Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила устройства и безопасной эксплуатации пассажирских подвесных канатных дорог" (ППКД), затверджені Державним комітетом ради Міністрів СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду (Держгіртехнагляду СРСР) 28 травня 1974 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці .

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги безпеки до будови обладнання підвісних канатних доріг для перевезення пасажирів (далі - канатні дороги).

1.2. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що займаються виготовленням, монтажем, демонтажем, налагодженням, експлуатацією, ремонтом, технічним обслуговуванням, модернізацією обладнання канатних доріг.

1.3. У частині проведення технічного огляду, експертного обстеження, технічного діагностування канатних доріг ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання, визначених відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду).

1.4. У цих Правилах вимоги безпеки до будови застосовуються в частині, що не врегульована Технічним регламентом канатних доріг для перевезення пасажирів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 року № 1076 (далі - Технічний регламент канатних доріг), і національними стандартами, включеними до затвердженого в установленому порядку переліку національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам Технічного регламенту канатних доріг.

1.5. Дія цих Правил не поширюється на:

буксирні канатні дороги;

підземні підвісні канатні дороги;

фунікулери;

вантажні підвісні канатні дороги.

1.6. Вимоги цих Правил у частині вимог до будови і виготовлення поширюються на обладнання канатних доріг, виготовлене після введення в дію цих Правил, а в частині вимог до монтажу (демонтажу), налагодження, експлуатації, ремонту, модернізації обладнання канатних доріг і до виготовлення складових частин канатних доріг для цих цілей поширюються також і на ті, що перебувають в експлуатації.

1.7. Терміни у цих Правилах вживаються в таких значеннях:

1) аварійна ситуація - стан об’єктів на канатній дорозі, що характеризується порушенням умов безпечної експлуатації канатної дороги, але ще не перейшов у аварію;

2) буксирна канатна дорога - обладнання, на якому пасажири в гірськолижному спорядженні (лижі, сноуборди, сноублейди тощо) пересуваються поверхнею підготовленої траси за допомогою буксирних пристроїв, закріплених на тяговому канаті;

3) вантажна підвісна канатна дорога - обладнання для транспортування вантажів у підвісних вагонетках або за допомогою інших вантажозахоплювальних пристроїв між кінцевими станціями і проміжними опорами за допомогою одного або кількох канатів, підвішених уздовж лінії руху;

4) відкритий транспортний засіб - транспортний засіб, який не відповідає принаймні одній з умов, що характеризують закритий транспортний засіб;

5) візок - складова частина транспортного засобу, до складу якої входять конструкції з роликами, що рухається одним або більше несучими канатами і підтримує решту транспортного засобу;

6) вузол (замок) зчалки - місце схрещування сталок кінців каната, що зрощується, і їх заправлення в середину каната на місце осердя;

7) гальмівний канат - нерухомий канат, на який діє вловлювач транспортного засобу та який не має іншої функції;

8) головний привід - привід, призначений для забезпечення нормальних умов експлуатації канатної дороги;

9) гравітаційне рушійне зусилля Fт - складова ваги завантаженого транспортного засобу, спрямована паралельно дотичній до його траєкторії;

10) група транспортних засобів - кілька транспортних засобів, закріплених на канаті один за одним на невеликій відстані, але не з’єднаних між собою;

11) демонтаж - знімання канатної дороги чи її складових частин з місця встановлення;

12) додатковий натяжний пристрій - пристрій, призначений для підтримування натягу в канаті у разі виходу з ладу основного натяжного пристрою;

13) евакуаційний канат - рухомий канат, що використовується лише для пересування евакуаційного транспортного засобу;

14) евакуаційний привід - самостійна привідна система, призначена лише для пересування евакуаційного транспортного засобу;

15) евакуаційний транспортний засіб - транспортний засіб, оснащений евакуаційним приводом, не залежним від головного приводу, з автономним джерелом живлення, призначений виключно для здійснення аварійно-рятувальних робіт;

16) електричний зупинник - пристрій для приведення канатної дороги в стан спокою за допомогою головного привідного двигуна або резервного привідного двигуна з накладанням робочого чи аварійного гальма;

17) закритий транспортний засіб - транспортний засіб, у якому пасажири захищені від несприятливих погодних умов, але не можуть без сторонньої допомоги висадитися з транспортного засобу під час перевезення канатною дорогою;

18) запобіжне (аварійне) гальмо - механічний пристрій для зупинення та утримування канатної дороги в нерухомому стані в разі виходу з ладу інших гальмівних пристроїв;

19) засоби доступу - пристрої для доступу працівників на споруди та складові частини канатної дороги (опори, робочі платформи тощо):

драбина - засіб доступу з кутом похилу до горизонталі від 75° до 90°, горизонтальними елементами якого є щаблі;

драбина зі східцями - засіб доступу з кутом похилу до горизонталі від 45° до 75°, горизонтальними елементами якого є східці;

сходи - засіб доступу з кутом похилу до горизонталі від 20° до 45°, горизонтальними елементами якого є східці;

20) затискач - складова частина транспортного засобу, призначена для безпосереднього приєднання до канатної петлі (кільця) тягового чи несуче-тягового каната. Затискач може бути фіксованим або таким, що відчіплюється і звичайно має форму лещат, що затискають канат під дією пружин, маси транспортного засобу, болтових притискачів тощо;

