Вихлопні трубопроводи від колектора до глушника повинні мати мінімальне число колін і згинів.
10.5.9. Цілісність і справність теплової ізоляції вихлопних трубопроводів у межах машзалу повинна регулярно контролюватися. На вихлопних трубопроводах, які охолоджуються водою, теплова ізоляція не обов'язкова.
10.5.10. У місцях дотикання займистих будівельних конструкцій будівлі електростанції до вихлопних труб необхідно виконувати такі протипожежні заходи:
- на горищі й стінах навколо прохідної вихлопної труби незалежно від наявності теплоізоляції слід обладнати негорючі кладки на віддалі не менше 0,5 м від стінки вихлопної труби, дерев'яні конструкції на віддалі до 1 м повинні оброблятися вогнезахисними сумішами;
- в даху біля виходу вихлопної труби необхідно зробити кладку з вогнетривких матеріалів на ширину не менше 0,5 м від труби;
- вихлопна труба повинна мати висоту не менше 2 м над дахом;
- при горизонтальному розміщенні вихлопної труби її кінець слід вивести в бетонний або цегляний глушник (приямок), розташований за межами будинку, глушник треба періодично очищати від відкладень.
10.5.11. При експлуатації ДЕС необхідно встановити регулярний контроль за кріпленням та ущільненням колектора біля блока агрегату та вихлопної труби.
10.5.12. При експлуатації агрегатів забороняється:
- вливати в циліндри й клапани легкозаймисті рідини для полегшення пуску двигунів;
- заправляти паливний бак у час роботи агрегату, а також при гарячому двигуні й вихлопній трубі;
- розігрівати в приміщенні трубопроводи, арматуру та обладнання з допомогою відкритого вогню (паяльних ламп, факелів та ін.);
- сушити спецодяг на нагрітих частинах обладнання;
- захаращувати проходи виробничих приміщень і виходи з будинку, а також зберігати обладнання та інші матеріали поза спеціальними приміщеннями електростанції.
10.5.13. Агрегат повинен бути негайно зупинений у таких випадках:
- поява прогресуючих стуків і шумів у циліндрах або підшипниках;
- поява диму з підшипників або картера, а також запаху горілого масла;
- припинення живлення водою системи охолодження або поява пари з вихлопної труби;
- вихід з ладу регулятора частоти обертання і поява помпажу;
- поява хлопків у глушнику;
- виліт іскор з глушника;
- відсутність або неякісне змащення частин, що труться;
- розрив паливопроводів або маслопроводів агрегату;
- пожежа в приміщенні, яка загрожує агрегату й персоналу.
10.5.14. Особливої уваги потребує щільність з'єднань системи живлення і змащування агрегату. У разі потреби слід терміново вживати заходів щодо усунення дефектів ущільнення.
10.5.15. Приміщення електростанції слід утримувати в чистоті. Пролиті паливо-мастильні матеріали необхідно негайно прибирати. Використані ганчірки слід зберігати в закритих металевих ящиках ємністю не більше 0,5 куб.м і в кінці робочої зміни виносити у спеціально відведене місце. Забороняється зберігати в приміщеннях порожні бочки з-під нафтопродуктів.
11. Розподільні пристрої
11.1. Розподільні пристрої електричних станцій і підстанцій
11.1.1. Електроустановки розподільних пристроїв електричних станцій і підстанцій мають відповідати вимогам ПУЭ, ПТЭ та Правилам безпечної експлуатації електроустановок, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 09.01.98 N 4, зареєстрованим Мін'юстом України 10.02.98 за N 93/2533, та іншим нормативним документам.
11.1.2. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані з зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.
11.1.3. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів має здійснюватись за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (болтових, гвинтових).
Місця з'єднання жил проводів і кабелів повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен не перебільшувати струму втрат ізоляції цілих жил проводів і кабелів.
11.1.4. Кабельні споруди і конструкції, на які укладають кабелі, повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.
11.1.5. Усе електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, розподільних щитів, щитів управління) підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог ПУЭ.
11.1.6. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд 1-ї та 2-ї категорій захисту від блискавки - щороку, для 3-ї категорії - не менше 1 разу в 3 роки зі складанням акта, в якому вказуються виявлені дефекти. Всі виявлені дефекти у пристроях захисту від блискавок підлягають негайному усуненню.
11.1.7. Приміщення закритих розподільних пристроїв (ЗРП) повинні зберігатись у чистоті.
11.1.8. Забороняється в приміщеннях і корпусах ЗРП упорядковувати комори й інші підсобні та допоміжні споруди, що не відносяться до розподільного пристрою, а також зберігати електротехнічне обладнання, матеріали, запасні частини, ємності з горючими рідинами, та балони з різноманітними газами.
11.1.9. Для очищення електротехнічного обладнання від бруду й відкладень повинні використовуватись, як правило, пожежобезпечні мийні сполуки й препарати. У виняткових випадках при неможливості з технічних причин використовувати спеціальні мийні засоби допускається застосування горючих рідин (розчинники, бензин і т.п.) у кількостях, що не перевищують разове використання - до 1 літра.
11.1.10. При застосуванні горючих рідин необхідно використовувати лише тару, що закривається, із матеріалу, який не б'ється.
