2. Відбір проб реагентів здійснюють за допомогою механізованих пристроїв. Під час відбору проб реагентів вручну працівники користуються пробовідбірниками з ручкою завдовжки не менше ніж 200 мм.
3. Бачки для витрачання ціанідів розташовують на реагентних майданчиках в ізольованому приміщенні, яке обладнують місцевою витяжною вентиляцією. Для обмеження доступу приміщення закривають на замок.
4. Введення ціанідів у місце їх подавання здійснюють так, щоб унеможливлювався вільний доступ працівників до їх розчину. Вимірювати кількість реагентів у місцях їх подавання забороняється.
5. Чани, проміжні та витратні бачки для реагентів і пов’язані з ними комунікації обладнують аварійними ємностями, в які повністю зливають реагенти самопливом.
Стічні води реагентних майданчиків видаляють по окремому трубопроводу, минаючи дренажні пристрої флотаційного відділення.
Забороняється змішування кислот з розчинами ціанідів, ксантогенатів, флотореагентів, сірчаного натрію та гідросульфіду.
Забороняється змішування розчинів мідного, цинкового та залізного купоросів, хлористого цинку та хлористого кальцію з розчинами сірчаного натрію, гідросульфіду та ціаніду для унеможливлення виділення при цьому високотоксичних речовин - сірководню та синильної кислоти, а також нерозчинних осадів, які засмічують трубопроводи.
6. Шпиндель блока імпелера флотаційної машини в разі зашламування камер розкручують вручну з розбірного дерев’яного помосту при зупиненому пікогоні. Двигун вмикають після виведення працівників з помосту.
Перевіряти стан пульпи в камері вручну забороняється.
7. Для аварійного розвантаження флотаційних машин і збирання змивних вод передбачають зумпфи з насосами.
8. Під час заміни або прочищення аероліфтних трубок на пневматичних флотаційних машинах працівники використовують захисні окуляри.
9. Під час виробництва миш’яковистого ангідриду всі технологічні операції виконують у герметичних системах з автоматичним керуванням технологічним процесом та з використанням працівниками ЗІЗ.
2. Вимоги до відділень магнітної сепарації та електричних методів збагачення руд
1. Технічний персонал, який обслуговує сепаратори, що належать до електроустановок напругою до 1000 В, повинен знати технологічні особливості сепарації залежно від типу сепаратора та виконувати вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
2. Під час експлуатації електромагнітних і магнітних сепараторів забороняється:
торкатися до працюючої обертової частини сепаратора металевими деталями та предметами;
працювати у разі недостатнього освітлення робочого місця;
натискати у разі пробуксовки на паси та ланцюги руками або сторонніми предметами;
витягати з працюючого сепаратора сторонні предмети та користуватися несправним інструментом;
змащувати та регулювати сепаратор, якщо не вимкнено електродвигун привода.
3. Під час зупинки електромагнітного сепаратора вимикають напругу з його обмоток магнітної системи.
Ремонт сепараторів проводять після повної їх зупинки та вимкнення електромагнітної системи від мережі постійного струму. Разом з тим розбирають електричну схему.
4. У разі сухої магнітної та електромагнітної сепарації апаратуру розташовують у герметичних кожухах з патрубками для з’єднання із системою витяжної вентиляції.
При несправній або вимкненій вентиляції експлуатація сепараторів забороняється.
5. Оглядові та шурувальні люки жолобів та сепараторів під час роботи закривають засувками.
Вибирати вручну шматки руди та інші предмети з лотків живильників забороняється.
6. Регулювати зазор і правильність ходу стрічки сепаратора підкладанням під неї сторонніх предметів забороняється.
7. Вхід у приміщення, де розташовуються електросепаратори, стороннім особам забороняється.
8. Корпус електричного сепаратора має бути пиловологонепроникним. Пуск сепараторів у роботу за відсутності герметичності корпусу та всіх люків (оглядових отворів) у його обшивці забороняється.
9. Дверцята, що забезпечують доступ до внутрішніх частин сепаратора, обладнують електричним блокуванням, яке унеможливлює їх відчинення під час роботи сепаратора.
10. Доторкатися до струмовідних частин сепаратора, вимкненого з мережі високої напруги, до їх розрядження та перевірки індикатором забороняється.
11. Дверцята обшивки сепаратора відчиняють та проводять поточний ремонт обладнання лише у присутності іншої особи. Винятком із цього є заміна запобіжників, протирання та підтягування контактів з боку апаратури низької напруги. У цьому випадку попередньо знімають напругу з цього апарата.
12. Робочі місця машиніста електросепаратора та оператора випрямних пристроїв обладнують ізоляторами.
VII. Вимоги під час гідрометалургійного збагачення
1. Вимоги до обладнання, що експлуатується під низьким тиском
1. Реактори та вилуговувачі обладнують технічними засобами контролю рівня заповнення їх розчинами, сигналізацією та блокуванням, що унеможливлює перевищення визначеного рівня.
У системах без приладів автоматики наповнення розчинами проводять таким чином, щоб обов’язкова відстань між дзеркалом рідини та краєм ємності у реакторі була в межах 0,3-0,5 м та у вилуговувачі - 0,15-0,20 м.
2. Дозування компонентів розчинів (пульп) та їх змішування автоматизують для запобігання бурхливій реакції з виділенням газів та викидами сумішей.
3. Під час роботи реактора кришки та всі фланцеві з’єднання реактора щільно закривають та закріплюють.
Перед пуском реактора у роботу вмикають місцеву витяжну та загальнообмінну вентиляцію. Пуск реактора та увімкнення системи вентиляції зблоковують та обладнують сигналізацією.
4. Випускні штуцери реактора прочищають тільки під час повної зупинки мішалки, відсутності розчину (пульпи) у реакторі та після перекриття трубопроводів живлення.
Для аварійного зливання розчину з реактора передбачають окремий випуск з відповідними комунікаціями або ємностями.
