Про затвердження Методики визначення шкоди та збитків, завданих інфраструктурі транспорту, інфраструктурі електронних комунікаційних мереж та об’єктів поштового зв’язку внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Відповідно до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 951), пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 р. № 1400), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення шкоди та збитків, завданих інфраструктурі транспорту, інфраструктурі електронних комунікаційних мереж та об’єктів поштового зв’язку внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що додається.

2. Департаменту управління об’єктами державної власності та економічного планування (О. Доценку) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ця Методика визначає порядок визначення шкоди та збитків, завданих інфраструктурі транспорту, інфраструктурі електронних комунікаційних мереж, зокрема, зруйнованих, пошкоджених автомобільних доріг, залізничних шляхів, аеродромів та аеродромних об’єктів, об’єктів портової інфраструктури, гідротехнічних споруд, суден морського та внутрішнього водного транспорту, об’єктів поштового зв’язку, інфраструктури (зокрема фізичної) електронних комунікаційних мереж та інших об’єктів транспортної інфраструктури, електронних комунікацій та зв’язку (далі - об’єкти інфраструктури транспорту), внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19 лютого 2014 року (далі - збройна агресія РФ).

Механізми оцінки (визначення розміру) прямих та непрямих збитків, орієнтовної вартості відновлення, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

2. Ця Методика розроблена для використання під час проведення аналітичної оцінки шкоди та збитків об’єктів інфраструктури транспорту органами державної влади або органами місцевого самоврядування, у разі необхідності із залученням фахівців, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, яка також може проводитися самостійно підприємствами, установами, організаціями з урахуванням Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, визначених у додатку до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951), та цієї Методики.

Дія цієї Методики не поширюється на:

розміщені на території підприємств об’єкти транспорту, що призначені для здійснення технологічних перевезень тільки на території підприємств відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт";

проведення стандартизованої, незалежної оцінки збитків та судової експертизи, спричинених руйнуванням та пошкодженням об’єктів інфраструктури транспорту внаслідок збройної агресії РФ.

3. Проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні здійснюються відповідно до Законів України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та "Про судову експертизу", Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України, Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 року за № 1522/38858.

4. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

аеропорт - комплекс споруд, що призначений для приймання, відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, проведення робіт із технічного обслуговування і має для таких цілей аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди та необхідне обладнання;

збитки - вартість втраченого, пошкодженого та/або знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів внаслідок збройної агресії РФ, а також розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки); та/або розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії РФ (упущена вигода);

знищене майно - майно, яке внаслідок збройної агресії стало непридатним для використання за призначенням, повністю втратило споживчі властивості, економічну цінність або повністю припинило існування (водночас втрачені знищеним майном властивості не можуть бути відновлені);

об’єкти залізничного транспорту - об’єкти інфраструктури залізничного транспорту загального користування, під’їзні колії та залізничний рухомий склад. До об’єктів залізничного транспорту також належить інше нерухоме та рухоме майно акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

об’єкти інфраструктури електронних комунікаційних мереж - технічні засоби та/або споруди електронних комунікаційних мереж (елементи інфраструктури електронних комунікаційних мереж); електронні комунікаційні мережі мобільного зв’язку; електронні комунікаційні мережі фіксованого зв’язку, які надають послуги телефонного зв’язку та/або послуги Інтернету; мережі транспортного зв’язку; рухоме та нерухоме майно, в якому розміщено технічні засоби електронних комунікацій та/або персонал оператора електронних комунікацій;

об’єкти інфраструктури транспорту - об’єкти рухомого, нерухомого майна залізничного, авіаційного, морського, внутрішнього водного, автомобільного транспорту, дорожнього господарства, зокрема ті, що забезпечують діяльність двох і більше суб’єктів господарювання, а також автомобільні дороги;

об’єкти поштового зв’язку - поштамти, центри обробки та перевезення пошти, зональні вузли, вузли поштового зв’язку, відділення поштового зв’язку, пункти поштового зв’язку та інші підрозділи, задіяні у єдиному виробничо-технологічному процесі з надання послуг поштового зв’язку, інше нерухоме та рухоме майно акціонерного товариства "Укрпошта", а також власні грошові кошти, грошові кошти та товари, передані на відповідальне зберігання;

пошкоджене майно - майно, яке внаслідок збройної агресії частково втратило свої споживчі властивості та економічну цінність, що обмежує його використання за призначенням (водночас таке майно може бути відновлене і знову набути повністю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням);

шкода - відхилення якісних (механічних, фізико-хімічних, естетичних характеристик) та/або кількісних показників експлуатаційної придатності об’єктів інфраструктури транспорту, інфраструктури електронних комунікаційних мереж та об’єктів поштового зв’язку (зокрема об’єктів незавершеного будівництва) від вимог проєктної документації та/або будівельних норм, нормативних документів, що виключає або зменшує відповідність їх технічного стану визначеним таким вимогам та визначається у натуральних показниках (зокрема км, пог. м, од., шт.) пошкоджень рухомого майна (устаткування, обладнання).

