• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження "Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"

Міністерство транспорту України  | Наказ, Інструкція, Правила від 28.07.1998 № 297 | Документ не діє
Багаж, у випадку прослідування його далі станції висадки пасажира, повертається безплатно на підставі телеграми начальника станції (вокзалу), де пасажир був видалений;
в) при виявленні перевезення пасажиром заборонених до перевезення предметів та речовин і відмові видалити їх з поїзда.
У цьому разі на проїзних документах проставляється відмітка: "Неправильне перевезення ручної поклажі".
Повернення платежів за непрослідувану відстань поїздки здійснюється згідно з пунктом 9.2.4 цих Правил.
2.21. Проїзд станції призначення
2.21.1. Провідники вагонів зобов'язані попереджувати пасажирів не пізніше як за 30 хвилин до прибуття поїзда до станції, вказаної у проїзному документі.
2.21.2. Про кожен випадок проїзду пасажира станції призначення складається акт за підписом начальника поїзда, провідника вагона і пасажира, який засвідчується штампом станції. Цим актом надається право пасажиру повернутися до станції призначення безкоштовно.
2.22. Повернення пасажирам використаних проїзних документів
2.22.1. Використані та погашені проїзні документи повертаються пасажирам за 30 хвилин до прибуття на станцію призначення пасажира.
Провідник вагона та пасажир повинні пересвідчитись у тому, що пасажир отримав той документ, який він пред'явив при посадці до вагона. Пасажир зобов'язаний зберігати проїзний документ до виходу на перон.
2.22.2. Видавати проїзні документи особам, що не здійснювали поїздку за ними, забороняється.
2.22.3. Якщо пасажир відмовляється від отримання свого використаного проїзного документа, то провідник повинен розірвати його навпіл в присутності пасажира і зберігати до кінця поїздки пасажира.
2.23. Оформлення проїзду у поїзді
2.23.1. У виняткових випадках, з дозволу начальника поїзда дозволяється посадка пасажирів у поїзд, якщо вони не встигли придбати проїзні документи у касі. При цьому посадка дозволяється тільки у вагон, в якому знаходиться начальник поїзда, з наступним оформленням проїзду за квитанцією різних зборів: протягом 1 год. - з моменту відправлення поїзда з пункту формування (обороту) і протягом 30 хвилин - із проміжних станцій, без стягнення штрафів.
( Абзац перший пункту 2.23.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
За вказаний відтинок часу начальник поїзда зобов'язаний оформити проїзд пасажиру. До отримання місць із бюро з розподілу місць начальник поїзда може оформити проїзд таких пасажирів на місця, виділені зі спеціальною метою, або на місця пасажирів, які не з'явились на станції відправлення поїзда. Пасажирам забороняється залишати штабний вагон без оформлення квитанції різних зборів і сплати вартості проїзду.
2.24. Нещасний випадок з пасажиром
2.24.1. Про всі нещасні випадки з пасажиром, а також травми, тілесні пошкодження, що сталися з пасажиром на вокзалі чи в поїзді, представник суб'єкта господарювання зобов'язаний скласти акт та вручити його пасажиру.
У разі смерті пасажира або тяжких тілесних пошкоджень акт видається близьким родичам.
В акті зазначаються прізвище, ім'я та по батькові пасажира, номер поїзда, вагона та місця, в якому їхав (чи мав їхати) пасажир, номер і серія проїзного документа, дата та час випадку, обставини його, ким надана перша медична допомога.
Акт підписує працівник, відповідальний за його складання, та свідки (не менше двох), завіряє штампом начальника станції (начальника поїзда).
Один примірник акта після підписання залишається у справах суб'єкта господарювання, а другий - видається пасажиру або його рідним.
Форма акта вміщена в додатку 4.
( Пункт 2.24.1 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.24.2. Представник суб'єкта господарювання повинен видати довідку потерпілому, що мав право на безплатний проїзд без проїзного документа, із зазначенням відомостей про страховика.
( Пункт 2.24.2 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.24.3. Не видається акт, коли нещасний випадок трапився з пасажиром за обставин, безпосередньо не пов'язаних з поїздкою, внаслідок скоєння пасажиром дій, за які передбачена кримінальна відповідальність.
Розділ 3. Зберігання та перевезення ручної поклажі та тварин
3.1. Правила перевезення ручної поклажі та тварин
3.1.1. До ручної поклажі належать предмети і речі, незалежно від виду упакування, що легко переносяться і за своїми розмірами без труднощів розміщаються у вагонах на місцях, що призначені для розміщення ручної поклажі. Кожний пасажир має право безплатно перевозити із собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, безплатний проїзний документ і 15 кг на дитячий. Перевезення ручної поклажі понад встановлену норму і перевезення без оплати собак та інших тварин, дозволених до перевезення, спричиняє накладення штрафу згідно з законодавством України. Сплата штрафу не звільняє пасажира від оплати вартості перевезення надлишкової вартості ручної поклажі.
( Пункт 3.1.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
3.1.2. Обов'язок турбуватися про цілісність та зберігання ручної поклажі, що перевозиться разом з пасажиром, покладається на пасажира. Однак провідники вагонів не звільняються від відповідальності вживати усіх залежних від них заходів для забезпечення схоронності поклажі пасажирів.
3.1.3. Начальник станції, відкритої для багажних операцій, зобов'язаний надати пасажирам безкоштовно і до посадки в вагон можливість зважування ручної поклажі та оплати перевезення надлишків ваги або здачі частини ручної поклажі для перевезення багажем за окрему плату.
