Про затвердження Правил охорони праці для виробництв електроізоляційних матеріалів

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці для виробництв електроізоляційних матеріалів (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказу вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила техники безопасности и промышленной санитарии на предприятиях по производству электроизоляционных материалов", затверджені 5 липня 1973 року ЦК профспілки робітників електростанцій та електротехнічної промисловості та Міністерством електротехнічної промисловості СРСР.

3. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. уключити цей наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці.

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

1.1. Ці Правила установлюють вимоги охорони праці при проектуванні, організації, експлуатації та реконструкції виробництв електроізоляційних матеріалів (далі - ЕІМ).

1.2. Ці Правила поширюються на всі підприємства, установи та організації, які здійснюють виготовлення ЕІМ, технічне обслуговування, проведення ремонтних робіт та реконструкцію виробництв ЕІМ (далі - підприємства).

1.3. Згідно з Законом України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04).

2.1. У цих Правилах застосовують наведені нижче визначення термінів:

граничний строк експлуатації устаткування - встановлений експлуатаційними документами строк експлуатації або величина ресурсу, після закінчення (вичерпання) якого експлуатація устаткування припиняється;

електроізоляційний матеріал - це діелектричний матеріал, призначений для електричної ізоляції;

електроізоляційний шаруватий пластик - це листовий електроізоляційний матеріал, що складається з шарів волокнистого або паперового наповнювача, просоченого термореактивною зв'язувальною речовиною;

електроізоляційний шаруватий намотаний матеріал - це шаруватий пластик, виготовлений у вигляді різних форм поперечного перерізу - стержнів, трубок, циліндрів;

електроізоляційний слюдовмісткий матеріал - листовий або рулонний електроізоляційний матеріал, який складається з пластин щипаної слюди (міканіт) або шарів слюдяного паперу, склеєних зв'язувальною речовиною (слюдиніт);

електроізоляційна гнучка трубка - це циліндричний порожнистий гнучкий електроізоляційний матеріал;

електроізоляційний лак - це розчин плівкоутворюючих речовин у органічних розчинниках, які утворюють після видалення розчинника та висихання однорідну плівку з електроізоляційними властивостями;

електроізоляційний компаунд - це порошкоподібна, високов'язка або рідка речовина без розчинника, яка застосовується для напилення, заливки або просочення електроізоляційних матеріалів, деталей та вузлів електрообладнання;

електроізоляційна лакотканина - це рулонний електроізоляційний матеріал, який складається з тканини, просоченої електроізоляційним лаком;

експертне обстеження (технічне діагностування) - комплекс робіт із визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устаткування з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації (далі - експертне обстеження);

засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;

калібрування засобів вимірювальної техніки - визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд;

небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров'я людини;

повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик;

система технічного обслуговування устаткування - сукупність організаційних, технічних та інших заходів, необхідних для підтримки устаткування в технічно справному стані;

устаткування - сукупний термін, який включає в себе машини, агрегати, механізми, вузли, а також апарати, колони, установки, технологічні лінії, електротехнічні та теплотехнічні об'єкти, мережі, технологічні та обв'язувальні трубопроводи й інші пристрої, які використовуються при транспортуванні рідких компонентів або виконують інші технологічні функції.

2.2. Визначення термінів у цих Правилах відповідають Законам України "Про охорону праці", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", вимогам Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 687, ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять, ГОСТ 12.0.002-80 "ССБТ. Термины и определения", ГОСТ 21515-76 "Материалы диэлектрические. Термины и определения" та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 09.01.98 N 4 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533.

3.1. У цих Правилах застосовано такі скорочення:

АСУТП - автоматизована система управління технологічним процесом;

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ЕІМ - електроізоляційні матеріали;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту працівників;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматичні пристрої;

ЛЗР та ГР - легкозаймисті рідини та горючі рідини;

НД - нормативні документи;

ПАЗ - протиаварійний захист;

ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ПУЕ - правила улаштування електроустановок;

СГ - скраплений газ;

СУОП - система управління охороною праці;

УНЛТ - установка неперервного лакування трубок.

4.1. Згідно з нормативно-правовими актами України підприємство з виробництва ЕІМ повинно мати:

а) погоджену і затверджену проектну документацію, яка пройшла експертизу відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці (із змінами), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431, а також акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243;

б) договір обов'язкового страхування ризику відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна у разі аварій на виробництві ЕІМ, згідно з Порядком і правилами проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788;

в) ПЛАС згідно з Положенням щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717.