11.1.11. Зварювальні й інші вогненебезпечні роботи в ЗРП дозволяється проводити тільки на обладнанні, яке не можна виносити, попередньо виконавши необхідні протипожежні заходи згідно з розділом 12.2 Правил.
11.1.12. Кабельні канали ЗРП і наземні кабельні лотки відкритих розподільних пристроїв (ВРП) необхідно утримувати постійно закритими негорючими плитами. Місця підводу кабелів до комірок ЗРП і до інших споруд повинні мати негорюче ущільнення вогнестійкістю не менше 0,75 години.
11.1.13. Наземні кабельні лотки ВРП повинні мати вогнестійке ущільнення в місцях проходу кабелів з кабельних споруд у ці лотки, а також у місцях розгалуження на території ВРП.
Негорючі ущільнення повинні виконуватись у кабельних каналах у місцях їхнього проходу з одного приміщення в друге, а також у місцях розгалуження каналу і через кожні 50 м протягом усієї довжини.
Місця ущільнення кабельних лотків і каналів позначаються нанесенням на лотки червоних смуг. При потребі робляться пояснювальні написи.
11.1.14. У кабельних лотках і каналах допускається використання поясів із піску довжиною не менше 0,3 м.
11.1.15. На території ВРП необхідно періодично скошувати й прибирати траву. Забороняється випалювати суху траву на території об'єкта і прилеглих до огорожі площадках.
11.1.16. Дозволяється на окремих участках території ВРП мати декоративний чагарник або низькорослі дерева листяних порід, у тому числі фруктові, якщо вони не заважають загальному огляду території, а відстань між деревами і струмопровідними частинами виключає можливість електричного перекриття у відповідності з вимогами ПУЭ. За деревами необхідно організувати агрономічний догляд.
11.1.17. На електричних станціях і підстанціях з постійним персоналом первинні засоби пожежогасіння у приміщеннях ЗРП повинні розміщуватись біля входу. При розподілі ЗРП на секції, пости пожежогасіння слід розміщувати в тамбурах або на площадках сходових кліток.
У РП мають бути визначені місця зберігання захисних засобів для пожежних підрозділів у час ліквідації пожежі. Застосування цих засобів з іншою метою не допускається.
11.1.18. На території ВРП первинні засоби пожежогасіння розміщують на спеціальних постах у зручному для персоналу місці (в приміщеннях щитів, у тамбурах камер і т.п.).
Пояснювальні знаки й написи, що вказують місцезнаходження засобів пожежогасіння, повинні мати місце на стежках обходу території ВРП.
11.1.19. У місцях розміщення ВРП пересувної пожежної техніки (відповідно до оперативного плану пожежогасіння) визначаються і обладнуються місця заземлення.
11.1.20. Компресорні приміщення слід підтримувати в чистоті. Матеріал для витирання обладнання повинен зберігатись у спеціальних металевих ящиках, що закриваються, ємністю не більше 0,5 куб.м.
Дозволяється безпосередньо в приміщенні зберігати добовий запас масла для змащування обладнання у закритій тарі, що не б'ється (металевій, пластиковій).
11.1.21. Проїзні дороги на території підстанцій і до вододжерел мають утримуватися в справному стані, а в зимовий період регулярно очищатись від снігу й льоду.
11.2. Кабельне господарство
11.2.1. До кабельного господарства електричних станцій і підстанцій відносяться усі кабельні споруди (поверхи, тунелі, шахти, канали, галереї, естакади), а також кабельні лінії, закриті в спеціальні металеві короби або відкрито прокладені по спеціальних кабельних конструкціях.
Наказом керівника підприємства кабельне господарство цілком або по окремих дільницях необхідно закріпити за відповідними цехами для забезпечення надійної експлуатації кабельних ліній і проведення необхідних будівельно-монтажних, ремонтних робіт і протипожежних заходів.
11.2.2. Усі кабельні споруди слід регулярно оглядати згідно з графіком, затвердженим начальником відповідного цеху (підрозділу).
Результати огляду та виявлені недоліки обов'язково заносяться в оперативний журнал, журнал дефектів чи неполадок устаткування.
При виявленні порушень ущільнення кабельних ліній, що проходять через перегородки, перекриття, інші будівельні конструкції треба негайно вживати заходів до їх відновлення.
11.2.3. Кабельні споруди повинні утримуватись у чистоті.
Забороняється улаштування будь-яких комор, майстерень, а також зберігання матеріалів й обладнання, в тому числі невикористаних кабельних виробів.
11.2.4. При виявленні попадання в кабельні споруди води і пари, пилу з твердого палива, масла, мазуту або інших горючих рідин, а також їх водяних емульсій негайно слід вживати заходів щодо запобігання подальшому їх надходженню.
Для вилучення із кабельних споруд води, масла, мазуту, інших горючих рідин і пилу необхідно організувати аварійні роботи.
11.2.5. Усі кабельні приміщення відносяться до приміщень, що не обслуговуються постійно персоналом, а тому мають бути постійно закритими.
Забороняється допуск осіб для обслуговування кабельних споруд або роботи в них без погодження з начальником зміни електричної станції (з черговим підстанції або начальником цеху).
