Щодо затвердження Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України

Відповідно до вимог пункту 22 Положення про Державний комітет рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 06.11.97 N 1250/97,

1. Затвердити Правила пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, які погоджені з Головним УПБ МВС України від 10.02.99 N 12/5/302 (додаються).

2. Управлінню флоту, безпеки мореплавства і охорони праці (Дмитришин) подати Правила пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України до Міністерства юстиції на державну реєстрацію.

3. Керівникам підприємств, організацій, Базовому учбово-тренажерному центру:

3.1. Вжити заходів щодо вивчення керівниками, фахівцями та працівниками підприємств, організацій та суден вимог Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України.

3.2. Надалі керуватися вимогами Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України та забезпечити контроль за їх виконанням посадовими особами і працівниками.

4. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила пожарной безопасности на судах флота рыбной промышленности СССР и рыболовецких колхозов", затверджених наказом Мінрибгопу СРСР від 25.11.88 N 527.

5. Скасувати наказ Державного комітету рибного господарства України від 21.01.99 N 5.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Голови Комітету Бондаренка В.і.

1.1. Правила пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України (надалі - Правила) встановлюють основні вимоги пожежної безпеки при експлуатації флоту рибного господарства (надалі - ФРГ) України.

Вимоги Правил поширюються на всі типи суден і технічних плавзасобів ФРГ, які приписані до портів України, на всіх стадіях їх експлуатації незалежно від форм власності.

1.2. Правила визначають організаційно-технічні та інші заходи, що направлені на запобігання пожежам на суднах, а також підготовку і дії екіпажу з боротьби за живучість судна у разі виникнення пожежі, спрямовані на гасіння пожежі.

Правила пожежної безпеки на суднах ФРГ України є обов'язковими для виконання всіма посадовими особами, органами управління, підприємствами, екіпажами суден ФРГ, установами, організаціями, які займаються експлуатацією флоту (надалі - підприємства), незалежно від форм власності.

1.3. Правила є керівним документом в організації пожежної безпеки для капітанів суден, керівників промислів, начальників і робітників служб управлінь (баз) флотів, які займаються експлуатацією флоту, та для всіх екіпажів суден.

1.4. Обов'язки сторін щодо забезпечення безпеки орендованого майна визначаються у договорі оренди.

1.5. На суднах ФРГ, що експлуатуються, для забезпечення пожежної безпеки слід керуватися цими Правилами, загальнодержавними Правилами пожежної безпеки в Україні, будівельними нормами, нормами технологічного проектування, стандартами та іншими чинними нормативними актами, зважаючи на сферу їх дії, що регламентують вимоги пожежної безпеки на суднах ФРГ України.

1.6. Правила повинні бути на всіх суднах ФРГ України разом з іншими обов'язковими документами, перелік яких наведено в додатку 2, і комплектуватися в окрему папку протипожежного захисту.

1.7. Повнота та правильність комплектування папки покладається на помічника капітана з пожежної частини, а при його відсутності - на старшого помічника капітана.

2.1. Перелік нормативних актів, вимоги яких ураховані при розробці цих Правил, і скорочення наведено в додатку 1.

3.1. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

3.1.1. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційно-технічних та інших протипожежних заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих збитків і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

3.2. Обов'язки адміністративно-управлінського складу та членів екіпажу суден щодо забезпечення пожежної безпеки

3.2.1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності адміністративно-управлінського складу ФРГ, капітанів і екіпажів суден та інших плавзасобів.

3.2.2. Керівники (власники) підприємств, уповноважені ними органи (надалі - власники) зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід з пожежогасіння;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за додержанням їх вимог;

забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання постанов органів державного пожежного нагляду;

організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється.

3.2.3. Командний склад судна повинен досконало знати:

обладнання та конструктивні особливості судна;

заходи щодо запобігання вибухам й пожежам;

тактику боротьби з вогнем та димом, який проникає до суднових приміщень;

вимоги з підтримання в справному стані стаціонарних та переносних засобів і систем пожежогасіння, а також засобів протипожежного спорядження;

свої обов'язки щодо попередження пожеж та боротьби з пожежами, що сталися на судні.

3.2.4. Екіпаж судна зобов'язаний дотримуватись протипожежного режиму та виконувати всі заходи щодо забезпечення вибухо- та пожежобезпеки судна в будь-яких умовах експлуатації.

3.2.5. Особи, яких приймають до складу екіпажу (крім командного складу), попередньо повинні пройти навчання і перевірку знань за програмою пожежно-технічного мінімуму (додаток 3).

Перелік посад, при призначені на які необхідно проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, подається у НАПБ Б.07.001-94.

3.3. Навчання заходам пожежної безпеки і знаки безпеки

3.3.1. Навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки повинні проходити всі, хто виконує обов'язки, пов'язані з забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою.

Зазначені працівники проходять навчання та перевірку знань до початку виконання своїх обов'язків, а згодом - періодично.

Порядок організації навчання та перевірки знань визначається переліком посад, при призначенні на які особи повинні проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, який затверджено наказом МВС України від 17.11.94 N 628, зареєстрованим у Мін'юсті України 22.12.94 за N 307/517 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України про пожежну безпеку".

3.3.2. Спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) повинні проходити попередньо (до початку самостійного виконання робіт) особи, що приймаються на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою.

З метою підвищення загальних знань з питань пожежної безпеки один раз на рік працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.