Інші терміни у цій Методиці вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Повітряному кодексі України, Законах України "Про морські порти України", "Про внутрішній водний транспорт", "Про автомобільні дороги", "Про дорожній рух", "Про концесію", "Про залізничний транспорт", "Про поштовий зв’язок", "Про транспорт", "Про автомобільний транспорт", "Про благоустрій населених пунктів", "Про електронні комунікації", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951), Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473, Правилах технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854.

1. Метою аналітичної оцінки шкоди та збитків є формування попередньої оперативної інформації про обсяги збитків для прогнозування загальнодержавних, секторальних та регіональних витрат на відновлення та подальшої комунікації з міжнародними партнерами щодо покриття таких збитків, зокрема за рахунок конфіскованих активів Російської Федерації за кордоном.

За результатами аналітичної оцінки шкоди та збитків складається аналітичний звіт в електронній формі та в паперовій формі (за потреби).

Аналітичний звіт складається за формою, наведеною в додатку до цієї Методики, та підписується спеціалістами, які безпосередньо проводили оцінку шкоди та збитків.

2. Вихідні дані, що застосовуються під час оцінки шкоди та збитків, визначаються з урахуванням особливостей об’єкта оцінки.

Вихідними даними, що застосовуються під час оцінки шкоди та збитків, зокрема є:

технічна та інша документація на майно, що зазнало руйнівного впливу, яка дає змогу його ідентифікації, зокрема документи, які складені відповідними комісіями під час огляду об’єкта збитку і ґрунтуються на судженнях (свідченнях) членів комісій;

звіт (акт) про обстеження пошкоджених або знищених об’єктів після завдання шкоди з рекомендаціями щодо подальшої експлуатації, складений відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257;

дані з бухгалтерського обліку;

проєктно-кошторисна документація;

матеріали технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майно;

землевпорядна документація на земельну ділянку;

документи з відомостями про технічний стан та технічні характеристики майна;

фінансова звітність;

матеріали аудиту;

інші документи, які містять характеристики об’єкта оцінки.

3. Інформаційні джерела, що застосовуються під час оцінки шкоди та збитків, визначаються з урахуванням особливостей об’єкта оцінки.

Інформаційними джерелами, що застосовуються під час оцінки шкоди та збитків, є:

матеріали інвентаризації;

документи з оцінки пошкодженого майна;

результати огляду об’єкта оцінки, що здійснено, зокрема, з використанням технічних засобів та інформаційних джерел (фотоматеріали, відеоматеріали, геопросторові дані, цифрові картографічні матеріали, дані дистанційного зондування Землі та їхні похідні продукти, аналітика соціальних мереж, наявна публічна інформація);

ринкові дані, які застосовуються під час проведення оцінки збитків: інформація про угоди купівлі-продажу подібного до об’єкта оцінки майна, ринкові ціни на подібне майно;

інші інформаційні джерела, які можуть бути застосовані під час оцінки збитків, зокрема інформація з інших актів (звітів, експертиз), складених за результатами оцінки збитків, інформація від представників органів державної влади, державних підприємств, органів місцевого самоврядування, підприємств житлово-комунального господарства будь-якої форми власності.

Для тих областей, де ведуться активні бойові дії або які знаходяться на тимчасово непідконтрольних територіях, для оцінки загального обсягу руйнувань міст враховуються інформація місцевих державних адміністрацій (на період дії воєнного стану - військових адміністрацій) і публічні дані. У разі неможливості отримання даних для визначення розрахунку розміру шкоди та збитків можуть бути використані знімки супутникової та повітряної зйомки уражених населених пунктів та об’єктів.

