8. Вимоги пожежної безпеки для приміщень, призначених для стоянки та ремонту автомобілів, а також для територій стоянок автомобілів під навісами та на відкритих майданчиках встановлюються НАПБ А.01-001-2014, Правилами пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 21 січня 2015 року № 11, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за № 279/26724, та інструкціями з пожежної безпеки, затвердженими розпорядчим документом роботодавця.
3. Вимоги до конвеєрного транспорту
1. Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію конвеєрного транспорту, призначаються розпорядчим документом роботодавця.
2. Конвеєри для подавання вихідних матеріалів розміщують у транспортних галереях, виконаних з негорючих матеріалів.
Галереї обладнують пристроями для механізованого прибирання пилу, що просипався.
3. На привідних станціях та перевантажувальних пунктах встановлюють засоби автоматичного пожежогасіння й автоматичної пожежної сигналізації. Уздовж конвеєра, що розташований у галереї, встановлюють засоби автоматичної пожежної сигналізації. Сигнал спрацювання цих засобів виводять на пункт оператора (диспетчера) фабрики.
4. У разі розміщення конвеєрів у похилих галереях їх підлога повинна бути такою, щоб унеможливлювати ковзання працівників під час руху.
5. У конвеєрних галереях та на конвеєрах у підземних умовах застосовують будівельні конструкції, конвеєрні стрічки, оболонки електричних кабелів тощо, виготовлені з важкогорючих або важкозаймистих матеріалів, що не поширюють полум’я на поверхні.
На конвеєрах, які транспортують гарячі матеріали з температурою до 200 -°C, використовують стрічку в теплостійкому виконанні.
6. Конвеєри обладнують:
пристроями блокування, які зупиняють роботу обладнання, що передує аварійному зупиненню;
пристроями для аварійної зупинки конвеєра з будь-якого місця по всій його довжині;
сигналізацією про початок запуску обладнання;
пристроями блокування, що виключають можливість дистанційного пуску після спрацювання захисту конвеєра;
пристроєм відключення конвеєра в разі зупинки (пробуксування) стрічки при ввімкненому приводі;
пристроями, що перешкоджають сходу стрічки вбік, та датчиками бічного сходу стрічки, які вимикають привод конвеєра при сході стрічки за межі країв барабанів та роликоопор;
пристроями натягу стрічки;
автоматично діючими гальмівними пристроями, що спрацьовують при відключенні двигуна і запобігають переміщенню завантаженої гілки стрічки в зворотному напрямку,- при установці конвеєрів під кутом більше ніж 6-°;
пристроями, що вловлюють вантажну гілку під час її обриву,- при куті нахилу конвеєрного става більше ніж 10-°;
пристроями для механічного очищення стрічки і барабанів від матеріалу, що налипає;
пристроями, що відключають привід при забиванні розвантажувальних воронок і жолобів.
Забороняється використовувати пристрої блокування та аварійних зупинок на механізмах як апарати управління їх пуском.
7. Систему пуску двигуна конвеєра обладнують блокуванням, що виключає роботу двигуна при знятому огородженні головних і хвостових барабанів.
8. Приводні, натяжні, відхильні та кінцеві станції стрічкових конвеєрів огороджують для унеможливлення ручного прибирання матеріалу, що просипався біля барабанів, під час роботи конвеєрів.
9. З боку основного проходу для людей уздовж конвеєра ролики робочої та холостої гілок стрічки огороджують. Огорожу зблоковують із приводом конвеєра. З боку монтажного проходу ролики робочої та холостої гілок стрічки можна не огороджувати за умови обладнання входів у цю зону хвіртками, зблокованими із двигуном конвеєра, що виключають доступ людей до цієї зони під час роботи конвеєра.
10. У місцях проходу і проїзду під стрічковими конвеєрами влаштовують захисні полиці для запобігання можливому ураженню людей шматками матеріалу, що падають зі стрічки під час транспортування.
11. Стрічка конвеєра під час руху не повинна мати бічних зсувів, що виходять за межі країв барабанів і роликоопор.
Конвеєр обладнують спеціальними центрувальними пристроями та пристосуваннями для регулювання напрямку руху стрічки.
Забороняється направляти вручну рух стрічки, а також поправляти бортові ущільнення під час роботи конвеєра.
12. Пробуксування стрічки конвеєра усувають після очищення барабанів та стрічки і відповідного натягування стрічки натяжними пристроями. Забороняється вмикати та експлуатувати конвеєри, рухомі та обертові частини яких (стрічка, барабани, ролики) засипані матеріалом, що транспортується.
13. При розташуванні вісі приводних, натяжних і відхильних барабанів, приводних станцій конвеєрів на висоті більше ніж 1,5 м над рівнем підлоги для обслуговування приводів обладнують майданчики зі сходами і перилами заввишки не менше ніж 1,0 м із суцільною обшивкою (відбортовкою) заввишки не менше ніж 0,15 м від рівня настилу і заввишки не менше ніж 0,3 м від низу конструкцій майданчика, що найбільш виступають, до матеріалу, розташованого на конвеєрі.
Відстань по вертикалі від підлоги майданчиків до низу будівельних конструкцій (комунікаційних систем), що найбільш виступають, має становити не менше ніж 1,8 м.
Майданчики облаштовують ґратчастим або суцільним неслизьким настилом.
14. У галереях і на естакадах висота від рівня підлоги до низу конструкцій перекриття має становити не менше ніж 2 м. Ширина галерей і естакад повинна відповідати умовам забезпечення проходів:
не менше ніж 800 мм з одного боку конвеєра (для проходу людей), з іншого - не менше ніж 700 мм при ширині стрічки до 1400 мм і не менше ніж 800 мм по обидва боки конвеєра при ширині стрічки понад 1400 мм;
між двома і більше паралельними конвеєрами - не менше ніж 1000 мм, а між стіною галереї і ставом конвеєра - не менше ніж 700 мм при ширині стрічки до 1400 мм і не менше ніж 800 мм при ширині стрічки понад 1400 мм.
