Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах (НПАОП 10.0-1.01-05)

2.7.3. Устя ліквідованих виробок мають бути огороджені водовідвідними канавами, а за необхідності слід уживати додаткових заходів проти затоплення діючих гірничих виробок.

Ліквідовані гірничі виробки мають бути своєчасно відображені на планах гірничих виробок.

Устя ліквідованих виробок, що мають вихід на поверхню, не рідше одного разу на рік оглядаються комісіями під керівництвом головного інженера шахти.

Результати виконання проекту ліквідації виробок і оглядів оформлюються актами.

2.7.4. Погашення виробок, що передбачає застосування механізмів для виймання кріплення, повинне провадитися за проектом, затвердженим головним інженером шахти.

Не допускається виймання кріплення із стволів шахт та інших вертикальних виробок, а також із похилих виробок з кутом нахилу понад 30 град.

Виймання кріплення з горизонтальних і похилих виробок із кутами нахилу до 15 град. повинне здійснюватись працівниками після проведення спеціального інструктажу з погашенням виробки в напрямку, що має вихід до ствола шахти. Виймання кріплення в похилих виробках з кутом нахилу від 15 град. до 30 град. провадиться лише в напрямку знизу вверх.

3.1. Рудникове повітря та вентиляційні мережі шахт

3.1.1. Витрата повітря для провітрювання шахт повинна визначатися відповідно до вимог "Руководства по проектированию вентиляций угольных шахт", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.12.93 N 131 (далі - ДНАОП 1.1.30-6.09-93). Провітрювання шахт повинне бути стійким.

Уміст кисню в повітрі виробок, у яких перебувають чи можуть перебувати люди, повинен становити не менш як 20% (за об'ємом). Уміст метану в рудниковому повітрі не повинен перевищувати норми, що вказані в таблиці 3.5, а вміст діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) у рудниковому повітрі не повинен перевищувати: на робочих місцях та у вихідних струменях виїмкових дільниць та тупикових виробок - 0,5%, у виробках з вихідним струменем крила, горизонту й шахти в цілому - 0,75%, а під час проведення та відбудови виробок завалом - 1%.

Уміст водню в зарядних камерах не повинен перевищувати 0,5%. Повітря в діючих підземних виробках не повинне містити шкідливих газів більше від граничної концентрації, яка вказана в таблиці 3.1. У разі застосування матеріалів чи технологічних процесів, під час яких можливе виділення інших шкідливих речовин, повинен здійснюватися контроль за їх умістом в повітрі відповідно до вимог державних стандартів.

У разі невідповідності складу повітря у виробках нормам, що вказані в цьому пункті, роботи мають бути зупинені і люди виведені на свіжий струмінь. Про це слід негайно повідомити гірничого диспетчера. Одночасно потрібно вжити заходів до поліпшення якості повітря.

Перед допуском людей у виробку після підривних робіт уміст шкідливих газів, які вказані в таблиці 3.1, не повинен перевищувати 0,008% за об'ємом у перерахунку на умовний оксид вуглецю. Таке розрідження шкідливих газів повинне досягатися не більш як за 30 хвилин після підривання зарядів.

Під час перевірки достатності розрідження шкідливих продуктів вибуху 1 л оксидів азоту приймати еквівалентним 6,5 л оксиду вуглецю.

3.1.2. На негазових шахтах під час зупинення головних чи допоміжних вентиляційних установок протягом більше ніж 30 хвилин люди мають бути виведені до виробок із свіжим струменем. Поновлення робіт дозволяється після провітрювання та обстеження очисних і тупикових виробок посадовими особами.

3.1.3. Швидкість повітря в гірничих виробках не повинна перевищувати величин, що вказані в таблиці 3.2. При цьому середня швидкість повітря в привибійних просторах очисних виробок усіх шахт та в тупикових виробках газових шахт повинна бути не менше за 0,25 м/с, а на шахтах III категорії та вище в тупикових виробках з проектною довжиною 75 м та більше, що проводяться вугільними пластами потужністю 2 м та більше, при різниці між природною та залишковою метаноносністю пласта на ділянці проведення виробки 5 куб.м/т та вище - не менше за 0,5 м/с; під час проходки та поглиблення вертикальних стволів і шурфів, у тупикових виробках негазових шахт та в решті виробок, що провітрюються за рахунок загальношахтної депресії, на всіх шахтах, окрім камер, - не менше за 0,15 м/с. Мінімальна швидкість повітря в камерах не регламентується.

Проведення ремонтних робіт у стволах та пересування людей драбинними відділеннями дозволяється при швидкості повітря не більше ніж 8 м/с.

У привибійних просторах очисних виробок, обладнаних механізованими комплексами, за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України дозволяється швидкість повітря до 6 м/с за умови відсутності людей у зоні пилового потоку, що утворюється під час роботи комбайна, і на пластах з природною вологістю вугілля понад 8%.

У стволах при швидкості повітря, більшій за 8 м/с, допускається проведення ремонтних робіт та виведення людей під час аварії.

3.1.4. У шахтах, де параметри повітря за температурним фактором відрізняються від допустимих норм, повинна застосовуватися система технічних та санітарно-гігієнічних заходів щодо попередження перегріву чи переохолодження організму.

3.1.5. При стволах і штольнях, в які надходить струмінь повітря, мають бути калориферні пристрої, що забезпечують підтримання температури повітря не менш як +2 град.С в 5 м від сполучення каналу калорифера зі стволом (штольнею).