Допуск ремонтного персоналу, будівельно-монтажних і налагоджувальних організацій дозволяється тільки за наявності наряду на виконання робіт і особи-спостерігача із числа працівників підприємства, що добре знають схему кабельних споруд.
Обстеження кабельних споруд представниками контрольних організацій проводиться тільки за наявності супровідної посадової особи з відповідного цеху з обов'язковим повідомленням начальника зміни станції (чергового підстанції).
Особи, які допущені для роботи або обстеження кабельних споруд, повинні мати електричні індивідуальні ліхтарі із розрахунку один ліхтар на групу (бригаду) не більше 5 чол.
11.2.6. У кабельних спорудах не ближче ніж через кожні 50 м повинні бути установлені вказівки до найближчого виходу.
На двері секційних перегородок необхідно нанести покажчики (схема) руху до ближнього виходу. Біля вихідних люків із кабельних споруд слід встановити сходи так, щоб вони не заважали проходу тунелем (поверхом).
11.2.7. Автоматичні установки пожежогасіння кабельних споруд експлуатуються з урахуванням вимог розділу 14 цих Правил.
На період перебування в кабельних спорудах персоналу (при обході, ремонтних роботах і т.п.) запуск установок пожежогасіння з конкретного напрямку повинен переводитись на дистанційне управління, а після виходу персоналу знову встановлюватись на автоматичний режим. Про зміни режиму роботи установки пожежогасіння слід робити запис в оперативний журнал.
Ремонт автоматичних стаціонарних установок пожежогасіння кабельних споруд повинен проводитись у найкоротший строк.
11.2.8. Гідроізоляція й дренажні устаткування кабельних споруд, що забезпечують відвід або автоматичну відкачку води, повинні постійно перебувати в справному стані.
Робота дренажних пристроїв має перевірятись не менше одного разу на квартал із відповідним записом в оперативному журналі начальника зміни цеху. Виявлені недоліки фіксуються в журналі дефектів обладнання.
11.2.9. Забороняється прокладка броньованих кабелів усередині приміщень і в кабельних спорудах без зняття горючого шару.
11.2.10. При виявленні пошкодження зовнішньої пластикової оболонки (шлангів) кабелів слід вжити термінових заходів для їх ремонту або заміни пошкодженої ділянки.
11.2.11. Двері секційних перегородок кабельних споруд повинні бути самозакривними, відчинятися в бік ближнього виходу й мати щільний притвір.
При експлуатації кабельних споруд вони знаходяться і фіксуються в закритому положенні.
Допускається за умови вентиляції кабельних приміщень тримати двері у відкритому положенні, при цьому вони повинні автоматично зачинятись від імпульсу пожежної автоматики у відповідному відсіку споруди. Влаштування самозакривних дверей необхідно тримати у технічно справному стані.
11.2.12. Всі місця проходу кабелів через стіни, перегородки і перекриття ущільнюються для забезпечення вогнестійкості не менше 0,75 години. Ущільнення кабельних трас виконується із застосуванням тільки вогнестійких негорючих матеріалів, сполук.
11.2.13. При заміні або прокладанні нових кабелів відновлення вогнестійкого ущільнення кабельних трас проводиться безпосередньо після прокладання нового кабеля і до закриття наряду на роботи, що виконуються.
11.2.14. Виходи кабелів із прохідних металевих кабельних коробів, а також коробів подібних типів повинні виконуватись із застосуванням штуцерів, металевих рукавів або труб.
11.2.15. У металевих та інших коробах кабельні лінії слід розділяти перегородками і ущільнювати матеріалом вогнестійкістю не менше 0,75 години в таких місцях:
- при вході в інші кабельні споруди;
- на горизонтальних ділянках кабельних коробів через кожні 30 м, а також при розгалуженнях у інші короби головних потоків кабелів;
- на вертикальних ділянках кабельних коробів через кожні 20 м; крім того, при проходженні через перекриття такі вогнестійкі ущільнення додатково виконуються на кожній відмітці перекриття.
Місця ущільнення кабельних ліній, що прокладені в кабельних коробах, позначаються червоними смугами на зовнішніх стінах коробів, у разі потреби робляться пояснювальні написи.
11.2.16. У час експлуатації кабельних ліній не дозволяється їх перегрів вище допустимих норм від обладнання і джерел нагріву.
11.2.17. Кабельні споруди нових підприємств і підприємств, що розширюються, повинні прийматися в експлуатацію без недоробок, з оформленням відповідного акта приймання. Схема водопостачання і готовність установки пожежогасіння кабельних споруд до здачі її в постійну експлуатацію повинна забезпечувати необхідний тиск води, а також ручне управління запорною арматурою для забезпечення її роботи в цей період.
11.2.18. Забороняється приймати в експлуатацію кабельні споруди енергопідприємств без ущільнення проходу кабельних ліній через будівельні конструкції, без протипожежних перегородок, самозакривних дверей, дієздатних дренажних пристроїв, а також без автоматичних установок пожежогасіння й інших протипожежних заходів, передбачених проектом за діючими нормами й правилами.
11.2.19. Кабельні короби різних типів повинні закриватися швидкознімними кришками, а запорні пристрої повинні відчинятися без використання ключів та інших пристосувань.
