Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів

Відповідно до п.п.4, 9 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.94 N 345, правління Пенсійного фонду України,

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів (додається).

2. Подати Інструкцію для реєстрації до Міністерства юстиції України.

3. З моменту набрання чинності Інструкцією визнати такою, що втратила чинність Інструкцію "Про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів", затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 року N 5-5 і зареєстровану у Міністерстві юстиції України 9 вересня 1994 року N 217/427, Інструкцію "Про стягнення не внесених в строк обов'язкових страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду України", затверджену постановою правління Пенсійного фонду України 26 вересня 1995 року N 6-5 і зареєстровану у Міністерстві юстиції України 6 лютого 1996 року N 50/1075 та Інструкцію про порядок внесення підприємствами і організаціями коштів Пенсійному фонду України на виплату пенсій за віком на пільгових умовах, затверджену постановою правління Пенсійного фонду України 17 квітня 1992 року N 3-7/3.

1.1 Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 року N 345, Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення.

1.2. Ця Інструкція визначає на території України порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями (надалі - "Підприємства") незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності та громадянами зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування та зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також витрачання його коштів.

2.1. Платниками зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

2.2. Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

2.3.

Громадяни-підприємці, що використовують працю фізичних осіб на умовах найму.

2.4. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 2.2, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

2.5. Платниками зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

2.6. Фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, та інші особи.

2.7. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси.

2.8.

Підприємства незалежно від форм власності та громадяни-підприємці, які використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру.

2.9. Платники, перелічені в пп.2.2, 2.4 зобов'язані зареєструватись в органах Пенсійного фонду в районах (містах) за юридичною адресою, а платники, зазначені у п. 2.7 - за постійним місцем проживання.

2.10. Якщо розрахунки по оплаті праці працівників районних (міських) установ, які фінансуються з бюджету, проводяться виконавчими органами місцевої влади і самоврядування, (централізованими бухгалтеріями), то платниками зборів, які підлягають реєстрації, є ці органи.

Платники збору - як юридичні особи, так і філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи і розміщені на території іншої, ніж юридична особа, територіальної громади, та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України у 10-денний строк з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи прийняття рішення про створення установи, організації або з дня укладення угоди, у тому числі цивільно-правового характеру з найманим працівником.

3.1. Для реєстрації в органах Пенсійного фонду платники, зазначені у пп.2.2, 2.4 цієї Інструкції, подають заяву (додаток N 1 до цієї Інструкції) та завірені копії таких документів:

- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (рішення про створення установи, організації);

- відповідного документа про присвоення ідентифікаційного коду органом статистики;

- установчих документів.

3.2. Платники, зазначені у пп.2.7 цієї Інструкції, для реєстрації в органах Пенсійного фонду подають завірені копії таких документів:

- свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи);

- дозвіл для здійснення підприємницької діяльності (при необхідності);

- угоду про наймання на роботу фізичної особи.

3.3. На основі документів, передбачених у пп.3.1, 3.2 проводяться відповідні записи в журналах обліку, а одержані від платників документи підшиваються до справи, на якій проставляється реєстраційний номер.

Після реєстрації платникові зборів видається Повідомлення (додаток N 2 до цієї Інструкції).

3.4. Комерційні банки при відкритті відповідних банківських рахунків зобов'язані вимагати інформацію від таких платників щодо зазначеної реєстрації.

3.5. У разі відмови платників від реєстрації органи Пенсійного фонду мають право припинити їх операції на рахунках у банках відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 року N 3290-12 "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та змін, внесених Постановою Верховної Ради України "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та притягти до адміністративної відповідальності згідно із ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3.6. Усі довідки, видані платникові для пред'явлення в банк, реєструються в журналі (додаток N 3 до цієї Інструкції).

3.6. У випадку реорганізації (зміни форми власності, організаційно-правової форми, назви), або зміни юридичної адреси платник зобов'язаний у 10-денний строк подати до органу Пенсійного фонду відповідну заяву про перереєстрацію.

3.7. Зміни, що відбулися в межах територіального обслуговування органом Пенсійного фонду, вносяться до справи платника без зміни її реєстраційного номера.

