Про затвердження Вимог до передзабійного та післязабійного огляду тварин, у тому числі забитих за межами бійні

Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", пунктів 1, 2, 5, 57, 63 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, пунктів 221, 232, 370 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до передзабійного та післязабійного огляду тварин, у тому числі забитих за межами бійні, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07 червня 2002 року № 28 "Про затвердження Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 червня 2002 року за № 524/6812.

3. Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію через дванадцять місяців з дня введення в дію Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX "Про ветеринарну медицину".

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики та продовольства України згідно з розподілом обов'язків.

 

 

1. Ці Вимоги поширюються на відносини, пов'язані зі здійсненням передзабійного та післязабійного огляду тварин, у тому числі забитих за межами бійні.

2. Ці Вимоги є обов'язковими для:

операторів ринку харчових продуктів (далі - оператори ринку);

державних ветеринарних інспекторів, помічників державних ветеринарних інспекторів та уповноважених осіб, яким відповідно до вимог законодавства про державний контроль надано повноваження щодо здійснення передзабійного та післязабійного огляду тварин.

Ці вимоги не поширюються на продукцію полювання, призначену для особистого споживання.

3. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

1) бикові - тварини підродини бикових, включаючи роди Bubalus та Bison;

2) бійня - потужність, яку використовують для забою та обробки туш тварин, м'ясо яких призначене для споживання людиною;

3) бійня з низьким обсягом забою - бійня, на якій забій тварин здійснюють у певний час робочого дня або протягом усього робочого дня, але не кожного робочого дня протягом тижня;

4) великі дикі тварини - дикі наземні ссавці, інші ніж дрібні дикі тварини;

5) ВРХ - велика рогата худоба;

6) герметичний контейнер - контейнер, сконструйований у спосіб, що забезпечує запобігання проникненню небезпечних факторів;

7) господарство походження - господарство, в якому тварин востаннє вирощували;

8) дезінфекція - заходи, спрямовані на знищення патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів з метою недопущення ризику поширення інфекційних хвороб людей та тварин;

9) дикі тварини, вирощені на фермі, - безкільові (страусоподібні) (Ratitae) та наземні ссавці, які не є свійськими копитними тваринами, які утримуються напіввільних умовах;

10) дрібні дикі тварини - перната дичина та дикі зайцеподібні;

11) зайцеподібні - кролі, зайці та інші гризуни;

12) зграя - птахи з однаковим ветеринарно-санітарним статусом, які утримуються в одному приміщенні або в одному відгородженому місці та складають одну епідеміологічну одиницю; для свійської птиці це визначення включає свійську птицю, яка знаходиться у одному приміщенні зі спільним повітряним простором;

13) м'ясні продукти - перероблені продукти, отримані в результаті переробки м'яса або в результаті подальшої переробки таких перероблених продуктів, поверхня зрізу яких свідчить, що продукт більше не має характеристик свіжого м'яса;

14) м'ясо - їстівні частини, включаючи кров, забитих свійських копитних тварин, свійської птиці, зайцеподібних, великих та дрібних диких тварин, а також диких тварин, вирощених на фермі;

15) молоді свійські бикові - свійські бикові, молодші восьми місяців, а також свійські бикові, молодші 20 місяців та вирощені (без доступу до пасовищ протягом усього життя) на території (країна, зона, регіон або компартмент), яка є вільною від (благополучною щодо) туберкульозу;

16) навчена особа - особа, яка здійснює поводження з дикими тваринами, добутими у процесі полювання, вимоги до якої встановлені Гігієнічними вимогами до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2022 року за № 1409/38745;

17) нутрощі - органи грудної, черевної та тазової порожнин, а також трахея та стравохід, а у птахів - воло;

18) потужність з переробки диких тварин - потужність, на якій диких тварин, добутих у процесі полювання, та їх м'ясо, готують для введення в обіг;

19) потужність з переробки диких тварин з низьким обсягом виробництва - потужність з переробки диких тварин, на якій диких тварин, добутих у процесі полювання, та їх м'ясо, готують для введення в обіг у певний час робочого дня або протягом усього робочого дня, але не кожного робочого дня протягом тижня;

20) потужність з розбирання та обвалювання м'яса - потужність, яку використовують для розбирання та/або обвалювання м'яса;

21) промислова переробка - переробка на м'ясні продукти, яку здійснюють на потужності з виробництва м'ясних продуктів відповідно до законодавства;

22) свіже м'ясо - м'ясо, для збереження якого не використовувалися жодні інші процеси, крім охолодження, заморожування або швидкого заморожування, включаючи м'ясо у вакуумній упаковці або запаковане в контрольованому середовищі;

23) свійська птиця (далі - птиця) - птахи, вирощені в господарстві, включаючи птахів, що не вважаються свійськими, але вирощуються як свійські тварини, за винятком безкільових (страусоподібних) (Ratitae);

24) свійські копитні тварини - свійські бикові, свійські свині, свійські вівці та кози, а також свійські непарнокопитні;

