Про організацію службової діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України

З метою вдосконалення організації службової діяльності міліції охорони Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та оптимізації її організаційно-штатної структури

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України (додається).

1.2. Інструкцію про порядок організації захисту та реагування силами добових нарядів міськ-, райорганів внутрішніх справ на сигнали тривоги з об'єктів, розташованих на автошляхах або поблизу них ( додається) .

2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України генерал-майора міліції Присяжнюка А.Й., керівника Апарату Міністра внутрішніх справ України генерал-лейтенанта міліції Шаповала В.І.

1.1. Ця Інструкція визначає завдання підрозділів міліції охорони та порядок організації їх служби.

1.2. Підрозділи міліції охорони Державної служби охорони при МВС України (далі - підрозділ охорони) створюються для охорони об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів, інших цінностей, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку України, забезпечення особистої та майнової безпеки громадян на договірних засадах.

1.3. Діяльність міліції охорони здійснюється за напрямками:

- охорона об'єктів;

- інкасація та охорона грошових коштів, що перевозяться;

- забезпечення безпеки фізичних осіб;

- забезпечення перевезень та охорони вантажів;

- охорона об'єктів (квартир) за допомогою нарядів груп затримання пунктів централізованого спостереження (далі - ГЗ ПЦС).

1.4. Крім основних обов'язків міліція охорони згідно із Законом України "Про міліцію" та Положенням про Державну службу охорони при МВС України (постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 615 запобігає правопорушенням та припиняє їх у місцях несення служби.

1.5. Міліція охорони здійснює діяльність на засадах госпрозрахунку за кошти, отримані за послуги охорони та інших надходжень.

1.6. Правовою основою діяльності міліції охорони є Конституція України, Закон України "Про міліцію", укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення органів влади, накази МВС України та Департаменту Державної служби охорони при МВС України (далі - ДДСО).

1.7. Керівництво міліцією охорони, організація її службової діяльності, організаційно-штатне та кадрове забезпечення здійснюються в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України. З питань запобігання правопорушенням у місцях несення служби міліція охорони оперативно підпорядковується керівникам територіальних органів внутрішніх справ.

1.8. Працівники міліції охорони не можуть використовуватися не за призначенням, а також залучатися до виконання завдань, що не належать до компетенції Державної служби охорони (розкриття злочинів у складі карного розшуку, участь в оперативно-слідчих групах, реагування на сімейно-побутові конфлікти, конвоювання заарештованих, кураторство територіальних органів внутрішніх справ, чергування в чергових частинах міськ-, райорганів).

1.9. Наряди міліції охорони поділяються:

- за складом на: одинарні (одиночне несення служби на обхідних маршрутах дозволяється лише міліціонером-кінологом із службовим собакою), парні, змішані (міліція та цивільна охорона);

- за терміном охорони: восьмигодинне, дванадцятигодинне, шістнадцятигодинне, ін.;

- за способом несення служби: пости, маршрути (закриті, відкриті), автопатруль (група затримання ПЦС та інші мобільні групи).

2.1. Охорона об'єктів нарядами міліції охорони організовується керівниками відділів (відділень) охорони та командирами стройових підрозділів міліції охорони.

2.2. Порядок організації охорони, дислокація постів визначаються під час обстеження технічної укріпленості об'єкта.

2.2.1. При прийманні об'єкта під охорону уповноваженими представниками власника та Державної служби охорони при МВС України у 2-х примірниках згідно з вимогами інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів, що підлягають фізичній охороні та з допомогою пультів централізованого спостереження ДСО (ГСТУ 78.11.001-1998, ГСТУ 78.11.004-2000), складається акт обстеження технічної укріпленості (додаток 1), з яких один надається власнику об'єкта, другий - підрозділу міліції охорони.

2.2.2. Після виконання вимог з технічної укріпленості об'єкта та забезпечення умов для несення служби нарядами міліції, в т.ч. засобами охоронно-пожежної сигналізації та зв'язку, укладається договір.

2.2.3. З часу виставлення поста об'єкт вважається прийнятим під охорону. Прийняття під охорону, зняття з охорони об'єкта оформляються двостороннім актом приймання під охорону (зняття з-під охорони) міліції охорони (додаток 2), про що видається наказ, копія якого передається в бухгалтерію для проведення відповідних розрахунків.

2.2.4. Зміна чисельності охорони здійснюється в установленому порядку після виконання вимог, передбачених п. 2.2.1-2.2.3 Інструкції.

2.2.5. За напрямками діяльності ведуться облікові картки об'єкта, що охороняється постом (маршрутом) міліції охорони ДСО (додаток 3), наряду міліції групи затримання ПЦС (додаток 4), чергової частини підрозділу ДСО (додаток 5), які додаються до літерних справ, які ведуться згідно зі складом літерних справ на об'єкти, що охороняються підрозділами міліції охорони (додаток 6). Копії карток протягом 10 діб надсилаються до ДДСО за вертикалями службової діяльності.

2.2.6. Пост (маршрут) міліції охорони має бути забезпечений медичною аптечкою, засобами індивідуального захисту, ручною системою тривожної сигналізації, план-схемою об'єктів (приміщень), що охороняються, переліком функціональних обов'язків, випискою із плану оборони, інструкцією з охорони праці та техніки безпеки, атестатом безпеки, інструкцією про внутрішньооб'єктовий та перепускний режим з відповідними зразками (за наявності), адресами та службовими телефонами територіальних органів виконавчої влади, міськ-, райорганів внутрішніх справ, найближчих пунктів дільничних інспекторів міліції, лікарень та інших медичних закладів, аварійних служб (газ, вода, опалення, енергозабезпечення).