11.2.20. Пил від твердого палива, що осів на кабельних трасах і в коробах (особливо в котельних і на трактах паливоподачі), слід прибирати за затвердженим графіком, але не менше одного разу в квартал залежно від здатності пилу до самозапалювання.
11.2.21. При проведенні реконструкції чи ремонту не рекомендується застосовувати кабелі із горючою поліетиленовою ізоляцією. При укладанні нових кабелів необхідно дотримуватися характеристик щодо непоширення горіння або вогнестійкості відповідно до діючого затвердженого переліку на ці кабелі.
11.2.22. Металеві оболонки кабелів і металеві поверхні, якими вони прокладаються, мають бути захищені негорючими антикорозійними покриттями.
11.2.23. У приміщеннях пристроїв підживлення маслонаповнених кабелів забороняється зберігати горючі та інші матеріали, що не відносяться до даної установки.
11.2.24. Кабельні канали й подвійні підлоги в розподільних пристроях та інших приміщеннях слід перекривати негорючими плитами, що знімаються. У приміщеннях автоматизованих систем управління трансформаторних підстанцій, щитів управління й інших приміщеннях з паркетними підлогами дерев'яні щити мають бути знизу захищені азбестом та оббиті бляхою чи іншим вогнезахисним матеріалом. Знімні негорючі плити й цілі щити повинні мати засоби для швидкого їх піднімання вручну.
11.2.25. У період реконструкції та ремонту забороняється прокладання через кабельні споруди будь-яких транзитних комунікацій і шинопроводів, а також використання металевих лотків із суцільним дном та коробів.
11.2.26. Прокладання силових кабелів у конструкціях, в каналах і лотках треба передбачати тільки однорядно, а контрольних кабелів - пошарово або пучками (відповідно до вимог ПУЭ) максимальним розміром у діаметрі не більше 100 мм, або в окремих чарунках спеціальних кабельних конструкцій розміром 100 х 100 мм.
11.2.27. Не допускається виконання пучків кабелів діаметром більше 100 мм. При проходженні пучків кабелів через перегородки, стіни й перекриття для ущільнення кабелів їх треба розкладати, як правило, в один шар, відокремлюючи один ряд від іншого негорючими матеріалами товщиною не менше 20 мм.
11.2.28. Не дозволяється експлуатація кабелів з пошкодженою або такою, що втратила в процесі експлуатації захисні властивості, ізоляцією.
11.2.29. Не дозволяється залишати під напругою кабелі з неізольованими струмопровідними жилами.
11.2.30. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито у конструкціях на ізоляторах, трасах, в лотках і т.ін., до місць відкритого зберігання горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.
11.3. Трансформатори власних потреб. Системи збудження генераторів, компенсаторів, власні потреби станцій, підстанцій
11.3.1. Для забезпечення пожежної безпеки маслонаповнених трансформаторів власних потреб необхідно постійно підтримувати в робочому стані маслозбірні пристрої і маслостоки.
11.3.2. Максимально допустима температура верхніх шарів масла цієї категорії трансформаторів повинна бути не більше 95 град.C, а перевищення температури масла над температурою навколишнього середовища - не більше 60 град.C.
11.3.3. У випадках автоматичного відключення трансформатора від захисту включення його в роботу можливе тільки після огляду й усунення виявлених недоліків.
Огляд трансформаторів власних потреб в електроустановках з постійним черговим персоналом повинен здійснюватися 1 раз на добу, без персоналу - 1 раз у місяць. Позачергові огляди необхідно проводити після аварійних відключень релейним захистом трансформаторів.
11.3.4. Виведення трансформатора власних потреб із експлуатації необхідно робити при виявленні:
- сильного нерівномірного шуму або потріскування у середині трансформатора;
- ненормального й постійного збільшення температури трансформатора при постійному навантаженні;
- викиду масла з розширювача або розрив діафрагми вихлопної труби;
- витікання масла з пониженням його рівня нижче рівня масломірного скла;
- різкого погіршення якості масла, що потребує повної його заміни.
11.3.5. У процесі експлуатації трансформатора треба періодично перевіряти наявність і укомплектованість первинних засобів пожежогасіння.
11.3.6. Автоматичні регулятори збудження (АРЗ) генераторів і синхронних компенсаторів повинні постійно бути включені в роботу. Відключення АРЗ допускається тільки для ремонту й перевірки.
11.3.7. Експлуатація генераторів допускається тільки на основному збудженні. В умовах експлуатації переводи з основного збудження на резервне і навпаки повинні виконуватися без відключення генераторів від мережі.
11.3.8. На всіх генераторах, оснащених автоматичним гасінням поля з розривом кола ротора, повинен бути встановлений і постійно перебувати в роботі спеціальний захист від перенапруги (розрядник і т.п.).
11.3.9. Резервні джерела масложивлення ущільнення генераторів з водневим охолодженням автоматично включаються у роботу при відключенні робочого джерела і при зменшенні тиску масла нижче встановленої граничної величини.
11.3.10. Турбогенератори й синхронні компенсатори з водневим охолодженням вводяться в експлуатацію із номінальним тиском водню.
11.3.11. Пристрої пожежогасіння генераторів і синхронних компенсаторів з повітряним охолодженням мають бути в постійній готовності до роботи, щоб забезпечити швидку подачу води в генератор чи компенсатор.
