за межі будинків у спеціально відведені місця.
Забороняється зберігання меблів, приладів, моделей, речей, приладдя, будівельних та інших матеріалів під фальшпідлогою лекційних залів і аудиторій, а також використання цього простору для інших цілей.
4. У військових навчальних закладах і наукових установах забороняється використання електронагрівальних пристроїв для проведення занять або дослідів за межами спеціально відведених та обладнаних приміщень.
Не дозволяється розміщення в будинках навчальних закладів і наукових установ приміщень категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В (за винятком лабораторій).
5. Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів, магнітних стрічок здійснюється в обмеженій кількості лише для забезпечення навчального процесу і проведення наукових досліджень відповідно до затверджених програм в приміщеннях лаборантських (препараторських) при відповідних кабінетах.
6. Зберігання в лабораторіях речовин і матеріалів здійснюється за асортиментом із врахуванням їх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності. ЛЗР і ГР зберігаються у металевих ящиках або шафах. Сумісне зберігання речовин, хімічна взаємодія яких може викликати вибух чи пожежу, не допускається.
7. Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, призначені для роботи з відкритим вогнем, вибухопожежонебезпечними рідинами і речовинами, опоряджуються суцільним покриттям з негорючих матеріалів. Столи і шафи, на (у) яких проводяться роботи з кислотами, лугами й іншими хімічно активними речовинами, виготовляються з матеріалів, стійких до їх впливу.
До столів, стелажів прибудовуються бортики з негорючого матеріалу заввишки не менше ніж 0,02 м.
8. Припливно-витяжна вентиляція в усіх приміщеннях лабораторії, в яких використовуються ЛЗР та ГР, вмикається за 30 хв до початку роботи і вимикається тільки після закінчення в них робіт.
Витяжні шафи, призначені для роботи з вибухопожежонебезпечними речовинами, обладнуються електроосвітленням вибухозахисного виконання, вимикачі розміщуються поза межами шафи.
Повітроводи з витяжних шаф і стінки витяжних шаф періодично (залежно від виду проведеної роботи) очищуються від забруднень.
Порядок використання вентиляції, а також порядок і строки її очищення визначаються організаційно-розпорядчим документом, розробленим для конкретної лабораторії.
9. Лабораторні меблі й обладнання встановлюються так, щоб не перешкоджати можливій евакуації. Ширина проходів між обладнанням має бути не менше ніж 1 м.
10. На робочих місцях зберігається кількість матеріалів (у готовому до використання стані), яка не перевищує денної виробничої потреби. Ємності з вогненебезпечними речовинами щільно закриваються.
11. Забороняється працювати з лужними металами в приміщеннях із високою вологістю, а також допускати їх контакт з водою, хлоровмісними органічними сполуками й твердим діоксином вуглецю.
12. Зберігати в лабораторіях хімічні речовини і матеріали слід з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей. Забороняється зберігати разом речовини, які під час хімічної взаємодії призводять до вибуху або пожежі.
13. ЛЗР та ГР зберігаються в ємностях (тарі), що визначені відповідними інструкціями. Скляні ємності зберігаються в металевому ящику, який щільно закривається кришкою. Зберігати ЛЗР та ГР в поліетиленових і тонкостінних скляних ємностях забороняється.
14. Скляні ємності з кислотами, лугами й іншими їдкими речовинами переносяться в спеціальних металевих або дерев’яних ящиках, які всередині застелені азбестом. Для перенесення сірчаної й азотної кислот допускається використання дерев’яних ящиків, плетених кошиків, які оброблені вогнезахисними речовинами.
15. Балони зі стисненими, зрідженими (скрапленими) газами розміщуються в металевих шафах з отворами для провітрювання (поза межами будівель лабораторій).