Перевезення з дорослим пасажиром надлишкової ваги ручної поклажі вагою не більше ніж 14 кг оформляється з видачею пасажиру квитанції ЛУ-12 "а".
( Абзац другий пункту 3.1.3 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )( Пункт 3.1.3 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
3.1.4. Пасажиру надається право перевезти - безплатно, додатково до норми ручної поклажі при собі у плацкартному або купейному вагоні:
- ручну поклажу вагою до 50 кг на один додатково придбаний за повну вартість проїзний документ відповідного вагона;
- ручну поклажу до 150 кг в окремому купе з оплатою повної вартості усіх місць купе.
Ручна поклажа розміщується на місцях, для неї призначених, та на полицях для лежання, з виконанням вимог, передбачених Правилами поведінки громадян на залізничному транспорті, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України.
( Пункт 3.1.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
3.1.5. Кожен пасажир має право перевозити безплатно при собі понад встановлену норму ручної поклажі кімнатних птахів в клітках (не більше однієї клітки), портфель, дипломат або дамську сумку, бінокль, лижі та палиці до них, вудочки, фотоапарат, парасольку, відеокамеру, портативний магнітофон та інші дрібні речі.
( Абзац перший пункту 3.1.5 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Дозволяється перевозити при собі, за рахунок норми ручної поклажі пасажира, дитячі коляски, байдарки у розібраному стані, велосипеди в розібраному та впакованому стані (не більше одного) та інші речі, які за своїми розмірами можуть бути розташовані у вагоні на місцях, призначених для ручної поклажі.
( Абзац другий пункту 3.1.5 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Пасажири з обмеженими фізичними можливостями мають право перевозити безкоштовно при собі понад установлену норму ручної поклажі засоби переміщення (інвалідні коляски та ін.).
( Пункту 3.1.5 розділу 3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
3.1.6. У приміському сполученні кожний пасажир має право перевезти при собі безплатно ручну поклажу не більше 36 кг на квиток повний та пільговий і 15 кг на дитячий, а також додатково за окрему плату не більше 50 кг. Вартість перевезення додаткової ваги ручної поклажі у приміському сполученні становить вартість проїзду дорослого пасажира. Перевезення оплачується через квиткововидруковувальні машини і автомати з видачею пасажиру квитка як для проїзду дорослого пасажира.
( Пункт 3.1.6 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
Перевезення велосипедів у приміському сполученні здійснюється у тамбурі поїзда або виділених для цього місцях із оплатою перевезення відповідно до пункту 6.2.5.
( Пункт 3.1.6 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
3.1.7. До перевезення ручної поклажі у приміському сполученні допускаються також в рахунок норми безплатного провозу стандартні балони із газом пропан-бутан обсягом до 5 л, що використовуються для побутових потреб, які перебувають у технічно справному стані, що забезпечує безпеку перевезення, зокрема без витікання газу, а також рослини, саджанці та інші посадочні матеріали з обв'язаною кроною та упакованими кореневищами. Кожне місце такої поклажі не повинно перевищувати вагу 18 кг та висоту 1,5 м.
У районах, оголошених карантинними, вказані перевезення можуть здійснюватися тільки за пред'явленням власником карантинних документів.
( Пункт 3.1.7 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
3.1.8. Перевезення з собою непортативної апаратури (телевізорів, відеокамер, радіоприймачів, комп'ютерів та ін.) допускається не більше одного предмета на проїзний документ з оплатою, як за 30 кг багажу.
Вищеназвана апаратура розміщується:
- у вагонах зі спальними місцями - на місцях, зазначених у проїзному документі;
- у загальних вагонах пасажирських поїздів та в пасажирських вагонах приміських поїздів - на верхній полиці вагона;
- у вагонах електро- та дизель-поїздів - на підлозі першого купе.
Не приймаються до перевезення в будь-якому вагоні апаратура та інші предмети, розміри яких за сумою трьох вимірів перевищують 180 см.
Крім того, до перевезення у вагонах зі спальними місцями не приймається апаратура, яка за своїми розмірами ширша, аніж отвір дверей купе.
3.1.9. Собаки великих порід у приміських і місцевих електро- і дизель-поїздах, пасажирських та швидких поїздах, приміських і місцевих поїздах з вагонами локомотивної тяги перевозяться у крайніх тамбурах першого і останнього вагона поїзда (не більше двох собак) у намордниках на металевій чи міцній шкіряній прив'язі і під наглядом супровідника, команди якого вони виконують.
Собаки малих порід перевозяться в приміських і місцевих поїздах на руках або під лавкою, на якій сидить власник собаки.
( Пункт 3.1.9 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
3.1.10. Перевезення собак великих порід (не більше однієї) у купе пасажирського чи швидкого поїзда є припустимим лише в купейному або м'якому вагоні, за умови викуплення власником собаки усіх місць в купе та пред'явлення такої довідки ветеринарного лікаря про можливість перевезення собаки, за якою можна ідентифікувати особину даної собаки (вказані прикмети тощо).
( Абзац перший пункту 3.1.10 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Кімнатні тварини (не більше 2-х) і птахи повинні бути поміщені в ящики, корзини, клітки і вільно розміщатись на місцях, відведених для ручної поклажі.
( Пункт 3.1.10 розділу 3 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
Оформлення перевезення здійснюється багажною квитанцією із написом на лицьовому боці "Багаж на руках пасажира" або квитанцією форми ЛУ-12а чи перевізним документом, оформленим електронним способом.
( Пункт 3.1.10 розділу 3 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002; із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
3.1.11. Перевезення собак великих порід у багажних вагонах здійснюється у спеціальних контейнерах при супровідниках, які повинні їхати у цьому поїзді.
