• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Порядку організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, взятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах

Міністерство юстиції України  | Наказ, Картка, Форма типового документа, Журнал, Порядок від 27.03.2023 № 1126/5
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Наказ, Картка, Форма типового документа, Журнал, Порядок
  • Дата: 27.03.2023
  • Номер: 1126/5
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Наказ, Картка, Форма типового документа, Журнал, Порядок
  • Дата: 27.03.2023
  • Номер: 1126/5
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
27.03.2023 № 1126/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 березня 2023 р.
за № 524/39580
Про затвердження Порядку організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, взятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах
Відповідно до частини першої статті 123, статті 124 Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України "Про попереднє ув’язнення", підпункту 2-5 пункту 3, пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, взятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, що додається.
2. Департаменту публічного права (Кравченко Л.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Висоцьку О.

Міністр

Д. Малюська

ПОГОДЖЕНО:

Уповноважений Верховної
Ради України з прав людини

Заступник Генерального прокурора




Д. Лубінець

В. Літвінова
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
27 березня 2023 року № 1126/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 березня 2023 р.
за № 524/39580
ПОРЯДОК
організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, взятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає основні засади організації роботи персоналу установ виконання покарань (далі - УВП) та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - СІЗО), працівників закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - заклади охорони здоров’я ДКВС України), виробничого персоналу підприємств установ виконання покарань, УВП та СІЗО (далі - виробничий персонал), спрямованої на профілактику та попередження самогубств серед засуджених до арешту, обмеження волі, позбавлення волі (далі - засуджені) та осіб, взятих під варту (далі - ув’язнені).
2. Робота з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених передбачає реалізацію комплексу заходів у взаємодії персоналу, визначеного в пункті 1 цього розділу, та спрямована на збереження життя та здоров’я засуджених/ув’язнених та не обмежує їх прав.
II. Обов’язки персоналу УВП/СІЗО щодо організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених
1. Начальник УВП/СІЗО:
1) відповідає за забезпечення належного рівня безпеки, захисту життя та здоров’я засуджених/ув’язнених;
2) забезпечує ефективну взаємодію структурних підрозділів УВП/СІЗО у питаннях профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених;
3) ознайомлюється з аналізом роботи щодо реалізації комплексу заходів з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених в УВП/СІЗО, який надається заступником начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи (начальником відділу соціально-виховної та психологічної роботи) щокварталу, та вживає заходів реагування у разі потреби;
4) організовує роботу профілактичної комісії УВП/СІЗО, очолює її засідання;
5) протягом 24 годин інформує Міністра юстиції України або особу, яка виконує його обов’язки, про вчинення самогубства (спроби самогубства) засудженим/ув’язненим.
2. Перший заступник начальника УВП (заступник начальника УВП з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи)/перший заступник начальника СІЗО (заступник начальника СІЗО з режиму і охорони):
1) спрямовує роботу персоналу відділу нагляду і безпеки (відділу режиму і охорони), оперативних підрозділів, чергових змін на виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню самогубств серед засуджених/ув’язнених (у тому числі враховуючи вплив осіб негативної спрямованості, ігри та боргові зобов’язання, що виникли внаслідок ігор під інтерес), а також на отримання й обмін інформацією про суїцидальні наміри оперативним шляхом;
2) у межах компетенції організовує діяльність підпорядкованих структурних підрозділів УВП/СІЗО та координує їх роботу щодо профілактики та попередження самогубств;
3) організовує проведення правороз’яснювальної роботи серед засуджених/ув’язнених, які схильні до вчинення неправомірних дій відносно інших осіб (створення конфліктів, нападу на адміністрацію тощо), щодо кримінальної відповідальності за діяння, що передбачені статтею 120 Кримінального кодексу України (доведення до самогубства);
4) забезпечує організацію роботи щодо своєчасного виявлення та попередження конфліктних ситуацій серед засуджених/ув’язнених, недопущення вживання ними алкогольних і наркотичних речовин;
5) під час інструктажу чергової зміни звертає увагу на забезпечення посиленого нагляду та контролю за поведінкою осіб, схильних до самогубства;
6) в порядку взаємодії організовує надання інформації про проведену роботу щодо профілактики та попередження самогубств підпорядкованим персоналом заступнику начальнику установи із соціально-виховної та психологічної роботи (начальнику відділу соціально-виховної та психологічної роботи) для підготовки щоквартального звіту щодо реалізації комплексу заходів з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених в УВП/СІЗО.
3. Заступник начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи (начальник відділу соціально-виховної та психологічної роботи):
1) безпосередньо організовує роботу з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених;
2) здійснює контроль за діяльністю відділу соціально-виховної та психологічної роботи УВП/СІЗО та координацію його роботи щодо профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених шляхом організації своєчасного виявлення та постановки на профілактичний облік осіб, схильних до самогубства, проведення з ними профілактичної роботи;
3) організовує збір матеріалів для постановки засуджених/ув’язнених на профілактичний облік як осіб, схильних до самогубства, та їх передачу до оперативного відділу (групи) для підготовки необхідних документів (наказу по УВП/СІЗО про постановку засудженого/ув’язненого на профілактичний облік, про закріплення персоналу УВП/СІЗО за особами, які перебувають на профілактичному обліку, як схильні до самогубства, тощо);
4) з метою забезпечення належного соціально-психологічного клімату в УВП/СІЗО планує й організовує проведення заходів соціального, психологічного, педагогічного та релігійного характеру. Ці заходи проводяться систематично, комплексно та послідовно, відображаються у плані роботи відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи;
5) залучає до роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених представників об’єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які зареєстровані у встановленому законом порядку;
6) готує щоквартальний аналіз (звіт) роботи установи щодо реалізації комплексу заходів з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених в УВП/СІЗО та надає його начальнику УВП/СІЗО. При підготовці щоквартального аналізу враховує інформацію, надану персоналом інших служб установи (відділом нагляду і безпеки, відділом режиму і охорони, оперативним відділом), щодо проведеної ним роботи з профілактики самогубств.
