• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Стандарту N 4 "Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які не належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес та до системно важливих професійних учасників"

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку | Рішення, Коефіцієнти, Стандарт від 30.12.2021 № 1291
Реквізити
  • Видавник: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
  • Тип: Рішення, Коефіцієнти, Стандарт
  • Дата: 30.12.2021
  • Номер: 1291
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
  • Тип: Рішення, Коефіцієнти, Стандарт
  • Дата: 30.12.2021
  • Номер: 1291
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
3. Професійні учасники повинні забезпечити, щоб підрозділом з управління ризиками (ризик-менеджером) були визначені, виміряні та оцінені всі істотні ризики та належним чином про них повідомлено органи управління професійного учасника. Професійні учасники повинні забезпечити, щоб керівника підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджера) було залучено з правом дорадчого голосу до прийняття всіх істотних рішень з управління ризиками і щоб він міг отримати повне уявлення про весь спектр ризиків у діяльності професійного учасника. Для цілей цієї глави істотними є рішення з управління ризиками, визнані такими статутом або політикою (положенням) про управління ризиками професійного учасника.
4. З метою забезпечення належного та незалежного виконання підрозділом з управління ризиками (ризик-менеджером) функцій, передбачених пунктами 2 та 3 цієї глави, професійний учасник повинен дотримуватись таких вимог:
1) підрозділ з управління ризиками (ризик-менеджер) діє у відповідності до політики (положення) про управління ризиками, затвердженої в порядку, визначеному підпунктом 1 пункту 2 цієї глави;
2) працівники підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджер) мають (має) необхідні повноваження, ресурси, досвід та доступ до усієї необхідної інформації;
3) керівник підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджер) призначається та звільняється органом, відповідальним за здійснення нагляду, професійного учасника та є підзвітним безпосередньо органу, відповідальному за здійснення нагляду;
4) працівники підрозділу з управління ризиками призначаються та звільняються в порядку, визначеному положенням про підрозділ, органом, відповідальним за здійснення нагляду, або відповідною особою, яка здійснює виконавчі функції, за поданням керівника підрозділу з управління ризиками та з урахуванням вимог чинного законодавства про працю;
5) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань ліцензування та провадження професійної діяльності, професійний учасник інформує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про призначення або звільнення керівника підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджера) та про зміст звіту про управління ризиками;
6) керівник підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджер) в кожному конкретному випадку виявлення істотного ризику, що стосується діяльності, процесів та систем професійного учасника, подає інформацію безпосередньо органам управління професійного учасника. З цією метою керівник підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджер) має бути наділеним у статуті правом вимоги щодо скликання засідання органу, відповідального за здійснення нагляду, та правом приймати участь у засіданнях цього органу. Керівник підрозділу з управління ризиками має право бути присутнім на засіданнях виконавчого органу, комітетів та інших колегіальних органів, утворених виконавчим органом, та, якщо це передбачено внутрішніми документами професійного учасника, може накладати заборону (вето) на рішення цих органів, якщо реалізація таких рішень призведе до порушення встановленої схильності до ризику (ризик-апетиту) та/або затверджених лімітів ризику, а також в інших випадках, установлених органом, відповідальним за здійснення нагляду, та невідкладно інформує орган, відповідальний за здійснення нагляду або комітет з управління ризиками про такі рішення;
7) працівники підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджер), які (який) виконують (виконує) в тому самому професійному учаснику іншу роботу, не можуть (не може) визначати, вимірювати та оцінювати ризики у відношенні роботи, яку вони (він) виконують (виконує) поряд із здійсненням функцій управління ризиками у тому самому професійному учаснику;
8) винагорода працівників підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджера) не повинна бути пов'язана з результатами діяльності професійного учасника та формується в порядку, що регулюється розділом V цього Стандарту, таким чином, щоб забезпечити їх (його) незалежність та неупередженість рішень;
9) підрозділ з управління ризиками (ризик-менеджер) організаційно не залежить від інших функціональних підрозділів професійного учасника;
10) працівники підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджер) повинні (повинен) володіти спеціальними знаннями та навичками в залежності від виду професійної діяльності професійного учасника, а також мати професійний досвід, необхідний для здійснення своїх повноважень.
5. Професійні учасники можуть не виконувати вимоги, передбачені підпунктами 7 та/або 8 пункту 4 цієї глави, якщо до виникнення ситуації, у якій та сама особа виконує у професійному учаснику роботу ризик-менеджера або керівника чи працівника підрозділу з управління ризиками та іншу роботу, та/або до початку виплати винагороди працівникам підрозділу (ризик-менеджеру), пов'язаної з результатами роботи професійного учасника, органом, відповідальним за здійснення нагляду, буде прийняте обґрунтоване рішення, що з огляду на економічну сутність, обсяг та складність операцій, які здійснюються таким професійним учасником, та на перелік послуг, які надаються в рамках професійної діяльності, такі вимоги є непропорційними, а функція управління ризиками може виконуватися ефективно без їх додержання.
На вимогу (запит) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку такий професійний учасник повинен надати копію рішення органу, відповідального за здійснення нагляду, з письмовим обґрунтуванням зазначеного у абзаці першому цього пункту рішення або відповідний витяг з такого рішення.