Для групових перевезень великих собак (більше 5) організатор перевезення повинен укласти угоду з власником вагона на оренду чи замовлення спеціального вагона.
3.1.12. Плата за перевезення собак, кімнатних тварин при пасажирі у пасажирських вагонах, а також у багажних вагонах дальніх поїздів сплачується за особину чи місце, як за 20 кг багажу, незалежно від наявності ручної поклажі.
( Пункт 3.1.12 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
3.1.13. У випадку переведення на шляху прямування дрібних тварин і птахів із пасажирського вагона у багажний вагон у пасажира відбирають багажну квитанцію і передають прийомоздавальнику як документ на перевезення. Прийомоздавальник видає пасажиру ярлик із зазначенням у ньому номера багажної квитанції і станції призначення.
( Пункт 3.1.13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
3.1.14. Пасажир - супровідник тварин повинен сам турбуватись про них, годувати, поїти та прибирати за ними, упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов і відшкодовувати всі збитки, які виникли внаслідок порушення ним положень цього документу про перевезення ручної поклажі, тварин, птахів.
( Пункт 3.1.14 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
3.1.15. Забороняється перевезення в ручній поклажі зарядженої (з набоями) зброї, смердючих, вогненебезпечних, їдких, отруйних, легкозаймистих, вибухових та інших речовин (крім випадків, передбачених спеціальними правилами), а також речей, які можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів.
3.1.16. Пасажир має право перевозити з собою для побутових потреб не більше 1 літра ацетону, керосину, соляної та сірчаної кислоти, спирту в тривкій упаковці, яка унеможливлює розлиття вказаних речовин.
Збереження цілості упаковки, захист від відкритого вогню входить до числа обов'язків пасажира.
3.2. Зберігання ручної поклажі на вокзалах
3.2.1. Короткочасне зберігання ручної поклажі на вокзалах здійснюється в автоматичних та стаціонарних камерах схову.
Правила користування камерами схову затверджуються Міністерством транспорту та зв'язку України.
( Абзац другий пункту 3.2.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Витяги із цих Правил, розпорядок роботи вивішуються в приміщенні камер схову до відома пасажирів.
3.2.2. В стаціонарні та пересувні камери схову дозволяється здавати ручну поклажу у будь-якій упаковці, незалежно від її виду - валіза, кошик, рюкзак, байдарки в розібраному вигляді, лантухи, вузли та ін., а деякі речі (наприклад, пальто, лижі, ранець, ковзани) можуть бути прийняті без упаковки.
Фрукти, овочі, ягоди, гриби та інші сільськогосподарські продукти приймають на зберігання у будь-якій тарі, яка гарантує їх зберігання при перенесенні.
За природне псування зданих на збереження продуктів, які швидко псуються, залізниця відповідальності не несе.
Вага окремого місця ручної поклажі, що приймається до зберігання, не повинна перевищувати 50 кг.
Кожна одиниця поклажі повинна мати пристрій для перенесення. Кожна річ, яка прив'язана до ручної поклажі, що здається до зберігання, ураховується як окрема одиниця поклажі.
Забороняється здавати і приймати до зберігання тварин і птахів, вогнепальну зброю, вибухові, вогненебезпечні, легкозаймисті, їдкі і отруйні речовини, а також речі, що можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів.
Забороняється зберігання в ручній поклажі грошових сум, облігацій, документів та інших коштовностей.
3.2.3. Якщо під час приймання речей до камери схову будуть виявлені дефекти в опакуванні, то власник зобов'язаний ліквідувати їх або підписати акт довільної форми, який складає комірник.
3.2.4. Речі вагою більш як 50 кг або великогабаритні, які не поміщаються в автоматичні камери схову, а також телевізори, холодильники, пральні машини та ін., приймають до схову в спеціально виділених камерах схову великогабаритних речей або в багажні камери.
3.2.5. Претензії про втрату речей з камер схову на суму до 400 грн. включно розглядає і сплачує начальник станції, а на суму, що перевищує 400 грн., - Управління залізниць. Якщо речі згодом будуть знайдені, то вони видаються власнику при поверненні в касу отриманого відшкодування.
У разі втрати жетона речі із камери схову видаються власнику під розписку за пред'явленням паспорта та опису, вартість втраченого жетона сплачується пасажиром.
3.2.6. Речі, які здані до камери схову, зберігаються там дві календарні доби, а потім їх передають на зберігання до загального складського приміщення станції. Якщо протягом 30 діб власник не забере свої речі, то вони підлягають реалізації згідно з законодавством України.
3.3. Забуті та знайдені речі
3.3.1. У всіх випадках виявлення в поїздах, на станціях (вокзалах) або в смузі відводу залізниці забутих чи загублених речей складається акт довільної форми з детальним описом загального вигляду знайдених речей та обставин їх виявлення.
Акт складається обов'язково з участю особи, що виявила речі: у поїзді - начальником поїзда в присутності провідника вагона, на станції - начальником станції (вокзалу). Копія акта видається особі, що виявила речі.
Речі, забуті і виявлені на станції або у поїзді, який прибув на кінцевий пункт, або на прилеглому до станції перегоні, передають начальнику цієї станції, який записує їх до облікової книги. На речі прикріплюють ярлик з зазначенням станції та порядкового номера, за яким предмет записаний у книзі. На такі речі, як вузол, мішок, чемодан та інші, накладаються пломби або печатки.
Перед накладенням пломби речі розкривають у присутності представника міліції, про що складається окремий акт довільної форми у двох примірниках, з описом речей. Один екземпляр цього опису видається особі, яка знайшла речі. Речі, залишені у поїздах на шляху прямування, передаються начальником поїзда разом з актом під розписку начальнику станції кінцевого пункту прямування цього поїзда.