21) затискач фіксований - затискач, що залишається під час експлуатації в незмінному (зафіксованому) положенні (позиції) на тяговому чи несуче-тяговому канаті;

22) затискач, що відчіплюється, - затискач, що в межах станції відчіплюється від тягового чи несуче-тягового каната;

23) захисна поперечка (штанга) - пристрій, установлений на крісло для запобігання випадінню пасажирів під час перевезення та який пересувається вбік (угору) на станціях для посадки та висадки;

24) зворотний канат - рухомий канат, що використовується для повернення транспортних засобів на станцію в разі відмови приводу тягового каната;

25) зворотний привід - привід, що діє виключно для повернення транспортних засобів у разі неможливості дії інших приводів;

26) зрощування - з’єднання кінців каната сплетенням сталок каната або в інший спосіб;

27) зусилля опору зсуву F - зусилля, створене затискачем, яке характеризує стійкість затискача до зсуву. Розрізняють такі зусилля опору зсуву:

Fтеор - розрахункове зусилля опору зсуву;

Fлаб - зусилля опору зсуву, що визначається експериментально в лабораторії на канаті;

Feфект - зусилля опору зсуву, що вимірюється на канатній дорозі;

28) зчалка - місце (ділянка) зрощування канатів;

29) кабіна - складова частина закритого транспортного засобу, призначена для розміщення пасажирів стоячи або сидячи;

30) канатна петля (кільце) - канат (тяговий або несуче-тяговий), зімкнутий у петлю (кільце) шляхом зрощування;

31) коефіцієнт запасу гальмування - відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови щодо експлуатації канатної дороги, до найбільшого моменту на гальмівному шківі (диску, ободі) від прикладених статичних навантажень несуче-тягового або тягового каната в найважчих умовах експлуатації;

32) коефіцієнт кривизни - відношення діаметра шківа (башмака, блока, роликового ланцюга, барабана тощо), виміряного по середній лінії навитого каната, до номінального діаметра каната;

33) колиска (кошик) - складова частина відкритого транспортного засобу, призначена для розміщення одного чи більше пасажирів стоячи;

34) коуш - сталевий елемент грушоподібної форми з жолобом, відповідним діаметру каната на зовнішній поверхні, що застосовується під час виконання петлі на кінці каната з метою його з’єднання з іншими елементами чи конструкціями та запобігання спрацюванню каната в цих з’єднаннях;

35) крісло - складова частина відкритого транспортного засобу, призначена для розміщення одного чи більше пасажирів сидячи;

36) крісло захищене - крісло, обладнане рухомим ковпаком або кришкою, призначеними для захисту пасажирів від негоди;

37) місткість транспортного засобу - розрахункова кількість пасажирів у транспортному засобі;

38) модернізація - внесення змін до конструкції обладнання канатної дороги, що перебуває в експлуатації, які підвищують її безпечність, технічний рівень, поліпшують економічні характеристики шляхом заміни окремих застарілих і фізично зношених складових частин на нові (у тому числі заміна системи керування) за збереження основних технічних характеристик канатної дороги і які не спричиняють підвищення, перерозподілу або зміни інтенсивності навантажень;

39) модульний транспортний засіб - транспортний засіб, що складається з декількох кабін чи колисок (кошиків), з’єднаних одна з одною та прикріплених до каната(ів) незалежно одна від одної;

40) монтаж - установлення канатної дороги або її складових частин на місці використання за призначенням;

41) налагодження - операція чи комплекс операцій з регулювання пристроїв безпеки, механізмів, електрообладнання, гідропристроїв та інших складових частин канатної дороги, що здійснюється з метою їх підготовки до використання за призначенням;

42) напрямний шків (башмак, блок, ролик) - пристрій для відхилення каната в потрібному напрямку;

43) натяжний канат - нерухомий канат, що з’єднує вільний кінець несучого, вантового тощо каната або шків канатної петлі (тягового або несуче-тягового каната) з противагою або натяжним пристроєм;

44) натяжний пристрій (візок) - конструкція, що з’єднує противагу або гідравлічний натяжний пристрій з несучим, несуче-тяговим, тяговим або натяжним канатами і використовується для підтримування їх натягнення в заздалегідь установлених допустимих межах;

45) натяжний шків - шків для відхилення натяжного каната;

46) нерухомий канат - канат, заякорений принаймні на одному з кінців і можливо спирається на одну або кілька проміжних опор;

47) несуче-тяговий канат - рухомий канат для підтримування та пересування транспортних засобів, закріплених до нього;

48) несучий канат - нерухомий канат для підтримування та пересування вздовж нього транспортних засобів за допомогою тягового каната;

49) нормальні умови експлуатації - умови експлуатації канатної дороги розглядаються як нормальні, коли виконується таке:

канатна дорога перебуває в робочому стані і необхідні працівники перебувають на своїх робочих місцях;

погода, видимість і будь-які інші зовнішні чинники не потребують вжиття спеціальних застережних заходів під час перевезення пасажирів;

безпека та комфорт пасажирів не порушуються;

використовується головний привід;

50) обвідний шків - шків, призначений для зміни напрямку руху несуче-тягового або тягового каната на протилежний без передачі на канат додаткового тягового зусилля;

51) опора - споруда для підтримування канатів на лінії канатної дороги;

52) опорний башмак - пристрій для підтримування несучого каната на опорах і станціях;

53) пасажирська підвісна канатна дорога - споруда для перевезення пасажирів у транспортних засобах за допомогою одного або кількох канатів, підвішених уздовж лінії руху. До канатних доріг відносяться:

