2. Державний ветеринарний інспектор зобов'язаний перевірити процедури, що запобігають забрудненню м'яса ризиковим матеріалом під час забою (включаючи оглушення) тварин.
3. Усі частини туш тварин, сприйнятливих до ТГЕ, щодо яких лабораторні дослідження (випробування) та ТГЕ проведені з позитивними/неоднозначними результатами підлягають поводженню, визначеному законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.
2. Цистицеркоз
1. Державний ветеринарний інспектор має право прийняти рішення щодо не розрізання жувальних м'язів свійських бикових відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 5 розділу III цих Вимог, у разі виконання щонайменше однієї з таких вимог:
1) проведено серологічне дослідження (випробування) щодо цистицеркозу;
2) свійські бикові вирощені в господарстві походження, яке є вільним від (благополучним щодо) цистицеркозу;
3) за результатами моніторингу хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин встановлено, що з точністю 95 відсотків рівень захворюваності на цистицеркоз вихідної популяції (або чітко визначеної субпопуляції) становить нижче одного на мільйон, або протягом останніх п'яти років (чи двох років у разі проведення аналізу ризиків компетентним органом) не було зафіксовано жодного випадку цистицеркозу серед усіх забитих тварин.
2. М'ясо, заражене цистицерками, повинно бути визнаним не придатним для споживання людиною.
Якщо тварини не повністю заражені цистицерками - частини туш, що не заражені цистицерками, дозволяється визнавати придатними для споживання людиною після їх низькотемпературної обробки (обробки холодом) методом заморожування до температури -10° C або нижче впродовж щонайменше 10 днів.
3. Трихінельоз
1. Туші тварин родини свиневих (Suidae), непарнокопитних та інших видів тварин, сприйнятливих до трихінельозу, підлягають дослідженням (випробуванням) на трихінельоз відповідно до вимог, встановлених законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.
2. М'ясо, заражене трихінелами, визнають не придатним для споживання людиною.
4. Сап
1. Якщо забиті непарнокопитні походять з території країни або зони, які відповідно до вимог законодавства або, у разі його відсутності, вимог Міжнародного епізоотичного бюро (Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин) не вважаються вільними від сапу, післязабійний огляд зазначених непарнокопитних повинен включати перевірку (встановлення) ознак сапу за допомогою огляду слизової оболонки трахеї, гортані, носової порожнини та пазух, а також їх гілок (відгалужень), після відокремлення голови у серединній площині та видалення носової перегородки.
2. М'ясо, отримане з непарнокопитних, заражених сапом, визнають не придатним для споживання людиною.
3. Усі туші, підозрілі в обсіменінні збудниками сапу під час технологічного процесу, піддають проварюванню, а нутрощі з таких туш піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
4. Туші, зазначені в пункті 3 цієї глави, які неможливо проварити, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
5. Туберкульоз
1. Тварин, щодо яких лабораторні дослідження (випробування) на туберкульоз проведені з позитивними або неоднозначними результатами або щодо яких існують інші дані, які свідчать про можливе зараження тварин туберкульозом, забивають окремо від інших тварин.
2. Під час забою, зазначеного в пункті 1 цієї глави, повинні вживатись запобіжні заходи щодо недопущення ризику зараження (забруднення) інших туш, ліній забою та персоналу, присутнього на бійні.
3. Усе м'ясо тварин, щодо яких під час післязабійного огляду було виявлено локалізовані туберкульозні ураження в кількох органах або кількох частинах туші, повинно бути визнаним непридатним для споживання людиною.
Якщо туберкульозне ураження виявлено у лімфатичних вузлах лише одного органу або однієї частини туші, лише уражений орган або уражена частина туші (разом з відповідними лімфатичними вузлами) повинні бути визнані непридатними для споживання людиною.
6. Бруцельоз
1. Тварин, щодо яких лабораторні дослідження (випробування) на бруцельоз проведені з позитивними або неоднозначними результатами або щодо яких існують інші дані, які свідчать про можливе зараження тварин бруцельозом, забивають окремо від інших тварин.
Під час забою, зазначеного в абзаці першому цього пункту, повинні вживатись запобіжні заходи щодо недопущення ризику зараження (забруднення) інших туш, ліній забою та персоналу, присутнього на бійні.
2. М'ясо тварин, щодо яких під час післязабійного огляду було виявлено патолого-анатомічні ознаки бруцельозу, повинно бути визнаним не придатним для споживання людиною.
Незалежно від того, чи було виявлено патолого-анатомічні ознаки бруцельозу, якщо лабораторні дослідження (випробування) щодо бруцельозу проведені з позитивними або неоднозначними результатами - вим'я, статеві органи та кров повинні бути визнані не придатними для споживання людиною.