При вилученні з камер зберігання, в тому числі і автоматичних, речей, не одержаних пасажирами, слід скласти акт довільної форми з описом речей. За наявності даних, за якими можна визначити місцезнаходження власника речей, власнику негайно надсилається лист з повідомленням про місцезнаходження речей. Після одержання відповіді речі відправляють на прохання власника. У разі неотримання відповіді та незатребування речей протягом 30 діб речі - разом з актом і описом - з відома начальника станції передаються на склад реалізації.
3.3.2. Особа, яка домагається видачі знайдених речей, повинна довести своє право на них, вказавши письмово точні прикмети речей та їх вміст, або подати ключі до замків, які замикають речі (з пересвідченням у тому, що це дійсно ключі від цих замків).
Якщо речі зберігаються на станції, де вони були знайдені або здані, то їх негайно видають власнику за розпорядженням начальника станції або вокзалу після перевірки документів, що підтверджують особу. Якщо речі відправлені на реалізацію, то заява про їх видачу передається в Управління залізниці.
Знайдені і забуті речі реалізуються згідно з законодавством України.
3.3.3. Якщо пасажир вийде з вагона на шляху прямування поїзда і сам виявить, що ним у вагоні забуті речі, то він повинен звернутися до начальника станції (вокзалу). Начальник станції (вокзалу) за письмовою заявою пасажира негайно подає службову телеграму на адресу начальника поїзда або начальника станції на шляху прямування поїзда, де є черговий по вокзалу. У телеграмі вказуються номер вагона і місце, які займав пасажир, опис забутих речей і вимога про пересилку їх до місця перебування власника.
3.3.4. При одержанні речей власник повинен сплатити залізниці всі належні їй платежі (за зберігання та упакування, перевезення за тарифом багажу і публікацію оголошення, якщо це мало місце, та інше), а також видати розписку довільної форми про одержання, з зазначенням в ній свого постійного місця проживання, номера паспорта або документа, що його замінює.
Розділ 4. Перевезення багажу
4.1. Предмети, які допускаються, і предмети, заборонені до перевезення багажем
4.1.1. До перевезення багажем приймаються речі пасажира, упаковані в закриті валізи, скрині, невеликі ящики, фанерні коробки, а також корзини, лантухи, вузли або паки, перев'язані залізною стрічкою або мотузкою. Вага окремого місця не повинна бути більшою ніж 75 кг, а довжина більшою за три метри, за умови, що завантаження багажу в багажний вагон може проводитися без труднощів.
( Пункт 4.1.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
4.1.2. До перевезення, як багаж, приймаються також такі речі та предмети:
а) переносні крісла, складані стільці, коляски для хворих;
б) дитячі коляски;
в) переносні музичні інструменти в ящиках, футлярах або в іншій упаковці;
г) театральні реквізити, що вільно вміщуються в багажному вагоні;
ґ) вимірювальні прилади довжиною не більше ніж 3 м, упакований ручний інструмент;
д) велосипеди звичайні, мотовелосипеди, моторолери і мотоцикли без коляски з порожніми резервуарами для пального та мастильних матеріалів;
е) лижі та інше спортивне приладдя довжиною не більш ніж 3 м;
є) приймачі, телевізори, радіоли, магнітофони, комп'ютери;
ж) автомобільні шини без упакування.
4.1.3. До перевезення багажем не допускаються речі, перелічені в п.42 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, а також:
а) вогненебезпечні, наркотичні речовини;
б) предмети, які можуть розповсюджувати інфекцію та поширюють сморід;
в) тварин, за винятком дрібних домашніх тварин (собак, котів, птахів та ін.) в клітках або в іншій відповідній тарі, якщо це не заборонено ветеринарними правилами;
г) продуктів, що швидко псуються.
( Підпункт "г" пункту 4.1.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
4.1.4. Пасажир, що здав до перевезення багаж, несе персональну відповідальність за дотримання положень пункту 42 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом.
4.2. Приймання багажу від пасажирів
4.2.1. Кожне місце багажу повинно бути пристосоване для перенесення його під час навантажування, перевантажування, розвантаження та за своїми розмірами, упакування бути зручним для розміщення в багажному вагоні, без завдання шкоди багажу інших пасажирів.
4.2.2. Телевізори, радіоприймачі, комп'ютери для перевезення без перевантаження на шляху прямування приймаються в упаковці, що забезпечує збереження, а для перевезення з перевантаженням - тільки в твердій упаковці (в ящику або в латах). На упакуванні зверху і на бокових стінках робиться чіткий напис "обережно, телевізор" або "обережно, радіоприймач". Велосипеди, коляски дитячі та протезні, ліжка дитячі приймаються в упаковці та без неї. В разі приймання їх без упакування в багажній квитанції зазначаються марка, номер, вид та предмети, що знаходяться при велосипеді, колясці.
4.2.3. Нові незаряджені газові балони для побутових потреб приймаються до перевезення за письмовими заявами з пред'явленням паспорта і за наявності товарного чека або рахунка-фактури. В заяві відправником зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, поштова адреса та підтверджується, що балони нові, раніше не експлуатувалися і залишкового тиску не мають. Заява і чек залишаються у справах станції.
4.2.4. Багаж приймається у багажне відділення, як правило, не раніше ніж за добу до відправлення поїзда, з яким він має бути відправленим. При здачі багажу більш як за добу з пасажира стягується плата за послуги за зберігання багажу за кількість діб зберігання, крім однієї доби. При цьому неповна доба вважається повною.