кільцева канатна дорога - дорога з кільцевим рухом транспортних засобів в одному й тому ж самому напрямку вздовж їх траєкторії (лінії руху). Транспортні засоби можуть бути закріплені до каната фіксованими затискачами або затискачами, що відчіплюються;

канатна дорога з безперервним рухом - кільцева дорога, тяговий або несуче-тяговий канат якої рухається зі сталою швидкістю;

канатна дорога з пульсуючим рухом - кільцева дорога, тяговий або несуче-тяговий канат якої рухається з переривчастою швидкістю або зі швидкістю, що періодично змінюється залежно від місця розташування транспортних засобів або їх груп на лінії дороги. Транспортні засоби або їх групи закріплені до тягового чи несуче-тягового каната переважно фіксованими затискачами;

маятникова канатна дорога - дорога, транспортні засоби якої рухаються вперед і назад між станціями в маятниковому (реверсивному) режимі. Маятникова дорога виконується, як правило, з двома закритими транспортними засобами чи їх групами, закріпленими до несуче-тягового або тягового каната;

одноканатна дорога - дорога, транспортні засоби якої закріплені та пересуваються за допомогою одного несуче-тягового каната;

подвійна одноканатна дорога (фунітель) - дорога, транспортні засоби якої закріплені та пересуваються за допомогою двох петель (кілець) несуче-тягових канатів або однієї подвійної петлі (кільця);

двоканатна дорога - дорога, транспортні засоби якої закріплені та пересуваються за допомогою окремих канатів (несучого і тягового) або їх груп;

колискова (кошикова) канатна дорога - кільцева дорога, у якій транспортними засобами є колиски (кошики);

крісельна канатна дорога - кільцева дорога, у якій транспортними засобами є крісла;

комбінована канатна дорога - кільцева дорога, у якій транспортними засобами водночас є крісла й кабіни;

54) перила - пристрій, що запобігає випадковому падінню або випадковому доступу до небезпечної зони. Ними можуть бути оснащені сходи, драбина зі східцями, робоча платформа або прохід. Перила складаються з поручня, стояків, принаймні однієї проміжної перекладини (або аналогічного засобу захисту) і бордюру;

55) підвіска - складова частина транспортного засобу, що з’єднує кабіну, крісло чи колиску (кошик) із затискачем або візком;

56) підвісна опора тягового каната - у двоканатних дорогах з парними несучими канатами пристрій, що містить раму, прикріплену до двох несучих канатів, обладнаний одним або більше роликами і призначений для забезпечення проміжного лінійного підтримування тягового каната;

57) підземна підвісна канатна дорога - споруда для переміщення підземними виробками корисних копалин, породи, різного роду вантажів і працівників;

58) підтримувальний ролик - ролик, що за нормальних умов підтримує канат догори;

59) привід - механізм, який складається з двигуна і пристрою, що передає крутний момент від двигуна до привідного шківа;

60) привідний шків - шків, що передає тягове зусилля за рахунок тертя тягового або несуче-тягового каната;

61) пристрій безпеки - будь-яка складова частина канатної дороги для забезпечення функції безпеки, відмова якої загрожує безпеці і здоров’ю людей - пасажирів, працівників або сторонніх осіб;

62) притискний ролик - ролик, що за нормальних умов притискає канат донизу;

63) прогін - відстань по горизонталі між опорами (станціями) на лінії канатної дороги;

64) пропускна здатність - максимально можлива кількість пасажирів, яка перевозиться за одиницю часу в одному чи двох напрямках, наприклад на підйом або на підйом і спуск;

65) противага - вантаж, що забезпечує постійний натяг несучого, несуче-тягового або тягового канатів;

66) прохід - поверхня для переміщення з одного місця в інше;

67) резервний привід - самостійний привід, що дає змогу в разі відмови головного приводу або його джерела живлення продовжити рух канатної дороги, можливо, на неповну потужність, зберігаючи такий самий рівень безпеки пасажирів, як і за нормальних умов експлуатації;

68) ремонт - відновлення та (або) заміна на нове пошкодженого, спрацьованого або такого, що стало непридатним з будь-якої причини, обладнання канатної дороги з доведенням його до працездатного і справного стану, у тому числі проведені відповідно до системи планово-попереджувальних ремонтів;

69) робоча платформа - поверхня, з якої працівники здійснюють технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд тощо обладнання канатної дороги;

70) робоче гальмо - механічний пристрій, розташований на приводі канатної дороги, що використовується переважно для зупинки канатної дороги за нормальних умов експлуатації та утримування її нерухомою;

71) ролик - обертальна опора, радіус якої менший радіуса кривизни каната в точці контакту;

72) роликовий балансир (батарея) - пристрій з кількох рівномірно навантажених роликів, розташованих один за одним, та їх несучих конструкцій, установлених на опорі або іншій конструкції чи споруді для підтримування (зміни напрямку) несуче-тягового або тягового канатів;

73) роликовий ланцюг - складова частина, що використовується для відхилення (зміни напрямку) несучого каната і в якій канат спирається на взаємопов’язані напрямні складові частини, що утворюють ланцюг;

74) сигнальний канат - канат, призначений для підвішування нерухомого(их) кабелю(ів), що використовується для передачі сигналів керування, відеосигналів або телефонної комунікації;

75) система керування - сукупність пристроїв керування, що забезпечують роботу канатної дороги;

