погодження приєднань (врізок) до діючої системи водоспоживання щодо засобу обліку (тип і калібр водолічильника, місце розташування і монтажна схема засобу обліку тощо);
організація та участь у пропагандистській роботі з населенням та підприємствами щодо скорочення втрат води;
контроль за раціональним витрачанням води установами, комунально-побутовими і промисловими підприємствами та населенням.
10.2. Технічна документація.
10.2.1. В архіві служби обліку та реалізації води повинні зберігатися:
технічна документація і паспорти витратомірів і водолічильників;
картотека водопровідних вводів із зазначенням:
місцезнаходження водолічильників, назви споживача і, у разі необхідності, номера вводу; діаметра вводу і калібру водолічильника, дати його встановлення (разом з карткою водолічильника) та дати чергової повірки;
( Абзац четвертий пункту 10.2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держжитлокомунгоспу № 2 від 04.01.2005 )
перелік субабонентів (орендарів);
документація з питань обгрунтування, встановлення і затвердження лімітів витрати води з комунального водопроводу промисловим і комунально-побутовим підприємствам, а також лімітів на водовідведення;
матеріали звітності споживачів щодо водоспоживання і водовідведення (у разі необхідності);
акти обстежень водопровідних та каналізаційних систем споживачів.
10.2.2. У роботі з водозбереження служби обліку та реалізації води керуються Порядком розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 червня 2014 року № 179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2014 року за № 1062/25839, Методикою розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 червня 2014 року № 180, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2014 року за № 1063/25840, Методикою розрахунку технологічних витрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 червня 2014 року № 181, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2014 року за № 1064/25841, та Методикою розроблення технологічних нормативів використання питної води при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14 травня 2008 року № 126, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30 травня 2008 року за № 479/15170 (далі - Методика розроблення технологічних нормативів використання питної води при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).
( Пункт 10.2.2 глави 10.2 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
10.3. Організація обліку, контроль подачі і реалізації води.
10.3.1. Систематичний облік витрат води за допомогою відповідних приладів обліку, які повірені в установленому порядку, повинен бути організований.
Засобом обліку, за показаннями якого проводяться розрахунки з виробником, є засіб обліку встановлений на мережі споживача.
( Пункт 10.3.1 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 191 від 27.06.2008; в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )( Пункт 10.3.1 в редакції Наказу Держжитлокомунгоспу № 2 від 04.01.2005 )
10.3.2. Насосні станції першого підойму з відкритих джерел водопостачання та артезіанські свердловини повинні бути обладнані приладами для обліку відібраної води з джерел. На цих об'єктах повинні вестися журнали обліку відбору води з джерел, до яких щозміни заносяться відповідні записи.
10.3.3. Подача води у водопровідну мережу за звітний період (місяць, квартал, рік) повинна обліковуватися:
у разі водопостачання з відкритого джерела - на підставі показань за цей же період приладів обліку, встановлених на насосній станції другого підйому; у разі наявності кількох насосних станцій другого підйому - підсумовування показань приладів на усіх станціях;
у разі водопостачання з підземних джерел - шляхом підсумовування показань приладів обліку водозабірних вузлів або окремих свердловин; у разі наявності насосної станції другого підйому - за показанням приладів обліку, встановлених на цій станції.
10.3.4. Витратоміри, що обліковують подачу води, обладнують пристроями автоматичного запису витрати води. На насосних станціях з черговим персоналом дозволяється робити записи показань витратомірів (водолічильників) вручну у спеціальному журналі з експлуатації. Періодичність записів визначається інструкцією (але не рідше одного разу на зміну).
10.3.5. Реалізацію води за звітний період (місяць, квартал, рік) визначають шляхом підсумовування водоспоживання усіма споживачами за відповідний період.
10.3.6. Водоспоживання споживачів за звітний період визначають відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
( Абзац перший пункту 10.3.6 глави 10.3 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
Подача води споживачам без встановлення водолічильників, як правило, не допускається (можливі винятки обумовлені вищезгаданими Правилами).
10.3.7. Прилади, які використовуються для обліку подачі та реалізації води, повинні в установлені строки проходити повірку і опломбовуватися з повірочним тавром.
( Пункт 10.3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держжитлокомунгоспу № 2 від 04.01.2005 )
10.4. Облік і оцінка втрат води.
10.4.1. До втрат води належать:
необліковані витрати води до водолічильників - у разі аварій на трубопроводах, витоків з мереж і споруд на них, витоків з водорозбірних колонок, витрат води на протипожежні заходи, а також у разі крадіжок води (не погоджені з виробником приєднання, користування водою без укладання договору з виробником тощо);
витоки з внутрішньої водопровідної мережі споживача (після водолічильника або після місця, де він повинен бути встановлений) - усі види постійного витікання води через водорозбірну, змішувальну та наповнювальну арматуру з причини її несправності або неправильного регулювання, а також витоки з внутрішніх трубопроводів у зв'язку з їх негерметичністю;
нераціональні витрати води - застосування проточної води для охолодження продуктів, постійне витікання води під час приготування їжі, миття посуду або прання білизни, гоління, купання, скидання охолодженої води із систем гарячого водопостачання тощо.