25) субпродукт - свіже м'ясо, включаючи з нутрощами та кров'ю, крім м'яса туші;

26) туша - тіло забитої тварини до, під час та після знімання шкіри, скобління, видалення нутрощів (потрошіння), відокремлювання голови, ніг та хвоста;

27) умовна голова - стандартизована одиниця вимірювання, яку використовують для групування тварин різних видів та вікових категорій з метою порівняння.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (далі - Закон), "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", від 04 лютого 2021 року № 1206-IX "Про ветеринарну медицину". Терміни "корми" та "хутрові тварини" вжито у значеннях, наведених у Законі України "Про безпечність та гігієну кормів", термін "господарство" - у значенні, наведеному в Законі України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", термін "ризиковий матеріал" - у значенні, наведеному в Законі України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", термін "продукція полювання" - у значенні, наведеному в Законі України "Про мисливське господарство та полювання".

4. Передзабійний огляд здійснюють відповідно до вимог, встановлених розділом II цих Вимог.

5. Післязабійний огляд здійснюють відповідно до загальних вимог, встановлених главою 1 розділу III цих Вимог, та спеціальних вимог для відповідних видів тварин, встановлених главами 2 - 12 розділу III цих Вимог.

6. Передзабійний та післязабійний огляд тварин, у тому числі забитих за межами бійні, здійснюють з урахуванням вимог Законів України "Про захист тварин від жорстокого поводження" та "Про Червону книгу України".

7. У разі наявності підозри або виявлення інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин застосуванню підлягають заходи, визначені розділами IV - VIII цих Вимог.

8. Якщо розділами IV - VIII цих Вимог встановлено, що м'ясо та інші продукти забою тварин повинні піддаватись поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, зазначене поводження застосовується у разі, якщо інше не встановлено законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

9. Порядок проведення обробок та переробок м'яса та інших продуктів забою, призначених для споживання людиною, встановлений розділом IX цих Вимог.

10. Лабораторні та інші дослідження (випробування) м'яса та інших продуктів забою проводять з урахуванням вимог, встановлених розділом X цих Вимог.

11. У разі забою тварин, підданих радіаційному ураженню, застосуванню підлягають заходи, визначені розділом XI цих Вимог.

1. Передзабійному огляду, що його проводять на бійні, підлягають усі тварини, призначені для забою, за виключенням випадків, визначених пунктом 2 цієї глави.

2. Дозволяється проводити передзабійний огляд щодо репрезентативної кількості птахів з кожної зграї та репрезентативної кількості зайцеподібних з кожного господарства походження.

3. Державний ветеринарний інспектор здійснює передзабійний огляд птиці протягом 12 годин, а інших тварин - протягом 24 годин після їх прибуття на бійню (крім визначених у встановленому законодавством порядку боєнь, на яких не вимагається присутність державного ветеринарного інспектора).

Державний ветеринарний інспектор має право у будь-який час провести повторний передзабійний огляд тварини.

4. Передзабійний огляд повинен включати перевірку наявності щодо тварин будь-яких ознак:

1) загроз для їх здоров'я та/або благополуччя;

2) стану, нетипових характеристик (аномалій) або хвороб, через які м'ясо визнається не придатним для споживання людиною або які можуть негативно вплинути на здоров'я тварин. Зокрема, державний ветеринарний інспектор здійснює безпосередній нагляд за поводженням із тваринами в рамках заходів з ліквідації та контролю туберкульозу, бруцельозу, сальмонельозу та інших зоонозів, а також хвороб тварин, що підлягають повідомленню відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин;

3) використання заборонених законодавством речовин;

4) використання ветеринарних препаратів, що не відповідає вимогам законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин;

5) наявності залишків забруднюючих та інших речовин в кількостях, що перевищують встановлені законодавством максимальні межі (рівні).

5. Передзабійний огляд повинен включати перевірку дотримання оператором ринку вимог щодо забезпечення чистоти шкіри та шерсті тварин, що підлягають забою.

Тварини, стан шкіри або шерсті яких загрожує забрудненням м'яса під час забою, забиваються лише після очищення їх шкіри та шерсті у спосіб, що забезпечує уникнення будь-якого ризику зазначеного забруднення, крім випадків, коли відповідне м'ясо не призначається для споживання людиною.

6. В рамках передзабійного огляду державний ветеринарний інспектор здійснює клінічний огляд усіх тварин, відібраних, у разі необхідності, для зазначених цілей оператором ринку або помічником державного ветеринарного інспектора для проведення ретельнішого передзабійного огляду.

1. Передзабійний огляд, що його проводять в господарстві походження, повинен включати фізичний огляд тварин, що підлягають забою, з метою встановлення (перевірки):

1) наявності ознак:

хвороб або станів, що можуть передаватись тваринам або людям через поводження з м'ясом зазначених тварин або через його споживання;

підозрілої (нетипової) поведінки (індивідуального або колективного характеру), яка свідчить про наявність хвороб, зазначених в абзаці другому цього підпункту;

загальної нетипової поведінки, нетипових характеристик (аномалій) або хвороб, через які м'ясо визнається не придатним для споживання людиною;

2) перевищення встановлених законодавством максимальних меж залишків (рівнів) забруднюючих та інших речовин;

3) використання заборонених законодавством речовин;

4) дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин під час їх транспортування та забою, стану забрудненості шкіри та шерсті тварин.