1. Для виконання аналітичної оцінки розміру збитків щодо пошкоджених та знищених об’єктів дорожньої інфраструктури використовується інформація, надана Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, обласними державними адміністраціями, військовими адміністраціям, органами державної влади, державними підприємствами, органами місцевого самоврядування, підприємствами житлово-комунального господарства будь-якої форми власності.

Розрахунок збитків, що завдані дорожній інфраструктурі, проводиться за наступними групами:

1) для автомобільних доріг:

автомобільні дороги загального користування;

вулиці і дороги міст та інших населених пунктів;

відомчі (технологічні) автомобільні дороги;

автомобільні дороги на приватних територіях;

2) для автомобільних мостів та мостових переходів:

мости на автомобільні дороги загального користування;

мости на вулицях доріг міст та інших населених пунктів;

мости на відомчих (технологічних) автомобільних дорогах;

мости на автомобільних дорогах приватних територій.

Шкода визначається за результатами огляду/обстеження зруйнованих або пошкоджених об’єктів інфраструктури транспорту, якщо до них є доступ (зокрема у разі знаходження на тимчасово окупованих територіях). Величина шкоди встановлюється в натуральних одиницях (км, шт. тощо).

2. Пряма оцінка пошкоджень автомобільних доріг за наявності вхідних даних від суб’єктів, відповідальних за надання інформації за кожною групою доріг, проводиться за формулою:

Пряма оцінка пошкоджень мостів та мостових переходів за наявності вхідних даних від суб’єктів, відповідальних за надання інформації за кожною групою доріг мостів та мостових переходів (за областями та 3 групами доріг автомобільних мостів та мостових переходів), проводиться за формулою:

За умови відсутності вільного доступу до об’єктів руйнування використовуються непрямі методи оцінки шкоди.

Загальна оцінка пошкоджень може також містити коригування на вартість окремого об’єкта дорожньої інфраструктури у разі наявності інформації про суттєве відхилення вартості такого об’єкта від середньої ціни відтворення об’єктів цієї групи.

3. Непряма оцінка пошкоджень автомобільних доріг виконується за такою формулою розрахунків пошкоджень доріг:

Непряма оцінка пошкоджень автомобільних мостів та мостових переходів згідно з непрямою оцінкою відбувається за наступною формулою:

4. Непрямими збитками вважаються недоотримані доходи галузі, розраховані як недоотриманий дохід приватних підприємств галузі через зупинку капітальних інвестицій у цю галузь внаслідок замороження непрофільних/капітальних витрат державного та місцевих бюджетів, початку повномасштабної війни.

Для оцінки непрямих економічних втрат для доріг та мостів використовується обсяг планових видатків державного бюджету на будівництво доріг у 2022 році відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (у редакції станом на дату прийняття цього Закону), скорегованих на очікуваний період недоотримання доходів галузі, зокрема в майбутніх періодах.

1. Для визначення прямих збитків вартість нерухомого майна розраховується на підставі орієнтовної вартості будівництва одного елемента майна помноженої на кількість пошкоджених елементів.

Шкода, завдана внаслідок знищення чи пошкодження об’єктів залізничного транспорту, полягає у відхиленні якісних (механічних, фізико-хімічних, естетичних характеристик) та/або кількісних показників експлуатаційної придатності об’єктів чи їхніх складових (зокрема об’єктів незавершеного будівництва) від вимог проєктної документації та/або будівельних норм, нормативних документів, що виключає або зменшує відповідність технічного стану об’єктів основним вимогам згідно із законодавством України.

Шкода визначається у натуральних показниках, визначених в облікових документах власника (балансоутримувача) (км, од., шт. тощо).

2. Відновна вартість нерухомого майна (ВВнрм) розраховується на підставі орієнтовної вартості будівництва одного елемента майна помноженої на кількість пошкоджених елементів. Розрахунок відновної вартості здійснюється за формулою:

Якщо під час обстеження нерухомого майна було виявлено, що майно (об’єкт) повністю зруйноване(ий) (тримальні конструкції були пошкоджені та втратили тримальну спроможність), то відновлювальна вартість визначається за вартістю будівництва об’єкта аналога.

Якщо немає доступу до майна (воно знаходиться на окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, або воно заміноване), то оцінка збитків проводиться непрямими методами.

3. Відновна вартість рухомого майна розраховується на підставі дійсної вартості майна з урахуванням коливань курсу долара США до гривні. Дійсною вартістю майна вважається первісна (переоцінена) вартість майна.

