Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів

15.6. На складах ВМ сховища з вибуховими речовинами та засобами ініціювання мають зачинятися на замки і опломбовуватися або опечатуватися. У витратних складах ВМ, де здійснюється цілодобове чергування роздавальників, опломбування або опечатування сховищ може не проводитися.

15.7. Розпаковані ящики, коробки і контейнери з ВМ у місцях зберігання повинні бути закриті кришками або зав'язані.

15.8. У разі припинення робіт, пов'язаних з використанням ВМ, на строк понад шість місяців вибухові матеріали, які залишилися на складі, мають бути вивезені на інший склад вибухових матеріалів.

16.1. Облік вибухових матеріалів на складах ВМ здійснюється відповідно до вимог пункту 5 Порядку обліку вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 липня 2006 року № 424, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2006 року за № 828/12702 (далі - Порядок обліку вибухових матеріалів). Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою УП ТПП.

16.2. У книзі надходжень і витрат вибухових матеріалів їх облік ведеться за кожним найменуванням окремо, а кількість витрачених вибухових матеріалів за кожним найменуванням має бути підрахована і записана в книгу на кінець поточної доби. Записи в книзі робляться лише про ті вибухові матеріали, щодо яких відбулась кількісна зміна за добу.

16.3. У книзі видачі і повернення вибухових матеріалів у кінці поточної доби підраховується, скільки і яких (за найменуваннями) вибухових матеріалів витрачено, і під рискою фіксується їх видаток (відпущені вибухові матеріали з відрахуванням повернених).

У разі проведення масових вибухів допускається видавання вибухових матеріалів безпосередньо на місцях робіт з оформленням в окремому, призначеному для цього, примірнику такої книги. При цьому дані про витрати ВМ повинні бути у викладеному вище порядку зазначені в основному примірнику книги надходжень і витрат вибухових матеріалів, що знаходиться на складі вибухових матеріалів.

16.4. Доставлені в місця зберігання вибухові матеріали розміщуються в сховищах, на майданчиках тощо і оприбутковуються за відправними заводськими (транспортними) документами або нарядом-накладною, зразок якого наведений у додатку 4 до Порядку обліку вибухових матеріалів, чи нарядом-путівкою, зразок якого наведений у додатку 5 до Порядку обліку вибухових матеріалів.

16.5. Наряд-накладна служить для відпуску потрібних матеріалів з одного місця зберігання до іншого.

Наряд-накладна повинна виписуватися бухгалтерією підприємства (шахти, рудника, кар'єру і т. п.), у віданні якого перебуває склад, що відпускає вибухові матеріали, у чотирьох примірниках, які підписуються відповідним керівником і головним (старшим) бухгалтером, реєструються у спеціальній книзі бухгалтерії із зазначенням порядкового номера, дати видачі й найменування одержувача.

Наряд-накладна повинна видаватися бухгалтерією одержувачу для пред'явлення на склад разом з дорученням на одержання вибухових матеріалів.

Завідуючий складом (роздавальник), відпустивши вибухові матеріали, один примірник наряду-накладної зобов'язаний зберігати на складі, другий примірник - видати одержувачу як супровідний документ і два примірники з дорученням одержувача передати до бухгалтерії. Один з них залишається при бухгалтерському проведенні для списання вибухових матеріалів зі складу, а другий - з рахунком або авізо підлягає відправленню одержувачу.

Під час передавання вибухових матеріалів з одного складу до іншого, одного і того ж підприємства, наряд-накладна повинна виписуватися в трьох примірниках. Завідуючий складом, відпустивши вибухові матеріали, два примірники зобов'язаний залишити на складі, а один - видати одержувачу як супровідний документ.

При доставці вибухових матеріалів зі складу на склад постачальник, який одержав ВМ, і завідуючий складом (роздавальник), котрий видав вибухові матеріали, зобов'язані розписатися в наряді-накладній про одержання і видачу вибухових матеріалів.