До втрат води також належать перевитрати води на технологічні потреби виробника (промивання фільтрів, трубопроводів тощо).
До необлікованих витрат належать також об'єми води:
не зареєстровані приладами обліку через низьку чутливість або невідповідність приладів величині витрати води:
не оплачені споживачами через подачу занижених даних про кількість водокористувачів або об'єми виробництва (у разі відпуску води за місцевими нормами без приладів обліку).
10.4.2. Витрати води на технологічні потреби очисних споруд визначають за різницею показань витратомірів, встановлених на насосних станціях першого і другого підйомів.
Витрати води на технологічні і господарсько-питні потреби на очисних спорудах потужністю 20 тис.м-3 на добу і більше повинні обліковуватися окремими приладами.
10.4.3. Витрати води у процесі обслуговування водопровідних мереж розраховують за фактичними об'ємами виконаних робіт, про що складають спеціальний акт.
10.4.4. Величину витоків води у житлових і громадських будинках визначають за Методикою розроблення технологічних нормативів використання питної води при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
( Пункт 10.4.4 глави 10.4 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
10.4.5. У разі виявлення самовільного приєднання споживача до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складається відповідний акт. При цьому плата за воду стягується згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
( Пункт 10.4.5 глави 10.4 розділу 10 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
10.4.6. Керівництво виробника повинно щорічно складати, за узгодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності, план заходів боротьби з усіма видами втрат води і представляти його на затвердження місцевим органам державної виконавчої влади.
10.5. Експлуатація витратомірів і водолічильників.
10.5.1. Експлуатація витратомірів і водолічильників покладається на службу ремонту і повірки згідно з цими Правилами і Інструкціями з експлуатації заводів-виробників.
10.5.2. Служба ремонту і повірки витратомірів і водолічильників створюється при обласних виробничих об'єднаннях виробників та при виробниках великих міст для централізованого обслуговування систем водопостачання населених пунктів.
10.5.3. При службі ремонту і повірки водолічильників повинна бути створена майстерня. Штатний розпис і номенклатура устаткування майстерні визначається залежно від кількості водолічильників, що мають обслуговуватися.
10.5.4. Параметри відремонтованих водолічильників повинні відповідати вимогам державних стандартів і паспортів заводів-виробників.
11. Системи внутрішнього водопроводу та каналізації
11.1. Загальні положення
11.1.1. Систему внутрішнього водопроводу призначено для подачі води до санітарно-технічних приладів та пожежних кранів. До неї належать: ввід у будівлю, засіб обліку, розподільча мережа, стояки, підводки до санітарно-технічних приладів, пожежних кранів, запірно-регулююча та водорозбірна арматура.
Залежно від місцевих умов ця система може також включати насосні підвищувальні установки, запасні та регулюючі ємкості.
Межею внутрішньої системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі.
( Пункт 11.1.2 глави 11.1 розділу 11 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
11.1.2. Систему внутрішньої каналізації будівлі призначено для безперебійного відведення стічних вод від санітарно-технічних приладів і пристроїв у зовнішню каналізаційну мережу. Залежно від місцевих умов до неї можуть належати: відвідні трубопроводи, стояки і випуски, запірна арматура, прочистки, ревізії тощо.
Межею внутрішньої системи каналізації є обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі.
11.1.3. Технічне обслуговування і ремонт систем внутрішнього водопроводу та каналізації як частини інженерного обладнання будинків здійснюються згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.
( Пункт 11.1.3 глави 11.1 розділу 11 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
11.1.4. Роботи з технічного обслуговування, ремонту і реконструкції систем внутрішнього водопроводу та каналізації покладаються на спеціальні служби за договорами з власниками будівель.
Власники приватних будинків повинні виконувати ці роботи за власний рахунок.
11.1.5. Завданням технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу і каналізації є:
контроль за технічним станом і збереженням внутрішніх мереж водопроводу та каналізації, встановлених санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання;
проведення оглядів, профілактичного обслуговування, ремонтів, запобігання аваріям та їх ліквідація;
утримання систем у належному технічному і санітарному стані, ліквідація витоків, засмічень, затоплень підвалів тощо;
усунення несправностей, які вимагають негайного вжиття заходів, налагодження і регулювання технічного обладнання;
підготовка систем внутрішнього водопроводу та каналізації до експлуатації в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди;
ведення технічної документації та звітності.