4.2. Роботодавець зобов'язаний одержати дозвіл на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів (машин, механізмів, устаткування) підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" (із змінами).

4.3. Небезпечні фактори (речовини, матеріали), що використовуються роботодавцем на підприємстві, повинні бути зареєстрованими відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420.

4.4. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням вимог нормативно-правових актів: Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 та введених в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

4.5. Під час прийняття на роботу та в процесі роботи на виробництвах ЕІМ працівники за рахунок роботодавця проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511.

4.6. Під час залучення до робіт неповнолітніх та жінок необхідно дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зокрема, Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208, та Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.7. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватися згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, здійснюється згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

5.1. Організація технологічних процесів виготовлення ЕІМ, а також гігієнічні вимоги до виробничого обладнання - згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности" та СП 1042-73 "Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию", затверджених заступником Міністра охорони здоров'я СРСР Головним санітарним лікарем СРСР 04.04.73.

Технологічні процеси повинні розроблятися на основі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги.

Технологічне обладнання та організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности".

При проектуванні нових і реконструкції діючих виробництв з виготовлення ЕІМ необхідно передбачати створення потокових ліній, автоматизацію і механізацію виробничих процесів та транспортування сировини.

5.2. Під час проведення технологічних процесів виготовлення ЕІМ на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори, наведені в ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация", вплив яких на працівника за певних умов може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань, а саме:

5.2.1. Фізичні:

машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищена або знижена вологість повітря;

підвищена або знижена рухомість повітря;

підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбуватися крізь тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

відсутність або недостача природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і обладнання.

5.2.2. Хімічні:

а) за характером впливу на організм людини:

токсичні;

дратівливі;

сенсибілізувальні;

б) за шляхом проникнення в організм людини через:

органи дихання;

шкірні покриви і слизові оболонки.

5.2.3. Психофізіологічні:

фізичні перевантаження (статичні та динамічні);

нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційні перевантаження тощо).

Оптимальні та допустимі показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень виробництв ЕІМ - згідно з вимогами Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ДСН 3.3.6.042-99.

Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин повинно бути не вищим ніж 43 град.С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 N 71, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за N 197/13464.

5.3. Системи контролю технологічних процесів, автоматичного, автоматизованого (АСУТП) і дистанційного управління (системи управління), системи ПАЗ, а також зв'язку і оповіщання про аварійні ситуації (системи зв'язку і оповіщання), в тому числі поставлені у комплекті з обладнанням, повинні відповідати вимогам цих Правил, чинної нормативної документації, проектам, регламентам та забезпечувати задану точність підтримання технологічних параметрів, надійність і безпечність проведення технологічних процесів.

5.4. Технологічне устаткування, засоби контролю, управління, сигналізації, зв'язку та ПАЗ підлягають зовнішньому огляду з такою періодичністю:

технологічне устаткування, електрообладнання, засоби захисту, технологічні трубопроводи та їх арматура - перед початком кожної зміни апаратником, оператором, старшим у зміні;

засоби контролю, управління, сигналізації, зв'язку та ПАЗ - не менше одного разу на добу працівниками служби контрольно-вимірювальних приладів і автоматичних пристроїв;

вентиляційні системи - перед початком кожної зміни старшим у зміні;

засоби пожежогасіння - перед початком кожної зміни старшим у зміні;

автоматичні системи пожежогасіння - не менше одного разу на місяць спеціально призначеними особами разом з працівниками пожежної охорони.

За результатами оглядів робиться запис у журналі приймання та здавання змін.

5.5. Технологічні процеси із застосуванням горючих продуктів (газоподібних, рідких, твердих), які здатні створювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, повинні проводитися у герметизованому технологічному обладнанні, яке виключає створення небезпечних концентрацій цих речовин у навколишньому середовищі за всіх режимів роботи. Такі технологічні процеси повинні бути оснащені:

системами автоматичного або автоматизованого регулювання;

засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухонебезпечність процесу;

ефективними швидкодіючими системами приведення технологічних параметрів до регламентованих значень або зупинки технологічного процесу.

Для технологічних процесів із застосуванням пожежовибухонебезпечних продуктів повинні бути передбачені системи аварійного спорожнювання, які комплектуються швидкодіючими запірними пристроями.

Для аварійного спорожнювання технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати обладнання технологічних установок або спеціальні системи аварійного спорожнювання.

