• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Інструкція з виявлення, локалізації та ліквідації стовбурової соснової нематоди

Міністерство аграрної політики та продовольства | Наказ, Інструкція від 16.05.2022 № 290
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 16.05.2022
  • Номер: 290
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 16.05.2022
  • Номер: 290
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
16 травня 2022 року № 290
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 травня 2022 р.
за № 585/37921
ІНСТРУКЦІЯ
з виявлення, локалізації та ліквідації стовбурової соснової нематоди
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає комплекс фітосанітарних заходів щодо виявлення, локалізації та ліквідації стовбурової соснової нематоди - Bursaphelenchus xylophilus (далі - В. xylophilus).
2. Ця Інструкція є обов’язковою для державних фітосанітарних інспекторів, інших посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
II. Визначення термінів
1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:
буферна зона - територія, що оточує карантинну зону або межує з нею та встановлюється з метою мінімізації ймовірності поширення шкідливого організму всередину або назовні цієї території із застосуванням фітосанітарних заходів;
вогнище (осередок) - територія, на якій нещодавно виявлено популяцію шкідливого організму або на якій відбулося значне збільшення виявленої раніше популяції;
дерев’яний пакувальний матеріал - деревина або дерев’яні вироби, що використовуються для підтримки, захисту та перевезення товарів у вигляді коробок, ящиків і подібних упаковок, піддонів, коробкових піддонів, вантажних дошок та іншого дерев’яного кріплення вантажу, крім деревини, обробленої клеєм, прогріванням, тиском або їх комбінацією, та пакувального матеріалу, який повністю сформований з деревини товщиною менше шести міліметрів;
рослини-господарі - дерева (крім хвої, шишок та насіння) хвойних порід за винятком тису (Taxus L.) і туї (Thuja L.).
III. Виявлення В. xylophilus
1. Виявлення В. xylophilus здійснюється з урахуванням положень цього розділу шляхом проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу відповідно до законодавства України.
2. В. xylophilus - двостатеві нематоди червоподібної форми, завдовжки 800 мкм, завширшки 20 мікрометрів.
Життєвий цикл В. xylophilus складається із шести стадій: яйця, чотирьох личинкових стадій та статевозрілої особини.
Перенесення В. xylophilus від однієї рослини-господаря до іншої відбувається переважно за допомогою жуків роду Monochamus, а також жуків інших родин: златки (Buprestidae) та довгоносики (Curculionidae) (далі - жуки-переносники). У більшості випадків жуки роду Monochamus за тиждень можуть переміщуватися на відстань від 7 до 40 метрів. Поодинокі особини Monochamus переміщуються на відстань до 2000 м на рік від дерева, в якому відродилися.
В. xylophilus має два типи харчування: мікофагія та фітофагія.
Живлення за типом мікофагії відбувається за участю фітопатогенних грибів, які розвиваються в ураженій деревині. Самки жуків-переносників під час відкладання яєць або їх імаго під час додаткового живлення можуть переносити личинок з уражених нематодою дерев на здорові. Личинки B. xylo-philus проникають у дерево, де живляться гіфами грибів. Їх подальший розвиток відбувається двома шляхами: дисперсійним (за участю комах) і генеративним (без них).
В. xylophilus може бути виявлено на рослинах-господарях (наприклад, на повалених деревах, колодах), пиломатеріалах, дерев’яному пакувальному матеріалі, а також необроблених виробах із деревини, стружці, тирсі рослин-господарів тощо.
В. xylophilus є збудником хвороби, що спричинює в’янення рослин-господарів.
3. Симптомами ураження рослин-господарів В. xylophilus є:
зміна кольору (пожовтіння, побуріння тощо) хвої;
в’янення та всихання гілок;
сліди життєдіяльності жуків-переносників (наявність деревної стружки на землі або в тріщинах кори, плоскоголових личинок жуків-переносників під корою, поверхневих червоточин під корою з овальними вхідними отворами в повздовжньому напрямку стовбура дерева, круглих отворів виходу жуків);
синява деревини;
відсутність виділення смоли з пошкоджених місць (отворів, тріщин тощо).