16. У приміщеннях лабораторій забороняється:
застосовувати для миття підлоги та обладнання ЛЗР та ГР;
користуватися електронагрівальними приладами з відкритою спіраллю розжарювання;
залишати без нагляду запалені пальники та інші увімкнені електронагрівальні прилади;
прибирати випадково розлиті ЛЗР та ГР у разі працюючих пальників і включених електронагрівальних приладів;
зберігати будь-які речовини, на які відсутні дані, що характеризують їх пожежонебезпечні властивості;
проводити будь-які роботи з ЛЗР та ГР у разі вимкненої (несправної) вентиляції;
використовувати несправні газові пальники та прилади, газопроводи та арматуру.
8. Спортивно-тренувальні споруди та приміщення
1. Стан пожежної безпеки спортивно-тренувальних споруд та приміщень (спортивних залів), які належать до сфери управління Міністерства оборони України, має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. Під час проведення змагань, тренувань чи інших заходів з масовим перебуванням приміщення забезпечуються засобами гучномовного оповіщення, двері евакуаційних виходів замикаються лише зсередини за допомогою запорів (замків, засувів, гачків тощо), які легко (без ключів) відмикаються зсередини.
3. Пристосування для закріплення тимчасових конструкцій для сидіння глядачів, а також закріплення помостів, естрад, рингів тощо утримуються у справному стані. Під час встановлення таких конструкцій передбачається необхідна кількість шляхів евакуації завширшки не менше ніж 1 м.
4. У разі безстелажного зберігання спортивний інвентар, збірно-розбірні конструкції залів, об’ємні покриття залів та інші матеріали укладаються в штабелі площею не більше ніж 100 м-2.
5. Спортивний інвентар та інші матеріали зберігаються на стелажах так, щоб не виступати за габарити стелажів.
6. У спортивних залах забороняється складання інвентарю та іншого майна, вироблених з горючих матеріалів, а також улаштування приміщень з конструкціями, виготовленими з горючих матеріалів, безпосередньо під вузлами кріплення металевих та дерев’яних тримальних конструкцій.
7. Для зберігання спортивного інвентарю, виготовленого із застосуванням поролону та інших синтетичних матеріалів, що виділяють під час горіння токсичні речовини, використовуються приміщення, відокремлені від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.
Поролонові мати, складені в межах залів у штабелі, вкриваються брезентом, просоченим вогнезахисними сумішами.
8. Стрілецькі тири розміщуються в окремо розташованих будинках. Підлога, стеля і стіни (за винятком кулеуловлювача) будинків (приміщень) стрілецьких тирів виробляються з негорючих матеріалів.
9. Стрілецькі тири дозволяється розміщувати у підвальних (цокольних) поверхах будинків іншого призначення за наявності виходу з них окремими сходами, що ведуть до першого поверху. Влаштовування виходів на загальні сходові клітки будинків забороняється.
10. У приміщеннях стрілецького тиру для оздоблення стін та стель (у тому числі звукоізоляційних) забороняється використання матеріалів з пожежною небезпекою, вищою ніж Г2, В2, Д2, Т2.
11. У приміщеннях для чищення спортивної зброї передбачається металевий ящик для збирання промасленого ганчір’я, яке після закінчення роботи тиру або стрільбища видаляється у спеціально визначене наказом командира військової частини місце.
Кімнати для зберігання зброї, боєприпасів та спеціальних засобів відокремлюються від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.
9. Лазні та сауни
1. Стан пожежної безпеки будинків та приміщень лазень і саун військових частин має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. Під час миття у лазні (приймання душу) військовослужбовців строкової служби для контролю за додержанням порядку, а також виконанням вимог пожежної безпеки призначається черговий лазні.
3. Складати білизну слід у відведених для цього приміщеннях (місцях). Забороняється розміщувати місця складання білизни на шляхах евакуації.
4. Приміщення для миття особового складу забезпечуються гумовими килимками або дерев’яними підставками для застилання підлоги.
5. Розміщення вбудованих лазень сухого жару вище другого поверху, у підвальних поверхах, під трибунами, у будинках дитячих закладів, а також під приміщеннями та суміжно з приміщеннями, у яких перебуває понад 100 осіб, не допускається.
6. Приміщення саун у будинках I-III ступенів вогнестійкості відокремлюються від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежним перекриттям 3 типу, в будинках IIIа, IIIб, IV, IVa ступенів вогнестійкості - протипожежними стінами та перекриттями 2 типу.
