• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил охорони праці для виробництв електроізоляційних матеріалів

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  | Наказ, Правила від 12.05.2008 № 100
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 12.05.2008
  • Номер: 100
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 12.05.2008
  • Номер: 100
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Рулони бавовняних тканин, шовку, капрону, склотканин, які використовують при виготовленні лакотканин, повинні зберігатися в упаковці виробника в сухому приміщенні.
6.3.2. При підготовці зв'язувальних речовин для виготовлення лакотканин необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.
6.3.3. Основне технологічне устаткування для виготовлення лакотканин - спеціальні просочувальні машини три - або чотириразового просочення, каландровочні машини, машини для видалення парафінового замаслювача склотканин - повинно розташовуватися так, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.
Просочувальні, каландровочні машини та машини для видалення парафінового замаслювача повинні обладнуватися пристроями для знімання зарядів статичної електрики з полотен тканини згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124.-83.
Частини технологічного обладнання, які обертаються, повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 12.2.062-81. Огородження небезпечних зон повинні мати попереджувальний колір.
Установка та знімання рулонів на відпускні механізми просочувальних, каландровочних машин та машин для видалення парафінового замаслювача можуть виконуватися із застосуванням вантажопідйомних пристроїв.
6.3.4. Каландрування бавовняних тканин і шовку та видалення парафінового замаслювача із склотканин здійснюється при підвищених температурах.
Щоб уникнути опіків працівників при обслуговуванні каландровочних машин та спеціальних машин для видалення парафінового замаслювача склотканин, обладнання повинно мати захисні пристрої (огородження або теплоізоляцію).
6.3.5. Заповнення ванн просочувальних машин повинно здійснюватися трубопроводом. Після закінчення роботи залишки лаку необхідно обов'язково зливати у спеціальні закриті ємності.
Обслуговування просочувальних машин повинно здійснюватися згідно з вимогами підпунктів 6.2.6-6.2.9 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.
6.3.6. Для складування нарізаних листів або рулонів лакотканин повинна передбачатися площадка. Складування у проходах і проїздах не дозволяється.
Рулони зберігаються на стелажах або піддонах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.
6.4. Вимоги безпеки під час виготовлення намотаних виробів
6.4.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення намотаних виробів (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально влаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.
Рулони паперу, бавовняних тканин та склотканин, які використовують при виготовленні намотаних виробів, повинні зберігатися в упаковці виробника в сухому приміщенні.
6.4.2. При підготовці зв'язувальних речовин для виготовлення намотаних виробів необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.
6.4.3. Основне технологічне обладнання для виготовлення намотаних виробів - просочувальні та лакувальні машини, намотувальні верстати, камерні печі, установки для випікання намотаних виробів струмом високої частоти - повинно розташовуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного його обслуговування.
Технологічне устаткування повинно обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання газів, пари та пилу.
Просочувальні і лакувальні машини, намотувальні верстати повинні бути обладнані пристроями для знімання зарядів статичної електрики згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124-83.
Частини технологічного обладнання, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з ГОСТ 12.2.062-81.
6.4.4. Обслуговування просочувальних або лакувальних машин здійснюється згідно з вимогами підпунктів 6.2.6-6.2.9 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.
6.4.5. При роботі на намотувальних верстатах особливу увагу необхідно звертати на те, щоб на вали верстата не потрапляли сторонні предмети, та на надійність роботи верхнього притискувального вала.
Категорично забороняється:
при відсутності захисного огородження торкання руками до валів, які обертаються;
змазування та чищення верстата під час роботи.
При зніманні з верстата та складуванні оправок з намотаними виробами слід дотримуватися заходів безпеки для запобігання травмуванню працівників.
Біля кожного намотувального верстата повинно бути обладнане місце для складування оправок з намотаними виробами.
6.4.6. До роботи на установках із застосуванням струму високої частоти допускаються працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 та мають відповідну кваліфікацію. На установці дозволяється працювати тільки за наявності (у безпосередній близькості від робочого місця) не менше ніж двох працівників, один з яких обслуговує установку, а другий має можливість відключити установку від живлячої мережі у випадку необхідності. Експлуатація установки дозволяється за наявності справного заземлення і гумових килимків навколо установки. Огляд і ремонт установки дозволяється проводити тільки за умови відключення загального рубильника на розподільчому щиті.
При роботі установки не дозволяється відкривати двері каркаса генератора або знімати щити установки, за якими розташовані струмоведучі частини, без попереднього відключення загального рубильника, замикати контакти блокування та здійснювати нагрів з відкритою сіткою огородження або проводити випробовування установки з відкритими дверми генератора або знятими щитами.
6.4.7. Знімання висушених намотаних виробів з оправок проводять на волочильному верстаті - кабестані, який за своїми технічними характеристиками повинен відповідати заданому діаметру оправок.
6.4.8. Основне технологічне обладнання для механічної обробки та лакування виробів - циркулярні або стрічкові верстати для обрізання торців намотаних виробів або нарізання їх на відрізки заданої довжини; лакувальні ванни - повинно розташовуватися в ізольованих приміщеннях таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.