Багаж, що швидко псується, приймається не раніше, ніж за дві години до відправлення поїзда, без перевантаження на шляху прямування.
4.2.5. Багаж може бути прийнятий у пасажира на підставі проїзного документа, до вказаної в ньому станції або станції, розташованої в межах приміської зони станції призначення пасажира, якщо вона відкрита для приймання та видачі багажу. Якщо пасажир їде до станції, яка закрита для видачі багажу, то він може оформити багаж до найближчої станції видачі багажу, навіть якщо вона й знаходиться поза шляхом прямування пасажира.
( Пункт 4.2.5 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
4.2.6. Багаж може бути зданий до перевезення як на станції відправлення пасажира, так і на будь-якій відкритій для багажних операцій проміжній станції на шляху прямування.
Станційні багажні каси відчиняються завчасно, щоб забезпечити прийняття всього багажу від пасажирів поїзда без затримки.
4.2.7. Пасажир на станції початкового відправлення або на шляху прямування може здати багаж до перевезення безпосередньо до багажного вагона поїзда, в якому він їде. Багаж в цьому випадку приймається прийомоздавальником тільки до станції, відкритої для багажних операцій, без перевантаження на шляху прямування. Оплата за перевезення в цих випадках здійснюється при видаванні багажу. На підтвердження прийняття багажу відправнику видається ярлик встановленої форми, а до багажу прикріплюється талон ярлика.
Неподільні предмети (дитячі коляски, велосипеди та ін.) можуть прийматися до перевезення безпосередньо прийомоздавальником багажного вагона.
Речі приймаються від пасажирів, які їдуть в цьому поїзді, без перевантаження на шляху прямування, після попередньої оплати перевезення виходячи з відстані та фіксованої ваги кожного предмета, яка повинна становити не більш як 20 кг. Після приймання пасажиру видається квитанція ГУ-57.
Багаж видається пасажиру безпосередньо із вагона.
( Пункт 4.2.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.2.8. Загальна вага місць, пред'явлених для перевезення як багаж, не повинна перевищувати 200 кг на один проїзний документ або одну особу групового проїзного документа. Дипломатичний багаж приймається до перевезення без обмеження ваги. Якщо за одним проїзним документом пред'являється до перевезення багаж вагою більше 200 кг, то таке перевезення може дозволити начальник станції (вокзалу) за наявності вільного місця у багажному вагоні.
4.2.9. Перевезення багажу вагою більше 200 кг оформляються однією багажною квитанцією. В багажній квитанції вказується загальна вага відправлення з розподіленням на допустиму норму 200 кг та вагу понад цю норму. При цьому 200 кг багажу оформляються за тарифом багажу, а надлишок ваги - за тарифом вантажобагажу. Положення щодо оформлення перевезення ваги багажу понад 200 кг за тарифом вантажобагажу поширюється і на дипломатичний багаж.
( Пункт 4.2.9 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
4.2.10. Під час здавання багажу до перевезення пасажир може оголосити його цінність, яка зазначається в багажній квитанції у графі "Оголошена цінність".
Якщо пасажир не бажає оголосити цінність багажу, то в багажній квитанції у графі "Оголошена цінність" слід проставити відмітку: "Від оголошення цінності відмовляюсь", яка підписується пасажиром.
4.2.11. Якщо здається до перевезення декілька місць, то пасажир може оголосити цінність кожного окремого місця чи загальну цінність усіх місць. Сума оголошеної цінності встановлюється зі слів пасажира у гривнях і не повинна перебільшувати фактичної вартості предметів, які знаходяться у багажі.
Цінність продуктів, що швидко псуються, і багажу, прийнятого в багажний вагон на зупинкових платформах (за ярликами), не оголошують.
Загальна сума оголошеної цінності зазначається в багажній квитанції прописом і цифрами, а цінність і вага кожного окремого місця вписується цифрами.
4.2.12. Залізниця не зобов'язана запевнятись, що сума оголошеної цінності, відповідає фактичній вартості багажу (вантажобагажу), пред'явленого до перевезення.
( Пункт 4.2.12 розділу 4 доповнено абзацом першим згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
Але якщо у працівника станції, у випадку оголошення пасажиром ціни свого багажу у сумі більш як 500 грн. за місце, виник сумнів у правильності оцінки, то він має право вимагати розпакування багажу для перевірки.
( Абзац пункт 4.2.12 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
У разі розбіжностей у сумі оцінки між працівником станції та відправником оцінка проводиться комісійно (за участю начальника станції, вокзалу або чергового помічника начальника вокзалу), про що складається акт довільної форми. Один примірник акта залишається на станції, другий прямує з перевізними документами, а третій - видається відправникові.
В разі незгоди відправника на перевірку або незгоди з сумою оцінки, призначеною комісійно, багаж до перевезення з оголошеною цінністю не приймають.
4.2.13. На підтвердження прийняття багажу до перевезення пасажиру видається багажна квитанція, в якій вказуються станція, код і залізниця призначення, поїзд і дата відправлення (зазначається з урахуванням періодичності курсування багажних вагонів), станція відправлення, її код, номер квитка, кількість місць та назва речей, вага, відстань, сума провізної плати, прізвище, ім'я та по батькові відправника, його поштова адреса, оголошена цінність, різновид упакування, маршрут прямування. При оформленні перевезення багажу на вільному полі лицьового боку проїзного документа, у тому числі виданого автоматизованою системою "Експрес", ставиться мастильний штамп "багаж". У разі відсутності штампа така відмітка ставиться від руки.
При прийманні неупакованих велосипедів і їм подібних предметів у багажній квитанції обов'язково зазначаються номер, марка велосипеда та прилади і пристосування при ньому (дзвінок, колесо, ліхтар, сумка та ін.).