2. Вимоги до обладнання, що експлуатується під високим тиском
1. До роботи на апаратах високого тиску допускаються працівники, які мають право на обслуговування цих апаратів. Усі апарати високого тиску обладнують контрольно-вимірювальними приладами та запобіжними пристроями, що запобігають відхиленню режиму роботи апарата (тиск, температура тощо) від допустимих значень. Експлуатація апаратів високого тиску без контрольно-вимірювальних приладів забороняється.
2. Завантаження та розвантаження апаратів високого тиску здійснюють механізованим способом. Розвантаження їх вручну виконують не менше двох працівників в ізолювальних дихальних апаратах. Розвантажують продукт у магістральні трубопроводи, що відповідають цьому продукту, або в передбачені для цього ємності.
3. Усі виробничі приміщення, в атмосфері яких можлива поява шкідливих для здоров’я працівників газів, аерозолів та інших викидів, обладнують припливно-витяжною вентиляцією, оснащують відповідними приладами із системами звукової та світлової сигналізації про перевищення ГДК шкідливих речовин.
4. Дії працівників у разі перевищення концентрацій шкідливих речовин в атмосфері виробничих приміщень понад ГДК, у тому числі й у випадку аварійних викидів, визначаються розробленою на фабриці інструкцією.
Інструкцією передбачається негайне виведення працівників із приміщення у безпечну зону з відновленням роботи тільки після зниження концентрації шкідливих речовин на робочому місці до санітарних норм.
У всіх аварійних ситуаціях працівники цеху застосовують ЗІЗ.
5. Роботи в апаратах високого тиску здійснюються відповідно до вимог, зазначених у розробленій на фабриці інструкції, в якій передбачають:
підготовку апарата до зупинки із вжиттям заходів, що унеможливлюють його помилковий пуск і подачу живлення до нього;
порядок дій працівників у разі аварійної зупинки апарата;
організацію ремонту, налагодження та обслуговування апарата;
порядок допуску працівників для роботи в захисному апараті та заходи безпеки;
контроль за безпекою та якістю робіт, що виконуються в апараті високого тиску;
порядок введення апарата в експлуатацію.
VIII. Вимоги під час згущення, зневоднення і сушіння продуктів збагачення руд
1. Вимоги під час згущення пульпи
1. Радіальні згущувачі, пірамідальні і коритні відстійники огороджують, якщо верхня кромка їх борту над рівнем робочого майданчика знаходиться на висоті менше ніж 1,0 м. Закриті зверху пірамідальні відстійники вздовж борту можна не огороджувати, але всі отвори, ремонтні люки та лази перекривають металевими кришками.
2. У разі розташування радіального згущувача поза будівлею для запобігання доступу сторонніх людей на обслуговуючі майданчики вхід на них огороджують та обладнують дверима, що зачиняються, а самі майданчики виготовляють з матеріалу, що унеможливлює ковзання та накопичення на них пилу і шламу (протяжно-витяжна сітка, пруток тощо).
3. Ходіння по бортах радіальних згущувачів, пірамідальних і коритних відстійників забороняється.
4. Під час вимірювання густини пульпи та відбору проб забороняється ставати на кільцевий жолоб і заходити за огородження майданчика ферми.
Забороняється виводити вантажний кінець рухомої ферми згущувачів за кільцевий жолоб на обслуговуючі (прохідні) майданчики. Підйом на рухому ферму згущувача здійснюють по драбині з поручнями.
Очищати кільцевий жолоб згущувача можна після вимкнення привода рухомої ферми. Пересуватися по обслуговуючих майданчиках привода згущувача за наявності на них мокрої сировини та піни забороняється.
5. Конструкція пристроїв, що забезпечують рівномірне розподілення сировини за шириною зневоднювальних грохотів, повинна унеможливлювати викид сировини, що зневоднюється, та розбризкування пульпи.
6. Під час очищення лабіринтів від шламу грохот зупиняють, живлення грохота або дугового сита вимикають. На пускових пристроях вивішують попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!".
2. Вимоги до фільтрувальних апаратів
1. Підтягувати сектори та відновлювати обрив стяжного дроту на працюючих барабанних і дискових вакуум-фільтрах забороняється.
2. Барабанні фільтри, обладнані пристроями для змивання осаду, огороджують для захисту обслуговуючого персоналу від бризок.
3. Під час обслуговування фільтрувальних апаратів для очищення рам і полотен від кеку користуються спеціальними лопатками.
4. Під час роботи затискного пристрою фільтра-преса забороняється виправляти рами, плити та фільтрувальні серветки.
5. Перед розвантаженням фільтра-преса від кеку та під час його розбирання його продувають стисненим повітрям до максимального видалення рідини. Роботу з розбирання та розвантаження виконують одночасно не менше ніж два працівники.
6. Для запобігання розбризкуванню розчину під час продування фільтр-прес накривають тканиною.
7. Під час роботи фільтрувальних апаратів зі шкідливими виділеннями витяжна вентиляція працює безперервно. Нутч-фільтри закривають кришками.
8. Листові фільтри з висувними рамами обладнують стаціонарними майданчиками для змивання осаду.
9. Центрифуги обладнують блокуванням, що унеможливлює їх роботу, якщо кришки відкриті, підвищена їх вібрація, перевантажено і не стабілізовано живлення.
Під час зупинки центрифуг з будь-якої з цих причин подають світлозвукову сигналізацію.
3. Вимоги до випарювальних апаратів
1. Робота на випарювальному апараті забороняється, якщо на ньому несправні запобіжні клапани, запірна арматура, манометри та оглядове скло, а також вимкнута витяжна вентиляція.
Працювати на випарювальному апараті необхідно в захисних окулярах.
2. Люки випарювальних апаратів розташовують таким чином, щоб забезпечити наскрізне провітрювання. Вихлопні труби від запобіжних клапанів виводять назовні будівлі.
3. Випарювальний апарат під час роботи оглядають тільки через оглядове скло.