У разі встановлення на стрічковому конвеєрі іншого устаткування (скидальних візків, вагів, пересувного живильника тощо) передбачають проходи з обох сторін конвеєра відповідно до зазначених вище вимог.
15. При установці в галереях і на естакадах пересувних стрічкових конвеєрів, що пересуваються по рейках, виконують вимоги інструкції заводу-виробника та такі вимоги:
ширина проходів між конвеєрами (габаритами, що виступають) і стінами будівлі або іншим обладнанням повинна становити не менше ніж 1 м;
місця установки конвеєрів (зони їх дії) огороджують по всьому периметру огорожею заввишки не менше ніж 1 м від рівня підлоги;
проходи на огороджену ділянку обладнують хвіртками з блокувальними приводами стрічки і механізмами пересування конвеєрів, що забезпечують вимкнення приводів при кожному відкритті хвірток;
уздовж траси конвеєра перед огорожами встановлюють аварійні тросики для екстреної зупинки конвеєра або кнопки "стоп" через кожні 30 м.
16. Установка пластинчастих конвеєрів і живильників повинна передбачати можливість обслуговування їх з обох сторін.
Ширина вільних проходів між конвеєрами має бути не менше ніж 1,2 м, а між стінками будівлі та конвеєрами - не менше ніж 1 м.
17. При розміщенні конвеєрних ліній у відкритому виконанні облаштовують під’їзд до основних вузлів конвеєрної лінії і суміжного обладнання.
18. Пластинчасті і скребкові конвеєри, що встановлені в похилому положенні, обладнують уловлювачами транспортних ланок, що запобігають зсуву полотна під час його розриву.
19. При установці шнеків і скребкових конвеєрів можливе одностороннє їх обслуговування з шириною вільного проходу не менше ніж 0,8 м.
Кришки кожухів шнеків і скребкових конвеєрів (крім спеціальних оглядових вікон і лючків) обладнують блокуванням, що виключає доступ до обертових та рухомих частин шнеків і скребкових конвеєрів під час їх роботи.
20. Швидкість руху конвеєрної стрічки під час ручного рудорозбирання має бути не більше ніж 0,5 м/с. Стрічку в місцях рудорозбирання огороджують.
21. При транспортуванні стрічковими конвеєрами сухих і пилоутворювальних матеріалів, матеріалів з високою температурою і виділенням пари передбачаються заходи щодо боротьби з цими виділеннями:
обладнання системами пилопригнічення;
укриття в місцях навантаження і розвантаження;
застосування пристроїв аспірації, зрошувачів, змивання пилу з підлоги.
При транспортуванні сухих порошкоподібних пилоутворювальних матеріалів зона їх переміщення герметизується.
22. Елеватори, скребкові конвеєри і шнеки, що транспортують сухі і пилоутворювальні матеріали, закривають щільними кожухами по всій довжині; місця завантаження та розвантаження обладнують щільними укриттями. Для періодичного контролю робочих органів механізмів у кожухах улаштовують оглядові вікна (люки) з дверцятами, які щільно зачиняються, що дають змогу вести візуальне спостереження.
23. Елеватори, що транспортують вологі продукти, закривають по всій довжині запобіжними щитами або кожухами для уникнення розбризкування пульпи. Біля місць завантаження і розвантаження елеваторів установлюють аварійні вимикачі.
24. Усі елеватори обладнують гальмівними пристроями, які вимикають зворотний хід кільцевого ланцюга, та уловлювачами при його розриві.
25. На похилих конвеєрах, де можливе скочування матеріалу з робочої гілки, встановлюють запобіжні ущільнення по всій довжині.
26. Скати саморозвантажувальних візків і самохідних конвеєрів огороджують. Проміжок між огорожею і головкою рейки не повинен перевищувати 10 мм.
27. Грузила натяжних пристроїв конвеєрів, а також натяжні барабани огороджують і розташовують таким чином, щоб у разі обриву стрічки або каната виключалась можливість падіння вантажу або барабана на працівників або устаткування, які знаходяться на нижчих поверхах.
Вантажні натяжні станції зблоковують із приводом конвеєра на випадок обриву вантажу.
Замість вантажних натяжних станцій доцільно застосовувати, як правило, вантажні механічні або електричні лебідки.
28. Шнекові перевантажувачі, розташовані в приміщенні з вільним доступом обслуговуючого персоналу, обладнують пересувними пристроями, що закривають розвантажувальні прорізи.
Шнекові перевантажувачі обладнують обмежувачами ходу візка.
29. Робочу гілку конвеєра, розташованого в похилій галереї, за кута нахилу 6-° і більше огороджують з боку проходу.
30. Для безпечного обслуговування транспортного та технологічного устаткування передбачають пристрої і майданчики для профілактичного огляду та ремонту устаткування з огородженням робочих місць, розташованих вище або нижче рівня підлоги.
31. Галереї трактів палива в місцях примикання до будівель обладнують автоматичними засобами пожежогасіння.
32. Вентиляція в конвеєрних галереях має бути природна, а в перевантажувальних вузлах - примусова. Пускову апаратуру вентиляційних установок зблоковують із двигунами технологічного устаткування.
33. Конструкція конвеєра передбачає доступ до елементів, блоків і контрольних пристроїв конвеєра, що потребують періодичної перевірки, а також до пристроїв регулювання, змащування вузлів тертьових частин без зняття огородження.
34. Знімні огородження барабанів натяжних пристроїв і приводних механізмів обладнують блокуванням, що унеможливлює пуск конвеєра при знятій огорожі.