У разі, якщо за оцінкою органу, відповідального за здійснення нагляду, професійного учасника зазначене у абзацу першому цього пункту рішення перестає відповідати економічній сутності, обсягу та складності операцій, які здійснюються таким професійним учасником, переліку послуг, які надаються в рамках такої діяльності та/або з інших причин створює ризики для ефективного функціонування підсистеми управління ризиками, професійний учасник зобов'язаний якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк) забезпечити виконання вимог, передбачених підпунктами 7 та/або 8 пункту 4 цієї глави, та повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у разі наявності достатніх підстав, підтверджених відповідними документами, вважати, що підсистема управління ризиками професійного учасника функціонує неефективно, має право видати розпорядження про усунення порушень законодавства, а саме зобов'язати професійного учасника усунути вказане порушення шляхом приведення функціонування підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджера) у відповідність з вимогами, передбаченими підпунктами 7 та/або 8 пункту 4 цієї глави.
6. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, професійного учасника, за необхідності, але не рідше ніж одного разу на рік, переглядає політику (положення) про управління ризиками з метою перевірки врахування у ньому актуальних ризиків, управління якими повинно здійснюватись в рамках діяльності професійного учасника. У випадку, якщо політика (положення) про управління ризиками не враховує актуальні ризики, орган, відповідальний за здійснення нагляду, надає доручення комітету з управління ризиками стосовно надання відповідних пропозицій щодо внесення змін до зазначеної політики (положення) з подальшою передачею таких пропозицій до підрозділу з управління ризиками (ризик-менеджеру) для розробки проєкту змін до нього.
У разі встановлення підрозділом з управління ризиками (ризик-менеджером) у ході моніторингу адекватності та ефективності внутрішніх документів та процедур управління ризиками необхідності внесення змін до політики (положення) про управління ризиками такий підрозділ (ризик-менеджер) повинен забезпечити розробку проєкту змін та винести його на розгляд комітету органу, відповідального за здійснення нагляду, з управління ризиками з власної ініціативи.
7. При здійсненні обов'язків, передбачених цією главою, підрозділ з управління ризиками повинен враховувати, що в ході провадження професійної діяльності можуть виникати, зокрема, наступні ризики:
1) кредитний ризик (ризик контрагента) - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів професійного учасника внаслідок того, що контрагент не зможе виконати свої договірні зобов'язання перед таким професійним учасником;
2) ризик концентрації - ризик виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів через значне інвестування в одну галузь, одну географічну зону, один вид активу, одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів;
3) ринкові ризики - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок несприятливої зміни ринкової вартості фінансових інструментів у зв'язку з коливаннями цін на чотирьох сегментах фінансового ринку, чутливих до зміни відсоткових ставок: ринку боргових цінних паперів, ринку пайових цінних паперів, валютному ринку і товарному ринку. Ринкові ризики включають:
процентний ризик портфелю професійного учасника, пов'язаний з негативними наслідками коливання процентних ставок на інструменти, що знаходяться в портфелі професійного учасника;
пайовий (фондовий) ризик, пов'язаний з негативними наслідками коливання цін на пайові цінні папери та деривативні фінансові інструменти, базовим активом яких є такі цінні папери, а також інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком;
валютний ризик, пов'язаний з негативними наслідками коливання курсів іноземних валют та золота;
товарний ризик, пов'язаний з негативними наслідками змін ринкової вартості товарів, уключаючи дорогоцінні метали, та коливань цін на деривативні фінансові інструменти, базовим активом яких є товари;
4) операційні ризики - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок неадекватних або незадовільно організованих внутрішніх процесів, дій працівників чи функціонування систем такого професійного учасника, а також внаслідок впливу зовнішніх подій (крім стратегічного ризику). Операційні ризики включають:
ризик персоналу, пов'язаний з діями або бездіяльністю працівників професійного учасника, включаючи допущення помилки при проведенні операції, здійснення неправомірних операцій (в тому числі шахрайство), пов'язане з недостатньою кваліфікацією (ризик некомпетентності) або із зловживаннями чи бездіяльністю персоналу, перевищення повноважень, розголошення інсайдерської та/або конфіденційної інформації, зокрема, внаслідок недостатньої мотивації (ризик мотивації);
інформаційний ризик - ймовірність настання несприятливих наслідків, викликані неадекватними або незадовільно організованими внутрішніми процесами інформаційного обміну та зберігання інформації, недосконалою роботою інформаційних технологій, систем та процесів обробки інформації або їх недостатнім захистом, включаючи збій у роботі програмного та/або технічного забезпечення, обладнання, інформаційних систем, засобів комунікації та зв'язку, порушення цілісності даних та носіїв інформації, несанкціонований доступ до інформації сторонніх осіб, загроза доступності інформації та інше, що може призвести до виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів професійного учасника;
юридичний ризик - ризик, пов'язаний з ймовірністю виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів професійного учасника внаслідок застосування до нього неочікуваних санкцій за недотримання вимог законодавства через можливість їх неоднозначного тлумачення або унаслідок визнання з тих самих причин недійсними умов договору;
5) стратегічний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника унаслідок неправильних рішень осіб, які здійснюють управлінські функції та/або неадекватного реагування на зміни в бізнес-середовищі;
