Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

До початку опалювального періоду системи центрального опалення, автономні котли, печі і димоходи перевіряються, обслуговуються, за потреби ремонтуються, печі та котли опломбовуються.

У разі використання для опалення автономних котлів або пічного опалення наказом начальника ПРП (АРФ ЦП, АРЗ СП) призначаються особи, які організовують експлуатацію котлів і пічне опалення в опалювальний період.

6. Освітлення приміщень на території має бути електричним.

Приміщення з постійним перебуванням особового складу (службові приміщення внутрішнього наряду) повинні обладнуватися основним освітленням і черговим зеленого кольору.

Основне освітлення караульного приміщення повинне вмикатися з ПЗЧ.

Під час відпочинку особового складу в нічний час у караульному приміщенні повинне працювати чергове освітлення.

Контроль за використанням освітлення покладається на осіб внутрішнього наряду.

На випадок тимчасового порушення електропостачання органи управління та підрозділи ДСНС повинні бути забезпечені резервними джерелами електроживлення, електричними ліхтарями (гасовими лампами).

7. Усі допоміжні технічні та спеціальні приміщення мають зачинятися на замки. На ПЗЧ, у приміщенні оперативного чергового АРФ ЦП та АРЗ СП, має знаходитися комплект запасних ключів від усіх приміщень, будівель.

1. Основними завданнями гарнізонної служби є:

підтримання постійної готовності органів та підрозділів ДСНС гарнізону до виконання завдань за призначенням;

моніторинг оперативної обстановки в зоні оперативного реагування гарнізону, організація реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події і управління силами гарнізону під час реагування;

підтримання взаємодії органів і підрозділів ДСНС гарнізону із спеціалізованими службами цивільного захисту та забезпечення міжобласної взаємодії гарнізонів;

аналіз загроз пожежної і техногенної небезпеки в зоні оперативного реагування гарнізону та розроблення оперативно-службових документів;

підготовка та злагодження дій органів та підрозділів ДСНС гарнізону для забезпечення реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організація системи зв'язку для забезпечення управління під час реагування органів і підрозділів ДСНС гарнізону на пожежі, НС та інші небезпечні події;

забезпечення функціонування ГДЗС в органах та підрозділах ДСНС гарнізону;

оперативний моніторинг стану протипожежного водопостачання в зоні оперативного реагування гарнізону;

організація матеріально-технічного забезпечення органів і підрозділів ДСНС гарнізону, у тому числі під час виконання завдань за призначенням.

2. З метою забезпечення реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, функціонування системи управління і підтримки дій органів та підрозділів ДСНС гарнізону під час виконання завдань за призначенням на штатній основі функціонують ОКЦ і ГДЗС, на позаштатній - служба зв'язку і технічна служба.

3. Посадові особи гарнізону:

начальник гарнізону;

оперативний черговий по гарнізону;

черговий по караулах;

старший диспетчер гарнізону;

начальник служби зв'язку гарнізону;

начальник технічної служби гарнізону;

начальник ГДЗС гарнізону;

старші помічники начальника гарнізону в районах;

помічники начальника гарнізону в районах.

4. Начальником гарнізону за посадою є начальник територіального органу ДСНС, йому підпорядковуються всі органи та підрозділи територіального органу ДСНС, а в оперативному відношенні - чергові сили, призначені для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події АРФ ЦП та закладів освіти із специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління ДСНС цивільного захисту ДСНС, що входять до складу гарнізону.

Начальник гарнізону повинен:

знати оперативну обстановку, загрозу пожежної та техногенної небезпеки об'єктів у зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС;

уживати заходів для підтримання в постійній готовності підпорядкованих органів та підрозділів до виконання завдань за призначенням;

організовувати роботу служб гарнізону та затверджувати посадові інструкції посадових осіб гарнізону з урахуванням цього Порядку;

визначати особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у підпорядкованих органах та підрозділах ДСНС;

видавати наказ про організацію ГДЗС в органах управління і підрозділах територіального органу ДСНС;

затверджувати оперативно-службову документацію, визначену в пункті 4 розділу I цього Порядку;

затверджувати міжобласні плани взаємодії під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події (зразок плану наведено в додатку 7 до цього Порядку);