35. Для запобігання зворотному ходу стрічки приводи стрічкових конвеєрів з кутом нахилу 6-° і більше обладнують автоматичними гальмівними пристроями, що спрацьовують у разі вимкнення двигуна.
36. У разі дистанційного керування конвеєрами з централізованого пульта схема запуску повинна унеможливлювати пуск конвеєра без сигналу від машиніста конвеєра (транспортувальника), що підтверджує готовність до пуску.
37. При одночасній роботі кількох послідовних конвеєрів або конвеєрів, що пов’язані з устаткуванням однієї технологічної лінії, їх електродвигуни зблоковують. При цьому:
послідовність пуску і зупинки передбачають відповідно до схеми ланцюга конвеєрів та устаткування за інструкцією, затвердженою роботодавцем;
у разі раптової зупинки устаткування або конвеєра попереднє за схемою обладнання автоматично вимикається, а наступне - продовжує працювати до повного сходження з них матеріалу, що транспортується;
влаштовують місцеве блокування з пульта управління, що запобігає мимовільному пуску конвеєра або устаткування.
38. Прибирання матеріалу, що просипався, з-під стрічкових конвеєрів здійснюють механізовано. При прибиранні матеріалу вручну з-під головних, хвостових і відхиляючих барабанів конвеєр загальмовують, розбирають електричну схему приводу, а на пускових пристроях вивішують попереджувальні плакати "Не вмикати! Працюють люди!".
39. Для видалення сторонніх предметів зі стрічок конвеєрів передбачаються автоматичні пристрої. Ручне прибирання сторонніх предметів можливе, якщо конвеєр зупинено та ввімкнено місцеве блокування або вилучено ключ-бирку.
40. Конвеєри, що транспортують гарячі матеріали, обладнують засобами захисту обслуговуючого персоналу від впливу тепла, що унеможливлює контакт з гарячими матеріалами та запобігає інфрачервоному випромінюванню. Для цього використовують кожухи, укриття, огородження, екрани тощо.
Конвеєри, що транспортують вологі матеріали, закривають кожухами або щитами у місцях можливого розбризкування.
41. Зону дії пересувних (реверсивних) конвеєрів за всією довжиною та шириною огороджують суцільним, сітчастим або перильним огородженням, висота якого унеможливлює падіння працівників. В огородженні влаштовують двері для проходу працівників.
Пересувні конвеєри обладнують кінцевими вимикачами та стаціонарними тупиковими упорами з обох боків рейок.
42. Подачу напруги до електродвигунів автоматичних скидальних візків і пересувних конвеєрів здійснюють підвісними шланговими кабелями. Дозволяється електроживлення цих електродвигунів від тролейних проводів, висота підвіски яких має бути не менше ніж:
при напрузі до 660 В - 3,5 м, а в місцях проїзду транспорту - 6 м;
при напрузі понад 660 В - 7 м у всіх випадках.
Допускається зменшення зазначених відстаней за умови захисту тролеїв за допомогою огорож або оболонок.
43. Електрокабелі, по яких подається напруга до електродвигунів пересувних розвантажувальних візків і пересувних конвеєрів, розташовують таким чином, щоб забезпечувалася надійна їх експлуатація та не захаращувалися проходи. Кабелі захищають від теплового впливу та механічних пошкоджень.
44. Пересувні розвантажувальні візки конвеєрів обладнують гальмами, що запобігають неконтрольованому їх пересуванню, та звуковою і світловою сигналізацією.
Обладнання і стан рейкової колії та ходових коліс розвантажувальних візків пересувних конвеєрів і живильників повинні запобігати сходженню їх з рейок. Колеса саморозвантажувальних візків, пересувних конвеєрів і живильників огороджують щитками. Зазор між щитком і рейкою не повинен перевищувати 10 мм.
45. Номінальна швидкість стрічки конвеєрів має бути 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5 і 3,15 м/с з відхиленням ±10 %. Дозволяється в особливих випадках застосовувати швидкості 0,65; 0,5 м/с і менше, а також 4,0 і 5,0 м/с. Вибір швидкості стрічки з цього ряду залежить від характеристики сировини, що транспортується, умов навантаження та розвантаження конвеєра і ширини стрічки. Для крихких грудкових матеріалів швидкість не повинна перевищувати 2,5 м/с, а для порошкоподібних матеріалів, що утворюють багато пилу,- 1,25 м/с.
Якщо конвеєри обладнано розвантажувальними пристроями, максимальну швидкість руху стрічки приймають:
для барабанного скидача - 2,5 м/с;
для плужкового скидача, якщо матеріал дрібний і середній,- 1,6 м/с;
для плужкового скидача, якщо матеріал крупногрудковий,- 1,25 м/с.
46. Приводи похилих пластинчастих конвеєрів обладнують автоматичними гальмівними пристроями, що унеможливлюють зворотний хід механізму у разі обриву ланцюга.
Похилі ділянки ланцюгових конвеєрів обладнують уловлювачами для захоплення ланцюга у разі його обриву.
47. Жолоби (лотки) шнекових конвеєрів щільно закриваються металевими знімними кришками, які обладнуються для зручності зняття та встановлення їх на місце скобами (петлями, ручками). Шибери, що перекривають жолоби, розташовують у місцях, безпечних і доступних для обслуговування. Під час роботи конвеєра забороняється знімати кришку з жолоба, ставати на неї, а також проводити очищення живильних і розвантажувальних жолобів.
48. Ручні шибери та секторні затвори, що перекривають жолоби, відкривають та закривають вручну без застосування спеціальних інструментів. Використовувати деформовані шибери забороняється.
49. У разі торкання гвинта шнека до дна або стінки кожуха експлуатувати гвинтовий конвеєр забороняється.
50. Кришки кожухів шнекових конвеєрів обладнують блокуванням, що запобігає доступу до шнеків під час їх обертання.
