Про затвердження Порядку прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України

Відповідно до статей 23, 23-2, 68, 69 та 357 Митного кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації (далі - Порядок), що додається.

2. Затвердити Зміни до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об’єктів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 630, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 2012 року за № 1025/21337.

3. Затвердити Зміни до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672, що додаються.

4. У заголовку та пункті 1 наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 "Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397, слова "відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста" замінити словами "митних органів".

5. Внести зміни до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397, виклавши його в новій редакції, що додається.

6. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 19 червня 2012 року № 737 "Про затвердження Порядку прийняття, відкликання попереднього рішення про країну походження товару, затвердження форми попереднього рішення про країну походження товару", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1176/21488.

7. Державній митній службі України до 01 червня 2023 року забезпечити:

створення та введення в експлуатацію нового програмно-інформаційного комплексу "Рішення щодо зобов’язуючої інформації", який забезпечить реалізацію положень Порядку;

створення та введення в експлуатацію на власному вебресурсі програмно-інформаційного сервісу для підприємств, який забезпечить реалізацію положень Порядку;

доопрацювання відповідних програмно-інформаційних комплексів для реалізації положень Порядку.

8. Державній митній службі України забезпечити на власному вебресурсі інформування про дату введення в експлуатацію передбачених пунктом 7 цього наказу програмно-інформаційних комплексів та сервісів.

9. Департаменту митної політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

10. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

11. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Драганчука Ю.О. та Голову Державної митної служби України.

1. Цей Порядок встановлює порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів або з питань визначення країни походження товарів (далі - Рішення), розгляду звернення підприємства про продовження строку використання Рішення, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом Рішень.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

заява - заява про надання Рішення з питань класифікації товарів або заява про надання Рішення з питань визначення країни походження;

митний орган - визначений наказом Держмитслужби митний орган, який приймає Рішення;

умови, визначені Рішенням - відомості, що містяться у Рішенні та визначають строк дії та зміст Рішення, а також фіксують факти та умови, на основі яких було прийнято таке Рішення;

умови надання Рішення - достатність (повнота) та достовірність відомостей, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для Рішення з питань класифікації товарів) або визначення країни походження товару (для Рішення з питань визначення країни походження товарів).

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Митному кодексі України (далі - Кодекс) та інших нормативно-правових актах з питань митної справи.

3. Рішення є обов’язковим для виконання підприємством, зазначеним у такому Рішенні.

Рішення підлягає виконанню митними органами та підприємством з дня набрання ним чинності, крім випадків зупинення виконання Рішення відповідно до статті 26-4 Кодексу.

4. Рішення з питань визначення країни походження товарів приймається на один товар, який класифікується у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Дозволяється прийняття одного Рішення з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками.

5. Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів Рішення застосовується до товарів, яких стосується таке Рішення та щодо яких митні формальності виконуються після набрання чинності таким Рішенням.

Рішення з питань визначення країни походження товарів застосовується до товарів у разі подання до митного органу документів, що підтверджують країну походження таких товарів, відповідно до статті 43 Кодексу або міжнародних договорів України про вільну торгівлю.

6. Номер Рішення та дату його прийняття підприємство зазначає у митній декларації в установленому законодавством порядку.

Відсутність Рішення з питань класифікації товарів (за винятком комплектних об’єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) або Рішення з питань визначення країни походження товарів не є підставою для відмови в митному оформленні.

7. Рішення надається безоплатно та діє три роки з дати його прийняття, крім випадків скасування або анулювання такого Рішення до закінчення строку його чинності.

8. Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті Рішення з питань класифікації товарів.

9. У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить Рішенню з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню.

У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з дати набрання чинності Рішенням з питань класифікації товарів.

10. Митний орган не приймає рішень, визначених пунктами 7-11, 14 частини третьої статті 19-2 Кодексу, стосовно Рішень, а право бути почутим не застосовується відповідно до пунктів 4 та5 статті 19-10 Кодексу та у разі, якщо митний орган має намір прийняти рішення про відмову в наданні Рішення, скасування або анулювання Рішення.

11. Положення цього Порядку в частині обміну інформацією в електронній формі, зокрема подання заяв, надсилання підприємству інформації про прийняте рішення, внесення відомостей про прийняте рішення до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, обміну повідомленнями, внесення відомостей з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, надання Рішень, оприлюднення Рішень, застосовуються після створення та введення в експлуатацію передбачених пунктом 7 наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455 "Про затвердження Порядку прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов’язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України програмно-інформаційних комплексів та сервісів".