4. Психолог УВП/СІЗО:
1) здійснює обов’язкову діагностику суїцидального ризику новоприбулих засуджених/ув’язнених під час перебування в карантинних камерах/дільниці карантину, діагностики і розподілу з використанням психологічних методів тестування та оцінки індивідуальних і соціально-психологічних особливостей засуджених/ув’язнених;
2) проводить обов’язкову психодіагностику суїцидального ризику під час перебування засуджених/ув’язнених в УВП/СІЗО:
осіб, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства - один раз на три місяці (у виховній колонії - один раз на місяць);
стосовно інших засуджених/ув’язнених - один раз на шість місяців (у виховній колонії - один раз на три місяці).
У разі потреби проводить психодіагностику суїцидального ризику під час перебування засуджених/ув’язнених в УВП/СІЗО, стосовно яких персонал УВП/СІЗО за результатами візуального спостереження виявив ознаки суїцидального ризику;
3) результати проведеної психодіагностичної роботи із засудженими/ув’язненими фіксує: в журналі обліку психологічного вивчення засуджених (осіб, взятих під варту), які прибули до установи, форма якого визначена в Типових посадових обов’язках психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1866/24398; щоденнику індивідуальної роботи із засудженим, щоденнику соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім, визначених Положенням про відділення соціально-психологічної служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1863/24395, (далі - щоденник індивідуальної роботи із засудженим, щоденник соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім); електронному журналі результатів діагностики суїцидального ризику засуджених/ув’язнених (додаток 1).
Забезпечує збереження результатів діагностики суїцидального ризику засудженого/ув’язненого та інших підтверджуючих матеріалів психодіагностики, згідно з якими можна спрогнозувати ймовірність скоєння самогубства;
4) вживає заходів щодо нейтралізації негативного впливу факторів, пов’язаних з необхідністю перебування в умовах позбавлення волі та попереднього ув’язнення, з метою покращення адаптації засуджених/ув’язнених до вищезазначених умов. Особливу увагу приділяє особам, які належать до суїцидонебезпечної категорії (у тому числі новоприбулих та осіб, які перебувають в УВП/СІЗО до року);
5) особисто передає засудженим/ув’язненим листи або інші повідомлення, які містять інформацію психотравмуючого змісту (смерть, тяжка хвороба, розрив стосунків з рідними або близькими, втрата значних матеріальних цінностей, стихійне лихо тощо), при цьому вживає заходів щодо мінімізації ризиків виникнення можливих негативних психічних станів. Здійснює спостереження за поведінкою таких осіб та моніторинг їх психічного стану;
6) стосовно засуджених/ув’язнених, які знаходяться у тяжких психічних станах (стрес, депресія, фрустрація тощо) або стосовно яких складено рапорт щодо проявів суїцидального ризику, вживає комплекс профілактичних та корекційних заходів, надає психологічну підтримку;
7) у разі категоричної відмови засудженого/ув’язненого від проходження психодіагностики, спілкування з психологом та надання психологічної допомоги складає рапорт (доповідну записку) на ім’я заступника начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи (начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи) у довільній формі, який (яка) долучається до особової справи із внесенням запису до щоденника індивідуальної роботи із засудженим, щоденника соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім;
8) веде психологічні картки роботи із засудженим/ув’язненим, який перебуває на профілактичному обліку як схильний до самогубства (далі - психологічна картка) (додаток 2). Психологічна картка заводиться на кожного засудженого/ув’язненого, записи в якій здійснюються у разі проведення індивідуально-профілактичної роботи із особою. Ніхто не повинен мати доступ до психологічних карток, крім психологів.
Психологічні картки зберігаються у психолога у папках, які розташовані в алфавітному порядку. Після звільнення засудженого/ув’язненого психологічна картка підшивається в особову справу. У разі переведення засудженого/ув’язненого, який перебуває на профілактичному обліку, до інших УВП/СІЗО, психолог долучає психологічну картку у запечатаному конверті до його особової справи. Після прибуття засудженого/ув’язненого до інших УВП/СІЗО психологічна картка в запечатаному конверті передається психологу цього УВП/СІЗО.
Уся інформація є конфіденційною, крім рекомендацій, що надаються: в СІЗО - інспектору відділу соціально-виховної та психологічної роботи, в УВП - начальникам відділень соціально-психологічної служби.
Винятком є представники правоохоронних органів, які здійснюють перевірку діяльності УВП/СІЗО, представники Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, які здійснюють перевірку професійної діяльності психологів, а також особи, визначені в частині першій статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України.
У разі змін (погіршення) психоемоційного стану засудженого/ув’язненого зазначена інформація вноситься до журналу оперативної інформації для чергового помічника начальника СІЗО (далі - ЧПНСІ) та начальника відділу режиму і охорони; журналу оперативної інформації для чергового помічника начальника установи (далі - ЧПНУ) та начальника відділу нагляду і безпеки, форми яких визначено нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (далі - журнал оперативної інформації), з метою забезпечення посиленого нагляду та контролю за поведінкою та психічним станом;
9) проводить профілактичну роботу із засудженими/ув’язненими, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства. Щомісяця проводить профілактичні заходи з метою недопущення самогубств. За потреби проводить індивідуальні консультації, основані на результатах спостереження за поведінкою цієї категорії осіб, психодіагностики, інших джерелах. Інформацію про проведену роботу відображає в психологічній картці, щоденнику індивідуальної роботи із засудженим, щоденнику соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім та в журналі обліку роботи із засудженими (особами, взятими під варту), які потребують підвищеного контролю з боку персоналу установи, та результатів індивідуальної роботи з ними, форма якого визначена в Типових посадових обов’язках психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1866/24398.