За нарядами-накладними також мають відпускатися вибухові матеріали постачальникам зі складу для перевезення їх до дільничних пунктів зберігання на масові вибухи. У таких випадках наряд-накладна може підписуватися керівником підривних робіт підприємства (шахти, рудника, кар'єру) або начальником цеху (служби) підривних робіт у двох примірниках. Завідуючий складом (роздавальник), відпустивши затребувані вибухові матеріали, один примірник наряду-накладної зобов'язаний зберігати на складі, другий - видати постачальнику як супровідний документ.

16.6. Наряд-путівка на здійснення підривних робіт призначена для відпускання вибухових матеріалів підривникам (майстрам-підривникам).

Наряд-путівка повинна підписуватися начальником дільниці (цеху), на якій проводяться підривні роботи, або його заступником (прорабом, старшим майстром і т. п.)

Після підривних робіт підривник (майстер-підривник), на ім'я якого виписана наряд-путівка, і особа, відповідальна за технічний огляд, яка керувала роботами на зміні, зобов'язані підтвердити своїми підписами в наряді-путівці фактичну витрату вибухових матеріалів за призначенням, наряд-путівку необхідно повернути роздавальнику, завідуючому складом ВМ. Залишки вибухових матеріалів після закінчення робочої зміни з наряд-путівкою повинні бути здані на склад ВМ (роздавальні камери, дільничні пункти зберігання). У виняткових випадках порядок повернення залишків вибухових матеріалів і нарядів-путівок з урахуванням конкретних умов може бути змінений за узгодженням з органами Держпраці.

Вибухові матеріали не повинні видаватися підривникам (майстрам-підривникам), які не звітували про витрачання раніше отриманих вибухових матеріалів.

Наряд-путівка є на складі підставою для записування виданих ВМ у книгу обліку і повернення таких матеріалів, а заповнена після закінчення роботи - для списування їх за книгою обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів.

16.7. Реєстрація індивідуальних заводських номерів вибухових речовин при видаванні підривникам має здійснюватися в книзі обліку їх видачі і повернення. Електродетонатори і капсулі-детонатори в металевих гільзах допускається маркувати спеціальними пристроями, що означають індекс підприємства і номер підривника, із зазначенням у книзі обліку.

У прибутково-видаткових документах не допускаються записи олівцем, помарки і підчищення записів, а будь-які виправлення повинні проводитися проставленням нових цифр. Кожну поправку необхідно обумовити і ставити підпис особи, яка її внесла.

16.8. На складі ВМ повинні бути зразки підписів осіб, які мають право підписувати наряди-путівки і наряди-накладні на відпуск вибухових матеріалів, а також зразки підписів осіб, котрі мають право підтверджувати їх фактичне витрачання. Зразки підписів повинні бути засвідчені керівником підприємства (шахти, рудника, кар'єру і т. п.). Відпуск вибухових матеріалів за зазначеними документами, підписаними іншими особами, забороняється.

16.9. Порядок обліку вибухових матеріалів у роздавальних камерах повинен бути аналогічним встановленому для складів ВМ.

16.10. У порядку, встановленому наказом керівника підприємства, на базисному складі ВМ допускається здійснення операцій з видавання підривникам (майстрам-підривникам) вибухових матеріалів для проведення підривних робіт і приймання від них лишків вибухових матеріалів.

16.11. Для одержання вибухових матеріалів, які прибувають на залізничну станцію, пристань, інший транспортний пункт, керівник підприємства зобов'язаний направити відповідального за приймання працівника з дорученням у супроводі озброєної охорони.

16.12. Бухгалтерія підприємства повинна вести облік надходжень і втрат вибухових матеріалів на підставі прибутково-видаткових документів, які подаються завідуючим складом ВМ.

16.13. Перевірка правильності обліку, зберігання і наявності таких матеріалів на складах повинна проводитися щомісячно особами, призначеними керівником підприємства (шахти, рудника, кар'єру і т. п.), і періодично - представниками органів Держпраці та поліції.

При цьому не допускається розпаковування нерозкритих ящиків, мішків, пакетів, коробок і контейнерів при непошкодженості упаковок і цілісності пломб.

16.14. Перевірка кількості електродетонаторів, капсулів-детонаторів, піротехнічних реле, інших засобів ініціювання в розкритих ящиках повинна проводитися в тамбурі сховища, в окремій камері або поза сховищем. При цьому вироби повинні викладатися на столи, які відповідають встановленим вимогам.