12. Рішення в електронній формі оформлюються як окремий електронний документ або шляхом внесення відміток, відомостей про прийняте рішення до відповідних систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.

1. Для прийняття Рішення підприємство подає митному органу заяву:

за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку - для прийняття Рішення з питань класифікації товарів, у тому числі класифікації комплектного об’єкта;

за формою згідно здодатком 2 до цього Порядку - для прийняття Рішення з питань визначення країни походження товарів.

Якщо заява подається через уповноваженого представника, до неї обов’язково додається довіреність, оформлена відповідно до вимог законодавства України.

Документи, зазначені у пунктах 2 та 3 цього розділу, надаються:

українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування; у разі необхідності підприємство забезпечує переклад таких документів за власний рахунок;

у вигляді оригіналів або копій, завірених у встановленому порядку.

2. Для прийняття Рішення з питань визначення країни походження товарів підприємством до заяви додається Рішення з питань класифікації товарів та за наявності проби (зразки) товару, документи та відомості, зокрема:

1) документи, що підтверджують країну походження товару, визначені статтею 43 Кодексу (у випадках, коли їх подання передбачено законом);

2) опис технологічної схеми виробництва готового товару;

3) бухгалтерські документи про калькуляцію собівартості одиниці продукції товару;

4) митні декларації та/або рахунки-фактури, що підтверджують митну вартість або ціну першого продажу матеріалів у країні походження товару, використаних при виробництві готового товару;

5) документи, що містять відомості про матеріали, використані при виробництві готового товару;

6) преференційні документи про походження (наприклад, сертифікати з перевезення товару EUR.1) на готовий товар або матеріали, використані при виробництві готового товару, якщо походження товару отримано шляхом застосування кумуляції до матеріалів преференційного походження;

7) декларація(ї) постачальника (виробника), заповнена(і) за формою(ами), наведеною(ими) в додатках 1-4 до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 року за № 355/35977;

8) Рішення з питань визначення країни походження товарів, прийняті митними органами іноземних країн на ідентичні або аналогічні товари або матеріали, використані при виробництві готового товару;

9) Рішення з питань визначення країни походження товарів, прийняті митними органами України на ідентичні або аналогічні товари;

10) будь-які інші документи, що підтверджують країну походження товару, визначену підприємством у графі 15 заяви.

3. Для прийняття Рішення з питань класифікації товарів підприємство додає до заяви за наявності проби (зразки) товару, документи та відомості, зокрема:

1) фотографії, креслення;

2) специфікації, каталоги, брошури та паспортні дані про товар від виробника;

3) технічні умови, технологічні схеми виготовлення товару;

4) комерційні, технічні й інші документи, що містять відомості про товар (наприклад, технологічні схеми виробництва);

5) дозволи, сертифікати уповноважених державних органів, маркувальні етикетки;

6) результати досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товару;

7) митні декларації.

Якщо заява подається для прийняття Рішення з питань класифікації комплектного об’єкта, до неї обов’язково додаються:

технічний опис комплектного об’єкта, що дає змогу визначити призначення й функції як комплектного об’єкта в цілому, так і його складових;

складальне креслення комплектного об’єкта із зазначенням у ньому порядкового номера кожної складової комплектного об’єкта;

контрольний список із зазначенням у ньому відомостей про всі складові комплектного об’єкта за формою згідно з додатком до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об’єктів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 630, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 2012 року за № 1025/21337. Якщо до переліку складових комплектного об’єкта входить кілька однакових складових, відомості про такі складові зазначаються в окремих позиціях контрольного списку.

4. Підприємство, зазначене у графі 1 заяви та у графі 3 Рішення, забезпечує надання достовірної та повної інформації у такій заяві та/або доданих до неї документах, у тому числі тих, які надані на запит про надання додаткових документів та/або інформації, у тому числі повторний, відповідно до пункту 16 цього розділу.

5. Заява та документи, що додаються до заяви, подаються до митного органу одним із таких способів:

1) у паперовій формі - особисто або поштовим відправленням з описом вкладення;

2) в електронній формі - з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації.

У разі надання разом із заявою проб (зразків) товару такі проби (зразки) подаються особисто або поштовим відправленням з описом вкладення.

6. Попередній розгляд заяви з метою перевірки дотримання підприємством умов, необхідних для прийняття такої заяви до розгляду, здійснюється у строк не більше 15 календарних днів з дня, наступного за днем реєстрації заяви митним органом.