6) ризики ліквідності - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок того, що активи професійного учасника не можуть бути перетворені у ліквідну форму для забезпечення виконання професійним учасником своїх зобов'язань;
7) ризик надмірного левериджу - ризик, що виникає через зменшення власних коштів професійного учасника, яке відбувається внаслідок визнання отриманих та/або очікуваних збитків відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності;
8) комплаєнс-ризики, до яких також належать:
AML/CFT ризик - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок порушення або недотримання вимог законів, нормативно-правових актів, правочинів, прийнятої практики, внутрішніх документів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
ризик зміни законодавства - ризик виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника, обумовлений змінами законодавства. Ризик зміни законодавства входить до зовнішніх ризиків;
9) ризик втрати ділової репутації (ризик репутації) - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у професійного учасника внаслідок виникнення у суспільстві несприятливого сприйняття професійного учасника, зокрема фінансової стійкості, якості послуг, що надаються професійним учасником, або його діяльності в цілому, який може бути наслідком реалізації інших ризиків;
10) ризик банкрутства - ризик неможливості продовження діяльності професійного учасника, який може виникнути при погіршенні фінансового стану професійного учасника, виникненні збитків від його діяльності внаслідок перевищення витрат над доходами;
11) зовнішні ризики:
системний ризик - ймовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів у значної кількості професійних учасників, яка обумовлена неможливістю виконання ними своїх зобов'язань у зв'язку з невиконанням (несвоєчасним виконанням) зобов'язань одним професійним учасником внаслідок реалізації у нього кредитного ризику, ризику ліквідності або іншого ризику. Системний ризик несе загрозу порушення діяльності всієї фінансової системи;
ризик зміни законодавства (належить до комплаєнс-ризиків);
13) залишковий ризик - ризик, що залишається після вжиття професійним учасником передбачених внутрішніми документами заходів з мінімізації кредитного ризику внаслідок того, що такі заходи виявилися менш ефективними ніж очікувалося.
8. Порядок взаємодії підрозділу з управління ризику з іншими підрозділами системи внутрішнього контролю встановлюється внутрішніми документами професійного учасника, затвердженими органом, відповідальним за здійснення нагляду, з урахуванням вимог цього розділу.
4. Організація функціонування підрозділу з внутрішнього аудиту
1. Професійні учасники повинні розробити, запровадити, підтримувати адекватні внутрішні документи та процедури, спрямовані на здійснення внутрішнього аудиту адекватності та ефективності систем професійного учасника, внутрішніх контрольних механізмів та заходів. При цьому професійні учасники повинні брати до уваги економічну сутність, обсяг та складність операцій, які ними здійснюються, та перелік послуг, які надаються в межах такої діяльності.
2. З метою забезпечення виконання вимог, передбачених пунктом 1 цієї глави, професійні учасники повинні створити та підтримувати постійно діючий та ефективний підрозділ з внутрішнього аудиту або визначити окрему посадову особу (внутрішнього аудитора), який (яка) діє незалежно від інших підрозділів професійного учасника на підставі положення про підрозділ внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора), затвердженого органом, відповідальним за здійснення нагляду, та виконує наступні функції:
1) встановлює, виконує та підтримує в актуальному стані план внутрішнього аудиту з метою здійснення перевірки та оцінювання адекватності та ефективності систем професійного учасника, в тому числі системи внутрішнього контролю в частині підсистем комплаєнсу та управління ризиками та пов'язаних з цими системами механізмів та заходів.
Підрозділ з внутрішнього аудиту (внутрішній аудитор) перевіряє внутрішні документи та процедури управління ризиками та комплаєнсу на предмет відповідності затвердженим органом, відповідальним за здійснення нагляду, політиці (положенню) про управління ризиками, політиці (положенню) про організацію контролю (про комплаєнс) та бізнес-плану (бізнес-стратегії);
2) надає органу, відповідальному за здійснення нагляду, рекомендації, що базуються на результаті роботи, проведеної відповідно до підпункту 1 цього пункту, та перевіряє дотримання працівниками професійного учасника цих рекомендацій;
3) перевіряє фінансово-господарську діяльність професійного учасника, правильність ведення та достовірність бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, що складається та надається професійним учасником, їх повноту та вчасність надання;
4) здійснює виконання інших передбачених законодавством функцій, пов'язаних з наглядом за діяльністю професійного учасника;
5) готує звіт щодо питань внутрішнього аудиту, який повинен обов'язково включати відомості, зокрема, про:
укомплектованість підрозділу внутрішнього аудиту та охарактеризування його незалежності;
проведені протягом звітного періоду аудиторські перевірки;
стан системи корпоративного управління професійного учасника, у тому числі підсистем комплаєнсу та управління ризиками (за підсумками звітного року);
виявлені проблеми, порушення, недоліки, ризики та рекомендації (пропозиції), надані підрозділом внутрішнього аудиту щодо їх усунення;
стан реалізації органами управління та керівниками структурних підрозділів професійного учасника рекомендацій (пропозицій) за результатами внутрішнього аудиту у звітному періоді;
Звіти з питань внутрішнього аудиту містять і інші відомості, визначені законодавством або внутрішніми документами професійного учасника та надаються комітету з питань аудиту для подальшого затвердження органом, відповідальним за здійснення нагляду, не рідше ніж один раз на півроку (звіт за перше півріччя є проміжним).