Крім того, психолог накопичує та зберігає інформацію про оцінку суїцидального ризику засуджених/ув’язнених (результати психодіагностики, передбаченої підпунктом 2 цього пункту) стосовно категорії осіб, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства;
10) при виявленні засудженого/ув’язненого з ознаками суїцидального ризику негайно повідомляє заступника начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи (начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи), а в разі наявності медичних показань - керівника відповідного закладу охорони здоров’я ДКВС України та лікаря-психіатра, а також вносить відповідні відомості до Журналу оперативної інформації) з метою інформування чергових змін;
11) узгоджує з лікарем-психіатром та керівником відповідного закладу охорони здоров’я ДКВС України перелік осіб, які потребують окремої уваги, здійснення супроводу та надання психологічної допомоги;
12) у разі виявлення конфліктних ситуацій між засудженими/ув’язненими (інформація персоналу УВП/СІЗО, записи в журналі обліку рапортів про порушення режиму та інших повідомлень про правопорушення в установі виконання покарань/журналі обліку рапортів про порушення режиму та вилучення заборонених предметів, форми яких визначено нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (далі - журнал обліку рапортів про порушення режиму), а також скарг, заяв та інших повідомлень про правопорушення тощо) вживає профілактичних заходів;
13) розробляє рекомендації (зміст, методологічні засади, особливості) щодо проведення індивідуальних та групових заходів профілактики, спрямованих на попередження можливих негативних явищ у середовищі засуджених/ув’язнених;
14) у разі випадку самогубства:
бере участь у службовому розслідуванні за фактом самогубства засудженого/ув’язненого шляхом: надання інформації про дотримання психологом строків і порядку проведення індивідуальної роботи із суїцидентом, її змісту за весь період перебування в установі; надання повної психологічної характеристики (інформації про відхилення у поведінці, перебування у негативних психічних станах, інші індивідуально-психологічні особливості суїцидента з посиланням на методики психодіагностики та отримані результати);
проводить з засудженими/ув’язненими, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, психопрофілактичні заходи, спрямовані на нейтралізацію негативного психологічного впливу (уникнення "заразливого" ефекту) на поведінку даних осіб;
15) проводить моніторинг соціально-психологічного мікроклімату серед засуджених/ув’язнених один раз на півроку з метою виявлення негативних тенденцій в їх мікросередовищі, результати вивчення доводить до відома заступника начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи (начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи);
16) забезпечує пам’ятками для персоналу УВП/СІЗО (додаток 3) начальників відділу режиму і охорони, відділу нагляду і безпеки, поширює пам’ятки серед персоналу відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи та контролює їх наявність.
5. Начальник відділення (старший вихователь/вихователь) соціально-психологічної служби УВП, начальник відділення соціально-психологічної служби (старший інспектор/інспектор) відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи) СІЗО:
1) здійснює моніторинг соціально-психологічного клімату в середовищі засуджених/ув’язнених, аналізує усі відхилення в їх поведінці, психічному стані, зовнішньому вигляді, ставлення до праці тощо;
2) проводить з особами, схильними до приниження людської гідності, одностатевих зв’язків, жорсткого поводження правороз’яснювальну роботу щодо кримінальної відповідальності за діяння, передбачені статтею 120 Кримінального кодексу України (доведення до самогубства);
3) включає до плану роботи заходи, спрямовані на профілактику самогубств;
4) у журналі обліку роботи із засудженими відділення соціально-психологічної служби веде список засуджених, які перебувають на профілактичному обліку;
5) розробляє план розташування спальних місць засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, та забезпечує надання засудженим/ув’язненими, які перебувають на профілактичному обліку, спальних місць, що добре проглядаються та контролюються;
6) подає заступнику начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи (начальнику відділу соціально-виховної та психологічної роботи) щоквартальний звіт про проведену роботу щодо профілактики та попередження самогубств;
7) спільно з персоналом відділу нагляду і безпеки та оперативного відділу (групи) збирає матеріали, що характеризують спосіб життя та поведінку засуджених/ув’язнених, які щомісяця розглядаються профілактичною комісією на чолі з начальником УВП/СІЗО або особою, яка виконує його обов’язки;
8) детально вивчає особові справи та спостерігає за поведінкою засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, визначає коло їх спілкування з найближчим оточенням, близькими та родичами, аналізує взаємовідносини з цими особами. У разі негативних змін у поведінці та психічному стані, негайно інформує заступника начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної і психологічної роботи (начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи) та психолога. Вносить відповідні відомості до журналу оперативної інформації;
9) у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим, щоденнику соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім робить запис про перебування засудженого на профілактичному обліку із зазначенням дати постановки на нього;
10) проводить із засудженими/ув’язненими, які перебувають на профілактичному обліку, індивідуальні бесіди, спрямовані на формування у них позитивного настрою, оптимістичних поглядів на життя, а також проводить бесіди з іншими засудженими/ув’язненими, які підтримують з ними дружні стосунки;
11) не рідше одного разу на тиждень проводить індивідуально-профілактичну роботу із засудженими/ув’язненими, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, та які тримаються у штрафних приміщеннях (дисциплінарному ізоляторі (далі - ДІЗО), приміщенні камерного типу (далі - ПКТ), одиночній камері (далі - ОК), карцері), переведені до дільниці посиленого контролю;
12) вживає заходів щодо зміцнення та відновлення соціальних зв’язків засуджених/ув’язнених з членами їх сімей. Спільно з психологом визначає необхідні заходи щодо залучення до роботи із засудженими/ув’язненими, які перебувають на профілактичному обліку, їх рідних та близьких;
13) вживає заходів щодо забезпечення корисної зайнятості засуджених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, шляхом залучення їх до участі у заходах культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру, до проходження курсів з розвитку соціальних навичок, стимулює та заохочує проявлення ними суспільно корисної ініціативи;
14) під час проведення масових заходів згідно з розпорядком дня інформує молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки УВП про засуджених, які залишились у приміщеннях гуртожитку (днювальні, хворі тощо).