погоджувати план залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС (зразок плану наведено в додатку 8 до цього Порядку);

визначати порядок оповіщення та збору особового складу за сигналами оповіщення;

переводити підпорядковані органи та підрозділи на посилений режим несення служби в разі ускладнення оперативної обстановки в зоні оперативного реагування;

організовувати взаємодію підпорядкованих органів та підрозділів ДСНС із спеціалізованими службами цивільного захисту, Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами спеціального призначення, утвореними відповідно до законів України, під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організовувати заходи з надання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов'язків КГП посадовим особам органів та підрозділів ДСНС;

організовувати підготовку підпорядкованих органів та підрозділів до дій за призначенням, заходи щодо утримання в постійній готовності техніки, обладнання, оснащення, засобів зв'язку, підтримання дисципліни серед особового складу, дотримання безпеки праці, правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки;

забезпечувати контроль за готовністю чергових сил у всіх підрозділах, що входять до складу гарнізону;

виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій в разі залучення сил і засобів гарнізону за підвищеним рангом (номером) виклику;

мати допуск до самостійного виконання обов'язків КГП;

організовувати розроблення, ведення та зберігання в підпорядкованих підрозділах оперативно-службових документів відповідно до переліку основних оперативно-службових документів із питань організації гарнізонної та караульної служб у територіальних органах ДСНС і підпорядкованих їм підрозділах та аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування ДСНС, що наведений у додатку 9 до цього Порядку;

проводити зміну чергових змін ОКЦ та затверджувати наряд на службу в Книзі служби оперативно-координаційного центру, форма якої наведена в додатку 10 до цього Порядку.

5. У разі відсутності начальника гарнізону його обов'язки покладаються на особу, яка виконує обов'язки начальника територіального органу ДСНС.

6. Оперативним черговим гарнізону є начальник чергової зміни ОКЦ. На час чергування йому підпорядковується чергова зміна ОКЦ, а в оперативному відношенні - чергові сили гарнізону та оперативні чергові (чергові) АРФ ЦП.

Оперативний черговий гарнізону повинен:

уточнювати під час заступання на чергування оперативну обстановку в зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС та склад чергових сил;

здійснювати оперативне управління черговими силами територіального органу ДСНС та контроль за станом їх готовності;

організовувати збирання, обробку та узагальнення інформації про пожежі, НС чи інші небезпечні події, що виникли в зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС, у тому числі шляхом моніторингу засобів масової інформації;

забезпечувати своєчасне направлення чергових сил гарнізону до місця виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону та планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС;

направляти (за потреби) чергового по караулах на місце виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій;

доповідати начальнику гарнізону, ОЧС ДСНС, інформувати органи виконавчої влади відповідного рівня про загрозу виникнення або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, що можуть призвести до загибелі людей, ОКЦ сусідніх гарнізонів у разі загрози поширення пожеж, НС на території інших областей;

надавати до ОЧС ДСНС оперативну інформацію про пожежі, НС та інші небезпечні події в разі їх виникнення;

забезпечувати моніторинг виконання заходів щодо гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС чи інших небезпечних подій у зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС;

здійснювати за наказом начальника гарнізону оповіщення та збір особового складу гарнізону, оперативних груп та мобільної оперативної групи;

надавати розпорядження особовому складу чергових сил підрозділів гарнізону і одержувати доповіді щодо їх виконання.

7. Черговим по караулах призначається старший помічник (помічник) начальника чергової зміни ОКЦ (з питань оперативного реагування), який безпосередньо підпорядковується оперативному черговому по гарнізону. В оперативному підпорядкуванні в нього перебувають усі караули (зміни) гарнізону, начальники районних управлінь, начальники державних пожежно-рятувальних загонів (далі - ДПРЗ) та ПРП.