Автомобільні шини приймаються до перевезення тільки без упакування з відмітками в багажній квитанції "з камерою" чи "без камери", "нові" чи "використовувані". У цьому випадку положення пункту 6.6.1 на автомобільні шини не розповсюджуються.
4.2.14. Під час приймання дипломатичного багажу на лицьовому боці перевізного документа (багажної квитанції) ставиться відмітка "Дипломатичний багаж". Перевезення дипломатичного багажу в окремих купе пасажирського вагона здійснюється на умовах, передбачених для перевезення ручної поклажі пунктом 3.1.4 цих Правил.
4.2.15. При отриманні квитанції пасажир повинен пересвідчитись, що вона заповнена у відповідності з його даними.
4.2.16. Днем приймання багажу до перевезення вважається дата накладення календарного штемпеля станції відправлення у призначеному для цього місці на багажній квитанції.
4.2.17. Якщо пасажир бажає бути повідомленим про прибуття багажу, то в графі "особливі помітки" робиться запис "з повідомленням". Плата за повідомлення стягується при видачі багажу.
4.2.18. При отриманні квитанції пасажир повинен пересвідчитись, що вона заповнена у відповідності з його даними.
4.2.19. Плата за перевезення багажу стягується при його прийманні, за винятком випадків приймання багажу за ярликом, оплата за перевезення якого стягується на станції призначення під час видачі.
4.2.20. Прийняття до перевезення у багажному вагоні собак, дрібних домашніх тварин, бджіл і птахів проводиться за умови, що цей вантаж не потребує перевантажування на шляху прямування.
Бджоли приймаються до перевезення у багажному вагоні в перехідний період року, коли температура повітря не вища +10 град.C. Бджіл перевозять у вуликах або у фанерних пакетах під наглядом супровідника, який повинен їхати у цьому ж поїзді. У вагоні вулики і пакети розміщують так, щоб не були закриті вентиляційні отвори вуликів і був забезпечений вільний прохід та доступ повітря до них.
4.3. Перевезення багажу між нетарифними пунктами
4.3.1. Перевезення багажу з нетарифних зупинкових пунктів до тарифних станцій і навпаки відбувається без перевантаження на шляху прямування.
( Пункт 4.3.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
4.3.2. У разі відправлення багажу з тарифної станції до нетарифного зупинкового пункту в багажній квитанції вказують наступну за зупинковим пунктом тарифну станцію призначення з зазначенням того, в якому пункті підлягає вивантаженню цей багаж.
4.3.3. Видача такого багажу на зупинковому пункті проводиться прийомоздавальником безпосередньо з багажного вагона за час стоянки даного поїзда в обмін на багажну квитанцію. У разі неявки отримувача до багажного вагона на зупинковому пункті, відмови в одержанні, псування багажу або часткової нестачі багаж не вивантажується і доставляється на зазначену в багажній квитанції тарифну станцію, де його видають у встановленому порядку.
( Пункт 4.3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.3.4. При відправленні багажу від зупинкового пункту до будь-якої на шляху прямування поїзда тарифної станції відправник здає багаж за час стоянки даного поїзда (за розкладом) безпосередньо в багажний вагон прийомоздавальнику.
На підтвердження про прийняття багажу безпосередньо в багажний вагон прийомоздавальник видає відправнику ярлик встановленої форми, талон якого прикріплює до прийнятого багажу. Перевезення багажу між нетарифними зупинковими пунктами не виконуються.
( Пункт 4.3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.3.5. На кожну багажну відправку, прийняту з видачею ярлика, прийомоздавальник вагона оформляє окремий здавальний список за формою ЛУ-26, в якому проставляє дані, встановлені при прийомі багажу, та ставить відмітку "Багаж за ярликом".
( Пункт 4.3.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.3.6. Багаж здається прийомоздавальнику станції призначення багажу під розписку у здавальному списку.
( Пункт 4.3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.3.7. Багаж, прийнятий за ярликом, видається на станції призначення після пред'явлення ярлика, встановлення ваги багажу та оплати всіх платежів з видачею багажної квитанції. Вага багажу та номер багажної квитанції вписуються в ярлик. Багажна дорожня відомість залишається при корінці багажної квитанції.
( Пункт 4.3.7 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
4.4. Упакування і маркування багажу
4.4.1. Багаж слід пред'являти до перевезення в тривкій справній упаковці, що забезпечує його схоронність на всьому шляху прямування, до видачі пасажиру, за винятком предметів, що дозволяються до перевезення багажем без упакування. В разі подання до перевезення багажу в упакуванні, несправність якого не може призвести під час перевезення до втрати чи пошкодження багажу, пред'явленого до перевезення, або багажу інших пасажирів, залізниця може прийняти до перевезення цей багаж, проставивши відмітку в перевізних документах про несправність пакування.
( Пункт 4.4.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
4.4.2. Предмети, перелічені в пункті 4.1.2, що допускаються до перевезення неупакованими, і такі, що мають явні пошкодження, можуть бути прийняті до перевезення з відповідним зазначенням про це в перевізних документах.
4.4.3. Валізи, коробки, корзини, скрині, паки, лантухи, вузли, що пред'явлені до перевезення, речі в обшивці слід здавати міцно перев'язаними, ящики - окантованими металевою стрічкою.
4.4.4. Речі зі склом або дзеркалами приймаються в такому упакуванні, яке гарантує збереження цілості скла або дзеркала під час навантаження і вивантаження. На кожному предметі повинен бути добре видний напис "Обережно, скло!".
