Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки

господарство, за результатами інспектування, затверджене компетентним органом країни походження для забою диких тварин;

упродовж 24 годин перед забоєм тварини піддаватись передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ та ящуру;

тварини не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни або зони;

знекровлення тварин проведено відповідно до вимог законодавства країни походження;

забиті тварини були оббіловані впродовж трьох годин з моменту забою;

туші тварин транспортовані до бійні й у випадку, якщо пройшло більше однієї години із часу забою, на момент прибуття на бійню температура у транспортному засобі, що використовувався для перевезення, має становити від 0°C до +4°C;

5) тварини з моменту народження або протягом трьох останніх місяців утримувались ізольованими від диких парнокопитних тварин.

3. Свіже м’ясо парнокопитних, носорогових та слонових має бути отриманим на потужності, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру.

4. Свіже м’ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути отриманим на території країни або зони, щодо яких виконуються такі вимоги:

1) країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

2) країна або зона внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

3) на дату видачі міжнародного сертифіката на території країни або зони діє заборона щодо імпорту свійських тварин, вакцинованих проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

4) на території країни або зони протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней.

5. Свіже м’ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути отриманим із тварин, які:

1) утримувались на території країни чи зони, що визначені пунктом 4 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм чи були імпортовані на такі території з території країни або зони, що на дату такого імпорту внесені до реєстру країн, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

2) з моменту народження утримувались в умовах ізоляції від диких парнокопитних тварин;

3) походять з господарства:

де не утримуються тварини, вакциновані проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

у якому та в радіусі 10 км навколо якого впродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

яке піддається регулярному ветеринарному інспектуванню з метою діагностування захворювань, що передаються людині або тваринам, та щодо якого протягом останніх шести тижнів не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно бруцельозу свиней;

4) перевозились із господарств у транспортних засобах, очищених і продезінфікованих перед завантаженням, на бійню без контакту з іншими тваринами з нижчим ветеринарно-санітарним статусом і впродовж 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру, і не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони; або

були забиті у господарстві походження за умови, що такий забій дозволено державним ветеринарним інспектором країни походження, яким видається письмове підтвердження про те, що:

транспортування тварин на бійню становило б невиправданий ризик для стану здоров’я тварин чи осіб, що їх транспортують;

господарство за результатами інспектування затверджене компетентним органом країни походження для забою диких тварин;

упродовж 24 годин перед забоєм тварини піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

тварини не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони;

знекровлення тварин проведено з дотриманням вимог законодавства країни походження;

забиті тварини були оббіловані впродовж трьох годин з моменту забою;

туші тварин транспортовані до бійні й у випадку, якщо пройшло більше однієї години із часу забою, на момент прибуття у транспортному засобі, що використовувався для перевезення, температура становила від 0°C до +4°C.

6. Свіже м’ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути:

1) отриманим на потужності, в якій та в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

2) дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

7. Туші або частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо диких кролів та зайців має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з диких кролів та зайців, які були забиті на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса диких кролів і зайців на митну територію України, та де в районі забою впродовж останніх 40 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо міксоматозу, геморогічної хвороби кролів та туляремії, і які протягом 12 годин після забою були направлені в центр збору тварин або потужність з переробки диких тварин для охолодження, а на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з тварин стосовно центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими дикі кролі та зайці відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ;

2) після зняття шкіри та потрошіння диких кролів та зайців, з яких безпосередньо після їх забою не було знято шкіру та не видалено нутрощів, якомога швидше має бути охолодженим до температури +4°C або нижче та не піддаватись заморожуванню чи глибокому заморожуванню, а період охолодження не може перевищувати 15 днів, що передують очікуваній даті імпорту зазначеного свіжого м’яса; репрезентативний зразок туш піддається ветеринарному інспектуванню й усе м’ясо отримане з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

2. Свіже м’ясо диких наземних ссавців, які не відносяться до диких зайцеподібних та копитних, має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з диких наземних ссавців, які не належать до диких зайцеподібних і копитних, що були забиті на території країни або зони, які внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України, і де в районі забою протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими зазначені тварини відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ;

2) упродовж 12 годин після забою тварини, визначені підпунктом 1 цього пункту, мають бути направлені до центру збору тварин або на потужність з переробки диких тварин для охолодження, а на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з тварин щодо центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.

3. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів), отримане з парнокопитних тварин (за винятком ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиней (Suidae) та пекарієвих (Tayassuidae)), а також із тварин родини носорогових (Rhinocerotidae) і слонових (Elephantidae) повинне відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та щодо яких на дату видачі міжнародного сертифіката мають виконуватись такі вимоги:

країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

на території країни або зони протягом останніх 12 місяців, що передували видачі міжнародного сертифіката, компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та впродовж цього самого періоду не проводилось вакцинації проти чуми ВРХ;

2) дикі тварини, з яких отримане свіже м’ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони;

3) дикі тварини, з яких отримано свіже м’ясо, були забиті в межах території, визначеної підпунктом 1 цього пункту, а такий забій було здійснено:

на відстані, що перевищує 20 км від кордонів країни або її окремої території, яка впродовж зазначеного вище періоду не внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України;

на території, де протягом останніх 60 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних із чумою ВРХ та ящуром;

4) безпосередньо після забою тварини були направлені для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 30 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру;

5) перед зняттям шкіри зберігалось та оброблялось окремо від інших харчових продуктів, не піддавалось замороженню, а після зняття шкіри піддавалось післязабійному огляду.

4. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів) диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та щодо яких на дату видачі міжнародного сертифіката виконуються такі вимоги:

країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

на території країни або зони протягом останніх 12 місяців компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та впродовж зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цих захворювань;

на території країни або зони заборонено імпорт свійських свиней, вакцинованих проти чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

2) дикі тварини, з яких отримано свіже м’ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони;

3) дикі тварини, з яких отримано свіже м’ясо, були забиті в межах території, визначеної підпунктом 1 цього пункту, а такий забій було здійснено:

на відстані, що перевищує 20 км від кордонів країни або зони, які не внесені до реєстру країн та потужностей і з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України;

на території, де протягом останніх 60 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних із чумою ВРХ, африканською чумою свиней, класичною чумою свиней, везикулярною хворобою свиней та ящуром;

4) упродовж 12 годин після забою туші тварин було направлено для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 40 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

5) перед зняттям шкіри зберігалось та оброблялось окремо від інших харчових продуктів, не піддавалось замороженню, а після зняття шкіри піддавалось післязабійному огляду.

5. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів) диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) на митну територію України;

2) дикі тварини, з яких отримано свіже м’ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса з цієї країни або зони;

3) бути отриманим з диких тварин, які протягом 12 годин після забою були направлені для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 40 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків африканської чуми коней та сапу;

4) бути отриманим та приготованим, не контактуючи з іншим м’ясом, що не задовольняє вимог цього пункту.

6. Свіже м’ясо пернатої дичини (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та м’яса механічного обвалювання (ММО)) має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з пернатої дичини, яка була забита на території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса пернатої дичини на митну територію України, і щодо яких протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних зі спалахами високопатогенного грипу птиці та хворобою Ньюкасла, й упродовж 12 годин після забою була направлена в центр збору тварин або на потужність з переробки диких тварин з метою охолодження;

2) на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з пернатої дичини щодо центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла;

3) перната дичина, з якої отримано свіже м’ясо, не була забита раніше дати внесення країни/зони/компартмента походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса пернатої дичини на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із зазначеної країни/зони/компартмента;

4) після зняття шкіри та потрошіння пернатої дичини, з якої безпосередньо після її забою не було знято шкіру та не видалено нутрощів, якомога швидше має бути охолодженим до температури +4°C або нижче та не піддаватись заморожуванню чи глибокому заморожуванню, а період охолодження не може перевищувати 15 днів, що передують очікуваній даті імпорту зазначеного свіжого м’яса; репрезентативний зразок туш має піддаватись ветеринарному інспектуванню, а свіже м’ясо отримане з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