Черговий по караулах повинен:

володіти інформацією про перелік і місце розташування об'єктів підвищеної небезпеки, розташування і стан вулиць, проїздів і джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, стан спеціальної техніки, обладнання та оснащення, піноутворюючих засобів, ЗІЗОД і укомплектованість оперативних розрахунків у підрозділах гарнізону;

керувати роботою підрозділів при виїзді на пожежі, НС, інші небезпечні події та забезпечувати постійне інформування оперативного чергового по гарнізону про хід ліквідації пожеж, НС та інших небезпечних подій безпосередньо з місця події;

перевіряти несення караульної і внутрішньої служб та готовність чергових караулів (змін) підрозділів гарнізону, стан спеціальної техніки, обладнання та оснащення, утримання службових приміщень та їх протипожежний стан;

проводити заняття щодо вирішення тактичних задач, відпрацьовувати злагодженість дій особового складу чергових караулів (змін);

перевіряти проведення занять (навчань) начальницьким складом підрозділів гарнізону з особовим складом чергових караулів (змін);

перевіряти підготовленість особового складу відділень і ланок ГДЗС до роботи в загазованих і задимлених середовищах, технічний стан ЗІЗОД, оснащення й утримання баз (постів) ГДЗС;

здійснити додаткові заходи реагування в разі отримання повідомлень про ускладнення оперативної обстановки;

уживати необхідних заходів реагування і доповідати оперативному черговому по гарнізону в разі виникнення надзвичайної події серед особового складу.

Черговий по караулах має право:

отримувати необхідну інформацію про стан оперативної обстановки в районах виїзду пожежно-рятувальних підрозділів гарнізону;

віддавати начальникам чергових караулів (змін) підрозділів гарнізону, у межах своєї компетенції, обов'язкові для виконання розпорядження з питань несення гарнізонної служби;

інформувати начальника підрозділу про виявлені порушення особовим складом службової дисципліни та правил безпеки праці;

вимагати від керівництва ПРП виведення з оперативного розрахунку несправної спеціальної техніки (обладнання, спорядження) і заміни її на резервну.

8. Старшим диспетчером гарнізону є старший диспетчер (диспетчер) ОКЦ. Він підпорядковується начальнику ОКЦ, а під час чергування - оперативному черговому гарнізону. В оперативному відношенні йому підпорядковуються всі диспетчери (радіотелефоністи, підмінні радіотелефоністи) підрозділів гарнізону.

Старший диспетчер гарнізону повинен:

знати дислокацію та райони виїзду підрозділів гарнізону, їх технічне оснащення і тактико-технічні можливості, місце зберігання основних запасів вогнегасних, нейтралізуючих і знезаражувальних речовин, місцезнаходження основних об'єктів підвищеної небезпеки;

забезпечувати приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС, інші небезпечні події та направляти до місць виклику чергові сили підрозділів гарнізону відповідно до вимог оперативно-службових документів гарнізонної служби, а також за запитом КГП;

доповідати оперативному черговому по гарнізону про зміни оперативної обстановки;

уживати заходів для своєчасного отримання оперативної інформації про обстановку на місці роботи підрозділів гарнізону, у разі її зміни або встановлення додаткової інформації, що може вплинути на результати проведення оперативних дій, негайно доповідати про неї КГП, керівнику робіт з ліквідації НС;

інформувати в установленому порядку начальницький склад територіального органу ДСНС про виїзд підрозділів і обстановку на місці проведення робіт;

доводити до підрозділів гарнізону накази, рішення, розпорядження та інформацію посадових осіб гарнізону;

забезпечувати (за потреби) тимчасову передислокацію сил і засобів територіального органу ДСНС під час виїзду чергових караулів (змін) за підвищеними рангами (номерами) виклику;

абзац десятий пункту 8 глави 1 розділу III виключено

організовувати періодичну (не менше ніж 2 рази на добу) перевірку телефонного і радіозв'язку з підрозділами гарнізону, спеціалізованими службами цивільного захисту;

забезпечувати ведення оперативного обліку чергових сил та засобів гарнізону, несправностей джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, перекриття доріг, проїздів, пошкоджень технічних засобів електронної комунікації та засобів інформатизації;

приймати повідомлення державною мовою, попередньо назвавши свою посаду та прізвище.