2. Тварини, стан шкіри або шерсті яких загрожує забрудненням м'яса під час забою, забиваються відповідно до вимог, встановлених абзацом другим пункту 5 глави 1 цього розділу.

1. Державний ветеринарний інспектор здійснює післязабійний огляд туш та субпродуктів, які супроводжують такі туші:

1) безпосередньо після забою;

2) якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) після доставлення туш та субпродуктів на потужність з переробки диких тварин або у випадках, визначених пунктом 4 глави 10 цього розділу, на потужність з розбирання та обвалювання м'яса.

2. Вимоги пункту 1 цієї глави не застосовуються до нутрощів та частин туш великих диких тварин, які відповідно до Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2022 року за № 1409/38745, дозволяється не транспортувати на потужність з переробки диких тварин.

3. Якщо на момент забою тварин або обробки туш державний ветеринарний інспектор або помічник державного ветеринарного інспектора не присутні на бійні або на потужності з переробки диких тварин - дозволяється здійснення післязабійного огляду не пізніше 24 годин після забою тварин або доставлення туш та субпродуктів на потужність з переробки диких тварин у разі виконання таких вимог:

1) тварини забиті на бійні з низьким обсягом забою або поводження з тваринами здійснено на потужності з переробки диких тварин з низьким обсягом виробництва, на яких протягом року здійснюється поводження / забивається не більше:

1000 умовних голів;

150000 голів птиці, зайцеподібних та дрібних диких тварин;

2) бійня/потужність з переробки диких тварин забезпечені достатньою кількістю приміщень для зберігання свіжого м'яса та субпродуктів;

3) післязабійний огляд здійснюється державним ветеринарним інспектором.

4. Для обчислення умовного поголів'я відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 3 цієї глави, використовують такі коефіцієнти перерахунку:

1) для бикових, жива маса яких перевищує 300 кг, - коефіцієнт перерахунку в умовне поголів'я повинен становити 1,0; для інших бикових - 0,5;

2) для коней - коефіцієнт перерахунку в умовне поголів'я повинен становити 1,0;

3) для свиней, жива маса яких перевищує 100 кг, - коефіцієнт перерахунку в умовне поголів'я повинен становити 0,2; для інших свиней - 0,15;

4) для овець та кіз - коефіцієнт перерахунку в умовне поголів'я повинен становити 0,05;

5) для ягнят, козенят та поросят, жива маса яких не перевищує 15 кг, - коефіцієнт перерахунку в умовне поголів'я повинен становити 0,05;

6) для тварин родини оленеві (Cervidae), жива маса яких не перевищує 100 кг, - коефіцієнт перерахунку в умовне поголів'я повинен становити 0,05;

7) для інших великих диких тварин - коефіцієнт перерахунку в умовне поголів'я повинен становити 0,2.

5. Швидкість лінії забою та кількість осіб, що здійснюють післязабійний огляд, повинні бути такими, що забезпечують виконання вимог цього розділу.

6. Державний ветеринарний інспектор здійснює післязабійний огляд усіх зовнішніх поверхонь туші та нутрощів з цієї туші, звертаючи особливу увагу на виявлення ознак інфекційних захворювань. У разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності державний ветеринарний інспектор здійснює заходи, зокрема розрізання, пальпацію та/або лабораторні дослідження (випробування) з метою встановлення (перевірки):

1) остаточного діагнозу;

2) наявності інфекційних захворювань;

3) перевищення встановлених законодавством максимальних меж залишків (рівнів) забруднюючих та інших речовин;

4) відповідності мікробіологічним критеріям;

5) наявності інших факторів, через які м'ясо визнається не придатним для споживання людиною або підлягає використанню з відповідними обмеженнями.

7. Під час здійснення післязабійного огляду необхідно вживати запобіжні заходи, які забезпечують зведення до мінімуму забруднення свіжого м'яса під час використання таких процедур як пальпація або розрізання.

Оператор ринку забезпечує наявність на потужності достатньої кількості технічних засобів для ідентифікації нутрощів у спосіб, що дає можливість встановити тушу, до якої вони належали до забою, та достатнього простору для післязабійного огляду субпродуктів. Після підтвердження безпечності туші та придатності до споживання людиною, в тому числі продуктів забою, ідентифікація нутрощів щодо приналежності до туші є необов'язковою.