Устаткування для механічної обробки намотаних виробів повинно бути обладнано відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для уловлення та видалення з робочої зони пилу та ошурків.
Циркулярні пили повинні мати запобіжні та захисні пристрої, які забезпечують безпечне ведення робіт. Не дозволяється застосовувати пили з тріщинами на диску, зі здуттям та зубами, припаленими при заточенні. Змащування, чищення та заміну дисків, а також огляд частин, які обертаються, дозволяється проводити за повної зупинки пили.
Устаткування для механічної обробки намотаних виробів повинно оснащуватися пристосуванням для розміщення виробів (столи, рольганги і інше).
Відрізані частини виробів та ошурки (відходи) повинні вчасно прибиратися.
Біля кожного верстата повинно бути обладнане місце для складування виробів.
6.4.9. 3 метою запобігання зволоженню намотаних виробів під час зберігання та транспортування здійснюється багаторазове покривання їх поверхні та торців водостійким лаком. Нанесення покривного лаку здійснюють щіткою або методом занурення виробів у лак (найбільш часто застосовуваний спосіб), обливання, розпилення з пульверизатора.
Лакування намотаних виробів повинно проводитися у спеціальних ваннах, які за своїми розмірами відповідають розмірам виробів.
Ванни повинні бути обладнані захисним укриттям з відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції та кришкою, яка щільно прилягає.
6.4.10. Кожен шар лаку, нанесений на намотані вироби, необхідно піддавати сушінню в сушильній камері, яка повинна бути обладнана відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.
Намотані вироби зберігаються на стелажах або піддонах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.
6.5. Вимоги безпеки під час виготовлення слюдовмістких матеріалів
6.5.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення слюдовмістких матеріалів (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально облаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.
Щипана слюда (в ящиках), рулони паперу, склотканин та слюдинітового паперу, які використовують при виготовленні слюдовмістких матеріалів, повинні зберігатися в упаковці виробника у сухому приміщенні.
Компоненти у вигляді твердих матеріалів (гліфталева та поліефірна смоли, порошкоподібний шелак та інші) повинні зберігатися у закритій тарі в приміщенні або на спеціально обладнаній площадці з навісом.
Доставка сировини до робочих місць повинна бути механізованою.
6.5.2. При підготовці зв'язувальних речовин для виготовлення слюдовмістких матеріалів необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.
6.5.3. Основне технологічне обладнання для виготовлення рулонних слюдовмістких матеріалів - мікастрічкові та мікафолієві машини - повинно розташовуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.
Робочий стіл мікастрічкової або мікафолієвої машини, на якому проводиться укладання слюди на просочений електроізоляційним лаком мікастрічковий папір, склотканину або поліетилентерефталатну плівку, а також сушильні камери машин повинні бути обладнані відсмоктувачами місцевої вентиляції для видалення пари та газів розчинників з робочої зони.
Робочий стіл мікастрічкової або мікафолієвої машини повинен бути обладнаний лампами для нижнього підсвічування.
Наповнення лакувальних ванн мікастрічкових або мікафлієвих машин повинно здійснюватися трубопроводом.
6.5.4. Частини мікастрічкової або мікафолієвої машини, які обертаються, повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 12.2.062-81. Огородження небезпечних зон повинні мати попереджувальний колір.
Заправлення, чищення та налагодження мікастрічкової та мікафолієвої машини повинно здійснюватися за повної зупинки частин машини, які обертаються.
6.5.5. Різання рулонів мікастрічки та слюдинітової стрічки на ролики повинно проводитися на спеціально обладнаних токарних верстатах, які повинні мати захисний фартух з оглядовим склом для захисту працівника від бризок лаку та відсмоктувачем місцевої витяжної вентиляції для уловлювання пилу і пари.
6.5.6. 3 метою запобігання пересиханню або зволоженню слюдовмістких матеріалів при зберіганні і транспортуванні їх упаковують у банки з оцинкованого заліза на спеціальному закаточному верстаті, а за необхідності додатково проводять паяння кришок банок. Закаточні верстати повинні мати огородження шпинделя і столу, які захищають працівника від травмування.
Робоче місце для паяння банок повинно бути обладнано відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.
6.5.7. Основне технологічне обладнання для виготовлення листових слюдовмістких матеріалів - спеціальні машини для безперервного виготовлення слюдинітів та слюдопластів з сушаркою та відрізним пристроєм, спеціальні столи-ліхтарі, сушильні камери - повинно розташовуватись таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.
Технологічне устаткування повинне обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання слюдяного пилу, парів і газів з робочої зони.
Частини устаткування, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81.
Заправлення, чищення та налагодження устаткування повинно здійснюватися за повної зупинки частин, які обертаються.
Наповнення лакувальних ванн спеціальних машин для безперервного виготовлення слюдинітів та слюдопластів повинно здійснюватися трубопроводом. Баки, проміжні ємності, ванни та ванночки з лаком повинні мати щільні кришки.