7. За результатами попереднього розгляду митний орган приймає одне з таких рішень:

1) про розгляд заяви - якщо митним органом встановлено дотримання умов, необхідних для прийняття заяви до розгляду;

2) про відмову в розгляді заяви - якщо митним органом встановлено недотримання хоча б однієї з умов, необхідних для прийняття заяви до розгляду.

8. Умови, необхідні для прийняття заяви до розгляду, вважаються недотриманими у разі, якщо:

1) підприємство, зазначене у графі 1 заяви, не перебуває на обліку в митних органах згідно зі статтею 455 Кодексу;

2) підприємство, зазначене у графі 1 заяви, є нерезидентом;

3) заяву подано до митного органу, який не має повноважень щодо її розгляду та прийняття Рішення;

4) до заяви внесено відомості не в повному обсязі;

5) заяву складено не за встановленою формою та/або підписано особою, яка не має на це повноважень;

6) митним органом встановлено, що здійснюється розгляд заяви, поданої тим самим підприємством, щодо того самого товару, або раніше приймалося щодо такої заяви рішення, передбачене пунктом 17 цього розділу;

7) заяву подано для надання Рішення, що було надано раніше підприємству та протягом року до дня подання заяви скасовано на підставі недотримання підприємством умов, визначених Рішенням;

8) заяву подано для надання Рішення, що було надано раніше підприємству та протягом трьох років до дня подання заяви анульовано з підстав, передбачених статтею 19-18 Кодексу;

9) у випадках, передбачених частиною восьмою статті 19-5 Кодексу.

9. Митний орган встановлює дотримання умов, необхідних для прийняття заяви до розгляду, та приймає рішення, передбачене підпунктом 1 пункту 7 цього розділу, у разі встановлення відсутності недотримання умов, передбачених пунктом 8 цього розділу.

10. Митний орган невідкладно, але не пізніше ніж на наступний робочий день з дня прийняття рішення, передбаченого пунктом 7 цього розділу:

1) надсилає підприємству в паперовій або електронній формі інформацію про прийняте рішення;

2) вносить відомості про прийняте рішення до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.

У разі якщо протягом строку, встановленого пунктом 6 цього розділу, митний орган не повідомив про прийняття рішення, передбаченого пунктом 7 цього розділу, заява вважається прийнятою митним органом до розгляду.

11. Митний орган здійснює розгляд заяви, поданої для прийняття ним Рішення, у строк не більше 30 календарних днів з дня прийняття митним органом рішення про розгляд заяви.

12. Строк, визначений пунктом 11 цього розділу, може бути продовжений:

1) за заявою підприємства, але не більше ніж на 30 календарних днів;

2) за рішенням митного органу, але не більше ніж на 30 календарних днів, у разі надсилання запиту про надання додаткових документів та/або інформації, у тому числі повторного запиту, відповідно до пункту 15 цього розділу;

3) у разі проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товару - на строк проведення такого дослідження (аналізу, експертизи).

У випадку, передбаченому підпунктом 1 цього пункту, митний орган продовжує строк прийняття рішення на строк, зазначений у заяві підприємства.

У випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 цього пункту, митний орган продовжує строк прийняття рішення та повідомляє підприємство про таке продовження до закінчення строку, визначеного пунктом 11 цього розділу.

Рішення про продовження строку, визначеного пунктом 11 цього розділу, має містити інформацію про причини та строк, на який продовжено прийняття Рішення.

13. Під час розгляду заяви митний орган здійснює перевірку відповідності підприємства умовам надання Рішення.

Митний орган підтверджує відповідність підприємства умовам надання Рішення у разі:

1) наявності у митного органу достатніх відомостей, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для Рішення з питань класифікації товарів) або визначення країни походження товару (для Рішення з питань визначення країни походження товарів);

2) підтвердження підприємством, що надана ним інформація у заяві, додатках до заяви, а також на запит про надання додаткових документів та/або інформації є достатньою (повною) та достовірною.

14. Посадові особи митного органу під час розгляду заяви мають:

права, визначені абзацами другим - сьомим частини першої статті 19-8 Кодексу;

обов’язки, визначені абзацами другим - восьмим частини другої статті 19-8 Кодексу.

15. У разі якщо під час розгляду заяви митний орган встановив, що для прийняття Рішення необхідно отримати від підприємства додаткові документи та/або інформацію, у тому числі передбачені пунктом 2 або пунктом 3 цього розділу, митний орган зобов’язаний прийняти рішення про запит документів та/або інформації.