6. Працівник оперативного відділу (групи):
1) при виявленні конфліктної ситуації серед засуджених/ув’язнених особливо за участю особи, яка перебуває на профілактичному обліку як схильна до самогубства, терміново інформує про це першого заступника начальника УВП/СІЗО, заступника начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи, ЧПНУ (ЧПНСІ) та психолога;
2) проводить роботу з виявлення та постановки на профілактичний облік засуджених/ув’язнених, які вчинили правопорушення або мають намір їх вчинити, шляхом досконалого вивчення матеріалів особових справ засуджених/ув’язнених, перевірки відомостей щодо їх поведінки в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, лікарняних закладах, закладах охорони здоров’я тощо, документації, у якій фіксуються порушення режиму, перегляду кореспонденції, а також інформації працівників відділів (секторів, груп) соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки;
3) у встановленому законом порядку отримує інформацію про зміни в поведінці засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, вносить відповідні відомості до журналу оперативної інформації для ознайомлення представників різних служб УВП/СІЗО;
4) складає списки засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку та передає їх начальнику відділу нагляду і безпеки, заступнику начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи (начальнику відділу соціально-виховної та психологічної роботи), начальникам цехів та майстрам (на засуджених, які виводяться на роботу); у контрольній картотеці робить відповідні записи;
5) організовує оперативне відслідковування намірів засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, та забезпечує обмін інформацією із персоналом відділення соціально-психологічної служби про зміни у їх поведінці. При виявленні засудженого/ув’язненого з ознаками суїцидального ризику вносить відповідні відомості до журналу оперативної інформації;
6) спільно з персоналом відділу нагляду і безпеки (відділу режиму і охорони) та персоналом відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи збирає матеріали, що характеризують спосіб життя та поведінку засуджених/ув’язнених, які щомісяця розглядаються профілактичною комісією на чолі з начальником установи або особою, яка виконує його обов’язки;
7) з метою забезпечення посиленого нагляду та контролю за поведінкою засуджених/ув’язнених, яких взято на профілактичний облік, бере участь у проведенні інструктажу чергової зміни;
8) проводить із засудженими/ув’язненими, які перебувають на профілактичному обліку, індивідуальні бесіди, спрямовані на формування у них позитивного настрою, оптимістичних поглядів на життя, а також проводить бесіди з іншими засудженими/ув’язненими, які підтримують з ними дружні стосунки;
9) рекомендує проводити розміщення засуджених/ув’язнених в УВП/СІЗО, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, на спальних місцях, що добре проглядаються та контролюються.
7. Начальник відділу нагляду і безпеки:
1) спільно з персоналом оперативного відділу (групи), відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи, забезпечує збір та подання матеріалів, що характеризують спосіб життя та поведінку засуджених, які щомісяця розглядаються профілактичною комісією на чолі з начальником УВП або особою, яка виконує його обов’язки;
2) під час інструктажу чергової зміни звертає увагу на забезпечення посиленого нагляду та контролю за поведінкою осіб, схильних до самогубства;
3) контролює належне виконання персоналом чергових змін обов’язків з нагляду за засудженими, забезпечення їх ізоляції, попередження вчинення порушень режиму тримання;
4) забезпечує оформлення і оновлення списків, стендів та альбомів оперативної інформації про осіб, які перебувають на профілактичному обліку та забезпечує їх розміщення у черговій частині УВП;
5) поширює пам’ятки для персоналу УВП серед персоналу чергових змін.
8. Начальник відділу режиму і охорони:
1) під час інструктажу чергової зміни звертає увагу на забезпечення посиленого нагляду та контролю за поведінкою осіб, схильних до самогубства;
2) забезпечує на інструктажі чергової зміни, яка заступає на чергування, контроль над отриманням молодшими інспекторами внутрішніх постів контрольних карток, на осіб, які перебувають на профілактичному обліку, що знаходяться у кімнаті ЧПНСІ;
3) забезпечує оформлення та щоденне оновлення планшетів оперативної інформації щодо осіб, узятих на профілактичний облік;
4) забезпечує оформлення і оновлення списків осіб, які перебувають на профілактичному обліку, та їх розміщення у черговій частині СІЗО;
5) спільно з оперативними працівниками, працівниками відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи встановлює та усуває причини, що сприяють вчиненню порушень режиму тримання ув’язненими/засудженими;
6) для забезпечення посиленого нагляду за ув’язненими/засудженими, які схильні до самогубства, у добовому наказі зазначає: номери постів та камер, де вони тримаються; прізвища, імена та по батькові; відведене спальне місце, що достатньо проглядається. Вказані дані зазначаються у контрольних картках на осіб, які перебувають на профілактичному обліку, що виготовляються і заповнюються відділом режиму і охорони за погодженням з оперативним відділом та підрозділом з контролю за виконанням судових рішень;
7) поширює пам’ятки для персоналу УВП/СІЗО серед персоналу чергових змін.
9. ЧПНУ (ЧПНСІ):
1) стежить за наявністю у приміщенні чергової частини установчих даних на засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку, як схильних до самогубства. На кожному інструктажі доводить до відома молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки (відділу режиму і охорони), виробничого персоналу інформацію про цих засуджених/ув’язнених. Перевіряє маршрутні картки, форми яких визначено нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, у яких обов’язково зазначаються засуджені, схильні до самогубства;
2) керує діями персоналу чергової зміни, вимагає належного виконання ним своїх посадових обов’язків;
3) під час обходу комунально-побутових приміщень, житлової та виробничої зон, навчально-виробничих майстерень приділяє увагу огляду місць можливого вчинення засудженими/ув’язненими суїциду (наприклад, підсобні, підвальні приміщення, горища тощо), вживає заходів щодо недопущення безконтрольного проникнення до них засуджених/ув’язнених, а у разі потреби - ізоляції цих місць. Не допускає роботу засуджених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, в нічний час;
4) організовує посилений нагляд за новоприбулими або такими, які прямують транзитом, засудженими/ув’язненими у разі наявності в довідці-витягу з особової справи, форма якої визначена в Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269, інформації про схильність особи до самогубства або самоушкодження;
5) забезпечує наявність у молодших інспекторів відділу режиму і охорони контрольних карток на осіб, які перебувають на профілактичному обліку, що знаходяться у його кімнаті;
6) у разі отримання інформації про суїцидальну спробу (замах на самогубство) засудженого/ув’язненого негайно скеровує таку особу до психолога або медичних працівників закладу охорони здоров’я ДКВС України. У разі, якщо особа потребує надання екстреної медичної допомоги, діє відповідно до Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1122;
7) при надходженні повідомлення про вчинення засудженим/ув’язненим самогубства забезпечує виклик медичного працівника закладу охорони здоров’я ДКВС України, оперуповноваженого, негайно прибуває на місце події та забезпечує його охорону;
8) при поміщенні засудженого/ув’язненого, який перебуває на профілактичному обліку, як схильний до самогубства, у ДІЗО (карцер) або при переведенні в ПКТ (ОК) проводить інструктаж молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки (молодших інспекторів відділу режиму і охорони), які несуть у них службу, зауважує на необхідності приділення такій особі особливої уваги.