7. Свіже м’ясо диких тварин має бути ідентифіковане шляхом нанесення відповідно до вимог законодавства України:

1) для свіжого м’яса диких кролів та зайців - ідентифікаційної позначки;

2) для свіжого м’яса диких наземних ссавців, відмінних від диких зайцеподібних та копитних,- позначки придатності або ідентифікаційної позначки;

3) для свіжого м’яса (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів), отриманого з парнокопитних тварин (за винятком ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиней (Suidae) та пекарієвих (Tayassuidae)), а також із тварин родини носорогових (Rhinocerotidae) і слонових (Elephantidae),- позначки придатності на туші чи частинах туші, або ідентифікаційної позначки на упаковці (для запакованого м’яса);

4) для свіжого м’яса (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів) диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae) та свіжого м’яса (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів) диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) - позначки придатності на туші чи частинах туші, або ідентифікаційної позначки на упаковці (для запакованого м’яса);

5) для свіжого м’яса пернатої дичини - ідентифікаційної позначки.

8. Свіже м’ясо, визначене пунктами 2-5 цієї глави, має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

Зазначена вимога стосується виключно видів тварин, сприйнятливих до трихінельозу.

1. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені зі свіжого м’яса, отриманого зі свійських тварин (ВРХ (Bubalus bubalis, Bison bison та їх поміcі), вівці (Ovis aries), кози (Capra hircus), коні (Equus caballus, Equus asinus та їх помісі), свині (Sus scrofa)), а також із диких тварин, вирощених на фермі (за винятком свиневих та непарнокопитних), диких тварин (за винятком свиневих та непарнокопитних), диких свиневих та непарнокопитних, зазначене свіже м’ясо має бути піддане обробці, що забезпечує відсутність ознак сирого м’яса при розрізанні кінцевого продукту (обробка категорії "А") та відповідати вимогам для свіжого м’яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 1-4, 8-9 цього розділу.

2. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені зі свіжого м’яса свійської птиці або пернатої дичини, зазначене свіже м’ясо має відповідати таким вимогам:

1) бути підданим обробці, що забезпечує відсутність ознак сирого м’яса при розрізанні кінцевого продукту (обробка категорії "А") та відповідає вимогам для свіжого м’яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 5-6, 9 цього розділу; або

2) походити з країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійської птиці / пернатої дичини на митну територію України, і з господарства або території (у випадку пернатої дичини), щодо яких та в радіусі 10 км навколо яких (включаючи територію сусідньої держави) протягом щонайменше останніх 30 днів компетентним органом країни походження зазначеного м’яса не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла або свіже м’ясо піддане одному з таких методів обробки:

обробка категорії "В" - обробка в герметично закритому контейнері, що забезпечує досягнення показника Fо, який є рівний або вищий трьох;

обробка категорії "С" - обробка, упродовж якої мінімальна температура у товщі м’яса та/або шлунків, міхурів і кишок має становити 80°C;

обробка категорії "D" - обробка, протягом якої мінімальна температура у товщі м’яса та/або шлунків, міхурів і кишок має становити 70°C; або щодо сирої шинки - природна ферментація має відбуватися впродовж не менше дев’яти місяців і має становити: величина Aw - не більше 0,93, величина рН - не більше 6,0.

3. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки отримані зі свіжого м’яса зайцеподібних та інших наземних ссавців, зазначене свіже м’ясо має:

1) відповідати вимогам для свіжого м’яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 7 та 9 цього розділу;

2) походити з господарств:

щодо яких компетентним органом країни походження зазначеного свіжого м’яса не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин;

у радіусі 10 км навколо яких протягом щонайменше останніх 30 днів компетентним органом країни походження зазначеного свіжого м’яса не було зафіксовано випадків захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин.

4. М’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки, що отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

5. Сировина, що використовується для виробництва м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок, має задовольняти гігієнічні вимоги, встановлені законодавством України для виробництва м’яса відповідних видів тварин.