16.15. У разі виявлення в ході перевірки нестачі або надлишків вибухових матеріалів про це негайно повідомляються керівники підприємства, а також органи Держпраці і поліції.

17.1. Охорона складів здійснюється для:

забезпечення пропускного режиму, контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;

своєчасного запобігання нападам на об'єкт, спробам розкрадання, а також для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

17.2. Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

17.3. Комплектування особового складу підрозділів воєнізованої охорони складів ВМ здійснюється громадянами не молодше 21-річного віку, які за своїми фізичними і моральними даними спроможні володіти зброєю і забезпечувати охорону таких об'єктів.

17.4. Територія складів має заборонену зону, на межах якої установлюються покажчики з написами "Заборонена зона", "Прохід заборонений", "Палити заборонено", "Відкритий вогонь заборонений". Відстань між покажчиками в конкретних умовах вирішується керівником підприємства в межах їх видимості.

17.5. На пересіченій місцевості, на підходах (дорогах, стежках), що ведуть до складів вибухових матеріалів, вивішуються попереджувальні знаки, які забороняють прохід (проїзд) сторонніх осіб до цих місць.

17.6. Для збільшення огляду і кращого проглядання постовим ділянок і підступів до складу ВМ із внутрішнього боку огорожі встановлюються вартові вежі. Необхідність обладнання вартових веж, їх кількість і місце розташування в конкретних умовах визначаються за погодженням із органами (підрозділами) поліції.

17.7. Стрільці охорони повинні мати переговорний зв'язок між собою і вартовими приміщеннями, а вартові вежі мають бути оснащені пультом вмикання освітлення і звуковою сигналізацією. На зимовий час вежі забезпечуються обігрівальними апаратами промислового виготовлення.

17.8. Вартові приміщення повинні знаходитися за межами огорожі складу на відстані щонайменше 50 м, мати надійний радіо або телефонний зв'язок з органом ДСНС, адміністрацією підприємства, установи, організації і територіальними підрозділами поліції.

17.9. По периметру огорожі базисного складу встановлюються периметральна сигналізація з виведенням звукових сигналів у вартове приміщення і на вартові вежі. Освітлення складу вибухових матеріалів у нічний час здійснюється таким чином, щоб усі підступи до нього були добре освітлені.

17.10. Охорона базисних та витратних складів ВМ озброюється нарізною вогнепальною зброєю, а в разі потреби виділяються службові собаки. При розробці дислокації постів у обов'язковому порядку передбачається виставлення постів охорони на складах ВМ, контрольно-пропускних пунктах, у місцях відкритого зберігання вибухових матеріалів під накриттям, на майданчиках, залізничних платформах тощо.

17.11. Пропускний режим вводиться на всіх базисних і витратних складах ВМ і складається з таких основних заходів:

встановлення порядку проходу робітників та інших осіб на склад;

встановлення порядку вивозу і виносу вибухових матеріалів з території складу;

обладнання службових приміщень, що забезпечують пропускний режим (вартових приміщень, контрольно-пропускних пунктів).

Відповідальність за правильну організацію і здійснення пропускного режиму несуть керівник підприємства і начальник охорони.

17.12. Вхід робітників, службовців та інших осіб і в'їзд транспорту на територію складу ВМ, а також вихід і зворотний виїзд через встановлені контрольно-пропускні пункти здійснюються відповідно до вимог пункту 2.24 глави 2 Вимог технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 15 травня 2007 року № 104, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 травня 2007 року за № 546/13813.

17.13. Постійні перепустки видаються робітникам і службовцям, що прийняті на постійну роботу на підприємство за розпорядженням керівника підприємства або його заступника, які підписують перепустку. Постійна перепустка видається особисто власнику перепустки під розписку в спеціальному журналі. У разі звільнення працівника постійна перепустка здається адміністрації підприємства.

17.14. Тимчасові перепустки видаються лише тим, хто працює на складі (сезонним робітникам, особам з іспитовим строком, командировочним і т. п.), на визначений строк.