11.3.12. Власні потреби електричних станцій і підстанцій напругою 380 В повинні мати два незалежних джерела живлення.
11.3.13. Для відновлення живлення споживачів власних потреб необхідно передбачити пристрої автоматичного вводу резерву (АВР), які б забезпечували свою дію при зникненні напруги на шинах елементів, що живляться від них.
11.3.14. Пристрої АВР при відключенні вимикача робочого джерела живлення повинні включати вимикач резервного живлення, як правило, без додаткової витримки часу і однократно.
11.3.15. Схема пристрою АВР джерел живлення власних потреб станцій і підстанцій після включення резервного джерела живлення має зберігати можливість дії при відключенні інших робочих джерел живлення.
11.3.16. Не менше одного разу на місяць необхідно перевіряти надійність переведення пожежних насосів з основного живлення на резервне.
11.4. Приміщення акумуляторних батарей
11.4.1. На дверях приміщень акумуляторних батарей повинні бути відповідні написи, а також необхідні знаки безпеки, що вказують на заборону чи дозвіл.
11.4.2. При заміні чи в час ремонту нагрівальних пристроїв, світильників, електродвигунів, вентиляції та електропроводки в основних і допоміжних приміщеннях слід враховувати вимоги їх монтажу, установки й експлуатації у вибухонебезпечних зонах відповідно до ПУЭ.
11.4.3. У приміщеннях акумуляторних батарей слід регулярно перевіряти стан припливно-витяжної вентиляції, яка має блокуватись з зарядним пристроєм і забезпечувати нормальний режим роботи.
11.4.4. Підлоги й стелажі для улаштування стаціонарних акумуляторів виконуються відповідно вимог ПУЭ і технічних умов.
11.4.5. При реконструкції акумуляторної батареї її приміщення може опалюватись калориферним пристроєм, що розміщується поза цим приміщенням, з використанням пристрою проти занесення іскри через вентиляційні канали.
Трубопроводи парового або водяного опалення акумуляторних приміщень слід з'єднувати зварюванням.
Забороняється використання фланцевих з'єднань і установлення вентилів.
11.4.6. Ремонт та зберігання кислотних і лужних акумуляторів треба здійснювати у різних приміщеннях.
11.4.7. В акумуляторному приміщенні забір повітро-газового середовища для вентиляції необхідно виконувати як з верхньої, так і з нижньої його частини.
Якщо стеля має конструкції чи схил, що виступають, слід передбачити витяжку повітря відповідно з кожного відсіку або найвищої частини стелі.
11.4.8. За природного освітлення приміщень акумуляторних батарей скло вікон має бути матовим або покриватися білою фарбою, стійкою до агресивного середовища.
11.4.9. Робота з використанням паяльних ламп у приміщеннях акумуляторних батарей повинна виконуватись тільки після припинення зарядки батареї та за умови ретельного провітрювання й аналізу повітряного середовища.
11.4.10. Забороняється безпосередньо в приміщеннях акумуляторних батарей палити, зберігати кислоти й луги в кількості, що перевищує однозмінну потребу, залишати спецодяг, горючі матеріали й сторонні предмети.
12. Ремонт і реконструкція обладнання
12.1. Пожежна безпека при організації ремонту й реконструкції технологічного обладнання
12.1.1. Установлений протипожежний режим на енергетичному підприємстві є обов'язковим для персоналу підрядних, ремонтних, будівельно-монтажних і налагоджувальних організацій і повинен суворо виконуватися, за що посадові особи цих організацій несуть персональну відповідальність.
12.1.2. При передачі ремонтній, монтажній чи іншій організації на ремонт, реконструкцію або монтаж технологічного обладнання загальна відповідальність з керівництва підприємства (цеху) за протипожежний стан дільниці, де проводяться ці роботи, не знімається, окрім випадку, коли будова повністю передається підрядній організації для реконструкції.
12.1.3. Заходи й контроль за пожежною безпекою на ремонтних і будівельних площадках, а також при монтажних і налагоджувальних роботах визначаються керівництвом енергетичного підприємства (цеху) разом з організацією, яка проводить ці роботи. Площадки повинні бути огороджені й на них встановлені необхідні знаки безпеки.
12.1.4. При ремонтних роботах для обмивки і обезжирювання деталей технологічного обладнання, обмоток генераторів та електродвигунів застосовуються пожежобезпечні мийні засоби.
У виняткових випадках, при неможливості з технічних причин використовувати пожежобезпечні мийні засоби дозволяється застосовувати горючі рідини (бензин, розчинник та ін.) в кількостях, потрібних для разового використання, але не більше 1 л. При цьому необхідно вживати тільки закриту тару з матеріалу, що не б'ється.
12.1.5. При проведенні ремонтних робіт необхідно вжити таких заходів:
- забезпечити вільні проходи та проїзди, шляхи евакуації, а також проходи до засобів пожежогасіння;
- зварювальні й інші вогневі роботи проводяться тільки на обладнанні, яке не можна винести на постійний зварювальний пост;
- пролите масло й інші горючі речовини слід негайно прибирати;
- промаслене ганчір'я для обтирання необхідно зберігати в закритому металевому ящику, а після закінчення роботи треба винести (вивезти) з приміщення для утилізації.