6. Для виробництва м’ясних продуктів не можуть використовуватись: генітальні органи самців і самиць (крім сім’яників), сечові органи (крім нирок та сечового міхура), хрящі гортані, трахеї та часточкові бронхи, очі й повіки, зовнішні слухові проходи, рогова тканина; для свійської птиці - голова (крім гребеня, вух та борідки), стравохід, воло, кишки та генітальні органи.

7. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені із сировини, отриманої з м’яса свійських свиней, свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом або бути обробленим методами, які забезпечують повне знищення трихінел.

8. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені із сировини, отриманої з конини або диких кабанів, свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

9. М’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки мають містити ідентифікаційну позначку та бути отриманими виключно з тварин, забитих на бійнях, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження.

1. М’ясні напівфабрикати мають складатися з м’яса, отриманого з тварин, визначених главою 10 цього розділу, які походять з території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів тварин на митну територію України.

2. М’ясні напівфабрикати, отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

3. Якщо м’ясні напівфабрикати вироблені із сировини, отриманої з м’яса свійських свиней, свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом або бути обробленим методами, що забезпечують повне знищення трихінел.

4. Якщо м’ясні напівфабрикати вироблені із сировини, отриманої з м’яса конини або диких кабанів, свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

5. М’ясні напівфабрикати мають бути вироблені з м’яса, отриманого з тварин, поводження з якими до забою та під час забою відповідає вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам.

6. М’ясні напівфабрикати виробляються, зберігаються та транспортуються з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

7. М’ясні напівфабрикати мають містити ідентифікаційну позначку та бути отриманими виключно зі свіжого м’яса тварин, забитих на бійнях, затверджених компетентним органом країни-експортера/країни походження.

1. Щодо композитних продуктів, які містять м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки у будь-якій кількості, мають виконуватись такі вимоги:

1) м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки мають відповідати вимогам глави 10 цього розділу;

2) країною або зоною походження м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок має бути країна-експортер композитних продуктів, її окрема територія (зона) або країна чи зона, внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок, підданих обробці категорії "А" відповідно до вимог глави 10 цього розділу, на митну територію України за умови, якщо країну чи зону, де вироблено композитний продукт, також внесено до такого реєстру; потужністю походження м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок на митну територію України;

3) м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки, отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

2. Щодо композитних продуктів, які містять перероблені молочні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту або містять молочні продукти, що не придатні до тривалого зберігання у будь-якій кількості, мають виконуватись такі вимоги:

1) країною або зоною походження молочних продуктів має бути країна-експортер, її окрема територія (зона) або країна чи зона, внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) молока та молочних продуктів на митну територію України, за умови, якщо країну чи зону, де вироблено композитний продукт, також внесено до такого реєстру; потужністю походження молочних продуктів має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) молока та молочних продуктів на митну територію України;

2) для виробництва молочних продуктів має використовуватись молоко, отримане від тварин, які піддаються регулярному ветеринарному інспектуванню та утримуються у господарствах, стосовно яких компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та чуми ВРХ;

3) молоко, визначене підпунктом 2 цього пункту, отримане від корів, овець, кіз або буйволиць, має піддаватись таким видам обробки:

пастеризації, що включає одиничну термічну обробку з тепловим впливом, яка, щонайменше, еквівалентна пастеризації за температури не нижче 72°C протягом 15 с та, де це необхідно, достатня для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази, проведеному безпосередньо після термічної обробки; або

процесу стерилізації, достатнього для досягнення показника Fо, що є рівний або вищий трьох; або

ультрависокій температурній обробці (УВТ) за температури не нижче 135°C у поєднанні з необхідною часовою витримкою; або

високотемпературній короткочасній пастеризації молока за температури 72°C упродовж 15 с чи методу обробки, що за ефектом еквівалентний пастеризації й застосовується до молока з рівнем рН менше 7,0 та, де це необхідно, достатній для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази; або