6.5.8. Стіл-ліхтар знизу повинен бути обладнаний лампами для нижнього підсвічування. Скло робочої поверхні стола-ліхтаря повинно бути завтовшки не менше ніж 6 мм і мати ущільнення по периметру, що перешкоджатиме попаданню лаку на лампи підсвічування.
6.5.9. Основне технологічне обладнання для виготовлення колекторного, формівного та прокладного міканітів - баштово-конвеєрні машини та гідравлічні багатоповерхові преси - повинно розташовуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.
Технологічне устаткування повинно обладнуватися місцевою витяжною вентиляцією для вловлювання газів, парів та пилу.
Частини машини, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81.
Баштово-конвеєрні машини повинні мати конструкцію, яка забезпечує механізоване дозування слюди і смоли, гаряче підпресування та охолодження заготовок.
Установка рулонів паперу на відпускні механізми баштово-конвеєрної машини повинна бути механізованою.
6.5.10. Попереднє опудрювання слюди смолою повинне проводитися на спеціальній установці барабанного типу.
Під барабаном установки не повинні знаходитись сторонні предмети, кришка барабана повинна бути герметично закритою. Установка для опудрювання слюди повинна бути закрита сітчастим огородженням з блокуванням, яке не допускає можливості пуску машини при відкритому огородженні.
Доставка слюди, яку опудрено смолою, до верху баштово-конвеєрної машини повинна виконуватися за допомогою шахтного або конвеєрного підйомника.
Заправлення паперу до машини, огляд, змащення та налагодження повинно проводитися тільки при відключеному приводі.
6.5.11. Гарячі плити підпресовуючого пристрою машини повинні мати сітчасті огородження та надійну ізоляцію виводів електронагрівачів. Різальний пристрій баштово-конвеєрної машини для різання заготовок листів міканітів, слюдинітів та слюдопластів повинен мати огородження ножа, яке захищає працівників від травмування.
6.5.12. Пресування листових міканітів, слюдинітів та слюдопластів проводиться з дотриманням вимог підпунктів 6.2.13-6.2.16 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.
6.5.13. Основне технологічне обладнання для механічної обробки листових міканітів, слюдинітів та слюдопластів - фрезувальні і шліфувальні верстати, машини для лакування та сушки листів міканіту, спеціальні гільйотинні або махові ножиці з механізованим приводом - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.
Технологічне устаткування повинно бути обладнане відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання слюдяного пилу, пари та газів.
6.5.14. Фрезерні і шліфувальні верстати, окрім огороджень частин, які обертаються, повинні мати спеціальні огородження фрез і шліфувальних каменів, що забезпечить безпечність роботи на верстатах.
Змінювання фрез або шліфувальних каменів у верстатах повинно проводитися після відключення верстата від електромережі.
6.5.15. Ножиці для різання листів міканітів, слюдинітів та слюдопластів повинні оснащуватися пристосуванням для укладання листів на одному рівні з ножами (столи, рольганги і т.п.), а також направляючою лінійкою та упором для обмеження подачі листів.
Поверхня робочих столів ножиць повинна бути на 800 мм вищою від рівня підлоги. Розміри столу повинні забезпечувати зручне розміщення листів оброблюваного матеріалу.
Відрізані на ножицях частини листів та ошурки (відходи) повинні вчасно прибиратися.
Обрізані листи повинні зберігатися на спеціальних столах у стопах висотою не вищою ніж 1 метр.
Слюдовмісткі матеріали зберігаються на стелажах або піддонах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.
6.6. Вимоги безпеки під час виготовлення електроізоляційних матеріалів із пластмас
6.6.1. Вимоги безпеки під час виготовлення ЕІМ із пластмас повинні відповідати ГОСТ 12.3.030-83 "ССБТ. Переработка пластических масс. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.030-83).
6.6.2. Сировина у вигляді порошків та гранул полімерів у тарі виробника повинна зберігатися у сухому закритому приміщенні.
6.6.3. Основне технологічне обладнання для підготовки сировини - сушильні камери з електро- або паровим обігрівом - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.
Щоб уникнути опіків працівників при обслуговуванні сушильних камер, обладнання повинно мати захисні пристрої (огородження або теплоізоляцію).
6.6.4. Основне технологічне устаткування для виготовлення ЕІМ методом лиття під тиском - ливарні машини, ливарні термопластавтомати - повинно розташовуватись таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.
Технологічне устаткування повинно бути обладнане відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для уловлювання з робочої зони газів, які виділяються з розплаву полімерів. Розчинення термопластів у розчинниках необхідно проводити у витяжній шафі.
З метою зменшення тепловиділення у виробничі приміщення та запобігання опікам працівників необхідно передбачити теплову ізоляцію нагрітих поверхонь технологічного устаткування.
6.6.5. У конструкціях ливарних машин повинні бути передбачені огородження небезпечних зон згідно з ГОСТ 12.2.062-81.
Конструкція огородження зони змикання прес-форм повинна закривати небезпечну зону з трьох сторін (з боків і зверху).
Ливарні машини повинні бути обладнані блокувальним пристроєм, що відключає змикання прес-форм і подачу пластмас у прес-форму в момент зміни режимів роботи машини, при відкритих або знятих огородженнях.