Не допускається використовувати в калориферах розчини або речовини, небезпечні для здоров'я людей у разі попадання в повітряний струмінь.

Не допускається застосування вогневих калориферів та калориферів, у яких можливе займання метану через пошкодження поверхні нагріву повітря чи її перегріву до небезпечної температури.

3.1.6. Об'єднання шахт з незалежним провітрюванням в одну вентиляційну систему здійснюється тільки за проектом, виконаним проектним інститутом або проектною організацією та узгодженим з інститутом - генеральним проектувальником.

Шахти, об'єднані в одну вентиляційну систему, мають обслуговуватися однією дільницею ВТБ і мати спільний план ліквідації аварій.

У виробках, що з'єднують дві шахти з незалежним провітрюванням і не об'єднані в одну вентиляційну систему, слід встановлювати глухі вибухостійкі та вогнестійкі перемички. Місця встановлення й конструкція перемичок визначаються проектом.

3.1.7. Тимчасово зупинені виїмкові дільниці та виробки, а також виробки, що тимчасово не використовуються, необхідно провітрювати. Тимчасова ізоляція таких виробок допускається за погодженням із територіальним органом Держнаглядохоронпраці України. Перед ізоляцією з виробки повинне бути вилучене все електроустаткування та кабелі, а трубопроводи, рейки та стяжки металокріплення в місці зведення перемички мають бути роз'єднані та прибрані на відстані 2 м з обох боків від перемички. Усі тупикові висхідні свердловини на газових шахтах також мають бути ізольовані, крім свердловин, призначених для боротьби з раптовими викидами вугілля та газу.

Вироблені виїмкові дільниці (поля) мають бути ізольовані.

Допускається залишати дегазаційні свердловини підземної дегазації та трубопроводи у заперемичених тимчасово призупинених або відпрацьованих виймальних дільницях за умови дотримання рекомендацій МакНДІ та узгодження з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України.

Ізоляція вироблених виїмкових дільниць (полів) або виробок, що тимчасово зупинені та не використовуються, повинна здійснюватися згідно з проектом, погодженим з командиром загону ДАРС/ДВГРС і затвердженим головним інженером шахти. Виробки, що не підтримуються, які використовуються для відведення метану, мають бути відгороджені ґратчастими перемичками. Допускається відгородження виробок, що тимчасово не використовуються, які провітрюються за рахунок загальношахтної депресії, ґратчастими перемичками за відсутності в них електроустаткування і кабелів.

Розкривання перемичок та розгазування ізольованих виробок повинне проводитися працівниками ДАРС (ДВГРС) відповідно до заходів, затверджених головним інженером шахти та погоджених із командиром загону ДАРС (ДВГРС(. Про розкривання ізольованих виробок головний інженер до початку робіт повідомляє територіальному органу Держнаглядохоронпраці України.

3.1.8. Роботи у вибоях, що наближаються до виробок, у яких можливе накопичення шкідливих або горючих газів, а також розкривання таких виробок слід проводити за проектами (паспортами), що передбачають заходи щодо захисту від прориву газу, затвердженими головним інженером шахти.

3.1.9. Не допускається використовувати один і той самий ствол шахти або штольню для одночасного пропуску свіжого та вихідного струменів повітря. Ця заборона не поширюється на час проходки стволів (штолень) та приствольних виробок до з'єднання з іншим стволом або вентиляційною збійкою.

3.1.10. Підводити свіже повітря до діючих камер, тупикових та очисних виробок, а також відводити повітря з них через завали та обвали не допускається. Ця заборона не поширюється на роботи з ліквідації аварій, погашення виробок, а також на випадки ізольованого відводу метану з вироблених просторів. У разі якщо під час погашення виробок неможливо забезпечити подавання свіжого повітря за рахунок загальношахтної депресії, слід застосовувати вентилятори місцевого провітрювання (далі - ВМП).

3.1.11. Кожна очисна виробка разом з тупиковими виробками, що прилягають до неї, повинна провітрюватися відокремленим струменем свіжого повітря.

Не допускається застосування схем провітрювання виїмкових дільниць, при яких одна і та ж виробка використовується для подавання на виїмкову дільницю свіжого повітря і відведення з виїмкової дільниці вихідного вентиляційного струменя. Ця заборона не поширюється на схеми провітрювання з підсвіженням вихідного вентиляційного струменя, а також на випадок ізоляції (погашення) частини виробки між вхідним і вихідним струменями дільниці глухими перемичками або перемичками з лазами для проходу гірничорятувальників.

3.1.12. Зарядні камери та склади вибухових матеріалів мають провітрюватися відокремленим струменем свіжого повітря.

Допускається обладнання зарядних камер без відокремленого провітрювання за умови одночасного заряджання не більше двох акумуляторних батарей електровозів. У цьому разі вентиляційний струмінь, що виходить із зарядної камери, не повинен безпосередньо (без підсвіження) надходити до очисних та тупикових виробок.

Усі інші камери для машин та електрообладнання у газових чи небезпечних за пилом шахтах необхідно провітрювати свіжим струменем повітря; камери глибиною до 6 м допускається провітрювати за рахунок дифузії. Вхід до камери повинен мати ширину не меншу ніж 1,5 м, висоту не меншу ніж 1,8 м, закриватися ґратчастими дверима. Допускається обладнання таких камер у виробках з вихідним струменем повітря, що містить не більше ніж 0,5% метану, крім пластів, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу.