Підприємство зобов’язане надати митному органу, який здійснює розгляд заяви, на його запит документи та/або інформацію, необхідні для розгляду заяви та прийняття Рішення, протягом 30 календарних днів з дня отримання такого запиту.

Надання на запит митного органу документів та/або інформації, що містять розбіжності або не містять усіх відомостей, необхідних для прийняття Рішення, є підставою для повторного запиту про надання необхідних документів та/або інформації.

16. У разі якщо під час розгляду заяви митний орган встановив, що для прийняття Рішення необхідне проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товару, митний орган має право призначити таке дослідження (аналіз, експертизу) за умови отримання попередньої згоди підприємства.

У разі якщо проби (зразки) товару не були подані разом із заявою, митний орган надсилає підприємству запит про надання проб (зразків) товару та попередньої згоди на проведення дослідження (аналізу, експертизи) таких проб (зразків) за рахунок підприємства.

У разі якщо на запит митного органу про надання проб (зразків) товару підприємство повідомило про відсутність згоди на проведення дослідження (аналізу, експертизи), митний орган приймає рішення про надання Рішення з урахуванням наявних у нього документів та/або інформації або приймає рішення про відмову в наданні Рішення відповідно до пункту 17 цього розділу.

17. За результатами розгляду заяви митний орган приймає одне з таких рішень:

1) про надання Рішення - якщо митним органом підтверджено відповідність підприємства умовам надання Рішення;

2) про відмову в наданні Рішення:

якщо митний орган підтвердив невідповідність підприємства умовам надання Рішення або якщо протягом строку, визначеного пунктом 15 цього розділу, підприємством не надано документів та/або інформації, зазначених у запиті митного органу;

у випадках, передбачених абзацом третім пункту 16 цього розділу або пунктом 13 розділу VI цього Порядку;

у разі невідшкодування підприємством коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів відповідно допункту 5 розділу VI цього Порядку.

18. Рішення з питань класифікації товарів приймається за формою згідно здодатком 3 до цього Порядку.

Рішення з питань визначення країни походження товарів приймається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

19. Рішення набирає чинності:

1) у разі надсилання Рішення в електронній формі - з дати надсилання електронного повідомлення, яким надіслано Рішення;

2) у разі надсилання Рішення в паперовій формі - з дати отримання рекомендованого листа, зазначеної поштовою службою в повідомленні про вручення, а у разі неотримання листа - з дати повернення відправнику рекомендованого листа, зазначеної поштовою службою.

20. Рішення набирає чинності з дати, відмінної від дати, зазначеної у пункті 19 цього розділу, у разі, якщо підприємство визначило в окремому клопотанні бажаний день набрання чинності Рішенням, що настає після закінчення строку, визначеного у пункті 11 цього розділу. У такому разі Рішення набирає чинності з дати, зазначеної у клопотанні.

1. Після надання митним органом Рішення підприємство, визначене у графі 3 такого Рішення, має дотримуватися умов, визначених Рішенням, та підтверджувати відповідність підприємства умовам надання Рішення.

Дотримання умов, визначених Рішенням, полягає у застосуванні наданого Рішення та умов, визначених Рішенням, під час митного контролю та митного оформлення товарів, яких стосується таке Рішення.

Підтвердження відповідності підприємства умовам надання Рішення полягає у відсутності підстав вважати, що таке Рішення прийнято на основі недостовірних та/або недостатніх (неповних) відомостей, які використано для встановлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для Рішення з питань класифікації товарів) або визначення країни походження товару (для Рішення з питань визначення країни походження товарів).

2. Митний орган приймає рішення про скасування Рішення у разі, якщо митний орган встановив, що:

1) Рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;

2) факти та умови, на основі яких було прийнято таке Рішення, змінилися;

3) Рішення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;

4) отримано рекомендації, пояснення та інші рішення, що приймає Всесвітня митна організація щодо класифікації товарів, відповідно до яких змінюється класифікація товарів, щодо яких прийнято таке Рішення з питань класифікації товарів.

Рішення не може бути скасовано митним органом за заявою підприємства.

3. У випадку, передбаченому підпунктом 1 пункту 2 цього розділу, Рішення, що скасовується, втрачає чинність з дня набрання чинності відповідними змінами до законодавства України з питань митної справи.