Конструкція ливарних прес-форм повинна передбачати пристрої для механізованої установки їх на ливарні машини.
Для встановлення і знімання ливарних форм необхідно передбачити вантажопідйомні механізми.
Для складування готових виробів повинно бути передбачено площадки, стелажі, ящики і т.ін.
6.6.6. При випуску перегрітої маси (при продуванні машини) необхідно застосовувати запобіжні заходи від потрапляння гарячої маси на працівників.
6.6.7. Ливарні машини належать до обладнання підвищеної небезпеки. Відповідно до цього працівники, які їх обслуговують, повинні пройти спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05.
6.6.8. Основне технологічне обладнання для виготовлення ЕІМ методом екструзії - екструдери, шприц-машини, черв'ячні преси - повинно розташовуватись таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.
Технологічне устаткування повинно бути обладнане відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для уловлювання з робочої зони газів, які виділяються з розплаву полімерів. Розчинення термопластів у розчинниках необхідно проводити у витяжній шафі.
6.6.9. Управління температурним режимом екструдера повинно бути винесено на окремий пульт керування.
Нагрівачі, розташовані на поверхні циліндра або формуючої головки, при відсутності кожуха на машині повинні закриватися спеціальними кожухами з теплоізоляцією.
Екструдери повинні бути обладнані блокувальними пристроями, які допускають включення головного двигуна тільки після закриття блокувальних дверей, включення масляного насоса і досягнення заданої температури.
6.6.10. Конструкція кріплення формувальної головки до циліндра екструдера повинна передбачати можливість легкого і швидкого встановлення (знімання), а також міцність затягування з'єднувальних пристроїв.
При випуску перегрітої маси з екструдера необхідно застосовувати запобіжні заходи від потрапляння гарячої маси на працівників.
Для спуску перегрітої пластмаси під головкою екструдера повинна встановлюватися спеціальна тара.
6.6.11. При виготовленні на екструдерах шлангів, труб та інших виробів, що намотуються у бухти, необхідно передбачити пристрій, який не допускає довільного розмотування бухти.
6.6.12. Завантаження сировини до екструдерів повинно бути механізованим. Завантажувальні пристрої повинні забезпечувати вільне надходження сировини до бункера, при цьому повинно бути передбачено пристрій для автоматичного скидання надлишків матеріалу в запасні ємності та очищення матеріалу, що завантажується, від механічних домішок (особливо від сторонніх предметів).
Конструкція бункера повинна виключати можливість зависання матеріалу і мати оглядові вікна, що дозволяють визначати рівень завантаження бункера матеріалом. Бункер повинен бути зручним і очищуватися легко при переході на інший вид сировини.
6.6.13. За необхідності очищення деталей екструдера від застиглої пластмаси необхідно підігріти деталі у термошафі або в гарячій воді. Користуватися для підігріву застиглої маси зварювальним апаратом або паяльною лампою не дозволяється, а також не можна застосовувати для цих цілей розчинники.
6.6.14. Вироби з пластмас повинні зберігатися на стелажах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.
6.7. Вимоги безпеки під час виготовлення електроізоляційних гнучких трубок
6.7.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення електроізоляційних гнучких лакованих трубок (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально облаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.
Мотки шнур-чулків, полімери у вигляді гранул, електроізоляційні гумові суміші повинні зберігатися в упаковці виробника у сухому приміщенні.
6.7.2. Основне технологічне обладнання для підготовки сировини - змішувачі, гумооброблювальні вальці і сушильні камери з електро- або паровим обігрівом - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.
Технологічне устаткування повинно бути обладнано відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пилу, газів та пари.
6.7.3. При підготовці зв'язувальних речовин для виготовлення лакованих трубок необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 цього розділу цих Правил.
6.7.4. При підготовці полімерів для виготовлення пластмасових трубок необхідно дотримуватися вимог підпункту 6.6.3 пункту 6.6 цього розділу цих Правил.
6.7.5. Вимоги безпеки при роботі на гумооброблювальних вальцях повинні відповідати ГОСТ 12.2.045-94 "ССБТ. Оборудование для производства резинотехнических изделий. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.045-94).
Для аварійної зупинки вальців повинні бути передбачені аварійні пристрої, які встановлюють з переднього та заднього боків вальців.
Вальцювальник перед початком роботи повинен перевірити функціонування:
передпускової попереджувальної звукової і світлової сигналізації;
світлової сигналізації про справність вимикачів аварійних пристроїв.
6.7.6. Основне технологічне устаткування для виготовлення лакованих трубок - установки неперервного лакування (довгомірних) трубок (УНЛТ), лакувально-сушильні конвеєри для виготовлення короткомірних трубок - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.
Технологічне устаткування повинно обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пари та газів, які виділяються в процесі просочення, лакування та сушіння трубок.
Частини УНЛТ і лакувально-сушильних конвеєрів, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з ГОСТ 12.2.062-81.