високотемпературній короткочасній пастеризації за температури 72°C протягом 15 с чи методу обробки, що за ефектом еквівалентний пастеризації й застосовується двічі до молока з рівнем рН, що є рівний або вищий 7,0, та, де це необхідно, достатній для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази, проведеному безпосередньо після зниження рН до рівня 6 упродовж однієї години або додаткового нагрівання до температури 72°C чи вище у поєднанні з висушуванням;

4) молоко, визначене підпунктом 2 цього пункту, отримане від тварин, відмінних від корів, овець, кіз або буйволиць, має піддаватись таким видам обробки: процесу стерилізації, достатньому для досягнення показника Fо, що є рівний або вищий трьох, або ультрависокій температурній обробці (УВТ) за температури не нижче 135°C у поєднанні з необхідною часовою витримкою.

3. Щодо композитних продуктів, які містять перероблені рибні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту, мають виконуватись такі вимоги:

1) країною або зоною походження перероблених рибних продуктів має бути країна чи зона, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) рибних продуктів на митну територію України;

2) потужністю походження перероблених рибних продуктів має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) рибних продуктів на митну територію України.

4. У разі композитних продуктів, які містять перероблені яєчні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту,- яєчні продукти, які входять до складу зазначених композитних продуктів, мають бути вироблені з яєць, отриманих на потужностях, де протягом щонайменше останніх 30 днів перед збором яєць компетентним органом країни походження яєць не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та виконувались такі вимоги:

1) яєчні продукти виготовлялись із яєць, отриманих на потужностях, де впродовж щонайменше останніх 30 днів у радіусі 10 км (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла; або

2) яєчні продукти піддавались таким видам обробки:

рідкий яєчний білок піддавався обробці температурою 55,6°C протягом 870 с або температурою 56,7°C упродовж 232 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддавався обробці температурою 62,2°C протягом 138 с; або

сухий яєчний білок піддавався обробці температурою 67°C упродовж 20 годин або температурою 54,4°C протягом 513 годин; або

цілі яйця піддавались обробці температурою 60°C упродовж 188 с, або були повністю приготовані, а суміші із цілих яєць піддавались обробці температурою 60°C протягом 188 с чи температурою 61,1°C упродовж 94 с.

1. До ввезення (пересилання) на митну територію України допускаються кишкові оболонки тваринного походження, які очищені, вискоблені та піддані одному з таких видів обробки:

1) солінню хлоридом натрію (NaCl) протягом 30 днів;

2) вибіленню;

3) висушенню після вискоблення.

2. Щодо кишкових оболонок тваринного походження оператором ринку мають застосовуватись заходи, достатні для недопущення повторного зараження продукту після його обробки.

1. Сире молоко має бути отриманим від тварин, які:

1) походять зі стад, де протягом останніх 20 днів перед доїнням не було зафіксовано випадків сибірки;

2) утримуються на території країни чи зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

3) утримуються в стаді, яке відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільним від туберкульозу ВРХ;

4) упродовж щонайменше 21 дня перед доїнням утримувались на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від чуми дрібних жуйних.

2. Сире молоко має походити:

1) з території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу та лихоманки долини Ріфт;

2) з території країни/зони/стада, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від лейкозу;

3) з території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від заразного вузликового дерматиту, або бути підданим пастеризації чи іншому методу обробки, що за ефектом є еквівалентним пастеризації.

3. Сире молоко має відповідати вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам щодо кількості мікроорганізмів і соматичних клітин, залишків антибіотиків, максимальних рівнів забруднюючих речовин, вмісту пестицидів та ветеринарних препаратів антибактеріальної дії.

4. Сире молоко має бути отриманим, зібраним, охолодженим та транспортуватись із дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

5. Молочні продукти мають бути вироблені із сирого молока, яке відповідає вимогам пунктів 1-4 цієї глави.

6. Молочний продукт піддано або вироблено із сирого молока, яке було піддано пастеризації шляхом разової термообробки з ефектом нагрівання, щонайменше, еквівалентним рівню, що забезпечується процесом пастеризації за температури 72°C протягом щонайменше 15 с та, у відповідних випадках, достатнім для забезпечення негативної реакції тесту на визначення активності лужної фосфатази безпосередньо після термообробки.