3.1.13. Провітрювання головних транспортних виробок, обладнаних стрічковими конвеєрами, повинне бути відокремленим або ці виробки мають використовуватися для відводу вихідного вентиляційного струменя. Не допускається підготовка нових горизонтів, блоків, панелей без виконання зазначених вимог. На діючих шахтах переведення таких виробок на відокремлене провітрювання чи використання їх для випуску вихідного вентиляційного струменя повинне проводитись за спеціальними графіками. За технічної неможливості (що підтверджується проектним інститутом) або за строком служби цих виробок менше 3-х років у зв'язку із доробкою запасів вугілля або закриттям шахти, експлуатація таких виробок має проводитися із виконанням заходів щодо забезпечення безпечного ведення робіт.

До головних транспортних виробок належать виробки, призначені для транспортування усіх видів вантажів між виїмковою дільницею та приствольним двором або поверхнею при похилих стволах.

3.2. Вентиляційне обладнання

3.2.1. Для попередження короткого замикання вентиляційних струменів та забезпечення реверсування необхідно встановлювати шлюзи, кросинги та глухі перемички. Конструкція шлюзів не повинна допускати одночасного відкривання дверей.

Шлюзи, установлені у виробках, що з'єднують стволи (подавальний та витяжний), а також призначені для попередження закорочування вентиляційних струменів, що надходять на крило, панель, групу виїмкових дільниць, слід споруджувати з негорючих матеріалів. Допускається на крилі, панелі, дільницях спорудження дерев'яних дверей, що мають вогнезахисне покриття.

Стволи, шурфи та інші виробки, обладнані вентиляційними установками та призначені для пересування людей і транспортування вантажів, повинні мати шлюзи.

Кожна перемичка в шлюзі повинна мати основні та реверсивні двері (ляди), що відкриваються в протилежні боки.

Вентиляційне обладнання повинне виконуватися відповідно до типового проекту (допускається до виходу типового проекту зведення вентиляційних споруд за паспортами, затвердженими головним інженером шахти та узгодженими з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України).

Кожна вентиляційна споруда повинна мати номер і дошку, на якій зазначаються нормативні й фактичні втрати повітря.

Вимога про обладнання реверсивних дверей (ляд) не поширюється на перемички з автоматизованими вентиляційними дверима (лядами).

3.2.2. У разі обладнання вентиляційних дверей відстань від кромки состава поїзда, яка найбільш виступає, до перекладин прорізу в перемичці повинна бути не менше за 0,5 м (за винятком виробок, обладнаних монорейковими та підвісними канатними дорогами), а до косяків - не менше за 0,25 м.

Перемички з вікнами для регулювання кількості повітря можуть бути дощатими. Під час зведення перемичок, призначених для ізоляції вентиляційних струменів, слід проводити оббирання відшарованої породи.

Під час обладнання одностулкових дверей у відкатних виробках слід передбачати у тих самих перемичках спеціальні двері завширшки не менше ніж 0,7 м для проходу людей. У прорізах двостулкових дверей в одноколійних виробках, якщо в перемичці немає спеціальних дверей для проходу людей, зазор між косяком та кромкою состава поїзда, яка виступає, з одного із боків повинен становити не менш як 0,7 м. Така вимога не поширюється на автоматизоване шлюзове обладнання.

При депресії шлюзів 50 даПа та більше вентиляційні двері мають бути обладнані пристроєм, що полегшує їх відчинення.

Усі вентиляційні двері (у тому числі й реверсивні) мають бути самозакривними й постійно зачиненими. У виробках з інтенсивною відкаткою (шість та більше составів поїздів за зміну) вони мають відчинятися та зачинятися автоматично або дистанційно.

Не допускається встановлення вентиляційних дверей на ділянках похилих виробок, обладнаних рейковим транспортом, а також монорейковими та підвісними канатними дорогами. Вентиляційні двері, установлені нижче ділянок виробок, якими проводиться відкатка, мають бути захищені бар'єрами.

Справність автоматизованих дверей повинна перевірятися щодобово посадовими особами дільниці ВТБ чи спеціально призначеними особами.

Вентиляційні двері та перемички для них, що стають непотрібними, слід прибирати.

3.2.3. Регулювання повітряних струменів у виробках дозволяється проводити тільки за вказівкою начальника дільниці ВТБ. Не допускається позмінне регулювання повітряних струменів.

3.3. Вентиляційні установки

3.3.1. Провітрювання підземних виробок повинне проводитися за допомогою безперервно працюючих вентиляційних установок, розташованих на поверхні шахт біля устів герметично закритих стволів, шурфів, штолень, свердловин. Розміщення допоміжних вентиляційних установок у підземних гірничих виробках допускається тільки з дозволу територіального органу Держнаглядохоронпраці України. Використання підземних вентиляторів для управління газовиділенням допускається за умови дотримання відповідних рекомендацій МакНДІ й узгодження дій з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України. Допускається провітрювання за рахунок природної тяги шахт, що ліквідуються, та шахт, що знаходяться в режимі "сухої" консервації, за спеціальним проектом, розробленим інститутом-проектувальником з залученням депресійної служби ВГРЗ, НДІГС та МакНДІ і узгодженим з територіальними органами Держнаглядохоронпраці України, за умови наявності вентилятора головного провітрювання (далі - ВГП) у робочому стані.

3.3.2. Головні вентиляційні установки мають складатися не менше ніж з двох вентиляторних агрегатів, причому один із них повинен бути резервним. Вентилятори на газових шахтах, а також для нових та реконструйованих установок мають бути одного типу й розміру.