7. Вбудовані сауни обладнуються відокремленими евакуаційними виходами безпосередньо назовні. Влаштування виходів до вестибюлів, холів, сходових кліток, призначених для евакуації людей з будинків, не допускається.
8. Сауни обладнуються пічками заводського виготовлення з автоматичним захистом і відключенням до повного охолодження через кожні 8 годин безперервної роботи.
9. Парильні обладнуються протипожежними перфорованими сухотрубами, приєднаними до внутрішнього водопроводу.
10. Безпосередньо над кам’янкою під стелею встановлюється негорючий теплоізоляційний щит. Відстань між щитом і обшивкою стелі має бути не менше ніж 0,05 м.
Відстань від кам’янки до обшивки стін має бути не менше ніж 0,2 м.
11. Забороняється використання для обшивки парилень смолистої деревини.
VI. Вимоги пожежної безпеки до виробничих будинків, приміщень, ділянок
1. Загальні вимоги до виробничих будинків, приміщень, ділянок
1. Стан пожежної безпеки виробничих будинків, приміщень, ділянок, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. Одяг зберігається у відокремлених приміщеннях, відділених від суміжних приміщень цеху протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу, в металевих шафах з отворами для провітрювання у розвішеному вигляді.
Спеціальний одяг, забруднений ЛЗР або ГР, зберігається за межами виробничих будинків, приміщень, ділянок (цехів) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді.
3. Для складання використаного ганчір’я в усіх приміщеннях і на майданчиках, де проводяться роботи, встановлюються металеві ящики з кришками, які щільно закриваються. Використане ганчір’я прибирається в ящики, за мірою наповнення ящиків, а також після закінчення робіт виноситься з виробничих приміщень у спеціально відведені місця.
4. Зберігання у виробничих приміщеннях фарб, лаків, розчинників та інших ЛЗР і ГР дозволяється тільки в металевій герметичній, закупореній тарі:
у цехових коморах - в кількості, що не перевищує змінної потреби;
на робочих місцях - в кількості не більше ніж 40 л.
Тара з фарбами, лаками, розчинниками та іншими ЛЗР і ГР зберігається в металевих шафах. Після закінчення роботи ЛЗР, ГР, балони з горючими газами (далі - ГГ) виносяться з цехів у спеціальні технічні приміщення (комори) або на склад.
5. Приміщення для фарбувальних і фарбоприготувальних робіт, миття і знежирення деталей, приміщення з петролатумними ваннами, у яких встановлені фарбувальні, сушильні камери, пости ручного фарбування, ділянки знежирювання, масляні ванни, ванни з петролатумом, а також інші приміщення, у яких використовуються ЛЗР і ГР, обладнуються самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевої примусової витяжної вентиляції.
6. Повітроводи вентиляційних установок періодично (один раз на місяць) очищуються від горючих речовин і відкладень.
7. Вентиляційне обладнання витяжних систем фарбувальних, фарбоприготувальних дільниць, дільниць миття і знежирення деталей, а також інших приміщень, у яких використовуються ЛЗР і ГР, має бути у вибухобезпечному виконанні.
8. Ванни для миття і знежирення виробів з використанням ЛЗР та ГР, термічні, просочувальні ванни, ванни з охолоджувальними ГР, масляні ванни для загартовування виробів з металу обладнуються кришками. Кришки, а також пристрої для їх кріплення виготовляються з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні. Після закінчення роботи ванни закриваються кришками.
Ємності (ванни) обладнуються пристроями аварійного зливання в підземні резервуари, які розміщуються поза межами будинку.
Аварійні ємності розміщуються поза будинком на відстані не менше 1 м від глухої стіни та не менше 5 м від стіни з дверними (віконними) прорізями (отворами).
9. У цехах (майстернях) дозволяється зберігання матеріалів, виробів, ремонтний фонд у кількості, що не перевищує змінної потреби.
