Щодо затвердження Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України

1. Схеми систем пожежної сигналізації та інструкції з їх технічного обслуговування.

2. Схеми систем пожежогасіння та інструкції з їх технічного обслуговування.

3. Інструкція на випадок аварійного припинення вантажних операцій на танкерах.

4. Схема розташування протипожежних дверей, заслінок та приводів їх зачинення, інструкція з технічного обслуговування і приведенню їх в дію.

5. Схеми вентиляції або кондиціювання повітря всіх приміщень.

6. Схема системи опалення (електричне, парове, водяне).

7. Схема розташування паливних і масляних танків.

1. Метою проведення пожежно-технічного мінімуму є підвищення загальних пожежно-технічних знань працюючих, навчання їх правилам пожежної безпеки з урахуванням пожежонебезпечних особливостей виробництва, більш глибоке ознайомлення з протипожежними заходами та діями в разі виникнення пожежі в кожній протипожежній зоні судна, а для командного складу і судна в цілому.

2. Тематику теоретичних і практичних занять, а також одиничних, окремих і загальносуднових навчань щодо питань пожежної безпеки і боротьби з пожежею для кожного типу судна повинен установлювати судновласник і узгоджувати її з СПБ.

3. Особи, посади яких включено до переліку НАПБ Б.07.001, до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки в спеціальних учбових закладах, які мають ліцензію від Головного управління Державної пожежної охорони МВС України, за узгодженою з ним програмою.

Інші члени екіпажу проходять навчання з пожежно-технічного мінімуму за місцем роботи.

3.1. Порядок організації і проходження навчання визначаються НАПБ Б.02.005-94, вимоги яких поширюються на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності. Перед прийомом на роботу та за місцем роботи члени екіпажу повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки.

4. Кожен член екіпажу, незалежно від ходу календарного навчання, повинен:

4.1. Знати:

вимоги суднового наказу про протипожежний режим на судні; розміщення протипожежного обладнання та засобів пожежогасіння на судні;

власні обов'язки з боротьби з пожежею при загальносудновій тривозі;

обов'язки щодо протипожежного режиму на об'єктах свого завідування.

4.2. Уміти:

доповісти про пожежу;

озброїти пожежний рукав та подати воду до місця пожежі, використовуючи різні види пожежних стволів та розпилювачів;

використовувати всі види вогнегасників, що є на судні, та визначати, у яких випадках вони можуть застосовуватись;

гасити пожежі різних видів (ГР, палива, мастильних матеріалів, електропроводки та електромеханізмів, фарби, ізоляції бортів та переділок, деревини тощо);

орієнтуватися у темряві на своєму вахтовому посту, у ввіреному приміщенні та каюті, знаходити вхід та вихід, будь-який механізм, прилад, клапан, трубопровід;

задраювати протипожежні двері, люки, горловини, ілюмінатори, вентиляційні головки тощо;

знаходити, в тому числі в темряві, будь-які штатні предмети протипожежного забезпечення, які є в районі вахтового поста та у ввіреному приміщенні;

готувати до дії та використовувати за призначенням засоби протипожежного обладнання та стаціонарні засоби боротьби за живучість судна при пожежі в районі вахтового поста та у ввіреному приміщенні;

визначати за маркуванням та розпізнавальними знаками призначення трубопроводів, клапанів, електрощитів, а також дверей, люків та горловин у районі вахтового поста та у ввіреному приміщенні;

відшукувати, зачиняти та відчиняти клапани, кінгстони, вводити в дію стаціонарні засоби боротьби за живучість судна на своєму вахтовому посту за допомогою аварійних приводів з відкритих частин палуб та з суміжних приміщень;

користуватися всіма засобами внутрішньосуднового зв'язку та сигналізації, які є на вахтовому посту та у ввіреному приміщенні;

умикати та вимикати аварійне освітлення на вахтовому посту, у ввіреному приміщенні та каюті;

підключати переносний світильник, користуватися акумуляторними аварійними ліхтарями як у вибухобезпечному, так і в звичайному виконанні;

умикати та вимикати вентиляцію на вахтовому посту, у ввіреному приміщенні та каюті;

знаходити потерпілих та виносити їх з небезпечної зони.

5. Кожний начальник аварійної партії (групи) та його заступник повинні вміти керувати підлеглими при гасінні різних видів пожеж у своїй протипожежній зоні.