7. Ящур, лихоманка долини Ріфт, заразний вузликовий дерматит ВРХ, контагіозна плевропневмонія ВРХ (перипневмонія), віспа овець та кіз, чума дрібних жуйних, контагіозна плевропневмонія кіз, класична чума свиней, африканська чума свиней та африканська чума коней
1. Для знищення (інактивації) вірусів ящура, лихоманки долини Ріфт, заразного вузликового дерматиту ВРХ, контагіозної плевропневмонії ВРХ (перипневмонії), віспи овець та кіз, чуми дрібних жуйних, контагіозної плевропневмонії кіз, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней та африканської чуми коней - м'ясо та кишкові оболонки піддають відповідним видам обробок, наведеним в додатку 1 до цих Вимог.
Вимоги абзацу першого цього пункту застосовуються виключно у випадку, якщо законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин дозволений забій хворих тварин або тварин, щодо захворювання яких існує підозра, а також дозволено подальшу обробку м'яса та/або кишкових оболонок, отриманих зі зазначених тварин.
2. М'ясо піддають видам обробок, наведеним в таблиці 1 додатка 1 до цих Вимог.
3. Кишкові оболонки піддають видам обробок, наведеним в таблиці 2 додатка 1 до цих Вимог.
8. Блутанг (катаральна лихоманка овець), везикулярний стоматит та везикулярна хвороба свиней
1. М'ясо та інші продукти забою тварин, хворих на блутанг (катаральну лихоманку овець), та тварин, щодо захворювання яких на блутанг (катаральну лихоманку овець) існує підозра, піддають поводженню, визначеному Інструкцією щодо профілактики та боротьби з блутангом (катаральною лихоманкою овець), затвердженою наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03 грудня 2020 року № 2533, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2020 року за № 1266/35549.
2. М'ясо тварин, хворих на везикулярний стоматит, та тварин, щодо захворювання яких на везикулярний стоматит існує підзора, визнають придатним для споживання людиною після його термічної обробки за температури не нижче 58° C протягом 30 хв. Шкури дезінфікують.
3. М'ясо тварин, хворих на везикулярну хворобу свиней, та тварин, щодо захворювання яких на везикулярну хворобу свиней існує підозра, піддають поводженню, визначеному Інструкцією з профілактики та боротьби з везикулярною хворобою свиней, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2019 року № 148, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 02 травня 2019 року за № 452/33423.
9. Сказ та чума ВРХ
1. У разі встановлення ознак сказу тушу та нутрощі знищують в порядку, визначеному законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.
2. Тушу та інші продукти забою тварин, покусаних хворими на сказ тваринами, знищують в порядку, визначеному законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.
3. У разі забою клінічно здорових тварин, що походять з неблагополучної щодо сказу групи тварин, туші та інші продукти забою піддають промисловій переробці.
4. Якщо інше не встановлено законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, туші, кров, шкури та всі інші продукти забою тварин, хворих на чуму ВРХ, та тварин, щодо захворювання яких на чуму ВРХ існує підозра, видаляють шляхом спалення.
У разі забою тварин, що перехворіли на чуму ВРХ, отримані від зазначених тварин м'ясо та субпродукти після мікробіологічного дослідження (випробування) піддають промисловій переробці. Шкури дезінфікують.
10. Контагіозний пустульозний дерматит овець і кіз (контагіозна ектима) та віспа (крім віспи овець та кіз)
1. У разі наявності доброякісної форми контагіозного пустульозного дерматиту овець і кіз (контагіозної ектими) тушу та нутрощі після видалення (зачищення) патологічно змінених, набряклих тканин піддають промисловій переробці.
При зливній, геморагічній та гангренозній формах контагіозного пустульозного дерматиту овець і кіз (контагіозної ектими) тушу разом з нутрощами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
2. Туші та нутрощі ВРХ, свиней та коней при доброякісній формі віспи та загоєнні пустул після видалення (зачищення) патологічно змінених, набряклих тканин піддають промисловій переробці.
Туші та продукти забою при зливній, геморагічній та гангренозній формах віспи піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
11. Сибірка
1. У разі наявності підозри щодо зараження тварин сибіркою подальший забій тварин припиняють.
2. Від підозрілої туші відбирають шматочок селезінки, змінені ділянки тканини, уражені лімфатичні вузли, трубчасту кістку з мозком та надсилають їх до уповноваженої лабораторії для проведення мікроскопічного, бактеріологічного та імунологічного дослідження (випробування). До одержання результатів зазначених досліджень (випробувань) тушу та всі продукти забою ізолюють у відокремлене місце під контролем компетентного органу.
3. У разі виявлення збудника сибірки з допомогою мікроскопії тушу з органами та шкурою, не очікуючи результатів бактеріологічного дослідження (випробування), видаляють шляхом спалення.
У разі необхідності, усі знеособлені продукти (ноги, вуха, вим'я, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою тварини, хворої на сибірку, видаляють шляхом спалення.
Шкури, отримані зі здорових тварин, що контактували зі шкурою, отриманою з тварини, хворої на сибірку, дезінфікують відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.
Після видалення туші та інших продуктів забою тварин, заражених сибіркою, у забійному цеху проводять дезінфекцію відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.
У разі виявлення на конвеєрі туші з ознаками сибірки кількість туш, ймовірно заражених сибіркою під час технологічного процесу, визначається державним ветеринарним інспектором.