2.3. На особливо важливі об'єкти, що охороняються працівниками міліції охорони, у разі потреби, розробляються плани оборони, які складаються працівниками територіальних міськ-, райорганів внутрішніх справ за участю начальника (командира) підрозділу ДСО. План затверджується начальником міськ-, райоргану внутрішніх справ і зберігається в черговій частині територіального органу внутрішніх справ, а витяги з нього про порядок дій працівників міліції охорони та персоналу об'єкта - у чергових частинах підрозділів ДСО на постах охорони та в керівників об'єктів.

До категорії особливо важливих об'єктів належать:

а) об'єкти життєзабезпечення населення;

б) фабрики та центральні сховища грошових знаків і цінних паперів;

в) об'єкти Державного комітету з телебачення та радіомовлення;

г) державні центральні статистичні управління;

ґ) сховища державних архівів;

д) особливо важливі приміщення, де зберігаються (виготовляються):

- грошові кошти незалежно від дозволеного залишку їх зберігання (поштові відділення та вузли зв'язку, виплатні каси підприємств, організацій, установ, головні каси торговельних підприємств, обмінні пункти валют тощо);

- зброя, боєприпаси (стрілецькі тири, кімнати зберігання зброї підприємств та закладів освіти, стрілецькі стенди, магазини з реалізації мисливської і спортивної зброї, майстерні з ремонту зброї, підприємства з їх виробництва тощо);

- наркотичні та психотропні речовини, прекурсори, отрути (бази аптекоуправлінь, аптеки, бази мобрезерву, наукові, медичні та інші установи, у практичній та виробничій діяльності яких використовуються ці речовини);

- дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби з них (ювелірні заводи і майстерні, магазини, ломбарди, бази, склади, сховища підприємств, установ, організацій, що використовують у своїй діяльності дорогоцінні метали та каміння, пункти закупівлі металів і каміння тощо);

- історичні та культурні цінності державного значення (музеї, картинні галереї, фондосховища музеїв, наукові бібліотеки тощо);

- вибухові та радіоактивні речовини і матеріали;

е) інші об'єкти державного значення.

2.4. Залежно від специфіки об'єктів, їх розташування, інших особливостей охорона може бути організована:

2.4.1. На контрольно-пропускних пунктах.

2.4.2. По периметру об'єкта та на окремих ділянках.

2.5. З метою недопущення несанкціонованого доступу (проходу, проїзду) на об'єкт власником встановлюється пропускний режим.

2.6. Порядок здійснення пропускного режиму та забезпечення охорони узгоджується з власником об'єкта.

2.7. Розрахунок необхідної чисельності нарядів міліції охорони та вартості їх послуг проводиться згідно з Методикою, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством економіки України від 02.03.2001 N 171/51, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.04.2001 за N 346/5537.

2.7.1. При організації охорони за вартовим розрахунком на цілодобовий пост одночасно призначаються два працівники, які несуть службу по черзі через 4 години.

2.7.2. Залежно від важливості об'єктів та кількості постів при організації охорони за вартовим розрахунком начальниками варти призначаються особи середнього або молодшого начальницького складу.

2.7.3. Вільні від служби працівники складають резерв і перебувають у вартовому приміщенні. Резерв складається з двох змін (перша - перебуває в стані готовності, друга - відпочиває після служби). Зміна, що відпочиває, має право спати, знімаючи лише кітель і галстук. Начальнику варти дозволяється відпочивати (спати) не більше 4 годин на добу. Час, визначений для відпочинку та приймання їжі, у службу не зараховується.

2.7.4. Після добового несення служби за вартовим розрахунком особовому складу надається дві доби відпочинку.

2.8. При організації охорони власності працівники міліції охорони несуть службу в одну зміну. Тривалість служби встановлюється залежно від часу охорони об'єктів, визначеного договором, але не більше 16 годин за зміну, в т.ч. у святкові та вихідні дні.

Враховуючи регіональні особливості підрозділів охорони, значну віддаленість об'єктів охорони від місць постійного проживання особового складу, за проханням працівників міліції охорони, за умов дотримання вимог трудового законодавства та під особисту відповідальність керівників підрозділів охорони, тривалість несення служби нарядами міліції охорони може бути продовжена до 24 годин.

2.9. У разі підключення об'єктів, що охороняються нарядами міліції, до ПЦС начальник підрозділу охорони вносить пропозиції про переведення їх у режим роботи ГЗ ПЦС з відповідними змінами у штатному розписі.

2.10. Для управління нарядами міліції охорони, реагування на зміну ситуації, обліку (збереження) зброї, боєприпасів до неї у підрозділах охорони створюються чергові частини. Організація їх роботи здійснюється у відповідності до вимог наказів МВС України та штатів чергових частин ДДСО при МВС України, управлінь-відділів ДСО при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, містах Севастополі та Кривому Розі, відділів ДСО при міськ-, райорганах внутрішніх справ (додаток 7).

3.1. Особовий склад міліції охорони прибуває на службу за графіком.

3.2. При заступанні в наряд працівники міліції прибувають за 30 хвилин до інструктажу до місця його проведення у встановленій формі одягу, маючи при собі службове посвідчення, свисток, ліхтарик, блокнот, авторучку, водій - посвідчення водія та інші документи, що дозволяють керування службовим транспортом. Командний склад підрозділів міліції охорони забезпечує наряди ГЗ ПЦС оперативними паспортами нарядів міліції груп затримання пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони (додаток 8).

3.3. Згідно із функціональними обов'язками особового складу полку (батальйону, роти, взводу) міліції управління (відділу, відділення) Державної служби охорони при МВС України (додаток 9) командний склад міліції охорони забезпечує своєчасне прибуття нарядів на інструктаж, перевіряє їх готовність, зовнішній вигляд, справність транспорту та вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків. Перед інструктажем проводиться медичний огляд міліціонерів-водіїв.