Для зручного обслуговування УНЛТ повинні бути передбачені обгороджені площадки зі сходами для підйому на них, забезпечені поруччям. Сходи і підлога площадок повинні виготовлятися з рифленого металу і систематично очищуватися.
Апаратура управління УНЛТ повинна розташовуватися внизу, і до неї повинен бути вільний доступ.
6.7.7. Перемотування шнур-чулків із мотків на котушки перед лакуванням повинно проводитися на спеціальних перемотувальних верстатах, які повинні обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для видалення пилу з робочої зони.
6.7.8. Заправлення шнур-чулка через шахту сушарки УНЛТ повинно відбуватися за допомогою спеціальних пристроїв за повної зупинки частин установки, які обертаються.
Наповнення лакувальної ванни повинно здійснюватися трубопроводом.
6.7.9. УНЛТ приблизно один раз на місяць повинна зупинятися для чищення і налагодження. Чищенню підлягають всі вали машини від залишків сухого лаку. Ванни для лаку очищають від осаду, промивають та висушують. Очищення установки повинно проводитись із застосуванням інструментів з гуми або кольорових металів, які не допускають іскроутворення.
6.7.10. УНЛТ повинні бути обладнані вуглекислотними системами пожежогасіння. У випадку спалахування лаку у ванні установки необхідно негайно відключити електрообладнання і всі вентиляційні системи та накрити її металевою кришкою, заповненою повністю, або гасити вуглекислотою.
6.7.11. Лакувальна ванна та коридорна сушильна піч лакувально-сушильного конвеєра для виготовлення трубок короткомірними відрізками (довжиною до 1 м) повинні бути обладнані відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пари та газів, які виділяються в процесі просочення, лакування та сушіння трубок.
6.7.12. Механізм переміщення каретки з пакетом рамок із заготовками трубок монорейкою повинен мати огородження попереджувального кольору згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81.
6.7.13. Для складування бухт довгомірних трубок та відрізків короткомірних трубок повинні передбачатися стелажі або спеціальні столи.
6.7.14. При виготовленні електроізоляційних гнучких трубок із пластмас необхідно дотримуватися вимог правил безпеки, наведених у підпунктах 6.6.8-6.6.13 пункту 6.6 цього розділу цих Правил.
6.7.15. Основне технологічне устаткування для виготовлення еластомірних трубок - черв'ячні машини, піч вулканізації з вмонтованим стрічковим транспортером - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.
Технологічне устаткування повинно обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання газів, які виділяються у процесі вулканізації гумової суміші.
Частини черв'ячних машин, які обертаються, повинні мати огородження попереджувального кольору згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81.
6.7.16. Конструкція кріплення формуючої головки до корпуса циліндра черв'ячної машини повинна передбачати можливість легкого та швидкого її встановлення або знімання, а також міцність затягування з'єднувальних пристроїв.
З метою зменшення тепловиділення у виробничих приміщеннях та запобігання опікам працівників необхідно передбачати теплову ізоляцію нагрітих поверхонь печі вулканізації.
6.7.17. Бухти та пачки трубок повинні зберігатися на стелажах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.
6.8. Вимоги безпеки під час проведення вогневих робіт
6.8.1. Організація та виконання вогневих робіт повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности", Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).
6.8.2. Наказом по підприємству з виробництва ЕІМ повинні бути визначені постійні місця проведення вогневих робіт.
6.8.3. На виробництві ЕІМ повинен бути розроблений перелік дільниць, об'єктів, на яких вогневі роботи повинні проводитися згідно з НПАОП 0.00-5.12-01. Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах дозволяються у виняткових випадках, якщо ці роботи неможливо проводити у спеціально відведених для цієї мети постійних місцях, і проводяться вони з оформленням наряду-допуску на проведення цих робіт.
6.8.4. Під час зварювання та різання великих деталей, балок, ферм, станин тощо повинні вживатися заходи для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами, не меншими розмірів матеріалу, що розрізається.
6.8.5. Проходи між зварювальними трансформаторами, генераторами, а також проходи з кожного боку стола або стелажа мають забезпечувати зручність і безпечність транспортування виробів, виконання робіт та бути не меншими ніж 1 м.
6.8.6. Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою понад 20 кг, необхідно обладнувати підйомно-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.
6.8.7. Зварювальні роботи в ємностях належать до категорії робіт із підвищеною небезпекою, на які повинен видаватись наряд-допуск.
6.8.8. Перед зварюванням ємностей (цистерни, резервуари тощо), в яких знаходилися рідке паливо і легкозаймисті рідини, повинно бути проведено ретельне їх очищення, промивання гарячою водою і каустичною содою, випарювання, сушка та вентилювання з наступним лабораторним аналізом повітряного середовища. Зварювання повинно проводитися обов'язково з відкритими лазами, люками, пробками тощо.
Зварювання всередині замкнутих просторів без вентиляції не дозволяється.
6.8.9. Не дозволяється проводити зварювання трубопроводів і резервуарів, що знаходяться під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.
6.8.10. На місцях електрозварювальних робіт повинна бути постійна (природна або штучна) вентиляція, в разі роботи в приміщенні - витяжна вентиляція для запобігання отруєнню шкідливими газами, що утворюються під час зварювання металів.