У разі необхідності інформує першого заступника начальника УВП/СІЗО (заступника начальника УВП з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи/заступника начальника СІЗО з режиму і охорони) або особу, яка виконує його обов’язки про необхідність забезпечення відео нагляду ДІЗО (карцері), ПКТ(ОК). При цьому, кут огляду відеокамери, яка встановлена у камері, не повинен охоплювати санітарні вузли;
9) про факт самогубства (спроби самогубства) інформує органи досудового розслідування відповідно до вимог Порядку прийняття та обліку в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 лютого 2017 року № 254/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2017 року за № 140/30008, а також невідкладно письмово (з використанням технічних засобів електронних комунікацій) повідомляє прокурора за місцезнаходженням УВП/СІЗО та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
10. Молодший інспектор відділу нагляду і безпеки УВП (відділу режиму і охорони СІЗО):
1) володіє інформацією про засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку, як схильні до самогубства, а також про місцезнаходження їх спальних та робочих місць;
2) вносить отриману на інструктажі інформацію про осіб, які перебувають на профілактичному обліку, до маршрутних карток;
3) кожні дві години здійснює перевірку наявності та поведінку засуджених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства. Про результати перевірки повідомляє ЧПНУ/ЧПНСІ або його заступника та робить відповідний запис у відомості про забезпечення нагляду на добу.
Молодший інспектор відділу режиму і охорони СІЗО при здійсненні нагляду за поведінкою засуджених/ув’язнених, які тримаються в камерах, проводить спостереження через вічко дверей камер не менше одного разу на годину в денний час і кожні 30 хвилин у нічний час. У разі виявлення порушень доповідає старшому по корпусу або ЧПНСІ за допомогою засобів зв’язку;
4) під час чергування у виробничій зоні виконує свої обов’язки у взаємодії з виробничим персоналом, через кожні дві години перевіряє наявність на робочих місцях та поведінку засуджених, які перебувають на профілактичному обліку, як схильні до самогубства. Про результати перевірки повідомляє ЧПНУ або його заступника та робить відповідний запис у відомості про забезпечення нагляду на добу;
5) у разі виявлення суїцидальної спроби засудженого/ув’язненого за допомогою засобів зв’язку негайно інформує ЧПНУ/ЧПНСІ або його заступника та діє за його вказівками.
При необхідності вживає заходів щодо надання засудженому/ув’язненому першої медичної допомоги. Про подію доповідає рапортом начальнику УВП/СІЗО;
6) у випадку поміщення у ДІЗО (карцер) або переведення в ПКТ(ОК) засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, уважніше спостерігає за їх поведінкою у приміщеннях та прогулянкових двориках;
7) у разі виявлення намагання засудженого/ув’язненого вчинити акт самогубства в камері, вимагає від нього припинити такі дії та повідомляє про подію ЧПНУ/ЧПНСІ. У випадку перебування в камері інших засуджених/ув’язнених звертається до них з вимогою припинити намагання засудженого/ув’язненого вчинити акт самогубства.
Двері камери до прибуття ЧПНУ/ЧПНСІ не відчиняє.
11. Старший по корпусу:
1) стежить за дотриманням розпорядку дня та його виконанням, роздачею їжі, дотриманням дисципліни серед засуджених/ув’язнених, запобігання порушенням режиму тримання, зокрема вчиненню ув’язненим/засудженим суїциду, заподіянню самоушкодження та іншим протиправним діям з їх боку;
2) у разу отримання інформації про суїцидальну спробу ув’язненого/засудженого на ввіреному йому відділенні негайно повідомляє ЧПНСІ про надзвичайну подію та вживає заходів щодо перешкоджання завершенню суїцидальної спроби.
12. Фахівець з контролю за виконанням режимних вимог УВП (інспектор з перевірки та доставки кореспонденції СІЗО):
1) володіє інформацією про засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства;
2) при виявленні листів психотравмуючого змісту (смерть близьких, розірвання соціально корисних зв’язків, значні матеріально-фінансові втрати тощо) передає їх засудженим/ув’язненим через психолога.
13. Виробничий персонал:
1) володіє інформацією про засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку, як схильні до самогубства (знає прізвища, імена та по батькові (за наявності) цих осіб;
2) засудженим/ув’язненим, які перебувають на профілактичному обліку, визначає робочі місця у дільницях, що добре проглядаються і контролюються та за характером виробництва не передбачають роботу поодинці, під час роботи спостерігає за їх поведінкою;
3) запобігає самовільному спорудженню засудженими/ув’язненими на виробничих об’єктах не передбачених планами споруд, шаф, сховищ та місць для відпочинку;
4) контролює виробничі приміщення, що тимчасово не використовуються, а також приміщення, де засуджені/ув’язнені за характером виробництва працюють поодинці. Вживає заходів щодо унеможливлення поодинокого перебування у таких приміщеннях засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства;
5) під час перевірки наявності засуджених/ув’язнених на робочих місцях особливу увагу приділяє особам, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства, припиняє їх безконтрольне пересування по території виробничого об’єкта. Повідомляє психолога УВП/СІЗО та начальника відділення соціально-психологічної служби про негативні зміни у поведінці цих осіб.
14. Лікар-психіатр закладу охорони здоров’я ДКВС України за наявності ознак суїцидального ризику в засудженого/ув’язненого бере безпосередню участь в роботі з такою особою, проводить діагностику стану, визначає подальшу тактику ведення пацієнта у разі виявлення психічних чи поведінкових розладів відповідно до вимог Закону України "Про психіатричну допомогу" та з урахуванням медичної етики та деонтології.
III. Оцінка суїцидального ризику засуджених/ув’язнених
1. Психолог УВП/СІЗО:
1) здійснює обов’язкову діагностику суїцидального ризику:
первинну: новоприбулих засуджених/ув’язнених під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу/карантинних камерах.