3.8. У тому разі, коли платник за новою юридичною адресою розміщений за межами території обслуговування органом Пенсійного фонду, він зобов'язаний у 15-денний строк провести остаточні розрахунки з органом Фонду і знятися з обліку. За новою адресою платник повинен зареєструватися в порядку і строки, передбачені цією Інструкцією.

У випадках недодержання платником порядку нарахування та сплати страхових зборів, використання коштів Фонду не за призначенням, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання, у 10-денний строк проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платника зборів і складається акт у двох примірниках, в якому зазначається нова юридична адреса. Якщо платник має недоїмку по страхових зборах, йому нараховується пеня у встановленому порядку. У 15-денний строк проводяться остаточні розрахунки на підставі акта перевірки.

3.9. Після проведення розрахунків на основі заяви платник зборів знімається з обліку, його справа закривається і за новим місцем реєстрації не передається, його реєстраційний номер в подальшому не використовується. Платежі платника, що знявся з обліку, враховуються в базі даних до кінця поточного року.

3.10. Підприємство, що підлягає ліквідації, зобов'язане в 10-денний строк з дня прийняття рішення про ліквідацію подати до органу Пенсійного фонду заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він є), документ про ліквідацію (рішення власника, суду, або інший документ, передбачений законодавством), виписку з розрахункового рахунка в банку.

3.11. Отримавши зазначені документи, орган Пенсійного фонду проводить документальну перевірку. На основі акта перевірки платник зборів розраховується з Пенсійним фондом.

3.12. У тому разі, коли підприємство, що підлягає ліквідації, є фінансово неспроможним, його борги відображаються в довідці в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, що створюється в установленому порядку, другий - правонаступнику (якщо він є).

3.13. Заборгованість погашається ліквідаційною комісією або правонаступником (якщо він є), відносно якого вживаються заходи щодо стягнення коштів відповідно до чинного законодавства.

3.14. Погашення боргів по страхових зборах проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Закону України "Про банкрутство".

3.15. На основі документів, перелічених у п.3.10, після виконання вимог пп. 3.11, 3.12, 3.13, 3.14 органи Пенсійного фонду закривають справу платника зборів. Реєстраційний номер ліквідованого платника зборів у подальшому не використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року.

4.1. Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР встановлено такі ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування:

4.2.

На державне соціальне страхування:

4.3. Для платників збору, визначених у пп.2.2, 2.4, - 32 відсотки фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян). До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

4.4. Для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо: за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування - для працюючих інвалідів та за ставкою 32 відсотки від об'єкту оподаткування - для інших працівників такого підприємства.

4.5.

Обов'язкових страхових внесків до Пенсійного фонду:

4.6. Для платників збору, визначених пунктом 2.6 цієї Інструкції,- 1 відсоток сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

4.7. Для платників збору, визначених у пункті 2.7 Інструкції,- у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яку обчислено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

4.8. Для платників збору, зазначених у пунктах 2.2, 2.4, 2.7 цієї Інструкції,- 32 відсотки суми тих винагород, які виплачуються фізичним особам за договором цивільно-правового характеру.

4.9. Для громадян, які відповідно до пункту "а" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" бажають зарахувати до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, періоди трудової діяльності, коли працівник не підлягав соціальному страхуванню, - 33,6 відсотка середньомісячного заробітку працівника відповідної галузі народного господарства на час призначення пенсії за кожний місяць роботи, зазначений заявником.

4.10. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1995 року N 1055 "Про розподіл відрахувань на соціальне страхування у 1996 році" встановлено, що платники внесків на державне соціальне страхування (пп.4.3, 4.4 цієї Інструкції) із загальної суми нарахованих обов'язкових страхових внесків спрямовують:

до Пенсійного фонду - 88 відсотків;

до Фонду соціального страхування - 12 відсотків.

4.11. Підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, у таких розмірах:

- 50 відсотків по пенсіях, призначених у 1991 році;

- 60 відсотків по пенсіях, призначених у 1992 році;

- 70 відсотків по пенсіях, призначених у 1993 році;

- 80 відсотків по пенсіях, призначених у 1994 році;

- 90 відсотків по пенсіях, призначених у 1995 році;

- 100 відсотків по пенсіях, починаючи з 1996 року.