Розрахунок здійснюється за формулою:

Якщо коефіцієнт пошкодження понад 0,4 або майно зруйновано - то відновлювальна вартість визначається за вартістю об’єкта аналога.

Якщо об’єкт прийнято на баланс після 2014 року - береться первісна вартість об’єкта, К1 - застосовується на дату прийняття на баланс.

Якщо немає доступу до аналізу втрат рухомого майна, то застосовуються ті самі методи, як і в разі оцінки втрат нерухомого майна.

4. Відновна вартість втраченого майна, доступ до якого є неможливим внаслідок збройної агресії РФ (майно, що захоплено агресором як на окупованій території, так і на контрольованій території України) та щодо якого підприємство залізничного транспорту - балансоутримувач не здійснює функції володіння, користування та розпорядження), розраховується на підставі дійсної вартості майна з урахуванням коливань курсу долара США до гривні. Дійсною вартістю майна вважається первісна (переоцінена) вартість майна, що базується на даних щодо придбання та введення в експлуатацію об’єктів майна / останньої проведеної оцінки незалежного оцінювача відповідно.

Розрахунок відновної вартості здійснюється за формулою:

Статус об’єктів, що були під час оцінки віднесені до втраченого майна, повинен бути переглянутим одразу після деокупації територій, на якій вони знаходяться, та отримання до об’єктів доступу.

5. Непрямі збитки для залізничної галузі складаються з таких складових:

1) втрачені доходи через війну - розраховуються на підставі різниці між місячними доходами підприємств залізничного транспорту відповідно до фінансових планів підприємств та реальними фактичними доходами та уточненими місячними прогнозами до очікуваного періоду відновлення доходів галузі;

2) економія на витратах через війну - розраховується на підставі різниці між місячними витратами на паливо та електроенергію підприємств залізничного транспорту відповідно до фінансових планів підприємств та реальними фактичними витратами (за місяцями) та уточненими місячними прогнозами до очікуваного періоду відновлення доходів галузі;

3) витрати на перевезення гуманітарної допомоги, безоплатно передані акціонерним товариством "Українська залізниця" товари та виконані послуги для забезпечення обороноздатності країни - розраховуються на підставі фактичних даних підприємств залізничного транспорту щодо наданих послуг (вилучених товарів) з початку збройної агресії РФ на останню дату отримання даних. Розрахунок виконується на весь період дій непрямих збитків з урахуванням коефіцієнта, який враховує нерівномірність розподілення таких збитків за місяцями;

4) матеріальна допомога родинам загиблих, поранених співробітників розраховується як фактичні дані підприємств залізничного транспорту з початку збройної агресії РФ і на останню дату отримання даних.

1. Для визначення прямих збитків шкода визначається на підставі аналізу зібраних даних про пошкодження/руйнування окремих об’єктів авіаційної інфраструктури з відкритих джерел, даних Державної авіаційної служби України та, за можливості, за результатами огляду/обстеження зруйнованих або пошкоджених об’єктів аеропортової інфраструктури. Величина шкоди оцінюється у грошовій формі (національній валюті та перераховується в долари США за курсом Національного банку України на кінець 2021 року), зважаючи на оцінку активів (з урахуванням інфляції).

Для розрахунку вартості збитків використовується вартість заміщення - вартість створення/відновлення пошкоджених активів з урахуванням вартості відновлення пошкодженої нерухомості і необхідного обладнання.

2. Непрямі збитки розраховуються на підставі визначення грошового потоку підприємств вітчизняної авіаційної галузі, зважаючи на ретроспективну діяльність підприємства за 2019 рік як останній фактичний рік звичайної діяльності підприємств авіаційної галузі до встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Для оцінки непрямих втрат визначається перелік підприємств у кожному сегменті:

аеропорти - перелік підприємств, зважаючи на пасажиропотік;

аеронавігація - визначає Державне підприємство обслуговування повітряного руху України;

авіаперевізники - перелік підприємств за даними Державної авіаційної служби України;

суб’єкти комерційного обслуговування та аеропортові служби - перелік підприємств за даними Державної авіаційної служби України.

Для визначення втраченого грошового потоку використовується фінансова звітність підприємств за 2019 рік за формулою:

У разі відсутності звітності у відкритих джерелах може застосовуватися значення подібного підприємства за обсягами обслуговування/перевезення пасажирів або пропорційно такому значенню.