3.4. Щодо кожного працівника міліції приймається рішення про видачу (невидачу) йому зброї, яке заноситься до книги нарядів (додаток 10).

3.5. Працівники, які заступають на службу, до проведення інструктажу отримують табельну зброю, службові книжки, маршрутні картки, бортові журнали, засоби зв'язку, контролю, спеціальні засоби індивідуального захисту та активної оборони.

Командир (відповідальний або посадова особа, яка перебуває на добовому чергуванні) підрозділу охорони, з дозволу якого працівники міліції отримали табельну зброю, несе персональну відповідальність за її збереження та повернення до чергової частини після закінчення служби.

3.6. Інструктаж нарядів проводиться керівним складом або відповідальним по підрозділу охорони згідно із планом проведення інструктажу з особовим складом, що заступає на службу (додаток 11). В його проведенні можуть брати участь працівники МВС, ГУМВС, УМВС, УДСО (ВДСО) та міськ-, райорганів внутрішніх справ.

3.7. Особа, яка проводить інструктаж, доповідає особовому складу оперативну ситуацію, ставить завдання кожному наряду на весь період служби та визначає порядок їх виконання, перевіряє знання ними прав та обов'язків, окремих положень нормативних актів, що регламентують діяльність міліції охорони та органів внутрішніх справ, правил застосування зброї, спеціальних засобів, відпрацьовує ввідні завдання з охорони конкретних об'єктів.

3.8. Інструктаж закінчується відданням наказу про заступання на службу.

4.1. Працівник міліції охорони, призначений у наряд, підпорядковується командирові відділення (старшому наряду), черговому (відповідальному) по підрозділу охорони. Під час охорони об'єктів працівник зобов'язаний:

4.1.1. Знати функціональні обов'язки, порядок несення служби, розташування об'єктів, що охороняються, їх особливості, вразливі для нападу місця та дислокацію суміжних нарядів охорони.

Суворо дотримуватись вимог чинного законодавства, проявляти культуру та чемність у спілкуванні з громадянами.

4.1.2. Прибути після інструктажу на пост, прийняти майно та службову документацію згідно з описом, оглянути об'єкт, переконатися у справності системи сигналізації, наявності замків на дверях, освітлення, цілісності печаток (пломб), вікон, люків та пожежного інвентарю. Прийняти об'єкт під охорону в порядку, визначеному договором, із записом в журналі приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби з охорони (додаток 12), про що доповісти черговому по підрозділу охорони.

4.1.3. У разі несправності систем сигналізації поінформувати чергового підрозділу охорони.

При пошкодженні огорожі, дверей, замків, печаток та пломб, виявленні слідів проникнення на об'єкт (приміщення з особистим майном громадян) негайно доповісти черговому підрозділу охорони. Відповідальний підрозділу охорони в присутності наряду міліції, власника об'єкта (приміщення з особистим майном громадян) або його довіреної особи здійснює їх перезакриття. Про відчинення об'єкта (квартири) у двох примірниках складається акт перезакриття об'єкта (квартири) (додаток 13), один примірник якого залишається власнику об'єкта (приміщення з особистим майном громадян).

4.1.4. Пильно охороняти об'єкт, здійснювати перепускний режим, допускаючи на територію об'єкта осіб тільки за наявності перепусток, перевіряти їх документи на право виносу (вивозу) матеріальних цінностей. Вести відповідний облік у журналі обліку разових перепусток (додаток 14).

4.1.5. Здійснювати приймання (здавання) об'єкта охорони матеріально-відповідальними особами згідно із записами у журналі приймання-здавання приміщень об'єкта охорони матеріально відповідальними особами (додаток 15).

4.1.6. Доповідати згідно з затвердженим командиром підрозділу міліції охорони графіком черговому по підрозділу охорони або відповідальному черговому про результати несення служби.

4.1.7. Дотримуватися графіка руху по маршруту з відміткою технічного контролю або контрольних жетонів.

4.1.8. У разі виявлення на об'єкті охорони сторонніх осіб доповісти черговому підрозділу міліції охорони і вжити заходів щодо їх затримання.

4.1.9. При виявленні загорання на об'єкті негайно повідомити пожежну охорону, доповісти черговому по підрозділу охорони і, дотримуючись особистої безпеки, вжити заходів щодо евакуації людей та цінностей, ліквідації пожежі, не послаблюючи спостереження за іншими об'єктами охорони.

4.1.10. У разі вчинення в межах маршруту порушення громадського порядку доповісти черговому (відповідальному) по підрозділу міліції охорони, вжити заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у їх скоєнні. У разі потреби відхилення від маршруту для вирішення службових питань доповісти черговому (відповідальному) по підрозділу міліції охорони на ПЦС.

4.1.11. Сприяти нарядам цивільної охорони. У нічний час перевіряти несення служби зазначеними працівниками охорони в межах маршруту.

4.1.12. Дотримуватися правил радіообміну і дорожнього руху.

4.2. Працівнику міліції охорони під час несення служби забороняється:

4.2.1. Приймати під охорону об'єкти (приміщення), не вказані в дислокації поста.

4.2.2. Допускати на об'єкт сторонніх осіб, знайомих, у т.ч. колишніх та вільних від служби працівників органів внутрішніх справ.

4.2.3. Залишати без нагляду, передавати або показувати зброю та спеціальні засоби. Без потреби діставати зброю із кобури та досилати патрон у патронник, розбирати її, направляти у бік людей, транспорту та будівель.