4. В. xylophilus поширюється:
жуками-переносниками;
вантажем деревини рослин-господарів, зараженої В. xylophilus;
дерев’яним пакувальним матеріалом, виготовленим із деревини рослин-господарів;
садивним матеріалом рослин-господарів.
Поширення В. xylophilus може відбуватися в разі:
прямого контакту зараженої деревини з незараженою чи зі здоровими деревами;
високого рівня вологості в незараженій деревині рослин-господарів;
наявності пошкоджень на здорових рослинах-господарях.
5. Обстеження та/або моніторинг, відбір зразків для фітосанітарної експертизи (аналізів), фітосанітарна експертиза (аналізи), повторна фітосанітарна (арбітражна) експертиза (аналізи) здійснюються відповідно до Порядку.
6. Обстеження та/або моніторинг шляхом візуального огляду рослин-господарів та їх кори, а також відбір зразків проводяться з періодичністю, визначеною в пункті 70 Порядку.
7. Обстеження та/або моніторинг для виявлення В. xylophilus проводиться з квітня по вересень з урахуванням біологічних особливостей розвитку В. xylophilus та жуків-переносників, зазначених у пункті 2 цього розділу цієї Інструкції.
Для виявлення В. xylophilus на ослаблених або нещодавно повалених деревах рослин-господарів з причин, не пов’язаних із ураженням В. xylophilus, звертається увага на місця, в яких жуки-пере-носники відкладають яйця.
Для виявлення В. xylophilus на деревах рослин-господарів з симптомами ураження В. xylophilus звертають увагу, передусім, на верхню ділянку стовбура та крону, а також на місця видимої активності жуків-переносників (наприклад, ознаки живлення жуків-переносників, льотні отвори, личинкові ходи).
8. Обстеження та/або моніторинг рослин-господарів В. xylophilus у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється за участі представника спеціальної адміністрації установи природно-заповідного фонду, а на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації,- за участі посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають такі території та об’єкти.
9. Під час обстежень та/або моніторингу з метою виявлення В. xylophilus використовуються феромонні пастки.
Феромонні пастки розміщуються в період з квітня по серпень у місцях обстеження та/або моніторингу з розрахунку одна пастка на 1,5 гектара.
У місцях, де підтверджено наявність жуків-переносників, в якості пасток можуть використовуватися колоди рослин-господарів, вирублені в період льоту жуків-переносників, оскільки вони приваблюють останніх для відкладання яєць.
Із живих імаго жуків-переносників, відібраних із феромонних пасток, формується зразок, який направляється для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
10. Відбір зразків від деревини рослин-господарів та виробів з неї, а також інспектування вантажів деревини рослин-господарів, здійснюються відповідно до Методів інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 22 лютого 2021 року № 343, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 березня 2021 року за № 317/35939.
Відбір зразків від насаджень рослин-господарів В. xylophilus здійснюється згідно з додатком до цієї Інструкції.
11. У разі обстежень та/або моніторингу насаджень рослин-господарів відбір зразків здійсню-ється від дерев, що ростуть поблизу місць з високим ступенем імовірності зараження (порти, аеропорти, лісопильні, деревообробні підприємства, місця зберігання деревини та кори рослин-господарів, а також території, постраждалої внаслідок пожеж, буревіїв, повеней тощо), передусім від сухо-стійних та/або рослин-господарів із симптомами ураження В. xylophilus, наведеними в пункті 3 цього розділу цієї Інструкції.
12. Відібрані зразки направляються до фітосанітарної лабораторії для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) для встановлення фітосанітарного стану.
13. За результатами проведення обстеження та/або моніторингу насаджень рослин-господарів та встановлення фітосанітарного стану, складається документ відповідно до пункту 83 Порядку.