Для розрахунку потреби у фінансуванні відновлення роботи підприємств авіаційної галузі прийнятий розрахунок, що ґрунтується на середньомісячній сумі втраченого грошового потоку помноженої на кількість місяців, за які можливе повне відновлення роботи підприємств галузі. Кількість місяців визначається в проміжку від 3 місяців (з коефіцієнтом 0,25) до 6 місяців (з коефіцієнтом 0,5), що ґрунтується на строках введення персоналу, підготовки матеріально-технічної бази, розрахунків за реалізовані послуги та повного відновлення пасажиропотоку.

1. Під час розрахунку прямих збитків портової інфраструктури України можуть застосовуватись офіційні дані щодо первісної вартості основних засобів, незавершених капітальних інвестицій та запасів підприємств на кінець звітного періоду, основна діяльність яких пов’язана з обслуговуванням та забезпеченням роботи морських портів (за останній доступний звітний період). Дані перераховуються до долара США за курсом Національного банку України у відповідному році. Для перерахунку використовується курс гривні до долара США за курсом Національного банку України на кінець року для показників відповідних статей балансу підприємств та середньорічний курс гривні до долара США для розрахунку економічних непрямих втрат галузі та підприємств галузі.

2. Для визначення непрямих втрат суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням та забезпеченням роботи морських портів, враховуються обсяги отриманого середньомісячного доходу такими компаніями. Для розрахунку використовуються фінансові показники за 2019 рік як останній фактичний рік звичайної діяльності підприємств галузі до встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 (всі розрахунки перераховуються у долари США за середньорічним курсом Національного банку України у відповідному місяці 2019 року).

Під час розрахунку втрат враховується часткове відновлення діяльності окремих портів України в результаті реалізації Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, запровадженої із серпня 2022 року.

Втрати розраховуються окремо за періодами впливу бойових дій на діяльність галузі, а саме:

перший (березень - липень 2022 року) - втрати галузі становлять 100 відсотків (порти повністю заблоковані, діяльність не здійснювалася);

другий (серпень 2022 року) - поступове відновлення роботи частини портів України;

третій (вересень 2022 року і надалі) - часткове використання продовольчого експортного потенціалу портів, які відновили свою діяльність.

1. Для розрахунку прямих збитків втраченого приватного легкового автотранспорту вносяться:

офіційні дані щодо зареєстрованого автотранспорту в Україні;

кількість автомобілів на одну особу в розрізі регіонів та окремих населених пунктів (використовуються статистичні дані щодо чисельності населення у регіонах / населених пунктах, кількості зареєстрованих автомобілів в окремому регіоні / населеному пункті);

середня вартість автомобіля в розрізі регіонів і населених пунктів, яка визначена на підставі офіційних даних щодо вартості нових та вживаних автомобілів, середнього віку автомобілів, які були придбані і зареєстровані на території України;

коефіцієнт втрат транспортних засобів.

Коефіцієнт втрати транспортних засобів - показник, який визначений на підставі припущень, щодо кількості автомобілів, які було вивезено з регіону за період, за який виконується оцінка, і які не було пошкоджено, та щодо частки пошкоджених автомобілів, які не були вивезені. Коефіцієнт визначається для кожного окремого міста та регіону, в яких велися бойові дії (корелює із показниками пошкоджень/руйнувань, нанесених житловому фонду).

Коефіцієнт втрати легкових транспортних засобів розраховується за такою формулою:

Для розрахунку втрат легкових транспортних засобів використовується наступна формула:

2. Розрахунок прямих збитків втрат комунального (міського) транспорту здійснюється на підставі офіційних даних, наданих обласними військовими адміністраціями, щодо кількості зруйнованого/пошкодженого тролейбусного та трамвайного парків в окремих населених пунктах, даних щодо кількості наявного комунального транспорту у регіонах, вартості таких транспортних засобів, яка взята із офіційних джерел.

Розрахунок втрат комунальних транспортних засобів здійснюється за такою формулою:

У разі відсутності фактичних даних щодо втрат комунального транспорту може бути використано непряму оцінку, яка ґрунтується на припущеннях щодо кореляції між часткою втрачених транспортних засобів та рівнем завданих руйнувань житловій інфраструктурі в регіоні або іншими показниками, що визначають рівень інтенсивності бойових дій (коефіцієнт втрати транспортних засобів).