76) станція - споруда, призначена для посадки і висадки пасажирів, розміщення приводу та (або) натяжного пристрою;

77) транспортний засіб - складова частина канатної дороги, у якій перевозяться пасажири. Транспортний засіб складається з крісла або однієї чи більше кабін або колисок (кошиків), з’єднаних разом (модульний транспортний засіб), і складових частин (затискач, візок, підвіска тощо), що з’єднують крісло, кабіну або колиску (кошик) з канатом або канатами;

78) траса канатної дороги - ділянка місцевості між кінцевими станціями канатної дороги з розміщеним на ній обладнанням дороги;

79) тяговий канат - рухомий канат, що переміщує транспортні засоби, але їх не підтримує;

80) уловлювач кабіни - пристрій на візку кабіни для захоплення губками несучого каната в разі обриву чи ослаблення тягового каната;

81) уловлювач каната - пристрій, що запобігає падінню чи підняттю несуче-тягового або тягового канатів у разі його сходження з роликового балансира;

82) утомне руйнування - руйнування матеріалу об’єкта від дії циклічного навантаження через поширення втомної тріщини до повної втрати об’єктом працездатності чи міцності;

83) фунікулер - обладнання, на якому колісні транспортні засоби (вагони) буксируються похилою рейковою колією за допомогою одного або декількох канатів, розташованих уздовж рейок. Колія може лежати на ґрунті чи підтримуватися стаціонарними конструкціями;

84) хвіст - частина сталки кінця каната, що зрощується, яка заправляється в середину каната на місце осердя;

85) швидкість номінальна - швидкість пересування транспортного засобу (каната), на яку розрахована канатна дорога;

86) швидкість ревізійна - мала швидкість пересування транспортних засобів (каната) в усталеному режимі руху, потрібна для ревізії (огляду) несучих, несуче-тягових, тягових канатів і обладнання канатної дороги.

1.8. Інші терміни, що вживаються у цих Правилах, наведені у відповідних Законах України: "Про загальну безпечність нехарчової продукції" , "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" , "Про охорону праці" та у Кодексі цивільного захисту України .

1.1. Канатні дороги, їх обладнання мають відповідати вимогам Технічного регламенту канатних доріг , цих Правил, стандартів, чинних нормативно-правових актів, санітарних норм і правил, проектній документації, затвердженій у встановленому порядку.

1.2. Ризики від впливу основних видів небезпеки (додаток 1 до цих Правил), що можуть статися за нормальних умов експлуатації і в разі порушення нормальних умов експлуатації канатної дороги, які становлять загрозу для пасажирів і працівників, повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання під час проектування запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час експлуатації канатної дороги.

1.3. Конструкція канатної дороги має забезпечувати:

безпеку перевезення з урахуванням її типу, особливостей ландшафту, метеорологічних та інших факторів середовища, у якому канатна дорога експлуатується;

безпечне проведення необхідних перевірок і технічного обслуговування обладнання канатної дороги;

безпечність керування, технічного обслуговування та ремонту;

плавність пуску та зупинки механізмів і транспортних засобів.

1.4. У з’єднаннях елементів канатної дороги (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути унеможливлене їх самовільне розгвинчування або роз’єднування.

1.5. Кріпильні вироби та їх механічні властивості, що застосовуються для складання, мають відповідати вимогам чинних стандартів.

1.6. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин канатної дороги, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.

1.7. У металоконструкціях канатної дороги, що розташовані просто неба, мають передбачатися відповідні конструктивні заходи проти накопичування в них вологи. Закриті перерізи повинні бути захищені від внутрішньої корозії і мати отвори для виходу дренажних вод у відповідних точках.

1.8. Під час розроблення обладнання канатної дороги маса одного пасажира приймається не менше:

на канатних дорогах, призначених для перевезення виключно чи частково пасажирів, що займаються зимовими видами спорту, - лижників або сноубордистів (далі - лижники), - 80 кг, з яких маса його спорядження - 5 кг;

на канатних дорогах, призначених для перевезення виключно пішоходів, - 75 кг.

1.9. Швидкість руху транспортного засобу на лінії канатної дороги не повинна перевищувати:

1) для двоканатних маятникових доріг:

подалі від опор (у прогоні) - 12,0 м/с;

під час проходження опор - 10,0 м/с;

2) для одноканатних маятникових доріг:

з одним несуче-тяговим канатом - 6,0 м/с;

з двома несуче-тяговими канатами - 7,0 м/с;

3) для кільцевих одно- і двоканатних доріг із фіксованими затискачами і затискачами, що відчіплюються:

для закритих транспортних засобів з одним несуче-тяговим або несучим канатом - 6,0 м/с (допускається для двоканатних доріг подалі від опор (у прогоні) збільшувати швидкість до 7,0 м/с), з двома несуче-тяговими або несучими канатами - 7,0 м/с;

для відкритих транспортних засобів - 5,0 м/с.

1.10. Швидкість руху транспортного засобу на станції канатної дороги не повинна перевищувати:

1) для одноканатних доріг із закритими транспортними засобами і фіксованими затискачами, кільцевих канатних доріг із затискачами, що відчіплюються:

для закритих транспортних засобів - 0,5 м/с;

для відкритих транспортних засобів під час посадки і висадки: лижників - 1,3 м/с; пішоходів спереду (з фронту) - 1,0 м/с; пішоходів збоку - 0,5 м/с;

2) для канатних доріг з відкритими транспортними засобами і фіксованими затискачами:

під час перевезення лижників на транспортних засобах: одно- і двомісних - 2,5 м/с; три- і чотиримісних - 2,3 м/с; до шести місць - 2,0 м/с;

під час перевезення пішоходів на транспортних засобах: одно- і двомісних - 1,5 м/с; більше ніж двомісних - 1,0 м/с.