Для огляду зварювальних швів апаратів передбачають пересувний пристрій.
4. Виведення з роботи випарювального апарату здійснюють у порядку, затвердженому роботодавцем. Порядком передбачають надійне відключення від апарата живильних (парових і розчинних) магістралей, зниження тиску в апараті до атмосферного, а температури в ньому - до 40 -°C.
5. Будь-які роботи всередині апарата, включаючи промивання, продування апарата та аналіз повітряного середовища, проводять у присутності особи технічного нагляду.
6. Неавтоматизоване вимірювання рівнів, густини та відбір проб з випарювального апарату здійснюють при його відключенні від пару та розчину.
7. Роботи з обслуговування печі при її пуску та зупиненні, регулюванні форсунок проводять відповідно до вимог, зазначених у розробленій на фабриці інструкції.
8. Перебування працівників усередині печі для очищення та ремонту при температурі вищій ніж 60 -°C забороняється.
9. При ввімкненій печі забороняється тримати відчиненими двері печі, очищувати підлогу та збивати кек.
10. Розлитий мазут у печі негайно засипають піском та прибирають.
11. При загорянні рідкого палива у витратному баку негайно випускають рідке паливо в аварійний бак, вживають заходів щодо гасіння пожежі підручними засобами та викликають пожежну команду.
ІX. Вимоги до реагентних відділень і складів реагентів
1. Загальні вимоги
1. Усі підприємства, що застосовують реагенти, повинні мати розроблену на фабриці інструкцію щодо безпечного поводження з ними, в якій передбачають:
порядок допуску працівників для роботи в реагентному відділенні та заходи безпеки;
спеціальну підготовку та інструктаж працівників;
застосування ЗІЗ працівників.
2. Усі види робіт з реагентами, в тому числі і роботи з очищення та ремонту обладнання, виконують одночасно не менше ніж два працівники з використанням необхідних ЗІЗ.
3. Приміщення, в яких зберігають реагенти або працюють з ними, обладнують вентиляцією, що запобігає перевищенню вмісту шкідливих речовин у повітрі цих приміщень понад ГДК, визначених у відповідних паспортах безпечності хімічної продукції, розроблених згідно з ДСТУ ГОСТ 30333:2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги" (далі - Паспорт безпечності хімічної продукції). Повітря, що видаляється з реагентних приміщень, перед викидом в атмосферу очищають та нейтралізують.
4. У реагентному відділенні та складі реагентів передбачають звукову чи світлову сигналізацію, що сповіщає про зупинку роботи вентиляторів.
Така сигналізація необов’язкова для складів реагентів нетоксичних і таких, що не виділяють вибухонебезпечні пари.
5. Усі працівники, які працюють у відділенні реагентів та на складах, повинні бути ознайомлені з інструкцією щодо безпечного поводження з реагентами, а також з надання першої допомоги. Інструкцію вивішують на робочих місцях.
6. Під час зупинки вентиляційної установки або у разі збільшення вмісту шкідливих речовин у повітряному середовищі понад ГДК роботи у приміщенні негайно припиняють, а працівників виводять на свіже повітря. Відновлюють доступ у приміщення тільки після відновлення роботи загальнообмінної вентиляції та зниження вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони до рівнів ГДК, визначених у Паспортах безпечності хімічної продукції.
7. Під час роботи з реагентами вживають заходів щодо запобігання їх розбризкуванню, розпиленню та проливанню на ґрунт, підлогу, устаткування, тару та одяг.
Реагенти, що потрапили на підлогу або апаратуру, збирають, нейтралізовують та ретельно змивають водою.
8. У місцях зберігання, завантаження та розвантаження реагентів необхідно мати в достатній кількості засоби для знешкодження розлитих чи розсипаних реагентів.
9. У реагентних відділеннях обладнують аварійні душові або ванни з подаванням холодної та гарячої води для швидкого видалення хімікатів з поверхні шкіри, а також фонтанчики для промивання очей. Зазначені пристрої використовують тільки за прямим призначенням.
10. Стороннім особам заходити в приміщення, де зберігаються реагенти або працюють з ними, забороняється.
11. Працівники, які виконують ремонтні роботи, очищення вентиляційних систем і реагентопроводів, огляд, очищення та знешкодження ємностей у відділеннях реагентів, а також на складах, повинні бути проінструктовані керівником робіт, мати наряд-допуск із зазначенням обсягу робіт та заходів безпеки.
12. Забороняється розкидати відпрацьовані обтиральні матеріали, а також залишати їх усередині чанів і апаратів. Усі відпрацьовані обтиральні матеріали збирають та утилізують.
13. Зберігати особистий одяг і продукти харчування, а також палити та вживати їжу в приміщеннях з реагентами забороняється.
14. Зберігання флотореагентів, приготування розчинів, їх транспортування та використання здійснюють відповідно до вимог карт технологічного режиму, розроблених для кожного флотореагенту.
15. Хімічне очищення або знешкодження непридатних до використання залишків реагентів і стоків реагентного відділення здійснюють у приміщенні, відокремленому від інших приміщень технологічного циклу. Стороннім особам перебувати в цих приміщеннях забороняється.
16. Не допускається об’єднання стоків, під час взаємодії яких утворюються отруйні речовини (сірководень, ціанистий водень, миш’яковистий водень тощо) або нерозчинні осади, які засмічують трубопроводи.
2. Вимоги до складів реагентів
1. Реагенти зберігають у закритих складських приміщеннях або під навісом. Допускається зберігання флотореагентів, масел, соляної кислоти, сульфогідрату натрію, гасу, оксану (Т-80) у металевих резервуарах і цистернах під навісом, що захищає їх від прямих сонячних променів і атмосферних опадів. Територію навісу огороджують.
На відкритих огороджених складах допускається зберігання соляної кислоти у бутлях і силікат-глибах.
Суміжне зберігання на одному складі реагентів, що вступають у взаємодію, забороняється.