У разі відсутності фактичних даних щодо втрат комунального транспорту розрахунок втрат комунальних транспортних засобів здійснюється за формулою:

3. Розрахунок прямих збитків для визначення вартості втрачених автобусів містить:

офіційні дані щодо кількості автобусів у регіонах;

вартість автобусів, яка взята з офіційних джерел;

коефіцієнт втрати автобусів.

Коефіцієнт втрати автобусів - показник, визначений на підставі припущень, щодо кількості автобусів, які були вивезені з регіону до/після початку бойових дій і які не були ушкоджені, а також припущень щодо частки пошкоджених автобусів, які не були вивезені. Коефіцієнт визначений для кожного окремого регіону, в яких велися бойові дії.

Коефіцієнт втрати автобусів визначається за формулою:

Розрахунок втрат автобусів здійснюється за формулою:

4. Непрямі збитки з перевезення пасажирів міським та приміським пасажирським транспортом охоплюють недоотримання доходу чи втрати прибутку галузі внаслідок збройної агресії РФ, яка призвела до неможливості ефективно і в повному обсязі здійснювати основну діяльність.

Непрямі втрати для галузі розраховуються на підставі даних щодо обсягів реалізованих послуг (отриманих доходів) суб’єктами господарювання галузі, зважаючи на ретроспективну діяльність таких підприємств у 2019 році (останній фактичний рік звичайної діяльності підприємств галузі до встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19), у розрізі областей України з коригуванням на рівень інфляції.

Для розрахунку непрямих втрат для галузі також враховується втрата дохідності підприємствами галузі, спричинена бойовими діями (для кожної області визначається свій показник у відповідності до рівня інтенсивності бойових дій і даних щодо відсотка пошкоджень/руйнувань житлової нерухомості у відповідному регіоні).

Розрахунок непрямих втрат для галузі з перевезення пасажирів міським та приміським транспортом здійснюється за формулою:

1. Аналітична оцінка шкоди та збитків може здійснюватися, зокрема, на підставі матеріалів інвентаризації, документів з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, договорів, угод, документів про приймання виконаних робіт, наданих послуг власників або балансоутримувачів інфраструктури електронної комунікаційної мережі, а також на підставі документів та розрахунків щодо відновленої інфраструктури електронної комунікаційної мережі або такої, що знаходиться в процесі відновлення (актами обстеження (огляду) об’єктів та місця, де вказується стан об’єктів інфраструктури електронних комунікаційних мереж, їхніх елементів та інших основних засобів суб’єкта господарювання, до якого додаються підтвердні докази (світлини з місця перевірки об’єктів інфраструктури електронних комунікаційних мереж та їхніх елементів, устаткування, обладнання; документів щодо виконаних робіт з відновлення; договорів та/або розрахункових документів на придбання обладнання, виконання робіт та послуг, необхідних для відновлення).

Під час оцінки шкоди та збитків у кожному конкретному випадку можуть досліджуватися також інші документи, які містять дані про вартість завданих збитків.

Результати аналітичної оцінки збитків можуть використовуватися також у разі неможливості проведення стандартизованої оцінки збитків та незалежної оцінки збитків. У цьому випадку результати аналітичної оцінки повинні містити результати аудиту.

У разі проведення аудиту оператор електронних комунікацій керується Законом України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність", іншими нормативно-правовими актами та цією Методикою.

2. Під час визначення шкоди, завданої внаслідок втрати, знищення або пошкодження інфраструктури електронних комунікаційних мереж чи її складових (зокрема об’єктів незавершеного будівництва), рекомендується використовувати:

1) ГБН В.2.2-34620942-002:2015 "Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування";

2) ГБН В.2.3-34620942-001:2013 "Проектування телекомунікацій. Лінійно-апаратні цехи";

3) НПАОП 40.1-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок";

4) ДСТУ Б В.2.6-200:2014 "Конструкції металеві будівельні. Вимоги до монтажу";

5) ДБН В.2.6-98:2009 "Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення";

6) ВСН 600-81 "Інструкція з монтажу споруд і пристроїв зв’язку, радіомовлення і телебачення";

7) ПУЕ:2017 "Правила улаштування електроустановок";

8) ДБН В.2.6-198:2014 "Сталеві конструкції. Норми проектування".