Спеціальні системи аварійного спорожнювання повинні:

перебувати у постійній готовності;

виключати можливість створення пожежовибухонебезпечних сумішей, а також розвитку аварій;

забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання;

оснащуватися засобами контролю і управління.

Заборонено використання їх в інших цілях.

Місткість цієї системи розраховують відповідно до кількості горючих продуктів, яку визначають умовами безпечної зупинки технологічного процесу.

Горючі речовини повинні направлятися до закритих систем подальшої утилізації або до системи організованого спалювання.

5.6. Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), для всіх будівель та приміщень виробничого і складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони.

Визначення категорій на стадії проектування здійснюється проектувальниками (технологами). Для діючих підприємств категорії можуть визначатися технологами цих підприємств або організаціями, які мають відповідних фахівців.

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконується вибір і розміщення електроустановок, визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.

5.7. Необхідність застосування та тип систем пожежогасіння пожежовибухонебезпечних об'єктів визначаються проектною організацією згідно з НАПБ А.01.001-2004 та наведені в проектній документації.

5.8. Під час експлуатації технологічного устаткування виробництв ЕІМ, а також експлуатації, зберігання і транспортування балонів із стисненими газами (азот, вуглекислота та інші) слід дотримуватися вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 N 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за N 704/9303.

Обслуговування та ремонт технологічного обладнання виробництва ЕІМ повинні проводитися кваліфікованими працівниками, які мають спеціальну підготовку, досвід роботи, навики, вміння та знання для виконання цих робіт.

5.9. Організація виробничих процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих і токсичних речовин, і використовуване при цьому устаткування повинні виключати можливість контактів робітників із цими речовинами в процесі обслуговування устаткування та під час виробничих процесів і операцій.

Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням або утворенням шкідливих і токсичних речовин, необхідно проводити в герметично закритій апаратурі або під вакуумом (якщо це допускається технологією), переважно потоковим безперервно замкнутим циклом з автоматизацією окремих операцій. Рідини і суспензії повинні переміщуватися трубопроводом. Окремі процеси (злив продукції, вивантаження і завантаження твердих і пастоподібних речовин), які на цій технологічній операції не можуть бути герметизовані, повинні бути механізовані з повним усуненням ручних операцій.

5.10. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами - згідно з Гігієнічними вимогами щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 (ДСанПін 2.2.7.029-99).

5.11. Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системи вентиляционные. Общие требования" та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджені постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91).

Місця можливого виділення токсичних речовин у вигляді пари, газу або пилу необхідно обладнувати вкриттям з відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Шкідливі і токсичні пари, гази і пил, утворені під час технологічного процесу, повинні вловлюватися і очищуватися перед викидом їх у атмосферу.

5.12. Виробничі приміщення, у яких періодично або раптово можуть створюватися небезпечні концентрації шкідливих парів і газів, повинні розміщуватися в будинках з достатньою кількістю виходів назовні (аварійні спеціальні виходи) і обладнуватися аварійною вентиляцією.

5.13. Устаткування, використовуване для виробництва особливо токсичних речовин, необхідно розміщувати в боксах з керуванням процесами з коридорів керування або пультів керування, розміщених в окремому приміщенні. У цьому випадку в приміщення, де розміщені пульти і органи керування процесами, повинно подаватися чисте повітря в обсязі, який забезпечує повітрообмін згідно з вимогами СниП 2.04.05-91.

5.14. Апаратура з дистанційним керуванням виробничими процесами, яка не потребує постійного контролю (колонки, холодильники, ємності та ін.), повинна розташовуватися назовні будови, якщо це допускається характером технологічного процесу і кліматичними умовами.

5.15. Інтенсифікація роботи виробничого устаткування може здійснюватися тільки з одночасним застосуванням заходів забезпечення відповідності вимогам безпеки і відповідним санітарно-гігієнічним умовам.

5.16. На підприємствах, які займаються виробництвом ЕІМ, для працівників мають бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666.

5.17. До роботи з виготовлення ЕІМ допускаються особи, що досягли 18-річного віку і не мають медичних протипоказань за результатами медичного огляду згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за 846/14113, пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

6.1. Вимоги безпеки під час виготовлення електроізоляційних просочувальних лаків, емалей і компаундів

6.1.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення лаків, емалей, компаундів (кислоти, луги, формалін, спирти, анілін, толуол та інші), повинна зберігатися у тарі виробника в окремому приміщенні, або на спеціально обладнаному майданчику з навісом, або у спеціально облаштованих для цього ємностях.