2. Забороняється зберігання на складах реагентів у пошкодженій тарі. Переупакування, приймання та видачу реагентів проводять на відведених для цього майданчиках. Працівники, зайняті на переупакуванні ціанідів, сірчистого натрію, повинні використовувати протигази, а на переупакуванні інших твердих реагентів - респіратори.
3. Ємності для зберігання рідких реагентів і пов’язані з ними комунікації обладнують пристроями для повного видалення реагентів.
Трубопроводи для транспортування агресивних (кислоти, луги) і токсичних реагентів не повинні розміщуватися над робочими проходами та робочими місцями.
4. Склади реагентів обладнують:
звуковою та світловою сигналізацією, що сповіщає про припинення роботи загальнообмінної та місцевої витяжної вентиляції. Така сигналізація необов’язкова для складів реагентів нетоксичних і тих, що не виділяють вибухонебезпечні пари;
прямим телефонним зв’язком з керівництвом фабрики, пожежною охороною і медичним пунктом або через оператора (диспетчера) фабрики;
рівнемірами на стаціонарних ємностях для зберігання рідких реагентів.
5. У приміщеннях для складів ксантогенатів, сірконатрію та ціанідів підтримують температуру не вище 25 -°C. Сильнодіючі отруйні речовини зберігають в окремих приміщеннях.
6. Зберігати отруйні реагенти та негашене вапно разом з іншими реагентами забороняється. Негашене вапно зберігають у неспалимому приміщенні, що унеможливлює контактування вапна з водою.
7. Підлога, стіни та несучі конструкції складів реагентів і всі приміщення реагентного господарства повинні бути водонепроникними та мати відповідний хімічний захист.
Стіни і стелі опоряджують таким чином, щоб на них не накопичувався пил і не сорбувалася пара та можна було очищати і мити їх поверхню. Підлогу облаштовують дренажними лотками з достатнім уклоном для стоку та відводу води в зумпф, з підводом до останнього нейтралізуючих розчинів.
8. Флотореагенти, сульфогідрат натрію, аміак та інші реагенти, що мають сильний запах, перевозять і зберігають тільки в справних цистернах або металевих бочках зі щільно закритими металевими пробками.
Рідкі, агресивні та високотоксичні реагенти по території підприємства перевозять тільки на обладнаному для цього транспорті і в тарі, що унеможливлює втрату хімікатів.
Солому, стружку і дерево тари, в якій зберігаються бутлі, просочують розчином хлористого цинку або сірчанокислого натрію. Закупорювання бутлів з рідкими реагентами виконують щільним, але не герметичним.
9. Входити до складу реагентів допускається тільки після попередньої безперебійної роботи витяжної вентиляції протягом 10 хв. Працювати в закритих складах реагентів під час зупинки вентилятора забороняється. Пускач вентилятора розташовують на зовнішній стіні біля дверей складу.
Ремонт вентилятора у разі його несправності виконують одночасно не менше ніж два працівники у протигазах.
10. Місце складування кожного реагенту позначають написом з назвою реагенту, що зберігається.
Реагенти зберігають за групами сумісності.
11. Кислоти, аміачну воду, сульфогідрат натрію та інші рідкі флотореагенти розвантажують механізованим способом.
Після зливання з цистерн рідких реагентів необхідно обережно підняти шланг і решту їх видалити зі шланга, після чого відокремити його та утилізувати.
Процеси відкриття ємностей із ціанідами, а також усі роботи, пов’язані із сильнодіючими отруйними речовинами, у тому числі приготування розчинів, механізують.
Під час зливання горючих реагентів із цистерн трубопроводи та цистерни заземлюють.
Перед перекачуванням рідких флотореагентів і хімікатів перевіряють надійність системи контролю рівня заповнення ємностей.
12. Зварювальні роботи на складі, а також поблизу складу вибухонебезпечних реагентів і у приміщенні насосних установок виконують тільки за наряд-допуском із зазначенням заходів безпеки. При цьому всі легкозаймисті хімічні речовини видаляють зі складу.
Перелік посадових осіб та фахівців, які мають право видавати наряд-допуски, затверджується розпорядчим документом роботодавця.
3. Вимоги до відділень приготування реагентів
1. Реагентні відділення, де розчиняють рідкі та тверді хімічні продукти у воді або інших розчинниках, відстоюють і подають приготовлені розчини у витратні баки, ізолюють від інших відділень фабрики.
До роботи у зазначеному відділенні допускаються працівники, які пройшли навчання безпечним методам праці під час приготування реагентів та отримали відповідне посвідчення.
2. Температурний режим у відділеннях приготування реагентів та їх окремих приміщеннях визначають з урахуванням фізико-хімічних властивостей реагентів, що готують у цих приміщеннях.
3. У реагентних відділеннях, де можливі раптові виділення шкідливих газів, передбачають аварійну витяжну вентиляцію, а також у визначеному місці зберігають запас протигазів, кількість яких повинна на 50 % перевищувати максимальну облікову кількість працівників, які працюють у зміні.
4. Біля апаратів для подавання та розмелювання сухих реагентів передбачають місцеві пиловідсмоктувальні пристрої, а в приміщеннях - пристосування для сухого або вологого прибирання пилу.
5. Подачу реагентів здійснюють у закритих комунікаціях і унеможливлюють розлив продуктів та контакт з ними працівників.
6. Чани, в яких готують розчини, та відстійники, а також поєднані з ними комунікації монтують так, щоб у разі потреби можна було повністю видалити реагенти, які вони містять, в аварійні ємності, розміщені у розчинних відділеннях.
У реагентних відділеннях передбачають автоматичний контроль заповнення чанів розчином, обладнаний звуковою та світловою сигналізацією.
7. Апаратура для розчинення органічних та інших пожежо- і вибухонебезпечних речовин повинна бути у виконанні, що унеможливлює виникнення іскор.