51. Експлуатувати гвинтові конвеєри, якщо жолоби несправні та кришки знято, забороняється.
52. Відбір проб матеріалу, що транспортується, якщо шнек працює, здійснюють автоматичними пробовідбірниками. Ручний відбір проб допускається тільки після зупинки конвеєра.
53. Конструкції навісних пристроїв колискових конвеєрів (колиски, майданчики) повинні забезпечувати стійке положення виробів, напівфабрикатів, що транспортуються, та запобігати їх падінню під час транспортування.
54. Приводні станції колискових конвеєрів огороджують та замикають на замок. Усі поворотні блоки, розміщені на висоті нижче ніж 2,0 м від рівня підлоги, огороджують.
Приводні та поворотні зірочки конвеєрів, шестерні, сполучні муфти приводів огороджують суцільною металевою або сітчастою огорожею.
55. Монорейковий конвеєр обладнують блокуванням, що вимикає електродвигун під час обриву ланцюга, а також пристроєм, що уловлює ланцюг. Монорейки обладнують автоматичними обмежувачами руху.
56. У місцях розміщення підвісних конвеєрів і монорейок над проходами, проїздами та робочими місцями обладнують суцільні огородження, що запобігають падінню матеріалів або будь-яких предметів, що розсипаються. Встановлюють огородження на висоті, що забезпечує безпечний прохід працівників і проїзд транспорту.
57. Колисковий конвеєр обладнують блокуванням, що вимикає електродвигун у разі обриву механічного ланцюга.
Швидкість руху колискових конвеєрів не повинна перевищувати 0,5 м/с.
4. Вимоги до канатних доріг
1. Під час доставки руди канатними дорогами розвантажувальні воронки приймальних бункерів закривають ґратами з чарунками не більше ніж 400 x 400 мм.
2. Робочі місця біля розвантажувальних воронок у зоні виходу канатів зі станції повинні мати огородження, які забезпечують безпеку праці у разі самочинного від’єднання вагонетки від тягового каната. Місця під контрвантажами повинні мати огородження заввишки не менше ніж 2,0 м, а колодязі контрвантажів - закриті настилами.
3. Працівників на робочих майданчиках біля розвантажувальних воронок і станції канатної дороги забезпечують двостороннім телефонним зв’язком та сигналізацією, а також можливістю аварійного зупинення привода канатної дороги з подачею сигналу машиністу.
У разі раптової зупинки канатної дороги її запуск до з’ясування причин зупинки та усунення несправностей забороняється.
XIІІ. Вимоги до складів руди, концентратів і нерудних матеріалів
1. На складах обслуговуючий персонал дотримується вимог з охорони праці під час виконання технологічних процесів складування, транспортування та зберігання вантажів, а також під час експлуатації:
складського устаткування, переміщення вантажів і тари у складських приміщеннях;
підйомно-транспортних машин;
електроустаткування та системи керування.
2. Під час формування складів за допомогою штабелеукладачів контролюють стан рейкової колії та водозбірних канав, не допускаючи їх засипання, а також обмерзання робочих майданчиків, трапів, драбин.
Зону дії штабелеукладача в темну пору доби освітлюють.
3. Під час транспортування сипких матеріалів до складу по трубопроводах забезпечують герметичність їх з’єднань та місць пересипок. Місця, де герметизація неможлива за умовами технології, обладнують системами аспіраційного відсмоктування.
4. Забороняється складувати товарний каолін-сирець і талькову руду поблизу складів з вугіллям, цементом та вапном. Під час навантаження тальку, каоліну та графіту у вагони розсипом застосовують засоби боротьби з пилом.
5. На складах вихідної сировини та готової продукції забороняється стояти та пересуватися по укосах штабеля заскладованого матеріалу.
6. У темну пору доби залізничні колії на складах освітлюють. Якщо колії неосвітлені, роботи забороняються.
7. Під час роботи екскаватора працівникам (у тому числі обслуговуючому персоналу) забороняється перебувати у зоні дії ковша, троса, блоків, скрепера. Роботи з очищення ковша (ротора) виконують після зупинення екскаватора та з дозволу машиніста екскаватора. У цьому випадку ківш (ротор) опускають на землю.
8. Під час навантаження матеріалів екскаваторами або мостовими перевантажувачами в залізничні вагони бригада безумовно виконує сигнали машиніста екскаватора або перевантажувача, які діють відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств.
9. У неробочий час ківш екскаватора (ротор навантажувача) опускають на ґрунт, кабіну закривають, електричний кабель вимикають.
10. Під час роботи багаточерпакових екскаваторів та мостових перевантажувачів не допускається перебування працівників біля вагонів, що завантажуються, під завантажувальними, розвантажувальними люками, конвеєрами та перевантажувальними пристроями.
11. Висота штабелів руди для накопичувально-усереднюючих складів естакадного типу, які формуються скидальними візками, і без естакадного типу, які формуються штабелеукладачами, приймається відповідно до їх проектної місткості, вимог з усереднення сировини і способу навантаження в транспортні засоби.
12. При формуванні штабелів на складах і їх розвантаженні вживають заходів щодо пиловловлювання або пилопригнічення.
13. Залишати без догляду на складах бульдозери з працюючим двигуном і піднятим ножем, а під час роботи спрямовувати трос, ставати на підвісну раму і ніж забороняється. Забороняється також робота на бульдозері без блокування, що запобігає запуску двигуна, якщо ввімкнено коробку передач або якщо немає обладнання для запуску двигуна з кабіни.
14. Максимальні кути укосу сировини, яку заскладовано, не повинні перевищувати: під час роботи бульдозерів на підйом - 25-°, а під час роботи під уклон (спуск з вантажем) - 30-°. Уклон під’їзних колій до бункерів під час навантаження сировини та матеріалу не повинен перевищувати 6°.
15. Проходи з боку рудних складів огороджують бруствером або огорожею.