11.1.6. Експлуатаційний персонал зобов'язаний:
зберігати технічну документацію на внутрішні системи водопроводу та каналізації усіх будівель, що ним обслуговуються, вносити до неї зміни, пов'язані з ремонтами, заміною обладнання тощо;
вести поточну документацію про стан інженерного обладнання, облік витрат води, виконання оглядів, ремонтів, випробувань, повірок тощо;
знати за кресленнями і в натурі системи водопроводу та каналізації, які ним обслуговуються, місця встановлення запірно-регулюючої арматури, правила безпечного технічного обслуговування і ремонту, запобігати витокам і аваріям, в найкоротші строки ліквідовувати аварійні ситуації;
постійно проводити роз'яснювальну роботу серед населення та інших споживачів з питань економного використання води, збереження санітарно-технічних приладів і обладнання;
вчасно виконувати роботи з технічного обслуговування і ремонту систем, підготовки їх до роботи в осінньо-зимових та весняно-літніх умовах;
вчасно виконувати заявки мешканців будинків та субабонентів на усунення витоків, засмічень, несправностей санітарно-технічних приладів, засобів обліку та арматури.
( Абзац сьомий пункту із змінами, внесеними згідно з Наказом Держжитлокомунгоспу № 2 від 04.01.2005 )
11.1.7. Технічне обслуговування систем внутрішнього водопроводу та каналізації здійснюється згідно з річними і квартальними планами-графіками виконання робіт, які розробляються житлово-експлуатаційною організацією.
Періодичність і обсяги робіт з технічного обслуговування систем визначаються згідно з чинними нормативними документами з урахуванням місцевих умов (часу забудівлі, типу будинків, стану санітарно-технічного обладнання, забезпечення матеріалами та коштами тощо).
11.1.8. У процесі ремонту і реконструкції будинку обов'язково здійснюється ремонт систем внутрішнього водопроводу та каналізації, заміна санітарно-технічних приладів, арматури та інших елементів цих систем, що відпрацювали встановлені строки до капітального ремонту (заміни), або з метою підвищення рівня благоустрою будинку та технічного рівня його інженерного обладнання.
11.1.9. Виробник здійснює контроль і має право давати приписи щодо виконання правил технічного обслуговування і стану внутрішніх систем водопроводу та каналізації, які перебувають на балансі споживача.
11.2. Системи внутрішнього водопроводу.
11.2.1. Періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильників води (що перебувають у власності фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності), результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання.
( Пункт 11.2.1 в редакції Наказу Держжитлокомунгоспу № 2 від 04.01.2005 )
11.2.2. Вузли обліку, приміщення, де вони встановлені, а також їх експлуатація повинні відповідати вимогам розділу V Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
( Пункт 11.2.2 глави 11.2 розділу 11 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
11.2.3. Водонапірні баки для запобігання забрудненню води тваринами і комахами повинні мати кришки, які щільно прилягають і замикаються, а вентиляційні отвори мають бути закриті густою (1x1 мм) металевою сіткою.
Водонапірні баки підлягають очищенню та дезинфекції два рази на рік (навесні та восени) згідно з п.8.12 цих Правил за рахунок власника будівлі.
Один раз на квартал силами місцевої санітарно-епідеміологічної станції необхідно проводити аналіз води з водонапірних баків.
Приміщення водонапірних баків повинно утримуватися в належному санітарному стані, бути замкненим, а ключі мають зберігатися у особи, що відповідає за їх стан.
11.2.4. Строки усунення несправностей у системі внутрішнього водопроводу встановлено такі:
аварійні витоки з трубопроводів та їх сполучень з санітарно-технічними приладами, у т.ч. ті, що призводять до затоплення приміщень, - негайно;
витоки із санітарно-технічних приладів, арматури, несправності арматури - одна доба з моменту повідомлення або виявлення під час огляду.
11.2.5. У процесі технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу необхідно виконувати зазначені нижче роботи з такою періодичністю:
огляд і профілактичне обслуговування - один раз на квартал. При цьому у разі необхідності виконують такі роботи: усунення витоків з труб, їх з'єднань, а також через водорозбірну арматуру, заміна прокладок, притирання пробкових кранів змішувачів, набивання сальників, регулювання водорозбірної арматури, встановлення обмежувачів витрати води, прогонка водопровідних вентилів на вводах у квартири, усунення шуму в трубах і арматурі; закріплення трубопроводів;
підготовка системи внутрішнього водопроводу до експлуатації в осінньо-зимовий період - один раз на рік. При цьому виконують такі роботи: ремонт і утеплення трубопроводів на горищах і в підвалах, консервація і закріплення систем поливання зелених насаджень, ремонт і утеплення зовнішніх водорозбірних кранів, очищення, дезинфекція і промивання водонапірних баків і трубопроводів, регулювання і гідравлічне випробування системи водопроводу.
У разі необхідності виконують також герметизацію і ремонт водопровідних вводів, заміну окремих ділянок трубопроводів, їх укріплення, заміну несправної арматури, фарбування труб і баків, заміну несправних контрольно-вимірювальних приладів тощо.
11.3. Протипожежні пристрої.