IV. Фітосанітарна експертиза (аналізи) В. xylophilus
Фітосанітарна експертиза (аналізи) з метою виявлення та ідентифікації В. xylophilus проводиться відповідно до розділу V Методів інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 22 лютого 2021 року № 343, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 березня 2021 року за № 317/35939, стандарту Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) щодо фітосанітарних заходів РМ 7/4 Bursaphelenchus xylophilus, інших міжнародних, регіональних, галузевих або національних стандартах, рекомендованих виробниками обладнання або тест-систем, описаних у відповідних наукових статтях чи журналах, інших аналогічних придатних і оцінених методик, з урахуванням положень законодавства України у сфері карантину рослин.
V. Локалізація та ліквідація В. xylophilus
1. У разі підтвердження за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) наявності В. xylo-philus державним фітосанітарним інспектором невідкладно робиться подання до органу, що приймає рішення про запровадження карантинного режиму відповідно до статті 33 Закону.
Вогнищем (осередком) В. xylophilus може бути будь-яка територія, на якій виявлено присутність принаймні однієї особини В. xylophilus.
2. З метою уточнення площі вогнища (осередка) В. xylophilus державним фітосанітарним інспектором уживається необхідних заходів для проведення додаткових обстежень у зоні з радіусом щонайменше 2000 м навколо зараженого дерева (дерев).
3. У разі підтвердження за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) наявності В. xylo-philus та виявлення загрози його поширення державний фітосанітарний інспектор має право видати розпорядження про здійснення фітосанітарних заходів (процедур) відповідно до Закону.
4. Карантинний режим запроваджується на:
територію (ділянку) насаджень рослин-господарів;
територію окремого господарства (у тому числі місце зберігання рослин-господарів);
територію підприємства, де здійснюється виробництво, маркування, зберігання дерев’яного пакувального матеріалу;
територію підприємства, де здійснюється первинна обробка деревини рослин-господарів;
один або декілька населених пунктів, районів;
адміністративно-територіальну одиницю в цілому;
іншу територію, передбачену Законом.
5. Фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію вогнища (осередка) В. xylo-philus здійснюються з урахуванням вимог статті 34 Закону.
6. У карантинній зоні:
рослини-господарі, ідентифіковані як заражені не в період льоту жуків-переносників, до наступного періоду льоту жуків-переносників підлягають вирубуванню та знищенню шляхом спалювання на переробних підприємствах, або подрібненню разом з деревиною та корою, або знезараженню;
рослини-господарі, ідентифіковані як заражені протягом періоду льоту жуків-переносників підлягають негайному вирубуванню та знищенню шляхом спалювання на переробних підприємствах або подрібнення разом з деревиною та корою;
рештки від зрубаних рослин-господарів, що залишилися на місці вирубування, повинні бути знищені або подрібнені на частини розміром не більше трьох сантиметрів у будь-якому вимірі.
Вирубування та знищення рослин-господарів здійснюються рухаючись від зовнішньої межі карантинної зони до її центру.
7. У радіусі щонайменше 500 м навколо кожної рослини-господаря, на якій виявлено присутність B. хylophilus, усі рослини-господарі підлягають вирубуванню (далі - зона вирубки) у строки, визначені рішенням про запровадження карантинного режиму відповідно до статті 33 Закону, або розпорядженням державного фітосанітарного інспектора, виданого в межах його повноважень, визначених Законом.
Радіус зони вирубки може бути зменшений до 100 м у разі:
відсутності жуків-переносників в карантинній зоні, яка підтверджена обстеженнями та/або моніторингом щодо їх виявлення протягом трьох років поспіль;
якщо вирубування в радіусі 500 м від зараженої рослини-господаря буде мати негативний вплив на довкілля або негативний соціальний вплив.
8. У карантинній зоні два рази на рік проводяться обстеження та/або моніторинг рослин-господарів та жуків-переносників щодо присутності B. хylophilus з відбором зразків рослин-господарів та жуків-переносників для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
Обстеження та/або моніторинг у карантинній зоні може здійснюватися державним фітосанітарним інспектором один раз на рік, за умови забезпечення власником або користувачем території, на якій запроваджено карантинний режим, проведення моніторингу такої зони не рідше одного разу на рік.