Крім того, підрозділ внутрішнього аудиту, не пізніше останнього дня першого місяця року, наступного за звітним, складає звіт про виконання річного плану проведення аудиторських перевірок (аудиту) та подає його на розгляд комітету з питань аудиту для подальшого затвердження органом, відповідальним за здійснення нагляду, професійного учасника. Якщо у строк, визначений в цьому абзаці, підрозділ внутрішнього аудиту за результатами другого півріччя та звітного року забезпечує складення звіту щодо питань внутрішнього аудиту в обсязі, передбаченому у цьому підпункті, то звіт про виконання річного плану проведення аудиторських перевірок є складовою частиною річного звіту щодо питань внутрішнього аудиту та може окремо не подаватися;
( абзац восьмий підпункту 5 пункту 2 глави 4 розділу III із змінами,  внесеними згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та  фондового ринку від 28.03.2023 р. № 366 )
6) виконує інші функції, віднесені законодавством до функцій внутрішнього аудиту.
Для цілей цього Стандарту керівник підрозділу з внутрішнього аудиту або внутрішній аудитор, що здійснює ці функції одноосібно, належить до керівного складу професійного учасника. У разі призначення внутрішнього аудитора замість створення підрозділу з внутрішнього аудиту, така особа виконує усі функції підрозділу з внутрішнього аудиту, має усі повноваження керівника цього підрозділу та повинна дотримуватися усіх вимог, що передбачені цією главою.
3. З метою забезпечення належного та незалежного виконання підрозділом з внутрішнього аудиту (внутрішнім аудитором) функцій, передбачених пунктом 2 цієї глави, професійний учасник повинен дотримуватись таких вимог:
1) підрозділ з внутрішнього аудиту діє у відповідності до політики (положення) про внутрішній аудит, затвердженої органом, відповідальним за здійснення нагляду, яка, зокрема, визначає:
цілі та напрями діяльності підрозділу внутрішнього аудиту;
положення про підрозділ внутрішнього аудиту (статус, підпорядкованість, підзвітність, функції та повноваження, організаційна структура підрозділу, кваліфікаційні вимоги до керівника та працівників підрозділу, їх обов'язки та права, відповідальність, порядок призначення та звільнення);
порядок взаємодії, обміну інформацією між підрозділом внутрішнього аудиту та структурними підрозділами, органами управління професійного учасника;
загальні вимоги до ризик-орієнтовного планування аудиторських перевірок та річного плану проведення аудиторських перевірок;
вимоги до оформлення результатів аудиторських перевірок (аудиту);
умови залучення підрозділу внутрішнього аудиту для надання консультативних послуг або виконання інших спеціальних завдань, а також умови залучення підрозділом внутрішнього аудиту спеціалістів професійного учасника для виконання окремих завдань внутрішнього аудиту;
вимоги до взаємодії підрозділу внутрішнього аудиту із зовнішнім аудитором та органами державної влади;
інші вимоги, пов'язані з виконанням підрозділом внутрішнього аудиту своїх функцій відповідно до законодавства та внутрішніх документів професійного учасника.
Політика (положення) про організацію аудиту розробляється з урахуванням бізнес-плану (бізнес-стратегії), затвердженого органом, відповідальним за здійснення нагляду;
2) працівники підрозділу з внутрішнього аудиту (внутрішній аудитор) мають необхідні повноваження, ресурси, знання, досвід роботи та доступ до усієї необхідної інформації;
3) керівник підрозділу з внутрішнього аудиту (внутрішній аудитор) призначається та звільняється органом, відповідальним за здійснення нагляду, професійного учасника та є підзвітним безпосередньо органу, відповідальному за здійснення нагляду;
4) працівники підрозділу з внутрішнього аудиту призначаються та звільняються в порядку, визначеному у положенні про підрозділ, органом, відповідальним за здійснення нагляду, або відповідною особою, яка здійснює виконавчі функції, за поданням керівника підрозділу з внутрішнього аудиту та з урахуванням вимог чинного законодавства про працю;
5) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань ліцензування та провадження професійної діяльності, професійний учасник інформує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про призначення або звільнення керівника підрозділу з внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора) та про зміст звіту щодо питань внутрішнього аудиту;
6) керівник підрозділу з внутрішнього аудиту в кожному конкретному випадку виявлення в ході виконання підрозділом внутрішнього аудиту його функцій фактів, що вказують на зниження ефективності систем, механізмів та заходів професійного учасника подає інформацію безпосередньо органам управління професійного учасника. З цією метою керівник підрозділу з внутрішнього аудиту має бути наділений у статуті правом вимоги щодо скликання засідання органу, відповідального за здійснення нагляду, та правом приймати участь у засіданнях цього органу;
7) працівники підрозділу з внутрішнього аудиту (внутрішній аудитор) не можуть (не може) виконувати іншу роботу в професійному учаснику;
8) винагорода працівників підрозділу з внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора) не повинна бути пов'язана з результатами діяльності професійного учасника та формується в порядку, що регулюється розділом V цього Стандарту, таким чином, щоб забезпечити їх (його) незалежність та неупередженість рішень;
9) підрозділ з внутрішнього аудиту (внутрішній аудитор) організаційно не залежить від інших підрозділів професійного учасника;
10) внутрішня оцінка роботи підрозділу внутрішнього аудиту здійснюється комітетом з питань аудиту та органом, відповідальним за здійснення нагляду, не рідше ніж один раз на рік шляхом розгляду та затвердження органом, відповідальним за здійснення нагляду, звіту про роботу підрозділу внутрішнього аудиту за звітний рік;
( підпункт 10 пункту 3 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 28.03.2023 р. № 366 )
11) керівник підрозділу внутрішнього аудиту професійного учасника повинен якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк) письмово повідомляти Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про виявлені під час проведення аудиторської перевірки (аудиту) викривлення показників фінансової звітності професійного учасника, порушення та недоліки в роботі професійного учасника, а також будь-які події в діяльності професійного учасника, які можуть негативно вплинути на платоспроможність, безпеку і надійність професійного учасника, якщо виконавчий орган професійного учасника своєчасно не вжив заходів щодо усунення цих порушень та недоліків, а орган, відповідальний за здійснення нагляду, професійного учасника не розглянув звернення керівника підрозділу внутрішнього аудиту щодо бездіяльності виконавчого органу та за результатами розгляду цього звернення не вжив відповідних заходів.