Пенсії, призначені достроково відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", підлягають також відшкодуванню у встановлених розмірах.

5.1. Обчислення зборів до Пенсійного фонду здійснюється платниками щомісячно за тарифами, передбаченими пп.4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9 цієї Інстукції. При цьому не мають значення джерела фінансування, виплат, статті витрат і види платіжних документів (розрахунково-платіжні відомості, особові рахунки, за якими проводились розрахунки по оплаті праці).

5.2. У разі одержання від підприємств доходів у натуральній формі, тобто продукцією їх власного виробництва, розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у поточному місяці, коли проведено нарахування доходів. Якщо у поточному місяці така продукція не реалізовувалась, її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від собівартості. Вартість натуральної продукції інших виробників при визначенні доходу для нарахування страхових зборів обчислюється за ціною її придбання.

5.3. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 року N 1023 "Про заходи щодо додаткового залучення коштів до Пенсійного фонду" доходи працівників сільськогосподарських підприємств, одержані ними натурою і обчислені за фактичною собівартістю відповідної продукції у розмірах, що не перевищують наростаючим підсумком за календарний рік одного неоподатковуваного мінімуму в розрахунку на місяць, не входять до фонду оплати праці, на який нараховуються страхові збори, виходячи з середньої ціни реалізації з урахуванням податку на добавлену вартість. На решту доходів, що перевищують цю суму, страхові збори нараховуються.

Страхові збори з оплати праці (доходу, винагороди), одержаних в іноземній валюті, сплачуються в національній грошовій одиниці України. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховують в національну грошову одиницю за офіційним курсом валют, що діяв на дату одержання доходу.

5.4. Для здійснення операцій з коштами Фонду в установах банку відкривається поточний рахунок на балансовому рахунку N 807, "Кошти Пенсійного фонду", де відображаються надходження та використання коштів Фонду. Рахунок відкривається у порядку, встановленому Національним банком України.

5.5. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності коштів видача їх на виплату заробітної плати і перерахування зборів до Пенсійного фонду України проводиться у пропорційних сумах.

Якщо комерційні банки не забезпечують перерахування боржниками збору до Пенсійного фонду під час видачі їм коштів на виплату заробітної плати, то вони (банки) відповідно до Порядку сплати платниками заборгованості за зборами до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 1997 року N 135 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 травня 1997 року N 196/2000, та згідно із статтею 11 Указу Президента України від 28 лютого 1997 року N 187/97 "Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни", сплачують до Пенсійного фонду суму, яка дорівнює несплаченому боржником збору, що підлягав сплаті пропорційно виданим коштам на заробітну плату.

Якщо комерційні банки добровільно не сплачують зазначеної суми, то органи Пенсійного фонду стягують її відповідно до Арбітражно-процесуального кодексу України.

5.6. У разі одержання коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції чи надання послуг, а також натуроплатою, наступного дня після кожної зазначеної виплати платники зобов'язані перерахувати до Фонду відповідні суми зборів.

5.7. Нараховані збори, за винятком видатків, зроблених у рахунок зборів, платники сплачують безготівковим перерахуванням відповідних сум із своїх банківських рахунків на рахунок органу Пенсійного фонду в установі банку. Особи, які користуються найманою працею і не мають рахунків в установах банків, сплачують збори поштовим переказом або через установи банків

5.8. У випадку несвоєчасного зарахування коштів з вини установи банку, вона несе відповідальність відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених в строк податків та неподаткових платежів" та пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 25.06.93 р. N 3324-12 "Про норматив обігу платіжних документів в Україні".

5.9. Якщо підприємство підлягає ліквідації, воно зобов'язане провести повний розрахунок по зборах з Пенсійним фондом по день ліквідації і звернутися за місцем реєстрації про зняття з обліку як платника.

У випадку, коли підприємство, яке ліквідовується, має заборгованість по виплаті заробітної плати, у тому числі і нарахованої за останній звітний місяць, відповідно до чого строк внесення нарахованих страхових зборів ще не настав, ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це надходження особливим актом. В акті зазначається правонаступник підприємства (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємству для її виплати до ліквідації.