8. Туші та субпродукти підлягають додатковим процедурам післязабійного огляду, зазначеним в пункті 2 глави 4, пункті 2 глави 5, пункті 3 глави 6, пункті 3 глави 7, пункті 2 глави 8 та пункті 2 глави 9 цього розділу, за умови, якщо державним ветеринарним інспектором встановлено можливі ризики для здоров'я людини, здоров'я та благополуччя тварин на підставі:

1) перевірки інформації про харчовий ланцюг;

2) результатів передзабійного та/або післязабійного огляду;

3) перевірки дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин під час їх транспортування та забою;

4) додаткових епідеміологічних даних та/або інших даних щодо господарства походження тварин.

9. Якщо в результаті передзабійного та післязабійного огляду встановлено відсутність причин, через які м'ясо визнається не придатним для споживання людиною, на туші свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, та великих диких тварин, а також на напівтуші, четвертини та шматки, що отримані шляхом розроблення напівтуш на три шматки, наноситься позначка придатності. Нанесення позначки придатності здійснюється на бійні або на потужності з переробки диких тварин, якщо інше не передбачено законом. Обіг зазначених туш тварин та їх частин без нанесеної на них позначки придатності забороняється, якщо інше не передбачено законодавством.

1. До проведення післязабійного огляду допускаються туші свійських непарнокопитних, бикових, старших восьми місяців та свійських свиней, старших п'яти тижнів, що розділені уздовж на половини вниз по хребту.

2. Державний ветеринарний інспектор має право визначити будь-які туші та голови, які допускаються до проведення післязабійного огляду виключно розділеними по довжині.

Державний ветеринарний інспектор має право допускати до післязабійного огляду туші свійських непарнокопитних, бикових, старших восьми місяців та свійських свиней, старших п'яти тижнів, що не розділені на половини, з урахуванням одного або більше таких факторів: звички харчування, досягнення науково-технічного прогресу, вимоги конкретних ветеринарно-санітарних заходів.

3. На бійнях з низьким обсягом забою та потужностях з переробки диких тварин з низьким обсягом виробництва, що на них здійснюється поводження з менш ніж 1000 умовними головами на рік, державний ветеринарний інспектор має право допускати до післязабійного огляду туші дорослих непарнокопитних, дорослих бикових та дорослих великих диких тварин, розділені на четвертини.

1. Післязабійний огляд свійських бикових, свійських овець та кіз, свійських непарнокопитних, а також свійських свиней здійснюють відповідно до вимог глав 1, 2, 4 - 9 цього розділу.

2. Післязабійний огляд тварин, вимушено забитих за межами бійні, здійснюють відповідно до вимог глав 1, 2 цього розділу.

1. Післязабійний огляд туш та субпродуктів молодих свійських бикових повинен включати візуальний огляд:

1) голови, глотки та гортані; заглоткових лімфатичних вузлів (Lnn. retropharyngiales) (разом з проведенням пальпації); ротової порожнини та зіва (fauces). Післязабійний огляд може включати проведення додаткових процедур, якщо їх проведення здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин в рамках плану моніторингу хвороб, зокрема туберкульозу;

2) легень (разом з проведенням пальпації), трахеї та стравоходу; бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcations, eparteriales та mediastinales) (разом з проведенням пальпації);

3) перикарда та серця;

4) діафрагми;

5) печінки, лімфатичних вузлів печінки та підшлункової залози (Lnn. portales);

6) шлунково-кишкового тракту, брижі, шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

7) селезінки;

8) нирок;

9) плеври та очеревини;

10) пупкової ділянки та суглобів.

2. Якщо на підставі наявності одного або більше факторів, зазначених в пункті 8 глави 1 цього розділу, встановлено можливі ризики для здоров'я людини, здоров'я та благополуччя тварин, - післязабійний огляд туш та субпродуктів молодих свійських бикових повинен включати проведення таких процедур:

1) розрізання заглоткових лімфатичних вузлів (Lnn. retropharyngiales); пальпацію язика;

2) розрізання бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcations, eparteriales та mediastinales); поздовжній розтин трахеї та основних гілок бронхів; легені розрізають в області їх задньої третини, перпендикулярно головним вісям (такі розрізи не вимагаються щодо легень, які не призначені для споживання людиною);

3) поздовжній розріз серця у спосіб, що розкриває шлуночок та прорізає (міжшлуночкову) перегородку;

4) розрізання шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

5) пальпацію селезінки та, у разі необхідності, її розрізання;

6) розрізання нирок та ниркових лімфатичних вузлів (Lnn. renales);

7) пальпацію пупкової ділянки та суглобів; розрізання пупкової ділянки, розкриття суглобів та огляд синовіальної рідини.