У випадках, передбачених підпунктами 2-4 пункту 2 цього розділу, Рішення, що скасовується, втрачає чинність з дня набрання чинності рішенням митного органу про скасування Рішення.

Митний орган зазначає дату втрати чинності Рішенням у рішенні про його скасування.

4. Рішення митного органу про скасування Рішення набирає чинності відповідно до статті 19-11 Кодексу.

5. У разі прийняття Рішення в електронній формі митний орган зазначає дату втрати чинності Рішенням у графі 4 Рішення із зазначенням одного з кодів підстав для скасування Рішення:

"01" - Рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи внаслідок внесення змін до законодавства;

"02" - факти та умови, на основі яких було прийнято Рішення, змінилися;

"03" - Рішення прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи;

"04" - отримано рекомендації, пояснення та інші рішення, що приймає Всесвітня митна організація щодо класифікації товарів, відповідно до яких змінюється класифікація товарів, щодо яких прийнято Рішення з питань класифікації товарів.

6. Після скасування Рішення підприємство:

1) не має права використовувати таке Рішення під час митного контролю та оформлення товарів, яких стосується скасоване Рішення, за винятком випадку продовження строку використання Рішення відповідно до статті 23-2 Кодексу;

2) має право подати звернення до митного органу про продовження строку використання Рішення.

7. Митні формальності щодо товарів, яких стосується Рішення, розпочаті із застосуванням такого Рішення та не завершені до його скасування, завершуються на умовах, визначених таким Рішенням, у частині коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для Рішення з питань класифікації товарів) або країни походження товару (для Рішення з питань визначення країни походження товарів).

8. Митний орган приймає рішення про анулювання Рішення за наявності сукупності таких умов:

1) Рішення прийнято на підставі недостовірної та/або неповної інформації;

2) підприємству було відомо або мало бути відомо про те, що інформація, на підставі якої прийнято Рішення, є недостовірною та/або неповною;

3) митний орган прийняв би інше Рішення у разі, якби інформація була достовірною та/або повною.

9. Рішення митного органу про анулювання Рішення набирає чинності відповідно достатті 19-11 Кодексу.

10. Рішення, що анулюється, вважається недійсним з дня набрання ним чинності.

11. У разі анулювання Рішення підприємство не має права отримати таке саме Рішення протягом трьох років з дня прийняття рішення про анулювання.

1. Після внесення відомостей про прийняте Рішення відповідно до підпункту 2 пункту 10 розділу II цього Порядку оприлюдненню підлягає інформація із граф 1, 4, 5, 6, 10, 12 (для Рішення з питань класифікації товарів) та із граф 1, 4, 5, 6, 8 (для Рішення з питань визначення країни походження товарів). Інформація з інших граф Рішення вважається конфіденційною та оприлюдненню не підлягає.

2. Держмитслужба забезпечує оприлюднення інформації, зазначеної у пункті 1 цього розділу, з використанням програмно-інформаційного комплексу "Рішення щодо зобов’язуючої інформації" та щотижневе оновлення такої інформації на власному офіційному вебсайті.

1. У разі якщо Рішення було скасовано на підставі підпункту 1 та/або підпункту 4 пункту 2 розділу III цього Порядку, за зверненням підприємства митний орган може продовжити строк його використання на умовах, визначених цим Рішенням, але не більше шести місяців з дня скасування такого Рішення.

2. Звернення підприємства про продовження строку використання Рішення (далі - звернення) подається у довільній формі до митного органу, який скасував таке Рішення, у строк не пізніше 15 днів з дня скасування такого Рішення.

3. У зверненні зазначаються:

номер скасованого Рішення;

реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), за яким переміщувалися (чи будуть переміщені) через митний кордон України товари, яких стосується скасоване Рішення;

кількість товарів (у штуках або в іншій одиниці вимірювання), які будуть переміщені через митний кордон України, та строк, необхідний підприємству для такого переміщення.

До звернення додаються завірена у встановленому порядку копія зовнішньоекономічного договору (контракту) та інші комерційні, транспортні, банківські документи щодо товарів, яких стосується скасоване Рішення, та їх кількості, які будуть переміщені через митний кордон України.

4. Звернення подається до митного органу одним із таких способів:

1) у паперовій формі - особисто або поштовим відправленням з описом вкладення;

2) в електронній формі - з використанням систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів із дотриманням вимог законодавства у сферах електронного документообігу, електронних довірчих послуг та захисту інформації.