Копії актів, підписаних ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений) подаються до відповідного органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації підприємства, що підлягає ліквідації, і правонаступника.

Якщо належна сума платежів, що мають вноситись підприємством, яке ліквідовується, перевищує суму, зазначену в акті, правонаступник зобов'язаний внести повністю всю належну суму і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

6.1. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується всіма категоріями працюючих громадян (у тому числі і особами, які працюють за договорами цивільно-правового характеру й працюючими пенсіонерами). Заяву про сплату зборів громадяни не подають.

6.2. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується на всі види виплат, направлених на оплату праці, з яких проводиться обчислення обов'язкових зборів платниками, зазначеними у пп.2.2, 2.4 цієї Інстукції, крім виплат, зазначених у розділі 9.

Збори працюючих громадян підприємства перераховують на рахунок органу Пенсійного фонду у строки, передбачені п.5.5. цієї Інструкції.

7.1. Збори громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів та інших громадян, діяльність яких заснована на приватній власності фізичної особи та виключно на її праці, нараховуються на чистий доход, що підлягає оподаткуванню, тобто на різницю між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, що пов'язані з одержанням доходу, на підставі витягів з податкових декларацій. При цьому не враховуються суми акцизного збору і податку на добавлену вартість. Такі витяги, завірені податковою інспекцією, подаються платником до Пенсійного фонду в 15-денний строк після закінчення кварталу. При визначенні чистого доходу громадянина-підприємця не включаються суми винагород, одержані ним за працю по угодах цивільно-правового характеру, так як нарахування страхових зборів на них повинно здійснювати підриємство, що виплачує винагороду, крім випадків, коли суми винагород виплачені підприємством (фірмою), що являється іноземною юридичною особою.

7.2. Страхові збори сплачуються платниками, зазначеними в п.2.7 цієї Інструкції, щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного року за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал календарного року проводиться авансом до 15 грудня із суми очікуваного (оцінного) доходу за цей період.

Платники, зазначені у п.2.7 цієї Інструкції, можуть протягом поточного року щоквартально нараховувати і сплачувати до Пенсійного фонду 25 відсотків річної суми страхових зборів, виходячи з очікуваного (оцінного) доходу. У такому разі у витязі з декларації зазначається розмір доходу до кінця звітного періоду. Строк сплати авансових платежів - до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

7.3. Якщо прибутковий податок від зайняття підприємницькою діяльністю сплачується з розрахункового доходу за фіксованими розмірами податку (патентами), тобто зазначена діяльність здійснюється після придбання патенту, то страхові збори до Пенсійного фонду нараховуються з тієї суми доходу, з якої встановлюється розмір прибуткового податку, тобто плата за патент.

Платники, зазначені у п.2.7 цієї Інструкції, особисто реєструють патенти в органах Пенсійного фонду в 3-денний строк після їх придбання і одночасно сплачують страхові збори з розрахункового доходу.

Придбання патентів не звільняє громадян від подання до органів Пенсійного фонду витягів з декларацій.

7.4. У тому разі, коли громадянин одержав більший доход, ніж передбачено в розрахунку плати за патент, то проводиться перерахунок суми зборів. Різниця між цією сумою і сумою, сплаченою протягом кварталу, має бути відшкодована у встановлені строки, а в разі виникнення заборгованості за Пенсійним фондом, різниця сум може бути врахована при наступному платежі, або повернути платникові за його заявою до органу Пенсійного фонду в 15-денний строк.

7.5. Якщо платники, зазначені у п.2.7 цієї Інструкції, не мають рахунків в установах банків, стягнення заборгованості по страхових зборах до Пенсійного фонду проводиться за виконавчими написами нотаріусів або в судовому порядку.

7.6. У випадку припинення підприємницької діяльності сплата зборів проводиться до 1 числа місяця, що йде за місяцем подачі відповідної заяви до органу державної реєстрації.

7.7. Орган Пенсійного фонду видає довідку про сплату страхових зборів (додаток N 4 цієї Інструкції) платникам, що припинили підприємницьку діяльність або змінили місце проживання, а також для подання її до органів соціального захисту населення при призначенні або перерахунку пенсії.