( Пункт 4.4.4 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
4.4.5. Кожне місце багажу, зданого до перевезення, маркується відповідно до встановлених Правил маркування багажу і вантажобагажу (додаток 2).
4.4.6. За перевірку ваги, упакування, прикріплення бирок, нанесення маркування та інші послуги з пасажира стягується додаткова плата, встановлена суб'єктом господарювання. В багажних відділеннях і поблизу багажних кас повинна бути вивішена інформація про вартість цих послуг.
( Пункт 4.4.6 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
4.5. Перевезення багажу
4.5.1. Термін доставки багажу визначається часом прямування поїзда, з яким відправлено багаж, до станції призначення. Якщо багаж буде перевантажуватися на шляху прямування, то термін доставки визначається часом прямування узгоджених поїздів, з додаванням однієї доби на кожне перевантаження. Крім того, термін доставки багажу збільшується:
а) на час непередбачених затримок, зроблених з метою виконання митних та інших процедур;
б) на час перерви руху пасажирських поїздів, якщо така перерва сталася не з вини залізниці;
в) на час перевірки багажу, якщо виявлено порушення пункту 4.1.3;
г) на час, потрібний для пересилання багажу в випадках, передбачених пунктом 4.6.5.
Тривалість і причина затримки, яка призводить до продовження терміну перевезення багажу, вказується на зворотному боці багажної дорожної відомості.
4.5.2. Якщо багаж на шляху прямування треба перевантажувати, то подальше перевезення багажу здійснюється узгодженими поїздами з перевантаженням силами залізниці, без участі пасажира.
4.5.3. На станції перевантаження багажу на зворотному боці перевізного документа (багажної дорожної відомості) ставиться календарний штемпель з зазначенням дати прибуття та відправлення багажу.
4.5.4. Термін доставки вважається дотриманим, якщо до його закінчення багаж прибув на станцію призначення і може бути поданим до видачі.
Час затримання в доставці багажу вираховується із 24 годин дня, в який повинен прибути багаж.
4.5.5. Якщо під час перевезення багажу у багажному вагоні прийомоздавальником вагона чи контролюючими особами виявлені ознаки пошкодження багажу, повної чи часткової втрати, виявлення багажу без перевізних документів або навпаки останні зобов'язані скласти акт загальної форми, встановленої Правилами перевезень вантажів залізницями України, і з перевізними документами здати його на станції вивантаження багажу.
Акт підписується прийомоздавальником вагона, представником станції, де поїзд має зупинку, контролером-ревізором (якщо він був присутнім при виявленні ознак, які спричинили складення акта), та завіряється штемпелем станції.
На підставі акта загальної форми начальник станції вивантаження багажу зобов'язаний скласти комерційний акт і долучити його до перевізних документів.
( Пункт 4.5.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.6. Видача багажу пасажиру
4.6.1. В день прибуття багажу станція його призначення посилає одержувачу повідомлення (рекомендованою листівкою, факсом або телефоном) про прибуття багажу та місце його отримання (якщо про повідомлення є запис в багажній квитанції).
Якщо такого запису немає, то одержувач довідується про прибуття багажу особисто в багажній касі.
4.6.2. Багаж видається, як правило, на станції призначення, зазначеній у багажній квитанції. Видача проводиться протягом всього часу роботи багажного відділення згідно із графіком. На проміжних станціях видача багажу проводиться не пізніше як через годину після прибуття багажу, а на кінцевих станціях - після розвантаження багажного вагона чи безпосередньо з багажного вагона (крім багажу, прийнятого за ярликом).
4.6.3. Пред'явнику багажної квитанції надається право отримання багажу на залізничній станції відправлення чи на одній із проміжних станцій, розташованих на шляху прямування. Залізниця зобов'язана видати багаж, якщо прохання про видачу було зроблено завчасно і цьому не перешкоджає тривалість стоянки поїзда, розміщення багажу у вагоні, а також митні та інші процедури.
Прийомоздавальник вагона у цих випадках забирає у пасажира багажну квитанцію та наносить на ній відмітку "Багаж видано на станції...".
Багажна квитанція здається представнику станції, де видано багаж, для нанесення штемпеля станції, з наступним направленням її в Управління залізниці разом з черговим звітом.
Представник станції відмічає видачу багажу в здавальному списку. Платежі за непрослідувану багажем відстань не повертаються.
( Пункт 4.6.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.6.4. Багаж видається пред'явнику багажної квитанції. Багажна квитанція при видачі багажу відбирається. Залізниця не зобов'язана упевнятися в тому, що пред'явник багажної квитанції має право на одержання багажу.
На вимогу пред'явника багажної квитанції залізниця зобов'язана перевірити багаж в його присутності, щоб зафіксувати пошкодження багажу.
4.6.5. Якщо багаж не прибув на станцію призначення у встановлений термін, то станція призначення зобов'язана на зворотному боці багажної квитанції зробити відмітку "Багаж не прибув" і отримати від пасажира заяву із зазначенням адреси для пересилання йому повідомлення про прибуття багажу.
Багаж вважається втраченим і пасажир має право на відшкодування його вартості, якщо багаж не прибуде на залізничну станцію призначення через 10 діб після закінчення терміну доставки.
Якщо багаж прибув з запізненням проти розрахованого згідно з пунктом 4.5 цих Правил терміну доставки, то станція призначення видає пасажиру акт довільної форми, в якому зазначається номер багажної квитанції, дата, час приймання багажу для перевезення, дата та час прибуття до місця призначення, сума перевізних платежів, кількість діб прострочення терміну доставки з вини залізниці, сума штрафу, яка підлягає виплаті пасажиру.