9. Начальник служби зв'язку гарнізону призначається із числа осіб, які мають спеціальну підготовку за фахом, та підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник служби зв'язку гарнізону повинен:

керувати діяльністю служби зв'язку, організовувати її роботу, розробляти та здійснювати заходи щодо розвитку технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та оповіщення;

забезпечувати виконання заходів щодо кібербезпеки та технічного захисту інформації;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та організовувати зв'язок для управління діями підрозділів гарнізону під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

забезпечувати стійку роботу всіх видів зв'язку в повсякденній діяльності та під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організовувати зв'язок між підрозділами гарнізону та спеціалізованими службами цивільного захисту;

уживати заходів із забезпечення підрозділів територіального органу ДСНС засобами зв'язку, фіксації розмов, оповіщення, лініями та каналами зв'язку;

організовувати ведення обліку технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та ліцензованого програмного забезпечення;

організовувати вивчення особовим складом підрозділів територіального органу ДСНС технічних засобів електронних комунікацій та засобів інформатизації;

складати графіки та плани технічного обслуговування, ремонту технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та оповіщення, здійснювати контроль за їх виконанням;

перевіряти організацію діяльності служби зв'язку в підрозділах територіального органу ДСНС.

10. Начальником технічної служби гарнізону є начальник підрозділу з питань ресурсного забезпечення територіального органу ДСНС, який підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник технічної служби гарнізону повинен:

знати тактико-технічні характеристики техніки, обладнання та оснащення;

організовувати належну експлуатацію (технічне обслуговування, ремонт, облік, збереження) спеціальної техніки, обладнання та оснащення гарнізону;

організовувати випробовування спеціальної техніки в підрозділах територіального органу ДСНС;

визначати потребу в матеріально-технічних ресурсах для забезпечення роботи підрозділів гарнізону;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та забезпечувати в установленому порядку обслуговування техніки підрозділів гарнізону, залученої до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій і її заправку пально-мастильними матеріалами;

організовувати експлуатацію та ремонт пожежних рукавів;

розробляти і впроваджувати заходи із запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищення рівня підготовки водіїв (мотористів);

організовувати та проводити заняття з вивчення нової спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

надавати допомогу начальникам підрозділів територіального органу ДСНС в організації технічного обслуговування, ремонту й експлуатації техніки, обладнання та оснащення;

забезпечувати розроблення оперативно-службових документів, що регламентують діяльність технічної служби гарнізону;

забезпечувати облаштування, наявність та справність обладнання постів технічного обслуговування;

перевіряти в установленому порядку організацію діяльності технічної служби в підрозділах територіального органу ДСНС;

не допускати до роботи водіїв, які не мають посвідчення на право керування відповідним ТЗ;

організовувати забезпечення в межах компетенції підрозділів територіального органу ДСНС технікою, обладнанням та оснащенням.

11. Начальник ГДЗС гарнізону призначається наказом начальника територіального органу ДСНС із числа осіб начальницького складу територіального органу ДСНС. Начальник ГДЗС гарнізону підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник ГДЗС гарнізону повинен:

розробляти наказ про організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону;

організовувати роботу ГДЗС у підрозділах територіального органу ДСНС, підготовку особового складу до виконання завдань за призначенням у непридатному для дихання середовищі;

організовувати роботу баз та контрольних постів ГДЗС у підрозділах територіального органу ДСНС;

забезпечувати впровадження і функціонування баз ГДЗС для обслуговування ЗІЗОД за централізованим типом;

вести облік обладнання ГДЗС, контролювати проведення його випробовування та обслуговування;

надавати начальнику гарнізону пропозиції щодо будівництва нових та модернізації діючих теплодимокамер, смуг психологічної підготовки, навчально-тренувальних комплексів ГДЗС;

аналізувати роботу ГДЗС;

перевіряти організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону;

мати допуск до роботи в ЗІЗОД;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та організовувати роботу ГДЗС на місці події;

відстороняти від роботи в ЗІЗОД газодимозахисників, які порушують правила роботи в них.

12. Старші помічники начальника гарнізону в районах призначаються із начальників районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС та підпорядковуються начальнику гарнізону. В оперативному підпорядкуванні в нього перебуває особовий склад ДПРЗ, ПРП, у тому числі підрозділів, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів, які дислокуються в межах району.

Старші помічники начальника гарнізону в районах повинні:

організовувати реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в межах району;

забезпечувати взаємодію з органами місцевої влади з питань організації реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, заходів цивільного захисту, методичного керівництва, підготовки органів управління та сил цивільного захисту;

мати допуск до самостійного виконання обов'язків КГП;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику.