8.1. Плату Пенсійному фонду України на покриття витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.

8.2. Витрати на виплату пенсій за віком на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій, на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується для визначення частки у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб, він додається до необхідного стажу, для призначення пенсії на пільгових умовах.

Наприклад: Громадянину для призначення пенсії на пільгових умовах необхідно мати стаж роботи 20 років. Фактично він має стаж роботи 22 роки, з них на підприємствах:

N 1 - 15 років (останнє місце роботи)

N 2 - 4 роки (попереднє місце роботи)

N 3 - 3 роки

Для визначення частки плати враховується стаж на підприємствах:

N 1 - 15 років

N 2 - 4 роки

N 3 - 1 рік

8.3. В разі ліквідації підприємств зазначену плату Пенсійному фонду України вносять їх правонаступники.

8.4. Витрати на виплату пенсій за віком на пільгових умовах особам, які працювали за межами України, відшкодовуються Пенсійному фонду в порядку, визначеному відповідними міждержавними Угодами.

8.5. Підприємства щоквартально вносять Пенсійному фонду України авансові суми плати на виплату пенсій за віком на пільгових умовах, що призначені в минулих і поточних роках. Авансові суми плати визначаються підприємствами самостійно на підставі призначених пенсій на пільгових умовах у минулих і поточних роках.

Остаточна сума плати за звітний рік, визначена на підставі повідомлення органу Пенсійного фонду України (додаток N 7 до цієї Інструкції), вноситься підприємствами до 25 січня.

8.6. Орган Пенсійного фонду України обчислює розмір плати для підприємств на підставі даних органів соціального захисту населення, які подаються відповідно органу Пенсійного фонду до 10 січня наступного року (додаток N 8 до цієї Інструкції).

8.7. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у 2-х примірниках через орган Пенсійного фонду за місцем знаходження цього підприємства.

8.8. Суми внесеної Пенсійному фонду плати підприємства відображають у звіті форми 4-ПФ.

9.1. Збори на соціальне страхування та до Пенсійного фонду не нараховуються:

9.2. На виплати, що входять до Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховуються страхові збори та які не враховуються при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року N 583, з наступними змінами та доповненнями.

До таких виплат належать:

9.3. Вихідна допомога при звільненні.

9.4. Компенсаційні виплати (добові за відрядженнями в межах нормативу і виплати замість добових).

9.5. Вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників квартир, комунальних послуг, палива, проїзних квитків або сума коштів для їх відшкодування за рахунок відповідних бюджетів, а також твердого палива для працівників вугільної промисловості.

9.6. Вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування.

9.7. Суми відшкодування витрат та інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням робітників і службовців на роботу в іншу місцевість.

9.8. Доплати і надбавки до заробітної плати замість добових у випадках, коли постійна робота проходить у дорозі чи має роз'їзний характер, або у зв'язку із службовими поїздками в межах обслуговуючих дільниць.

9.9. Заробітна плата за дні роботи без винагороди за працю (суботники, недільники тощо), яка перераховується до відповідного бюджету або на благодійні цілі.

9.10. Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків.

9.11. Стипендії, що виплачуються підприємствами та організаціями слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим на навчання з відривом від виробницва.

9.12. Стипендії Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства у справах науки і технологій для молодих вчених.

9.13. Фінансова підтримка (гранти) Міжнародного наукового фонду, Фонду цивільних досліджень та розвитку і Українського науково-технологічного центру, що надається вченим України - переможцям відповідних конкурсів.

9.14. Допомога, яка виплачується за рахунок підприємства, установи, організації молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

9.15. Доходи громадян від володіння корпоративними правами (отриманими дивідендами).

Страхові збори не нараховуються також:

9.16. На компенсаційні виплати, які виплачуються громадянам відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (на оздоровлення, при звільненні, на харчування, різні види допомоги на дітей).

9.17. На допомогу сім'ям з дітьми, що виплачується з Державного та місцевих бюджетів відповідно до Закону України від 21 листопада 1992 року "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

9.18. На виплати, які проводяться з коштів Фонду соціального страхування України і Пенсійного фонду України (крім коштів, направлених на оплату праці).