Акт підписується пасажиром, прийомоздавальником багажу і завіряється штемпелем станції.
На підставі акта багажна каса станції призначення багажу сплачує пасажиру штраф за невиконання терміну доставки (якщо він не затриманий за розпорядженням слідчих або митних органів).
В розписці, виданій при отриманні грошей, пасажир може заявити, щоб знайдений багаж йому був доставлений безкоштовно на одну з залізничних станцій.
( Пункт 4.6.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.6.6. Якщо багаж з вини залізниці не прибув на залізничну станцію призначення у встановлений термін доставки, а пасажир не може чекати прибуття багажу, то він може подати заяву про:
а) повернення багажу на залізничну станцію відправлення;
б) перевідправлення багажу на іншу залізничну станцію призначення.
Платежі за перевідправлення багажу у цих випадках не стягуються.
Залізнична станція повинна внести зміст заяви про перевідправлення
у багажну квитанцію.
Якщо багаж, визнаний втраченим, буде знайдено протягом 12 місяців з дати, коли він мав прибути на залізничну станцію призначення, то станція призначення зобов'язана повідомити про це пасажира, якщо його місце проживання відоме чи може бути встановлено.
4.6.7. Протягом 30 днів після відправлення повідомлення про виявлення загубленого багажу пасажир може заявити, щоб багаж було доставлено йому безплатно на будь-яку із залізничних станцій, незалежно від зазначеної у багажній квитанції, і зобов'язаний повернути одержану ним раніше суму відшкодувань. Збори за зберігання багажу на станції перевідправлення не стягуються.
4.6.8. Якщо виявлений багаж не був затребуваний пасажиром протягом 30 днів після відправлення повідомлення або якщо втрачений багаж було знайдено більше ніж через 12 місяців з дати, коли він повинен прибути на станцію призначення, то він підлягає реалізації згідно з законодавством України.
4.6.9. При наявності на станції транспортних засобів багаж за бажанням пасажира може бути доставлений додому зі стягненням плати за встановленими ставками.
4.6.10. У разі втрати багажної квитанції чи ярлика, за якими відбувається перевезення, багаж видають пасажиру тільки за його письмовою заявою при поданні доказів належності йому відправлення під розписку з зазначенням прізвища, імені, по батькові, постійного місця проживання одержувача (згідно з паспортом, довідкою, виданою сільською чи селищною радою, чи іншим документом, що засвідчує особу). В дорожній відомості проставляється засвідчена підписами одержувача і начальника станції відмітка про причини видачі багажу без пред'явлення багажної квитанції чи ярлика.
4.6.11. Багаж, не затребуваний пасажиром протягом 30 діб із дня прибуття на залізничну станцію призначення, підлягає реалізації згідно з законодавством України. Багаж може бути реалізованим і раніше, якщо внаслідок довгого зберігання він втрачає свої якості чи його вартість зберігання перевищує вартість самого багажу. Якщо місце перебування пасажира встановлено, то залізниця повинна попередити його письмово про майбутній продаж багажу. Сума, отримана від продажу багажу, сплачується пасажиру, за винятком вирахувань, що належать залізниці, згідно з законодавством України.
4.6.12. Отримувач при отриманні багажу має право перевірити його вагу. У разі виявлення нестачі ваги і складання про це у встановленому порядку комерційного акта плата за зважування не стягується.
Не вважається втратою багажу, якщо різниця ваги, встановленої при порівнянні з вагою, зазначеною в перевізних документах, не перевищує норми природної втрати маси вантажобагажу, зазначеної в правилах перевезень вантажів, затверджених Міністерством транспорту України.
Якщо фактична вага перевищує вагу, зазначену в перевізних документах, працівниками залізниці складається акт і проводиться службове розслідування. З отримувача багажу стягується плата за перевезення надлишку ваги як за нове перевезення та плата за зважування, якщо перевищення ваги відбулося з вини відправника.
( Пункт 4.6.12 розділу 4 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
4.7. Перевезення покійників
4.7.1. Перевезення труни з покійником здійснюється у багажних і поштово-багажних вагонах чи в спеціально обладнаних відсіках цих вагонів. При перевезенні з перевантаженням станція оформлення перевізних документів телеграмою інформує про таке перевезення станцію перевантаження.
4.7.2. При оформленні перевізних документів пасажир повинен пред'явити дозвіл на перевезення від місцевих адміністративних і санітарних органів, а також документи (чек, наряд), які посвідчують, що для перевезення покійника була придбана металева труна. Перевезення залізницями тіла покійника повинно проводитись у ретельно запаяній металевій труні, поміщеній у дерев'яний ящик, вільний простір якого повинен бути засипаний тирсою чи торфом, вапном та ін.
4.7.3. Труна з покійником перевозиться тільки за умови її супроводження. Якщо супровідник на шляху з будь-якої причини відстане від поїзда, в якому прямує труна з покійником, то доставка труни за призначенням не затримується.
Супровідник прямує в поїзді і повинен мати проїзний документ.
4.7.4. За перевезення труни з покійником у багажному чи поштово-багажному вагонах чи в їх спеціально обладнаних відсіках стягується плата як за перевезення 300 кг багажу.
При перевезенні урни з попелом у багажних вагонах плата стягується як за перевезення 30 кг багажу.
( Пункт 4.7.4 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
4.8. Пошкодження, зіпсування, втрата багажу
4.8.1. При виявленні (залізницею під час перевантаження, вивантаження, видачі або пасажиром під час приймання) ознак пошкодження багажу, часткової або повної втрати начальник станції зобов'язаний зробити перевірку багажу і про результати скласти комерційний акт.