Допускаються збільшені, ніж зазначені вище, швидкості під час перевезення лижників за умови застосування пристроїв (стрічкових конвеєрів тощо), що уможливлюють зменшення різниці швидкостей між лижником і сидінням під час посадки до 1,3 м/с. Для забезпечення безпечної висадки швидкість не повинна перевищувати 2,8 м/с для одно- чи двомісних транспортних засобів, 2,6 м/с - для три- або чотиримісних і 2,2 м/с - до шести місць.

1.11. Під час вибору мінімальних інтервалу часу та відстані між транспортними засобами кільцевих канатних доріг мають бути враховані завантаження на лінії і вимоги до посадки та висадки на станціях (порядок посадки, висадки, шляхи підходу, відходу пасажирів тощо). На кільцевих канатних дорогах з транспортними засобами, що відчіплюються, також має бути врахований метод уповільнення та прискорення транспортних засобів на станціях і проходження транспортних засобів через станції.

1.12. На кільцевих канатних дорогах з транспортними засобами, що відчіплюються, рух відчеплених транспортних засобів на станції має контролюватися автоматично.

Автоматичний контроль не вимагається в станційних зонах, поза зонами уповільнення та прискорення, де за нормальних умов експлуатації транспортні засоби завжди залишаються не зайнятими або зайняті транспортні засоби рухаються зі сталою швидкістю не більше ніж 0,5 м/с.

У цих зонах рух транспортних засобів повинен контролюватися працівниками.

1.13. У разі неправильного руху одного з відчеплених транспортних засобів автоматичний контрольний пристрій має забезпечити, щоб:

зайнятий відкритий транспортний засіб не наблизився ближче ніж на 0,5 м до транспортного засобу, що перебуває попереду (безпечна відстань);

ударна швидкість закритого транспортного засобу в транспортний засіб, що перебуває попереду, не перевищувала 1,0 м/с.

1.14. Автоматичний контрольний пристрій має враховувати:

допустимі відхилення відстані між двома транспортними засобами;

затримку транспортного засобу, що перебуває попереду;

час між спрацьовуванням контрольного пристрою та накладанням гальма;

мінімальне уповільнення канатної дороги, що створюється гальмівною системою після спрацьовування контрольного пристрою;

подовжні коливання попутного транспортного засобу.

1.15. Для крісельних канатних доріг з фіксованими затискачами інтервал часу між транспортними засобами має бути не менше (4+n/2) с, якщо пасажир підходить до транспортного засобу спереду (з фронту) і якщо транспортуються тільки лижники (n - кількість сидінь крісла, приймається не більше ніж 6).

Якщо пасажир здійснює посадку в транспортний засіб спереду (з фронту) з істотною зміною напряму, тобто під кутом 30° або більше - для лижників і аж до кута 90° щодо напряму посадки - для пішоходів, то інтервал має бути збільшений як мінімум до 1,5 х (4+n/2) с.

У всіх випадках, якщо вибраний інтервал часу менше ніж 1,5 х (4+n/2) с, має бути встановлений на вході пристрій контролю транспортного засобу (автоматичний бар’єр), щоб регулювати доступ лижників.

Номінальний інтервал часу між кріслами із затисками, що відчіплюються, має бути не менше 5 с.

1.16. Швидкість вітру, за якої допускається робота канатної дороги, має бути зазначена в паспорті канатної дороги. У разі відсутності таких даних швидкість вітру, за якої допускається експлуатація канатної дороги, не повинна перевищувати для одноканатних доріг 15 м/с, для двоканатних - 20 м/с.

1.17. З метою забезпечення надійності прилягання каната на опорі слід дотримуватися таких умов:

у разі підвищення натягу несучого та несуче-тягового каната на 40% або наявності вітрового тиску знизу значенням до 500 Н/м-2 навантаження на опорний башмак або роликовий балансир має залишатися позитивним;

навантаження від несуче-тягового каната на роликовий балансир за найбільш несприятливих умов нормальної експлуатації канатної дороги має бути не менше 2000 Н, а на підтримувальний ролик - не менше 500 Н. Ці значення навантажень допускається зменшити у два рази за наявності в балансирі притискних роликів, які утримують канат від випадання з роликів балансира;

у разі перебування під верхнім роликовим балансиром зайнятого крісла (кабіни) навантаження від каната на балансир має залишатися позитивним.

2.1. Лінія (траєкторія) канатної дороги між станціями має бути прямолінійною і з постійною колією. За необхідності відхилення лінії (траєкторії) або зміни величини колії обладнання, встановлене на опорі, має забезпечувати відхилення каната (несучого на опорному башмаку чи несуче-тягового на роликовому балансирі /батареї/) у горизонтальній площині на кут не більше 30' (0,009 рад).

За більших відхилень каната мають бути передбачені відповідні пристрої на опорах.

2.2. Максимальний кут похилу несучого і несуче-тягового каната не повинен перевищувати 45°.