Якщо на діючих шахтах резервний вентилятор має менше подавання повітря, ніж основний, то головним інженером шахти повинен бути затверджений режим роботи шахти на випадок провітрювання резервним вентилятором.

Осьові вентилятори мають бути обладнані гальмівними або стопорними пристроями, що перешкоджають самочинному обертанню ротора вентилятора.

Під час проектування й експлуатації вентиляційних установок необхідно передбачати спеціальні заходи щодо попередження обмерзання проточної частини вентиляторів, каналів та переключних пристроїв, а також заходи щодо попередження попадання в проточну частину вентиляційної установки часток гірничої маси (штибу) й води. Вентиляційні канали мають бути не захаращені сторонніми предметами й очищені від пилу. Вентиляційні канали повинні мати обладнаний шлюзом вихід на поверхню.

У каналі вентиляційної установки в місці сполучення зі стволом (шурфом, свердловиною) та перед колесом вентилятора слід встановлювати відгороджувальні ґрати заввишки не менше ніж 1,5 м.

До головних належать вентиляційні установки, що обслуговують усю шахту або її частину (крило, блок, панель), а також вентиляційні установки, що забезпечують провітрювання шахт у період будівництва після збійки стволів; до допоміжних - вентиляційні установки із терміном служби не більше трьох років, що обслуговують один очисний вибій з прилеглими до нього підготовчими виробками, та вентиляційні установки, призначені для відокремленого провітрювання камер.

3.3.3. Головні вентиляційні установки мають забезпечувати реверсування вентиляційного струменя у всіх гірничих виробках, провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії.

Допоміжні вентиляційні установки мають забезпечувати реверсування вентиляційного струменя в тому разі, якщо це передбачено планом ліквідації аварій.

Переведення вентиляційних установок на реверсивний режим роботи повинне виконуватися не більш ніж за 10 хвилин.

Витрата повітря, що проходить виробками у реверсивному режимі провітрювання, повинна становити не менше за 60% від кількості повітря, що проходить ними у нормальному режимі.

Допускається за погодженням територіального органу Держнаглядохоронпраці України зниження кількості повітря до величини, що менша за 60% від нормальної, за умови, що концентрація метану в загальному вихідному струмені шахти і в дільничних вентиляційних струменях не буде перевищувати 2,0% при безперервному реверсивному провітрюванні шахти не менш ніж 2 години.

3.3.4. Справність дії реверсивних, переключних та герметизувальних пристроїв повинна перевірятися головним механіком шахти й начальником дільниці ВТБ не рідше одного разу на місяць. Результати перевірок заносять до Книги огляду вентиляційних установок та перевірки реверсування (додаток 2). Книга повинна бути прошита та скріплена печаткою, а сторінки пронумеровані.

На всіх шахтах не рідше двох разів на рік (влітку та взимку), а також у разі зміни схеми провітрювання та заміни вентиляторів повинне проводитися реверсування вентиляційного струменя у виробках, а також перевірка інших вентиляційних режимів відповідно до плану ліквідації аварій. При цьому протягом періоду роботи в режимі реверсування вміст метану у виробках, провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії, не повинен перевищувати 2%. Проводити в шахті роботи, не пов'язані з реверсуванням, крім життєзабезпечення шахти, не допускається.

Можливість реверсування вентиляційного струменя в гірничих виробках шахт, де є ізольовані несписані пожежі, визначається технічним керівником об'єднання або головним інженером самостійної шахти за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, Центральним штабом ДАРС (ДВГРС) і НДІГС. Це положення не поширюється у разі аварійного реверсування, передбачені планами ліквідації аварій у відповідних позиціях.

3.3.5. Вентиляційні установки слід оглядати не рідше одного разу на добу працівниками, що призначені наказом керівника підприємства, та не менше одного разу на місяць - головним механіком шахти. Результати оглядів заносяться до Книги огляду вентиляційних установок та перевірки реверсування (додаток 2).

Перед введенням в експлуатацію і надалі не рідше одного разу на рік повинна проводитись ревізія і налагодження вентиляційних установок спеціалізованою організацією за участю представників енергомеханічної служби шахти в обсягах, передбачених Керівництвом з ревізії, налагодження головних вентиляційних установок шахт.

Вентиляційні установки, нормативний термін служби яких минув відповідно до заводської документації, обстежуються комісією під керівництвом головного механіка шахти. Рішення щодо можливості подовження терміну подальшої експлуатації вентиляційної установки до 5 років приймається цією комісією на підставі результатів ревізії, налагодження й експертного висновку НДІГМ. Експертиза повинна виконуватися на підставі дефектоскопії та інших робіт, необхідних для підготовки експертного висновку.

Не рідше одного разу на рік повинна проводитися ревізія та наладка вентиляційних установок спеціалізованою організацією.

3.3.6. Вентиляційні установки мають бути обладнані апаратурою дистанційного керування й контролю відповідно до "Правил технической эксплуатации угольных и сланцевих шахт", затверджених Мінвуглепромом СРСР 05.01.75 (НАОП 1.1.30-1.05-75) (далі - ПТЕ).

Пульт дистанційного керування й контролю роботи вентиляційної установки повинен знаходитись на поверхні шахти в диспетчерському пункті в приміщенні оператора аерогазового контролю (далі - АГК). Контроль за роботою вентиляційних установок здійснюють особи, що мають спеціальне посвідчення і призначені наказом підприємства.