11.3.1. Внутрішні протипожежні водопроводи повинні відповідати вимогам державних будівельних норм ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" та державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення".
( Пункт 11.3.1 глави 11.3 розділу 11 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
11.3.2. Для протипожежних цілей допускається встановлення пожежних насосів з приєднанням до мережі споживача за засобом обліку.
Пожежні насоси, як правило, встановлюються в одному приміщенні із засувкою на обвідній лінії. У цьому ж приміщенні повинні бути вивішені загальні схеми протипожежного водопостачання та обов'язки насосів. На пожежній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинно бути вказане їхнє призначення.
11.3.3. Електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця і утримуватися у постійній експлуатаційній готовності.
11.3.4. Пожежні крани повинні бути опломбовані, а ящики внутрішніх пожежних кранів - пофарбовані згідно з вимогами нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів у сфері пожежної безпеки.
( Пункт 11.3.4 глави 11.3 розділу 11 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
11.3.5. Щорічно представник органів пожежної охорони разом з представником споживача проводять огляд протипожежних пристроїв будинку та два рази на рік - перевірку дії пожежних кранів згідно з вимогами нормативно-правових актів у сфері пожежної безпеки.
( Пункт 11.3.5 глави 11.3 розділу 11 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
11.3.6. Підготовка внутрішніх протипожежних систем будинків до роботи в зимовий період виконується споживачем. До початку зимового періоду споживач зобов'язаний:
у холодних приміщеннях, де проходять протипожежні трубопроводи, виконати їх теплову ізоляцію, засклити вікна, відремонтувати двері та забезпечити їх щільне зачинення;
забезпечити ремонт дверей та справну роботу систем опалення на сходових клітинах, де проходять протипожежні трубопроводи та розташовані пожежні крани, а там, де опалення відсутнє, - виконати необхідну теплову ізоляцію.
11.3.7. За непідготовленістю протипожежних пристроїв будинків і споруд до зими, що спричинилося до їх замерзання та виходу з ладу, відповідальність несе споживач (власник будівлі).
11.3.8. Системи внутрішнього пожежогасіння промислових підприємств та громадських споруд експлуатуються згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697.
( Пункт 11.3.8 глави 11.3 розділу 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
11.4. Системи внутрішньої каналізації.
11.4.1. Строки усунення несправностей у системах внутрішньої каналізації встановлені такі:
аварійні витоки на підлогу з причини засмічення стояків або випусків - негайно;
засмічення каналізації, несправності фекальних і дренажних насосів - одна доба;
розгерметизація стиків, що призводить до витоків і появи неприємних запахів, - до 3 діб;
засмічення вентиляційних стояків - до 3 діб після повідомлення або виявлення під час огляду.
11.4.2. У процесі технічного обслуговування систем внутрішньої каналізації необхідно виконувати огляд і профілактичне обслуговування один раз на квартал.
При цьому виконують такі роботи: прочищення сифонів та внутрішньої каналізаційної мережі з перевіркою їх дії, укріплення санітарно-технічних приладів, усунення витоків стічних вод через нещільності з'єднань, усунення витоків із змивного бачка та його регулювання. У разі необхідності проводять також заміну пошкоджених фасонних частин, ділянок трубопроводів, сифонів, огляд, ремонт і герметизацію випусків, укріплення і прочищення вентиляційної частини стояків та каналізаційних випусків.
12. Каналізаційні мережі
12.1. Завдання технічної експлуатації каналізаційних мереж.
12.1.1. Каналізаційна мережа повинна забезпечити безперебійне і надійне приймання та відведення стічних вод з території населеного пункту до місця їх очищення та використання в різних цілях.
12.1.2. Завданнями технічної експлуатації каналізаційної мережі є:
нагляд за станом і збереженням мережі, пристроїв та обладнання на ній; технічне утримання мережі, ліквідація засмічень, затоплень;
поточний і капітальний ремонти, ліквідація аварій;
контроль і нагляд за експлуатацією каналізаційних мереж і споруд споживачів;
нагляд за будівництвом та приймання в експлуатацію нових ліній мережі, споруд на ній і споживацьких приєднань;
ведення технічної документації та звітності;
вивчення мережі, складання перспективних планів реконструкції та розвитку мережі.
12.1.3. Роботи з технічної експлуатації каналізаційної мережі покладаються на служби, які залежно від довжини мережі і обсягів робіт можуть бути створені як ділянки і служба мережі, а у великих містах - як самостійні виробничі підприємства з експлуатації каналізаційних мереж з поділом на районні експлуатаційні ділянки каналізаційних мереж.
12.1.4. Районування каналізаційних мереж проводять в розрахунку, щоб довжина мережі району не перевищувала 250-300 км, а відстань до найвіддаленішої точки була не більше 10 км.
12.2. Нагляд за станом каналізаційної мережі.