1. Післязабійний огляд туш та субпродуктів свійських бикових, інших ніж молоді свійські бикові, повинен включати:

1) візуальний огляд голови, глотки та гортані; розрізання та огляд заглоткових лімфатичних вузлів (Lnn. retropharyngiales); огляд зовнішніх жувальних м'язів, в яких необхідно зробити два розрізи паралельно до нижньощелепної кістки (mandibula) та внутрішніх жувальних м'язів (внутрішніх крилоподібних м'язів), які розрізають уздовж однієї площини. Язик необхідно вивільнити з метою забезпечення ретельного візуального огляду ротової порожнини та зіва (fauces);

2) огляд трахеї та стравоходу; візуальний огляд та пальпацію легень; розрізання та огляд бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcations, eparteriales та mediastinales);

3) візуальний огляд перикарда та серця; поздовжній розріз серця у спосіб, що розкриває шлуночок та прорізає (міжшлуночкову) перегородку;

4) візуальний огляд діафрагми, печінки, лімфатичних вузлів печінки та підшлункової залози (Lnn. portales), шлунково-кишкового тракту, брижі;

5) візуальний огляд та пальпацію шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

6) візуальний огляд селезінки, нирок, плеври, очеревини, статевих органів (крім статевого члена, якщо його на момент здійснення післязабійного огляду видалено), вимені та його лімфатичних вузлів (Lnn. supramammarii).

2. Якщо на підставі наявності одного або більше факторів, зазначених в пункті 8 глави 1 цього розділу, встановлено можливі ризики для здоров'я людини, здоров'я та благополуччя тварин, - післязабійний огляд туш та субпродуктів свійських бикових, інших ніж молоді свійські бикові, повинен включати проведення таких процедур:

1) розрізання та огляд підщелепних та привушних лімфатичних вузлів (Lnn. mandibulares та parotidei); пальпацію язика та зіва (fauces);

2) розрізання бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcations, eparteriales та mediastinales); поздовжній розтин трахеї та основних гілок бронхів; легені розрізають в області їх задньої третини, перпендикулярно головним вісям (такі розрізи не вимагаються щодо легень, які не призначені для споживання людиною);

3) пальпацію печінки, лімфатичних вузлів печінки та підшлункової залози (Lnn. portales); розрізання вісцеральної поверхні печінки та біля основи хвостатої частки для огляду жовчних протоків;

4) розрізання шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

5) пальпацію селезінки та, у разі необхідності, її розрізання;

6) розрізання нирок та ниркових лімфатичних вузлів (Lnn. renales);

7) для корів: пальпацію та розрізання вимені та його лімфатичних вузлів (Lnn. supramammarii). Кожну половину вимені відкривають за допомогою довгого, глибокого розрізу до молочного пазуху (sinus lactiferes) та лімфатичних вузлів вимені (Lnn. supramammarii), крім випадків, коли вим'я не призначене для споживання людиною.

1. Вимоги цієї глави застосовуються до туш та субпродуктів таких свійських овець та кіз: свійські вівці, в яких не прорізалися постійні різці; свійські вівці, молодші 12 місяців; свійські кози, молодші шести місяців.

2. Післязабійний огляд туш та субпродуктів, зазначених в пункті 1 цієї глави, повинен включати візуальний огляд:

1) голови (включаючи глотку, гортань, ротову порожнину, язик, привушні (Lnn. parotidei) та заглоткові (Lnn. retropharyngiales) лімфатичні вузли). Зазначена вимога не застосовується до голів (включаючи язик та мізки), не призначених для споживання людиною;

2) легень, трахеї, стравоходу, бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcationes, eparteriales та mediastinales);

3) перикарда та серця;

4) діафрагми;

5) печінки, лімфатичних вузлів печінки та підшлункової залози (Lnn. portales);

6) шлунково-кишкового тракту, брижі, шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

7) селезінки;

8) нирок;

9) плеври та очеревини;

10) пупкової ділянки та суглобів.

3. Якщо на підставі наявності одного або більше факторів, зазначених у пункті 8 глави 1 цього розділу, встановлено можливі ризики для здоров'я людини, здоров'я та благополуччя тварин, - післязабійний огляд туш та субпродуктів, зазначених в пункті 1 цієї глави, повинен включати проведення таких процедур:

1) пальпацію глотки, гортані, ротової порожнини, язика та привушних лімфатичних вузлів (Lnn. parotidei). Якщо інше не встановлено законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, вимоги цього підпункту не застосовуються до голів (включаючи язик та мізки), не призначених для споживання людиною;

2) пальпацію легень; розрізання легень, трахеї, стравоходу, бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcationes, eparteriales та mediastinales);

3) розрізання серця;

4) пальпацію печінки та її лімфатичних вузлів; розрізання вісцеральної поверхні печінки для огляду жовчних протоків;

5) пальпацію селезінки та, у разі необхідності, її розрізання;

6) розрізання нирок та ниркових лімфатичних вузлів (Lnn. renales);

7) пальпацію пупкової ділянки та суглобів; розрізання пупкової ділянки, розкриття суглобів та огляд синовіальної рідини.

1. Вимоги цієї глави застосовуються до туш та субпродуктів свійських овець та кіз, інших ніж ті, що зазначені в пункті 1 глави 6 цього розділу.

2. Післязабійний огляд туш та субпродуктів, зазначених в пункті 1 цієї глави, повинен включати:

1) візуальний огляд голови, включаючи глотку та гортань, ротову порожнину, язик та привушні лімфатичні вузли (Lnn. parotidei); пальпацію заглоткових лімфатичних вузлів (Lnn. retropharyngiales).