IV. Особи, що забезпечують функціонування системи внутрішнього контролю професійного учасника
1. Загальні вимоги до осіб, що забезпечують функціонування системи внутрішнього контролю професійного учасника
1. Професійний учасник повинен забезпечувати управління ризиками некомпетентності, зокрема, шляхом виконання вимог цього розділу.
2. Голова та члени органу, відповідального за здійснення нагляду, голова та члени колегіального виконавчого органу, особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, посадові особи та працівники системи внутрішнього контролю професійного учасника, інші особи, визначені нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності, визначеним цим Стандартом.
3. Ділова репутація осіб, зазначених у пункті 2 цієї глави та інших осіб у випадках, визначених законодавством, є сукупністю документально підтвердженої інформації про фізичну особу, яка дає можливість зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам законодавства, діловій практиці, професійній етиці, а також про порядність, професійні, управлінські здібності фізичної особи та повинна відповідати таким вимогам:
( абзац перший пункту 3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 28.03.2023 р. № 366 )
1) особу протягом останніх трьох років не було звільнено з роботи (не було припинено її повноваження) на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках на вимогу органу державної влади, в тому числі іноземного (за винятком випадків, коли особа була звільнена, були припинені її повноваження та/або особа не вступила на посаду у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом державної влади рішення про відмову в погодженні особи на посаду керівника, головного бухгалтера або посадової особи системи внутрішнього контролю);
( підпункт 1 пункту 3 глави 1 розділу IV у редакції рішення  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
2) особу не було звільнено з роботи (у тому числі з роботи в іноземних юридичних особах) протягом останніх п'яти років за систематичне або одноразове грубе порушення особою своїх посадових обов'язків та/або правил трудового розпорядку, порушення законодавства про протидію корупції, вчинення розкрадання, зловживання владою / службовим становищем або іншого правопорушення (при роботі в юридичних особах - резидентах - звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктів 1, 1-1, 2, 3 частини першої статті 41, абзацу дев'ятого частини першої статті 43-1 та статті 45 Кодексу законів про працю України);
( підпункт 2 пункту 3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 28.03.2023 р. № 366 )
3) особу не було звільнено з посади у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності за результатами процедури дисциплінарного провадження, передбаченої спеціальними законами (застосовується протягом трьох років із дня прийняття відповідного рішення);
( пункт 3 глави 1 розділу IV доповнено підпунктом 3 згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366, у зв'язку з цим підпункти 3 - 19 вважати підпунктами 4 - 20, у зв'язку з цим посилання на підпункти 3 - 19  замінено посиланням на підпункти 4 - 20 )
4) особу не було звільнено від виконання функцій повіреного (управителя) трасту або не було припинено інші фідуціарні відносини з цією особою у зв'язку з порушенням або неналежним виконанням його обов'язків;
5) у разі якщо особа обіймала посади, необхідність погодження призначення на які відповідним органом державної влади передбачена законодавством, відсутні факти обіймання особою посади / посад (виконання обов'язків за посадою) керівника, посадової особи системи внутрішнього контролю, головного бухгалтера або факти виконання функцій особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку, фінансової установи / товарної біржі протягом більше шести місяців без погодження відповідним органом державної влади на таку посаду / посади (застосовується з першого дня сьомого місяця після дня обрання (призначення) особи на посаду (у разі обіймання кількох посад або однієї посади кілька разів без погодження з відповідним органом державної влади - після дня обрання (призначення) особи на першу з таких посад) та протягом трьох років із дати усунення цього порушення);
( підпункт 5 пункту 3 глави 1 розділу IV у редакції рішення  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
6) до особи не застосовувалося дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, анулювання виданого особі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю чи діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення права на здійснення діяльності приватного виконавця (застосовується протягом трьох років із дня прийняття відповідного рішення);
( пункт 3 глави 1 розділу IV доповнено підпунктом 6 згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366, у зв'язку з цим підпункти 6 - 20 вважати підпунктами 7 - 21, у зв'язку з цим посилання на підпункти 6 - 20  замінено посиланням на підпункти 7 - 21 )
7) відсутні факти, встановлені відповідним державним органом, надання особою безпосередньо або через третіх осіб державному органу недостовірної інформації про власну особу, яка вплинула або могла вплинути на прийняття цим державним органом рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації);
8) відсутні факти володіння істотною участю у фінансовій установі, іноземній фінансовій установі станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення органу ліцензування та нагляду, суду або іншого уповноваженого органу щодо такої установи про:
призначення тимчасової адміністрації та/або
віднесення до категорії неплатоспроможних, або
визнання банкрутом, та/або
відкликання / анулювання ліцензії / усіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг / усіх ліцензій на окремі види професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках за ініціативою органу ліцензування та нагляду (крім відкликання / анулювання ліцензії у зв'язку з ненаданням фінансовою установою жодної фінансової послуги протягом року з дня її отримання / якщо професійний учасник ринків капіталу не розпочав провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або не надавав додаткових послуг, передбачених ліцензією на провадження певного виду діяльності, протягом року з дати отримання такої ліцензії / не провадив професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, та/або не надавав додаткових послуг, передбачених ліцензією на провадження певного виду професійної діяльності, протягом шести місяців поспіль, якщо інший строк не встановлено спеціальним законом, що регулює такий вид професійної діяльності), та/або виключення з Державного реєстру фінансових установ та/або реєстру фінансових установ іншого органу ліцензування та нагляду, уповноваженого органу іноземної держави;