4.2.4. Самовільно залишати місце служби, змінювати порядок її несення, відволікатись від виконання обов'язків та послаблювати пильність (спати, читати, приймати їжу в невстановлений час), одержувати від сторонніх осіб будь-які предмети (пакунки, пакети, конверти тощо).

4.2.5. Заходити без службової потреби в житлові будинки, їдальні, магазини, клуби, ресторани, кафе та інші приміщення.

4.2.6. Порушувати правила радіообміну, викликати центральну радіостанцію під час її переговорів з іншими станціями, вести особисті (приватні) розмови по радіозв'язку та відключати радіостанцію.

5.1. Охорона об'єктів, підключених на ПЦС, та реагування на спрацювання сигналізації забезпечуються нарядами груп затримання підрозділів міліції охорони у взаємодії з підрозділами господарювання в області охорони згідно із взятими на себе зобов'язаннями.

5.2. Кількість нарядів ГЗ ПЦС визначається підрозділом міліції ДСО з урахуванням надійності перекриття ними території з об'єктами, що підключені до ПЦС, їх концентрації, інтенсивності спрацювань засобів сигналізації, своєчасного їх прибуття на сигнали тривоги та самоокупності цих нарядів.

5.3. Наряди ГЗ ПЦС:

5.3.1. Реагують на сигнал "Тривога", що надійшов з об'єктів (приміщень з особистим майном громадян), здійснюють їх огляд та блокування. У разі проникнення на об'єкт доповідають черговому підрозділу охорони, виявляють та затримують правопорушників. Пересування наряду фіксується у бортовому журналі службового автомобіля відділу (відділення) ДСО при міськ-, райвідділі внутрішніх справ (додаток 16).

5.3.2. Здійснюють охорону місць скоєння надзвичайних подій, встановлення очевидців до прибуття оперативної групи міськ-, райоргану.

5.3.3. Беруть участь у перезакритті об'єктів після спрацювання ОПС спільно з уповноваженими представниками суб'єктів господарювання у галузі охорони, з якими укладені відповідні цивільно-правові угоди. Здійснюють охорону об'єктів, які після спрацювання з технічних причин не прийняті під спостереження ПЦС.

5.3.4. Вживають заходів для ліквідації пожежі у разі виявлення загорання, попередньо повідомивши про це пожежну охорону та власника об'єкта.

5.4. ГЗ ПЦС комплектуються з трьох працівників (молодший інспектор, міліціонер або міліціонер-кінолог із службовим собакою, міліціонер-водій). Допускається змішаний наряд - у разі заміни міліціонера-водія водієм цивільної охорони.

ГЗ ПЦС можуть комплектуватися у складі двох працівників міліції охорони: молодший інспектор-кінолог або міліціонер-кінолог зі службовим собакою та міліціонер-водій, за письмовим розпорядженням керівника підрозділу ДСО з урахуванням особливостей та оперативної обстановки на його території: молодший інспектор або міліціонер і міліціонер-водій.

5.5. При надходженні сигналу "Тривога" черговий ПЦС негайно передає його наряду ГЗ ПЦС та черговому по підрозділу міліції охорони, який у разі потреби інформує чергового ОВС.

5.6. Після прибуття до об'єкта наряд ГЗ ПЦС:

5.6.1. Оцінює ситуацію, дотримуючись заходів безпеки, обстежує об'єкт, визначає причину надходження сигналу, про що інформує чергового підрозділу охорони. Під час обстеження особовий склад ГЗ ПЦС підтримує між собою постійний зв'язок та страхує один одного.

5.6.2. У разі проникнення на об'єкт старший групи затримання доповідає про це черговому підрозділу охорони, блокує об'єкт силами наряду та вживає заходів щодо затримання порушників.

5.7. У разі вчинення на об'єкт, що охороняється, розбійного нападу з використанням зброї, захопленням заручників керівництвом ГУМВС, УМВС вводяться спеціальні оперативні плани. Знешкодження озброєних злочинців проводиться спеціальними підрозділами органів внутрішніх справ.

5.8. Охорона об'єктів, що з технічних причин тимчасово не можуть охоронятись ПЦС (після спрацювання сигналізації, обезструмлення, пошкодження телефонних ліній тощо), здійснюється за рахунок передислокації маршрутів та резервними нарядами підрозділу охорони.

5.9. З метою забезпечення надійної охорони об'єктів та оперативного прибуття до них нарядів ГЗ ПЦС розробляються маршрути їх руху з визначенням центрів зони, до яких ГЗ ПЦС повертаються після відпрацювання "Тривоги".

5.10. Працівники міліції охорони, які задіяні в нарядах ГЗ ПЦС, несуть службу в одну зміну. Тривалість несення служби встановлюється залежно від часу охорони об'єктів, визначеного договорами, але не більше 16 годин за зміну, в т.ч. у святкові та вихідні дні.

5.11. Як виняток, тривалість несення служби працівниками нарядів ГЗ ПЦС може бути продовжена до 24 годин згідно з вимогами п. 2.8 цієї Інструкції.

5.12. Після зміни нарядів відповідальний по підрозділу спільно з керівництвом ПЦС підводить підсумки служби, вживає заходів до усунення недоліків та доповідає керівнику про стан охорони об'єктів. До заступання на службу нового наряду зміна попереднього наряду забороняється.

6.1. З метою забезпечення взаємодії між нарядами органу внутрішніх справ, постійної боєздатності груп затримання ПЦС, своєчасного їх прибуття та кваліфікованих дій на об'єктах, координації дій нарядів черговими частинами підрозділів охорони (або ПЦС) організовуються оперативно-тактичні навчання.

6.2. Метою навчань має бути:

6.2.1. Набуття та вдосконалення працівниками навиків правильних дій в екстремальних умовах, перевірка боєготовності сил і засобів.