13. Помічники начальника гарнізону в районах призначаються із начальників ДПРЗ та підпорядковуються начальнику гарнізону, а в оперативному підпорядкуванні - відповідним старшим помічникам начальника гарнізону в районах та є старшими прямими начальниками особового складу ДПРЗ та підпорядкованих частин і постів.

Помічники начальника гарнізону в районах повинні:

забезпечувати оперативне реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в районах виїзду підрозділів, що входять до складу ДПРЗ;

організовувати службу та підготовку особового складу в підпорядкованих ПРП;

мати допуск до самостійного виконання обов'язків КГП;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику.

14. Службова діяльність чергових змін ОКЦ, чергових караулів (змін) ПРП та структурних підрозділів АРЗ СП і АРФ ЦП, у яких здійснюється чергування на основній пожежно-рятувальній техніці, розподіляється начальником гарнізону за змінами (караулами) з урахуванням того, що:

перша зміна (караул) - організовує роботу ГДЗС;

друга зміна (караул) - організовує оперативний облік та перевірку джерел протипожежного водопостачання, розробляє та впроваджує комплекс заходів щодо його вдосконалення, веде облік безводних районів, а також організовує роботу з обліку, експлуатації, ремонту та випробування пожежних рукавів;

третя зміна (караул) - організовує роботу та здійснює контроль за своєчасним випробуванням пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання, оснащення, устаткування та спорядження, станом техніки, а також організовує роботу з ведення оперативно-службової документації з охорони та безпеки праці;

четверта зміна (караул) - розробляє (коригує) оперативно-службові документи ОКЦ (ПЗЧ) та контролює їх ведення, а також організовує роботу із складання, відпрацювання та коригування оперативних карток (планів) гасіння пожеж.

15. Для організації оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події рішенням Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій визначаються:

для територіальних органів ДСНС - зони оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

для АРФ ЦП - зони відповідальності щодо реагування на НС.

Рішенням начальника територіального органу ДСНС для підпорядкованих підрозділів установлюються райони виїзду з урахуванням найменшого часу їх прибуття до найвіддаленіших населених пунктів незалежно від меж районів у зоні оперативного реагування.

Райони виїзду для ПРП АРФ ЦП установлюються за погодженням з начальниками АРФ ЦП.

16. З метою забезпечення оперативності реагування на пожежі для всіх гарнізонів може установлюватися 5 рангів (номерів) виклику сил і засобів.

Начальники гарнізонів визначають кількість рангів (номерів) виклику вид і кількість основної та спеціальної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику, з урахуванням того, що за першим рангом (номером) виклику залучається до 2 оперативних розрахунків на основних пожежно-рятувальних автомобілях, за другим - від 3 до 6 розрахунків, за третім - від 7 до 10 розрахунків, за четвертим - від 11 до 15 розрахунків, за п'ятим - 16 і більше розрахунків.

17. Порядок залучення чергових сил і засобів для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в зоні оперативного реагування гарнізону визначається розкладом виїзду підрозділів гарнізону, планами залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС та планами реагування на НС.

До розкладу виїзду підрозділів гарнізону включаються всі пожежно-рятувальні підрозділи гарнізону та навчальні пожежно-рятувальні частини закладів освіти із специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління ДСНС і підрозділи, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів, якщо це визначено умовами договору.

До планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС можуть включатися ПРП усіх видів пожежної охорони, аварійно-рятувальні служби (формування) незалежно від форми власності та підпорядкування за погодженням з їх керівниками.

Уточнення планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС проводиться щорічно, а коригування - у разі утворення нових, ліквідації (реорганізації) існуючих пожежно-рятувальних підрозділів незалежно від їх форми власності і підпорядкування.

У розкладі виїзду підрозділів гарнізону мають визначатися об'єкти, на які в разі отримання першого повідомлення про пожежу чи НС направляються сили та засоби за підвищеним рангом (номером) виклику.

Розклад виїзду підрозділів гарнізону та міжобласні плани взаємодії, витяг з регіонального плану реагування на НС зберігаються в ОКЦ. У пунктах зв'язку підрозділів гарнізону зберігаються витяги з розкладу виїзду підрозділів гарнізону, міжобласних планів взаємодії гарнізонів, плану реагування на НС місцевого рівня та плани залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС.