12.1.6. На трактах паливоподачі (приводних і натяжних станціях, в галереях конвеєрів, вузлах пересипання палива, дробильних установках, бункерних галереях, бункерах сирого вугілля і пилу та ін.) до початку ремонтних робіт слід прибрати просипане вугілля, вугільний пил, інші горючі предмети.
12.1.7. Вулканізаційні роботи на конвеєрних стрічках повинні проводитися на виділених дільницях довжиною не менше 10 м уздовж конвеєрів з установкою на цих дільницях переносних негорючих щитів для огородження розташованого поруч обладнання. До початку робіт будівельні конструкції та обладнання повинні бути очищені від палива й пилу.
12.1.8. Розчинники і клей для склеювання конвеєрних стрічок застосовуються у такій кількості, яка необхідна для проведення разових робіт. Забороняється використовувати скляну тару для зберігання розчинників.
12.1.9. До початку ремонтних робіт на млинах, млинових і дуттьових вентиляторах і їхніх двигунах необхідно прибрати пролите масло і вугільний пил з підлоги та обладнання.
12.1.10. Під час ремонту обладнання деталі й матеріали слід розміщувати на ремонтних площадках, щоб не захаращувати основні проходи й проїзди транспорту в середині приміщень і під'їзди до них.
12.1.11. На котлах зводять інвентарні риштування, а дерев'яний настил просочують антипіренами. До початку розпалювання котлів усі риштування повинні бути розібрані й прибрані.
12.1.12. При регенерації масла на стаціонарно установлених або пересувних центрифугах повинен бути організований постійний нагляд чергового персоналу за їхньою роботою і температурою масла, яка повинна підвищуватися в межах, указаних у технічних умовах. Розлите в процесі очистки масло необхідно, не зволікаючи, прибрати.
Установку слід негайно відключати при появі протікання масла або наявності інших неполадок, які можуть призвести до пожежі чи її зруйнування. Місце проведення робіт, при роботах на пересувній центрифузі, має бути забезпечене первинними засобами пожежогасіння, якщо в радіусі 20 м відсутній постійний пост.
12.1.13. Злив масла з трансформаторів і реакторів (або їх заповнення) на ремонтній площадці в трансформаторній майстерні, на спеціальній або монтажній площадці в головному корпусі електростанцій повинен здійснюватися шляхом підключення переносних шлангів до централізованого розводу маслопроводів маслогосподарства. З цією метою використовуються спеціальні баки.
12.1.14. При сушінні трансформатора (реактора) методом індукційного підігріву з додатковим обігрівом дна бака необхідно:
- для утеплення бака застосовувати тільки азбестове полотно або інші негорючі матеріали;
- нагрівальні печі для встановлення під баком трансформатора (реактора) мають бути тільки закритого типу і встановлювати їх треба лише на негорючій основі;
- шланги для циркуляції масла використовувати тільки маслостійкі, забезпечити міцне з'єднання циркуляційних шлангів для попередження протікання масла;
- якщо в радіусі 20 м відсутній постійний пост із засобами пожежогасіння, то місце проведення робіт слід забезпечити первинними засобами пожежогасіння;
- на весь період проведення робіт установити чергування персоналу, попередньо проінструктованого щодо заходів, які необхідно вживати в час виникненні пожежі.
12.2. Вимоги пожежної безпеки при проведенні вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт
12.2.1. Зварювальні та інші вогневі роботи. Загальні положення
12.2.1.1. До вогневих робіт відносяться всі види електрозварювальних, газозварювальних (газорізальних), бензогазорізальних і паяльних робіт, розігрівання (варіння) бітумів та смол, а також інші роботи з використанням відкритого вогню або нагріву деталей до температури займання матеріалів і конструкцій.
12.2.1.2. На кожному енергетичному підприємстві наказом або затвердженою місцевою інструкцією повинен бути встановлений порядок підготовки й проведення всіх вогневих робіт у цехах, приміщеннях і на території об'єкта.
12.2.1.3. Місця проведення вогневих робіт поділяються на:
- постійні, що організуються у спеціально обладнаних з цією метою цехах, майстернях чи на території об'єкта (майданчиках);
- тимчасові, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в приміщеннях, на обладнанні при ремонтах або аварійно відновлюваних роботах, спорудах та на території об'єкта, якщо нема можливості винести деталі чи конструкції на постійні місця проведення вогневих робіт.
12.2.1.4. Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі:
- відключення обладнання;
- очищення робочого місця від горючих матеріалів;
- захисту горючих конструкцій та обладнання;
- забезпечення первинними засобами пожежогасіння.
Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце проведення тимчасових вогневих робіт, вказується в наряді-допуску.
Якщо поблизу знаходиться пожежний кран, то до місця проведення робіт необхідно прокласти рукав зі стволом.
12.2.1.5. До проведення зварювальних та інших вогневих робіт допускаються особи, яким виповнилося 18 років і які пройшли навчання в навчальних закладах або на підприємствах, установах за спеціальними програмами, витримали перевірку знань і мають посвідчення з відміткою на право виконання вогневих робіт.
12.2.2. Проведення вогневих робіт у постійних місцях
12.2.2.1. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказом по підприємству, а після обладнання їх приймаються комісією з участю представника пожежної охорони і з оформленням відповідного акта. Акт складається на всі постійні місця або окремо на кожне. Акт приймання затверджується керівником підприємства.