8. Приміщення для приготування ціанистих розчинів ізолюють від інших приміщень реагентного відділення та зачиняють. Дренаж стічних вод і відходів з нього відокремлюють від дренажу з відділень інших реагентів.
Ціанистовміщувальні промислові стоки з використанням хлоропродуктів та інших реагентів знешкоджують тільки в герметичному устаткуванні, що обладнане аспірацією, приладами контролю та дистанційним керуванням.
Уся апаратура та установки, призначені для відкривання банок з ціанідом, завантаження його в бункер, і чани-розчинники, а також чани для розчинення і зберігання готових розчинів ретельно ущільнюються та обладнуються місцевими відсмоктувачами, зблокованими з резервною вентиляційною установкою.
9. Чани та відстійники для кожного реагенту обладнують переливними трубами і рівнемірами та наносять на них чіткі написи із зазначенням назви реагенту.
10. Усі трубопроводи та ємності фарбують.
Усі особи, пов’язані з роботою в реагентних відділеннях, ознайомлюються з кольорами трубопроводів.
Розпізнавальний колір трубопроводів повинен відповідати їх вмісту (вода - зелений, пар - червоний, повітря - синій, кислоти - помаранчевий, луги - фіолетовий тощо). Протипожежні трубопроводи фарбують у червоний колір (сигнальний).
Розпізнавальне фарбування трубопроводів виконують суцільним по всій їх поверхні. Метод виконання розпізнавального кольору вибирається залежно від розташування трубопроводів, їх довжини, кількості ліній, розташованих разом, вимог техніки безпеки та виробничої санітарії, умов освітленості і видимості трубопроводів для обслуговуючого персоналу.
11. Приготування розчинів каустичної соди, хлористого кальцію, хлористого магнію, хлористого амонію, розкриття барабанів, подрібнення великих шматків, завантаження їх у баки-розчинники здійснюють відповідно до вимог, зазначених у розроблених на фабриці інструкціях з безпечного ведення відповідних робіт.
12. Під час приготування розчинів флотореагентів для місцевого освітлення можливо користуватися переносними лампами з напругою не вище ніж 42 В.
13. Зберігання тари в робочих приміщеннях реагентного відділення забороняється. Порядок ведення робіт під час знешкодження та здавання на склад тари з-під реагентів визначається розробленою на фабриці інструкцією.
14. Тару з-під ціанистих сполук знешкоджують негайно і здають на склад окремо від іншої тари.
X. Вимоги до хвостового господарства
1. Експлуатацію хвостового господарства здійснюють відповідно до вимог Правил охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 січня 2015 року № 20, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 року № 127/26572 (НПАОП 0.00-1.74-15).
2. Експлуатацію хвостосховища здійснюють з урахуванням вимог щодо:
охорони ґрунту та підземних вод від забруднення;
охорони прилеглих територій від затоплення під час прориву захисних дамб і підтоплення інфільтраційними водами через днища та греблю шламосховища.
3. Для забезпечення експлуатації хвостосховища, шламосховища та інших гідротехнічних споруд кожний цех (відділення, дільниця) повинен мати:
річний графік (план) робіт по хвостосховищу;
технічні паспорти на обладнання;
план ліквідації аварії або план ліквідації аварійних ситуацій;
інструкцію з експлуатації хвостового господарства, посадові та технологічні інструкції, інструкції з охорони праці, протипожежної безпеки та промислової санітарії;
щорічні графіки планово-попереджувальних ремонтів споруд, мереж і обладнання тощо;
щорічний технічний звіт про стан гідротехнічних споруд хвостосховища.
4. Під час розробки технологічних схем з переробки вихідної сировини повинно виключатися з технології застосування токсичних речовин (реагентів) I і II класів небезпеки.
5. Скид очищеної води зі шламосховища у відкриті водойми здійснюється відповідно до вимог Водного кодексу України.
6. На гірничозбагачувальних комбінатах створюють хвостосховище і складають у нього всі рідкі відходи для повторного вилучення з них у майбутньому корисних компонентів, а також використання знешламлених хвостів у вигляді піску в будівництві.
7. На ділянках намитого хвостосховища, у місцях під’їзду та підходів встановлюють попереджувальні знаки та плакати.
Уздовж пульповодів, укладених на естакадах, мостах, галереях, для безпеки їх обслуговування влаштовують проходи завширшки не менше ніж 0,7 м. Проходи на естакадах та мостах повинні мати огородження заввишки не менше ніж 1 м.
Водоприймальні колодязі колектора освітленої води обладнують скобами для спуску та підйому працівників і відгороджують їх для запобігання потраплянню сторонніх плаваючих предметів.
8. Тунелі, в яких прокладають трубопроводи для відведення освітлених вод із колекторів водосховищ, обладнують вентиляцією, освітленням і електропроводкою для виконання зварювальних робіт.
9. Обслуговування пульпопроводів, що перебувають під тиском понад 8 атм., виконують з дотриманням заходів, що забезпечують безпечне ведення робіт. На трубопроводах, що перебувають під тиском, забороняється проводити зварювальні роботи, свердлити отвори тощо.
10. Огляд водоскидних споруд і проведення в них ремонту виконують за наряд-допуском. Про перебування працівників у колодязях, ємностях і колекторах сповіщають попереджувальними плакатами.
11. Роботи в колекторі мають виконувати не менше ніж два працівники. Крім того, на весь час перебування працівників у колекторі при вході або виході з нього має знаходитись не менше двох працівників.
12. Працівників, які знаходяться в колекторі, забезпечують ліхтарем та телефонним зв’язком із працівниками, які знаходяться на вході чи виході.
13. Спуск працівника у водоприймальний колодязь розпочинається за умови знаходження на поверхні біля колодязя двох працівників, які можуть надати допомогу.
Працівника, що спускається в колодязь на глибину більше ніж 5 м, забезпечують електричним ліхтарем та зв’язком із працівниками, які знаходяться на поверхні.