( пункт 3 глави 1 розділу IV доповнено підпунктом 8 згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366, у зв'язку з цим підпункти 8 - 21 вважати підпунктами 9 - 22, у зв'язку з цим посилання на підпункти 8 - 21  замінено посиланням на підпункти 9 - 22 )
9) відсутні факти перебування особи протягом більше шести місяців на посаді (або виконання обов'язків за посадою) у складі наглядової ради, ради директорів, колегіального виконавчого органу, керівника одноосібного виконавчого органу, посадової особи системи внутрішнього контролю, головного бухгалтера або факти виконання функцій особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку, фінансової установи / товарної біржі протягом року, що передує даті рішення про визнання фінансової установи / товарної біржі банкрутом або набрання законної сили рішення про відкликання (анулювання) ліцензії за вчинення правопорушення на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках або рішення відносно банку про банкрутство / відкликання ліцензії / виключення з реєстру фінансових установ (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання або під час ліквідації банку за ініціативою власників);
( підпункт 9 пункту 3 глави 1 розділу IV у редакції рішення  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
10) у особи була відсутня можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в фінансовій установі / товарній біржі, надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії фінансової установи / товарної біржі, іноземної фінансовій установи станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про визнання фінансової установи / товарної біржі банкрутом або набрання законної сили рішення про відкликання (анулювання) ліцензії за вчинення правопорушення на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках або рішення відносно банку про банкрутство / відкликання ліцензії / виключення з реєстру фінансових установ (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання або під час ліквідації банку за ініціативою власників);
( підпункт 10 пункту 3 глави 1 розділу IV у редакції рішення  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
11) відсутні факти перебування особи протягом більше шести місяців на посаді (або виконання обов'язків за посадою) у складі наглядової ради, ради директорів, колегіального виконавчого органу, керівника одноосібного виконавчого органу, посадової особи системи внутрішнього контролю, головного бухгалтера або факти виконання функцій особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку, іноземної фінансової установи / товарної біржі протягом року, що передує даті рішення про визнання іноземної фінансової установи / товарної біржі банкрутом або набрання законної сили рішення про відкликання (анулювання) ліцензії за вчинення правопорушення на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках або рішення відносно іноземного банку про банкрутство / відкликання ліцензії / виключення з реєстру фінансових установ (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);
( підпункт 11 пункту 3 глави 1 розділу IV у редакції рішення  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
12) у особи була відсутня можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії іноземної фінансової установи / товарної біржі станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про визнання іноземної фінансової установи / товарної біржі банкрутом або набрання законної сили рішення про відкликання (анулювання) ліцензії за вчинення правопорушення на ринках фінансових послуг та/або організованих товарних ринках або рішення відносно іноземного банку про банкрутство / відкликання ліцензії / виключення з реєстру фінансових установ (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання або під час ліквідації банку за ініціативою власників);
( підпункт 12 пункту 3 глави 1 розділу IV у редакції рішення  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
13) відсутні факти припинення повноважень (звільнення) особи чи її переведення на іншу посаду протягом останніх трьох років, якщо йому передувала вимога (рішення) відповідного органу державної влади, у тому числі уповноваженого органу іноземної держави щодо заміни цієї особи на посаді чи щодо її відсторонення від посади в зв'язку з неналежним виконанням особою посадових обов'язків, яке призвело до порушення фінансовою установою / товарною біржею, іноземною фінансовою установою / товарною біржею вимог законодавства;
( підпункт 13 пункту 3 глави 1 розділу IV у редакції рішення  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
15) особою не вчинено грубих (істотних) та/або систематичних порушень вимог банківського, фінансового, валютного законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про акціонерні товариства, законодавства про захист прав споживачів, встановлених у визначеному законодавством порядку;
16) відсутні факти двох та більше неявок особи (без поважних причин) на складання протоколу про адміністративне правопорушення вимог банківського, фінансового, валютного законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про акціонерні товариства, законодавства про захист прав споживачів;
17) відсутні факти невідповідності діяльності особи вимогам до ділової практики та/або професійної етики;
18) до особи не застосовувались економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) згідно з резолюціями Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій, рішень Ради Європейського Союзу, інших міждержавних об'єднань, членом (учасником) яких є Україна, що передбачають обмеження або заборону торговельних та/або фінансових операцій, органами іноземних держав (крім держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України") або України (для цілей цього підпункту особа вважається такою, до якої не застосовувалися зазначені заходи, якщо після їх скасування пройшло три роки);
19) особа не позбавлена, в установленому законодавством порядку, права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (для цілей цього підпункту особа вважається такою, що не позбавлена права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю після закінчення строку, на який здійснювалося позбавлення зазначеного права);
20) особа не включена до переліку осіб, пов'язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, в установленому законодавством порядку;
21) відсутні факти порушення особою порядку погодження набуття істотної участі в фінансовій установі / товарній біржі;
22) відсутні інші ознаки невідповідності ділової репутації вимогам, визначеним законом та відповідними державними органами (у тому числі відповідними іноземними державними органами), що виявлені відносно періодів роботи особи на ринку фінансових послуг та/або організованих товарних ринків, державне регулювання щодо яких здійснюють відповідні державні органи.