6.1.2. Ємності і мірники повинні бути герметично закритими, мати чіткі написи, що позначають назву речовини, та повинні бути укомплектовані контрольними приборами-рівнемірами. Ємності повинні бути встановлені так, щоб до них був вільний доступ. Ємності повинні бути обладнані на випадок аварії зливними пристроями. Для огляду та ремонту ємностей необхідно передбачити влаштування огороджених площадок і сходів з поруччям.

За необхідності розташування ємності нижче рівня підлоги більше ніж на 0,5 метра поглиблення необхідно обгороджувати, а для спуску в нього улаштовувати трапи з поруччям.

Ємності для зберігання рідких речовин повинні заземлюватися та бути обладнані дихальними клапанами та вогнезаступами (запобіжними сітками для усунення можливості розповсюдження вогню трубопроводами).

6.1.3. Устаткування для транспортування рідких речовин - насоси, електричні мотори, трубопроводи - повинно розташовуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

6.1.4. Компоненти у вигляді твердих матеріалів (фенол, каніфоль, епоксидні смоли, бітуми та інші) повинні зберігатися у закритій тарі в приміщенні або на спеціально обладнаній площадці з навісом.

6.1.5. Установка розігріву фенолу для вивантаження його з транспортної тари повинна бути герметичною для запобігання викиду парів фенолу у приміщення. Щоб уникнути опіків працівників при обслуговуванні установки, а також трубопроводів для транспортування і ємностей для зберігання рідкого розігрітого фенолу, це обладнання повинно мати захисні пристрої (огородження або теплоізоляцію).

6.1.6. У зв'язку з токсичністю фенолу всі виробничі процеси з його використанням повинні бути максимально механізовані, обладнання - герметизованим і повністю виключати можливість попадання фенолу або його розчину на шкіру працівників. Приміщення для обробки фенолу повинні бути обладнані (на випадок аварії) сигналізацією хімічної тривоги, працівники повинні бути забезпечені достатньою кількістю ЗІЗ.

Згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05 працівники повинні бути інструктовані щодо правил поведінки при сигналах хімічної тривоги, а також щодо заходів першої допомоги при отруєнні фенолом або попаданні його на шкіру.

На робочих місцях постійно повинен знаходитись розчин 10-40% етилового спирту, яким необхідно терміново обробити вражені місця при попаданні на шкіру фенолу або його розчину.

6.1.7. Основне технологічне устаткування для виготовлення лаків, емалей і компаундів - реактори, лаковарочні котли, апарати для розчинення, змішувачі, кульові млини, фарботерки, гідролізери та інше - повинно розташовуватися так, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Усі частини устаткування та ємності повинні бути заземлені.

Привідні механізми устаткування повинні мати огородження металевими кожухами згідно з ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные" (далі - ГОСТ 12.2.062-81).

6.1.8. Завантаження реакторів, котлів та іншого устаткування рідкими компонентами повинно здійснюватися трубопроводом через мірники. Мірники повинні розташовуватися вище верхньої частини основного технологічного обладнання. Мірники повинні мати дистанційні покажчики рівня з подачею показань на пульт управління.

Для безпеки обслуговування мірників, встановлених на висоті на площадках-антресолях, повинні бути влаштовані огородження та трапи з поруччям.

Дозування компонентів повинно здійснюватися у послідовності, яка виключає можливість утворення всередині апаратури вибухонебезпечних сумішей або некерованого ходу реакцій.

У зв'язку з можливістю накопичення статичної електрики рідини зливають по стінці попередньо заземленої ємності або через шланг з металевим заземленим наконечником, який опускають до днища ємності.

Завантаження твердих, сипучих та пастоподібних компонентів повинно бути механізованим.

6.1.9. Устаткування, в якому під час технологічного процесу утворюються пара, гази, пил, повинно бути обладнано необхідними пристосуваннями для їх уловлювання (прямі й зворотні холодильники, піновловлювачі, вакуумзбірники та інше).

6.1.10. Порядок запускання та зупинення технологічного устаткування повинен бути наведений у технологічних інструкціях на робочих місцях працівників.

Під час роботи кришки та оглядові вікна устаткування повинні бути герметично закритими.

При відкриванні кришки або люка устаткування для відбирання проби механізми, що обертаються, повинні бути зупинені. Пробу розміщують у закритій тарі.