6. За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

7. Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма членами екіпажу, а також з особами, які мають брати участь у виробничому процесі. Інструктаж проводить фахівець, на якого покладено ці обов'язки на підставі діючих на судні правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.

Під час проведення вступного протипожежного інструктажу особи, яких приймають на роботу, мають бути ознайомлені з:

наявністю небезпечних у пожежному відношенні виробництв (дільниць, робіт) та їх загальною характеристикою;

діючими на об'єкті правилами, інструкціями, наказами, положеннями з питань пожежної безпеки, загальними вимогами щодо підтримання протипожежного режиму;

порядком куріння, застосуванням відкритого вогню, проведенням вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

можливими причинами пожеж та запобіжними заходами щодо них;

відповідальністю за порушення правил пожежної безпеки;

існуючим порядком (системою) оповіщення людей про пожежу;

діями в разі виникнення пожежі (порядком проведення розвідки, евакуації людей, матеріальних цінностей тощо);

правилами користування первинними засобами пожежогасіння.

8. Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на судні до початку виробничої діяльності членів екіпажу. Зміст інструктажу затверджується капітаном судна.

9. Повторний протипожежний інструктаж проводиться на судні з усіма членами екіпажу не менш як один раз на рік за переліком питань, затверджених капітаном судна.

Під час проведення первинного і повторного інструктажів необхідно ознайомити працівників із:

стислою характеристикою пожежної небезпеки устаткування, речовин та матеріалів, що використовуються в даному приміщенні та виробничому процесі;

можливими причинами виникнення пожеж та запобіжними заходами і діями щодо запобігання пожеж (у тому числі в процесі роботи та після її завершення);

правилами (інструкціями) пожежної безпеки, встановленими для працівників даного приміщення, в тому числі з місцями куріння, якщо воно не забороняється;

засобами зв'язку;

правилами утримання шляхів евакуації;

призначенням існуючих УПС та АУП;

місцем розташування первинних засобів пожежогасіння та правилами їх використання;

діями в разі виникнення пожежі (порядком проведення розвідки, сповіщення людей, проведення евакуації тощо).

Проведення протипожежних інструктажів повинно супроводжуватись демонстрацією застосування існуючих засобів пожежогасіння.

10. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою членів екіпажу судна. Зміст інструктажу визначається в залежності від причин, що викликали потребу його проведення.

11. Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з групами членів екіпажу перед виконанням ними разових пожежонебезпечних робіт (зварювальних, вантажних, бункерувальних тощо), при ліквідації аварії, стихійного лиха. Зміст інструктажу визначається причинами, що викликали потребу його проведення, і може бути різним для кожної групи.

12. Первинний, повторний, позаплановий протипожежні інструктажі проводяться, як правило, помічником капітана з пожежної частини, а якщо його немає, - то старшим помічником капітана або особою, що призначена капітаном наказом по судну. Цільові інструктажі, крім вищезазначених осіб, можуть проводити керівники окремих служб та командири аварійних груп.

Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім постійно, один раз на рік, проходити перевірку знань з питань пожежної безпеки.

13. Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання та перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму визначаються капітаном судна відповідно до НАПБ Б.02.005-94.

14. Організація своєчасного та якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірка знань екіпажу з питань пожежної безпеки на судні покладаються на першого помічника капітана з пожежної частині, а якщо його немає - на старшого помічника капітана.

15. Забороняється допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажу та перевірки знань.

16. Вид інструктажу, П.І.Б. особи, яку інструктують, і особи, яка інструктує, тема інструктажу тощо реєструються в журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки (форма 1).

17. Особам, що пройшли навчання і перевірку знань (успішно склали іспити) з програми пожежно-технічного мінімуму щодо підготовки екіпажів суден до боротьби з пожежами, видається Посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) (форма 2).

1. Перевірка вибухонебезпечності повітря в паливних ємкостях та інших суднових приміщеннях, де можливе випаровування нафтопродуктів, проводиться з метою визначення можливості безпечного проведення на суднах ремонтних робіт, а також для одержання дозволу на поставлення судна в док і на швартування нафтоналивних суден до причалів суховантажних портів та в інших випадках.

При проведенні контролю стану повітряного середовища слід виконувати вимоги НАПБ В.07.002-86/140.

2. При стоянці судна біля причалу порту для проведення робіт у танках та інших суднових приміщеннях, де можливе накопичення парів нафтопродуктів, аналіз загазованості здійснює теплотехнічний підрозділ.