3.3.3. Члени екіпажу мають регулярно проходити інструктажі. За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться з особами перед початком роботи, а також з особами, що прибули на підприємство у відрядження.

Первинний і повторний інструктажі можуть проводиться одночасно з відповідними інструктажами з охорони праці.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться в разі потреби його проведення; обсяг і зміст його визначаються у кожному конкретному випадку.

Цільовий протипожежний інструктаж проводиться перед виконанням разових (тимчасових) пожежовибухонебезпечних робіт, при ліквідації аварії, стихійного лиха тощо.

Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, спеціального навчання та перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму визначено Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки, затвердженим МВС України від 17.11.94 N 628 (додаток 3).

Приблизний перелік робіт (професій, посад), при прийманні на які особи повинні проходити спеціальне навчання та щорічну перевірку знань, наведено в НАПБ Б.07.001-94.

Допуск до роботи працівників, що не пройшли навчання, протипожежний інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

3.3.4. Навчання та тренування з пожежогасіння входять в організацію боротьби за живучість суден і мають відповідати міжнародним вимогам СОЛАС і "Наставлению по предотвращению аварий и борьбе за живучесть судов флота рыбной промышленности СССР".

Вивчення заходів пожежної безпеки слід також передбачити в системі виробничого навчання.

У залежності від специфіки роботи флоту судновласник будь-якої форми власності може передбачити календарне технічне вивчення заходів пожежної безпеки відповідно до планів, що надаються службою безпеки мореплавства.

3.3.5. Командний склад повинен систематично перевіряти знання підлеглих осіб щодо обов'язків з боротьби з пожежами.

Особливу увагу слід приділяти підготовці членів суднового екіпажу, які при боротьбі з пожежами повинні працювати в дихальних індивідуальних апаратах (надалі - ДІА). Кількість ДІА на суднах має відповідати кількості, зазначеній у Правилах Регістру, але не менше трьох комплектів на кожну аварійну партію (групу) та двох комплектів біля входу в рефрижераторне відділення (надалі - РВ).

До роботи в ДІА допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку, що включає вивчення конструкції та дії апарату, а також надбали навики роботи в ньому.

Теоретичні знання та практичні навики зазначених осіб повинні перевірятись кожного року в учбово-тренувальних центрах або пунктах.

Допуск членів суднового екіпажу до роботи в ДІА оформляється наказом по судну.

3.3.6. Під час стоянки судна в порту, за розпорядженням капітана, призначається чергова стоянка вахти (надалі - ЧСВ), до складу якої входять дозірні з живучості судна, обов'язки яких, поряд з іншими, полягають у протипожежному нагляді.

Кількісний склад дозору живучості визначається з огляду на умови стоянки, наявність екіпажу та тип судна.

Щодня вахтовий помічник капітана повинен проінструктувати тих, хто заступає на вахту, щодо їх дій із забезпечення пожежної безпеки судна, матеріали інструктажу занести в журнал.

Вахтова служба має здійснювати:

обхід виробничих та службових приміщень за затвердженими капітаном судна маршрутам з інтервалом обходу не більше однієї години з 23 години 00 хвилин до 6 години 00 хвилин і через кожні дві години з 6 години 00 хвилин до 22 години 00 хвилин;

перевірку дотримання виробничим персоналом та судновою командою встановленого на судні протипожежного режиму;

перевірку відповідності протипожежних закриттів до маркування або наказу по судну;

перевірку готовності протипожежного обладнання та систем до дії;

оповіщення вахтового помічника капітана про виявлені недоліки і несправності обладнання і систем;

оповіщення вахтового помічника капітана про виявлення пожежі.

3.3.7. При експлуатації судна всі протипожежні закриття, система автоматичної пожежної сигналізації (надалі - АПС) та предмети протипожежного обладнання закріплюються згідно з розкладом завідування за певними членами екіпажу судна.

Усі суднові приміщення, відкриті частини палуб та надбудов також закріплюються за певними особами, які відповідають за підтримку протипожежного режиму в указаних приміщеннях.

3.3.8. Члени екіпажу (завідувачі), що відповідають за протипожежний стан об'єктів, не рідше одного разу на сім днів зобов'язані проводити перевірку протипожежних закриттів, запірного обладнання вентиляційних трубопроводів та зовнішнього обладнання, стану переділок, палуб, підволоків, дверей, ілюмінаторів, чи немає в них не передбачених конструкцією отворів; стану теплоізоляції; наявності та стану ущільнювача в місцях проходження через суднові конструкції кабелів та трубопроводів, а також стану спорядження, матеріалів тощо, що зберігаються в цих приміщеннях.

При виявленні несправностей особи, відповідальні за протипожежний режим приміщення, зобов'язані негайно доповісти про це старшому помічнику капітана та проконтролювати усунення несправностей. Про результати огляду та вжиті заходи повинен бути зроблений відповідний запис у журналі технічного стану.

3.3.9. На судні, в будь-який час доби, повинен бути забезпечений доступ до всіх приміщень, що замикаються. Під час загальносуднової тривоги в зв'язку з пожежею каюти екіпажу та інші житлові приміщення не повинні бути замкнені.

3.3.10. Усі предмети протипожежного обладнання та спорядження (пожежні крани (надалі - ПК), рукава, стволи тощо) повинні мати маркування та пофарбування згідно з ДСТУ 3237-95, ГОСТ 12.4.026-76 та "Наставлением по предотвращению аварий и борьбе за живучесть судов флота рыбной промышленности СССР".