4. Туші та продукти забою, щодо яких існує підозра зараження бацилами сибірки під час технологічного процесу, негайно (без необґрунтованих та невиправданих затримок) піддають проварюванню, але не пізніше 6 годин з моменту забою, у відкритих котлах протягом 3 годин з початку закипання, а в закритих котлах за тиску пари 0,5 МПа - протягом 2,5 години.
За неможливості здійснити проварювання в зазначений в абзаці першому цього пункту час такі туші повинні бути ізольовані в приміщеннях з температурою не вище 10° C, а потім направлені для проведення проварювання, зазначеного в абзаці першому цього пункту, але не пізніше 48 годин з моменту забою. У випадку невиконання зазначених вимог туші та інші продукти забою повинні бути видалені шляхом спалення.
5. У разі проведення мікроскопічного дослідження (випробування) з негативними результатами всі продукти забою, щодо яких існує підозра зараження сибіркою, залишають в ізоляції до отримання результатів бактеріологічного дослідження (випробування).
6. Якщо за результатами бактеріологічних досліджень (випробувань) підтверджено діагноз на сибірку туші та інші продукти забою, щодо яких існує підозра зараження бацилами сибірки, видаляють шляхом спалення.
7. У випадках забою щеплених тварин до 14 днів після щеплення та за умови, що за результатами передзабійного огляду встановлено, що тварина перед забоєм була клінічно здорова, з нормальною температурою тіла, а лабораторні дослідження (випробування) матеріалу з цієї туші на сибірку проведені з негативними результатами - м'ясо та інші продукти забою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
Шкури, щодо яких лабораторні дослідження (випробування) на сибірку проведені з позитивними результатами видаляють шляхом спалення.
12. Хвороба Ауєскі
1. Туші та субпродукти тварин, хворих на хворобу Ауєскі, та тварин, щодо захворювання яких на хворобу Ауєскі існує підозра, забороняється використовувати сирими (не переробленими). Голови зазначених тварин піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. М'ясо та субпродукти тварин, щодо захворювання яких на хворобу Ауєскі існує підозра, піддають мікробіологічним дослідженням (випробуванням). У випадках виявлення сальмонел тушу піддають проварюванню або переробляють на м'ясні хліби, консерви, а нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
За відсутності сальмонел тушу, сало та нутрощі переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, м'ясні хліби або консерви. Інші продукти забою (крім шкур, ріг та ратиць) піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. У разі наявності дистрофічних та інших патологічних зміни у мускулатурі тушу з субпродуктами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури, роги та ратиці дезінфікують.
13. Лептоспіроз, Ку-лихоманка, хламідіоз та гідроперикардит
1. У разі зараження лептоспірозом та наявності дистрофічних змін м'язів або жовтяничності, тушу та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
За відсутності дистрофічних змін та жовтяничності тушу та субпродукти піддають проварюванню, а заражені органи та кишечник - піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі зараження тварин Ку-лихоманкою/хламідіозом тушу та органи без змін піддають проварюванню. Змінені органи, а також кров піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
У разі зараження тварин хламідіозом кишечник, стравохід, сечовий міхур (за відсутності у них патолого-анатомічних змін) використовують після обробки 0,5 відсотковим розчином формальдегіду протягом 30 хв. Кістки проварюють протягом 2,5 год.
3. Туші та інші продукти забою тварин, щодо яких лабораторні дослідження (випробування) на лептоспіроз, хламідіози, Ку-лихоманку проведені з позитивними результатами, та у яких відсутні клінічні ознаки або патолого-анатомічні зміни у м'язовій тканині та органах дозволяється використовувати без будь-яких обмежень.
Шкури, волос, роги та копита, отримані від забою тварин з клінічними ознаками лептоспірозу, хламідіозу або Ку-лихоманки, дезінфікують.
4. Якщо за результатами післязабійного огляду встановлено наявність змін, характерних для гідроперикардиту, тушу та органи піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
М'ясо та нутрощі, отримані від забої клінічно здорових тварин, проте щодо захворювання яких на гідроперикардит існує підозра, переробляють на варені ковбаси або консерви, а нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
14. Паратуберкульоз та лейкоз
1. У разі наявності патологічних змін у кишечнику, брижових лімфатичних вузлах (Lnn. gastrici, mesenterici, craniales та caudales), гортані, міжщелеповому просторі (набряки), характерних для паратуберкульозу, голову, змінені органи та кишечник із брижею піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а тушу та інші продукти забою - піддають промисловій переробці.
Виснажені туші, а також органи, за наявності у них зазначених уражень, спричинених паратуберкульозом, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
2. За будь-якої форми лейкозу у випадках ураження м'язів, лімфатичних вузлів туші, декількох паренхіматозних органів або при виявленні лейкозних розростань (бляшок) на серозних покривах, незалежно від вгодованості, тушу та інші продукти забою (крім шкур) піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. У разі ураження лейкозом окремих лімфатичних вузлів або органів, але за відсутності змін у скелетній мускулатурі, такі лімфатичні вузли та органи піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а туші та неуражені органи використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження (випробування). У разі виявлення сальмонел тушу та неуражені органи піддають проварюванню або переробляють на консерви, а за відсутності сальмонел - переробляють на ковбасні вироби.