Вентиляційні установки, не обладнані апаратурою дистанційного керування й контролю, мають обслуговуватися машиністами. Машиніст вентиляційної установки або особа, що обслуговує пульт керування, зобов'язаний вести Книгу обліку роботи вентиляційної установки (додаток 3). Книга ведеться черговим машиністом вентиляційної установки або особою, що обслуговує пульт дистанційного управління та контролю роботи вентиляційної установки. Цією особою на початку кожної зміни на діаграмах самописних приладів робиться позначка із зазначенням дати та часу.

Покази вимірювальних приладів (графи 4-6) мають заповнюватись черговим машиністом кожні 2 години. У графі 9 записуються помічені машиністом порушення в стані установки.

У приміщенні вентиляційної установки повинен бути зв'язаний безпосередньо з центральним комутатором шахти на поверхні або гірничим диспетчером телефон у шумоізольованій кабіні з виведеним сигнальним пристроєм.

У приміщенні вентилятора, а для автоматизованих установок також і в пункті керування, мають бути вивішені: схема реверсування вентиляційної установки, схема електропостачання, індивідуальні характеристики вентиляторів та інструкція для машиніста або особи, що обслуговує пульт керування вентиляційною установкою. Не допускається нецільове використання приміщення вентиляційних установок.

3.3.7. Зупинка вентиляційної установки чи зміна режиму її роботи, крім аварійних випадків, проводиться за письмовим розпорядженням головного інженера шахти з повідомленням начальника дільниці ВТБ.

Про раптові зупинки вентиляційної установки, які викликані її несправністю або припиненням подавання електроенергії, гірничий диспетчер повинен негайно довести до відома головного інженера шахти, головного механіка, начальника дільниці ВТБ шахти, підрозділ ДАРС (ДВГРС), що обслуговує шахту, та територіальний орган Держнаглядохоронпраці України.

У разі зупинки діючого вентиляторного агрегату та неможливості пуску резервного мають бути вжиті заходи для створення природного провітрювання шахти.

Усі види перевірок, раптових зупинок, зменшення тиску і подавання повітря вентиляційної установки мають бути відображені на діаграмних стрічках витратомірів і тягонапоромірів. Термін зберігання стрічки - три роки.

3.3.8. У разі отримання повідомлення про можливе припинення подавання електроенергії або про можливу перерву в роботі вентиляційної установки гірничий диспетчер (на шахтах, що будуються, - відповідальний черговий) зобов'язаний своєчасно вжити заходів щодо забезпечення безпеки людей, що знаходяться в шахті.

3.3.9. На шахтах III категорії, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами в разі встановлення електроустаткування загального призначення в приміщенні, через яке проходить канал або дифузор вентиляційної установки, повинна бути передбачена примусова нагнітальна вентиляція, що вмикається в разі зупинки вентилятора.

3.4. Провітрювання тупикових виробок

3.4.1. Провітрювання тупикових виробок повинне проводитись за допомогою ВМП (допускається застосування ежекторів) або за рахунок загальношахтної депресії.

У разі провітрювання за рахунок загальношахтної депресії та проведення виробок у пластах вузьким вибоєм необхідно проводити паралельні виробки для вихідного струменя повітря, що збиваються з основною виробкою через проміжки не більше ніж 30 м печами (просіками). У міру проведення нових печей (просіків) старі слід ізолювати постійними перемичками, що покриваються повітронепроникними сумішами.

Провітрювання тупиків (за останньою піччю) паралельних виробок та збійок між ними за рахунок загальношахтної депресії повинно здійснюватись за допомогою вентиляційних труб довжиною не більше ніж 60 м.

На діючих шахтах із тупикових виробок, що знаходяться в стадії проходки, не допускається проведення нових тупикових виробок, крім тих, що призначені для ліквідації тупиків та скорочення їх довжини.

3.4.2. При здійсненні провітрювання за допомогою ВМП вони мають працювати безперервно. Обслуговування вентиляторів повинне здійснюватись спеціально призначеними й відповідно навченими особами (допускається за сумісництвом).

При застосуванні апаратури автоматичного контролю роботи й телеуправління ВМП виділення спеціальних осіб для обслуговування ВМП не вимагається.

У разі зупинки ВМП або порушення вентиляції роботи в тупиковій частині виробки мають бути припинені, напругу з електроустаткування знято, люди з неї негайно виведені в провітрювану виробку, а в усті тупикової виробки повинен бути встановлений знак заборони. При цьому в негазових шахтах допускається не знімати напругу з електроустаткування автоматизованих насосних установок. Відновлення робіт дозволяється після провітрювання та обстеження виробки керівниками робіт.

Тупикові виробки довжиною понад 200 м, що проводяться вугільним пластом, в газових шахтах III категорії й вище, мають бути обладнані резервними ВМП з електроживленням від окремих підстанцій (резервування), а виробки довжиною до 200 м допускається обладнувати резервними ВМП з електроживленням від резервного пускача. Допускається під час проведення виробок на викидонебезпечних пластах або породах застосовувати ВМП з пневматичними двигунами як резервні.

3.4.3. Установлення ВМП повинне проводитися за паспортом виїмкової дільниці, паспортом проведення та закріплення підземних виробок або спеціальним паспортом, затвердженим головним інженером шахти. ВМП, що працює на нагнітання, повинен установлюватися у виробці зі свіжим струменем повітря на відстані не менше за 10 м від вихідного струменя. Не допускається встановлення ВМП в очисних виробках, (крім випадків проведення обхідних гезенків (печей), у разі наявності виходів з очисних виробок відповідно до вимог пункту 2.1.8 цих Правил, а також ближче 25 м від місць постійної присутності людей (пункти навантаження, посадочні майданчики тощо).