3.3.11. Кожне приміщення судна має бути забезпечене штатними справними технічними засобами боротьби з пожежею.

Протипожежні системи та обладнання повинні відповідати Правилам Регістру.

Відповідальність за наявність на судні приписаних Правилами Регістру засобів та обладнання покладається на капітана, а за їх справність та готовність до негайної дії - на осіб командного складу судна у відповідності з розкладом завідування приміщеннями.

3.3.12. Протипожежні системи, установки, оснащення приміщень (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої) повинні постійно утримуватися у справному робочому стані.

3.3.13. Отвори в переділках і палубах повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей, а також знімати пристрої самозачинення.

3.3.14. Зазори, що утворилися внаслідок перетинання переділок, палуб, відгороджувальних конструкцій різними комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості.

Пошкодження вогнезахисних покриттів (спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо), конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітропроводів та переділок повинні негайно усуватись.

3.3.15. Усі системи пожежогасіння повинні завжди бути в робочому стані і підготовлені до негайного використання, крім випадків, коли системи перебувають на ремонті.

У розкладі за тривогою мають бути вказані посадові особи, що відповідають за пуск кожної системи пожежогасіння.

3.3.16. Під час загальносуднової пожежної тривоги водяна протипожежна система повинна бути під робочим тиском, резервні пожежні насоси підготовлені до негайного пуску, а до всіх ПК постійно повинна бути підведена вода.

3.3.17. При температурі зовнішнього повітря нижче 0 град.С до ПК, розташованих на верхній палубі, вода через сухотруби не підводиться, проте водяна протипожежна система має бути підготовлена до негайної подачі води.

3.3.18. ПК повинні бути захищені від будь-яких пошкоджень при вантажних операціях і в повсякденних умовах експлуатації судна.

До кранів має бути забезпечений вільний доступ, а внутрішні пожежні шафи, вигородки та переділки, в яких установлені пожежні крани, повинні мати добре помітні написи та номери.

3.3.19. Організація та порядок проведення оглядів і перевірок енергетичних установок, що забезпечують протипожежні системи та обладнання, повинні відповідати чинним інструкціям та правилам їх технічної експлуатації.

3.3.20. Для уникнення помилок при перемиканні технічних засобів, а також для стислості передачі команд та донесень щодо використання енергетичної установки всі основні та дублюючі технічні засоби повинні мати розпізнавальні планки.

3.3.21. На суднах забороняється зберігати: паливно-мастильні

матеріали (надалі - ПММ) у відкритому посуді;

матеріали навалом, у тюках, в'язках у вогкому стані і змоченими або насиченими маслом, гасом, лаками та розчинниками, що здатні самозайматися;

свіжопофарбовану парусину в складеному вигляді в погано вентильованому приміщенні;

забруднені та вогкі вугільні мішки;

фарби, лаки та розчинники в приміщеннях, де зберігаються пакля, шмаття, острижка та інші волокнисті матеріали;

легкозаймисті речовини (надалі - ЛЗР), горючі рідини (надалі - ГР) та ПММ не в спеціально призначених коморах або місцях;

не придатні для використання піротехнічні засоби (термін зберігання яких минув або ж вони зіпсувалися під час використання).

3.3.22. Не дозволяється використовувати:

ЛЗР для миття та знежирювання брудних та замаслених деталей механізмів;

легкозаймисті фарби для фарбування приміщень;

нестаціонарні електронагрівальні прилади (праски, чайники, плитки тощо) в не обладнаних для цієї мети приміщеннях;

саморобні некалібровані плавкі вставки запобіжників.

3.3.23. Забороняється залишати без нагляду ввімкнені електронагрівальні прилади, електроінструменти та електрозварювальне обладнання.

3.3.24. Забороняється користуватися відкритим вогнем на судні:

у трюмах, вантажних, баластових танках, сховищах усіх видів ЛЗР та ГР без їх попередньої зачистки, миття та дегазації, а також поблизу виходу повітря з них;

поблизу розкритих танків (цистерн) із ПММ та в місцях розбирання паливного трубопроводу;

в акумуляторних приміщеннях;

у приміщеннях вантажних шлангів, ліхтарних, малярних, шкіперських, сухої провізії;

у теслярській майстерні;

поблизу шахт та головок вентиляції;

у безпосередній близькості до легкозаймистих матеріалів (надалі - ЛЗМ);

у всіх приміщеннях судна з метою освітлення;

на відстані менше ніж 10 м від місць розташування балонів з горючими газами (надалі - ГГ);

поблизу місць розкривання будь-яких частин двигунів внутрішнього згоряння.

3.3.25. Забороняється курити на судні в будь-яких місцях, крім спеціальних місць, визначених наказом по судну. У цих місцях слід вивісити напис "Місце для куріння" і встановити попільнички з водою.

3.3.26. Забороняється викидати за борт, у тому числі і через ілюмінатори, недокурки та інші предмети, що горять.

3.3.27. У приміщеннях та інших місцях судна, де курити забороняється, повинні бути нанесені або вивішені написи "Не курити" або відповідні попереджувальні знаки.

3.3.28. Забороняється курити в каютах, де немає попільничок із негорючого матеріалу, а також лежачи в ліжку або на дивані.