16. У складах, що завантажуються за допомогою стрічкових конвеєрів, самохідних бункерів або роторних екскаваторів, поздовжні щілини верхньої галереї, через які матеріал скидається у склад, огороджують постійними поручнями або закривають ґратами з отворами розміром не більше ніж 300 x 300 мм.
XІV. Вимоги до електричного устаткування
1. Загальні вимоги
1. Експлуатацію і ремонт електричних установок (далі - електроустановок), електроустаткування, мереж електропостачання здійснюють відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (далі - ПТЕЕС).
2. Для забезпечення належної експлуатації електроустановок, електроустаткування, мереж електропостачання у кожному цеху фабрики (відділенні, дільниці тощо) мають бути в наявності оформлені в установленому порядку:
загальна схема електропостачання (нормального й аварійного режимів роботи);
принципова однолінійна схема із зазначенням силових мереж, електроустановок (трансформаторних підстанцій, розподільних пристроїв тощо), роду струму, перерізу проводів та кабелів, їх довжини, марки, напруги та потужності кожної установки, всіх місць заземлення, розташування захисної і комутаційної апаратури, уставок струму максимальних реле і номінальних струмів плавких вставок запобіжників, уставок струму і часу спрацьовування захистів від однофазних замикань на землю, струмів короткого замикання в найбільш віддаленій точці лінії;
окрема схема електропостачання для сезонних електроустановок перед введенням їх у роботу.
Усі зміни в схемі електропостачання в процесі експлуатації відображають на ній за підписом особи, відповідальної за електропостачання об’єкта.
3. На фабриках застосовують електромеханічне устаткування, електричні двигуни, трансформатори, апарати, вимірювальні прилади, апарати захисту, кабелі, проводи тощо, що відповідають вимогам ПТЕЕС.
4. Огляд електроустановок електротехнічним персоналом проводять відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), з дотриманням заходів, що забезпечують повну безпеку працівників, які виконують ці роботи. Результати огляду записують в оперативний журнал.
5. Посадові особи і працівники, які виконують роботи в електроустановках, проходять навчання та перевірку знань відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
6. Посадові особи, спеціалісти, які безпосередньо організовують роботу з електроустановками, зобов’язані забезпечити виконання її відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
2. Вимоги до електричних установок напругою до 1000 В
1. Діючі електропідстанції та інші розподільні пристрої без постійного обслуговуючого персоналу закривають на замок або інший пристрій. На зовнішніх дверях зазначають їх назву та призначення. Електропідстанції повністю забезпечують захисними засобами та засобами пожежогасіння.
На приводах комутаційних апаратів, закритих кожухами або встановлених за щитом, повинні бути чітко зазначені положення "увімкнено" і "вимкнено", а також належність комутаційної апаратури.
2. На кожному пусковому апараті повинен бути чіткий напис, що вказує установку, яку він умикає.
При роботі в електроустановках і на лініях електропередачі виконуються організаційні та технічні заходи безпеки.
3. При обслуговуванні електроустановок застосовують електрозахисні засоби (діелектричні рукавички, боти і килими, покажчики напруги, ізолювальні штанги, переносні заземлення) та ЗІЗ (захисні окуляри, монтерські пояси і кігті).
Захисні засоби повинні відповідати вимогам щодо застосування і випробування засобів захисту, які використовуються в електроустановках, і піддаватися обов’язковим періодичним електричним випробуванням у встановлені терміни.
Перед кожним застосуванням засобів захисту перевіряють їх справність, відсутність зовнішніх пошкоджень, забруднень, термін придатності за штампом.
Користуватися засобами з вичерпаним терміном придатності забороняється.
У місцевостях із низькими температурами застосовують утеплені діелектричні рукавички. Можливо застосування діелектричних рукавичок разом із теплими (вовняними або іншими) рукавицями.
4. Персонал, що допускається до роботи з електротехнічними пристроями, електрифікованим інструментом або дотичний за характером роботи з електроприводом машин і механізмів, повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Усі працівники організації повинні бути навчені способам звільнення постраждалих від дії електричного струму, надання першої допомоги потерпілому від дії електричного струму та інших травмувальних факторів.
5. Забороняється застосовувати електронагрівальні прилади і електрообладнання несерійного виготовлення.
6. Виявлена в процесі огляду несправність не повинна усуватися одним працівником. Про несправність працівник зобов’язаний негайно повідомити свого безпосереднього начальника і зробити відповідний запис в експлуатаційному журналі.
Усунення такого роду несправностей проводиться за вказівкою вищого керівника під наглядом іншої особи з дотриманням заходів, що забезпечують безпечне виконання робіт.
7. Вмикати та вимикати окремі виробничі машини і механізми за допомогою пускової апаратури можуть особи, які пройшли відповідний інструктаж і мають право на самостійне їх обслуговування. На пускові пристрої на час відключення вивішується плакат "Не вмикати!".
8. Перед пуском тимчасово вимкненого устаткування його оглядають, переконуються у готовності до прийому напруги та попереджають обслуговуючий персонал, що працює на ньому, про наступне увімкнення.
9. Світильники розташовують таким чином, щоб їх можна було безпечно обслуговувати без зняття напруги з електрообладнання. Ця вимога не поширюється на лампи, що розміщуються в камерах закритого розподільного пристрою.
10. Для освітлювальних мереж застосовують електричну систему з ізольованою нейтраллю при лінійній напрузі не вище ніж 220 В.
11. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях при установці світильників з лампами розжарювання над підлогою на висоті нижче ніж 2,5 м застосовують світильники спеціальної конструкції або використовують напругу не вище ніж 42 В. Ця вимога не поширюється на світильники, які обслуговують із кранів або з майданчиків, відвідуваних тільки кваліфікованим персоналом.