4. За позитивного результату гематологічного дослідження (випробування) на лейкоз, але за відсутності патологічних змін, характерних для лейкозу, тушу та органи переробляють на варені ковбасні вироби, м'ясні хліби, консерви, а при позитивному результаті лише імунологічного дослідження (випробування) - продукти забою переробляють на варені ковбаси.
5. Шкури при шкіряній формі лейкозу обробляють/переробляють у спосіб, який забезпечує, що оброблений/перероблений продукт не становить ризику для життя та здоров'я людей та тварин, а при інших формах лейкозу - дезінфікують.
15. Інфекційний епідидиміт та кампілобактеріоз ВРХ
1. М'ясо, отримане від забою овець та кіз з ознаками інфекційного епідидиміту, а також овець та кіз, що реагують на інфекцію, переробляють на консерви, м'ясні хліби або піддають проварюванню.
2. Туші та інші продукти забою тварин, хворих на кампілобактеріоз ВРХ, переробляють на варені ковбаси, консерви або піддають проварюванню. Уражені органи та тканини піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
16. Дерматофільоз ВРХ
1. За відсутності патологічних змін у туші та органах, характерних для дерматофільозу ВРХ, державний ветеринарний інспектор приймає рішення про використання продуктів забою за результатами дослідження (випробування) на наявність сальмонел.
2. У разі виявлення сальмонел нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а тушу піддають проварюванню або переробляють на консерви та/або м'ясні хліби.
3. За відсутності сальмонел тушу та нутрощі переробляють на варені, варено-копчені ковбаси або піддають проварюванню.
4. Продукти забою, отримані від виснажених тварин, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
17. Інфекційний ринотрахеїт ВРХ, злоякісна катаральна гарячка ВРХ
1. М'ясо та інші продукти забою тварин, хворих на інфекційний ринотрахеїт ВРХ, та тварин, щодо захворювання яких на інфекційний ринотрахеїт ВРХ існує підозра, забороняється використовувати сирими (не переробленими).
2. За відсутності у туші та нутрощах патолого-анатомічних змін, характерних для інфекційного ринотрахеїту ВРХ, м'ясо та субпродукти переробляють на варені та варено-копчені ковбасні вироби, м'ясні хліби та/або консерви.
3. За наявності у туші та нутрощах патолого-анатомічних змін, характерних для інфекційного ринотрахеїту ВРХ, проводять мікробіологічні дослідження (випробування).
У разі виявлення сальмонел:
1) нутрощі, у тому числі кишечник, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження;
2) туші (виключно після зачищення змінених тканин) піддають проварюванню або переробляють на консерви та/або м'ясні хліби.
4. Голову, трахею, стравохід, сечовий міхур, кістки, отримані під час обвалювання, кров, патологічно змінені органи та тканини, роги та копита піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури та волос дезінфікують.
5. Туші та неуражені органи тварин, хворих або підозрілих у захворюванні на злоякісну катаральну гарячку ВРХ, піддають проварюванню, а голови та уражені органи - поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
18. Вісна-маеді та аденоматоз овець і кіз
1. Туші виснажених тварин разом з головами та нутрощами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. Туші та нутрощі без патологічних змін, отримані від забою хворих та імунопозитивних до вірусів Вісни-маеді/аденоматозу овець і кіз, переробляють на варені, варено-копчені ковбасні вироби, м'ясні хліби та/або консерви.
Голову, кістки, легені та інші органи з патологічними змінами, а також шлунково-кишковий тракт видаляють шляхом спалення. Шкури та вовну дезінфікують.
19. Інфекційна агалактія овець та кіз
1. Туші та неуражені нутрощі піддають проварюванню або переробляють на варені ковбаси, м'ясні хліби та/або консерви.
2. Патологічно змінені органи та тканини піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Кишки піддають обробці та консервуванню солінням. Шкури та вовну дезінфікують.
20. Епізоотичний лімфангіт коней, енцефаломієліт коней (східний та західний)
1. У разі встановлення епізоотичного лімфангіту коней після забою туші з нутрощами та шкурою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. Усі туші, підозрілі в обсіменінні збудниками епізоотичного лімфангіту коней під час технологічного процесу, піддають проварюванню, а нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Туші, зазначені в пункті 2 цієї глави, які неможливо проварити, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
4. Туші та неуражені нутрощі тварин, хворих або підозрілих у захворюванні на енцефаломієліт коней (східний та західний), піддають проварюванню, а голови та уражені органи - поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
21. Венесуельський енцефаломієліт коней, японський енцефаліт, вірусний артериїт коней, інфекційний метрит коней та артрит-енцефаліт кіз
1. Якщо за результатами післязабійного огляду встановлено наявність ознак венесуельського енцефаломієліту коней / японського енцефаліту всі продукти забою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі виявлення змін, характерних для вірусного артериїту коней / інфекційного метриту коней / артриту-енцефаліту кіз тушу та інші продукти забою, а також усі знеособлені продукти забою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
22. Інфекційна анемія коней
1. Тушу та інші продукти забою, отримані від тварин, хворих на інфекційну анемію коней, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. Тварин, щодо яких не зафіксовано клінічних ознак інфекційної анемії коней, але таких, що мають при імунологічному дослідженні (випробуванні) позитивні або двічі з інтервалом у 7 - 20 днів неоднозначні результати, забивають. Туші піддають проварюванню або переробляють на м'ясні хліби та/або консерви.