6.2.2. Поєднання теоретичних знань з практичними діями працівників.

6.2.3. Розвиток у працівників ініціативи, самостійності, вміння оцінювати ситуацію, приймати рішення та швидко його реалізовувати.

6.2.4. Удосконалення взаємодії всіх нарядів міліції.

6.2.5. Перевірка технічного стану транспортних засобів, оперативної техніки, засобів зв'язку та сигналізації.

6.3. Зміст, масштаб і прийоми навчань можуть бути різноманітними, але в усіх випадках повинні проводитися з наближенням до реальних умов.

6.4. У ході підготовки навчань визначаються тема та порядок їх проведення, складається план. У плані зазначаються час і місце проведення, навчальні питання, склад і обов'язки керівників, посередників та умовних злочинців, дії учасників та матеріальне забезпечення навчань. До плану додаються ввідні завдання.

6.5. Керівництво навчанням покладається на командира підрозділу охорони або одного із його заступників, а безпосередня організація (проведення) та документування - на одного із командирів.

6.6. У період проведення навчань і тренувань вживаються вичерпні заходи безпеки їх учасників, а також оперативне реагування на реальні сигнали засобів сигналізації, що надходять з об'єктів, які охороняються. Особлива увага приділяється відпрацюванню чітких і професійних дій нарядів міліції для припинення швидкоплинних (ривкових) крадіжок.

6.7. Оперативно-тактичні навчання є відпрацюванням на місцевості нарядами міліції, вільними від служби, сигналу "Тривога", що надходить з об'єктів, які підключені на ПЦС. Навчання починаються зі схематичним ознайомленням порядку його проведення та послідовності дій нарядів.

6.8. Практичне відпрацювання дій за сигналом "Тривога" передбачає подання сигналу тривоги з об'єкта, спостереження за діями нарядів ГЗ ПЦС за допомогою відео-, фото-, кіноапаратури.

6.9. Сигнали тривоги про проникнення та пожежу можуть бути дані з будь-яких об'єктів і на різні ПЦС. Імітація проникнення на об'єкт, що охороняється, проводиться в присутності представника Власника шляхом відчинення дверей, вікон. Якщо ж спрацювання сигналізації можливо викликати іншим способом, представник Власника не запрошується. Імітація проникнення в квартиру проводиться лише в присутності її власника. Пожежа імітується увімкненням сигналізації або по телефону.

6.10. Після прибуття груп і нарядів на місце події керівником навчання або посередниками ускладнюється ситуація шляхом подання ввідних завдань, що забезпечують імітацію оперативної ситуації, максимально наближеної до реальної, з швидкоплинністю її розвитку.

6.11. Рекомендується відпрацювати питання, пов'язані не тільки з визначенням меж місця події та його охороною, але й затриманням злочинців, поданням допомоги потерпілим, виявленням очевидців події.

6.12. Поряд з цим оцінюються дії особового складу. До критеріїв їх дій належать оперативність реагування на сигнал тривоги; укомплектованість та екіпіровка груп затримання, наявність службових собак; блокування об'єкта, вміння діяти (керувати нарядами) на місці події; справність автотранспорту, засобів зв'язку, іншої спеціальної техніки, взаємодія між нарядами ГЗ ПЦС, черговою частиною та оператором ПЦС.

6.13. На заключному етапі проводиться обговорення (розгляд) навчань, у ході якого оцінюються дії наряду, позитивні та негативні сторони, дається оцінка готовності особового складу до практичного вирішення завдань у складних умовах, відзначається активність та ініціатива окремих працівників. Особлива увага зосереджується на роз'ясненні учасникам допущених ними помилок, їм надається можливість брати активну участь в обговоренні навчань, аналізувати та оцінювати свої дії.

6.14. Посередники рапортом доповідають керівникові навчання про дії нарядів і служб, що брали участь в оперативно-тактичному навчанні. Підсумки розглядаються на оперативній нараді.

6.15. Оперативно-тактичні навчання проводяться:

6.15.1. УДСО (ВДСО) у взаємодії з територіальними підрозділами ОВС в регіонах щорічно під час проведення МНС України комплексних навчань на об'єктах життєзабезпечення з питань протидії терористичним проявам і посяганням.

6.15.2. Підрозділами охорони щоквартально з кожним нарядом ГЗ ПЦС, Служби інкасації, СПМО "Титан".

Представниками апаратів УДСО (ВДСО) спільно з керівниками підрозділів - щомісяця.

6.16. Організація проведення усічених тренувань.

6.16.1. Усічені тренування проводяться для перевірки правильних дій нарядів міліції ДСО при реагуванні їх на сигнали "Тривоги" з об'єктів, які нещодавно прийняті під охорону.

6.16.2. Начальники підрозділів охорони та їх заступники проводять тренування не менше одного разу на місяць. Інші керівники - на розгляд начальника підрозділу охорони.

6.16.3. Навчальні тривоги реєструються в журналі, що зберігається на ПЦС, та в бортових журналах ГЗ ПЦС. Результати їх проведення доповідаються окремим рапортом.

6.16.4. Відпрацювання дій для вирішення завдань особовим складом ГЗ ПЦС на місцях подій здійснюється за спеціально розробленим графіком. Графік складається керівником підрозділу ДСО. Особи, відповідальні за їх проведення, визначаються наказом.

6.16.5. Згідно з графіком на відпрацювання практичних дій складається план-завдання усічених тренувань з відпрацювання практичних дій груп затримання підрозділу ДСО при надходженні сигналу "Тривога" з об'єктів (квартир), які охороняються (додаток 17).

6.17. Відповідальність за проведення штабних, оперативно-тактичних навчань, усічених тренувань покласти на одного із заступників начальника УДСО-ВДСО.