Якщо світильники розташовані в цехах на великій висоті, їх обслуговують за допомогою кранів, при цьому роботу виконують у діелектричних рукавичках у присутності іншої особи. Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127-220 В встановлюють не нижче ніж 2,5 м за умови недоступності їх контактних частин для випадкового дотику.
12. Електроінструмент (електродрилі, електрогайковерти, шліфувальні та полірувальні машини, електропаяльники, вібратори тощо) повинен мати подвійну ізоляцію.
Напруга переносного електроінструменту має бути:
не вище ніж 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки;
не вище 42 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями.
13. За неможливості забезпечити роботу електроінструменту на напругу 42 В можливо використання електроінструменту напругою 220 В, але з обов’язковим застосуванням захисних засобів (рукавичок) і надійного заземлення корпусу електроінструменту.
3. Вимоги до електричних установок напругою вище 1000 В
1. В електроустановках напругою вище 1000 В під час проведення огляду однією особою забороняється проводити будь-які роботи, а також заходити за огорожу, входити в камери розподільних пристроїв і до вибухових камер масляних вимикачів. Огляд обладнання, апаратури та ошинковки проводять з порога камери або стоячи перед бар’єром.
На тимчасових огорожах вивішують плакати "Стій! Висока напруга!".
2. Забороняється наближатися до місця замикання виявленого пошкодження (з’єднання будь-якої струмовідної частини електроустановки із землею) на відстань меншу ніж 4–5 м у закритих розподільних пристроях і 8–10 м - на відкритих підстанціях.
Наближення на ближчу відстань можливе тільки для виконання операцій з комутаційною апаратурою, яка дає змогу ліквідувати замикання на землю, а також під час надання допомоги постраждалим. У цих випадках обов’язково захищають себе від дії крокової напруги, використовуючи діелектричне взуття, килимки або інші надійні ізолювальні засоби. Усі операції проводять в діелектричних рукавичках або за допомогою ізолювальної штанги.
3. Ремонтні роботи в електроустановках напругою понад 1000 В проводять після виконання організаційних і технічних заходів безпеки із застосуванням ЗІЗ відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
4. Керівник робіт повинен увесь час перебувати на місці робіт. Залишатися у приміщенні установок напругою вище 1000 В або на відкритій підстанції одному працівнику зі складу ремонтної бригади, у тому числі керівнику робіт, забороняється.
За необхідності відлучитися керівник робіт, якщо на цей час його не може замінити інша відповідальна особа, на час своєї відсутності виводить бригаду з приміщення і зачиняє за собою двері.
5. Допускається короткочасна відсутність одного або декількох працівників бригади. У такому випадку керівник робіт проводить необхідний інструктаж. До повернення відсутніх працівників керівник робіт не має права залишати робоче місце.
6. Під час перерви робіт протягом робочого дня (на обід або за умовами виконання робіт) бригаду виводять із приміщення електропристрою або з відкритої підстанції. Плакати, огорожа і заземлення залишаються на місці. Жоден із працівників не має права після перерви зайти в приміщення установки з напругою вище 1000 В або у відкриту підстанцію за відсутності керівника робіт.
Допуск бригади до місця роботи після такої перерви оперативним персоналом не проводиться. Керівник робіт сам визначає бригаді місце робіт.
7. Після повного закінчення роботи місце робіт прибирають, а керівник робіт оглядає його.
8. Роботи з драбини виконують у тому випадку, якщо її підтримує інший працівник і вона встановлена так, що можливість доторкання або небезпечного наближення працівника до невимкнених струмовідних частин у разі випадкового його падіння виключена.
9. Пересувні огорожі (сітка або щит) повинні мати конструкцію, що унеможливлює випадкове або помилкове доторкання працівників до струмовідних частин, які залишилися під напругою, і не перекривати струмовідних частин. Огорожа має бути безпечною та стійкою.
4. Вимоги до електричних двигунів
1. На електричних двигунах і механізмах наносять стрілки, що позначають напрямок обертання вала механізму та електродвигуна.
2. Електропривід негайно відключають від мережі у випадках:
появи диму чи вогню з електродвигуна або його пускорегулювальної апаратури;
нещасного випадку з працівником для негайної зупинки електродвигуна;
вібрації понад допустиму норму, що може призвести до руйнування електродвигуна;
поломки приводного механізму;
швидкого нагрівання електродвигуна.
3. Електропривод негайно відключають від мережі у випадках, зазначених у ПТЕЕС.
На кожній фабриці розробляють ПОР із заміни електродвигунів та усунення аварійних ситуацій в установках.
4. Виводи статорної обмотки і кабельні воронки електричних машин укріплюють і захищають огорожами, знімати які під час роботи машин забороняється. Обертові частини машин (шківи, муфти, вентилятори та відкриті частини валів) також огороджують.
Коробки виводів електричних машин і пускорегулювальної апаратури, які встановлено поза щитами і зборками, ущільнюють і закривають кришкою, яку не можна відкрити без спеціального пристрою.
5. Виводи обмоток статора, якоря та полюсів маркують. На пускорегулювальні пристрої наносять позначення "Пуск" і "Стоп".
6. На вимикачі, контактори, магнітні пускачі, рубильники, а також на запобіжники, змонтовані на групових щитах, наносять написи, що зазначають, до якого двигуна вони належать.
7. Перед ремонтом електродвигуна та пускорегулювальної апаратури електрообладнання від’єднують від живильної мережі та вивішують попереджувальні плакати "Не вмикати! Працюють люди!". Роботи проводять за нарядом-допуском із застосуванням биркової системи.
Знімають плакат "Не вмикати! Працюють люди!" та вмикають машину після того, як працівник, який прийняв роботу, зробив запис у наряді-допуску на ввімкнення електродвигуна.
8. Операції з пусковими пристроями електродвигунів, що мають ручне керування, проводять у діелектричних рукавичках. Перед пристроями, що розташовані у вологих місцях, укладають ізолювальні підставки.