12.2.1. Технічне обслуговування мережі передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляди мережі і споруд на ній: дюкерних і з'єднувальних камер, колодязів, напірних і самоплинних трубопроводів (колекторів), аварійних випусків, естакад і водопропускних труб під каналізаційними трубопроводами тощо.
12.2.2. Зовнішній огляд мереж виконують не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі.
При зовнішньому огляді опускання людей а колодязі не дозволяється.
12.2.3. Під час обходів і оглядів трас ліній мережі перевіряють:
стан координатних табличок;
зовнішній стан колодязів, наявність кришок, цілісність люків, кришок, горловин, скоб і драбин шляхом відчинення кришок колодязів з їх очищенням;
ступінь наповнення труб, наявність підпору (затоплень), засмічень та інших порушень, які видно з поверхні землі;
присутність газів у колодязях (за показаннями приладів або за запахом);
наявність просідання грунту на трасі ліній або поблизу колодязів;
наявність завалів на трасі мережі і на колодязях, розриття по трасі, а також недозволених робіт з улаштування приєднань до мережі;
наявність скиду поверхневих або інших вод до каналізаційної мережі.
12.2.4. Зовнішній обхід мережі виконує експлуатаційна бригада, яка проводить огляд за суворо визначеними маршрутами. Кожній бригаді (два працівника) щодня видають наряд обходу. До роботи допускаються працівники, які пройшли перевірку знань правил з експлуатації мереж та техніки безпеки.
12.2.5. Бригада повинна мати таке оснащення: лом, гачок, лопату, огороджувальний знак, акумуляторний ліхтер, складну рейку або жердину, дзеркало, аптечку, схематичне креслення мережі, що оглядається, комплект засобів з техніки безпеки, а також журнал, до якого заносяться результати огляду.
12.2.6. Технічний огляд внутрішнього стану каналізаційної мережі, пристроїв і споруд на ній виконують з періодичністю:
для оглядових колодязів і аварійних випусків - один раз на рік;
для камер, естакад і переходів - один раз на квартал;
для колекторів і каналів - один раз на два роки.
Каналізаційні колектори, що відводять стоки в кількості більше 3000 л/с, повинні оглядатися кожні півроку, а ті, що відводять стоки у кількості 1000-3000 л/с, -щорічно.
12.2.7. Під час технічного огляду колодязів обстежують стіни, горловини, лотки, вхідні та вихідні труби: перевіряють цілісність скоб, драбин, люків і кришок: очищують від бруду полиці і лотки, а також перевіряють винесення піску з труб до колодязя.
Водночас перевіряють прямолінійність труб за допомогою дзеркала. У процесі технічного огляду аварійних випусків перевіряють наявність пломб.
12.2.8. Під час технічного огляду камер і шахт, окрім робіт, перелічених в п.12.2.7 цих Правил, повинна проводитися:
перевірка гідравлічних умов роботи камер;
перевірка, регулювання і профілактичне обслуговування встановленої в камері арматури (засувок, решіток тощо).
12.2.9. Технічний огляд самоплинних колекторів і каналів діаметрами 1,5 м і більше здійснюється шляхом проходу по них за умови повного або часткового припинення подачі стічної води.
Під час огляду цих споруд треба звертати увагу на: дефекти і пошкодження їх конструкцій;
зміну геометричної форми перерізу;
наявність раковин, тріщин, наскрізних отворів, пустот за межами облицювання;
корозію бетону, арматури;
випадання окремих шматків бетону;
просідання окремих ділянок.
Бригада для огляду шахт і колодязів на великих колекторах повинна скидатись не менше ніж з 4 працівників (три працівники і один інженерно-технічний працівник).
Склад бригади та її ланок для внутрішнього огляду великих колекторів повинен затверджуватись головним інженером виробника. При цьому треба виходити з такого приблизного складу ланок:
три працівники (у т.ч. один інженерно-технічний) рухаються по колектору;
по два працівники (разом чотири) перебувають на поверхні поблизу шахт (колодязів) на кінцях ділянки, що оглядається;
два інженерно-технічні працівники (один з яких - керівник робіт) перебувають на кінцях ділянки колектора, що оглядається.
12.2.10. Працівники служби експлуатації, що займаються оглядом шахт, колодязів, каналізаційних колекторів та інших підземних споруд, повинні бути обізнані з правилами робіт під землею, мати спеціальне оснащення та інструмент віднесені в питаннях оплати праці до працівників та інженерно-технічних працівників, що будують підземні каналізаційні колектори. Інженерно-технічні працівники повинні мати гірничо-технічну освіту.
12.2.11. Огляд шахт, колекторних тунелей та інших підземних споруд каналізації повинен здійснюватися згідно з чинними Правилами техніки безпеки..., місцевими інструкціями, наказами та іншими нормативними і керівними документами. Бригада, що виконує технічне обстеження мереж, повинна обов'язково пройти інструктаж з техніки безпеки.
12.2.12. Результати огляду шахт, каналізаційних колекторів і споруд на них повинні оформлятися актами, відомостями дефектів із зазначенням заходів з усунення дефектів і строків виконання робіт.