3.3.29. На танкерах, за повсякденних умов експлуатації, куріння дозволяється лише в спеціально встановленому наказом по судну закритому приміщенні, яке розташоване, згідно з Правилами Регістру, в кормі від вантажних танків і не має дверей або інших отворів та вентиляції, що виходять безпосередньо на вантажну палубу, де розташовано горловини паливних танків і вентиляційні отвори, за наявності в указаних приміщеннях металевих або негорючих попільниць.

Оздоблення цього приміщення повинно бути виконано з матеріалів, які не поширюють полум'я.

3.3.30. На видимих місцях надбудов танкера, в районі вантажної палуби, необхідно нанести застережливі написи "Не курити" та "Використовувати відкритий вогонь заборонено".

При швартуванні танкера до причалу поблизу трапа або сходень слід вивісити або встановити попереджувальні написи "Стороннім вхід заборонено", "Курити та використовувати відкритий вогонь заборонено".

3.3.31. За відсутності людей у приміщеннях електроосвітлення має бути вимкнуте, за винятком установленого наказом по судну чергового освітлення.

3.3.32. Забороняється перевезення пасажирів на нафтоналивних суднах і суднах, які їх буксирують.

3.3.33. Забороняється перевозити багажем та ручною поклажею вибухові, легкозаймисті та інші пожежонебезпечні речовини й предмети на суднах, які виконують перевезення пасажирів.

3.3.34. Замість застережних написів "Місце для куріння", "Не курити", "Стороннім вхід заборонено" та інших допускається застосування знаків безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

Місця розташування знаків безпеки, порядок застосування пояснювальних написів до них встановлює служба пожежної безпеки (надалі - СПБ) ФРГ.

Знаки безпеки повинні бути розташовані з таким розрахунком, щоб вони були добре помітні та вирізнялись на довколишньому тлі.

На місцях (зонах), що є тимчасово пожежонебезпечними, встановлюються переносні знаки, які знімаються після того, як відпадає потреба в їх застосуванні.

Знаки, що використовуються в темний час доби або в умовах недостатньої видимості, мають бути помітні.

Знаки безпеки з штучним освітленням, установлені у вибухопожежонебезпечних приміщеннях (зонах) або на дверях цих приміщень, повинні мати відповідний ступінь захисту.

3.3.35. Контроль роботи ЧСВ включає перевірку:

знання персоналом ЧСВ своїх службових обов'язків;

наявності потрібних схем та інструкцій з експлуатації систем пожежогасіння;

наявності журналу забезпечення пожежної безпеки судна та правильності його заповнення.

3.4. Протипожежний режим у житлових, службових, виробничих та господарських приміщеннях

3.4.1. У всіх приміщеннях, у яких наказом по судну дозволено курити, мають бути встановлені металеві попільнички з водою або попільнички з негорючого матеріалу.

3.4.2. Прилади опалення повинні бути стаціонарно закріплені і закриті захисними кожухами.

3.4.3. Не дозволяється під час роботи приладів опалення знімати з них захисні кожухи.

3.4.4. Килими, килимові доріжки, чохли для меблів і матраців, тканини і плівки, які застосовуються для виготовлення штор та інших подібних підвісних виробів, мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.044-89, бути негорючими, малонебезпечними щодо токсичності продуктів згоряння, а також мати помірну димотвірну здатність.

3.4.5. Забороняється користуватися матрацами і подушками з вати та подібних горючих матеріалів.

3.4.6. У коридорах, вигородках трапів постів управління, житлових та службових приміщеннях текстильні та їм подібні палубні покриття не повинні швидко поширювати полум'я по поверхні.

3.4.7. Килими та килимові доріжки, якими вкривають трапи та проходи, повинні бути надійно закріплені.

3.4.8. Мережі стаціонарного та аварійного електричного освітлення (світильники, штепсельні розетки, вимикачі, щити освітлення, запобіжники тощо) слід утримувати справними.

Особовий склад судномеханічної служби повинен систематично здійснювати огляди. Помічені пошкодження, несправності слід негайно усувати.

3.4.9. Забороняється в приміщеннях та на інших дільницях судна:

захаращувати житлові та службові коридори, виходи, внутрішні та зовнішні трапи речами, предметами та матеріалами;

зберігати та сушити безпосередньо на паропроводах і опалювальних приладах одяг, різні горючі предмети й матеріали;

улаштовувати під внутрішніми трапами різного роду комори для зберігання горючих предметів, матеріалів та господарського інвентарю;

зберігати промаслені чи просочені фарбами спецодяг, ганчір'я та інші самозаймисті предмети;

зберігати вибухові, легкозаймисті та небезпечні в пожежному плані речовини та матеріали;

обтирати меблі та обладнання кают легкозаймистими мийними засобами;

обгортати електролампи папером, тканиною та іншими легкозаймистими матеріалами (надалі - ЛЗМ);

знімати захисні скляні ковпаки світильників;

використовувати ємкості, що можуть горіти, для збору побутового сміття.

3.4.10. Усі двері житлових приміщень повинні мати справні фільонки аварійного виходу.

3.4.11. У приміщеннях загального користування (кают-компанії, їдальні, бібліотеці тощо) меблі, музичні інструменти та інші речі слід установлювати так, щоб не захаращувати проходи та виходи.

Настільні електровентилятори мають бути закріплені й перебувати на відстані не менше 0,5 м від ілюмінатора.