6.8.11. Перед підключенням електрозварювальної установки необхідно провести її зовнішній огляд і переконатися у справності установки. Особливу увагу потрібно звернути на стан контактів та заземлювальних провідників, справність ізоляції робочих проводів, наявність і справність захисних засобів. У разі виявлення будь-яких несправностей зварювальну установку включати не дозволяється.
6.8.12. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів повинна бути захищеною від механічних пошкоджень.
6.8.13. Переміщення електрозварювальної установки дозволяється тільки після відключення її від електромережі.
6.8.14. З'єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зварюванням або за допомогою гільз із гвинтовими затискачами. З'єднання скручуванням не дозволяється.
6.8.15. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні розміщуватися штативи для укладання на них тримачів електродів під час короткочасної перерви в роботі.
6.8.16. Для запобігання вибуху вентиль кисневого балона та кисневий редуктор необхідно ретельно оберігати від потрапляння на них легкозаймистих і горючих рідин (ЛЗР та ГР). Працювати руками, забрудненими ЛЗР та ГР, або застосовувати промаслені ганчірки для обтирання кисневих балонів не дозволяється.
6.8.17. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно використовувати флюси, електродний дріт, електродні покриття, захисні гази та зварювальні матеріали, які в процесі зварювання не виділяють шкідливих речовин або виділяють їх у кількості, що не перевищує граничнодопустимих концентрацій у повітрі робочої зони, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
6.8.18. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, мастил, окалини, іржі та фарби.
VII. Вимоги безпеки до улаштування та утримання території підприємства
7.1. Територію підприємства з виготовлення ЕІМ необхідно облаштовувати згідно з вимогами Закону України "Про пожежну безпеку", СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 N 213, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання", затверджених наказом Держбуду України від 23.04.2001 N 101, та інших нормативно-правових актів.
7.2. Розташування будівель і споруд, складських і робочих майданчиків на території підприємств з виготовлення ЕІМ повинно відповідати технологічному процесу виробництва, забезпечувати можливість організації вантажопотоків без перехрещення напрямків або зустрічного руху сировини, тари, матеріалів, готової продукції та відходів виробництва.
7.3. Технологічні установки на відкритих майданчиках та виробничі будівлі з агрегатами, що виділяють в атмосферу газ, дим, пил та шкідливі речовини, у разі різко вираженого переважного напрямку вітрів необхідно розташовувати відносно інших будівель з підвітряного боку.
Виробничі підприємства, які виділяють пил, дим, газ і шкідливі речовини, повинні бути відділені від житлових районів санітарно-захисними зонами.
Для підприємств з виготовлення ЕІМ санітарно-захисна зона повинна бути шириною не меншою ніж 300 метрів.
У санітарно-захисній зоні можуть бути розташовані пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), адміністративно-службові споруди, що передбачено ДСП 173-96, а також приміщення чергового персоналу та охорони даного підприємства за встановленим обліковим складом, стоянки громадського та індивідуального автомобільного транспорту.
Територія санітарно-захисної зони повинна бути упорядкованою та озелененою.
7.4. Територія підприємства повинна відповідати санітарним вимогам до стоку вод, сонячного випромінювання, природного провітрювання, сталого рівня ґрунтових вод і з урахуванням кліматичного районування.
7.5. Спосіб та місце прокладання кабелів і проводів на території підприємства повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та НАПБ А.01.001-2004.
7.6. Резервуари, баки та інші ємкості для зберігання горючих речовин повинні бути розташовані на території підприємства відповідно до вимог діючих санітарних норм і правил та правил зберігання цих речовин.
7.7. Підземні резервуари, колодязі, люки, ями, канали повинні бути закриті міцними кришками на рівні з прилеглою територією, а під час виконання ремонтних робіт - огороджені. Незакриті заглиблення повинні мати огорожу висотою не меншою ніж 1,0 м.
7.8. Відкриті колодязі, заглиблені резервуари, інші тимчасові отвори повинні бути обов'язково огороджені бар'єром або поруччям по всьому периметру, а також позначені: вдень - переносною триногою з відповідним знаком, а вночі, крім того, ще й червоним ліхтарем. Працювати біля відчинених колодязів, заглиблених резервуарів, що не мають огорожі, не дозволяється.
7.9. 3 настанням темряви чи за недостатньої видимості місця руху людей і транспорту проведення робіт забезпечується штучним освітленням та світловими попереджувальними сигналами.
7.10. Відкриті склади і майданчики для зберігання ЛЗР та ГР у тарі слід розташовувати в місцях, що мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель. У разі неможливості виконання цієї вимоги повинні передбачатися додаткові заходи (земляне обвалування, негорюча суцільна стінка заввишки не менше ніж 0,5 м), що виключають можливість розливання ЛЗР та ГР під час аварії на території підприємства.
7.11. Рух транспорту і людей на території підприємства повинен відповідати вимогам Закону України "Про дорожній рух".
7.12. Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через канави і траншеї повинні мати поруччя висотою не меншою ніж 1 м. Підходи до них повинні бути вільними і з настанням темряви освітлюватись.