1. Молозиво, отримане від корів, овець, кіз та буйволиць, має відповідати таким вимогам:

1) тварини, від яких отримано молозиво:

перебувають під контролем компетентного органу країни походження та піддаються регулярному ветеринарному інспектуванню;

походять з території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру та де протягом останніх 12 місяців перед видачею міжнародного сертифіката не було зафіксовано випадків чуми ВРХ;

утримуються у господарствах, стосовно яких компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та чуми ВРХ;

2) має бути отриманим, збиратись, охолоджуватись, зберігатись та транспортуватись із дотриманням вимог законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентних вимог;

3) має відповідати вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам щодо максимальних рівнів забруднюючих речовин, вмісту пестицидів та ветеринарних препаратів антибактеріальної дії.

2. Продукти на основі молозива мають бути вироблені з молозива, що відповідає вимогам пункту 1 цієї глави.

1. Яєчні продукти мають бути виготовлені з яєць, отриманих на потужностях, де:

1) упродовж щонайменше останніх 30 днів перед збором яєць компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла;

2) протягом щонайменше останніх 30 днів у радіусі 10 км (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.

2. У разі невиконання вимог підпункту 2 пункту 1 цієї глави яєчні продукти мають піддаватись таким видам обробки:

1) для знищення вірусу високопатогенного грипу птиці:

рідкий яєчний білок піддається обробці температурою 55,6°C упродовж 870 с чи температурою 56,7°C протягом 232 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддається обробці температурою 62,2°C упродовж 138 с; або

сухий яєчний білок піддається обробці температурою 67°C упродовж 20 годин чи температурою 54,4°C упродовж 513 годин; або

цілі яйця піддаються обробці температурою 60°C протягом 188 с чи повністю приготовані; або

суміші із цілих яєць піддаються обробці температурою 60°С упродовж 188 с чи температурою 61,1°C протягом 94 с або повністю приготовані;

2) для знищення вірусу хвороби Ньюкасла:

рідкий яєчний білок піддається обробці температурою 55°C упродовж 2 278 с, температурою 57°C протягом 986 с чи температурою 59°C упродовж 301 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддається обробці температурою 55°C протягом 176 с; або

сухий яєчний білок піддається обробці температурою 57°C упродовж 50,4 годин; або

цілі яйця піддаються обробці температурою 55°C протягом 2 521 с, температурою 57°C упродовж 1 596 с чи температурою 59°C протягом 674 с або повністю приготовані.

3. Сировина, що використовується для виробництва яєчних продуктів, має відповідати гігієнічним вимогам, встановленим законодавством України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

4. Яєчні продукти мають містити ідентифікаційну позначку.

1. Яйця свійської птиці мають бути отримані на потужностях, де впродовж останніх 30 днів перед збором яєць та до моменту видачі міжнародного сертифіката компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.

2. Забороняються до ввезення (пересилання) на митну територію України яйця, які походять зі зграй курей-несучок:

1) стосовно яких встановлено наявність Salmonella spp.;

2) з невизначеним ветеринарно-санітарним статусом, щодо яких існує підозра наявності Salmonella spp. та не впроваджено програму контролю сальмонельозу, яка відповідає вимогам законодавства України щодо програми контролю сальмонельозу птиці або еквівалентним вимогам.

3. Маркування яєць, призначених для споживання людиною, має здійснюватися відповідно до вимог законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентних вимог.

1. Рибні продукти мають бути отримані з риби, ракоподібних чи молюсків, які походять з території країни, зони або компартмента, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ є вільними від епізоотичного некрозу гематопоетичної тканини (EHN), жовтоголового захворювання, синдрому Таура, вірусної геморагічної септицемії (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), захворювання білих плям (WSD) вірусів Perkinsus marinus, Marteilia refringens, Bonamia exitiosa, Bonamia ostreae. Зазначену вимогу застосовують виключно до сприйнятливих видів відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ.