2.3. Відстань по вертикалі від нижньої точки зайнятого пасажирами транспортного засобу або будь-якого каната до землі повинна бути не менше:

3,0 м - з урахуванням висоти снігового покриву в тих місцях, де можуть бути присутні люди;

2,0 м - з урахуванням висоти снігового покриву в тих місцях, де унеможливлена присутність людей;

4,0 м - у тих місцях, де можуть працювати машини і механізми підготовки гірськолижної траси (сніготрамбувальні машини /ратраки/, системи снігонапилення), а також у місцях, що використовуються для сільськогосподарського виробництва.

2.4. Під час наближення транспортного засобу до станцій зазначені в пункті 2.3 глави 2 розділу ІІ цих Правил відстані мають бути зменшені, а в межах зони для посадки і висадки мають бути такими:

1) на станціях кільцевих канатних доріг:

від 0,41 м до 0,51 м - від середини переднього краю сидіння завантаженого крісла до поверхні зони для посадки і висадки;

не більше 0,2 м - від підлоги порожньої кабіни чи колиски (кошика) до поверхні зони для посадки і висадки;

2) на станціях маятникових канатних доріг - не більше 0,25 м від підлоги порожньої кабіни до поверхні зони для посадки і висадки.

Безпечні відстані від поверхні зони для посадки і висадки до кабіни чи колиски (кошика) мають бути не менше 0,12 м на глибину, не менше 0,15 м від зовнішнього краю кабіни вздовж її довгого боку згідно з додатком 2 до цих Правил. Ця вимога не стосується зон для посадки і висадки, розташованих урівень з підлогою кабіни.

Зона, у якій відстані, зазначені в пункті 2.3 глави 2 розділу ІІ цих Правил, зменшені, повинна бути огороджена.

2.5. Відстань по вертикалі від нижньої точки транспортного засобу або будь-якого каната має бути не менше:

1,5 м - до верхівок дерев;

2,0 м - до найвищої точки будівлі або споруди, що перебувають під канатною дорогою, а також до верха залізничного, автодорожного і суднохідного габариту.

2.6. На кільцевих і одноканатних маятникових дорогах відстань від низу транспортних засобів до землі чи водної поверхні не повинна перевищувати для:

відкритих транспортних засобів - 18 м;

закритих транспортних засобів - 30 м.

В окремих місцях на ділянках протяжністю не більше 1/4 довжини прогону допускається збільшення цих відстаней не більше ніж на 10 м та 20 м відповідно.

2.7. На двоканатних маятникових дорогах максимальна відстань до землі чи водної поверхні не обмежується.

2.8. Під час визначення найнижчих точок канатної дороги до розрахункової величини статичного провисання каната повинна додаватися складова, яка враховує динамічний вплив на канат під час пуску чи гальмування канатної дороги. Зазначена складова дорівнює:

5% найбільшого провисання несучого каната в даній точці;

10% найбільшого провисання тягового чи несуче-тягового каната в даній точці.

2.9. Відстань між транспортними засобами канатної дороги будь-якого типу і конструкціями станцій та опор, а також до інших конструкцій, закріплених до них (рекламні щити, покажчики тощо), за наявності напрямних має бути не менше:

0,3 м - для конструкцій, розташованих усередині колії;

1,0 м - для конструкцій, розташованих ззовні колії.

За відсутності напрямних ці відстані мають бути забезпечені з урахуванням відхилення осі транспортних засобів від вертикалі на 11° 30' (0,2 рад).

2.10. Зона досяжності руками з вікон, що відчиняються, закритих транспортних засобів до конструкцій станцій та опор, а також до конструкцій, закріплених до них (рекламні щити, покажчики тощо), має бути не менше 1,0 м.

За наявності відкидного вікна (фрамуги), що не відчиняється більше ніж на 0,2 м, зона досяжності руками має бути не менше:

0,2 м, якщо нижній край відчиненого вікна перебуває на висоті принаймні 1,8 м над підлогою транспортного засобу;

0,5 м, якщо нижній край відчиненого вікна перебуває на висоті принаймні 1,5 м над підлогою транспортного засобу.

2.11. Для відкритих транспортних засобів (зокрема крісельних канатних доріг) зони досяжності руками і ногами кожного місця визначені у формі чотирибічної піраміди, основа якої утворена поверхнею сидіння, а висота становить 1,0 м. Зона досяжності руками і ногами до конструкцій станцій та опор, а також до інших конструкцій, закріплених до них (рекламні щити, покажчики тощо), становить 0,5 м у всіх напрямках від зовнішньої поверхні цієї піраміди.

2.12. Для колискової (кошикової) канатної дороги зона досяжності руками до конструкцій станцій та опор, а також до конструкцій, закріплених до них (рекламні щити, покажчики тощо), становить 1,0 м у всіх напрямках з усіх боків колиски.

2.13. Зона досяжності лижами розташована в площині на 0,5 м нижче від поверхні сидіння і паралельна з ним. Довжина зони досяжності лижами становить 1,0 м спереду й ззаду в напрямку руху, виміряна від вертикальної площини, що проходить через передній край сидіння. Бічні межі зони досяжності лижами розташовані у вертикальній площині бічних країв сидіння.

2.14. Колія одноканатної дороги приймається такою, щоб у разі відхилення осі зустрічних транспортних засобів від вертикалі в середину колії на 11° 30' (0,2 рад) проміжок між ними становив не менше:

у прогоні завдовжки до 200 м - 1,0 м;

у прогоні завдовжки понад 200 м - 1,0 м плюс 0,2 м на кожні додаткові (повні або неповні) 100 м прогону.