Голову, кістки та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
23. Грип коней та грип свиней, вірусна ринопневмонія коней
1. М'ясо та інші продукти забою тварин, хворих на грип коней / грип свиней, та тварин, щодо захворювання яких на грип коней / грип свиней існує підозра, забороняється використовувати сирими (не переробленими).
2. У разі відсутності змін у мускулатурі, тушу та органи піддають промисловій переробці (крім промислової переробки на м'ясні напівфабрикати та сирокопчені продукти).
3. Уражені нутрощі, кишки та кров піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
4. За наявності дистрофічних та інших змін у мускулатурі тушу та всі нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
5. У разі забою тварин, хворих або підозрілих у захворюванні на вірусну ринопневмонію коней, туші та всі нутрощі зазначених тварин піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
24. Інфекційний атрофічний риніт свиней
1. При підозрі на інфекційний атрофічний риніт свиней під час післязабійного огляду голову розрубують уздовж на дві половини. Оглядають повітроносні шляхи: у разі виявлення запальних та некротичних процесів на слизових оболонках носової порожнини, атрофії раковин голову з язиком, трахею та легені піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. Тушу та інші нутрощі (печінку, нирки, селезінку тощо) за відсутності в них дистрофічних змін визнають придатними/не придатними для споживання людиною за результатами лабораторних досліджень (випробувань) на сальмонельоз.
25. Трансмісивний гастроентерит свиней
1. М'ясо та інші продукти забою тварин, хворих на трансмісивний гастроентерит свиней, або тварин, щодо захворювання чи зараження яких на трансмісивний гастроентерит свиней існує підозра, піддають проварюванню або переробці на варені, варено-копчені ковбасні вироби та/або консерви.
М'ясо та субпродукти, отримані з тварин, що перехворіли на трансмісивний гастроентерит свиней, за відсутності патологічних змін дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо трансмісивного гастроентериту свиней.
2. Кишечник, сечові міхури та стравоходи, отримані з тварин, хворих на трансмісивний гастроентерит свиней, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
Кишки, сечові міхури та стравоходи, отримані з тварин, щодо захворювання чи зараження яких на трансмісивний гастроентерит свиней існує підозра, або з тварин, що перехворіли на трансмісивний гастроентерит свиней, дозволяється використовувати як оболонки у виробництві варених ковбасних виробів після їх попередньої обробки 0,5 відсотковим розчином формальдегіду протягом 1 години з наступним промиванням водою.
3. Кістки після витоплювання жиру, кров, ратиці піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
4. Шкури, отримані з тварин, хворих на трансмісивний гастроентерит свиней, або з тварин, щодо захворювання яких на трансмісивний гастроентерит свиней існує підозра, дезінфікують.
26. Ентеровірусний енцефаломієліт свиней (хвороба Тешена)
1. М'ясо та інші продукти забою піддають проварюванню або переробляють на варені, варено-копчені ковбаси та/або консерви.
2. За наявності дистрофічних змін у м'язах, характерних для ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена), тушу з усіма нутрощами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Якщо інше не встановлено законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, кістки, кров, головний та спинний мозок, кишки, шлунки, сечові міхури, стравоходи, ратиці переробляють на сухі корми тваринного походження.
4. Шкури з тварин не знімають, а обпалюють або ошпарюють. Допускається зняття шкур із наступною їх дезінфекцією.
27. Репродуктивно-респіраторний синдром свиней
1. Туші та інші продукти забою свиней, хворих на репродуктивно-респіраторний синдром свиней, переробляють на варені ковбаси, консерви, м'ясні хліби або піддають проварюванню.
2. Виявлені при забої туші з крововиливами або дистрофічними змінами в м'язах та нутрощах піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Якщо інше не встановлено законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, кістки, кров, ноги, шлунки, кишки піддають переробці на кормове борошно або проварюванню та використанню як корм для птиці.
4. Статеві органи у всіх випадках піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури та щетину дезінфікують.
28. Туляремія
1. Якщо за результатами післязабійного огляду зафіксовано наявність туляремії - усі продукти забою зі шкурою видаляють шляхом спалення.
2. Туші та інші продукти забою тварин, щодо яких існує підозра обсіменіння збудником туляремії під час технологічного процесу переробки, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
29. Ехінококоз
1. У разі ураження поодинокими ларвоцистами, уражені органи зачищають.
Неуражені частини органів, тушу дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо ехінококозу.