Тимчасова перепустка може видаватися без фотокартки. У цьому разі власник перепустки зобов'язаний на пропускному пункті пред'являти разом з тимчасовою перепусткою паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

17.15. Одноразові перепустки для проходу відвідувачів на склад ВМ видаються за розпорядженням керівника підприємства і скріпляються печаткою.

17.16. Оформлення перепусток здійснюється лише при пред'явленні документа, що засвідчує особу (паспорт, посвідчення особи з фотокарткою).

17.17. Матеріальні перепустки видаються на право вивозу (виносу) матеріальних цінностей на підставі наряду-накладної, підписаної керівником підприємства або його заступником. Відібрані на контрольно-пропускних пунктах складів ВМ матеріальні перепустки з позначками на них про вивіз (винос) матеріальних цінностей, які реєструються в книзі, зберігаються протягом року завідуючим складом ВМ, після чого знищуються за актом. Матеріальна перепустка дійсна один раз і тільки в день її видачі. Вивіз (винос) матеріальних цінностей за усним розпорядженням заборонений.

17.18. Транспортні перепустки видаються на транспорт, що обслуговує виробництво. Транспортні перепустки не є підставою для перевезення вибухових матеріалів зі складу. Транспортні засоби сторонніх організацій на територію складів ВМ допускаються за одноразовими транспортними перепустками, що видані підприємствам. Така перепустка одночасно є особистою одноразовою і для водія.

17.19. Вантажники та інші особи, що прямують з машиною, пропускаються на територію складу ВМ і випускаються зі складу за одноразовими перепустками. Оформлення і видача одноразових транспортних перепусток проводяться на підставі розпорядження керівника підприємства або його заступника при пред'явленні подорожнього листа і паспорта (посвідчення). Такі перепустки підписуються керівником підприємства.

17.20. Допуск відвідувачів на склад за одноразовими перепустками здійснюється, як правило, тільки вдень під час перебування там завідуючого складом ВМ.

17.21. Допуск на право розкриття і опечатування складів ВМ видається завідуючому складом ВМ або іншим особам за письмовим розпорядженням керівника підприємства. Допуск виписується працівником спецчастини, підписується керівником підприємства і видається під розписку.

17.22. Допуск на територію складу ВМ осіб, що перевіряють охорону складу, здійснюється впродовж доби в супроводі начальника варти або осіб охорони, яким підпорядкована варта.

17.23. На територію складів ВМ для виконання своїх функцій за посвідченнями допускаються лише працівники поліції, Держпраці, Служби безпеки України та прокурорсько-слідчі працівники.

17.24. Вартові приміщення для постійних і тимчасових складів ВМ мають бути обладнані для розміщення особового складу охорони, зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів, документації варти (охорони) і здійснення пропускного режиму.

Обладнання приміщень, пірамід і ящиків для зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів, що призначені для охорони складів ВМ, а також порядок їх зберігання здійснюються згідно з вимогами, встановленими п. 11.5 цієї Інструкції.

У вартових приміщеннях і на контрольно-пропускних пунктах складів ВМ повинні бути зразки всіх чинних перепусток, перелік осіб, які мають право допуску на територію складів ВМ, список адрес і телефони осіб, відповідальних за облік, зберігання і використання вибухових матеріалів, табель постів (для варти), правила пожежної безпеки, книги перевірки несення караульної служби, опис майна, що знаходиться в караульному приміщенні.

Усі зразки чинних перепусток, списки вказаних вище осіб мають бути в рамках під склом, закриті шторкою. Оновлення зразків перепусток здійснюється в міру потреби (зміна керівника підприємства, печатки і т. п.), проте не рідше одного разу на рік.

Вартові приміщення повинні бути обладнані світломаскувальними засобами, мати автономне джерело електричного живлення, перелік дій особового складу охорони в разі надзвичайних подій (пожежі, збройного нападу тощо).