2.15. Колія двоканатної дороги приймається такою, щоб у разі відхилення осі зустрічних транспортних засобів від вертикалі в середину колії на 11° 30' (0,2 рад) проміжок між ними або між транспортним засобом і несучим канатом сусідньої вітки або зворотною віткою тягового каната становив не менше:

у прогоні завдовжки до 300 м - 1,0 м;

у прогоні завдовжки понад 300 м - 1,0 м плюс 0,2 м на кожні додаткові (повні або неповні) 100 м прогону.

2.16. Протяжність канатної дороги з відкритими транспортними засобами повинна бути такою, щоб за несприятливих погодних умов час проїзду пасажирів не перевищував 30 хвилин в одному напрямку.

2.17. Наближення споруд або природних перешкод до зовнішніх габаритів канатної дороги допускається на відстань не менше 1,0 м.

Під час визначення зовнішніх габаритів канатної дороги має враховуватися відхилення транспортного засобу і канатів під дією вітрового навантаження з граничним розрахунковим значенням відповідно до вимог чинних будівельних норм.

2.18. Конструкція і розміщення обладнання по трасі канатної дороги мають забезпечувати можливість вільного подовжнього коливання транспортного засобу на кут ±19° 30' (0,34 рад) від вертикалі.

3.1. Сталеві канати, що застосовуються на канатних дорогах, повинні бути вантажолюдського призначення, виготовлені з дроту вищої марки, відповідати вимогам чинних стандартів, мати документи виробника канатів про їх якість і вибиратися згідно з додатком 3 до цих Правил.

Перед навішуванням канат повинен бути випробуваний випробувальною лабораторією, акредитованою в установленому порядку. Після випробування має бути складений протокол випробування, в якому, зокрема, зазначається фактичне розривне зусилля каната в цілому і сумарне розривне зусилля дротів, прийнятих до розрахунку, а також відповідність вимогам чинних стандартів, згідно з якими виготовлений канат.

Застосування канатів, виготовлених за кордоном, допускається за наявності документа виробника канатів про їх якість (сертифіката, декларації) та проведення випробування на відповідність чинним в Україні стандартам.

3.2. Як несучі канати, крім закритих згідно з додатком 3 до цих Правил, допускається застосування багатосталкових канатів з металевим осердям.

3.3. Як натяжні до несучих канатів допускається застосувати канати потрійного звивання.

3.4. Канати подвійного звивання (одношарові сталкові), що застосовуються як несуче-тягові, тягові та натяжні канати до них, повинні бути з лінійним дотиком дротів. Допускається застосування канатів хрестового звивання.

3.5. Для підвішування телефонних і сигнальних кабелів повинні застосовуватися оцинковані канати.

3.6. Канати мають бути розраховані на міцність за формулою

де

К - коефіцієнт запасу міцності канатів, мінімально допустимі значення яких наведені в додатку 4 до цих Правил;

S - найбільший натяг каната, що визначається відповідно до вимог пунктів 3.7 і 3.8 глави 3 розділу ІІ цих Правил;

Р - розривне зусилля каната в цілому, що приймається відповідно до вимог чинних стандартів, сертифікатів виробника канатів або за результатами випробування.

Якщо в документі виробника про якість каната або в протоколі випробування наведене сумарне розривне зусилля всіх дротів, то величина Р визначається множенням сумарного розривного зусилля на 0,83 або на відповідний коефіцієнт, зазначений у стандарті на канат. Для закритих канатів приймається коефіцієнт 0,9.

3.7. Під час визначення натягу несучого каната необхідно враховувати масу противаги (а за наявності гідравлічного натяжного пристрою - зусилля, що ним створюється), складову маси каната, опір у натяжних пристроях і на опорних башмаках.

Сили інерції та гальмівне зусилля від спрацьовування вловлювача кабіни маятникової дороги, що діє на канат, не враховуються.

3.8. Під час визначення натягу несуче-тягового і тягового канатів ураховується маса противаги, складова маси каната і транспортних засобів, опір у натяжних пристроях, підтримувальних і притискних роликах і шківах на станціях. Сили інерції не враховуються.

4.1. Кінці канатів мають закріплюватися відповідно до критеріїв вибору, зазначених у додатку 5 до цих Правил. Приклади типів кінцевих кріплень канатів наведені в додатку 6 до цих Правил.

4.2. У разі закріплення закритого несучого каната в муфті клинами торець клинової муфти повинен зафарбовуватися з метою проведення контролю за надійністю закріплення.

На муфтах повинне бути тавро їх виробника із зазначенням діаметра каната і зусилля, на яке розрахована муфта.

4.3. Виготовлення литих і зварних муфт не допускається.

4.4. У разі застосування канатних затискачів для закріплення канатів кількість затискачів повинна визначатися розрахунком і бути не менше трьох.

Для закріплення натяжного каната до противаги або натяжного візка також допускається використання сталевих коушів або клинових втулок.

4.5. У разі застосування муфтового кінцевого кріплення (заливною, затискною тощо муфтами) статичний коефіцієнт запасу щодо границі пружності повинен бути не менше мінімального коефіцієнта запасу міцності відповідних канатів згідно з додатком 4 до цих Правил.