Тимчасове зберігання ремонтного фонду, вогненебезпечних (горючих) матеріалів, устаткування допускається на відстані не ближче ніж 20 м від будинків у спеціально відведеному для цього технічному приміщенні, складі (коморі) або на майданчику.
2. Цехи, ділянки, установки фарбування, знежирення і миття виробів
1. Стан пожежної безпеки цехів, ділянок, установок фарбування, знежирення і миття виробів має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV цих Правил та у главі 1 цього розділу.
2. Ділянки фарбування, миття та знежирювання виробів з використанням ЛЗР або ГР, а також термічні ванни розміщуються в окремих приміщеннях, відокремлених від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу, або на відокремлених виробничих ділянках (постах), обладнаних системами примусової припливно-витяжної вентиляції.
3. У фарбувальних, фарбоприготувальних дільницях, дільницях миття і знежирення деталей підлога виготовляється з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.
4. Забороняється проведення фарбувальних робіт, миття та знежирення виробів з використанням ЛЗР і ГР з відключеною системою вентиляції. У разі припинення роботи вентиляції здійснюється захисне блокування, яке унеможливлює подання матеріалів (або стисненого повітря) до розпорошувальних пристроїв. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень обладнуються звуковою та світловою сигналізацією, яка сповіщує про припинення їх роботи.
5. Сушильні камери для пофарбованих виробів обладнуються автоматикою, яка відключає нагрівальні прилади в разі підвищення температури вище встановлених меж. Дозволяється ручне відключення сушильного обладнання у разі постійного спостереження за ним обслуговуючого персоналу.
Сушильні камери періодичної дії перед кожним завантаженням очищуються від виробничого сміття.
6. Зберігання використаних після миття ЛЗР та ГР на постах миття забороняється. Тримати ЛЗР та ГР дозволяється у спеціально призначених місцях та у щільно закритій тарі.
7. Забороняється застосування ЛЗР та ГР для миття деталей, протирання автомобілів та обладнання.
3. Деревообробні цехи, ділянки, майстерні
1. Стан пожежної безпеки деревообробних цехів, ділянок, майстерень має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV цих Правил та у главі 1 цього розділу.
2. Технологічне устаткування, апарати, прилади опалення і електрообладнання очищуються від стружки, тирси, інших горючих матеріалів та пилу не рідше одного разу за зміну, будівельні конструкції і світильники - не менше одного разу на 10 робочих днів.
3. Для вилучення відходів деревообробні та шліфувальні верстати обладнуються системами місцевої примусової витяжної вентиляції, місця виділення пилу закриваються кожухами, приєднаними до них. Забороняється робота на верстатах з відключеною системою вентиляції.
4. Двері та люки пилозбиральних камер і циклонів під час їх експлуатації зачиняються. Горючі відходи, зібрані в камерах та циклонах, видаляються за мірою їх заповнення. Не допускається перевантаження пилозбиральних камер і циклонів.
5. Деревообробні та шліфувальні верстати надійно заземлюються для відведення зарядів статичної електрики.
6. Для сушарок встановлюються гранично допустимі норми завантаження матеріалами і температурний режим роботи.
У сушарках терморадіального типу з безперервним рухом матеріалів (виробів) передбачається автоматичне відключення системи обігріву в разі раптової зупинки конвеєра.
7. Стружка, тирса, пил, рештки деревини прибираються за мірою їх накопичення, а також після закінчення робіт.
8. Розігрівання клею здійснюється водяною парою або електронагрівальними приладами з водяними банями.
Клеєварки розміщуються в окремо розташованій будівлі або у приміщенні, відокремленому від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.
Клеї на основі синтетичних смол і легкозаймистих розчинників зберігаються в кількості не більше 3 л в окремо розташованій будівлі або у приміщенні, відокремленому від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу в металевих ящиках з кришками, які щільно закриваються.