Крім відповідності ознакам, вказаним у підпунктах 1 - 22 цього пункту, посадові особи професійних учасників, які здійснюють професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів (компаній з управління активами), визначених у статті 5 Закону України "Про інститути спільного інвестування", не повинні мати непогашеної або незнятої судимості за кримінальні правопорушення проти власності, злочини у сфері службової чи господарської діяльності.
( абзац двадцять восьмий пункту 3 глави 1 розділу IV із змінами,  внесеними згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та  фондового ринку від 28.03.2023 р. № 366 )
Наявність ознак невідповідності вимогам, зазначеним у підпунктах 1 - 22 та у абзаці двадцять восьмому цього пункту, встановлюється за останні п'ять календарних років, що передують оцінці ділової репутації особи, якщо інший строк дії ознаки не встановлено у змісті самих ознак, зазначених у законодавстві про ринки капіталу та організовані товарні ринки, зокрема у цьому Стандарті.
( абзац двадцять дев'ятий пункту 3 глави 1 розділу IV із змінами,  внесеними згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та  фондового ринку від 28.03.2023 р. № 366 )
Особа, яка вважає, що з поважних причин до неї не повинні застосовуватися певні ознаки невідповідності ділової репутації вимогам, зазначеним у цьому пункті, має право надати з цього приводу до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідне обґрунтоване письмове клопотання, яке підлягає розгляду у терміни та в порядку, визначені у Законі України "Про звернення громадян" із забезпеченням, у тому числі, права особи особисто викладати свої аргументи та бути присутньою при розгляді клопотання.
4. Професійна придатність осіб, зазначених у пункті 2 цієї глави, визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов'язків з урахуванням бізнес-плану (бізнес-стратегії) професійного учасника.
5. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, повинні мати вищу освіту не нижче першого ступеня (бакалавра).
6. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, повинні діяти в інтересах професійного учасника, добросовісно та розумно, у межах повноважень, наданих їм статутом та законодавством, а також не мають права розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність професійного учасника та професійну таємницю, крім випадків, передбачених законом.
Зазначені особи професійного учасника на вимогу суб'єкта аудиторської діяльності зобов'язані надати документи про фінансово-господарську діяльність професійного учасника.
( главу 1 розділу IV доповнено новим пунктом 6 згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
7. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, зобов'язані:
1) сприяти досягненню професійним учасником успішних результатів, тобто діяти у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, з найбільшою ймовірністю сприятиме досягненню успішних результатів діяльності професійного учасника на користь усіх його акціонерів (учасників). Якщо цілі професійного учасника включають інші цілі, крім отримання прибутку акціонерами (учасниками), для цілей цього підпункту під сприянням досягненню успішних результатів діяльності професійного учасника розуміється досягнення також таких цілей. Зазначені особи мають дотримуватися обов'язку, передбаченого цим підпунктом, з урахуванням положень інших законів, що вимагають від таких осіб, за певних обставин, враховувати інтереси кредиторів професійного учасника чи діяти в їхніх інтересах. Виконання обов'язку, передбаченого цим підпунктом, не повинно завдавати шкоди клієнтам професійного учасника та створювати загрози їх інвестиціям;
2) ухвалювати незалежні рішення. Не вважається порушенням такого обов'язку, якщо посадова особа діє відповідно до законодавства, статуту професійного учасника, на підставі договору, укладеного з професійним учасником, що обмежує можливість подальшого дискреційного розсуду посадової особи, або якщо посадова особа діє на виконання рішення вищого органу управління чи наглядового органу та у спосіб, передбачений статутом професійного учасника;
3) діяти з розумним ступенем обачності, професійності та старанності, що означає обачність, професійність та старанність, з якими діяла б розумна особа, яка:
володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, які можна розумно очікувати від особи відповідно до її посади у професійному учаснику;
володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду (зокрема спеціальних знань, практичних навичок та інших складових професійної придатності), який повинна мати особа відповідно до її посади у професійному учаснику;
4) уникати конфлікту інтересів відповідно до пункту 8 цієї глави;
5) утримуватися від прийняття вигод (благ) від третіх осіб відповідно до пункту 9 цієї глави;
6) повідомити про пряму або опосередковану заінтересованість у правочині відповідно до порядку, що обов'язково визначається у статуті та/або внутрішніх положеннях професійного учасника з урахуванням вимог статті 107 Закону України "Про акціонерні товариства" або частин першої та другої статті 45 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в залежності від організаційно-правової форми професійного учасника).