Залучення додаткових сил і засобів ДСНС з інших гарнізонів визначається ДСНС або міжобласними планами залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС. Сили і засоби, визначені міжобласними планами взаємодії для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, залучаються через ОКЦ відповідних гарнізонів.

Залучення сил другого ешелону АРФ ЦП до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій визначається ДСНС. До складу сил першого ешелону відносяться сили органів та підрозділів ДСНС, які перебувають на цілодобовому чергуванні, до складу сил другого ешелону - сили органів та підрозділів ДСНС, строк готовності до дій за призначенням яких перевищує 2 години.

18. Спільні дії органів та підрозділів ДСНС гарнізону і спеціалізованих служб цивільного захисту в разі загрози або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій здійснюється відповідно до інструкцій (планів) взаємодії, що складаються на рівні:

начальників територіальних органів ДСНС - із керівниками обласних спеціалізованих служб цивільного захисту;

начальників районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС - із керівниками районних (міських) спеціалізованих служб цивільного захисту;

начальників ДПРЗ (ПРП), що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів, - із керівниками таких об'єктів, які уклали відповідні договори.

19. Інструкція (план) взаємодії в разі загрози виникнення та виникнення пожежі, НС чи іншої небезпечної події визначає:

суб'єктів взаємодії;

завдання та порядок дій суб'єктів взаємодії;

канали та засоби зв'язку, що використовуються для взаємодії;

алгоритм обміну інформацією про загрозу виникнення та виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, перекриття проїздів, відключення мереж протипожежного водопостачання, аварійні роботи на газо-, водопроводах, лініях електропередач, теплотрасах тощо;

алгоритм виклику та взаємодії спеціалізованих служб цивільного захисту для виконання спеціальних робіт під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організація здійснення спільних заходів;

заходи безпеки під час організації оперативних дій.

20. Сили та засоби гарнізону залучаються до виконання завдань за призначенням відповідно до покладених на ДСНС функцій та з урахуванням призначення техніки.

21. Мобільна оперативна група створюється в апараті ДСНС та територіальних органах ДСНС і призначена для проведення оцінки обстановки, у тому числі із застосуванням безпілотних літальних апаратів, координації дій залучених сил безпосередньо в зоні виникнення (загрози виникнення) надзвичайної ситуації, пожежі або небезпечної події, організації взаємодії та забезпечення зв'язку з оперативно-черговою службою державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС, ОКЦ, оперативними групами ДСНС, оперативними групами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інформування керівництва органів управління про обстановку в зоні надзвичайної ситуації.

Для доставки мобільної оперативної групи та забезпечення роботи на місці надзвичайної ситуації, пожежі чи небезпечної події, організації взаємодії і зв'язку з оперативно-черговою службою державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС, ОКЦ, оперативними групами ДСНС, оперативними групами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інформування керівництва органів управління про обстановку в зоні надзвичайної ситуації залучається автомобіль мобільної оперативної групи.

22. Спрямування і координацію діяльності територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП щодо організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події здійснюють перший заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій і заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відповідно до розподілу обов'язків) безпосередньо або через структурний підрозділ апарату ДСНС за напрямком реагування.

За рішенням Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій або його заступників з метою підвищення ефективності реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, функціонування системи управління і підтримки дій органів та підрозділів ДСНС під час виконання завдань за призначенням до місця виникнення події направляється особовий склад апарату ДСНС. При цьому виконання обов'язків КГП залишається за посадовими особами органів управління та підрозділів гарнізону.

1. Приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС та інших небезпечних подій здійснюється ОКЦ, ПЗЧ ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП.

2. У разі надходження до ОКЦ інформації про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій старший диспетчер (диспетчер) ОКЦ відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону дає розпорядження ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП про направлення чергових сил і засобів до місця виклику та здійснює контроль за виїздом та оперативними діями на місці виклику.

3. У разі надходження до ПЗЧ ПРП інформації про виникнення НС, пожежі чи інших небезпечних подій диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) направляє до місця виклику черговий караул, а за необхідності - підрозділи згідно з планом залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС в районі виїзду підрозділу, та діє в порядку, визначеному пунктом 4 глави 15 розділу II Статуту дій під час гасіння пожеж.