планову: засуджених/ув’язнених, які перебувають на профілактичному обліку як схильні до самогубства - один раз на три місяці (у виховній колонії - один раз на місяць);
поточну: стосовно інших засуджених/ув’язнених - один раз на шість місяців (у виховній колонії - один раз на три місяці);
позапланову: стосовно засуджених/ув’язнених, у яких персонал УВП/СІЗО за результатами візуального спостереження виявив ознаки суїцидального ризику - у разі потреби.
Результати проведеної психодіагностичної роботи із засудженими/ув’язненими фіксує в журналі обліку індивідуальної роботи із засудженими (особами, взятими під варту) та наданих персоналу установи рекомендацій, форма якого визначена в Типових посадових обов’язках психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1866/24398;
2) має право обирати для використання у своїй професійній діяльності психологічні методи тестування та оцінки індивідуально-психологічних особливостей засуджених/ув’язнених (у тому числі методики діагностики суїцидального ризику), а також методики та процедури впливу, що є безпечними для психофізіологічного здоров’я особистості.
Рекомендований психодіагностичний інструментарій для діагностики суїцидального ризику затверджується Міністерством юстиції України.
2. Результати проведеної оцінки суїцидального ризику психолог відображає в електронному журналі результатів діагностики суїцидального ризику засуджених/ув’язнених.
При обробці результатів психодіагностики психолог повинен звертати увагу на засуджених/ув’язнених, результати тестування яких є недостовірними та не можуть бути підставою для формулювання висновку про реальний ризик самогубства. У цьому випадку проводиться повторне вивчення особистості, використовуючи інші методи та методики психодіагностики (у тому числі спостереження, психодіагностична бесіда, інтерв’ю, збір незалежних характеристик, проективні методики тощо).
IV. Дії персоналу УВП/СІЗО у разі виявлення ознак суїцидального ризику у засуджених/ув’язнених
1. У разі виявлення ознак суїцидального ризику у засудженого/ув’язненого, персонал УВП/СІЗО, який їх виявив, в межах компетенції негайно вносить відповідну інформацію до журналу оперативної інформації про необхідність здійснення нагляду за цією особою та подає начальнику УВП/СІЗО мотивований рапорт про необхідність оцінки суїцидального ризику конкретної особи.
2. Начальник УВП/СІЗО у разі отримання рапорту негайно дає доручення:
психологу щодо проведення оцінки суїцидального ризику та вжиття профілактичних заходів;
заступнику начальника УВП/СІЗО із соціально-виховної та психологічної роботи (начальнику відділу соціально-виховної та психологічної роботи) щодо збору матеріалів, які характеризують особу;
працівнику оперативного відділу (групи), начальнику відділу нагляду і безпеки (відділу режиму і охорони) щодо вжиття профілактичних заходів та збору матеріалів, які характеризують особу.
3. Не пізніше трьох діб з дня подання рапорту начальник УВП/СІЗО або особа, яка виконує його обов’язки, проводить засідання профілактичної комісії для вирішення питання про постановлення засудженого/ув’язненого на профілактичний облік як особи, схильної до самогубства. Присутність цієї особи на засіданні профілактичної комісії не обов’язкова.
4. Матеріали на засіданні профілактичної комісії доповідають: начальник відділення соціально-психологічної служби, працівник відділу нагляду і безпеки (відділу режиму і охорони), працівник оперативного відділу (групи) або психолог.
5. Підставою для постановлення на профілактичний облік (зняття з обліку) засудженого/ув’язненого є рішення профілактичної комісії УВП/СІЗО.
6. Рішення про постановлення на профілактичний облік (зняття з обліку) приймається профілактичною комісією на чолі з начальником УВП/СІЗО і оформлюється протоколом, у якому вказуються: дата проведення засідання профілактичної комісії, її фактичний склад, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) засудженого/ув’язненого, його установочні дані, підстави постановлення на профілактичний облік та строк перебування на обліку.
Про прийняте профілактичною комісією рішення (постановлення чи зняття з обліку) засуджений/ув’язнений ознайомлюється під особистий підпис на витязі з протоколу. Витяг з протоколу долучається до особової справи засудженого/ув’язненого.
Витяг з протоколу засідання профілактичної комісії про взяття на профілактичний облік (зняття з обліку) доводиться до персоналу УВП/СІЗО, який безпосередньо взаємодіє із засудженими/ув’язненими.
7. Засуджені/ув’язнені, яких взято на профілактичний облік як схильних до самогубства, в обов’язковому порядку закріплюються наказом начальника УВП/СІЗО за персоналом УВП/СІЗО, який зобов’язаний здійснювати постійний контроль за їх поведінкою і щомісяця (або у разі виявлення негативної динаміки змін в поведінці та психічному стані у засудженого/ув’язненого) доповідати рапортом начальнику оперативного відділу (групи), який аналізує зазначені відомості і вносить у відповідну справу. Виведення їх на роботу здійснюється тільки в першу зміну.
8. Матеріали стосовно засудженого/ув’язненого, якого взято на профілактичний облік (копії протоколу та наказу, рапорти про зміни у поведінці), долучаються до його особової справи, а копії - зберігаються у психолога.
9. Загальний термін перебування засудженого/ув’язненого на профілактичному обліку в період перебування в УВП/СІЗО не обмежується.
10. Після звільнення з УВП/СІЗО засудженого/ув’язненого, який перебував на профілактичному обліку як схильний до самогубства, психологічна картка долучається до особової справи.
V. Особливості проведення службового розслідування за фактом самогубства (спроби самогубства) засудженим/ув’язненим
1. Усі випадки самогубств (спроб самогубств) розглядаються як надзвичайні події та є підставами для проведення службового розслідування відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року № 356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2015 року за № 295/26740.
Службове розслідування за фактом самогубства (спроби самогубства) засудженим/ув’язненим призначається Міністром юстиції України або особою, яка виконує його обов’язки.
2. Службове розслідування за фактом самогубства (спроби самогубства) засудженим/ув’язненим проводиться з метою всебічного вивчення обставин надзвичайної події, виявлення та усунення можливих причин і умов, що сприяли вчиненню самогубства (спробі самогубства).
Службове розслідування проводиться у складі комісії, до якої уповноваженим начальником залучаються представники відповідних підрозділів нагляду і безпеки (режиму і охорони), оперативного відділу (групи), відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи, закладу охорони здоров’я ДКВС України.