Вимоги абзацу першого цього підпункту не застосовуються до голів (включаючи язик та мізки), не призначених для споживання людиною;

2) візуальний огляд легень, трахеї та стравоходу; пальпацію легень, бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcationes, eparteriales та mediastinales);

3) візуальний огляд перикарда, серця та діафрагми;

4) візуальний огляд печінки, лімфатичних вузлів печінки та підшлункової залози (Lnn. portales); пальпацію печінки та її лімфатичних вузлів; розрізання вісцеральної поверхні печінки для огляду жовчних протоків;

5) візуальний огляд:

шлунково-кишкового тракту, брижі, шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

селезінки;

нирок;

плеври та очеревини;

статевих органів (крім статевого члена, якщо його на момент здійснення післязабійного огляду видалено);

вимені та його лімфатичних вузлів (Lnn. supramammarii).

3. Якщо на підставі наявності одного або більше факторів, зазначених у пункті 8 глави 1 цього розділу, встановлено можливі ризики для здоров'я людини, здоров'я та благополуччя тварин, - післязабійний огляд туш та субпродуктів, зазначених в пункті 1 цієї глави, повинен включати проведення таких процедур:

1) пальпацію глотки, гортані, ротової порожнини, язика та привушних лімфатичних вузлів (Lnn. parotidei); якщо інше не встановлено законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, вимоги цього підпункту не застосовуються до голів (включаючи язик та мізки), не призначених для споживання людиною;

2) розрізання легень, трахеї, стравоходу, бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcationes, eparteriales та mediastinales);

3) розрізання серця;

4) пальпацію селезінки та, у разі необхідності, її розрізання;

5) розрізання нирок та ниркових лімфатичних вузлів (Lnn. renales).

1. Післязабійний огляд туш та субпродуктів свійських непарнокопитних повинен включати:

1) візуальний огляд:

голови, язика, та, після вивільнення язика, глотки та гортані; язик необхідно вивільнити з метою забезпечення можливості ретельного візуального огляду ротової порожнини та зіва (fauces);

легень, трахеї, стравоходу, бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcationes, eparteriales та mediastinales);

перикарда та серця;

діафрагми;

печінки, лімфатичних вузлів печінки та підшлункової залози (Lnn. portales);

шлунково-кишкового тракту, брижі, шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

селезінки;

нирок;

плеври та очеревини;

статевих органів жеребців (крім статевого члена, якщо його на момент здійснення післязабійного огляду видалено) та кобил;

вимені та його лімфатичних вузлів (Lnn. supramammarii);

пупкової ділянки та суглобів молодих тварин;

2) огляду м'язів та лімфатичних вузлів (Lnn. subrhomboidei) плечей під лопатковим хрящем після послаблення кріплення одного плеча (для коней сірої масті) для перевірки на меланоз та меланоми. Нирки повинні бути оголені.

2. Якщо на підставі наявності одного або більше факторів, зазначених в пункті 8 глави 1 цього розділу, встановлено можливі ризики для здоров'я людини, здоров'я та благополуччя тварин, - післязабійний огляд туш та субпродуктів свійських непарнокопитних повинен включати проведення таких процедур:

1) пальпацію та розрізання заглоткових, підщелепних та привушних лімфатичних вузлів (Lnn. retropharyngiales, mandibulares та parotidei); пальпацію язика;

2) пальпацію легень; пальпацію та розрізання бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcations, eparteriales та mediastinales). Поздовжній розтин трахеї та основних гілок бронхів, легені розрізають в області їх задньої третини, перпендикулярно головним вісям (такі розрізи не вимагаються щодо легень, які не призначені для споживання людиною);

3) поздовжній розріз серця у спосіб, що розкриває шлуночок та прорізає (міжшлуночкову) перегородку;

4) пальпацію та розрізання: печінки, лімфатичних вузлів печінки та підшлункової залози (Lnn. portales);

5) розрізання шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

6) пальпацію селезінки та, у разі необхідності, її розрізання;

7) пальпацію та розрізання нирок, розрізання ниркових лімфатичних вузлів (Lnn. renales);

8) розрізання надвименних лімфатичних вузлів;

9) пальпацію пупкової ділянки та суглобів молодих тварин; у разі необхідності - розрізання пупкової ділянки, розкриття суглобів та огляд синовіальної рідини;

10) для коней сірої масті: наскрізний розріз усієї нирки.

1. Післязабійний огляд туш та субпродуктів свійських свиней повинен включати візуальний огляд:

1) голови, глотки та гортані;

2) ротової порожнини, зіва (fauces) та язика;

3) легень, трахеї та стравоходу;

4) перикарда та серця;

5) діафрагми;

6) печінки, лімфатичних вузлів печінки та підшлункової залози (Lnn. portales); шлунково-кишкового тракту, брижі, шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

7) селезінки, нирок, плеври та очеревини;

8) статевих органів (крім статевого члена, якщо його на момент здійснення післязабійного огляду видалено);

9) вимені та його лімфатичних вузлів (Lnn. supramammarii);

10) пупкової ділянки та суглобів молодих тварин.