14. Під час спуску в колодязь обов’язковим є використання запобіжного пояса та пенькового каната, кінець якого надійно закріплюють на спускових скобах чи стійках колодязя.
15. Перед спуском працівників у колектор або колодязь перевіряють склад повітря в них. За наявності в повітрі шкідливих домішок робота в колекторі або колодязі забороняється.
16. Для підходу до колодязів використовують містки.
Плавучі засоби, що знаходяться на хвостосховищі, утримуються у справному стані, мають написи із зазначенням вантажопідйомності, а на борту - рятувальні засоби (рятувальні круги, прядив’яні канати та черпаки для вичерпування води).
17. Рівень води у відстійному ставку повинен бути нижче гребеня намивної дамби не менше ніж на 1,5 м, а ширина пляжу - дорівнювати не менше 2,5-кратній висоті дамби хвостосховища на момент намиву.
Намив дамби хвостосховища проводять у теплу пору року. При температурі повітря нижчій ніж -5 -°C скидання пульпи на пляж забороняється. За згодою проектної організації можливе зосереджене скидання пульпи на пляж із випусків при температурі зовнішнього повітря до -10 -°C.
18. Купатися в ставках хвостосховища та використовувати воду із хвостосховища для господарських потреб, пиття, а також для напування тварин забороняється.
19. У приміщенні насосної станції вивішують затверджену роботодавцем загальну схему насосного, енергетичного та іншого устаткування станції, трубопроводів та їх перемикань із зазначенням стаціонарних номерів усіх агрегатів і запірно-регулювальної арматури.
Щодня перевіряють справність сигналізації для оповіщення про аварійне відключення насосів, переповнення хвостових і дренажних зумпфів і лотків відповідні працівники, на яких покладено виконання цих функцій розпорядчим документом роботодавця.
У приміщеннях насосних станцій обслуговування запірної та регулювальної арматури повинно бути безпечним, а арматура - справною.
Усі обертові частини насосних агрегатів огороджують; підлогу та драбини тримають у чистоті; розлите мастило збирають.
Зумпфи огороджують або закривають суцільними настилами чи ґратами для запобігання падінню у них працівників.
Для вільного доступу до всмоктувальних трубопроводів влаштовують трапи.
20. На території хвостосховища розташовують побутові приміщення для працівників, які його обслуговують.
21. Для кожної фабрики складається ПЛА.
Усі працівники ознайомлюються із ПЛА та змінами до нього під особистий підпис.
У ПЛА фабрики передбачають заходи безпеки у разі можливого руйнування або розмиву дамби хвостосховища.
У разі зміни технології робіт, запасних виходів, шляхів пересування людей на хвостосховищі у ПЛА у триденний строк вносять необхідні зміни та доводять до відома всіх працівників під особистий підпис.
Забороняється допуск до роботи працівників і посадових осіб, не ознайомлених із ПЛА щодо роботи, яку вони виконують.
22. Консервацію хвостосховища розпочинають після природного ущільнення в результаті фільтрації та випаровування рідкої фракції намитих матеріалів до кондицій, що дають змогу використовувати необхідну для земляних робіт техніку.
XI. Вимоги під час агломерації, огрудкування та брикетування, до устаткування випалу вапна та інших матеріалів
1. Вимоги під час агломерації та огрудкування
1. На кожній фабриці з урахуванням конструктивних особливостей її обладнання, виду палива, що застосовується, наявності несприятливих з питань безпеки факторів (пило-, газо- і тепловиділення) розробляються інструкції з безпечного ведення робіт під час технологічних процесів агломерації та огрудкування.
У технологічних інструкціях з виробництва котунів (агломерату) зазначаються основні технологічні параметри роботи випалювальних (агломераційних) машин та іншого обладнання фабрики, безпечні способи їх регулювання та контролю, а також особливості експлуатації, у тому числі пуску і зупинення (планового та екстреного) під час роботи, а також вимоги з охорони праці.
2. Улаштування та експлуатацію газового господарства фабрик, у тому числі приймання газу на випалювальні (агломераційні) машини, у топки подрібнювальних установок, у сушильні та інші установки, які працюють на газу, а також порядок розпалювання і гасіння пальників здійснюють згідно з вимогами НПАОП 27.1-1.09-09 та НПАОП 0.00-1.76-15.
3. Улаштування та експлуатацію трубопроводів пари, приймання пари здійснюють відповідно до вимог Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2018 року № 333, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2018 року за № 433/31885.
4. Улаштування та експлуатацію установок на фабриках огрудкування, що працюють на рідкому паливі, у тому числі порядок приймання палива, розпалювання та гасіння пальників, здійснюють відповідно до вимог НПАОП 27.0-1.01-08.
5. Під час планових і екстрених зупинок випалювальних і агломераційних машин обов’язкове дотримання наступної послідовності виконання операцій: спочатку припиняють подачу шихти, потім палива та повітря. Тягодуттьові машини (ексгаустери, димососи, вентилятори) зупиняють лише після повного згоряння палива на машині.
6. Горни випалювальних (агломераційних) машин обладнують автоматичною відсічкою подачі палива на пальники під час зупинки тягодуттьових машин, а також під час падіння тиску газу і повітря нижче визначеного рівня.
7. Доступ до засувок усіх колекторів і пальників повинен бути зручним і безпечним. Керування засувками (шиберами), встановленими на колекторах відхідних і рекупераційних газів, механізують та електрифікують і здійснюють дистанційно з операторської. Крім того, передбачають можливість зручного ручного керування ними.
8. Усі основні робочі місця фабрик огрудкування обладнують світло-звуковою сигналізацією та прямим телефонним зв’язком з операторською (пультом керування).
9. Працівників, які обслуговують газове господарство фабрики, забезпечують необхідною газозахисною апаратурою, яку зберігають у відведених для неї місцях поблизу робочих місць.