4.6. Прогини тягового каната, обумовлені його коливаннями, не повинні впливати на муфтове кінцеве кріплення, в іншому разі кінцеве кріплення має бути обладнане на виході співвісно захисним пристроєм (гільзою) із гнучкого (пружного) матеріалу, з урахуванням таких вимог:

гільза має бути завдовжки не менше ніж чотири номінальних діаметри каната;

товщина гільзи повинна бути від 0,25 до 0,5 номінального діаметра каната; внутрішній діаметр - дорівнювати номінальному діаметру каната;

синтетичний матеріал, що використовується, має бути твердістю 95 за Шором А, визначеною відповідно до вимог чинних стандартів, і не спричиняти корозії.

4.7. Радіус напрямного башмака каната перед муфтовим кінцевим кріпленням, виміряний у нижній частині рівчака, має бути не менше 80 діаметрів каната.

4.8. У разі закріплення кінця каната заливною муфтою довжина конічної (заливної) частини втулки муфти має бути не менше п’яти номінальних діаметрів каната або 50 діаметрів чи висоти зовнішнього дроту.

Кут між твірною та віссю конуса повинен становити від 5° до 9°.

Горловина втулки муфти (вузький кінець) повинна мати циліндричну частину завдовжки від 0,25 до 0,5 номінального діаметра каната.

Діаметр горловини втулки муфти має бути від 1,2 до 1,3 номінального діаметра каната. Якщо для заливання використовуються сплави на основі свинцю, горловина має бути діаметром від 1,1 до 1,2 номінального діаметра каната.

Муфта має бути сконструйована таким чином, щоб конус підлягав візуальному огляду після заливання (або шляхом демонтажу муфти чи шляхом вилучення конуса).

Втулка заливної муфти має піддаватися неруйнівному контролю - ультразвуковому та магнітопорошковому. Поверхні, що підлягають контролю, визначаються виробником втулки.

На широкому торці втулки має бути чітке та довговічне маркування виробника із зазначенням діаметра каната і зусилля, на яке розрахована муфта.

4.9. Заливання повинно виконуватися відповідно до вимог чинних стандартів з урахуванням таких вимог:

будь-які мастила на дротах повинні бути вилучені шляхом очищення та знежирення;

не допускається змішування різних сплавів і їх забруднення;

флюс, що використовується для цих операцій, має бути повністю видалений.

Для металевого заливання прийнятні два типи:

1) тип "адгезія":

світлі дроти (дроти без покриття) мають бути покриті шаром олова;

оцинковані дроти допускається покривати шаром олова;

2) тип "зчеплення":

покриття оловом (лудіння), як і травлення, не допускається;

дроти не повинні бути випрямленими, якщо дроти хвилясті, довжина хвилі має бути від 5 до 10 діаметрів дроту й амплітуда хвилі має бути принаймні 1,5 діаметра дроту.

Для очищення дротів розчинники, що сприяють корозії, не повинні застосовуватися.

Склад металевих сплавів повинен відповідати зазначеному в додатку 7 до цих Правил. Переважно слід застосовувати сплав на основі свинцю. Сплави на основі цинку не допускаються, якщо маркувальна група каната більше 1960 Н/мм-2.

Крім зазначених у додатку 7 до цих Правил допускається застосовувати бабіти Б83 або БС6.

Інші сплави, ніж зазначені вище, можуть бути застосовані на підставі випробувань, проведених відповідно до вимог чинних стандартів.

Для заливання дроти каната (за винятком дротів вантових і сигнальних канатів) повинні мати гачки з урахуванням таких вимог:

внутрішній діаметр вигину повинен бути не менше 1,5 діаметра дроту або його висоти;

довжина гачка має бути не менше 8 діаметрів дроту або його висоти.

Несучі канати можуть бути споряджені пристроєм для введення антикорозійного засобу в муфту після заливання.

Після заливання конус має бути оглянутий з перевіркою його заповнення та розміщений у первісне положення. На торцеву поверхню конуса повинно бути нанесене чітке і довговічне марковання тавром виконавця.

Муфту та канат можна піддавати розтягненню тільки після повного охолодження заливного сплаву.

4.10. У разі закріплення кінця каната затискною муфтою згідно з додатком 6 до цих Правил вона має бути сконструйована так, щоб можна було розібрати її для здійснення контролю за станом каната.

Кут між твірною та віссю конічної втулки повинен бути 5°.

Довжина конуса має бути принаймні сім номінальних діаметрів каната.

Горловина конуса втулки повинна мати циліндричну частину завдовжки від 0,4 до 0,6 номінального діаметра каната.

На поверхні внутрішнього конуса має бути передбачена нарізка, щоб закріпити обмотувальний дріт. На обох кінцях внутрішнього конуса здійснюється фіксація дроту.

Обмотувальний дріт має бути з алюмінієвого сплаву з твердістю від 500 Н/мм-2 до 700 Н/мм-2, визначеною за методом Брінелля відповідно до вимог чинних стандартів. Діаметр обмотувального дроту має бути 0,1±0,02 номінального діаметра каната.

Пластикова втулка для гасіння вібрації має бути виготовлена з поліуретану твердістю 95 за Шором А, визначеною відповідно до вимог чинних стандартів.

Діаметр пластикової втулки має забезпечувати відсутність зазорів між канатом і втулкою так само, як і між втулкою та конічною зовнішньою втулкою. Довжина втулки повинна бути принаймні два номінальних діаметри каната.

Складові частини затискної муфти мають піддаватися неруйнівному контролю - ультразвуковому та магнітопорошковому в обсязі 100% поверхні.