( главу 1 розділу IV доповнено новим пунктом 7 згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
8. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, мають уникати конфлікту інтересів, зокрема, уникати ситуацій, в яких у них існує або може виникнути прямий чи опосередкований інтерес щодо використання майна, інформації або можливостей професійного учасника, якщо такий інтерес суперечить або може суперечити інтересам професійного учасника та якщо задоволення такого інтересу призводить чи може призвести до заподіяння шкоди професійному учаснику.
Про виникнення конфлікту інтересів посадові особи професійного учасника мають невідкладно письмово повідомити раду директорів або наглядову раду професійного учасника.
Положення цього пункту не застосовуються у разі виникнення конфлікту інтересів при вчиненні з професійним учасником правочинів, що врегульовані порядком, зазначеним у підпункті 6 пункту 7 цієї глави.
Цей обов'язок не вважається порушеним, якщо випадок не може розумно вважатися таким, що може спричинити конфлікт інтересів, або посадовими особами надано погодження.
Випадок виникнення конфлікту інтересів може бути погоджений відповідним колегіальним органом управління професійного учасника (наглядовою радою, радою директорів, виконавчим органом), якому підпорядкована особа або членом якого є особа, якщо статут не обмежує можливість такого погодження.
Погодження може бути надано у разі виконання всіх таких умов:
засідання, на якому розглядається питання, проведено за наявності кворуму, при визначенні якого не враховується особа, стосовно якої розглядається питання або будь-яка інша заінтересована посадова особа;
рішення з питання прийнято без урахування голосів особи, стосовно якої розглядається питання або будь-якої заінтересованої посадової особи, або мало бути прийнято, навіть за умови неврахування таких голосів під час голосування.
( главу 1 розділу IV доповнено новим пунктом 8 згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366 )
9. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, не мають права отримувати від третіх осіб винагороду (виплати, винагороди та інші блага) за виконання такими особами функцій і повноважень за посадою в професійному учаснику або за вчинення дій чи бездіяльності такої особи на посаді у професійному учаснику.
Для цілей цього пункту третьою особою вважається особа інша, ніж професійний учасник, або його афілійована юридична особа чи особа, яка діє від імені товариства чи його афілійованої юридичної особи.
Винагорода, отримана директором від особи, за допомогою якої він надає товариству послуги (як директор чи інші), не вважається наданою третьою особою.
Вимоги цього пункту не вважаються порушеними, якщо отримання вигоди не може розумно розглядатися як таке, що дає підстави для виникнення конфлікту інтересів.
( главу 1 розділу IV доповнено новим пунктом 9 згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 28.03.2023 р. № 366, у зв'язку з цим пункти 6 - 8 вважати пунктами 10 - 12 )
10. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, мають дотримуватися обмежень, визначених статтею 26 Закону України "Про запобігання корупції".
11. Особи, зазначені у пункті 2 цієї глави, повинні мати можливості приділяти достатньо часу для виконання покладених на них обов'язків.
12. У осіб, зазначених у пункті 2 цієї глави, має бути відсутній конфлікт інтересів (суперечності між особистими інтересами і посадовими обов'язками в професійному учаснику) або є можливість усунення такого конфлікту інтересів.
2. Голова та члени органу, відповідального за здійснення нагляду, професійного учасника
1. Голова та члени органу, відповідального за здійснення нагляду, повинні володіти знаннями у сферах професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, її регулювання, корпоративного управління, у тому числі функціонування системи внутрішнього контролю в обсязі, необхідному для ефективного виконання покладених на них у професійному учаснику обов'язків (у тому числі для роботи у комітетах).
2. Голова комітету органу, відповідального за здійснення нагляду, до предмету відання якого належать питання аудиту, або хоча б один з членів зазначеного комітету (за однорівневої структури управління - з числа невиконавчих директорів), крім дотримання вищезазначених у цьому розділі вимог, повинен мати сукупність знань, необхідних для належного виконання таких функцій та досвід роботи аудитором та/чи головним бухгалтером (його заступником), бухгалтером, особою, яка виконує обов'язки з ведення бухгалтерського обліку, та/чи членом комітету з питань аудиту підприємства, яке не є фінансовою установою, керівником підрозділу аудиту такого підприємства та/чи у фінансових установах / товарних біржах членом комітету з питань аудиту, членом органу відповідального за здійснення нагляду, визначеним відповідальним за здійснення функцій комітету аудиту, та/чи внутрішнім аудитором (керівником підрозділу з внутрішнього аудиту або окремою особою, що виконує функції підрозділу з питань внутрішнього аудиту) в сукупності не менше року.
( абзац перший пункту 2 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними  згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 28.03.2023 р. № 366 )