6.1.11. При очищенні технологічного устаткування необхідно дотримуватися таких правил:

а) відключення електроживлення привода мішалки та розміщення на пусковій апаратурі таблички: "Не вмикати! Працюють люди";

б) відключення всіх нагрівальних систем;

в) відключення подачі сировини трубопроводами;

г) перед відкриванням кришок або люків промивання їх водяним розчином і сушка;

ґ) очищення стінок усередині обладнання повинно виконуватися бригадою у складі не менш ніж двох працівників;

д) при проведенні робіт з очищення реактора у нього повинно подаватися чисте свіже повітря;

е) застосовування інструмента, який виключає можливість іскроутворення.

Роботи, пов'язані з неминучим ударом металу об метал, необхідно проводити через фіброву прокладку.

6.1.12. Освітлення, застосовуване в обладнанні, повинне мати напругу не більшу ніж 12 вольт.

6.1.13. Зливання основи лаку у змішувач та готового лаку, емалі або компаунду до сховища (ємності) повинно проводитися трубопроводом механізованим способом.

Зливання алкідних смол (гліфталевої, пентафталевої) повинно здійснюватися трубопроводом у охолоджуючий пристрій, розташований в ізольованому приміщенні.

6.1.14. Технологічне обладнання для фільтрації та очистки лаків, емалей і компаундів - центрифуги та фільтруючі пристрої різних конструкцій - повинно розташовуватися так, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

6.1.15. Приміщення, в якому встановлено центрифугу, повинно відділятися вогнестійкою стіною від інших приміщень. Крім того, в цілях пожежної безпеки корпус центрифуги покривають захисним запобіжним кожухом.

6.1.16. Ємності для відстоювання і визрівання лаків (відстійники) повинні розміщуватися в ізольованих приміщеннях.

Кожен відстійник повинен бути обладнаний краном для зливу достиглого лаку, краном для зливу осаду, люком-лазом для чищення відстійника, отвором для відбору проб, рівнеміром.

Всі люки та отвори повинні герметично закриватися, щоб не допускати підтікання лаку.

Подача лаків у відстійники на визрівання та злив готових лаків повинні здійснюватися трубопроводами. Усі відстійники повинні бути з'єднані з атмосферою через дихальні клапани і вогнезаступи.

6.1.17. Фасування готових лаків, емалей, компаундів у тару і транспортування на склад повинні бути механізовані.

6.2. Вимоги безпеки під час виготовлення шаруватих пластиків

6.2.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення шаруватих пластиків (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально влаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.

Рулони наповнювачів (папір, бавовняні тканини, склотканини, асботканини та інше) повинні зберігатися в упаковці виробника в сухому приміщенні.

6.2.2. Основне технологічне обладнання для підготовки зв'язувальних речовин - змішувачі з механічним розмішуванням зв'язувальних речовин з тими чи іншими добавками перед застосуванням у виробництві та мірники - повинне розміщуватися в окремому ізольованому приміщенні таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

Змішувачі повинні обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пари та газів.

Робочі розчини зв'язувальних речовин повинні транспортуватися до ванн просочувальних машин трубопроводами.

У випадку спалахування зв'язувальних речовин необхідно негайно відключити електрообладнання та всі вентиляційні системи, щільно закрити всі двері, які ведуть у це приміщення, і пустити пару в пожежну систему трубопроводу.

6.2.3. Основне технологічне обладнання для просочування наповнювачів - просочувальні машини - повинно розміщуватися в окремому ізольованому приміщенні таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного та безпечного обслуговування.

Просочувальна машина з вмонтованою сушаркою повинна обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією та відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пари та газів, які виділяються у процесі просочення та сушіння наповнювачів.

Просочувальні машини повинні бути обладнані пристроями для знімання зарядів статичної електрики з полотен просочених наповнювачів згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.124-83). Усі частини машин та ємності повинні заземлюватися.

Частини просочувальних машин, які обертаються, повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 12.2.062-81.

6.2.4. Роторні або гільйотинні ножі різальних пристроїв просочувальних машин для різання просочених та висушених наповнювачів на листи заданих розмірів повинні мати суцільне огородження.

Огородження небезпечних зон просочувальних машин та різальних пристроїв повинні мати попереджувальний колір.