17.25. Захист передбачає комплекс заходів щодо забезпечення охорони вибухових матеріалів у разі розбійного нападу, стихійного лиха, пожежі або іншої непередбаченої обставини, виходячи із реальної наявності сил і засобів, з урахуванням місцевих умов і конкретних обставин. Для кожного конкретного складу розробляється план оборони, який включає коротку характеристику об'єкта, обов'язки залучених нарядів і порядок їх взаємодії. План затверджується начальником органу (підрозділу) поліції і узгоджується з керівником відповідної господарської організації. Складається план у двох примірниках, один з яких зберігається в черговій службі органу (підрозділу) поліції, а другий - у підрозділі охорони (у представника адміністрації об'єкта).

17.26. Для відпрацювання взаємодії нарядів при відбитті нападу або інших надзвичайних обставинах на кожному складі ВМ не рідше одного разу на квартал проводяться навчання.

17.27. Дозвіл на в'їзд пожежних підрозділів для гасіння пожежі або відпрацювання оперативних планів (карток) пожежогасіння узгоджується з адміністрацією і відповідними місцевими службами нагляду, що відображається в оперативному плані кожного об'єкта.

18.1. Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами (підрозділами) поліції, на перевезення територією України вибухових матеріалів, а також на придбання вибухових матеріалів або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення вибухових робіт (робіт з вибуховими матеріалами). Охорона вибухових матеріалів під час перевезень здійснюється працівниками підрозділів поліції охорони Національної поліції України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю. У разі охорони вибухових матеріалів відомчою воєнізованою охороною в дозволі на перевезення територією України ВМ зазначаються особи, що охороняють вантаж у дорозі, а також дані про зброю. Без дозволу органів (підрозділів) поліції здійснюється:

перевезення територією України вибухових речовин, засобів ініціювання, прострільних і підривних апаратів централізовано залізничним та водним транспортом із заводів-виготовлювачів на склади ВМ за дозволами на зберігання вибухових матеріалів;

з одного складу на інший одного підприємства в межах області (міста) за нарядами-накладними та до місць проведення підривних робіт (використання або випробування ВМ) - за нарядами-путівками.

18.2. Для прийняття Рішення про надання дозволу на перевезення територією України вибухових матеріалів у порядку, визначеному пунктом 1.5 глави 1 розділу I цієї Інструкції, уповноваженою особою (представником) підприємства, установи, організації подаються такі документи:

клопотання, у якому зазначаються мета звернення, маршрут перевезення, відомості про вид та кількість вибухових матеріалів, які плануються для перевезення, а також інформація про наявність дозволу на функціонування об'єкта дозвільної системи з вибуховими матеріалами;

абзац третій пункту 18.2 виключено

список осіб, відповідальних за перевезення територією України вибухових матеріалів (прізвища, власні імена, по батькові (за наявності), дата, місце народження і місце проживання, паспортні дані, РНОКПП (за наявності), УНЗР (за наявності), номери мобільних телефонів);

найменування, кількість вантажу, що буде перевозиться, вид транспорту, маршрут, початковий і кінцевий пункти перевезення територією України, підстава перевезення територією України, термін;

список осіб, відповідальних за охорону вибухових матеріалів (прізвища, власні імена, по батькові (за наявності), дата, місце народження і місце проживання, паспортні дані, відомості про попередню трудову діяльність, РНОКПП (за наявності), УНЗР (за наявності), номери мобільних телефонів, відомості про зброю, якою буде озброєна відомча воєнізована охорона);

копія договору про охорону або накази керівника підприємства про призначення осіб, відповідальних за охорону та перевезення територією України;

свідоцтво про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезення вантажів;

ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів;

чинний договір обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

свідоцтво про допуск водія до перевезення територією України відповідного небезпечного вантажу;

свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення територією України ВМ;

платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;

технічні умови або стандарти вибухових матеріалів, що підлягають перевезенню.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на перевезення територією України вибухових матеріалів. Наявність дозволу на перевезення територією України таких вибухових матеріалів підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на перевезення предметів і матеріалів територією України, у якому зазначаються відомості про вид та кількість вибухових матеріалів і речовин, дозволених для перевезення територією України.