Подавання повітря ВМП не повинне перевищувати 70% кількості повітря у виробці в місці його встановлення. У разі встановлення в одній виробці кількох вентиляторів, що працюють на окремі трубопроводи та розташовані один від одного на відстані, меншій за 10 м, сумарне їх подавання не повинне перевищувати 70% кількості повітря у виробці в місці встановлення першого вентилятора, рахуючи за ходом струменя. Якщо відстань між вентиляторами більша за 10 м, то подавання кожного вентилятора не повинне перевищувати 70% кількості повітря у виробці в місці його встановлення. У шахтах, небезпечних за газом, не допускається провітрювання двох і більше виробок за допомогою одного трубопроводу з відгалуженням.

Не допускається встановлення ВМП з електричними двигунами у виробках з вихідним струменем повітря на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу.

Біля кожного вентилятора повинна бути встановлена дошка, на яку записуються фактичні витрати повітря у виробці в місці встановлення вентилятора, фактичне подавання повітря вентилятором, розрахункові та фактичні витрати повітря у вибої тупикової виробки, максимально дозволена довжина тупикової частини виробки, що проводиться при застосуванні цієї вентиляційної установки, час провітрювання виробки після підривних робіт, дата заповнення й підпис особи, що провела запис на дошці.

Під час проведення або погашення вентиляційних виробок, що прилягають до очисних вибоїв на пластах крутого падіння, допускається встановлення ВМП з пневматичним двигуном у цих самих виробках у разі дотримання таких вимог:

а) вентилятор повинен бути встановлений не ближче ніж 15 м від вибою лави за ходом вентиляційного струменя;

б) довжина тупикової частини виробки не повинна перевищувати 60 м;

в) склад повітря у місці встановлення вентилятора повинен відповідати вимогам пункту 3.1.1 цих Правил, а вміст метану у вихідному із тупикової частини виробки струмені та біля вентилятора не повинен перевищувати 1%;

г) застосування вентиляторів, для яких неможливе займання метану від ударів і тертя обертових частин об корпус вентилятора.

3.4.4. Відстань від кінця вентиляційних труб до вибою в газових шахтах не повинна перевищувати 8 м, а в негазових - 12 м.

У кінці гнучких повітропроводів слід навішувати труби із жорсткого матеріалу довжиною не менше за 2 м чи акумулятори вентиляційних труб або вставляти жорсткі розпірні кільця (не менше двох), що забезпечують нормальний переріз вихідного отвору труби. Гнучкий повітропровід повинен приєднуватися до ВМП за допомогою металевого перехідного патрубка довжиною не меншою за 1 м.

3.4.5. Тупикові виробки газових шахт не допускається провітрювати за рахунок дифузії, за винятком тупиків довжиною до 6 м, крім висхідних, за відсутності в них шарових і місцевих скупчень метану, а розміщення в них електроустаткування дозволяється за умови встановлення в них датчиків автоматичного контролю метану (далі - АКМ).

У газових шахтах засоби місцевого провітрювання мають бути встановлені до початку робіт з проведення виробки.

У негазових шахтах допускається провітрювання за рахунок дифузії тупиків до 10 м.

3.4.6. Стволи (шурфи) мають провітрюватися на всю глибину протягом усього часу їх будівництва.

Вентиляційні установки для провітрювання стволів мають знаходитися на поверхні не ближче за 20 м від стволів та працювати безперервно.

У зимовий час повітря, що надходить до ствола, повинне підігріватися до температури, що унеможливлює утворення льоду в стволі.

Для провітрювання вертикальних стволів (шурфів) необхідно застосовувати труби із жорсткого матеріалу. Допускається навішувати гнучкі вентиляційні труби у вибої ствола (шурфу), а також застосовувати їх при поглибленні стволів з діючих горизонтів на висоту одного поверху.

Відстань від кінця вентиляційних труб до вибою ствола (шурфу) повинна бути не більшою за 15 м, а під час навантаження грейфером - 20 м. Труби мають бути підвішені на канатах або закріплені жорстко до кріплення (армування) ствола (шурфу).

3.5. Додаткові вимоги для шахт, небезпечних за газом

3.5.1. До шахт, небезпечних за газом, відносяться такі, в яких хоча б в одній виробці виявлено метан. Шахти, в яких виділяється (чи виділявся) метан, мають бути повністю переведені на газовий режим. Під час проектування шахт небезпека за газом повинна визначатися на підставі прогнозу газовості.

3.5.2. Газові шахти залежно від величини відносної метановості й виду виділення метану поділяються на п'ять категорій, зазначених у таблиці 3.3.

Якщо при проходці стволів (шурфів) або інших розкривних виробок виявлено метан чи очікується його виділення, то в них треба дотримуватися газового режиму.

Шахти, що закриваються, на яких ведуться очисні та підготовчі роботи, слід відносити до тієї ж категорії, що й на період експлуатації. Газові шахти, що закриваються, на яких припинено видобуток вугілля, в залежності від величини абсолютної метановості поділяються на чотири категорії, що наведені в таблиці 3.4.