3.4.12. У медичних приміщеннях слід:

установлювати штатні електронагрівальні прилади на спеціальних підставках з негорючого матеріалу (азбестоцемент, мармур, азбест та інші);

систематично контролювати технічний стан та правильність експлуатації медичних електричних приладів;

зберігати в спеціальній металевій шафі або в ящику під замком рентгенівську плівку на горючій основі;

зберігати окремо від ЛЗР (спирт, ефір, йод) та на відстані від опалювальних та електронагрівальних приладів горючі медикаменти та матеріали (вата, бинти тощо).

3.4.13. У санітарно-гігієнічних приміщеннях (душових, лазнях, пральнях тощо) арматура світильників повинна бути водозахищеною.

3.4.14. Не дозволяється встановлювати розетки, електрогрілки, тимчасові електропроводки в приміщеннях лазень та душових.

3.4.15. Шафи в роздягальнях слід регулярно очищати від сміття, паперу, промасленого ганчір'я, клоччя.

3.4.16. Забороняється сушити білизну та одяг на паропроводах та приладах опалення. Забруднений мастилами та жирами спецодяг, що призначений для прання, слід зберігати в розвішеному стані.

3.4.17. На камбузі потрібно ретельно керуватися такими правилами:

регулярно, не рідше одного разу на місяць, очищати плити, труби, димоходи, іскрогасники від накипу та сажі;

за наявності небезпечної концентрації на судні парів нафтопродуктів слід припинити роботу камбузного обладнання, за винятком парових та електричних варильних котлів і кип'ятильників;

утримувати завжди справними топкові та піддувальні дверцята плит;

мати справні тримачі каструль і сковорідок;

стежити за тим, щоб трубопроводи для подачі палива у витратний бачок і до форсунки були постійно закріплені та не мали тріщин;

заповнювати витратні цистерни паливом тільки за допомогою паливного насоса;

зберігати тверде паливо тільки в металевих ящиках;

розпалювати плити на мазуті тільки після ретельної вентиляції топки;

не розпалювати плити за допомогою ГР (бензину, гасу тощо) та вибухонебезпечних речовин;

топити плити лише під постійним наглядом;

негайно загасити вогонь у плиті при виявленні витікання палива в трубопроводі або форсунках та вжити заходів до усунення причин пошкодження, пролите паливо прибрати;

гасити водою та видаляти в спеціально відведені безпечні місця вугілля, шлак, попіл із плит;

не сушити білизну та спецодяг над плитами;

не зберігати промаслене ганчір'я на камбузі і поблизу нього;

не допускати до обслуговування камбузного обладнання сторонніх осіб;

обладнання камбуза, у тому числі ємкості для відходів мають бути з негорючого матеріалу.

3.4.18. Електронагрівальні прилади для приготування їжі слід щоденно до і після роботи очищати від пилу, бруду та залишків їжі, а в разі потреби - мити.

Особливу увагу слід звертати на очищення нагрівальних секцій.

3.4.19. Не припускається під час очищення обливати водою камбузні плити.

3.4.20. Слід своєчасно проводити всі види технічного обслуговування (надалі - ТО):

ТО-1 - не рідше одного разу на місяць;

ТО-2 - не рідше одного разу на три місяці;

ТО-3 - не рідше одного разу на два роки.

3.4.21. Димові труби камбузних плит та пекарень у приміщеннях повинні бути покриті тепловою ізоляцією з негорючих матеріалів таким чином, щоб унеможливити загоряння навколишніх предметів.

3.4.22. Перед тим як запалити форсунку, потрібно:

перевірити її кріплення, переконатися, що паливний клапан закритий, перевірити щільність прилягання конфорок;

оглянути топку і, якщо в ній виявиться мазут, прибрати його, відкривши вентиль;

провентилювати топку протягом трьох хвилин для виходу з неї та димоходів вибухонебезпечної суміші газів. Після цього вентиль слід закрити.

3.4.23. Форсунку слід запалювати смолоскипом, закріпленим на металевому пруті довжиною не менше одного метра. Якщо форсунка не запалюється, то потрібно негайно закрити паливний клапан. Удруге розпалювати форсунку дозволяється лише після повторного вентилювання топки.

3.4.24. Під час роботи камбузних плит на твердому паливі дверцята топок повинні мати відбивачі, які запобігають розжарюванню дверцят.

У період топлення топкові дверцята слід закрити, а піддувальні (або жалюзі) - відкрити.

Заслінка (шибер), відрегульована для повного відведення газів, може бути закрита тільки після повного згоряння палива.

При роботі обладнання на рідкому паливі допускається використовувати паливо з температурою спалаху не нижче +60 град.С.

3.4.25. Обладнання камбузних плит для роботи на зрідженому газі повинно повністю відповідати Правилам Регістру, які регламентують їх установку, вентиляцію, автоматичне устаткування для припинення подачі газу в разі згаснення полум'я форсунки, а також регламентують установлення балонів, улаштування трубопроводів тощо.

3.4.26. Обслуговування газових плит повинно повністю відповідати заводській інструкції з їх експлуатації.

При відкритті приміщення слід переконатися у відсутності запаху газу, увімкнути вентиляцію на 5-10 хвилин, перевірити мильною водою всі з'єднання паливного трубопроводу, піднести вогонь до форсунки, а потім повільно відкрити вентиль подачі газу.

3.4.27. Забороняється залишати сторонні предмети на плиті, яка горить, а також запалену форсунку без нагляду.

3.4.28. Забороняється в процесі експлуатації камбузних вогневих приладів до охолодження топки видаляти золу і осередкові залишки горіння, охолоджувати топку водою.