7.1. Контроль за несенням служби нарядами міліції охорони є дієвим засобом зміцнення дисципліни та надання їм практичної допомоги.

7.2. Контроль здійснюється шляхом проведення гласних і негласних перевірок несення служби нарядами міліції охорони. Перевірки проводяться згідно з графіком (графіки негласних перевірок складаються окремо).

7.3. Фізичні перевірки плануються (проводяться) у кількості, що забезпечує на професійному рівні виконання нарядами міліції охорони службових завдань з надання послуг охорони, але не менше одного разу на зміну.

7.4. Перевірки несення служби мають бути раптовими, дієвими, без сталого порядку (послідовності) їх проведення.

7.5. Поряд з фізичними перевірками несення служби нарядами проводиться контроль з використанням телефонного та радіозв'язку, технічних засобів (далі - КНС), контрольних приладів та систем визначення місцезнаходження нарядів міліції, напрямку їх руху тощо.

7.6. Про час та результати здійснених перевірок працівник міліції охорони невідкладно інформує чергового підрозділу охорони.

7.7. Контроль за несенням служби нарядами міліції охорони здійснюють:

7.7.1 Керівний склад ДДСО при МВС України, УДСО (ВДСО).

7.7.2. Начальницький (керівний) склад районних (міжрайонних) відділів (відділень), відповідальні чергові ДСО.

7.7.3. Працівники ДДСО при МВС України, УДСО (ВДСО), в т.ч. особи цивільного складу цих підрозділів, які не віднесені до п. 7.7.1 Настанови, мають право на перевірку несення служби нарядами охорони (за напрямками), за наявності службових посвідчень та приписів на право перевірки несення служби нарядами міліції Державної служби охорони при МВС України (додаток 18).

7.7.4. Право на перевірку нарядів міліції за посвідченнями мають Міністр внутрішніх справ України, його заступники, начальник ДДСО при МВС України та його заступники, начальники ГУМВС, УМВС, начальники УДСО (ВДСО), їх заступники та відповідальні чергові підрозділів ДСО.

7.7.5. На постах міліції охорони, де відсутні підрозділи ДСО, для здійснення контролю за несенням служби за мотивованим поданням начальників обласних управлінь (відділів) ДСО згідно з нормативними вимогами МВС України за окремими розпорядженнями залучаються працівники територіальних органів внутрішніх справ.

7.7.6. Особи, які перевіряють несення служби нарядами міліції охорони, зобов'язані знати оперативну ситуацію в районі, на об'єктах, що охороняються, об'єктивно оцінювати несення служби, навчати працівників міліції прийомам несення служби та надавати їм практичну допомогу.

7.7.7. У разі надходження під час перевірки сигналу про спрацювання засобів ОПС, вчинення правопорушень перевірка припиняється, а наряди направляються на відпрацювання вказаних сигналів.

7.7.8. При виявленні недоліків особа, яка здійснює перевірку, припиняє її та вживає заходів для їх усунення.

7.7.9. У разі відсутності інформації від наряду міліції (фізична перевірка, радіотелефонний зв'язок, засоби технічного контролю тощо) більше двох годин, вживаються заходи щодо встановлення місця його знаходження.

7.7.10. Забороняється перевіряти несення служби шляхом спроб відібрати зброю та способами, що можуть призвести до нещасних випадків, здійснювати перевірку нарядів Служби інкасації, СПМО "Титан" під час завантаження (розвантаження), супроводження грошових коштів, цінних паперів, вантажів та нарядів, які забезпечують безпеку фізичних осіб.

7.8. При перевірках організації та несення служби вивчаються:

7.8.1. Підстави здійснення охоронних заходів.

7.8.2. Використання сил та засобів підрозділу міліції охорони.

7.8.3. Підготовка, порядок допуску до служби особового складу, якість проведення їх інструктажів.

7.8.4. Управління нарядами, своєчасність доведення інформації про зміни в оперативній ситуації.

7.8.5. Порядок взаємодії з міськ-, райорганами внутрішніх справ.

7.8.6. Дотримання системи контролю та її ефективність.

7.8.7. Наявність наряду на маршруті (посту), його озброєння, наявність спецзасобів та засобів зв'язку. Забезпечення перепускного режиму та охорони об'єкта. Знання оперативної ситуації.

7.8.8. Зовнішній вигляд, форма одягу та наявність службових посвідчень.

7.8.9. Збереження службової документації, зброї, спеціальних засобів, засобів зв'язку, службового автотранспорту та іншого майна.

7.8.10. Якість виконання особовим складом службових завдань, знання функціональних обов'язків, нормативних актів, що регламентують охоронну діяльність, дотримання дисципліни, законності та культури в роботі.

7.8.11. Реагування нарядів міліції охорони на повідомлення громадян про порушення громадського порядку та злочини.

7.8.12. Реагування нарядів міліції охорони на сигнали "Тривога".

7.8.13. Технічний стан службового автотранспорту, його укомплектованість та відповідність записів про його експлуатацію.

7.8.14. Робота засобів зв'язку, підтримання зв'язку з черговим підрозділу міліції охорони, ПЦС та періодичність ведення радіообміну.

7.8.15. Наявність та працездатність охоронно-пожежної сигналізації.

7.8.16. Наявність на посту (маршруті) атестата безпеки та відповідність умов несення служби вимогам безпеки.

7.8.17. Наявність та якість ведення документації на посту охорони.

7.9. Під час перевірки вивчається знання нарядами міліції охорони:

7.9.1. Порядку несення служби, обов'язків з охорони об'єктів та запобігання правопорушенням і припинення їх у місцях несення служби.

7.9.2. Особливостей перепускного режиму на об'єкті (за наявності).