6.2.5. Для зручного обслуговування вертикальних просочувальних машин повинні бути передбачені обгороджені площадки зі сходами для підйому на них, забезпечені поруччям. Сходи і підлога площадок повинні виготовлятися з рифленого металу і систематично очищуватися.

Апаратура управління просочувальної машини повинна розташовуватися внизу, і до неї повинен бути вільний доступ.

6.2.6. Перемотування та зшивка наповнювачів перед просоченням повинні проводитися на спеціальних перемотувальних верстатах, які повинні бути обладнані відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для видалення з робочої зони паперового, текстильного або скляного пилу.

Конструкція перемотувального верстата повинна забезпечувати зручне та безпечне заправлення наповнювачів, які перемотуються, а також надійне безінерційне аварійне відключення приводу верстата.

Установка та знімання рулонів наповнювачів на (з) відпускні (их) механізми (ів) просочувальних машин можуть виконуватися із застосуванням вантажопідйомних пристроїв.

6.2.7. Заправлення полотна наповнювача у валки просочувальної машини повинно здійснюватися за повної зупинки частин машин, які обертаються. Шахти сушарки повинні мати спеціальні пристрої для заправки полотна наповнювача.

Наповнення ванн просочувальних машин лаком повинно здійснюватися трубопроводом. Після закінчення роботи залишки лаку необхідно зливати у спеціальні закриті ємності.

6.2.8. За необхідності періодично просочувальну машину зупиняють для чищення і налагодження. Чищенню підлягають всі вали машини - перевальний та просочувальний - від залишків сухого лаку. Ванни для просочувального лаку очищують від осаду, промивають та висушують. Чищення машини повинно проводитись із застосуванням інструментів з гуми або кольорових металів, які не допускають іскроутворення.

6.2.9. Просочувальні машини повинні бути обладнані стаціонарними паровими або вуглекислотними системами пожежогасіння.

У випадку спалахування лаку у ванні просочувальної машини необхідно відразу щільно накрити її металевими щитами, заповненими повстю, а до колектора машини пустити пару або вуглекислоту.

Під час роботи необхідно періодично перевіряти величину повітряного потоку, який проходить через шахту просочувальної машини.

6.2.10. Для складування нарізаних листів або рулонів просоченого наповнювача повинна передбачатися площадка. Складування у проходах і проїздах забороняється.

6.2.11. Основне технологічне обладнання для пресування шаруватих пластиків - гідравлічні багатоповерхові преси - повинно бути обладнане припресовою механізацією для завантаження і розвантаження. Завантаження і розвантаження преса ручним способом може бути дозволено тільки при виготовленні виробів малих габаритів.

6.2.12. Гідравлічні преси повинні обладнуватися відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання шкідливих пари і газів, що виділяються під час пресування. Підведення пари і охолоджувальної води до плит преса повинно здійснюватися за допомогою гнучких шлангів високого тиску або трубопроводів із шарнірними з'єднаннями, а у місцях з'єднань не повинно бути витоків пари і води.

6.2.13. Гідравлічні преси після установки і періодично під час експлуатації підлягають гідравлічним випробуванням надійності всіх з'єднань і ущільнень.

Для поглинання гідравлічних ударів і попередження раптового підвищення тиску трубопроводи повинні обладнуватися запобіжними клапанами або іншими пристроями.

Для попередження швидкого опускання противаги акумуляторів при раптовій великій витраті рідини головний клапан на трубопроводі від акумулятора до гідравлічних пресів повинен бути обладнаний пристроєм, що автоматично перекриває надходження рідини.

На випадок швидкого опускання противаги акумуляторів для усунення удару противаги об фундамент під противагою повинні встановлюватися пристрої, які пом'якшують удари (буфери, дерев'яні подушки та інше).

Для попередження підйому противаг понад установлену висоту акумулятори повинні забезпечуватися запобіжними клапанами або іншими захисними пристроями.

Противага запобіжного клапана повинна бути розміщена у металевому кожуху, який має бути закритий на замок і опломбований.

Насос повинен мати запобіжний клапан, установлений на лінії до запірного клапана, а також пристрій для автоматичного вимикання насоса при перевищенні заданого тиску в гідросистемі преса.

Гідравлічні установки преса в усіх найвищих точках повинні бути обладнані кранами для випуску повітря, а в найнижчих - арматурою для спуску робочої рідини.

6.2.14. Робота на пресах із несправними гідросистемою, запобіжними клапанами, манометрами та іншими вузлами і деталями преса не дозволяється.