Уражені частини органів піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі наявності інтенсивного ураження нутрощів (понад 1/3 частини органу), їх піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Тушу визнають придатною/не придатною для споживання людиною залежно від стану вгодованості. Якщо зафіксовано ознаки виснаження - тушу та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
30. Піроплазмідоз та анаплазмоз
1. Туші та нутрощі за відсутності жовтяничності та дистрофічних змін дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо піроплазмідозів та анаплазмозів.
2. Якщо зафіксовано ознаки виснаження з наявністю драглистого набряку в місцях відкладання жиру або в міжм'язовій тканині, атрофії або дистрофічних змінах м'язів та ураженнях лімфатичних вузлів тушу та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. У випадку жовтяничності, що не зникає протягом 48 годин, тушу (незалежно від стану вгодованості) та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
4. Якщо жовтяничність зникає протягом 48 годин тушу та нутрощі визнають придатними/не придатними для споживання людиною залежно від результатів бактеріологічного дослідження (випробування) на наявність сальмонел.
31. Трихомоноз ВРХ
1. Тушу та інші продукти забою тварин дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо трихомонозу ВРХ. Статеві органи, уражені навколишні тканини та лімфатичні вузли піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі гнійного запалення матки м'ясо визнають придатним/не придатним для споживання людиною за результатами мікробіологічного дослідження (випробування) м'яса, а нутрощі незалежно від результатів зазначеного дослідження (випробування) піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
32. Парувальна неміч (підсідал) коней
1. М'ясо та інші продукти забою тварин з вираженими ознаками парувальної немочі (підсідалу) коней (набряки, виснаження, специфічні плями тощо) піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. М'ясо та субпродукти, отримані з тварин, що позитивно реагують, переробляють на варені ковбаси або на консерви. Усі продукти забою при виявленні дистрофічних змін у м'язовій тканині піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Шкури дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо парувальної немочі (підсідалу) коней.
33. Чума верблюдів та коринебактеріоз
1. Туші та інші продукти забою тварин, хворих на чуму верблюдів, у тому числі шкури, видаляють шляхом спалення.
2. Усі знеособлені продукти (ноги, вим'я, вуха, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою хворих тварин або тих, що знаходилися в контакті з ними, видаляють шляхом спалення.
3. У разі виявлення у лімфатичних вузлах туш туберкульозоподібних уражень, викликаних коринобактеріями, тушу й органи дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо коринебактеріозу виключно після видалення усіх уражених лімфатичних вузлів.
34. Псевдотуберкульоз (ієрсиніоз)
1. Тушу та інші продукти забою за наявності ознак виснаження та численного ураження лімфатичних вузлів, у разі виявлення псевдотуберкульозного процесу в мускулатурі або ієрсиніозного ураження кишечника піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. За відсутності ознак виснаження та наявності ураження лише окремих нутрощів або лімфатичних вузлів їх піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а м'ясо туші переробляють на варені ковбаси. Шкури дезінфікують.
35. Лістеріоз та везикулярна екзантема свиней
1. Туші та інші продукти забою тварин, хворих на лістеріоз, та тварин, щодо захворювання яких на лістеріоз існує підозра, забороняється використовувати сирими (не переробленими). М'ясо зазначених тварин та інші продукти забою піддають проварюванню або переробляють на консерви та/або м'ясні хліби.
Нутрощі, кишки та кров, а також голови тварин, хворих на лістеріоз, у всіх випадках піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
2. М'ясо та інші продукти забою тварин, хворих на везикулярну екзантему свиней, переробляють на варені ковбаси та/або консерви.
За наявності дистрофічних змін уражені органи та тканини піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
36. Актинобацильозна (гемофільозна) плевропневмонія свиней та гемофільозний полісерозит
1. За відсутності патологічних змін у тушах та органах державний ветеринарний інспектор приймає рішення щодо використання продуктів забою за результатами мікробіологічного дослідження (випробування). У разі виявлення в м'ясі або нутрощах сальмонел нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а туші піддають проварювання або переробляють на консерви та/або м'ясні хліби. За відсутності сальмонел туші та нутрощі переробляють на варені, варено-копчені ковбаси.
2. За наявності дистрофічних або інших патологічних змін у м'язовій тканині тушу та інші продукти забою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
37. Емфізематозний карбункул, злоякісний набряк, брадзот, інфекційна ентеротоксемія овець, анаеробна дизентерія ягнят та поросят, ботулізм та правець
1. У разі виявлення емфізематозного карбункулу / злоякісного набряку / брадзоту / інфекційної ентеротоксемії овець / анаеробної дизентерії ягнят та поросят / ботулізму / правця тушу з органами та шкурою видаляють шляхом спалення.
2. Усі знеособлені продукти забою (ноги, вим'я, вуха, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою хворих тварин або тих, що знаходилися в контакті з ними, у тому числі туші, видаляють шляхом спалення.
38. Мит
1. У разі виявлення миту голову та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а тушу визнають придатною/непридатною для споживання людини за результатами мікробіологічного дослідження (випробування) на збудник миту та сальмонели. У випадку виділення із туші митного стрептокока або сальмонел тушу піддають проварюванню.