У порту, де відсутні теплотехнічні підрозділи, вимірювання загазованості проводять члени суднового екіпажу. У цих випадках відповідальність за правильність аналізів несе інженер-хімік теплотехнічного підрозділу або спеціально підготовлений спеціаліст з членів екіпажу, який проводив аналізи.

При перебуванні судна в ремонті аналіз загазованості забезпечує СРП, при цьому воно несе відповідальність за правильність аналізів.

3. Пожежна небезпека ЛЗР та ГР у процесі їх перевантаження та зберігання повинна визначатися на основі концентраційних або температурних меж їх займання (вибуху).

Орієнтація за температурними межами вибуху може здійснюватись тільки для закритих ємкостей, що заповнені нафтопродуктами, у газовому просторі яких можуть утворюватися насичені концентрації парів даного нафтопродукту. У всіх випадках перевірки приміщень та будь-яких ємкостей, звільнених від нафтопродуктів, слід визначати концентрацію парів нафтопродуктів безпосередньо в повітрі ємкості (приміщення).

Для виконання робіт із застосуванням відкритого вогню та інших джерел, що можуть викликати спалах парів нафтопродуктів, вибухонебезпечною слід вважати концентрацію, що не перевищує 50% від нижньої межі займання (див. таблицю 1).

4. Ємкості, що пред'явлені для перевірки складу повітря, повинні бути звільнені від нафтопродуктів, зачищені до повного видалення з внутрішньої поверхні видимих залишків нафтопродуктів і старанно провентильовані за допомогою наявних на судні засобів.

5. Суднова адміністрація проводить внутрішній огляд ємкостей з-під нафтопродуктів і складає акт, у якому фіксує відсутність видимих залишків нафтопродуктів.

Відбір проби повітря з ємкостей для визначення наявності і концентрації в них вибухонебезпечних парів та газів проводиться тільки після складання актів внутрішнього огляду.

6. Для визначення концентрації парів нафтопродуктів рекомендується застосовувати газоаналізатори.

Аналізи повітря виконуються відповідно до заводської інструкції по експлуатації, що додається до приладу.

Результати аналізів повітря вважаються правильними, якщо вони виконані справними приладами, що мають атестат з діючим строком придатності.

Усі газоаналізатори, що перебувають в експлуатації (суднові, лабораторні та інші) і призначені для визначення концентрації в повітрі вибухонебезпечних парів нафтопродуктів, повинні проходити державну перевірку один раз на рік.

Результати перевірки заносяться в паспорт приладу.

7. Концентрацію парів нафтопродуктів визначають у місцях найбільшої можливої концентрації вуглеводню, тобто в найбільш віддаленому від горловини (входу) місці - між палубою (дном) і переділками приміщення, де через недостатню циркуляцію повітря утворюється "повітряний мішок", а саме: біля заклепкових швів та з'єднань.

Якщо вимір проводять безпосередньо в танку, то в цьому разі повинні бути витримані правила техніки безпеки для робіт у нафтових ємкостях згідно з НАОП 5.1.21-1.10-89.

8. Результати аналізу, проведеного теплотехнічними підрозділами в паливних ємкостях та інших суднових приміщеннях, що можуть перебувати під дією парів нафтопродуктів, оформлюються довідкою.

При користуванні відкритим вогнем аналіз загазованості з видачею довідки повинен бути проведений перед виконанням робіт. Довідка видається строком на добу.

На основі акта внутрішнього огляду ємкостей та довідки про результати аналізу повітря в паливних ємкостях та інших суднових приміщеннях адміністрація підприємства (порту) видає дозвіл на виконання вогневих робіт, а СПБ санкціонує їх у частині дотримання пожежної безпеки.

9. Аналізи загазованості в приміщеннях, де можуть концентруватися пари нафтопродуктів, при перебуванні судна в морі, проводяться членом екіпажу, що призначений наказом по судну і який пройшов спеціальну підготовку з роботи з газоаналізаторами в теплотехнічному підрозділі виробничого управління і має посвідчення на право роботи з газоаналізаторами вітчизняного та іноземного виробництва, схваленими Правилами Регістру. Цей член екіпажу несе відповідальність за правильність проведених аналізів.

Результати аналізу, що проводиться на судні, яке перебуває в морі, заносять у судновий або машинний журнал, залежно від місця заміру.