2. Рибні продукти мають зберігатись із дотриманням таких температурних режимів:

1) свіжі рибні продукти, розморожені неперероблені рибні продукти, приготовані й охолоджені рибні продукти з ракоподібних та молюсків мають зберігатись за температури, наближеної до температури танення льоду;

2) заморожені рибні продукти мають утримуватися за температури не вище -18°C у всіх частинах продукту;

3) ціла риба, заморожена у сольовому розчині та призначена для виробництва консервованих харчових продуктів, може зберігатися за температури не вище -9°C;

4) рибні продукти, що зберігаються живими, мають утримуватися за температури й у спосіб, які не чинять негативного впливу на їх життєдіяльність та показники якості.

3. Рибні продукти мають містити ідентифікаційну позначку.

4. До ввезення (пересилання) на митну територію України не допускаються рибні продукти:

1) рівень вмісту гістаміну у яких перевищує максимально допустимі межі, встановлені законодавством України;

2) рівень вмісту летючої основи азоту (TVB-N) та азоту триметиламіну (TMA-N) у яких (для неперероблених рибних продуктів) перевищує максимально допустимі межі, встановлені законодавством України;

3) заражені життєздатними паразитами, що є небезпечними для здоров’я;

4) вироблені з отруйних видів риб, які належать до родин Tetraodontidae, Molidae, Diodontidae та Canthigasteridae;

5) містять сігуатоксин або паралітичні токсини.

5. Свіжі, підготовлені, заморожені або перероблені рибні продукти, отримані з водних тварин, що належать до родини Gempylidae, зокрема Ruvettus pretiosus та Lepidocybium flavobrunneum, можуть бути дозволеними для ввезення (пересилання) на митну територію України лише запакованими і за наявності маркування, що містить інформацію для споживача щодо методів приготування таких рибних продуктів та про ризик, пов’язаний з вмістом речовин, які мають потенційно шкідливі гастроентерологічні наслідки.

6. Вимоги пункту 1 цієї глави не поширюються на такі рибні продукти:

рибні продукти, отримані з видів, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ не є сприйнятливими до хвороб, зазначених в пункті 1 цієї глави;

дикі водні тварини та рибні продукти, отримані з них, що вивантажуються з рибальських суден для безпосереднього споживання людиною;

рибні продукти (інші ніж живі водні тварини), отримані з водних тварин та призначені для безпосереднього споживання людиною без проведення подальшої обробки на території України;

ракоподібні та молюски, запаковані та марковані для споживання людиною, які більше не можуть функціонувати як живі тварини у разі повернення у водне середовище;

ракоподібні та молюски, призначені для споживання людиною без подальшої обробки та запаковані для роздрібного продажу;

ракоподібні та молюски, запаковані та марковані для споживання людиною, призначені для подальшої обробки без тимчасового зберігання в місці обробки;

риба, забита та випотрошена перед відправленням (відвантаженням).

1. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі мають походити з території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ є вільними від герпевірусу морського вушка, вірусів Bonamia exitiosa, Bonamia ostreae, Marteilia refringens, Perkinsus marinus, Perkinsus olseni та Xenohaliotis californiensis. Зазначену вимогу застосовують виключно до сприйнятливих видів відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ.

2. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі не мають містити морських біотоксинів у загальних кількостях (вимірюються в усьому тілі або у будь-якій окремій їстівній частині), що перевищують такі межі:

для Паралітичної Отрути Молюсків (PSP) - 800 мікрограмів на кілограм;

для Амнестичної Отрути Молюсків (ASP) - 20 міліграмів домоєвої кислоти на кілограм;

для окадаєвої кислоти, дінофізізтоксинів і пектенотоксинів разом - 160 мікрограмів еквівалентів окадаєвої кислоти на кілограм;

для єсотоксинів - 3,75 міліграмів еквівалента єсотоксину на кілограм;

для азаспірасидів - 160 мікрограмів еквівалентів азаспірасиду на кілограм.