5. Протягом 15 днів з дня отримання звернення митний орган приймає одне з таких рішень:

1) про надання рішення про продовження строку використання Рішення - у разі дотримання таких умов:

товари, яких стосується скасоване Рішення, будуть переміщені через митний кордон України за зовнішньоекономічним договором (контрактом), укладеним до дати скасування такого Рішення;

такі товари та їх кількість можна ідентифікувати за зовнішньоекономічним договором (контрактом) або іншими комерційними, транспортними, банківськими документами, укладеними до дати скасування такого Рішення;

2) про відмову в наданні рішення про продовження строку використання Рішення - у разі:

недотримання умов, визначених у підпункті 1 цього пункту; або

якщо товари вивозяться за межі митної території України, а скасованим Рішенням є Рішення з питань визначення країни походження товарів.

6. У рішенні про продовження строку використання Рішення митний орган зазначає:

номер скасованого Рішення, строк використання якого продовжується;

реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), за яким будуть переміщені через митний кордон України товари, яких стосується скасоване Рішення, та їх кількість (у штуках або в іншій одиниці вимірювання);

дату закінчення строку продовження строку використання Рішення.

7. Митний орган невідкладно, але не пізніше ніж на наступний робочий день з дня прийняття рішення, визначеного пунктом 5 цього розділу:

1) надсилає підприємству в паперовій або електронній формі інформацію про прийняте рішення;

2) вносить відомості про прийняте рішення до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, у тому числі до графи 11 Рішення з питань класифікації товарів або графи 13 Рішення з питань визначення країни походження товарів.

8. Після надання митним органом рішення про продовження строку використання Рішення підприємство, визначене у графі 3 такого Рішення, має дотримуватися умов, визначених Рішенням, та підтверджувати відповідність підприємства умовам надання Рішення до закінчення строку, встановленого у рішенні про продовження строку використання Рішення.

1. У разі прийняття рішення про призначення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів відповідно до пункту 16 розділу II цього Порядку та отримання від підприємства таких проб (зразків) митний орган надсилає запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу (далі - орган з питань експертизи) із зазначенням переліку завдань та питань, що мають бути з’ясовані з метою прийняття Рішення. У такому запиті наводяться відомості про особу, на яку покладено обов’язок із взаємодії з митним органом, зазначені у заяві про надання Рішення.

2. Після отримання запиту, передбаченого пунктом 1 цього розділу, та проб (зразків) товарів орган з питань експертизи проводить дослідження (аналіз, експертизу) таких проб (зразків).

3. За результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів експерт органу з питань експертизи готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) товарів для прийняття Рішення проводиться за рахунок підприємства.

Для розрахунку суми коштів, яка підлягає відшкодуванню за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, використовується інформація про фактичну вартість проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів.

Держмитслужба оприлюднює на своєму офіційному вебсайті види досліджень (аналізів, експертиз), які проводить орган з питань експертизи для прийняття Рішень, та зазначає вартість таких досліджень (аналізів, експертиз), а також забезпечує щоквартальне оновлення такої інформації. Вартість досліджень (аналізів, експертиз) для її оприлюднення на офіційному вебсайті Держмитслужби розраховується з урахуванням вартості попередньо проведених аналогічних досліджень (аналізів, експертиз).

5. Відшкодування коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів забезпечується шляхом перерахування підприємством протягом десяти банківських днів з дати отримання сканованої копії рахунка на оплату, передбаченого пунктом 6 цього розділу, відповідної суми в безготівковій формі на спеціальний реєстраційний рахунок органу з питань експертизи, відкритий в органі Казначейства.

Датою відшкодування коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів у безготівковій формі є дата зарахування коштів на спеціальний реєстраційний рахунок.

6. Після проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів орган з питань експертизи надсилає на адресу електронної пошти особи, на яку покладено обов’язок із взаємодії з митним органом, скановану копію рахунку на оплату з метою відшкодування коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів.

7. Після відшкодування коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів орган з питань експертизи надсилає висновок, передбачений пунктом 3 цього розділу, митному органу, який надав запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, а скановану копію такого висновку - на адресу електронної пошти особи, на яку покладено обов’язок із взаємодії з митним органом.

У разі невідшкодування підприємством коштів за проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів відповідно до пункту 5 цього розділу орган з питань експертизи інформує про це митний орган, який надіслав запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, для прийняття таким митним органом рішення про відмову в наданні Рішення згідно зпунктом 17 розділу II цього Порядку.