3.4.29. Приміщення камбуза можна залишати без нагляду не раніше ніж через одну годину після припинення горіння в топці плити.

3.4.30. Забороняється в сушильних приміщеннях застосовувати відкритий вогонь, завантажувати їх промасленим одягом і тканинами.

У кишенях одягу не має бути сірників, запальничок та інших легкозаймистих предметів.

Під час сушіння слід суворо дотримуватись температурного режиму в сушильних приміщеннях. Температура в них не повинна перевищувати +60 град.С.

3.4.31. Суднові лабораторії та інші виробничі приміщення, де використовують ЛЗР (бензин, гас, ефір тощо), повинні мати витяжні шафи з відсосом ГГ та парів, що виділяються.

У кожному приміщенні лабораторії мають бути вивішені на перебірках інструкції про заходи пожежної безпеки.

3.4.32. Роботи із займистими речовинами в лабораторії дозволяється проводити тільки за ввімкнутої припливно-витяжної вентиляції. Вентиляцію слід приводити в дію безпосередньо перед початком робіт.

3.4.33. Столи, на яких ведуться роботи з вогнем, повинні бути оббиті листовим залізом з азбестовою прокладкою, обкладені метлаською плиткою або покриті іншим матеріалом, що не горить.

3.4.34. Забороняється в лабораторії під час роботи з ЛЗР:

захаращувати приміщення сторонніми предметами;

тримати ЛЗР та ГР поблизу нагрівальних приладів;

розливати та розбризкувати ЛЗР та ГР;

виливати залишки цих рідин у раковини, які з'єднані з фановою системою;

кип'ятити або нагрівати ЛЗР безпосередньо вогнем (цю роботу дозволяється проводити тільки у водяній бані).

3.4.35. Забороняється в лабораторних приміщеннях:

мити підлогу або одяг ЛЗР;

зберігати ганчір'я, рушники та одяг, змочений ЛЗР або ГР;

розкидати обтиральний матеріал, забруднювати столи, шафи тощо;

залишати без нагляду ввімкнені апарати та прилади;

прокладати тимчасові мережі електропостачання.

3.4.36. Після закінчення робіт слід:

вимкнути електродвигуни, електроплитки, прилади освітлення;

прибрати в комори ЛЗР та ГР, а також пожежо- та вибухонебезпечні реактиви;

перевірити протипожежний стан приміщень.

3.5. Протипожежний режим у приміщенні для громадських заходів

3.5.1. За забезпечення та дотримання заходів пожежної безпеки при перегляді телепередач, відеофільмів відповідає помічник капітана з пожежної частини, а на суднах, де його нема, - старший електрик або особа, призначена капітаном наказом по судну.

3.5.2. Усі особи, які забезпечують масовий перегляд відеофільмів, зобов'язані мати відповідне кваліфікаційне посвідчення та документ про проходження курсів засвоєння пожежно-технічного мінімуму, а також щорічної перевірки знань з питань пожежної безпеки на суднах ФРГ України.

3.5.3. Після перегляду телепередач, відеофільмів, після проведення зборів або інших громадських заходів приміщення, де вони відбувались (кают-компанія, їдальня тощо), потрібно ретельно оглянути особам, що відповідають за протипожежний режим у них.

Про результати огляду слід доповісти вахтовому помічнику капітана.

3.5.4. Виходи з приміщення для громадських заходів повинні бути вільними і мати аварійне освітлення. Не слід установлювати стільці в проходах та біля виходів.

3.5.5. Під час перегляду телепрограм, відеофільмів, проведення інших заходів двері виходів із приміщення не повинні зачинятися на засуви.

3.5.6. Забороняється у приміщеннях під сценою (якщо вона є на судні) влаштовувати комори для зберігання будь-яких матеріалів, у тому числі і культінвентарю.

3.5.7. На суднах, де немає спеціального приміщення для проведення громадських заходів, дозволяється використовувати для їх проведення приміщення, що розташовані на головній палубі і мають не менш як два вільні виходи.

На малих та середніх промислових суднах дозволяється використовувати приміщення з одним виходом.

3.5.8. Забороняється використовувати тимчасові електромережі для живлення телевізорів, відеомагнітофонів та інших електроприладів, а також для освітлення.

3.5.9. У приміщенні для громадських заходів, біля телевізора, відеомагнітофона тощо слід постійно тримати пожежне покривало та вогнегасник.

3.5.10. Телевізори, відеомагнітофони, монітори та інше обладнання повинні експлуатуватися в повній відповідності з інструкціями заводів-виготовлювачів.

3.5.11. Лінії живлення обладнання, вказаного вище, мають бути виконані окремо від ліній інших споживачів електроенергії, мати власні пристрої для відключення, які встановлені в місцях, доступних для обслуговуючого персоналу.

Для кожної одиниці обладнання слід передбачити індивідуальну розетку, що встановлюється з урахуванням можливості негайного відключення обладнання від електромережі.

3.5.12. Відеокасети слід зберігати на стелажах або в шафах, виготовлених з негорючих матеріалів.

Забороняється в приміщеннях проводити масові заходи, коли протипожежні пристрої (протипожежна завіса, автоматичні установки пожежогасіння тощо) є несправні або вимкнуті.