9. У деревообробних цехах, ділянках, майстернях забороняється:
захаращувати території і приміщення виробничими відходами, стружкою, пилом тощо;
зберігати лісоматеріали, заготовки в кількості, що перевищує змінну потребу;
залишати після закінчення роботи готові вироби, стружку, тирсу, пил, мастило, оливу, лаки, клей та інші ГР і матеріали;
використовувати лісопильні рами, круглопильні, фрезерні та інші верстати й агрегати в разі торкання пилами огорож, перекосу рами, ослаблення і неправильної підгонки повзунів;
залишати електроустановки під напругою без нагляду;
використовувати верстати, не обладнані системами місцевої примусової витяжної вентиляції, у разі непрацюючих (несправних) систем вентиляції і пневмотранспорту, а також порушення герметичності повітроводів;
утримувати пилоуловлювальні (пилозбиральні) камери і циклони відкритими.
4. Цехи, ділянки гарячої обробки металів
1. Стан пожежної безпеки цехів, ділянок гарячої обробки металів має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV цих Правил та у главі 1 цього розділу.
2. Баки з оливами у цехах гарячої обробки металів встановлюються в спеціальних окремих приміщеннях, відокремлених від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу, або за межами цеху на спеціальних опорах чи кронштейнах.
3. У цехах гарячої обробки металів забороняється:
прокладати трубопроводи для транспортування ЛЗР та ГР по стінах, а також незахищені трубопроводи для транспортування ЛЗР та ГР по підлозі;
зберігати будь-які горючі матеріали.
4. Не допускається експлуатація оливних загартувальних ванн, нагрітих до температури, вищої за температуру спалаху олив.
5. Приміщення для загартовування металів в оливних і соляних ваннах відокремлюються від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.
5. Друкарні, картографічні виробництва
1. Стан пожежної безпеки друкарень, картографічних виробництв має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV цих Правил та у главі 1 цього розділу.
2. Столи і шафки (тумбочки) у відділеннях машинного набору покриваються (облаштовуються) листовою нержавіючою чи оцинкованою сталлю або термостійкою пластмасою.
3. Чищення друкарського, картографічного обладнання за допомогою ЛЗР і ГР проводиться в ізольованому приміщенні, обладнаному примусовою витяжною вентиляцією.
В окремих випадках допускається чищення в спеціальній негорючій шафі безпосередньо в лінотипному відділенні, обладнаному місцевою примусовою витяжною вентиляцією.
4. Підлога в гартоплавильних відділеннях виконується з негорючих вогнестійких матеріалів.
5. Не дозволяється поливати матричний матеріал (вініпласт, воскову масу, свинець) розчином каучуку в ЛЗР та ГР, графітувати відкритим способом на тралері преса чи на тралері нагрівального пристрою, а також сушити його над опалювальними і нагрівальними приладами.
6. Обрізки фотоплівки збираються в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються.
Після закінчення роботи у фотолабораторіях і приміщеннях із проявними установками проявлені плівки здаються на збереження в архів. Дозволяється зберігання плівки в кількості до 10 кг у фотолабораторіях у металевій шафі.
7. Настільні ліхтарі монтажних столів і ретушерських пультів обладнуються подвійним заскленням. Забороняється працювати на монтажних столах із розбитим матовим склом і замінювати його на звичайне прозоре з паперовим розсіювачем.
6. Цехи, ділянки, лабораторії гальванічних покриттів
1. Стан пожежної безпеки цехів, ділянок, лабораторій гальванічних покриттів має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV цих Правил та у главі 1 цього розділу.
2. Гальванічні відділення, розміщені в одному будинку з іншими виробництвами, відокремлюються від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та протипожежними перекриттями 3 типу.
3. Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, призначені для роботи з вибухопожежонебезпечними рідинами і речовинами, опоряджуються суцільним покриттям з негорючих матеріалів. Столи і шафи, на (у) яких проводяться роботи з кислотами, лугами й іншими хімічно активними речовинами, виготовляються з матеріалів, стійких до їх впливу.
До столів, стелажів прибудовуються бортики з негорючого матеріалу заввишки не менше ніж 0,02 м.
4. Роботи, пов’язані з можливістю виділення вибухопожежонебезпечних парів та газів, проводяться у витяжних шафах. Користуватись витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією забороняється.