Результати проведення моніторингу карантинної зони власником або користувачем території, на якій запроваджено карантинний режим, надаються державному фітосанітарному інспектору.
Під час проведення обстежень та/або моніторингу особлива увага звертається на сухостійні рослини-господарі та/або рослини-господарі з симптомами ураження В. xylophilus, наведеними в пункті 3 розділу III цієї Інструкції, або рослини-господарі, розташовані на території, постраждалій уна-слідок пожеж, буревіїв, повеней тощо.
9. З метою зменшення ймовірності поширення В. xylophilus за поданням державного фітосанітарного інспектора встановлюється буферна зона шириною щонайменше 20 км.
Ширина буферної зони може бути зменшена до шести кілометрів за умови здійснення заходів з локалізації та ліквідації В. xylophilus та відсутності загроз для їх здійснення в разі такого зменшення.
Межі буферної зони встановлюються з урахуванням біологічних особливостей В. xylophilus, наявності рослин-господарів, наявності та щільності популяції жуків-переносників і фітосанітарних заходів, що мають бути застосовані.
10. У буферній зоні здійснюються такі фітосанітарні заходи:
щорічні обстеження та/або моніторинг і відбір зразків рослин-господарів і жуків-переносників;
знищення або знезараження всіх сухостійних рослин-господарів та/або рослин-господарів із наявними симптомами ураження В. xylophilus, зазначених у пункті 3 розділу III цієї Інструкції, або тих, що розташовані на території, постраждалій унаслідок пожеж, буревіїв, повеней тощо.
11. Переміщення рослин-господарів за межі карантинної зони, а також переміщення в карантинній зоні рослин-господарів, призначених для вирощування, дозволяється за умов, якщо вони:
були піддані фітосанітарним процедурам та за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) відсутність В. xylophilus або жуків-переносників була підтверджена;
транспортуються не в період льоту жуків-переносників або в герметичних ємностях чи упаковці, які унеможливлюють проникнення В. xylophilus або жуків-переносників до вантажу.
12. Переміщення деревини та кори рослин-господарів, крім дерев’яного пакувального матеріалу, за межі карантинної зони дозволяється у супроводі карантинного сертифіката та за умов, що вони:
були піддані термообробці за температури прогрівання щонайменше +56°C протягом не менше 30 хвилин по всій площі та товщині деревини або кори;
транспортуються не в період льоту жуків-переносників або в герметичних ємностях чи упаковці, які унеможливлюють проникнення В. xylophilus або жуків-переносників до вантажу.
13. Переміщення дерев’яного пакувального матеріалу, виготовленого з деревини рослин-господарів, у межах карантинної зони та за її межами дозволяється за умови, що він оброблений та промаркований відповідно до Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 15.
14. Переміщення деревини та кори рослин-господарів у межах карантинної зони з метою знезараження дозволяється за дотримання умови, що вони переміщуються під наглядом державного фітосанітарного інспектора не в період льоту жуків-переносників або із захисним покриттям, що унеможливлює поширення (вивільнення) В. xylophilus або жуків-переносників.
15. Знезараження деревини та кори рослин-господарів, яка переміщується у межах карантинної зони, здійснюється в один із таких способів:
спалювання на переробних підприємствах;
використання як палива або в інший спосіб, що гарантує повну ліквідацію живих В. xylophilus або жуків-переносників;
проведення термообробки за температури прогрівання щонайменше +56°C протягом не менше 30 хвилин по всій площі деревини або кори.
16. Вимоги пунктів 12 та 13 цього розділу цієї Інструкції не є обов’язковими для виконання, якщо деревина та кора рослин-господарів і дерев’яний пакувальний матеріал, виготовлений із деревини рослин-господарів, переміщуються з карантинної зони до буферної зони для проведення знезараження за відсутності в карантинній зоні місця для такого знезараження.