7.13. Під'їзні і внутрішні дороги підприємств з виготовлення ЕІМ повинні задовольняти вимоги ДБН В.2.3-4-2007 "Споруди транспорту. Автомобільні дороги", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.10.2007 N 292, та СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18.
7.14. Територія підприємства повинна бути огородженою суцільною огорожею. В'їзні ворота повинні бути такої ширини та висоти, щоб при проходженні транспорту з вантажем максимального габариту відстань між воротами та транспортом була не меншою ніж 0,5 м.
7.15. Для руху транспорту та акумуляторних вагонеток (автокарів) між виробництвами та у межах виробництв повинні бути облаштовані дороги з твердим та рівним покриттям (асфальт, бетон тощо) і пішохідні доріжки та тротуари шириною не меншою ніж 1,5 м. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від бруду та снігу, а в темну пору доби - освітлювати.
7.16. Дороги, проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних джерел води, підходи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю і обладнання, засобів пожежогасіння та електроустановок повинні бути завжди вільними.
7.17. Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути розміщена інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ тощо.
На території підприємства на видному місці повинні бути встановлені таблички із зазначеними номерами телефонів аварійно-рятувальних служб міста із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння. Протипожежні засоби повинні утримуватися напоготові.
7.18. У разі закриття ділянок доріг або проїздів з метою ремонту або з інших причин необхідно негайно повідомити про це підрозділи пожежної охорони.
На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ці ділянки.
7.19. Перехрещення проїздів для автотранспорту з залізничними коліями в одному рівні повинно влаштовуватися на горизонтальному відрізку шляху довжиною не меншою ніж 5 м в обидва боки від крайньої рейки, а підходи автопроїздів до перехрещення упродовж 50 м повинні мати тверде покриття та повздовжній ухил не більший ніж 30%.
7.20. Територія підприємства повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, пожежного обладнання, входів до будівель і споруд.
7.21. Стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель на відстані, меншій ніж 10 м від в'їзних воріт на територію, меншій ніж 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв джерел води, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів не дозволяється. У зазначених місцях повинні встановлюватися відповідні заборонні знаки.
7.22. Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів, для чого в необхідних місцях потрібно обладнати зручні переїзди, завжди вільні для проїзду пожежних автомобілів.
7.23. Проїзди та проходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок.
7.24. У разі розміщення поблизу будівель і споруд залізничних колій останні повинні бути на відстані, не меншій ніж 6 м від осі колії до виходів з будівель і споруд.
За неможливості виконання цієї вимоги біля виходів повинні бути встановлені запобіжні огорожі та сигнали, що попереджають людей про рух залізничного транспорту.
7.25. Відстань від складованих вздовж залізничних колій матеріалів, деталей, виробів та інших вантажів до головки крайньої рейки повинна бути не меншою ніж 2 м.
Матеріали, деталі, вироби та інші вантажі на території підприємства повинні зберігатися та розвантажуватися на спеціально підготовлених для цього майданчиках. Захаращування проїздів, проходів та безладне розкладання матеріалів не дозволяється.
7.26. Для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із залізничних вагонів повинні бути влаштовані рампи та майданчики, як правило, на прямих та горизонтальних (без уклонів) відрізках колії.
7.27. Місця переходу та переїзду через внутрішньозаводські автопожежні та залізничні шляхи повинні бути позначені спеціальними покажчиками, оснащені необхідною огорожею і попереджувальними знаками.
7.28. Переїзди і переходи в місцях перехрещення залізничних колій повинні охоронятись або бути обладнані сигналізацією для забезпечення безпеки руху.
7.29. Територія підприємства повинна підтримуватися у чистоті. У місцях виконання робіт, руху людей та транспорту повинно проводитися систематичне прибирання сміття та відходів виробництва; у зимовий період ці місця повинні очищуватися від снігу та притрушуватися піском, у літній сухий період - зрошуватися водою.
7.30. Сміття та відходи виробництва повинні збиратися у спеціальні контейнери, які розміщують у відведених місцях. Контейнери повинні регулярно очищуватися від сміття, яке або спалюють у пристосованих місцях, або вивозять з території підприємства у спеціально відведені місця.
7.31. На території підприємства не дозволяється влаштовувати звалища горючих відходів.
7.32. Розпалювати багаття, спалювати відходи, тару на відстані, меншій ніж 15 м від будівель та споруд, не дозволяється.
7.33. Майданчики для сміття повинні розміщуватись на відстані, не ближчій 25 м від виробничих і складських приміщень, і мати тверде покриття. Розміри майданчика повинні бути більшими від основи сміттєзбиральника на 1 м з усіх боків.
7.34. Сміттєзбиральники повинні бути водонепроникні і мати щільні кришки.
7.35. Куріння на території підприємства дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, облаштованих урнами (попільницями) з негорючих матеріалів.
VIII. Вимоги безпеки до будівель та споруд
8.1. Виробничі будівлі та приміщення
8.1.1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення, а також санітарно-технічне обладнання будівель і споруд підприємств з виготовлення ЕІМ повинні прийматись з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 287, СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.87 N 313, ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 03.12.2002 N 88.