18.3. Для прийняття Рішення про видачу дозволу на перевезення через митний кордон України вибухових матеріалів та їх компонентів, що імпортуються або експортуються разом з документами, визначеними в пункті 18.2 цієї глави, у порядку, визначеному пунктом 1.5 глави 1 розділу I цієї Інструкції, уповноваженою особою (представником) підприємства, установи, організації подаються такі документи:

договір або контракт, що підтверджує доцільність надання дозволу на перевезення вибухових матеріалів та їх компонентів (експорт/імпорт);

завірена копія дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення відповідного експорту/імпорту, наведеного в додатку 1 до Інструкції про порядок оформлення і використання дозвільних документів у галузі державного експортного контролю, затвердженої наказом Державної служби експортного контролю України від 29 листопада 2004 року № 355, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2004 року за № 1576/10175;

погодження Держпраці на право придбання і використання вибухових матеріалів та їх компонентів імпортного виробництва;

технічна документація, зразки ввезених на територію України та розроблених новітніх вибухових матеріалів (з позначкою "Для підрозділів Експертної служби МВС" та їх подальшої передачі).

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на перевезення через митний кордон України вибухових матеріалів та їх компонентів, що імпортуються або експортуються. Наявність дозволу на перевезення через митний кордон України таких вибухових матеріалів та їх компонентів, що імпортуються або експортуються, підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на перевезення через митний кордон України, у якому зазначаються відомості про вид та кількість вибухових матеріалів і речовин, дозволених для перевезення через митний кордон України.

Для оформлення дозволу на перевезення через митний кордон України вибухових матеріалів та їх компонентів у режимі транзиту через територію України до УП ЦОУП також подається завірена копія висновку Державної служби експортного контролю України щодо можливості здійснення зазначеної міжнародної передачі, наведеного в додатку 2 до Інструкції про порядок оформлення і використання дозвільних документів у галузі державного експортного контролю, затвердженої наказом Державної служби експортного контролю України від 29 листопада 2004 року № 355, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2004 року за № 1576/10175.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на перевезення через митний кордон України вибухових матеріалів та їх компонентів у режимі транзиту через територію України. Наявність дозволу на перевезення через митний кордон України таких вибухових матеріалів та їх компонентів у режимі транзиту через територію України підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на перевезення через митний кордон України, у якому зазначаються відомості про вид та кількість вибухових матеріалів і речовин, дозволених для перевезення через митний кордон України в режимі транзиту через територію України.

18.4. До початку перевезення територією України вибухових матеріалів автомобільним транспортом перевізник повинен у порядку, визначеному Правилами дорожнього перевезення територією України небезпечних вантажів, отримати дозвіл на таке перевезення територією України.

 

 

 

1. Дефекти, за наявності яких зброя, пристрій, газовий пістолет (револьвер) не відповідають вимогам до зброї, пристроїв, газових пістолетів (револьверів), які можуть перебувати у власності громадян, підприємств, установ, організацій та суб'єктів господарювання:

1) знищення заводських номерних позначень, нанесення їх саморобним способом;

2) перероблення затвора та/або ствола з метою стрільби патронами та/або снарядами, нештатними для цієї зброї, пристрою, газового пістолета (револьвера);

3) перероблення, унаслідок якого можна здійснити більше ніж один постріл за одноразового натискання на спусковий гачок;

4) укорочення стволів нарізної мисливської вогнепальної зброї до 200 мм і менше, гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї - до менше ніж 450 мм;

5) загальна довжина мисливської вогнепальної зброї в придатному для стрільби стані (з розкладеним і зафіксованим прикладом) становить менше ніж 800 мм;

6) заміна основних частин зброї, пристрою, газового пістолета (револьвера), крім випадків установлення змінних основних частин за наявності в їх власника дозволу, отриманого в порядку, установленому законодавством;

7) перероблення каналу ствола охолощеної зброї, газового пістолета (револьвера), що полягає у видаленні з нього захисних елементів (перетинок, діафрагм, штифтів тощо).

2. Дефекти вогнепальної зброї, основних частин зброї, пристроїв, пневматичної, холодної (крім колекційної), охолощеної зброї, газових пістолетів (револьверів), які потребують усунення для проведення перереєстрації, переоформлення або спрямування на комісійний продаж такої зброї, пристроїв, газових пістолетів (револьверів):