Таке переміщення здійснюється в супроводі карантинного сертифіката та з обов’язковим дотриманням таких умов:
відсутність жуків-переносників або забезпечена неможливість їх поширення;
деревина та кора рослин-господарів подрібнені на частини не більше трьох сантиметрів у будь-яких вимірах;
деревина та кора рослин-господарів і дерев’яний пакувальний матеріал, виготовлений із деревини рослин-господарів, переміщуються не в сезон льоту жуків-переносників або вкриті захисним покриттям, що унеможливлює проникнення В. xylophilus та жуків-переносників;
переміщення здійснюється під наглядом державного фітосанітарного інспектора.
17. Переміщення заражених В. xylophilus рослин-господарів, їх деревини та виробів з них із карантинної зони до місця знезараження (якщо таке місце знаходиться за межами карантинної зони) під час льоту жуків-переносників здійснюється після проведення захисних заходів, а саме:
деревина рослин-господарів повинна бути окорована;
або оброблена інсектицидом, дозволеним до використання в Україні та призначеним для знищення жуків-переносників;
або вкрита одразу після вирубування захисним покриттям, обробленим інсектицидом, дозволеним до використання в Україні та призначеним для знищення жуків-переносників, з метою унеможливлення проникнення жуків-переносників.
VI. Скасування карантинного режиму щодо В. xylophilus
1. Скасування карантинного режиму здійснюється за поданням державного фітосанітарного інспектора відповідно до статті 33 Закону за умов повної ліквідації вогнища (осередка) B. хylophilus та не виявлення B. хylophilus у карантинній зоні протягом щонайменше чотирьох років.
2. На територіях, на яких було скасовано карантинний режим, продовжуються проведення обстеження та/або моніторинг протягом наступних трьох років.
3. У разі повторного виявлення B. хylophilus державним фітосанітарним інспектором відновлюється весь комплекс фітосанітарних заходів відповідно до статті 33 Закону та цієї Інструкції.

Директор Департаменту
державної політики
у сфері санітарних
та фітосанітарних заходів




А. Пивоваров
Додаток
до Інструкції з виявлення,
локалізації та ліквідації стовбурової
соснової нематоди
(пункт 10 розділу ІІІ)
ВІДБІР
зразків від насаджень рослин-господарів В. xylophilus
1. Відбір зразків здійснюється від сухостійних рослин-господарів та/або рослин-господарів з симптомами ураження В. xylophilus, наведеними в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.
2. Зразки деревини відбирають зі стовбурової частини на висоті близько 130-140 см від поверхні ґрунту та гілок 1-2 порядку. Зі стовбурової частини та/або гілок випилюють відрізок деревини завдовжки 25 см та товщиною два - п’ять сантиметрів.
Відбір зразків у вигляді тирси від рослин-господарів та решток після їх вирубування здійснюють за допомогою спеціального пристрою (механічного або електричного дриля) за швидкості не більше 600 обертів на хвилину та не допускаючи нагрівання деревини вище +50°C.
3. Відбір зразків від зрубаних, повалених і загиблих дерев рослин-господарів здійснюють шляхом вирізання деревних дисків з трьох місць вздовж стовбура дерева. При цьому особлива увага приділяється верхній частині стовбура (кроні) дерева.
Перед вирізанням дисків деревина рослин-господарів підлягає окоруванню для виявлення симптомів ураження В. xylophilus, наведених в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.
Вирізані диски деревини розрізають (розпилюють) на невеликі шматочки (частини), використовуючи такий спосіб, який не виробляє тепло. Для відбирання зразків тирси з декількох частин дерева можна використовувати бензопилу. У всіх випадках з кожного дерева потрібно брати не менше 60 г деревини (стружок, тирси).
Для відбору зразків тирси використовують дриль діаметром не менше 17 міліметрів.
4. При відборі зразків рослин-господарів В. xylophilus з різних місць однієї ділянки (або різних ділянок) для знезараження/очищення (стерилізації) інструментів використовують газовий пальник або спирт етиловий (не менше 70 %).
5. Кожний відібраний зразок рослин-господарів В. xylophilus разом із ємностями з виявленими личинками та/або лялечками та/або імаго жуків-переносників (за наявності) запаковують у окремий сейф-пакет, який із супровідними документами направляють для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).