2. Якщо на підставі наявності одного або більше факторів, зазначених в пункті 8 глави 1 цього розділу, встановлено можливі ризики для здоров'я людини, здоров'я та благополуччя тварин, - післязабійний огляд туш та субпродуктів свійських свиней повинен включати проведення таких процедур:

1) розрізання та огляд підщелепних лімфатичних вузлів (Lnn. Mandibulares);

2) пальпацію легень, бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлів (Lnn. bifurcations, eparteriales та mediastinales). Поздовжній розтин трахеї та основних гілок бронхів, легені розрізають в області їх задньої третини, перпендикулярно головним вісям (такі розрізи не вимагаються щодо легень, які не призначені для споживання людиною);

3) поздовжній розріз серця у спосіб, що розкриває шлуночок та прорізає (міжшлуночкову) перегородку;

4) пальпацію печінки та її лімфатичних вузлів;

5) пальпацію та, за необхідності, розрізання шлункових та брижових лімфатичних вузлів (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales);

6) пальпацію селезінки та, у разі необхідності, її розрізання;

7) розрізання нирок та ниркових лімфатичних вузлів (Lnn. renales);

8) розрізання надвименних лімфатичних вузлів;

9) пальпацію пупкової ділянки та суглобів молодих тварин; у разі необхідності - розрізання пупкової ділянки та розкриття суглобів.

1. Післязабійному огляду підлягає уся забита птиця / усі забиті свійські зайцеподібні.

Післязабійному огляду може піддаватись лише репрезентативна кількість птиці / свійських зайцеподібних у разі виконання умов, визначених пунктом 3 цієї глави.

2. Післязабійний огляд птиці / свійських зайцеподібних може здійснюватися з залученням працівників бійні, у разі виконання умов, визначених Законом. Державний ветеринарний інспектор або помічник державного ветеринарного інспектора повинні особисто здійснювати:

1) щоденний огляд нутрощів та порожнин тіла репрезентативної кількості птиці з кожної зграї / свійських зайцеподібних (забитих в один й той самий день) з кожного господарства походження;

2) детальний огляд довільної вибірки частин птиці / свійських зайцеподібних або цілих туш птиці / свійських зайцеподібних, які за результатами післязабійного огляду визнані не придатними для споживання людиною. Детальний огляд проводять щодо птиці з кожної зграї та свійських зайцеподібних (забитих в один й той самий день) з кожного господарства походження;

3) будь-які подальші необхідні процедури у разі обґрунтованої підозри про наявність підстав, через які м'ясо птиці / свійських зайцеподібних може бути визнаним не придатним для споживання людиною.

3. Державний ветеринарний інспектор має право прийняти рішення про проведення післязабійного огляду репрезентативної кількості птиці з кожної зграї / свійських зайцеподібних (забитих в один й той самий день) з кожного господарства походження у разі виконання таких вимог:

1) оператором ринку впроваджено процедури, що забезпечують ефективне виявлення та відокремлення птиці / свійських зайцеподібних з ознаками нетипових характеристик (аномалій), забруднень або дефектів. Ефективність зазначених процедур повинна бути підтверджена державним ветеринарним інспектором;

2) історія здійснення заходів державного контролю щодо бійні підтверджує відповідність таким встановленим законодавством вимогам:

гігієнічним вимогам до виробництва та обігу харчових продуктів;

вимогам щодо: мікробіологічних критеріїв для встановлення показників безпечності харчових продуктів; нанесення позначки придатності; розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках;

3) за результатами перевірки інформації про харчовий ланцюг та післязабійного огляду щодо птиці / свійських зайцеподібних не зафіксовано нетипових характеристик (аномалій), які можуть негативно вплинути на здоров'я людини та/або тварин та які не потребуватимуть вживання державним ветеринарним інспектором заходів, у разі встановлення невідповідності, визначених статтями 34 - 36 Закону.

4. Післязабійний огляд забитої в господарстві походження птиці, потрошіння якої здійснюється з затримкою, проводять на потужності з розбирання та обвалювання м'яса, на яку зазначену птицю доставлено безпосередньо з господарства походження.

1. Післязабійний огляд диких тварин, вирощених на фермі, здійснюють відповідно до таких вимог:

1) післязабійний огляд диких тварин родини оленеві (Cervidae), вирощених на фермі, маса яких не перевищує 100 кг (крім диких північних оленів, вирощених на фермі), здійснюють відповідно до вимог глави 7 цього розділу;

2) післязабійний огляд диких північних оленів, вирощених на фермі, здійснюють відповідно до вимог глави 6 цього розділу; язик зазначених тварин дозволяється використати для споживання людиною без проведення процедур щодо перевірки голови;

3) післязабійний огляд диких тварин родини свиневих (Suidae), вирощених на фермі, здійснюють відповідно до вимог глави 9 цього розділу;

4) післязабійний огляд диких копитних тварин, вирощених на фермі, інших ніж ті, що зазначені в підпунктах 1 - 3 цього пункту, здійснюють відповідно до вимог глави 5 цього розділу;

5) післязабійний огляд безкільових (страусоподібних) (Ratitae), вирощених на фермі, здійснюють відповідно до вимог абзацу першого пункту 1 та пункту 2 глави 10 цього розділу.