8.1.2. Нагляд за технічним станом і експлуатацією виробничих будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (із змінами) (далі - НПАОП 45.2-4.01-98), двічі на рік (навесні та восени).
8.1.3. Усі будинки та споруди підприємства з виробництва ЕІМ, склади горючих рідин, сировини та готової продукції повинні бути обладнані засобами захисту від дії грозових розрядів, які встановлено відповідно до вимог ДСТУ 3680-98 (ГОСТ 30586-98) Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту.
8.1.4. Для всіх будинків та приміщень виробничого і складського призначення повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", а також клас зони, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні.
Площа та кубатура виробничих приміщень визначається з урахуванням характеру технологічних процесів та забезпечення на кожного працівника (у найбільшу зміну) не менше ніж 4,5 кв.м площі та 15 куб.м об'єму.
Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та обгороджені.
8.1.5. Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".
8.1.6. Висота виробничих приміщень (від відмітки чистої підлоги до низу несучої конструкції покриття на опорі) повинна бути не меншою ніж 3,2 м.
8.1.7. Стіни і перекриття на виробництвах, де у процесі виготовлення виробів виділяється пил, повинні задовольняти вимоги зручної очистки і регулярно, один раз на тиждень, старанно прибиратися, а також залежно від ступеня забруднення один або два рази на рік фарбуватися.
Усі будівлі, приміщення та споруди повинні своєчасно очищуватися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно триматись у чистоті.
8.1.8. Незалежно від наявності вентиляційних установок у виробничих приміщеннях повинні передбачатися пристосування для їх провітрювання.
8.1.9. Кожний віконний отвір повинен бути обладнаний не менше ніж однією фрамугою, що відчиняється (за винятком приміщень з кондиціюванням повітря).
Ті частини вікон, що відчиняються, повинні бути обладнані пристроями та пристосуваннями для їх механічного та ручного відкривання.
8.1.10. Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних відповідно до чинних будівельних і протипожежних норм. Двері або ворота для проходу людей і для провезення вантажів повинні бути окремими.
8.1.11. Внутрішні двері повинні відчинятися в бік найближчих загальних виходів, двері яких відчиняються назовні.
8.1.12. Ширина сходів і дверей повинна бути не меншою ніж 1 м.
8.1.13. У виробничих цехах, в яких за умовами виробництва необхідно відчиняти в холодну пору року ворота чи двері, для захисту працівників від впливу різкого зниження температури або протягу повинні влаштовуватись тамбури, повітряно-теплові завіси та інші пристосування.
8.1.14. Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути гладкими, рівними, без щілин та вибоїн, мати зручну для прибирання поверхню.
8.1.15. Типи покриття підлог виробничих приміщень необхідно приймати залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та теплових впливів з урахуванням вимог до влаштування підлог СНиП 2.03.13-88 "Полы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 01.01.88 N 82.
8.1.16. Металеве покриття підлог, майданчиків, естакад, переходів, східців повинно бути зроблене з рифленого металу.
8.1.17. У разі використання у виробництві агресивних речовин (кислот, лугів, солей тощо) підлога повинна бути стійкою до дії таких речовин.
8.1.18. Внутрішньоцехові проїзди повинні бути прямими, достатньо широкими для забезпечення зустрічного проїзду найширшого внутрішньоцехового транспорту, але не меншими ніж 2,5 м. Проходи між окремими машинами повинні бути не меншими ніж 1 м.
8.1.19. Верхні грані рейок, прокладених у приміщеннях на підлозі, кришки над люками, решітки над трапами тощо повинні бути на одному рівні з поверхнею підлоги і надійно закріплені.
8.1.20. Незакриті поглиблення повинні бути огороджені перилами.
8.1.21. Підвальні приміщення можуть використовуватися під склад або, з дозволу санітарно-епідеміологічної служби, під побутові потреби, виробнича діяльність в них забороняється.
8.1.22. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні триматися зачиненими.
8.1.23. Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи і приміщення під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів тощо.
8.1.24. У виробничі приміщення не дозволяється заходити і залишатися в них у верхньому одязі, приймати їжу тощо.
Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.
8.1.25. Куріння у виробничих приміщеннях не дозволяється. Для куріння повинні передбачатися спеціально обладнані місця.
8.1.26. Ступінь вогнестійкості будівель повинен визначатись мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій згідно з ДБН В.1.1-7-2002.
8.1.27. У приміщеннях категорій А і Б повинні:
передбачатися зовнішні огороджувальні конструкції, що легко руйнуються;
підлоги виконуватися з негорючих матеріалів, які під час ударів не дають іскор;
виключатися можливість іскроутворення в конструкціях вікон та дверей;
передбачатися тамбури-шлюзи з постійним підпором повітря в місцях отворів у протипожежних перегородках, що відокремлюють приміщення інших категорій.
8.1.28. Розміщення приміщень категорій А і Б у підвальних та цокольних поверхах не дозволяється.
8.1.29. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.