4. У разі надходження до АРФ ЦП або АРЗ СП інформації про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій оперативний черговий (черговий) направляє чергові сили до місця виклику та діє в порядку, визначеному пунктом 7 глави 1 розділу III Статуту дій під час надзвичайних ситуацій.

5. У разі неможливості підрозділу здійснити реагування (відсутність у штаті необхідних фахівців, техніки, обладнання чи оснащення або якщо чергові сили вже виконують завдання за призначенням в іншому місці) при надходженні повідомлення від населення, підприємств, установ, організацій, органів влади про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) ПРП, оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП або АРЗ СП приймає повідомлення та негайно інформує про це ОКЦ.

6. Залучення авіаційних сил для гасіння лісових пожеж здійснюється відповідно до Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2017 року № 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 року за № 595/30463, а для проведення робіт із пошуку і рятування - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1037 "Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування".

7. ОКЦ, ПЗЧ ПРП, оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП або АРЗ СП забезпечують своєчасне приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС та інших небезпечних подій та направлення до місць їх виникнення чергових сил незалежно від адміністративно-територіального розподілу та передачу інформації до ОКЦ для негайного направлення необхідних сил і засобів.

1. У разі загрози або ускладнення оперативної обстановки, пов'язаної з пожежами, НС або іншими небезпечними подіями, органи та підрозділи ДСНС можуть переводитися на посилений режим несення служби.

2. Переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби здійснюється в разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту чи її підсистем у режим функціонування в підвищеній готовності, НС, надзвичайного стану або загрози чи ускладнення оперативної обстановки.

Рішення щодо переведення на посилений режим несення служби приймається:

Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій або особою, яка виконує його обов'язки, стосовно органів та підрозділів ДСНС;

начальниками територіальних органів ДСНС або особами, які виконують їх обов'язки, стосовно підпорядкованих органів та підрозділів.

3. Органи та підрозділи ДСНС переводяться на посилений режим несення служби на підставі наказу, яким визначаються:

обґрунтування необхідності введення посиленого режиму несення служби;

строк, на який вводиться посилений режим несення служби;

перелік органів та підрозділів ДСНС, що переводяться на посилений режим несення служби;

заходи, що здійснюються під час посиленого режиму несення служби, терміни їх виконання;

посадові особи для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням органів та підрозділів ДСНС і вирішення невідкладних завдань, які належать до сфери компетенції ДСНС;

порядок і терміни інформування органів управління за підпорядкованістю про оперативну обстановку та виконання визначених заходів;

обмеження щодо використання службового транспорту, за винятком ТЗ чергових сил, що задіяні до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС, інших небезпечних подій, забезпечують життєдіяльність підрозділів, та заходи з організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у цей період.

4. Основні заходи, які здійснюються в разі переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби:

організація цілодобового чергування оперативних груп та мобільної оперативної групи;

проведення розрахунку сил і засобів для оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

доукомплектування відділень чергових караулів (змін) відповідно до табелів оперативного розрахунку шляхом зміни режиму чергування особового складу;

введення до оперативних розрахунків резервної техніки, доукомплектування її відповідно до норм табельної належності;

передислокація (за потреби) сил і засобів для забезпечення оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організація взаємодії органів та підрозділів ДСНС із спеціалізованими службами цивільного захисту в разі загрози та під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

посилений моніторинг оперативної обстановки та інформування органів управління за підпорядкованістю;

позапланова перевірка (за необхідності) джерел протипожежного водопостачання поблизу місць прогнозованого виникнення пожеж;

позапланове відпрацювання оперативних карток (планів) гасіння пожеж на об'єктах, задіяних під час проведення масових заходів;

оперативні перевірки несення служби і готовності органів та підрозділів ДСНС до дій за призначенням.

5. Посадові особи для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням органів та підрозділів ДСНС і вирішення невідкладних завдань, які належать до сфери компетенції ДСНС, повинні:

перевірити склад оперативних груп та мобільної оперативної групи, а також знання обов'язків особового складу;

провести інструктаж оперативних груп та мобільної оперативної групи.