3. Після закінчення проведення службового розслідування копія висновку службового розслідування, наказ про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності (за наявності) щодо конкретного випадку самогубства (спроби самогубства) в УВП/СІЗО надсилаються до міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному/південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Результати службового розслідування за фактом самогубства засудженого/ув’язненого обов’язково розглядаються на нараді при начальнику міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, начальнику управління з питань забезпечення діяльності у центральному/південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Протокол наради долучається до матеріалів службового розслідування, проведеного УВП/СІЗО.
4. У висновку службового розслідування, крім відомостей, визначених у пункті 1 розділу VIII Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 березня 2015 року № 356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2015 року за № 295/26740, обов’язково зазначаються:
установочні дані про особу, яка вчинила самогубство (спробу самогубства) (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання до засудження або ув’язнення, національність, громадянство, сімейний стан, наявність дітей, освіта, відомості про попередні судимості, відомості про останню судимість, початок та кінець строку покарання, термін можливого застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни не відбутої частини покарання більш м’яким, рух засудженого/ув’язненого, фабула злочину);
попереднє місце роботи до засудження (ув’язнення), інформація про працевлаштування в УВП/СІЗО;
дата, місце, час та спосіб вчинення самогубства (спроби самогубства);
обставини вчинення самогубства (спроби самогубства);
ким, коли і в якому місці було виявлено суїцидента;
пояснення найближчого оточення (осіб, які підтримували із суїцидентом дружні відносини), а також осіб, які мали конфлікти із суїцидентом, якщо такі відомості виявлено під час перевірки;
пояснення персоналу УВП/СІЗО, стосовно якого вжито заходів реагування за фактом допущення надзвичайної події (у тому числі пояснення працівників УВП/СІЗО, за якими був закріплений суїцидент);
інформація про підтримання суїцидентом соціальних зв’язків (кількість листів, телефонних розмов, отримання посилок/передач, наявність побачень, коли і з ким відбувалися);
інформація про перебування суїцидента на профілактичному обліку як схильного до самогубства або перебування на інших профілактичних обліках в УВП/СІЗО;
конкретні причини і обставини, за яких застосовувались заходи стягнення і заохочення;
інформація про попередні суїцидальні спроби, самоушкодження, суїцидальні наміри тощо;
конкретні причини, що сприяли вчиненню самогубства (спробі самогубства); можливі мотиви, якими керувалася особа, що вчинила самогубство (спробу самогубства) (конфлікти, борги, образи, агресивне та зневажливе ставлення з боку інших осіб тощо).
інформація про належність суїцидента до неформальної категорії/групи засуджених/ув’язнених;
інформація про належність суїцидента до релігійної організації, відвідування релігійних заходів;
інформація про членство суїцидента в цільових групах, утворених громадськими організаціями;
ймовірність отримання суїцидентом інформації психотравмуючого змісту;
інформація про боргові зобов’язання та наявність конфліктів;
інформація про дотримання начальником відділення соціально-психологічної служби та психологом строків і порядку проведення індивідуальної роботи із суїцидентом, її зміст за весь період перебування в УВП/СІЗО;
повна психологічна характеристика (інформація про відхилення у поведінці, перебування у негативних психічних станах, наявність суїцидальних проявів з боку цієї особи, інші індивідуально-психологічні особливості суїцидента з посиланням на методики психодіагностики та отримані результати). У разі якщо засуджений/ув’язнений раніше категорично відмовлявся від проходження психодіагностики, спілкування з психологом та надання психологічної допомоги додається копія довідки рапорту (доповідної записки), визначена підпунктом 7 пункту 4 розділу II цього Порядку;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом самогубства (спроби самогубства);
конкретно визначені недоліки діяльності персоналу УВП/СІЗО (кожної посадової особи) щодо організації роботи з профілактики та попередження самогубств з огляду на їх функціональні обов’язки та можливий вплив на подію, що відбулася, а також пропозиції щодо заходів реагування на конкретний випадок самогубства (спроби самогубства);
інша інформація, що має значення для службового розслідування;
пропозиції щодо усунення недоліків профілактичної роботи, з огляду на матеріали службового розслідування.
5. Копія висновку службового розслідування за фактом самогубства (спроби самогубства) засудженим/ув’язненим надсилається Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
VI. Організація навчання персоналу УВП/СІЗО
1. Навчання персоналу з питань профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених, який під час службової діяльності безпосередньо взаємодіє із цими особами, здійснюється під час первинної професійної підготовки, підвищення кваліфікації та службової підготовки, а також у межах роботи школи психолого-педагогічної майстерності персоналу відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи УВП/СІЗО чи інших навчальних заходів.
2. Орієнтовний перелік тем для проведення навчання персоналу визначається Міністерством юстиції України.
VII. Контроль за організацією роботи з профілактики та попередження випадків самогубств серед засуджених/ув’язнених
1. Контроль за організацією роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених покладається на начальників міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, начальників управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному та південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, начальників УВП/СІЗО.
2. Стан організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув’язнених перевіряється персоналом міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному та південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань під час здійснення перевірок УВП/СІЗО.
3. Під час перевірки посадові особи зобов’язані звернути увагу на організацію роботи щодо діагностики суїцидального ризику; проведення заходів з профілактики самогубств; своєчасність проведення службових розслідувань у випадках вчинення самогубств засудженими/ув’язненими; якість підготовки матеріалів службових розслідувань; навчання персоналу різних служб УВП/СІЗО щодо діагностики, профілактики та попередження самогубств.
4. Виявлені під час перевірок недоліки обов’язково розглядаються на нарадах міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному та південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань; доповідаються начальникам управлінь для вжиття заходів щодо негайного їх усунення. На нарадах проводиться заслуховування кожного начальника УВП/СІЗО, де було допущено випадки самогубств.
5. Департаментом з питань виконання кримінальних покарань щокварталу здійснюється контроль за реалізацією Плану заходів з профілактики та попередження скоєння самогубств серед засуджених/ув’язнених в УВП/СІЗО, який щороку складається/корегується Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та надсилається для виконання до міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному та південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
6. Департаментом з питань виконання кримінальних покарань постійно здійснюється контроль за своєчасним та якісним проведенням службових розслідувань за кожним випадком самогубства засудженим/ув’язненим.

