Про організацію проведення одноразового статистичного обстеження щодо тривалості відпусток працівників

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року та відповідно до Постанови Верховної Ради України від 15.11.96 р. N 505/96-ВР і Закону України "Про відпустки", та до Плану статистичних робіт на 1997 рік

1. Затвердити бланк форми одноразового статистичного обстеження N 5-ПВ "Звіт про тривалість відпусток працівників" та Інструкцію щодо її заповнення (додаються).

2. Поширити дію бланка форми N 5-ПВ та Інструкції на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і господарювання та колективні сільськогосподарські підприємства.

3. Управлінню статистики праці (Григорович Н.В.), управлінню статистики агропромислового комплексу (Шевчуку О.О.):

3.1. Визначити необхідну кількість бланків форм та інструкцій і подати їх для тиражування до 21 липня 1997 року;

3.2. Підготувати рекомендації по організації, збору та розробці форми N 5-ПВ і направити їх Держкомстату Автономної Республіки Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням статистики до 25 серпня 1997 року.

4. ГОЦ Мінстату України (Крамарєву В.Г.) забезпечити:

4.1. Виготовлення необхідного тиражу бланків форми N 5-ПВ і інструкцій, та розсилку їх Держкомстату Республіки Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням статистики до 20 серпня 1997 року;

4.2. Розробку зведених даних форми N 5-ПВ за програмою, встановленою Мінстатом України, і подання їх Мінстату до 1 листопада 1997 року.

5. Економічному управлінню (Шевченко Т.М.) забезпечити фінансування статистичної роботи та виготовлення інструментарію.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Тарнавську В.П.

У розділі I відображається чисельність штатних працівників підприємства, установи, організації станом на 1 вересня 1997 р. (крім тих, які прийняті тимчасово), включаючи жінок, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю і пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею віку, згідно із законодавством.

У рядках 102-112 здійснюється розподіл чисельності працівників, яка наведена у рядку 101, залежно від встановленої законодавством тривалості щорічної основної відпустки.

Під час заповнення цього розділу необхідно мати на увазі, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 15 листопада 1996 р. N 505 "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" працівникам із шкідливими і важкими умовами праці та з ненормованим робочим днем до 1 січня 1998 р. щорічна основна відпустка надається тривалістю 14 календарних днів, крім працівників, які не мають права на додаткові щорічні відпустки за шкідливі і важкі умови праці та ненормований робочий день, а також, працівників, передбачених частинами другою - сьомою статті 6 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон), яким встановлена інша тривалість щорічної основної відпустки.

Крім того, щорічна основна відпустка подовженої тривалості надається:

державним службовцям - 30 календарних днів (стаття 35 Закону України "Про державну службу");

особам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, - пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу (стаття 47 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи":

- у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення - 44 календарні дні;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 37 календарних днів;

- у зоні посиленого радіологічного контролю - 30 календарних днів;

суддям - 30 робочих (35 календарних) днів (стаття 44 Закону України "Про статус суддів";

народним депутатам у міжсесійний період - 45 календарних днів (частина дев'ята статті 32 Закону України "Про статус народного депутата України");

прокурорам і слідчим прокуратури - 30 календарних днів (стаття 49 Закону України "Про прокуратуру");

службовим особам митних органів України, які мають персональні звання, - тривалістю не менше 30 календарних днів (стаття 162 "Митного кодексу України").

При визначенні тривалості щорічної основної відпустки не повинні враховуватись:

дні тимчасової непрацездатності працівника, які збіглися з періодом надання щорічної основної відпустки;

соціальні відпустки (статті 17, 18, 19 Закону);

додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 Закону);

творчі відпустки (стаття 16 Закону);

відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 Закону);

святкові і неробочі дні, які збіглися з періодом надання щорічної основної відпустки (стаття 73 Кодексу законів про працю України);

дні звільнення від роботи у зв'язку з виконанням громадських обов'язків (донорам, членам добровільних народних дружин тощо).

Заповнення розділу I провадиться, виходячи із тривалості оплачуваної щорічної відпустки в календарних днях.