3. Збирання й первинна обробка живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих мають відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

4. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі мають містити ідентифікаційну позначку. Етикетка, прикріплена до упаковки із живими двостулковими молюсками, живими голкошкірими, живими кишковопорожнинними та живими морськими черевоногими, має містити таку інформацію:

загальноприйнята та наукова назва виду;

число та місяць пакування;

мінімальний строк придатності, що може бути замінений написом "На момент реалізації ці тварини мають залишатись живими".

5. Умови перевезення живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих мають забезпечувати зберігання ознак їх життєдіяльності, запобігати їх забрудненню і зниженню якості.

1. До ввезення (пересилання) на митну територію України допускаються охолоджені, заморожені, приготовані жаб’ячі лапки та равлики (наземні черевоногі, що належать до видів Helix pomatia Linnй, Helix aspersa Muller, Helix lucorum та родини Achatinidae), вироблені із сировини, що відповідає зазначеним нижче вимогам:

1) жаби та равлики піддані органолептичному огляду шляхом відбору зразків, за результатами якого встановлено відсутність ризику для життя та здоров’я людини;

2) печінково-підшлункова залоза равликів, щодо якої встановлено наявність небезпечного фактора, має бути видалена;

3) після завершення процесу приготування жаб’ячі лапки промивають питною водою та охолоджують до температури, наближеної до температури танення льоду, заморожують або переробляють.

1. Сировина для виробництва желатину та колагену може бути отриманою виключно із:

1) кісток (за винятком ризикового матеріалу), шкіри та шкур свійських жуйних тварин, шкіри свиней і свійської птиці, сухожилля та м’язів, отриманих із тварин, які були забиті на бійні й туші яких внаслідок передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною; та/або

2) шкір та шкур, отриманих від забитих диких тварин, туші яких за результатами післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною; та/або

3) шкір та кісток риби.

2. Забороняється ввезення (пересилання) на митну територію України в якості сировини для виробництва желатину та колагену шкір та шкур, що піддавалися будь-якому процесу дублення (незалежно від того, чи цей процес було завершено).

3. Сировина для виробництва желатину та колагену, що не була піддана методу обробки, крім охолодження, заморожування або швидкого заморожування, має походити з потужностей, затверджених компетентним органом країни походження.

4. Для виробництва желатину та колагену допускається використання такої обробленої сировини:

1) кісток, відмінних від ризикового матеріалу, що походять з потужностей, які знаходяться під контролем компетентного органу країни походження та які піддані одному із зазначених нижче методів обробки:

подрібнення на частки, приблизний розмір яких становить 15 мм, і знежирення гарячою водою за температури не нижче 70°C протягом не менше 30 хв, не менше 80°C упродовж не менше 15 хв або не менше 90°C протягом не менше 10 хв та подальше промивання й сушіння впродовж щонайменше 20 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі не нижче 350°C чи протягом 15 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі вище 700°C;

сушіння на сонці впродовж щонайменше 42 днів за середньої температури не нижче 20°C;

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня рН у товщі менше шести протягом щонайменше однієї години перед сушінням;

2) шкір та шкур свійських жуйних тварин, шкір свиней та свійської птиці, шкір та шкур диких тварин, що походять з потужностей, які знаходяться під контролем компетентного органу країни походження та які піддані таким видам обробки:

обробка лугом, що забезпечує досягнення рівня рН > 12 у товщі з подальшим солінням упродовж щонайменше семи днів (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

сушіння протягом щонайменше 42 днів за температури не нижче 20°C (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня рН менше п’яти у товщі впродовж щонайменше 1 години;

обробка лугом, що забезпечує досягнення рівня рН > 12 протягом щонайменше 8 годин;

3) кісток, відмінних від ризикового матеріалу, шкір та шкур свійських жуйних тварин, шкір свиней та свійської птиці, шкір та шкур диких тварин, які піддані обробці, відмінній від видів обробки, визначеної підпунктами 1-2 цього пункту та які походять з потужностей, що знаходяться під контролем компетентного органу країни походження.

5. Желатин та колаген мають бути вироблені із сировини, що відповідає вимогам пунктів 1-4 цієї глави.