10.1. Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" (у редакції Закону України від 26 грудня 1996 року N 653/96-ВР "Про внесення змін до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів") суми своєчасно не сплачених зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені. Пеня нараховується на суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати, з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України (що діяла впродовж часу несплати недоїмки).

Платники страхових зборів (громадяни-підприємці, адвокати та інші), які не мають рахунків в установах банків, а також ті, що виплачують заробітну плату з виручки від реалізації продукції і надання послуг чи в натуральній формі, перераховують збори готівкою до Пенсійного фонду через установи банків та підприємства зв'язку наступного дня після виплати належних працівникам сум. Не внесена в цей строк зазначеною категорією платників сума страхових зборів вважається простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягується з нарахуванням пені у розмірі, передбаченому в абзаці першому цього пункту за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня після виплати належних працівникам сум.

Умовні приклади розрахунку:

- Підприємство допустило тимчасову затримку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на суму 500 гривень на 12 днів. Облікова ставка Національного банку України за цей період не змінювалась і становила 35 відсотків річних.

За 12 днів затримки сплати збору до Пенсійного фонду на суму 500 гривень нараховано пеню за кожний день прострочки, включаючи день сплати, на суму 7 грн.20 коп.

При виявленні заборгованості по сплаті збору, яка виникла до 25 січня 1997 року, пеня нараховується за такою самою методикою, але з урахуванням ставки Національного банку України для визначення розміру пені, яка діяла впродовж часу несплати недоїмки.

- Платник допустив тимчасову затримку сплати збору на суму 1200 гривень на 30 днів. Облікова ставка Національного банку за цей період змінювалась і становила за перші 20 днів - 50% і за 10 днів - 70% річних.

За 30 днів затримки сплати збору до Пенсійного фонду на суму 1200 грн. платнику нараховано пеню за кожний день прострочки, включаючи день сплати, на суму 40 грн. 80 коп. + 27 грн. 60 коп. = 68 грн. 40 коп.

При розрахунку одноденного розміру ставки пені застосовується заокруглення до двох знаків після коми в загальному порядку арифметичного заокруглення.

10.2. Нарахування пені на прострочені платежі платників, зазначених у пп.2.2, 2.4, 2.7, цієї Інструкції, проводиться ними, або відповідними органами Пенсійного фонду.

Пеня на пеню не нараховується:

10.3. При надходженні документів на сплату недоїмки у першу чергу погашається недоїмка, а потім - пеня. У тому разі, коли за платниками до наступного чергового строку сплати зборів значиться недоїмка по цих зборах, то вона погашається в такому порядку:

спочатку погашається недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку, недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю недоїмку і т. д., після цього погашаються платежі за чергові строки сплати, які не надійшли в поточному році. При стягненні недоїмки за рішенням суду в першу чергу покриваються судові витрати на її стягнення.

10.4. Органи Пенсійного фонду України відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" у виняткових випадках можуть на прохання платника надавати відстрочки і розстрочки для сплати недоїмки.

11.1. Пеня, нарахована на суми недоїмки, зараховується в доход бюджету Пенсійного фонду.

11.2. Днем сплати зборів та пені вважається:

а) при перерахуванні платежу з рахунка платника - день списання установою банку суми платежу з рахунка платника, незалежно від часу її зарахування на рахунок Фонду;

б) при внесенні готівкою - день внесення готівки у банківську установу чи підприємство зв'язку.

11.3. Нарахування пені проводиться починаючи з наступного дня після настання строку сплати зборів по день сплати включно. Наприклад, строк сплати відповідно до одержання заробітної плати в банку - 10 червня, списано з рахунка платника - 19 червня; пеня нараховується за 9 днів (з 11 по 19 червня включно).

У тому разі, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, пеня нараховується починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового) дня.

11.4. За несвоєчасне зарахування до Пенсійного фонду платежів банківська установа сплачує пеню за кожний день прострочки в розмірі, передбаченому законодавством.

З платника за ці дні пеня не стягується.