9. Якщо під час робіт ремонтний персонал може торкатися до рухомих частин електродвигуна або механізму, крім вимикача вимикають також роз’єднувач, на привід якого вивішують попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!".
10. Перед початком робіт на електродвигунах вживають заходів, що запобігають помилковому ввімкненню вимикачів та роз’єднувачів, якими проведено вимкнення (зняття рукояток приводів, закриття їх на замок).
5. Вимоги до спеціальних електричних установок
1. Улаштування, обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок мають відповідати вимогам ПТЕЕС, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.21-98, Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-02), Правил охорони праці під час зварювання металів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 14 грудня 2012 року № 1425, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 січня 2013 року за № 63/22595 (далі - Правила охорони праці під час зварювання металів).
2. До електрозварювальних робіт допускаються працівники, що пройшли спеціальне навчання, теоретичну та практичну підготовку, мають не нижче II кваліфікаційної групи з електробезпеки, посвідчення зварника про атестацію та запис у посвідченні про перевірку знань і про область поширення допуску на виконання електрозварювальних робіт відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19 квітня 1996 року № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 травня 1996 року за № 262/1287.
3. Постійні електрозварювальні роботи в будівлях проводять у відведених для цього приміщеннях із стінами з неспалимих матеріалів.
4. Зварювальні агрегати у відділеннях та цехах фабрики підключають до зварювальних постів.
5. Зварювальні кола джерел зварювального струму не повинні мати з’єднань із колами, що приєднані до мережі.
6. Двері шаф та кожухів зварювального обладнання, у разі відкриття яких можливий доступ до струмовідних частин, що перебувають під напругою вище ніж 42 В змінного або 110 В постійного струму, обладнують блокуванням, яке під час відчинення дверей вимикає від мережі пристрої, що знаходяться всередині шафи.
Допускається замість блокування застосовувати замки зі спеціальними ключами, якщо під час роботи не треба відчиняти двері.
7. Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах), повинні відповідати вимогам ПТЕЕС.
8. Забороняється проводити будь-які ремонти зварювальних установок під напругою.
9. У пересувних зварювальних трансформаторах зворотний провід ізолюють так само, як і провід, що приєднаний до електродотримача.
Зварювальні установки на час їхнього переміщення від’єднують від мережі.
10. Електродотримачі для ручного дугового зварювання та різаки повинні відповідати вимогам ДСТУ 2456-94 "Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки".
11. Під час електрозварювальних робіт забороняється використовувати зворотний провід мережі заземлення, а також металеві конструкції будівель і споруд, трубопроводів і технологічного устаткування.
12. Рукоятки електродотримача виготовляють з неспалимого діелектричного і теплоізолювального матеріалу.
Струмовідні частини електродотримача ізолюють, а також забезпечують захист від випадкового доторкання до них виробу, що підлягає зварюванню, або руками.
13. У майстернях, кабінах, на робочих місцях зварювання вивішують плакати, які попереджують про можливість опромінення очей та шкіри працюючих. Постійні місця електрозварювальних робіт, розташованих усередині приміщення і поза приміщенням, огороджують світлонепроникними щитами або завісами з неспалимого матеріалу.
14. Установки з електричного очищення газів і пилоуловлювання виконують відповідно до вимог ПУЕ.
15. Користування ключами від чарунок підвищувально-вирівнювальних агрегатів та інших місць розташування частин, що перебувають під напругою вище 1000 В, здійснюють не менше ніж два працівники, які мають кваліфікаційну групу відповідно до вимог ПБЕЕС.
16. Увімкнення електроагрегатів і ліній випрямної напруги, а також перехід на резервні агрегати виконує один працівник оперативного персоналу. Черговий з газоочисної установки може залучатися як другий працівник бригади.
17. Внутрішній огляд і ремонт електрофільтра або його секцій проводять згідно з ПОР і нарядом-допуском після аналізу повітря на відсутність в електрофільтрі шкідливих газів. Черговий та оперативний персонал, який бере участь у цих роботах, ознайомлюють з ПОР під підпис.
18. Під час роботи у верхній частині електрофільтрів, що уловлюють пил, відкривають тільки верхні люки. До початку роботи у нижній частині електрофільтрів, що уловлюють пил, струшують електроди та повністю звільняють бункери від пилу.
19. Електричні установки (печі) влаштовують та розміщують відповідно до вимог розділу 7 ПУЕ.
20. Експлуатацію електротермічних установок здійснюють відповідно до вимог ПТЕЕС.
21. Забороняється у виробничих цехах фабрик використовувати електроприлади побутового призначення.
22. Живлення пристроїв зв’язку, сигналізації та автоматики на фабриках здійснюють напругою не вище ніж 220 В від силової мережі, акумуляторних батарей або випрямних установок. Схеми керування сигналізацією та постачання напруги КВПіА, що розташовані на щитах, пультах і панелях керування, повинні мати сигналізацію про наявність напруги на них.
23. Роботи з вимірювальними приладами, пристроями релейного захисту, автоматики, телемеханіки та зв’язку виконують відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
Агрегати та апарати з дистанційним керуванням обладнують КВПіА із зазначенням параметрів технологічного процесу на місці установки агрегату та на щиті керування. Агрегати, робота яких передбачена в автоматичному режимі, обладнують сигналізацією про ввімкнення їх у цей режим. Регулювання, ремонт приладів та засобів автоматизації проводять працівники служби КВПіА.
Контрольно-вимірювальні прилади встановлюють в освітлених місцях, зручних і безпечних для спостереження.
Експлуатація несправних і з простроченими строками перевірки контрольно-вимірювальних приладів забороняється.
24. Для пристроїв, що живляться напругою не вище ніж 24 В, допускається проведення ліній неізольованими проводами.