10. Газозахисну апаратуру перевіряють не рідше двох разів на рік на спеціальній установці з відображенням результатів перевірки в спеціальному журналі за формою, встановленою роботодавцем. Крім того, перевірку справності газозахисних апаратів проводять перед і після кожного їх застосування.
11. Стінки й склепіння горнів випалювальних і агломераційних машин, а також газоповітряні колектори відхідних і рекупераційних газів, бункери для відбору пилу, що знаходяться всередині корпусів, теплоізолюють із забезпеченням температури їх поверхні не вище ніж 45 -°C. Поверхню теплоізоляції періодично очищають від пилу. У разі неможливості дотримання температури 45 -°C нагріту поверхню огороджують для запобігання випадковому дотику працівників.
12. Уздовж агломераційної машини встановлюють укриття, яке примикає до горна. За відсутності укриття встановлюють водоохолоджувальні штори на відстані, що забезпечує повне екранування розжареної поверхні шихти.
13. Зони робочих майданчиків агломераційних і випалювальних машин у місцях завантаження постелі і шихти (котунів) на візку, головну частину машин з торця та боків огороджують для унеможливлення доступу обслуговуючого персоналу в зону виходу візків на робочу гілку.
Також огороджують приводи роликів роликоукладальника та місце дії механізмів завантаження котунів (хитний укладальник, роликовий грохот-живильник тощо).
Доступ до цих місць здійснюють тільки після зупинення машин і обладнання відповідного блокування.
14. Випалювальну машину забезпечують ефективним ущільненням між горном і випалювальними візками для унеможливлення вибивання газів та інфрачервоного випромінювання у приміщення в процесі випалювання котунів.
Отвори в перекритті для виходу візків на робочу гілку головної частини машини огороджують металевими листами, які укладають впритул до візків.
15. Бункери вихідної сировини, шихти, звороту (дрібняк, відсіяний від готового агломерату) та постелі обладнують аспіраційними установками, що запобігають пило-, паро- та газовиділенню.
Отвори бункерів закривають ґратами з чарунками розміром 200 x 200 мм.
16. Місця завантаження матеріалу в бункери конвеєрами закривають для унеможливлення пилоутворення.
17. Дверцята люка, призначеного для доступу працівників до змішувального барабана під час його очищення та ремонту, обладнують блокуванням, яке виключає можливість запуску барабана в роботу з відкритими дверцятами як при місцевому, так і дистанційному керуванні.
18. На діючих фабриках використання гарячого звороту для підігріву шихти допускається за спеціальним проектом використання гарячого звороту для підігріву шихти.
19. Технологія спікання агломерату повинна забезпечити отримання звороту, виключаючи його зависання в бункерах.
У разі зависання гарячого звороту або іншого гарячого матеріалу у бункерах його обвалення проводять стисненим повітрям. Ручне шурування завислого звороту допускається, якщо грохот не працює, зворот охолоджений, а також вжито додаткових заходів безпеки.
Влаштування шурувальних люків у бункерах гарячого звороту забороняється.
Використовувати воду для обвалення завислого у бункері звороту та інших гарячих матеріалів, а також їх охолодження забороняється. Воду можна використовувати тільки для охолодження конструкції бункера та грохота звороту лише після їх вивільнення від гарячих матеріалів і вжиття додаткових заходів безпеки.
20. Під час транспортування гарячого звороту стрічковими конвеєрами його подають на шар шихти, попередньо укладеної на стрічку. Галереї цих конвеєрів обладнують припливно-витяжною вентиляцією з обов’язковим підігрівом у холодну пору року повітря, що подається до галереї.
21. Вузол гарячого звороту ізолюють від інших приміщень і дільниць фабрики.
22. Охолоджувальні барабани для видалення пари і пилу та змішувальні барабани під час застосування гарячого звороту для підігріву шихти обладнують з торців герметичними укриттями, приєднаними до системи витяжної вентиляції.
Дверцята люків для доступу працівників усередину барабанів для очищення і ремонту обладнують блокуванням, що унеможливлює пуск барабана з відкритими дверцятами як з місцевого, так і дистанційного керування.
23. Очищати завантажувальні жолоби барабанів-змішувачів і барабанів-охолоджувачів під час перебування всередині барабана забороняється.
24. Розчищення жолоба під бункером осипу головної частини машин звороту здійснюють тільки зі змонтованих для цього майданчиків.
25. Для запобігання руйнуванню горна випалювальної машини, викидам полум’я та продуктів згоряння у приміщення в разі можливих порушень правил експлуатації машини на горні встановлюють вибухові клапани.
26. Ремонт кладки горна випалювальної і агломераційної машини виконують за нарядом-допуском при розібраних електричних схемах приводу машини та тягодуттьових засобів, а також після встановлення переносного вентилятора для подачі у горн холодного повітря.
Під час роботи усередині горна використовують світильники з напругою не вище ніж 12 В, що мають запобіжні сітки.
Охолоджувати кладку горна водою забороняється.
27. Розвантажувальну частину випалювальної (агломераційної) машини, дробарку, грохот і жолоби ізолюють кожухами (укриттями), підключеними до витяжної вентиляції.
28. Технологія виробництва котунів (агломерату) повинна забезпечувати зниження їх температури не менше ніж до 140 -°C, що визначається термоелектричним методом.
29. Відбір проб котунів (агломерату) здійснюють автоматичними пробовідбірниками в призначених для цього місцях, а у разі відсутності конвеєрної їх подачі - грейфером мостового крана із залізничних вагонів.
30. Для перевезення котунів (агломерату) використовують вагони, які унеможливлюють розсипання.
31. Залізничні колії у місцях навантаження котунів (агломерату) із навантажувальних бункерів укривають шатром (зонтом) з відсмоктуванням і наступним очищенням запиленого повітря. Очищення цих колій здійснюють механізованим способом. Для спостереження за навантаженням котунів (агломерату) застосовують телевізійні або інші автоматичні пристрої. Керування навантаженням здійснюють з ізольованого приміщення.