2. Якщо дикі тварини, вирощені на фермі, забиті за межами бійні, державний ветеринарний інспектор бійні повинен перевірити документи, які супроводжують зазначених тварин.

1. Післязабійний огляд диких тварин повинен включати здійснення державним ветеринарним інспектором таких процедур:

1) візуальний огляд туш, їх порожнин, та, у разі необхідності, органів з метою:

виявлення нетипових характеристик (аномалій), які не спричинені полюванням. Для зазначених цілей державний ветеринарний інспектор повинен зокрема використовувати інформацію, надану навченою особою, щодо поведінки диких тварин перед добуванням на полюванні;

перевірки того, чи смерть тварин наступила з причин інших, ніж добування на полюванні;

2) перевірку наявності нетипових органолептичних характеристик (аномалій);

3) пальпацію та розрізання органів (у разі необхідності);

4) у разі наявності обґрунтованої підозри - відбір зразків для цілей встановлення факту перевищення встановлених законодавством максимальних меж залишків (рівнів) забруднюючих та інших речовин, присутність яких не спричинена процесом полювання на них.

Якщо на основі обґрунтованої підозри, зазначеної в абзаці першому цього підпункту, державним ветеринарним інспектором проводяться додаткові заходи щодо перевірки таких диких тварин, проведення післязабійного огляду інших диких тварин, добутих в рамках одного й того ж полювання, або частин туш диких тварин, щодо яких також існує обґрунтована підозра наявності невідповідностей, зазначених в абзаці першому цього підпункту, дозволяється здійснювати лише після завершення зазначених додаткових заходів;

5) перевірку наявності наведених ознак, через які м'ясо може вважатись таким, що становить ризик для здоров'я людини та/або тварин:

нетипова поведінка або розлад загального стану живих диких тварин перед їх добуванням на полюванні (відповідно до інформації, наданої мисливцями);

наявність пухлин або абсцесів генералізованого характеру, що вражають нутрощі або м'язи;

артрит, орхіт, патологічні зміни в печінці або селезінці, запалення кишечника або пупкової ділянки;

наявність сторонніх предметів (крім матеріалу в диких тваринах, що використовується для полювання на них) в порожнинах тіла, шлунку, кишечнику або сечі, та знебарвлення плеври або очеревини (за наявності відповідних нутрощів);

наявність паразитів;

накопичення значної кількості газів у шлунково-кишковому тракті зі знебарвленням нутрощів (за наявності зазначених нутрощів);

значні відхилення щодо кольору, консистенції або запаху м'язової тканини чи органів;

старі відкриті переломи;

виснаження та/або набряк генералізованого або локального характеру;

свіжі плевритні або перитоніальні зрощення;

інші видимі суттєві зміни (зокрема, процес розкладання).

2. Державний ветеринарний інспектор має право прийняти рішення про розділення хребетного стовпа та голови диких тварин уздовж.

3. Післязабійний огляд дрібних диких тварин, невипотрошених безпосередньо після забою, здійснюється державним ветеринарним інспектором щодо репрезентативної кількості зазначених тварин, добутих в рамках одного й того ж полювання.

Якщо за результатами післязабійного огляду, зазначеного в абзаці першому цього пункту, встановлено наявність хвороб, які можуть передаватись людині, або будь-яких ознак, наведених в підпункті 5 пункту 1 цієї глави, державний ветеринарний інспектор здійснює додаткові процедури перевірки щодо партії дрібних диких тварин з метою встановлення того, чи зазначена партія повинна бути визнаною непридатною для споживання людиною або чи існує необхідність проведення післязабійного огляду кожної окремої туші.

4. У разі необхідності встановлення остаточного діагнозу, державний ветеринарний інспектор має право проводити будь-які додаткові процедури з розділення (розроблення) туш та їх огляду.

Якщо за результатами процедур, здійснених відповідно до пункту 1 цієї глави та абзацу першого цього пункту, остаточний діагноз не може бути встановлено, державний ветеринарний інспектор повинен забезпечити відбір зразків, їх маркування та відправлення їх до уповноваженої лабораторії.

5. Державний ветеринарний інспектор визнає м'ясо диких тварин не придатним для споживання людиною, якщо за результатами післязабійного огляду щодо зазначеного м'яса встановлено будь-які з ознак, наведених в підпункті 5 пункту 1 цієї глави, а також у разі наявності інших підстав, визначених законодавством про державний контроль.

1. Державний ветеринарний інспектор зобов'язаний перевірити процедури, пов'язані з видаленням (вилученням) ризикового матеріалу, а також за потреби перевірити його маркування.