Акти технічного огляду повинні затверджуватися керівництвом виробника з оформленням наказу про необхідні дії.
12.2.13. Технічний огляд напірних колекторів полягає у перевірці дії та регулюванні вантузів, засувок і випусків.
12.2.14. Бригада з технічного огляду мережі, окрім оснащення, переліченого в п.12.2.5 цих Правил повинна бути додатково оснащена засобами індивідуального та колективного захисту згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації систем водопровідно-каналізаційного господарства.
12.2.15. Під час виконання зовнішнього і технічного оглядів на проїзній частині необхідно обов'язково встановлювати огороджувальні знаки для попередження наїзду транспорту на працюючих.
12.2.16. Під час підготовки до експлуатації мережі в паводковий період необхідно виконати:
обстеження внутрішніх систем каналізації в будинках, що перебувають у зоні можливого затоплення, і вжити попереджувальних заходів проти затоплення через каналізаційну мережу;
обстеження аварійних випусків, дюкерів і водопропускних труб;
герметизацію (встановлення на повсть) кришок на каналізаційних колодязях, що перебувають у зоні можливого затоплення;
перевірку справності відкачувальних механізмів;
розробку графіка цілодобового чергування на період паводка в найбільш небезпечних районах можливого затоплення.
12.2.17. За 4-5 діб перед паводком усі аварійні випуски повинні бути перевірені і закриті, про що треба сповістити структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а кришки каналізаційних колодязів встановлені на повсть.
( Пункт 12.2.17 глави 12.2 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
12.2.18. На час паводка призначають цілодобове чергування відповідальних осіб і аварійних бригад, очищених засобами для відкачування води.
12.2.19. Під час весняного паводка слід посилити спостереження за каналізаційною мережею і не допускати скидів до неї талих вод, сміття, снігу і сколотого льоду.
12.3. Поточний і капітальний ремонти. Ліквідація аварій.
12.3.1. На підставі даних зовнішнього і технічного оглядів каналізаційної мережі складають дефектні відомості, розробляють проектно-кошторисну документацію і проводять поточний і капітальний ремонти.
12.3.2. До поточного ремонту мереж входять:
профілактичні заходи: промивання і прочищання ліній, очищення колодязів (камер) від забруднень тощо;
ремонтні роботи: заміна люків, верхніх і нижніх кришок, встановлення скоб, заміна драбин, ремонт горловин колодязів, піднімання і опускання люків, обслуговування і регулювання засувок, вантузів, шиберів тощо.
12.3.3. Профілактичне прочищення мережі проводять за планом з періодичністю, яка встановлюється з урахуванням місцевих умов. Для мережі діаметрами до 500 мм включно періодичність прочистки - не рідше одного разу на рік.
Профілактичне прочищення мережі виконують по басейнах: спочатку бічні лінії, а потім - магістральні, починаючи з верхів'я.
12.3.4. Прочищення мережі здійснюють при діаметрах труб:
до 200 мм - промиванням водою з водопровідної мережі або шляхом накопичення стічної води в колодязях та її раптового скиду;
до 500 мм - за допомогою гумових куль, дисків та інших снарядів з діаметрами на 50-100 мм меншими за діаметр труби;
500-1600 мм - за допомогою різноманітних куль, дисків та інших снарядів з діаметрами на 100-250 мм меншими за діаметр труби;
більше 1500 мм - за допомогою різноманітних снарядів з діаметрами на 250-500 мм меншими за діаметр труби, в окремих випадках з доступом працівників у колектор і прочищенням вручну.
12.3.5. Прочищення каналізаційної мережі гідродінамічними каналоочисними машинами, дисками, м'ячами, ціліндрами, йоржами, іншим знаряддям і пристроями виконують згідно з інструкціями, розробленими на основі цих Правил, інструкціями заводів-виробників з урахуванням місцевих умов.
12.3.6. Прочищення дюкерів проводять періодично залежно від гідравлічних режимів їх роботи, промиванням водою або пропусканням льодових куль. Дюкери довжиною до 100 м можуть прочищуватися гумовим м'ячем, прив'язаним до тросу.
12.3.7. Промивання мережі ведуть з колодязів або спеціальних промивних камер, які мають запірні пристрої та дозволяють накопичувати стічну воду і забезпечують її залпову подачу в трубопровід.
12.3.8. Роботи з поточного ремонту виконуються силами служби експлуатації мережі. Чисельність і кваліфікаційний склад бригад затверджує головний інженер виробника за поданням служби експлуатації мережі.
12.3.9. До капітального ремонту мережі належать роботи із:
спорудження нових або повної чи часткової реконструкції колодязів (камер);
перекладки окремих ділянок ліній з повною чи частковою заміною труб;
заміни засувок, шиберів, вантузів або їх зношених частин;
ремонту окремих споруд, пристроїв, устаткування.