12.2.2.2. Вогневі роботи на постійних місцях проводяться без оформлення наряду-допуску.
12.2.2.3. Обладнання постійних місць для проведення вогневих робіт повинні відповідати наступним вимогам:
- якщо місце для проведення вогневих робіт виділено не в окремому приміщенні, а в цеху чи іншому приміщенні, то воно повинно бути відгороджене негорючими щитами висотою не менше 1,8 метра;
- наявність витяжної вентиляції;
- наявність металевої шафи або стелажа для інструменту;
- ввідний щиток електроживлення, електрозварювальний трансформатор, рампи, пристрої для встановлення газових балонів добової потреби та інші пристрої повинні знаходитися у справному стані;
- наявність спеціального контуру заземлення;
- добова потреба горючих рідин, необхідних для виконання паяльних робіт, повинна зберігатися в ємності, яка не б'ється, і в металевій шафі;
- пожежні щити комплектуються двома або більше пінними чи вуглекислотними і одним порошковим вогнегасниками, азбестовим полотном, кошмою, ємністю з водою або ящиком з піском;
- не дозволяється розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях.
12.2.2.4. У постійних місцях проведення вогневих робіт мають бути:
- перелік видів дозволених вогневих робіт (затверджений керівником підприємства);
- інструкція про заходи з пожежної безпеки;
- необхідні плакати з технології проведення вогневих робіт.
12.2.2.5. У постійних місцях проведення вогневих робіт, де є не більше 10 зварювальних постів, для кожного з них має бути по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони необхідно обгородити щитами з негорючих матеріалів або зберігати у спеціальних прибудовах до майстерні. Балони повинні розміщуватися на відстані 1 м від опалювальних приладів і 5 м - від відкритого вогню.
12.2.2.6. Якщо у постійних місцях проведення вогневих робіт є більше ніж 10 постів (зварювальних, різальних), їх необхідно забезпечити централізованим електро- та газопостачанням.
12.2.2.7. Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від електромережі, шланги від'єднуватися і звільнятися від горючих рідин та газів, а у паяльних ламп тиск повинен бути повністю знижений.
Після закінчення робіт уся апаратура й устаткування мають бути відключені й прибрані.
12.2.2.8. Не допускається постійне зберігання балонів з газом у місцях проведення вогневих робіт. Балони повинні бути захищені від сонячних променів та інших джерел тепла. Запасні й пусті балони повинні зберігатися в негорючих провітрюваних прибудовах або під спеціальним навісом.
12.2.2.9. Балони з киснем і ацетиленом для подачі газу у зварювальну майстерню повинні встановлюватися в окремих, ізольованих один від одного, місцях. Стіна цих приміщень з боку зварювальної майстерні повинна бути протипожежною.
12.2.2.10. Для запобігання розлітання іскор кожний пост необхідно відокремити постійними або переносними огорожами з негорючих матеріалів.
12.2.2.11. Забороняється спільне розташування в приміщеннях балонів з киснем, горючих газів, карбіду кальцію, фарб, масел і жирів.
12.2.2.12. При встановленні у зварювальній майстерні автоматичних зварювальних установок проходи з усіх сторін повинні бути не менше 2 м.
12.2.3. Проведення вогневих робіт у тимчасових місцях
12.2.3.1. Відповідальність щодо забезпечення заходів пожежної безпеки при виконанні тимчасових вогневих робіт покладається на керівників структурних підрозділів, у приміщеннях або на території яких проводяться ці роботи.
12.2.3.2. Всі тимчасові вогневі роботи (крім аварійних) повинні проводитися з оформленням наряду-допуску на виконання вогневих робіт встановленої в галузі форми (додаток 8), в якому мають бути передбачені необхідні заходи пожежної безпеки.
При аваріях тимчасові вогневі роботи виконуються під наглядом відповідальної особи. При цьому повинні бути виконані протипожежні заходи, які б виключали можливість виникнення пожежі.
12.2.3.3. При виконанні тимчасових вогневих робіт на пожежонебезпечному обладнанні (мазутні ємності, газопроводи і газорозподільні пункти, маслопроводи і маслогосподарство паротурбінних установок, генераторів і синхронних компенсаторів, бункери з паливом) і у вибухопожежонебезпечних місцях (якщо ці роботи неможливо виконувати у постійних місцях) наряд-допуск має право видавати тільки головний інженер підстанції району, теплових і електричних мереж або особа, яка виконує їхні обов'язки. Наряд-допуск обов'язково погоджується з відомчою пожежною охороною (при наявності).
12.2.3.4. На інші тимчасові вогневі роботи наряд-допуск видають особи, які мають право видачі нарядів.
12.2.3.5. Перед виконанням вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних приміщеннях (місцях), в ємностях, колодязях та інших небезпечних спорудах необхідно посилити природну або штучну вентиляції за допомогою відкривання додаткових вікон, люків і інших отворів, або встановлення дуттєвих вентиляторів; необхідно також взяти аналіз повітря на загазованість з допомогою газоаналізатора. Під час виконання вогневих робіт слід вести досконалий контроль за станом повітряного середовища.