2. У разі виявлення метастатичної форми миту - тушу з нутрощами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
39. Актиномікоз та актинобацильоз
1. У разі актиномікозних та актинобацильозних уражень у лімфатичних вузлах голови або шиї їх видаляють, а голову піддають проварюванню. У разі ураження кісток та мускулатури голови, зазначену голову піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі обмеженого ураження нутрощів та язика їх дозволяється використовувати після видалення зазначених ділянок.
У разі значних уражень нутрощів та язика - зазначені нутрощі та язик піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Тушу та неуражені органи використовують без жодних обмежень щодо актиномікозу та актинобацильозу.
4. У разі генералізованого процесу з ураженням кісток, лімфатичних вузлів, нутрощів та мускулатури тушу з органами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
40. Некробактеріоз (фузобактеріоз) та копитна гниль
1. У разі місцевого патологічного процесу (ураження лише зіва або носа, гортані, нутрощів, кінцівок) тушу піддають промисловій переробці. У разі одночасного ураження кількох органів та задовільній вгодованості туш (крім виснажених) державний ветеринарний інспектор приймає рішення щодо використання продуктів забою за результатами мікробіологічного дослідження (випробування). Уражені частини піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі септичного процесу тушу та інші продукти забою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Виснажені туші з нутрощами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
41. Пастерельоз, бешиха та коліентеротоксемія
1. Туші та продукти забою тварин, хворих на пастерельоз/бешиху/коліентеротоксемію, та тварин, щодо захворювання яких на пастерельоз/бешиху/коліентеротоксемію існує підозра, забороняється використовувати сирими (не переробленими).
2. За наявності дистрофічних або інших патологічних змін у м'язах тушу з нутрощами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. За відсутності патологічних змін у туші й органах державний ветеринарний інспектор приймає рішення щодо використання продуктів забою за результатами мікробіологічного дослідження (випробування). У разі виявлення сальмонел нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а туші піддають проварюванню або переробляють на консерви.
4. У разі відсутності сальмонел тушу, сало та нутрощі переробляють на варені та/або варено-копчені ковбаси, варено-копчені грудинки, корейки.
5. Патологічно змінені нутрощі, кишки та кров піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
42. Сальмонельоз
1. Нутрощі з кишечником піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а тушу піддають проварюванню або переробляють на м'ясні хліби та/або консерви.
2. Виснажені туші або туші з ознаками дистрофічних або інших патологічних змін у м'язах разом з іншими продуктами забою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
43. Інфекційні хвороби молодняку (диплококова септицемія, колібактеріоз, сальмонельоз, стрептококоз, ензоотична пневмонія)
1. У випадку захворювань молодняка на диплококову септицемію / колібактеріоз / сальмонельоз / стрептококоз / ензоотичну пневмонію до двотижневого віку туші з нутрощами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. Туші молодняка, старшого 14-денного віку, за відсутності патологічних змін у м'язовій тканині піддають проварюванню, а нутрощі - поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Виснажені туші або туші з ознаками дистрофічних змін у м'язах разом з іншими продуктами забою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури дезінфікують.
44. Мастити інфекційної етіології, ендометрит та параметрит
1. Туші, отримані від забою тварин, хворих на мастити інфекційної етіології, ендометрит/параметрит, підлягають дослідженню (випробуванню) на наявність сальмонел, патогенних стафілококів та стрептококів.
2. За наявності сальмонел, патогенних стафілококів та стрептококів м'ясо переробляють на м'ясні хліби, консерви або піддають проварюванню, а нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. За відсутності сальмонел, патогенних стафілококів та стрептококів, а також дистрофічних змін у мускулатурі тушу та нутрощі піддають промисловій переробці.
4. Уражене вим'я в усіх випадках піддають проварюванню, а нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
45. Парагрип-3, вірусна діарея ВРХ та аденовірусна інфекція
1. М'ясо та субпродукти, які за результатами післязабійного огляду визнані придатними для споживання людини, переробляють на варені або варено-копчені ковбасні вироби, м'ясні хліби та/або консерви.
2. За наявності патологічних змін у туші та нутрощах проводять мікробіологічне дослідження (випробування). У разі виявлення сальмонел нутрощі (у тому числі кишечник) піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, а туші (після зачищення змінених тканин) піддають проварюванню або переробці на м'ясні консерви та/або м'ясні хліби. Голову, трахею, стравохід, сечовий міхур, кістки, отримані під час обвалювання, кров, патологічно змінені органи та тканини, роги та копита піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Шкури та волос дезінфікують.
46. Меліоїдоз коней (несправжній сап)
1. У разі встановлення наявності меліоїдозу коней (несправжнього сапу) після забою тварин - туші з нутрощами та шкурою піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. Усі туші, підозрілі в обсіменінні збудниками меліоїдозу коней (несправжнього сапу) під час технологічного процесу, піддають проварюванню, а нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження. Туші, які неможливо піддати проварюванню, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
47. Стахіботріотоксикоз та фузаріотоксикоз, трихофітія
1. Нутрощі тварин, хворих на стахіботріотоксикоз/фузаріотоксикоз та туші при виявленні в них некротичних ділянок піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. За відсутності патологічних змін та при негативному результаті дослідження (випробування) на наявність сальмонел тушу, голову та ноги дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо стахіботріотоксикозу/фузаріотоксикозу.