12.3.10. Роботи з капітального ремонту, як правило, повинні виконуватися згідно з проектно-кошторисною документацією спеціалізованими будівельними організаціями. Для виконання нескладних робіт можуть залучатися працівники служби експлуатації.
Склад і кваліфікація працівників для проведення капітального ремонту повинні бути визначені в проекті виконання робіт.
12.3.11. Аваріями на каналізаційних мережах вважаються раптові руйнування або закупорення труб і споруд на мережі, які призводять до припинення відведення стічних вод і підтоплення (з виливом стічних вод на поверхню) і викликають необхідність розкопування трубопроводу.
12.3.12. Аварії на мережах і місцеві підтоплення, викликані засміченням труб, які перешкоджають нормальній експлуатації мережі, підлягають негайній ліквідації.
12.3.13. У разі виникнення аварії або підтоплення на мережі необхідно вжити термінових заходів для забезпечення:
відведення стічних вод перекачуванням в обхід пошкодженої ділянки або через аварійний випуск з повідомленням про це структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і структурних підрозділів органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища;
( Абзац другий пункту 12.3.13 глави 12.3 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
відключення пошкодженої ділянки, а також мережі підвальних приміщень будинків, які перебувають під загрозою затоплення, шляхом закриття засувок або встановлення пробок.
12.3.14. Роботи з аварійного ремонту на каналізаційній мережі виконують аварійно-ремонтні бригади або експлуатаційний персонал служби мережі залежно від структури виробника.
12.3.15. Аварії та випадки підтоплення реєструються у спеціальному журналі. Про них негайно повідомляють структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а при виливах стічних вод у водойми - структурні підрозділи органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища.
( Пункт 12.3.15 глави 12.3 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
12.4. Нагляд за експлуатацією мереж і споруд споживачів. Приймання стічних вод підприємств.
12.4.1. Нагляд за експлуатацією систем водопостачання та водовідведення споживачів, локальних очисних споруд виробник повинен здійснювати згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
( Абзац перший пункту 12.4.1 глави 12.4 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
Для здійснення цього нагляду в складі виробника організовується спеціальна інспекція з контролю за скидом стічних вод підприємствами (інспекція промислового водовідведення).
12.4.2. Інспекція промислового водовідведення у своїй діяльності керується Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465, державними будівельними нормами ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
( Пункт 12.4.2 глави 12.4 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )( Пункт 12.4.3 глави 12.4 розділу 12 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
12.4.3. Діяльність інспекції промислового водовідведення повинна забезпечувати ефективний контроль за виконанням договірних умов скиду стічних вод підприємств і організацій як за кількісними, так і за якісними показниками, попередження можливості залпових скидів концентрованих розчинів шкідливих речовин, вчасне виявлення порушень і застосування економічних та адміністративних санкцій до порушників.
12.4.4. Контроль за витратою і якістю стічних вод усіх підприємств-споживачів здійснюється не рідше одного разу на три місяці.
Результати контролю заносяться до спеціальних картотек (журналів) або у довгострокову пам'ять ЕОМ і зберігаються.
12.4.5. Інспекція промислового водовідведення разом із структурними підрозділами органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій повинна систематично проводити з підприємствами роботу, спрямовану на раціональне використання природних ресурсів, максимальне скорочення скиду виробничих стічних вод за рахунок застосування раціональних технологій, зворотного і повторного використання води, вилучення зі стічних вод цінних речовин тощо.
( Абзац перший пункту 12.4.5 глави 12.4 розділу 12 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
Інспекція розробляє вимоги до локальних очисних споруд підприємств, оснащення систем каналізації споживачів та до якості стічних вод, які приймаються в міську каналізацію, і контролює виконання цих вимог.
12.4.6. Споживачі зобов'язані:
забезпечити надійну роботу всіх каналізаційних споруд, які перебувають у нього на балансі, не допускати витоків стічних вод;
вчасно знешкоджувати (або утилізувати) і вивозити осади з локальних очисних споруд;
забезпечувати можливість проведення працівниками інспекції промислового водовідведення у будь-який час доби контрольних перевірок споруд і дотримання встановлених правил.
У системах каналізації споживачів не допускається об'єднання виробничих стічних вод, взаємодія яких може призвести до утворення емульсій, отруйних або вибухонебезпечних газів, а також значної кількості нерозчинних речовин.
12.4.7. У разі невиконання підприємством вимог до улаштування каналізаційної мережі, локальних очисних споруд, обмежень або заходів щодо нормалізації якості та режиму скиду стічних вод, а також невчасної оплати ними послуг каналізації виробник має право обмежити об'єм або заборонити скид стічних вод, а у випадку невиконання цієї заборони при загрозі виходу з ладу мереж та споруд - відключити підприємство від каналізаційної мережі, а також розірвати договір на приймання стічних вод у каналізацію.
12.5. Нагляд за будівництвом і прийманням в експлуатацію.