3.6. Протипожежний режим у шкіперському, теслярському, ліхтарному та малярному приміщеннях

3.6.1. Під час роботи в шкіперській коморі слід виконувати такі протипожежні правила:

усі предмети та матеріали зберігати за асортиментом окремо;

ЛЗМ (смоляне клоччя, смоляні кінці, дрантя тощо) зберігати в місцях, захищених від попадання води, масла та жиру;

не допускати приймання та зберігання вогких та промаслених обтиральних матеріалів, клоччя, спецодягу, а також фарб, масел та гасу;

періодично перевіряти місця зберігання обтиральних та волокнистих матеріалів, весь вогкий матеріал слід просушити на палубі з дотриманням відповідних заходів застереження;

стежити, щоб покладені на стелажі матеріали та майно не торкались електропроводів, світильників та приладів опалення і були від них на відстані, яка відповідає чинним нормативним документам.

3.6.2. При роботі в теслярській майстерні та інших подібних приміщеннях слід виконувати такі вимоги:

не накопичувати дерев'яну, картонну та паперову тару, деревинні та інші горючі відходи. Забороняється їх зберігання у майстерні;

періодично очищати переділки, підволоки, вигородки від пилу та відходів;

щоденно із закінченням робочого дня прибирати приміщення від відходів, перед цим вимкнути і від'єднати від ліній живлення електроапаратуру, прилади, верстати та електроінструмент;

не допускати наявності у виробничих приміщеннях та майстернях ЛЗР у кількості, більшій, ніж потрібно для проведення робіт протягом поточного дня. ЛЗР слід зберігати у спеціальній негорючій тарі із щільно зачиненою кришкою;

чисте ганчір'я та обтиральні матеріали зберігати в металевому ящику в кількості, яка не перевищує добову потребу;

спецодяг зберігати в металевих шафах;

розігрівання столярного клею проводити тільки в спеціальних клеєварках;

зберігати ЛЗР (спиртовий лак, сикатив, політуру, розчинники тощо) тільки в малярному приміщенні.

3.6.5. Забороняється у приміщенні теслярської майстерні користуватися відкритим вогнем, зберігати горючі відходи і ЛЗР.

3.6.4. Не залишати, по закінченні роботи, у майстерні готову продукцію, стружку, тирсу, мастила, оліфу, лаки, клеї та інші ГР і горючі матеріали (далі - ГМ).

3.6.5. При роботі в ліхтарній та малярній майстернях слід виконувати такі вимоги:

зберігати ГР з температурою спалаху нижче +43 град.С тільки в металевих закритих ємкостях, при цьому загальна кількість ГР у всіх ємкостях не повинна перевищувати 250 л; ємкості слід установлювати на металеві піддони і надійно закріплювати;

заповнювати ємкості ГР механічним або ручним насосом;

зберігати масла, лаки та розчинники фарб тільки в закритій тарі, що не розбивається;

негайно прибирати ГР, що пролилися, а приміщення провентилювати;

щодня вентилювати приміщення;

використовувати для освітлення переносні лампи або ліхтарі тільки у вибухобезпечному виконанні;

заправляти лампи й ліхтарі та видавати ГР тільки в світлий час доби;

не допускати встановлення стелажів з ГМ (фанери, дощок тощо);

утримувати в чистоті приміщення, а також інструменти та речі, які там знаходяться;

використовувати для викручування пробок інструмент з металу, що не дає іскор (алюміній, бронза);

стежити, щоб на кожній ємкості з лакофарбовим матеріалом, розчинником тощо була бирка з точною назвою матеріалу та зазначенням його пожежонебезпечних властивостей;

порожню тару щільно закривати і зберігати в спеціально відведеному місці.

3.6.6. Забороняється в ліхтарному та малярному приміщеннях:

зберігати ганчір'я, клоччя, порожню тару, вогкі або промаслені брезенти та обтиральні матеріали;

сумісно зберігати лакофарбові матеріали й кислоти, луги та хімікати;

користуватися відкритим вогнем;

проводити будь-які сторонні роботи;

тримати ГМ, порожні ємкості, в яких зберігалися ЛЗР (спиртовий лак, сикатив, розчинники тощо);

захаращувати приміщення бідонами з фарбою та розчинниками, порожньою тарою тощо;

застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого складу, а також речовини і матеріали, на які відсутні характеристики щодо їх пожежної небезпеки.

3.6.7. Забороняється застосовувати в будівництві (ремонті) і виробництві матеріали та речовини, про які немає даних щодо пожежної небезпеки.

Застосування придбаного за кордоном технологічного обладнання дозволяється лише за умови відповідності його вимогам нормативних актів з пожежної безпеки, що діють в Україні.

Реконструкція та технічне переоснащення об'єктів (суден), що здійснюється іноземними фірмами, повинні відповідати чинним в Україні нормативним актам.

3.6.8. Приміщення малярної майстерні має бути обладнане примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Вентилятори витяжних систем мають бути у вибухобезпечному виконанні.

Забороняється працювати в майстерні, якщо не працює система вентиляції.

3.6.9. На суднах валовою тоннажністю менше 300 рег.т дозволено зберігати ЛЗР у сталевих газонепроникних шафах або ящиках. Допускається зберігати в таких ємкостях підвісні мотори.

У середині шаф або ящиків рідини слід зберігати в металевих каністрах або в банках зі щільними кришками.

Загальна місткість каністр та банок для ЛЗР, яку можна зберігати на судні, не повинна перевищувати 50 л.

На дверях шафи зовні повинен бути напис "Вогненебезпечно. Не курити".