3. За наявності сальмонел туші піддають проварюванню або переробляють на консерви.
4. Туші з нутрощами, тварин, хворих на трихофітію, піддають промисловій переробці. Шкури дезінфікують.
48. Ценуроз овець (вертячка)
1. Голову піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі відсутності ознак виснаження туші й органи дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо ценурозу овець (вертячки).
49. Ценуроз міжм'язової сполучної тканини та підшкірної клітковини
1. За наявності поодиноких уражень органів та тканин їх зачищають, а тушу дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо ценурозу міжм'язової сполучної тканини та підшкірної клітковини.
2. У разі наявності інтенсивного ураження тушу та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
50. Саркоцистоз
1. У разі виявлення саркоцист у м'язах, але за відсутності в них патологічних змін, тушу та інші продукти забою піддають промисловій переробці.
2. У разі ураження туші саркоцистами та наявності змін у м'язах (виснаження, гідремія, знебарвлення, звапнування м'язової тканини, дистрофічні зміни) тушу та органи піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Сало свиней та внутрішній жир, кишки та шкури тварин усіх видів дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо саркоцистозу.
51. Еймеріози (кокцидіози)
1. За відсутності виснаження м'ясо з нутрощами дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо еймеріозів (кокцидіозів).
2. Кишечник, виснажені туші та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
52. Спарганоз
1. У разі виявлення поодиноких личинок (спарганумів) у підшкірній жировій тканині туші та нутрощах, проводять зачищення уражених тканин та органів, а тушу та неуражені нутрощі піддають промисловій переробці.
2. У разі множинного ураження тушу та нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
53. Сетаріоз
1. Туші з патолого-анатомічними змінами на очеревині, перегепатитами, абсцесами або паразитарними вузликами в стінці кишечнику, дозволяється використовувати після зачищення уражених ділянок та мікробіологічного дослідження (випробування).
2. Печінку з ознаками ураження (сполучнотканинні потовщення на серозній оболонці тощо) після зачищення піддають промисловій переробці. За наявності дистрофічних змін у печінці або виражених ознак перегепатиту зазначену печінку піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
3. Неуражені нутрощі дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо сетаріозу.
4. Внутрішній жир при виявленні паразитарних вузликів зачищають та піддають витоплюванню.
5. Шкури дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо сетаріозу.
54. Метастронгільози, диктіокаульози, дикроцеліози, фасціольози та лінгватульози
1. Уражені частини органів піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження, неуражені частини нутрощів та тушу дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо метастронгільозів/диктіокаульозу/дикроцеліозу/фасціольозу/лінгватульозу.
2. Інтенсивно уражені нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
55. Альфортіоз та онхоцеркоз
1. Туші, отримані від хворих альфортіозом коней, після зачищення уражених ділянок очеревини та товстого кишечнику дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо альфортіозу.
2. Туші, після зачищення ділянок, уражених онхоцеркозом, дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо онхоцеркозу.
У разі ускладненого перебігу онхоцеркозу з ознаками гнійно-некротичних процесів державний ветеринарний інспектор приймає рішення щодо використання туші та нутрощів за результатами мікробіологічного дослідження (випробування) на патогенні стафілококи та сальмонели.
56. Аскариоз та параскариоз
1. За відсутності ознак виснаження, туші та органи дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо аскариозу/параскариозу.
2. Туші з ознаками виснаження піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
57. Естроз овець
1. Голову та уражені тканини глотки та гортані піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. Тушу та інші продукти забою дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо естрозу овець.
58. Стронгілоїдози, гемонхоз жуйних, езофагостомоз, монієзіози овець і ВРХ, парамфістоматози ВРХ та овець
1. Туші та інші продукти забою за відсутності патологічних змін дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо стронгілоїдозів, гемонхозу жуйних, езофагостомозу, монієзіозів овець та ВРХ, парамфістоматозів ВРХ та овець, а нутрощі - піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі наявності значної інвазії - виснажені туші з нутрощами піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
59. Токсокароз жуйних (неоаскароз)
1. Туші тварин, хворих на токсокароз жуйних (неоаскароз), та інші продукти забою за відсутності виснаження або специфічного запаху, схожого на запах хлороформу або ефіру, та патологічних змін, дозволяється використовувати без будь-яких обмежень щодо токсокарозу жуйних (неоаскарозу). Нутрощі піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
2. У разі наявності інтенсивної інвазії, що супроводжується виснаженням, або за наявності специфічного стороннього запаху - м'ясо та інші продукти забою, крім шкур, піддають поводженню, визначеному законодавством про побічні продукти тваринного походження.
60. Токсоплазмоз
1. Туші тварин, хворих на токсоплазмоз, піддають проварюванню.