володіти оперативною обстановкою щодо пожеж, НС та інших небезпечних подій;

знати оперативно-тактичні можливості підрозділів;

організувати перевірки організації служби в органах та підрозділах ДСНС;

виїжджати на НС та гасіння пожеж за підвищеним рангом (номером) виклику;

доповідати за належністю про ситуацію, що склалася.

1. Сигнал оповіщення "Збір - аварія" використовується для збору попередньо визначеного особового складу органів та підрозділів ДСНС, не задіяного до чергування в місцях постійної дислокації.

Термін прибуття особового складу, який проживає в межах населеного пункту, у якому дислокується орган чи підрозділ ДСНС, має не перевищувати 2 години, який проживає в інших населених пунктах, - 2,5 години.

2. Право на оголошення сигналу "Збір - аварія" мають:

Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перший заступник та заступники Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, керівник структурного підрозділу апарату ДСНС за напрямом реагування або особа за їх дорученням - стосовно всього особового складу органів та підрозділів ДСНС;

начальники територіальних органів ДСНС або особи, які виконують їх обов'язки, - стосовно особового складу підпорядкованих органів та підрозділів;

начальники АРФ ЦП та АРЗ СП або особи, які виконують їх обов'язки, -стосовно підпорядкованого особового складу;

начальники районних управлінь (відділів) територіальних органів ДСНС або особи, які виконують їх обов'язки, - стосовно особового складу районних управлінь (відділів), ДПРЗ (ПРП), дислокованих у межах одного району;

начальники ДПРЗ, ПРП або особи, які виконують їх обов'язки, - стосовно підпорядкованого особового складу.

3. У разі виїзду чергового караулу (зміни) для виконання завдань за призначенням або погіршення оперативної обстановки начальники територіальних органів ДСНС, ДПРЗ, ПРП або особи, які виконують їх обов'язки, можуть організувати збір вільного від чергування особового складу підрозділів ДСНС у місцях їх постійної дислокації для введення до оперативного розрахунку резервної техніки.

Особовий склад і техніка вважаються введеними до оперативного розрахунку та можуть залучатися до виконання завдань за призначенням після їх внесення до наряду на службу у відповідній Книзі служби.

4. Організація оповіщення та збору особового складу визначається інструкцією, що затверджується відповідними начальниками територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП.

1. З метою забезпечення готовності сил і засобів до гасіння складних пожеж, виконання значних обсягів робіт із ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у всіх гарнізонах проводиться підготовка до формування зведених загонів.

Начальниками гарнізонів на підставі аналізу загроз пожежної і техногенної небезпеки в зонах оперативного реагування територіальних органів ДСНС завчасно визначається необхідна кількість зведених загонів та їх організаційна структура.

Для кожного зведеного загону затверджуються списки посадових осіб, які можуть призначатися начальниками зведених загонів, та осіб, що можуть включатися до складу органів управління загонами, вид і кількість пожежної, аварійно-рятувальної, спеціальної, інженерної та допоміжної техніки, спеціального обладнання та оснащення, чисельність особового складу, перелік підрозділів, на базі яких формуються зведені загони та від яких залучається особовий склад і техніка.

2. Оперативно-службові документи зведених загонів зберігаються в підрозділах, на базі яких вони формуються, а виписки з них - у підрозділах, від яких залучається особовий склад і техніка для їх формування. Переегляд оперативно-службових документів проводиться один раз на шість місяців посадовими особами підрозділів, на базі яких формуються зведені загони.

3. Наказом начальника територіального органу ДСНС про формування зведеного загону призначається начальник зведеного загону, склад органу управління загоном, визначається структура зведеного загону, місце і термін розгортання, порядок пересування сил і засобів до місця розгортання, необхідність укомплектування особового складу ЗІЗОД, приладами радіаційної, хімічної розвідки та індивідуального дозиметричного контролю, порядок організації зв'язку та взаємодії, необхідність та порядок забезпечення особового складу харчуванням та іншими видами забезпечення.

4. Розгортання зведених загонів з метою підготовки їх до дій за призначенням проводиться не рідше ніж один раз на рік, якщо протягом календарного року зведений загін не залучався до гасіння складних пожеж, ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Формування зведених загонів та їх застосування до дій за призначенням здійснюються в порядку, визначеному Статутом дій під час гасіння пожеж.