Під час роботи не дозволяється знімати огородження, запобіжні пристосування, чистити і змащувати прес.

Завантаження і розвантаження преса повинно здійснюватись із застосуванням припресової механізації у вигляді рольганга та різних підйомних пристроїв.

Ширина пакетів, що переміщуються рольгангом, не повинна бути більшою ширини столу.

Не дозволяється використання рольганга з неповним комплектом роликів або за несправності їх частини.

При пресуванні необхідно плавно піднімати та опускати плити преса. Не дозволяється підправляти завантажені заготовки або пакети. Всі вентилі необхідно закривати або відкривати, перебуваючи збоку від вентиля. Очищення приямків пресів до закінчення завантаження пресів не дозволяється.

6.2.15. Розбирання пакетів відпресованих ЕІМ повинно відбуватися на столах-рольгангах, обладнаних пристроями для знімання зарядів статичної електрики, які накопичуються на листах готових матеріалів.

6.2.16. Очищення стальних прокладних листів від нагару та смоли повинно проводитися в окремому приміщенні, обладнаному пристроями для вловлювання шкідливих газів та пилу.

Очищення (мийку) сталевих прокладних листів розчином каустичної соди необхідно проводити бригадою у кількості не менше ніж двох робітників з використанням ЗІЗ.

6.2.17. Основне технологічне обладнання для термічної та механічної обробки листових шаруватих пластиків - сушильні камери з електро- або паровим обігрівом, механічні ножиці (для пластиків товщиною до 3 мм), спеціальні гільйотинні ножиці (для пластиків товщиною до 6 мм) і фрезерні верстати з дисковою пилою (фрезою) або алмазною фрезою (для пластиків товщиною від 3 мм та більше) - повинно розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний доступ для зручного і безпечного обслуговування.

6.2.18. Сушильні камери для термічної обробки шаруватих пластиків повинні обладнуватися витяжною вентиляцією.

Розвантаження сушильних камер повинно здійснюватися після охолодження шаруватих пластиків до кімнатної температури.

6.2.19. Елементи устаткування (ножі, фрези та інші), які рухаються, повинні мати огородження і запобіжні пристрої. Запобіжні пристрої не повинні допускати небезпечний контакт працівників з рухомими елементами обладнання, наприклад, відключати обладнання у випадку усунення рухомого огородження та інше.

Ножиці та фрезерні верстати повинні бути обладнані відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції для вловлювання пилу, який утворюється при обрізуванні країв листів шаруватих пластиків.

6.2.20. Дискові пили застосовують із профілем зубів, який відповідає фізико-механічним властивостям матеріалу, що обрізається. За пилою, в одній площині з нею, повинен бути встановлений направляючий ніж. Зазор між ножем і пилою по всій його довжині не повинен перевищувати 10 мм.

Не дозволяється застосовувати дискові пили з тріщинами на диску або зубах, із двома виламаними підряд зубами, з надщербленими зубами, із здуттями на диску та зубами, припаленими при заточенні.

Як правило, подача матеріалу до дискових пил повинна бути механізованою.

Обробку шаруватих пластиків на ножицях треба здійснювати у границях допустимої товщини, встановленої для кожного виду обладнання.

Ножиці для різання шаруватих пластиків повинні оснащуватися пристосуванням для укладання листів на одному рівні з ножами (столи, рольганги та інше), а також направляючою лінійкою та упором для обмеження подачі листів.

6.2.21. Поверхня робочих столів ножиць повинна бути на 800 мм вищою від рівня підлоги. Розміри стола повинні забезпечувати зручне розміщення листів оброблюваного матеріалу.

Поверхні робочих столів, направляючих лінійок, шаблонів та іншого повинні бути рівними, без вибоїв та інших дефектів.

6.2.22. Відрізані на ножицях або пилах частини листів та ошурки (відходи) повинні вчасно прибиратися.

6.2.23. Листи шаруватих пластиків повинні зберігатися у горизонтальному положенні на стелажах, розміщених на відстані не меншій ніж 1 м від обігрівальних пристроїв.

6.3. Вимоги безпеки під час виготовлення лакотканин

6.3.1. Сировина у вигляді рідких речовин, необхідна для виготовлення лакотканин (електроізоляційні лаки та їх розчинники), повинна зберігатися у тарі виробника або у спеціально облаштованих для цього згідно з вимогами підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цього розділу цих Правил ємностях, розташованих у окремому ізольованому приміщенні.