Директор Департаменту
публічного права


Л. Кравченко
Додаток 1
до Порядку організації роботи
з профілактики та попередження
самогубств серед засуджених,
осіб, взятих під варту,
які тримаються в установах
виконання покарань та слідчих
ізоляторах
(підпункт 3 пункту 4 розділу II)
ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ
результатів діагностики суїцидального ризику засуджених/ув’язнених
Державна установа "_______________________________________________"
(найменування)
Прізвище, ім’я,
по батькові
(за наявності) засудженого/ ув’язненого
Вид психодіагностики Дата проведення Результати діагностики Рівень суїцидального ризику Перебування на профілактичному обліку як особи, схильної до самогубства
(дата, № протоколу)
первинна планова поточна Прогноз Вагін СР-45 Разуваєва постановлення зняття
Тиліс В.В.* - - + 13.08.2022 СС-0 (Н)
Щ-0,46 (Н)
НПН-15
(3 гр.)
СМЗ-0 (Н)
Д-2.3 (Н)
Аф-2.2 (Н)
У-1.2 (Н)
Н-1.5 (Н)
СП-0 (Н)
ЗКБ-4.6 (Ср)
М-0 (Н)
ТП-1.2 (Н)
Асф-6.4 (Н)
Низький
__________
* Приклад заповнення електронного журналу.
Додаток 2
до Порядку організації роботи
з профілактики та попередження
самогубств серед засуджених,
осіб, взятих під варту,
які тримаються в установах
виконання покарань та слідчих
ізоляторах
(підпункт 8 пункту 4 розділу II)
ПСИХОЛОГІЧНА КАРТКА
роботи із засудженим/ув’язненим, який перебуває на профілактичному обліку як схильний до самогубства
Додаток 3
до Порядку організації роботи
з профілактики та попередження
самогубств серед засуджених,
осіб, взятих під варту,
які тримаються в установах
виконання покарань та слідчих
ізоляторах
(підпункт 16 пункту 4 розділу II)
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПЕРСОНАЛУ УВП/СІЗО
1. Найбільш поширені причини, що впливають на прийняття рішення про самогубство:
1) очікування винесення вироку за скоєний злочин;
2) складнощі в адаптації до умов попереднього ув’язнення та позбавлення волі;
3) втрата соціально корисних зв’язків та соціально важливих орієнтирів, відчуття безвихідної життєвої ситуації;
4) різке неприйняття провини або, навпаки, самозасудження;
5) труднощі у взаємовідносинах з адміністрацією УВП/СІЗО, відчуття упередженого ставлення;
6) конфліктні ситуації, загроза чи факт приниження або зґвалтування;
7) збіг негативних життєвих обставин, кризова життєва ситуація (втрата близької людини, соціального становища, роботи, можливості навчання, напружені стосунки з рідними чи близькими, значні матеріально-фінансові втрати тощо);
8) тяжкі соматичні або психічні захворювання (розлади) (онкологічні, венеричні захворювання, алкогольна чи наркотична залежність, вірус імунодефіциту людини, синдром набутого імунодефіциту тощо);
9) наявність боргових зобов’язань;
10) наближення звільнення (для осіб, які можуть мати взаємообумовлені психологічні, соціально-побутові та фінансові складнощі на волі).
2. До суїцидонебезпечної категорії належать особи, які:
вчиняли суїцидальні спроби, самокалічення або рідні і близькі яких скоювали самогубство;
втратили соціально корисні зв’язки (особи, які не мають родичів, а особливо ті, чиї родинні зв’язки були втрачені під час їхнього перебування в місцях позбавлення волі);
мають життєві складнощі, пов’язані із втратою рідних, близьких чи значними матеріально-фінансовими втратами;
засуджені вперше до тривалих строків позбавлення волі;
мають порушення у сфері міжособистісних стосунків (у тому числі перебувають у конфліктних стосунках з іншими особами) та відхилення у поведінці;
перебувають в УВП/СІЗО перші півроку, мають проблеми в адаптації або соціально дезадаптовані;
до засудження мали високий соціальний статус;
визнані особами з інвалідністю I і II груп та особами похилого віку з тяжкими захворюваннями;
хворі на тяжкі соматичні або психічні захворювання (розлади), страждають від наркотичної чи алкогольної залежності;
поміщені в дисциплінарний ізолятор, карцер, одиночну камеру та переведені в приміщення камерного типу;
тривалий час перебувають у депресивному стані;
піддаються віктимізації з боку інших засуджених чи ув’язнених;
яким продовжено строк покарання (тримання під вартою) або зазнали невдачі при поданні апеляції або касації;
вчинили злочини проти особистості (особливо вбивство близької людини);
мають загрозу чи факт приниження або зґвалтування, належать до ЛГБТ спільноти.
3. Характерні суїцидальні прояви у засуджених/ув’язнених, які перебувають в УВП/СІЗО:
1) розмови про самогубство або погрози його вчинення;
2) нереальні висловлювання про зникнення (наприклад: "Завтра Ви мене тут не побачите");
3) постійне доведення оточуючим своєї вини та переживання з цього приводу;
4) різкі зміни в поведінці;
5) підвищена тривожність або агресивність;
6) розмови про втрату соціально важливих орієнтирів життя, безнадійність, хвилюючі спогади;
7) безпідставний збір та пакування особистих речей, роздавання або дарування власного майна, збирання лікарських засобів, пошук та зберігання отруйних речовин тощо;
8) смуток (зневіра), песимістичні висловлювання про майбутнє.
4. Фактори, які знижують ризик формування суїцидальних намірів:
1) наявність доступу до медичної та психологічної допомоги;
2) підтримувальні стосунки (надання психологічної підтримки з боку персоналу, інших засуджених/ув’язнених, членів родини тощо);
3) навички вирішення проблем; здатність до самодопомоги; врегулювання конфліктів та ненасильницьких способів розв’язання суперечок, техніки самоконтролю тощо;
4) підтримування культуральних переконань (цінності різноманітних культур) та релігійних концепцій, що заперечують самогубство і заохочують самозбереження;
5) короткострокові психотерапевтичні втручання, психоосвітні заходи.