32. Тягодуттьові установки випалювальних (агломераційних) машин звукоізолюють, або в місцях їх встановлення обладнують звукоізольовані кабіни для обслуговуючого персоналу. Заводи-виробники повинні постачати ці установки з глушниками.
33. У корпусах випалювання (спікання), що реконструюються, розташування тягодуттьових установок передбачають в окремому корпусі або в ізольованому стінами приміщенні (прогоні), яке входить до складу корпусу випалювання (спікання).
34. Під час виробництва котунів із сірчистих руд для очищення технологічних газів застосовують високоефективні сіркоуловлювальні установки.
35. Відкривати люки та оглядати стан колекторів відхідних і рекупераційних газів, пиловловлювальних установок і їх бункерів без попереднього припинення роботи тягодуттьової установки або розбирання електричної схеми живлення її електродвигунів забороняється.
Будь-які роботи у порожнинах цих установок повинні виконувати не менше ніж два працівники. Перед цим електричні схеми приводів тягодуттьового обладнання розбирають, порожнини провітрюють та виконують аналіз складу повітря в них.
36. На фабриках, що мають загальний лежак і димову трубу для кількох випалювальних (агломераційних) машин, під час проведення ремонтних або інших робіт усередині порожнин колекторів відхідних і рекупераційних газів, їх пиловловлювальних установок і бункерів, а також під час заміни ротора ексгаустера (димососа, вентилятора) обов’язково перед засувкою з боку ексгаустера (димососа, вентилятора) встановлюють заглушку, що запобігає потраплянню відхідних газів працюючих машин у ці порожнини.
37. Під час роботи випалювальних (агломераційних) машин забороняється:
ставати на рейки робочої і холостої гілок машини, на випалювальні візки та на ролики спікальних візків;
очищати жолоби та грохоти або замінювати колосники грохота;
брати пробу з випалювальних візків або роликового укладальника без певних пристосувань;
перебувати на хвостовій гілці машини або під нею;
ходити по покрівлі горна та під охолоджувачем;
проникати у хвостовий або головний радіуси машини;
доторкатися голими руками до каркаса горна та пальників;
перебувати біля газопроводів з відкритим вогнем;
переходити через робочу гілку машини огрудкування по шару матеріалу.
2. Вимоги під час випалення вапняку
1. На установки випалення вапняку, а також на сушильні установки поширюються вимоги безпеки та охорони праці, зазначені в розділі IV цих Правил.
2. Вапно у виробництві агломерату (котунів) застосовують за наявності технологічного проекту на його введення в аглошихту.
3. Воду для гашення вапна використовують за умови вжиття відповідних заходів безпеки.
4. Усі поверхні випалювальних печей і сушильних установок, які нагріваються до високої температури, теплоізолюють або огороджують, а робочі місця обладнують повітряними душами.
5. Жолоби, якими матеріал подається у випалювальні печі та сушильні установки, закривають зверху кришками, а труби ущільнюють та утримують під розрідженням.
Місця з’єднань обертових барабанів з топками і розвантажувальними камерами герметизують.
XII. Вимоги до залізничного, автомобільного та інших видів транспорту
1. Вимоги до залізничного транспорту
1. Залізничні колії та споруди, рухомий склад, зв’язок, сигналізація та блокування, що знаходяться у підпорядкуванні фабрики, а також організація руху поїздів і виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 15 лютого 2010 року № 70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 березня 2010 року за № 237/17532 (далі - Правила технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств).
2. Маневрові операції проводять відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, а в межах виробничих цехів і дільниць - згідно з розробленою на фабриці інструкцією з обслуговування залізничних перевезень підприємства.
3. Негабаритні місця в діючих цехах позначають попереджувальними плакатами, облаштовують сигналізацію (світлова, звукова, світло-звукова) та зазначають в інструкції з обслуговування залізничних перевезень підприємства.
2. Вимоги до автомобільного транспорту
1. Автомобільний транспорт (автомобілі, мотоцикли, моторолери, автонавантажувачі, електро- та автокари тощо), який використовують як засоби внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту, має бути обладнаний гальмами, звуковою сигналізацією, освітлювальними пристроями, світловими сигналами та пристроями, що унеможливлюють використання транспортних засобів сторонніми особами.
2. Швидкість руху автомобільного транспорту та іншого безрейкового транспорту на території підприємства визначає роботодавець розпорядчим документом.
У виробничих приміщеннях, при в’їзді та виїзді з них, встановлюється дорожній знак обмеження швидкості 5 км/год.
Рух зазначеного транспорту на території підприємства та у виробничих приміщеннях регулюють відповідними знаками дорожнього руху.
3. Транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння, які використовують для постійних внутрішньоцехових перевезень, мають бути обладнані поглиначами вихлопних газів.
У разі короткочасного заїзду до цеху транспортних засобів, що не обладнані поглиначами вихлопних газів, їх двигуни на час стоянки або проведення вантажно-розвантажувальних робіт вимикають, а транспортні засоби загальмовують ручними гальмами.
4. У місцях в’їзду транспортних засобів на територію підприємства, цеху вивішують схеми їх руху до вантажно-розвантажувальних майданчиків. Місця розвантаження та навантаження позначають на схемах.
5. Автомобільні вивантажувачі, бокові перекидачі обладнують ключем-биркою, кінцевими вимикачами висоти піднімання кузова, упорами та запобіжними ланцюгами, що надійно утримують його у нахиленому стані.
6. Приміщення, де розміщено більше ніж 10 постів для обслуговування або для зберігання більше ніж 25 автомобілів, повинні мати не менше двох воріт.
7. У боксах (блоках) автомобільних гаражів забороняється проводити ковальські, зварювальні, фарбувальні, деревообробні роботи, а також промивати деталі з використанням легкозаймистих рідин. Ці роботи проводять у відповідних майстернях підприємства або в окремих приміщеннях гаража.