5. Скляний посуд з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами переноситься у спеціальних металевих або дерев’яних ящиках, викладених усередині азбестом. Для перенесення посуду з сірчаною та азотною кислотою використовуються дерев’яні ящики, корзини, оброблені вогнезахисною сумішшю.
6. Зберігання термосів з рідким повітрям та киснем в одному приміщенні з легкозаймистими речовинами, жирами та маслами, оливами забороняється.
7. Застосування відкритого вогню для виявлення витікань газу з газопроводу та газових приладів не дозволяється.
8. Балони із стисненими, скрапленими та розчиненими ГГ встановлюються за межами будинків у металевих шафах. Шафи обладнуються прорізами або жалюзійними ґратами для провітрювання. Забезпечення виробничих приміщень цими газами, а також киснем проводиться централізовано.
9. Примусова припливно-витяжна вентиляція у виробничих приміщеннях вмикається не пізніше ніж за 5 хв до початку роботи та вимикається після закінчення роботи. Проведення робіт за несправної вентиляції забороняється.
10. У цехах, на ділянках, у лабораторіях гальванопокриттів забороняються:
миття підлог, обладнання, інструментів ЛЗР або ГР;
сушіння обтиральних матеріалів і одягу на трубопроводах та батареях систем опалення;
проведення прибирання розлитих ЛЗР або ГР за ввімкнених пальників;
залишення без нагляду установок, що працюють;
зливання в систему каналізації залишків горючої продукції, відпрацьованих реактивів та інших хімічних речовин без попередніх нейтралізації та знежирення.
VII. Вимоги пожежної безпеки до парків озброєння та військової техніки
1. Загальні вимоги до парків озброєння та військової техніки
1. Стан пожежної безпеки парків озброєння та військової техніки (далі - ОВТ) має відповідати вимогам, зазначеним у розділах I-IV цих Правил.
2. Для парків ОВТ розробляється план виведення з парку озброєння, бойової та іншої техніки у разі оголошення тривоги.
Обладнання парків ОВТ має забезпечувати швидкий і зручний виїзд техніки.
3. Для забезпечення негайного виведення техніки у разі пожежі щодня виділяється черговий тягач, який укомплектовується засобами евакуації і пожежогасіння (жорстким і гнучким зчепленнями, трьома порошковими вогнегасниками типу ВП-5, ящиком з піском ємністю не менше ніж 0,5 м-3, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 x 2 м).
4. Ключі від замків запалювання, люків машин зберігаються в запечатаній скриньці:
перший комплект - у чергового парку;
другий комплект - у чергового підрозділу (роти, батальйону).
5. Для забезпечення евакуації техніки у разі пожежі парки ОВТ комплектуються жорсткими та/або гнучкими зчепленнями з розрахунку одне зчеплення на 10 одиниць техніки, але не менше ніж два на парк.
6. Територія парків ОВТ обладнується основним та запасним виїздами. Для кожної групи машин передбачаються запасні виїзди з розрахунку 1 виїзд на кожні 60-80 колісних або 40 гусеничних машин.
7. Для зберігання мастильних, лакофарбових, горючих і легкозаймистих матеріалів на території парку ОВТ передбачаються окремі спеціально обладнані приміщення.
Відпрацьовані оливи зберігаються в спеціальній будівлі (спеціальному приміщенні) або під навісами з негорючих матеріалів у металевій тарі чи в підземних резервуарах.
8. Не дозволяється експлуатація техніки, яка працює на газовому пальному, у разі несправності газобалонного обладнання, наявності витікання газу через нещільні з’єднання.
У разі несправності газобалонного обладнання в’їзд (зберігання) техніки у сховища(ах) (бокси(ах)), пункти(ах) технічного обслуговування забороняється.