3. Витрати на відновлення інфраструктури електронних комунікаційних мереж можуть містити витрати:

на виконання робіт з відновлення інфраструктури електронних комунікаційних мереж, які зроблені або мають бути зроблені власником (балансоутримувачем) або підрядними організаціями, для відновлення інфраструктури електронних комунікаційних мереж чи її складових (зокрема об’єктів незавершеного будівництва), для забезпечення покриття території надання електронних комунікаційних послуг електронними комунікаціями не гірше, ніж попередня;

на розроблення та впровадження заходів щодо влаштування тимчасових мереж електронних комунікацій на період відновлення ділянки інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

на оплату робіт із демонтажу зруйнованих або пошкоджених об’єктів інфраструктури електронної комунікаційної мережі, яка визначена за ціною відповідного договору;

понесені у зв’язку з необхідністю використання альтернативних шляхів живлення обладнання у разі відсутності електроенергії;

понесені у зв’язку з необхідністю оренди додаткових складів у безпечних регіонах України та збільшення інших логістичних витрат;

понесені у зв’язку з необхідністю забезпечення додаткового захисту співробітників, які виконують роботи в небезпечних умовах;

понесені у зв’язку з необхідністю врегулювання з власниками інфраструктури будинків і споруд відносин доступу до елементів інфраструктури об’єктів доступу, де розміщуються/розміщувалися електронні комунікаційні мережі та/або її складові;

понесені у зв’язку із втратами внаслідок невиконання плану розвитку електронних комунікаційних мереж та послуг;

на сплату суми неустойки (штраф, пеня) та інших платежів за договорами, укладеними з банками, як фінансова державна підтримка суб’єктам підприємництва чи для розгортання мережі Інтернет, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами та не списані кредитором (позикодавцем);

додаткові витрати, пов’язані із забезпеченням стійкості мережі;

на відновлення, оренду або заміну складів операторів електронних комунікацій, зокрема відновлення чи заміну обладнання та матеріалів, що на них зберігалися;

на відновлення центрів обслуговування користувачів операторів електронних комунікацій, зокрема відновлення чи заміну товарів, обладнання та матеріалів, що у них зберігалися;

зумовлені втратою, знищенням або пошкодженням устаткування та/або обладнання, яке забезпечувало функціонування інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

інші збитки, що завдані внаслідок втрати, знищення або пошкодження, інфраструктури електронних комунікацій чи її складових (зокрема об’єктів незавершеного будівництва), які підтверджені власником.

1. Для виконання аналітичної оцінки розміру збитків щодо пошкоджень та знищень об’єктів поштового зв’язку використовується інформація, що надається акціонерним товариством "Укрпошта" та іншими операторами поштового зв’язку, обласними державними адміністраціями, військовими адміністраціями, органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

2. Завдана шкода визначається за результатами огляду/обстеження зруйнованих або пошкоджених об’єктів поштового зв’язку, якщо до них є доступ (зокрема за можливості на неконтрольованих територіях). Для тих областей, де ведуться активні бойові дії або які знаходяться на тимчасово непідконтрольних територіях, для оцінки загального обсягу руйнувань міст враховуються інформація місцевих державних адміністрацій (на період дії воєнного стану - військових адміністрацій) і публічні дані. У разі неможливості отримання даних для визначення розрахунку розміру шкоди та збитків можуть бути використані знімки супутникової та повітряної зйомки уражених населених пунктів та об’єктів.

3. Розрахунок прямих збитків містить вартісний вимір шкоди, завданої будівлям поштового зв’язку, та здійснюється за такими формулами:

4. Непрямі збитки щодо пошкодження/руйнування об’єктів поштового зв’язку можуть містити:

витрати на демонтаж зруйнованих будівель (у розрізі типів об’єктів) та вивезення будівельних відходів, що утворились за пошкодження/руйнування будівель;

суму фактичних витрат, здійснених для відновлення та обслуговування частково пошкоджених будівель (у розрізі підкатегорій та типів об’єктів);

недоотримані доходи з надання послуг та продажу товарів;

додаткові витрати, що виникли через збройну агресію РФ проти України (зокрема вартість оренди альтернативних зруйнованим/пошкодженим приміщень, фінансування понаднормової роботи персоналу, забезпечення їх житлом, додаткові витрати на вимушену закупівлю додаткового рухомого майна, витрати, здійснені або необхідні для проведення технічних обстежень пошкоджених та зруйнованих будівель, витрати, здійснені або необхідні для проведення пооб’єктної оцінки збитків, що були спричинені втратою, руйнуванням та пошкодженням громадських будівель);

інші додаткові витрати або недоотримані доходи, спричинені втратою, руйнуванням та пошкодженням активів, у ході збройної агресії РФ.