3.6.10. Старший помічник капітана зобов'язаний щодня обходити, а щотижня перевіряти стан малярного та ліхтарного приміщень, правильність зберігання матеріалів та інструменту і вживати негайних заходів до усунення виявлених недоліків.

3.7. Протипожежний режим у приміщеннях машинно-котельного та рефрижераторного відділень

3.7.1. Машинно-котельне відділення (надалі - МКВ) та РВ повинні утримуватись в чистоті та порядку.

Накопичення ГР у ллялах та під пайолами неприпустиме.

Слід проводити щоденні прибирання МКВ, не допускаючи скупчення сміття і промоченого нафтопродуктами чи фарбами обтирочного матеріалу, здатного самозайматися.

Простір під плитами повинен утримуватись у чистоті. Усі трубопроводи, розташовані під плитами МВ, не повинні мати нещільностей. Лляла мають бути чистими.

3.7.2. Приміщення повинні мати справні двері, трапи та аварійні виходи для евакуації людей.

На дверях основних виходів з обох боків, а також у самих приміщеннях на помітних місцях повинен бути напис або знак "Забороняється курити".

Аварійні виходи для евакуації людей повинні мати вказівники їх місцезнаходження та знак "Вихід тут" (на дверях аварійних виходів - з обох боків).

З внутрішньго боку дверей приміщень слід вивісити план евакуації людей.

3.7.3. Забороняється зберігання в ллялах та під пайолами горючих та вибухонебезбечних матеріалів.

3.7.4. Усе промаслене ганчір'я належить складати в спеціальні металеві ящики з написом "Ящик для промасленого ганчір'я". Після закінчення прибирання та при кожній заміні вахти ящик слід очищати.

Ящики для промасленого ганчір'я повинні мати ємкість, не більшу за 0,125 м3, мати щільні кришки і встановлюватись не ближче одного метра від трубопроводів та частин машин, що нагріваються, а також котельних установок.

3.7.5. Обтиральні сухі матеріали (пакля, ганчір'я та інше), які не використовувались, слід зберігати в спеціальних металевих ящиках, які щільно закриваються, з написом "Чисте ганчір'я, клоччя".

Мастильні матеріали слід зберігати тільки в спеціально відведених місцях у металевій тарі, яка щільно закривається кришкою та має витратні крани.

Мастильні матеріали в маслянках та іншій дрібній тарі слід зберігати в спеціальних щільно закритих металевих шафах.

3.7.6. Забороняється захаращувати проходи в МКВ деталями, інструментами, інвентарем та різними матеріалами.

3.7.7. Усе запірне обладнання на дверях повинно бути завжди в робочому стані.

3.7.8. Забороняється, як правило, прокладання різних комунікацій (електричних кабелів, газових шлангів тощо) у дверних прорізах МКВ. Таке прокладання дозволяється, як випадок (для забезпечення термінового ремонту головних механізмів та машин, аварійній подачі електроенергії), на час, що потрібний для проведення термінових робіт з відповідним забезпеченням протипожежних заходів і записом у вахтовому машинному журналі.

3.7.9. Вентиляція МКВ повинна бути в справному стані. Вентиляційні труби повинні мати заслінки або засувки, що повністю перекривають вентиляційні отвори.

Вентиляційну систему потрібно утримувати в чистоті, регулярно очищати від нашарування масел, пилу та бруду.

Усі металеві повітропроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, що транспортують ГГ та ГР, повинні бути заземлені та захищені від накопичення статичної електрики.

3.7.10. Наявність у МКВ виробів з деревини є неприпустимим, за винятком аварійного майна, що просочене вогнезахисними речовинами (антипіренами).

3.7.11. МКВ, приміщення рефрижераторних установок, тунель гребного валу та приміщення насосних агрегатів слід оглядати не рідше одного разу на добу.

Випробовування приводів закриттів вентиляційних каналів та отворів, світлових люків, основних та запасних виходів повинно проводитися не рідше одного разу на сім діб. При цьому слід перевіряти стан наявних штатних протипожежних засобів (вогнегасників, ПК, шлангів, ДІА тощо).

Результати перевірки слід занести у вахтовий машинний журнал.

3.7.12. Забороняється у МКВ:

користуватися відкритим вогнем і курити;

допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання та протипожежного інструктажу;

експлуатувати установки в разі підтікання палива з системи паливоподачі;

розпалювати котли на рідкому паливі без їх попереднього продування, подавати паливо, коли форсунки згасли;

працювати при зіпсованих або відключених приладах контролю й регулювання;

сушити спецодяг, взуття або інші матеріали на казанах, паропроводах тощо;

користуватися переносними електролампами без захисних ковпаків.

3.7.13. На кожному двигуні внутрішнього згоряння (надалі - ДВЗ), у місцях, що добре видні, повинні бути розміщені попереджувальні написи, які забороняють відкриття люків картера раніше ніж через 10-20 хвилин після зупинки двигуна.

3.7.14. ДВЗ та система паливопроводу повинні мати обладнання (стічні канавки, трубопроводи тощо), які забезпечують стікання палива, що витекло, до стічної цистерни.

Функціонування та справність швидкозапірних клапанів паливних цистерн слід перевіряти перед виходом у море, про результати перевірки слід робити запис у журналі технічного стану.

3.7.15. Допустима температура нагрівання поверхні ізоляції газовипускних колекторів визначається в кожному окремому випадку, зважаючи на конкретні умови, але не вище за +200 град.С.