12.5.1. Технічний нагляд за будівництвом здійснюють незалежно від вартості об'єкта. Для проведення нагляду в кошторисі на будівництво передбачаються відповідні кошти.
12.5.2. Представник виробника, який здійснює технічний нагляд, має право і зобов'язаний:
припинити роботи і вимагати переробки у разі виявлення дефектів, низької якості робіт, відхилень від проекту та технічних умов;
вносити зміни до проекту за узгодженням з проектною організацією, замовником та інспекцією, яка затвердила проект;
брати участь у приймальних комісіях;
брати участь у прийманні захованих робіт.
( Пункт 12.5.3 глави 12.5 розділу 12 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
12.5.3. Будівельна організація повинна представити приймальні комісії документи згідно з переліком п.2.6.6 цих Правил.
12.5.4. Приймальна комісія перевіряє відповідність документів в натурі шляхом оглядів, обмірювання, контрольного шурфування, нівелювання та опитування осіб, які здійснювали будівництво і технічний нагляд. Після закінчення роботи комісії акт приймання з усіма матеріалами передається до виробника.
12.5.5. Перед здачею трубопроводу комісії представники технічного нагляду, будівельної організації і замовника оглядають його. Огляду підлягають усі камери і колодязі, випуски і водостоки. Під час обходу траси встановлюють виконання робіт з благоустрою, необхідного для експлуатації.
Перед здачею в експлуатацію трубопроводів діаметром 900 мм і більше представники будівельної організації та технічного нагляду оглядають труби зсередини, проходячи по них.
12.5.6. Приймання каналізаційної мережі супроводжується інструментальною перевіркою відміток лотків у колодязях (нівелюванням) і прямолінійності ділянок (за допомогою дзеркала). У трубопроводі круглого перерізу відображення в дзеркалі повинно мати правильну форму. Відхилення від форми круга по горизонталі допускається не більш ніж на 1/4 діаметра, але не більш ніж на 50 мм в кожний бік, по вертикалі відхилення не допускається.
12.5.7. Збудований трубопровід піддають гідравлічному випробуванню на герметичність згідно з вимогами нормативно-технічних документів у сфері будівництва, монтажу та контролю якості трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та каналізації.
( Пункт 12.5.7 глави 12.5 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
12.5.8. Нові трубопроводи повинні бути занесені на планшети, що зберігаються в технічному відділі, а також на оперативні схеми, які перебувають у диспетчерському пункті, із зазначенням колодязів (камер) і призначенням відповідних реєстраційних номерів. На нові трубопроводи повинні бути заведені паспорти.
12.5.9. Для вирішення питання про приєднання до системи каналізаційної мережі замовник зобов'язаний до складання завдання на проектування одержати від виробника технічні умови на приєднання. Технічні умови видаються виробником згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
( Пункт 12.5.9 глави 12.5 розділу 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
12.5.10. Під час погодження проекту каналізації виробник повинен перевірити його відповідність виданим технічним умовам, цих Правилам, Будівельним нормам і правилам та іншим нормативним документам.
( Пункт 12.5.11 глави 12.5 розділу 12 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 302 від 27.11.2015 )
12.5.11. Для нагляду за здійсненням приєднання між замовником і виробником укладається договір.
12.6. Технічна документація.
12.6.1. Служба експлуатації каналізаційних мереж повинна мати і зберігати додатково до вимог п.2.6 цих Правил таку технічну документацію;
виконавчі креслення усіх підземних мереж і споруд каналізації з координатною прив'язкою;
звіт інженерно-геологічної розвідки;
плани ліквідації аварій на колекторах і книгу ознайомлення з ними відповідних працівників;
акти комісій з розслідування аварій;
графіки оглядів каналізаційних мереж;
акти технічних оглядів;
графіки виконання поточних і планово-попереджувальних ремонтів;
проекти виконання робіт з капітального ремонту мережі;
акти захованих робіт;
книгу розпоряджень з відмітками про їх виконання;
паспорти водного господарства або екологічні паспорти підприємств з даними про склад водопровідно-каналізаційних споруд і мереж споживача, кількість і якісний склад стічних вод, режими їх надходження в комунальну каналізацію тощо.
12.6.2. Служба експлуатації каналізаційних мереж повинна щорічно складати технічні звіти про результати роботи каналізаційної мережі. Ці звіти повинні охоплювати усі види робіт, достовірно відображати стан господарства каналізаційних мереж та бути основою для розробки перспективних планів розвитку мережі.
13. Очисні споруди каналізації
13.1. Основні завдання експлуатації очисних споруд каналізації.
13.1.1. основними завданнями експлуатації очисних споруд каналізації є:
захист відкритих водойм від забруднення стічними водами, забезпечення очищення стічних вод і обробки осадів, їх відведення від очисних споруд згідно із затвердженим проектом, Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднення, вимогами структурних підрозділів органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища; структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