9. Під час експлуатації техніки забороняється:
залишати у техніці забруднені мастилом, оливами і паливом одяг та ганчір’я;
застосовувати для знежирення, миття двигуна, вузлів, агрегатів та обладнання ЛЗР і ГР;
використовувати техніку з явними ознаками несправностей;
допускати скупчення на двигуні та його картері бруду, змішаного з пальними і мастильними матеріалами;
використовувати відкритий вогонь для визначення та усунення несправностей механізмів, систем, вузлів, розігрівання двигуна;
захаращувати та блокувати технікою ворота, під’їзди і проїзди;
тримати техніку з відкритими горловинами паливних баків та з ознаками витікання пального і оливи;
зберігати у техніці мастила, оливи і пальне, а також тару з-під них, залишати у техніці промаслені обтиральні матеріали та одяг після закінчення роботи;
заряджати акумулятори зарядними пристроями безпосередньо на техніці, залишати техніку з увімкненим запалюванням;
проводити ремонт і технічне обслуговування техніки з працюючими двигунами та ввімкненим запалюванням.
2. Сховища (бокси), навіси, майданчики відкритого зберігання озброєння та військової техніки
1. У разі розміщення техніки у сховищах (боксах) у два ряди техніку другого ряду з’єднують з технікою першого ряду гнучкими зчепленнями.
2. У сховищах (боксах) техніка розміщується проти воріт.
До техніки, яка встановлена у сховищах (боксах) у першому ряді, приєднуються буксирні троси, вільні кінці яких виводяться назовні зі сховищ (боксів) за межі воріт.
3. Під горючими (дерев’яними) навісами зберігається не більше 20 одиниць техніки.
4. У сховищах (боксах) відстань між технікою, а також між технікою та стінами (воротами) сховищ має бути не менше 1 м.
5. На майданчиках відкритого зберігання техніка розміщується групами (не більше 200 одиниць техніки у кожній).
Відстань між групами техніки, між групами техніки та будинками III-V ступенів вогнестійкості має бути не менше 20 м, між групами техніки і будинками I та II ступенів вогнестійкості - не менше 15 м. Відстань у групі між рядами техніки має бути не менше 10 м, між технікою у ряді - не менше ніж 1,5 м.
6. Автомобілі-цистерни і спеціально обладнана техніка, призначені для перевезення нафтопродуктів, зберігаються у приміщеннях одноповерхових будівель, відокремлених від інших приміщень протипожежними стінами та перекриттями 2 типу, або на спеціально відведених майданчиках групами із загальною місткістю ємностей для перевезення нафтопродуктів не більше ніж 600 м-3, але не більше 50 одиниць техніки.
Відстань між групами техніки і будинками, а також відстань між технікою у групах має відповідати вимогам, зазначеним у пункті 5 цієї глави.
7. Перед розміщенням у сховища (бокси) у двопаливній техніці балони відключаються, паливо з газової мережі до призупинення роботи двигуна виробляється. Заїжджати такій техніці у приміщення дозволяється з закритими балонними і витратними вентилями (клапанами), використовуючи альтернативне рідке паливо.
8. У сховищах (боксах), під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається техніка, забороняється:
розміщувати техніку в кількості, яка перевищує норму, порушувати план її розміщення, зменшувати відстані між нею, а також від неї до конструктивних елементів будівель (споруд);
зачиняти ворота на внутрішні засуви;
влаштовувати у сховищах (боксах) комори, майстерні й використовувати їх як житлові приміщення;
влаштовувати оглядові канави у сховищах (боксах) для зберігання автомобілів на газовому паливі;
проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні й деревооздоблювальні роботи, а також промивати деталі з використанням ЛЗР та ГР;
заправляти техніку пальним та зливати з неї паливо;
зберігати тару з-під пального, а також пальне та оливи (за винятком палива в баках та газу в балонах, змонтованих на автомобілях);
встановлювати автомобілі-цистерни і спеціально обладнану техніку, призначену для перевезення ЛЗР та ГР, а також горючих газів разом з іншою технікою;
зберігати техніку з несправною електропроводкою та з увімкненим вимикачем "маси".
3. Пункти технічного обслуговування і ремонту озброєння та військової техніки
1. Стан пожежної безпеки пунктів технічного обслуговування і ремонту (далі - ПТОР) ОВТ має відповідати вимогам, визначеним у розділах I-IV та у главі 1 розділу VI цих Правил.