11.5. Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника (при оберненні стягнення на суми, що їх мають повернути платнику інші особи), а також з моменту визнання боржника банкрутом. Надміру перераховані суми пені підлягають поверненню платникові.

12.1. Суми недоїмки по страхових зборах стягуються з платників, зазначених у пп.2.2, 2.4 цієї Інструкції, у безспірному порядку незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності за розпорядженням органів Пенсійного фонду за весь час ухилення від сплати зборів, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

12.2. Розпорядження про безспірне стягнення сум недоїмки не видаються, якщо платники своєчасно подали в установи банків платіжні доручення на перерахування страхових зборів. Після закінчення строку сплати належних платежів платники не мають права без згоди відповідних органів Пенсійного фонду відкликати з установ банків невиконані платіжні доручення на перерахування цих платежів.

12.3. Стягнення недоїмки по платежах у разі відсутності коштів на рахунках може бути звернено на майно підприємств, установ та організацій відповідно до чинного законодавства.

12.4. Відповідно до Порядку безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з рахунків в іноземній валюті суб'єктів підприємницької діяльності (крім банків) на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 жовтня 1996 р. N 261, органам Пенсійного фонду надано право безспірно стягувати з розрахункових і депозитних рахунків в іноземній валюті суб'єктів підприємницької діяльності заборгованість до Пенсійного фонду.

12.5. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. N 890 "Про заходи щодо погашення заборгованості за обов'язковими платежами до Пенсійного фонду за рахунок продукції власного виробництва та майна" підприємства та організації всіх форм власності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері агропромислового комплексу і мають прострочену заборгованість (недоїмку) за обов'язковими платежами до Пенсійного фонду (включаючи нараховані у встановленому порядку суми пені), у разі відсутності в них коштів можуть погашати цю заборгованість шляхом передачі товарів власного виробництва та іншого належного їм майна управлінню "Укрдержресурссировина" Міністерства сільського господарства і продовольства для наступної їх реалізації відповідно до Порядку погашення суб'єктами підприємницької діяльності агропромислового комплексу заборгованості по обов'язкових платежах до Пенсійного фонду за рахунок продукції власного виробництва та майна, затвердженого наказом Пенсійного фонду України та Міністерства сільського господарства і продовольства від 4 квітня 1997 року за N 32/111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 квітня 1997 року за N 152/1956."

13.1. До підприємств, установ та організацій застосовуються такі заходи безспірного стягнення недоїмки:

а) стягнення в доход бюджету Пенсійного фонду сум, які є на рахунку платника в установі банку чи на окремих рахунках, відкритих за рахунок платника.

Списання сум, що є на рахунках платника, на погашення недоїмки і пені проводиться установою банку на підставі розпорядження, яке подається органом Пенсійного фонду на бланку платіжної вимоги і виконується в порядку, встановленому законодавством України;

б) звернення стягнення на суми, що їх належить одержати платникові від своїх дебіторів, якщо це не суперечить чинному законодавству.

13.2. Підставою для звернення стягнення на рахунки дебіторів недоїмника є акт звірки між дебіторами та недоїмником або акт зустрічної перевірки, що підтверджує заборгованість. Звернення стягнення на рахунок дебітора має відбуватись не пізніше як через місяць з дня складання акта.

При зверненні стягнення на рахунок дебіторів недоїмника органи Пенсійного фонду зобов'язані зазначити в розпорядженні на бланку платіжної вимоги суму дебіторської заборгованості, номери і дати документів, що її підтверджують.

13.3. У разі виникнення претензії з боку дебіторів недоїмника зацікавлена сторона в установлені законодавством строки передає необхідні матеріали на розгляд органам, уповноваженим вирішувати такі спори.

При зверненні стягнення на суми дебіторської заборгованості після подання в установу банку розпорядження про стягнення з платника всієї суми недоїмки це розпорядження має бути відкликане і замінене розпорядженням на стягнення з платника суми недоїмки, яка залишилася. Розпорядження про стягнення з дебіторів сум, які належать платнику, подаються в установи банку за місцем знаходження платника.

13.4. Стягнені з дебітора платника суми зараховуються безпосередньо до бюджету Пенсійного фонду, минаючи розрахунковий рахунок платника.