3.5.3. Уміст метану в атмосфері підземних виробок та в трубопроводах повинен відповідати нормам, що наведені в таблиці 3.5. При розрахунках провітрювання максимально припустима концентрація метану у вихідному струмені очисної виробки та виїмкової дільниці повинна прийматися рівною 1% незалежно від наявності апаратури АКМ.

Примітки:

1. Під виїмковою дільницею у таблиці 3.5 розуміють відокремлено провітрювані очисну виробку та ті, що прилягають до неї, підготовчі виробки (при послідовному провітрюванні - обидві провітрювані послідовно очисні виробки з підготовчими виробками, що прилягають до них).

2. До місцевих скупчень відносять накопичення метану в окремих місцях виробок з концентраціями, що перевищують середній переріз виробки. Допустима концентрація для місцевих скупчень відноситься до будь-якої точки поперечного перерізу виробки в просвіті.

3.5.4. У разі виявлення у виробках концентрацій метану (крім місцевих скупчень біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин), зазначених у пункті 3.5.3 цих Правил, люди мають бути негайно виведені на свіжий струмінь, ці виробки огороджені знаками заборони, а з електроустаткування, за винятком електроустаткування у виконанні рудниковому особливо вибухонебезпечному (далі - РО), повинна бути знята напруга. Про це негайно повідомляється гірничий диспетчер і вживаються заходи щодо зниження концентрації газу до встановленої норми.

Розгазування виробок повинне проводитися відповідно до заходів, погоджених із командиром загону ДАРС(ДВГРС) і затверджених головним інженером шахти.

У разі утворення біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин місцевих скупчень метану, що досягають 2%, необхідно зупинити машини та зняти напругу з кабелю, що їх живить. Якщо виявиться подальше зростання концентрацій метану або протягом 15 хвилин вона не знижується, люди мають бути виведені на свіжий струмінь. Відновлення роботи машин допускається після зниження концентрації метану до 1%.

У разі виявлення концентрацій метану, зазначених у пункті 3.5.3 цих Правил, у трубопроводах для ізольованого відводу метану за допомогою вентиляторів (ежекторів) та на виході змішувальних камер мають бути вжиті заходи відповідно до ДНАОП 1.1.30-6.09-93.

У дегазаційних трубопроводах при неприпустимій концентрації метану слід здійснювати заходи, що запобігають поширенню горіння метану в трубопроводі, узгоджені з МакНДІ.

У разі контролю вмісту метану у вихідних вентиляційних струменях очисних виробок та виїмкових дільниць стаціонарною апаратурою датчики можуть настроюватися на автоматичне відключення електроенергії при концентрації метану 1,3%. При цьому припинення робіт та виведення людей необхідно здійснювати при концентрації метану у вихідних струменях дільниць та очисних виробок 1,3% та більше. Якщо протягом зміни відбувається три та більше автоматичних відключень, треба з'ясувати причини й вжити відповідних заходів.

3.5.5. На виході вихідного струменя з лави на вищерозташовані штреки, проведені з нижньою розкосиною, одна з вентиляційних печей повинна бути розташована попереду вибою лави, а відстань між печами повинна становити від 10 до 30 м.

Печі, що стали непотрібними, мають бути ретельно ізольовані.

3.5.6. У газових шахтах при кутах нахилу виробок, більших за 10 град., рух повітря в очисних виробках та на всьому подальшому шляху слідування за ними (крім виробок довжиною меншою за 30 м) повинен бути висхідним.

Допускається низхідне провітрювання очисних виробок з кутом нахилу, більшим за 10 град., за умови, що провітрювання їх здійснюється за схемами, наведеними в ДНАОП 1.1.30-6.09-93. Схеми мають передбачати додаткове подавання свіжого повітря виробкою, що прилягає до очисного вибою на нижньому горизонті, швидкість повітря в привибійному просторі очисних виробок повинна бути не менше за 1 м/с.

На пластах, безпечних за раптовими викидами вугілля та газу, допускається низхідний рух вихідного з очисних виробок вентиляційного струменя у виробках з кутом нахилу, більшим за 10 град. у разі дотримання таких умов:

а) швидкість повітря у виробках повинна бути не менше ніж 1 м/с;

б) кріплення виробок, крім прилеглих до очисних вибоїв, повинне бути негорючим або важкогорючим;

в) у виробках не має бути електричного устаткування та кабелів.

У разі відробки пластів, безпечних за раптовими викидами вугілля та газу, лавами за падінням (підйомом) допускається розміщення електроустаткування та кабелів у прилеглих до очисних вибоїв виробках з низхідним рухом вихідного вентиляційного струменя за дотримання таких умов:

а) кут нахилу виробки не повинен перевищувати 15 град.;

б) похила довжина виїмкового стовпа (похила висота поверху) повинне бути не більше за 1000 м, а метановиділення у виробки дільниці не повинно перевищувати 5 куб.м/хв;

в) вихідні з тупикових виробок вентиляційні струмені не мають надходити до свіжого струменя дільниці;

г) кріплення виробок з низхідним рухом вихідного вентиляційного струменя повинне бути негорючим або важкогорючим. У виробці, що з'єднує вихідний вентиляційний струмінь дільниці зі свіжим струменем, повинно бути негорюче кріплення та не менше двох пожежних перемичок з металевими реверсивними дверима.

Значення кутів нахилу виробки 10 град. та 15 град. є середніми за її довжиною та їх слід визначати з урахуванням різниці висотних позначок та довжини виробки.

3.5.7. Провітрювання тупикових виробок шахт, небезпечних за газом, крім тупикових виробок, прилеглих до очисних вибоїв, повинне бути організоване таким чином, щоб вихідні з них струмені повітря не надходили до очисних та тупикових виробок.