7.9.3. Оперативної ситуації в місті (районі) та місцях несення служби.

7.9.4. Особливостей об'єктів охорони, стан їх технічної укріпленості.

7.9.5. Особливостей служби із службовим собакою.

7.9.6. Правил і порядку застосування зброї та спеціальних засобів.

7.9.7. Заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

7.9.8. Вимог статутів, настанов, інших документів, що регламентують діяльність міліції охорони під час надання охоронних послуг.

7.9.9. Правил дорожнього руху (водіями) та найкоротших маршрутів до об'єктів (для Служби інкасації - маршрути руху до об'єктів, де виконуються договори з інкасації, дії інкасаторів при вчиненні ДТП).

7.9.10. Основних принципів дії приладів та датчиків, уміння визначати їх працездатність, розподіл сигнальних ламп на об'єктах, що охороняються, місця розташування енерговводів, засобів пожежогасіння.

7.10. Негласна перевірка

7.10.1. Негласна перевірка - таємне спостереження за несенням служби працівниками міліції охорони на постах (маршрутах), де для цього є можливості (визначається командиром підрозділу).

7.10.2. Негласні перевірки плануються кожного місяця, з них 50 відсотків - у нічний час. Їх кількість визначається керівником підрозділу ДСО.

7.10.3. Негласна перевірка триває не менше години і завершується гласною.

7.10.4. Під час негласної перевірки перевіряється:

7.10.4.1. Наявність наряду міліції охорони на маршруті (посту), місці його постійної дислокації (центрі зони) та порядок несення служби.

7.10.4.2. Дотримання графіка огляду об'єктів та Правил дорожнього руху.

7.10.4.3. Реагування на порушення громадського порядку.

7.10.4.4. Дотримання нарядом пильності, послідовність його дій та реагування. Виявлення сторонніх осіб та підозрілих (небезпечних) предметів.

7.10.4.5. Дотримання дисципліни, законності та культури в роботі.

7.10.5. Для негласного контролю можуть використовуватись прилади нічного бачення, відеокамери, біноклі, радіостанції тощо.

7.10.6. У разі виявлення грубих порушень несення служби негласна перевірка припиняється та вживаються заходи до їх усунення.

7.11. Транспортні витрати для перевезення працівників на пости та проведення перевірок вносяться до тарифів послуг охорони. Умовою охорони цих об'єктів може бути виділення транспорту власником. Віддалені пости забезпечуються додатково сигналізацією, радіотелефонним зв'язком.

7.12. Облік результатів контролю за несенням служби:

7.12.1. За результатами проведених перевірок несення служби особа, яка їх здійснила, вносить відповідний запис у службову (постову) книжку, бортовий журнал ГЗ ПЦС, журнал приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби з охорони.

7.12.2. Особа, яка здійснила негласну перевірку, доповідає її результати рапортом керівнику, який призначив перевірку, із зазначенням часу, місця та хронометражу дій (поведінки) нарядів під час перевірки.

7.13. Форма реалізації результатів перевірок:

7.13.1. Заслуховування звітів начальників (командирів) та міліціонерів.

7.13.2. Видання наказів про усунення недоліків і покарання винних.

7.13.3. Розроблення заходів щодо вдосконалення служби.

7.13.4. Надання практичної допомоги в організації служби, перегляд порядку несення служби, дислокацій, графіків та маршрутів руху тощо.

7.13.5. Перегляд тактики несення служби.

7.14. Результати перевірок організації (несення) служби розглядаються:

7.14.1. Командним складом підрозділів міліції охорони - щоденно з черговою зміною та щомісяця - на службових нарадах.

7.14.2. Керівництвом УДСО (ВДСО) - щоквартально.

7.15. Підведення підсумків несення служби нарядами міліції проводиться лише після її закінчення.

8.1. Наряди підрозділів Служби інкасації, охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться (далі - Служба інкасації) під час надання послуг охорони, здійснюють виїзди за межі регіонів дислокації.

8.2. УДСО (ВДСО) Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, областей для виїзду нарядів Служби інкасації за межі регіону оформляють за добу необхідні документи, надсилають інформацію про відрядження спеціальним повідомленням про надання охоронних послуг, пов'язаних з виїздом наряду служби інкасації за межі регіону дислокації підрозділу охорони (додаток 19), до Департаменту ДСО (при терміновому виїзді - інформація передається негайно після підготовки документів).

УДСО (ВДСО) міст Києва та Севастополя надсилають інформацію про відрядження спеціальним повідомленням про надання охоронних послуг, пов'язаних з виїздом наряду служби інкасації за межі регіону дислокації підрозділу охорони до Департаменту ДСО при виїздах нарядів Служби інкасації відповідно за межі Київської області та Автономної Республіки Крим. У зазначених підрозділах охорони ведуться журнали обліку виїздів нарядів Служби інкасації в межах указаних регіонів.

8.3. Для здійснення контролю за нарядами Служби інкасації, що виїжджають у відрядження, інформація окремим повідомленням (додаток 20) надсилається до підрозділів охорони, територією яких проходить маршрут руху.

8.4. Інформація, що надійшла до підрозділу міліції охорони про перебування на їх території нарядів Служби інкасації іншого регіону, підлягає передаванню до чергової частини УДСО (ВДСО) та до Департаменту ДСО.

8.5. Інформація про укладення чи розірвання договорів підрозділами Служби інкасації на здійснення інкасації грошових коштів у триденний термін надсилається до Департаменту ДСО за встановленою формою: інформаційне повідомлення про укладення (розірвання) договорів на здійснення інкасації грошових коштів (додаток 21).