Працівники, які на дату складання звіту не скористалися правом на щорічні відпустки (наприклад, через 6 місяців у перший рік роботи), повинні враховуватись у відповідних рядках, виходячи із тривалості щорічної основної відпустки, встановленої законодавством для професії (посади), яку вони займають, за винятком працівників, які не використали щорічну основну відпустку або її частину за минулі робочі роки і не одержали за неї грошову компенсацію. Ці працівники враховуються у рядках 114-116.

У розділі II із загальної чисельності працівників, врахованих у розділі I, виділяється чисельність тих працівників, які мають право на щорічні додаткові відпустки, незалежно від того, використали вони їх чи ні.

У рядках 202-208 враховуються працівники, які мають право на щорічні додаткові відпустки за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Президією ВЦРПС від 25 жовтня 1974 р. N 298/П-22 з наступними змінами та доповненнями, а також відповідно до постанов Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 2 липня 1990 р. N 647 та від 25 вересня 1990 р. N 975.

У рядках 209-213 враховуються працівники, які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до постанов Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 2 липня 1990 р. N 647 "Про збільшення тривалості відпусток працівникам вугільної, сланцевої, гірничорудної промисловості і окремих базових галузей народного господарства" та від 25 вересня 1990 р. N 975 "Про розповсюдження дії постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 2 липня 1990 р. N 647 на виробничо-промисловий персонал, зайнятий на підземних і відкритих гірничих роботах, на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і копалень, на транспортуванні і збагаченні корисних копалин, а також на працівників, зайнятих на будівництві метрополітенів, тунелів і інших підземних споруд".

У рядках 218-220 враховуються:

державні службовці, які мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 15 календарних днів при стажі роботи в державних органах понад 10 років (стаття 35 Закону України "Про державну службу" та постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 р. N 250;

особи, віднесені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до 1 і 2 категорій, які мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 16 календарних днів (пункт 22 статті 20 і пункт 1 статті 21 цього Закону);

судді, які мають право на щорічну додаткову відпустку 15 календарних днів (стаття 44 Закону України "Про статус суддів");

атестовані працівники прокуратури, які мають право на щорічну додаткову відпустку при стажі роботи в органах прокуратури:

після 10 років - 5 календарних днів;

після 15 років - 10 календарних днів;

після 20 років - 15 календарних днів (стаття 49 Закону України "Про прокуратуру");

інші працівники, для яких законодавством передбачається надання щорічних додаткових відпусток.

У рядку 201 у загальній чисельності працівників, яким встановлено щорічні додаткові відпустки, кожен працівник враховується тільки один раз незалежно від кількості видів відпусток, наведених у рядках 202-222.

Дані рядка 201 дорівнюють або можуть бути менше суми рядків 202, 209, 214, 217, 218.

У рядках 203-220 розподіляється чисельність працівників за тривалістю щорічної додаткової відпустки по кожному її виду, при цьому один працівник може бути врахований декілька разів.

У розділі III відображається чисельність працівників, які протягом останніх 12 місяців (вересень 1996 - серпень 1997 р.) користувалися соціальними відпустками (статті 17, 18, 19 Закону), додатковими відпустками у зв'язку з навчанням (статті 13, 14, і 15 Закону), творчою відпусткою (стаття 16 Закону) та відпустками без збереження заробітної плати (статті 25 і 26 Закону), незалежно від кількості разів, видів відпусток, тривалості та терміну їх закінчення, за умови оформлення наказом (розпорядженням) до 1 вересня 1997 року.

Працівники, які користувалися декількома видами відпусток, зазначених у розділі III, враховуються за кожним їх видом. Але, якщо працівник протягом звітного періоду декілька разів користувався одним видом відпусток, він враховується за цим видом тільки один раз, при обчисленні тривалості тієї чи іншої відпустки враховується сумарна тривалість її використання. Наприклад, працівник, який заочно навчається у вищому закладі освіти, двічі протягом звітного періоду скористався відпусткою для складання заліків та іспитів: один раз тривалістю 14 календарних днів, а другий раз - 16 календарних днів. У цьому разі у рядку 304 відображається він як одна фізична особа, а при підрахунку тривалості цієї відпустки (рядок 305) береться загальна її тривалість (30 календарних днів).