На діючих шахтах допускається випускання вихідного струменя із тупикових виробок, неприлеглих до очисних вибоїв, до очисних виробок на шахтах I та II категорій при узгодженні з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України, а на шахтах III категорії, надкатегорійних та небезпечних за раптовими викидами (за винятком виробок, що проводяться на викидонебезпечних вугільних пластах чи породах, не захищених випереджувальною відробкою захисних пластів) - при узгодженні з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України. При цьому кількість таких тупикових пластових виробок повинна бути не більше двох.

Допускається послідовне провітрювання не більше двох тупикових виробок, що проводяться вугільними пластами.

На шахтах, що будуються, і під час підготовки нових горизонтів шахт допускається при узгодженні з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України випускання вихідного струменя у виробки зі свіжим струменем діючого горизонту за умови, що в цьому вихідному струмені вміст метану не перевищує 0,5%, а склад повітря відповідає вимогам пункту 3.1.1 цих Правил. У цьому разі перед розгазуванням виробок нового горизонту необхідно призупинити роботи на діючому горизонті, вивести людей та зняти напругу з електроустаткування.

Під час проведення на новому горизонті виробок на пластах, небезпечних за раптовими викидами або суфлярними виділеннями метану, випускання вихідного струменя у свіжий струмінь діючого горизонту не допускається.

3.5.8. Ствол шахти чи квершлаг, що наближається до газоносного пласта, з відстані 10 м за нормаллю слід проходити з розвідувальними свердловинами глибиною не меншою за 5 м. При цьому виміри вмісту метану необхідно проводити не менше трьох разів на зміну.

Схеми розташування свердловин (не менше двох), їх глибину та періодичність буріння визначають головний інженер шахти та геолог з таким розрахунком, щоб розвідана товща між пластом та виробкою складала не менше ніж 5 м. Фактичне розташування свердловин повинне бути нанесене на робочий ескіз виробки з прив'язкою до маркшейдерського знака. Контроль за розташуванням вибою відносно пласта за даними розвідувального буріння здійснюється під керівництвом геолога.

3.5.9. Під час провітрювання тупикових виробок, що проводяться на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, та на викидонебезпечних породах, установлення ВМП з пневматичними двигунами (за умови застосування вентиляторів, для яких неможливе займання метану від ударів та тертя обертових частин об корпус вентилятора) повинне проводитися відповідно до вимог пункту 3.4.3 цих Правил.

Допускається застосування вентиляторів з електродвигунами за умови встановлення їх у виробках зі свіжим струменем на відстані, не меншій за 150 м від вибою тупикової виробки та не меншій за 50 м від очисного вибою, й автоматичного контролю концентрації метану біля вентиляторів.

3.5.10. У разі зупинки головної чи допоміжної вентиляційної установки або порушення вентиляції необхідно припинити роботи на виїмкових дільницях та в тупикових виробках, негайно вивести людей на свіжий струмінь, зняти напругу з електроустаткування.

Якщо зупинка вентиляційної установки триває більше 30 хвилин, то люди мають вийти до ствола, що подає свіже повітря, або піднятися на поверхню. Подальші дії мають визначатися планом ліквідації аварій.

3.5.11. Після кожної зупинки вентиляційних установок (головних, допоміжних або місцевого провітрювання), а також порушення вентиляції вмикання електричних машин, апаратів та поновлення робіт дозволяється тільки після відновлення нормального режиму вентиляції та попереднього виміру вмісту метану керівниками робіт у зміні в місцях проведення робіт, біля електричних машин, апаратів та на відстані, не меншій за 20 м від місць їх установлення у всіх прилеглих виробках. Зазначені вимоги поширюються і у разі поновлення робіт після їх зупинки на одну зміну та більше, а також у разі розгазування виробок.

3.5.12. Про кожний випадок прориву метану із підошви гірничої виробки або суфлярного виділення головний інженер шахти зобов'язаний повідомити територіальний орган Держнаглядохоронпраці України. Усі випадки таких явищ необхідно реєструвати у Книзі вимірів метану та обліку загазувань (підвищених вмістів діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) (додаток 4). Книга складається з чотирьох розділів:

форма 1 призначена для реєстрації результатів вимірів концентрації метану і заповнюється щоденно, при цьому з нарядів-путівок переносяться до книги результати вимірювань за пунктами, що наведені у додатку 4.

Для вихідних струменів очисних виробок в одній графі записуються у вигляді дробу два значення концентрації: у чисельнику - максимальне, у знаменнику - середнє.

Через кожні 10 днів начальник дільниці, незалежно від щозмінного ознайомлення із вмістом газу у виробках за наряд-путівками, знайомиться з результатами вимірів концентрації за декаду та розписується у відповідній графі;

форма 2 - для обліку загазувань;

форма 3 - для обліку суфлярних виділень метану та раптових руйнувань порід підошви з проривом метану (проривів метану). У формі 3 реєструються всі випадки суфлярних виділень та проривів метану з підошви гірничих виробок у порядку їх виникнення. Нумерація суфлярних виділень (проривів) ведеться загальна по шахті. На планах гірничих робіт місце суфлярного виділення (прориву) позначається червоним колом, зазначається його порядковий номер і дата виникнення. Реєстрація кожного суфляру (прориву) здійснюється не пізніше наступного дня з подальшим доповненням у разі отримання нових даних про нього;