25. Між взаємозв’язаними дільницями й агрегатами фабрик встановлюють гучномовний та телефонний зв’язок. Усі телефонні лінії прокладають не менш як двопровідними.
Засоби зв’язку та сигналізації мають розташовуватись у зонах максимальної видимості й чутності для працівників, а також бути легкодоступними і безпечними під час обслуговування.
26. Установки зв’язку, сигналізації та автоматики захищають від впливу ліній високої напруги, грозових розрядів і блукаючих струмів. Електричні прилади та щити заземляють відповідно до вимог розділу І ПУЕ.
XV. Вимоги під час ремонтно-монтажних робіт
1. На фабриках і в цехах первинний, періодичний (черговий) і позачерговий технічні огляди устаткування проводять відповідно до вимог Порядку проведення огляду.
2. Переміщення обладнання або його частин, маса яких перевищує 30 кг, здійснюють підйомно-транспортними засобами.
Вантажопідйомність підйомно-транспортного механізму повинна відповідати масі найбільш важкої частини, що піднімається, або масі всієї машини відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
3. Усі роботи з переміщення вантажів проводять відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
4. До ведення робіт зі стропування вантажів допускається працівник, який має посвідчення на виконання робіт стропальника.
Усі роботи із закріплення стропами вантажу, що підіймається, проводять у рукавицях.
5. Підтягування деталей і вузлів підйомними механізмами по землі, підлозі, рейках та іншим шляхом з косим натягом канатів забороняється.
6. Не допускається працювати на несправних підйомно-транспортних механізмах і пристосуваннях, а також на механізмах, у яких закінчився строк технічного огляду.
7. Перед початком ремонту обладнання робота машин і механізмів припиняється. Ремонт обладнання та апаратів (бункери, дробарки, грохоти, класифікатори, чани, зумпфи, флотаційні машини, конвеєри) розпочинають після очищення і промивання від сировини та пилу, що в них містяться, та після розбирання електричної схеми і взяття бирки про виконання зазначених робіт.
8. Заміну, з’єднування кінців ланцюгів елеваторів і вулканізацію конвеєрних стрічок здійснюють за допомогою такелажних пристроїв відповідної вантажопідіймальності з дотриманням вимог заводських інструкцій та за технологічною картою, затвердженою розпорядчим документом технічного керівника фабрики.
9. Під час ремонту електрообладнання керуються вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.
10. Використання на робочих (ремонтних) дільницях немаркованих та забракованих знімних вантажозахватних пристроїв і тари не допускається.
11. Ремонт обладнання здійснюють відповідно до прийнятої на підприємстві системи технічного обслуговування, діагностики та ремонту обладнання.
Організацію та проведення ремонтів обладнання здійснюють згідно з вимогами НПАОП 27.1-1.06-08 та цих Правил.
Ремонти основного обладнання виконують відповідно до ПОР, у якому зазначають осіб, відповідальних за дотримання безпеки під час проведення робіт, кількість працівників та їх професії, машини та інструмент, що застосовують, а також порядок і послідовність виконання ремонту та заходи безпеки.
Річні і місячні графіки технічного обслуговування, діагностування та ремонтів обладнання встановлюються розпорядчим документом технічного керівника фабрики.
12. Ремонтні роботи проводять на підставі наряду-допуску з дотриманням додаткових заходів безпеки, встановлених внутрішніми інструкціями організації.
Для виконання ремонтних робіт призначається технічний керівник, відповідальний за безпечне виконання робіт.
13. На всі види ремонтів устаткування розробляють інструкції (технологічні карти, керівництва, проекти організації робіт), у яких вказують необхідні пристосування та інструменти, визначають порядок і послідовність робіт, що забезпечують безпеку їх проведення. При цьому порядок і процедури технічного обслуговування й ремонту обладнання встановлюють на підставі керівництва (інструкції) з експлуатації заводу-виробника з урахуванням місцевих умов його застосування. Працівників, що зайняті на ремонтних роботах, ознайомлюють із зазначеними інструкціями, технологічними картами і ПОР під підпис.
14. Під час виконання ремонтних робіт сторонніми (підрядними) організаціями відповідальні представники замовника і підрядника оформлюють на весь період виконання робіт наряд-допуск або акт передачі ділянки для виконання ремонту, розробляють і здійснюють конкретні організаційно-технічні заходи, спрямовані на підвищення безпеки ведення ремонтних робіт, а також безпечну експлуатацію працюючого обладнання.
15. Керівник організації, яка веде ремонтні роботи, несе відповідальність за дотримання правил безпеки під час ремонту на ділянці, що прийнята за актом, а при виконанні ремонтних робіт за наряд-допуском спільно з керівником фабрики (в частині забезпечення узгоджених умов, зазначених у наряд-допуску).
16. Зупинку обладнання, агрегатів, апаратів і комунікацій для внутрішнього огляду, очищення і ремонту, а також пуск здійснюють відповідно до вимог технологічних інструкцій, затверджених технічним керівником фабрики.
17. На кожній фабриці складається перелік об’єктів і обладнання, ремонт яких проводять із застосуванням биркової системи, наряд-допусків, оформленням ПОР. Перелік затверджується розпорядчим документом роботодавця. Розміри ремонтно-монтажних майданчиків повинні забезпечувати розміщення на них крупних вузлів і деталей машин, пристроїв та інструменту, а також необхідних матеріалів для виконання ремонтних робіт. Під час розміщення вузлів і деталей машин на ремонтно-монтажному майданчику забезпечують проходи між ними відповідно до вимог НПАОП 27.1-1.06-08. Майданчик не захаращується і відповідає масі вантажу, що розміщується на ньому.
18. Помости, на яких виконують роботи, улаштовують на міцних риштуваннях, збудованих відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07). Використання для цього будь-яких опор забороняється.