Інформація про виїзди нарядів за межі дислокації підрозділів вноситься Департаментом ДСО до бази даних. Дані про перебування на території регіону нарядів Служби інкасації фіксуються в Журналі обліку інформації перебування нарядів на території області (району, міста) (додаток 22), який ведеться в черговій частині підрозділу охорони.

8.6. Обов'язки нарядів Служби інкасації:

8.6.1. Наряд Служби інкасації, який прибув до пункту призначення іншого регіону, зобов'язаний повідомити територіальний підрозділ охорони про прибуття, результати несення служби, місцезнаходження, орієнтовний час перебування, склад наряду, озброєння та автотранспорт.

8.6.2. У разі непередбаченої зупинки наряду на період більше 8 годин старший наряду зобов'язаний повідомити про місцезнаходження та причину затримки територіальний підрозділ охорони і підрозділ підпорядкування. У разі потреби зброя та спеціальні засоби здаються на тимчасове зберігання до кімнати зберігання зброї територіального органу внутрішніх справ.

8.6.3. Після виконання охоронних заходів, у разі неможливості повернення до місця дислокації або до вирішення питання про від'їзд, старший наряду Служби інкасації організовує здавання до чергової частини підрозділу міліції охорони вогнепальної зброї та спеціальних засобів.

8.6.4. У разі відсутності за місцем виконання охоронних функцій підрозділу охорони старший наряду зобов'язаний інформувати чергову частину регіонального управління (відділу) охорони регіону.

8.6.5. Під час перевірки служби старший наряду має пересвідчитись про наявність у особи, яка перевіряє, припису, службового посвідчення, та надати відповіді на поставлені питання.

8.7. Порядок здійснення контролю за несенням служби нарядами при виїздах за межі дислокації підрозділу охорони:

8.7.1. Після отримання інформації (п. 8.3) підрозділи охорони проводять обов'язкову фізичну перевірку нарядів Служби інкасації, які перебувають на їх території більше 8 годин, та технічну перевірку нарядів, які прибули в кінцевий пункт.

8.7.2. Для контролю за несенням служби залучаються працівники обласних та районних підрозділів охорони згідно з приписом.

8.7.3. Результати перевірок відображаються у книгах наряду, доповідаються рапортом, який розглядається керівництвом підрозділу охорони регіону. При виявленні недоліків під час перевірки рапорти надсилаються до відділення з організації інкасації та охорони грошових коштів, що перевозяться, Департаменту ДСО. Інформація про невихід на зв'язок наряду Служби інкасації передається до Департаменту ДСО.

8.7.4. Про прибуття наряду Служби інкасації з відрядження протягом доби інформується відділення з організації інкасації та охорони грошових коштів, що перевозяться, Департаменту ДСО.

8.8. Під час перевірок служби нарядів Служби інкасації вивчається:

8.8.1. Екіпірування наряду та його зовнішній вигляд.

8.8.2. Наявність та умови зберігання зброї, спецзасобів і засобів зв'язку.

8.8.3. Знання правил та порядку застосування зброї і спецзасобів.

8.8.4. Якість виконання обов'язків, дотримання законності і дисципліни.

8.8.5. Знання нормативних документів, що регламентують діяльність Служби інкасації, та порядок несення служби.

8.8.6. Стан здоров'я особового складу.

8.8.7. Стан транспорту. Знання водіями Правил дорожнього руху.

8.9. У разі потреби перевіряльник надає наряду практичну допомогу.

8.10. У разі виявлення порушень під час несення служби перевіряльник вживає вичерпних заходів щодо їх усунення.

9.1. З метою забезпечення особистої безпеки працівників міліції під час виконання службових обов'язків з надання послуг охорони, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку обов'язковою умовою має бути складений для конкретного наряду міліції (поста, маршруту) безпосереднім командиром та затверджений керівником підрозділу атестат безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій (додаток 23).

9.2. Атестат безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій складається у двох примірниках, один з яких додається до літерної справи, другий - зберігається на посту (маршруті).

9.3. Атестат безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій готується до укладення договору, згідно з вимогами, внесеними власнику актом обстеження технічної укріпленості об'єкта, та згідно з вимогами Переліку умов безпеки працівників органів внутрішніх справ під час виконання охоронних функцій (додаток 24).

9.4. У подальшому атестат безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій складається у разі внесення змін до укладеної угоди чи зміни обставин її виконання.

9.5. За кожним постом (маршрутом) міліції наказом начальника підрозділу закріплюються посадові особи, на яких покладається персональна відповідальність за підготовку атестата безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій та організацію роботи щодо приведення місць несення служби у відповідність до вимог Інструкції.

9.6. Відповідальність умов несення служби вимогам атестату безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій перевіряється керівниками (командирами) підрозділів охорони не рідше одного разу на півріччя.

9.7. У разі виявлення порушень інформується керівник (командир) підрозділу охорони та вживаються заходи для усунення недоліків.

10.1. Установити, що працівники міліції є основними виконавцями за договорами охорони, при наявності вакантних посад та у вільний від основної роботи час можуть працювати за сумісництвом у тому ж або іншому підрозділі охорони.

10.2. Тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу в розмірі, визначеному в розрахунку до договору за надані охоронні послуги, в межах фонду оплати праці.

Ці вимоги не поширюються на виконання обов'язків за договорами, які носять разовий характер, із забезпечення охорони громадського порядку в місцях проведення масових заходів комерційного характеру.

10.3. Залучення до охоронної діяльності за сумісництвом вважається несення служби у вільний від служби час з охорони об'єктів, цінних вантажів, грошових коштів та інших цінностей, що перевозяться, за договорами у складі варти, екіпажу, патруля, на контрольно-пропускному пункті, а також виконання організаційних заходів щодо обліку роботи та контролю за несенням служби працівниками, залученими до охорони, згідно з договором.