12.2.3.6. Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене в пожежоневибухобезпечний стан до початку цих робіт (видалення пожежовибухонебезпечних речовин та відкладень, відключення діючої комунікації, зниження тиску, спорожнення, промивання, прошпарення та ін.).
12.2.3.7. Якщо вогневі роботи передбачається проводити на висоті, то місце проведення цих робіт повинно бути огороджене й очищене від горючих матеріалів у радіусі, вказаному у таблиці 1.
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
|Висота точки |0 - 2 |2 |3 | 4 | 6 | 8 |10 |Понад |
|зварювання над рівнем | | | | | | | | 10 |
|підлоги чи прилеглої | | | | | | | | |
|території, м | | | | | | | | |
|----------------------+------+---+---+----+----+----+----+------|
|Мінімальний радіус | 5 |8 |9 |10 |11 |12 |13 | 14 |
|зони, м | | | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
12.2.3.8. Розміщені в межах вказаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення та обладнання, виконане з горючих матеріалів, необхідно захистити від попадання на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи іншими засобами, в разі потреби - полити водою.
12.2.3.9. З метою виключення випадків попадання розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами. Двері до суміжних приміщень повинні бути зачинені.
12.2.3.10. Електрозварювальні та газорізальні роботи, що проводяться в місцях проходу (проїзду) людей, слід обов'язково огородити щитами висотою не менше 1,8 м з негорючого матеріалу.
12.2.3.11. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, усунути можливі причини виникнення пожежі, при потребі місце полити водою, а черговий персонал має забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж 2 годин після закінчення.
Якщо вогневі роботи проводились на трактах паливоподачі, в кабельних спорудах, на складах з горючими матеріалами та в інших пожежовибухонебезпечних місцях, нагляд за місцем проведення вогневих робіт після їх закінчення збільшується до 3 годин.
12.2.4. Електрозварювальні роботи
12.2.4.1. Установка для ручного зварювання має бути забезпечена вимикачем чи контактором (для підключення джерела зварювального струму до розподільної цехової мережі), покажчиком величини зварювального струму та захисним пристроєм у первинному ланцюзі.
Однопостові зварювальні двигуни-генератори та трансформатори захищаються запобіжниками лише з боку мережі живлення.
12.2.4.2. З'єднання зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів з наступним ізолюванням їх за допомогою гумового шланга. Підключення електропроводів до електротримача зварювального виробу та зварювального апарата здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтовими з'єднаннями.
Забороняється використовувати оголені або з пошкодженою ізоляцією проводи, а також застосовувати нестандартні запобіжники.
12.2.4.3. Проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільних щитів та іншого обладнання, а також до місць зварювальних робіт, мають бути надійно ізольовані і в потрібних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічних впливів.
У випадку проведення електрозварювальних робіт, пов'язаних з частими переміщеннями зварювальних установок, мають застосовуватися механічно міцні шлангові кабелі.
12.2.4.4. Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщатися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену та інших горючих газів - не менше 1 м.
12.2.4.5. Зворотним провідником, який з'єднує зварювальний виріб із джерелом зварювального струму, можуть служити сталеві або алюмінієві шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі й сама зварювальна конструкція за умови, якщо їх переріз забезпечує безпечне за правилами нагрівання, проходження струму.
З'єднання між собою окремих елементів, що використовуються як зворотний провідник, треба виконувати за допомогою болтів, струбцин та затискачів.
12.2.4.6. Використання в якості зворотного провідника внутрішніх залізничних шляхів, мереж заземлення чи занулення, а також металевих конструкцій будівель, комунікацій та технологічного устаткування забороняється.
12.2.4.7. При проведенні електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварювального виробу до джерела струму може бути лише ізольований провід.
12.2.4.8. Конструкція електротримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання та швидку заміну електродів. Держак електротримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.
12.2.4.9. Електроди, які застосовуються під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.
При заміні електродів їхні залишки (недогарки) необхідно класти у спеціальний металевий ящик.
12.2.4.10. Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена. Крім заземлення основного зварювального обладнання, у зварювальних установках необхідно заземлювати затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний провідник).
12.2.4.11. Над переносними і пересувними електрозварювальними установками, які використовуються на відкритому повітрі, слід спорудити навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.
12.2.4.12. Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегату (трансформатора, щіток, контактів вторинного кола та ін.) не повинна перевищувати 75 град.C.
12.2.4.13. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 МОм.
12.2.5. Газозварювальні (газорізальні) роботи. Різання металів з використанням ГР
12.2.5.1. Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід встановлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.
Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати і розташовувати на відстані не ближче 10 метрів від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрівальних предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем та горючими газами.
У місцях встановлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написом: "Стороннім вхід заборонений", "Вогненебезпечно", "Не проходити з вогнем".
12.2.5.2. Закріплення газопідвідних шлангів, що приєднуються до ніпелів апаратури, пальників, різаків та редукторів, повинно бути надійним. З цією метою треба застосовувати спеціальні хомути.
Дозволяється замість хомутів закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м'яким в'язальним дротом.
На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплятися.
12.2.5.3. Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генераторів, слід вивантажувати у пристосовану для цієї мети тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер.
Відкриті мулові ями необхідно обгороджувати, а закриті ями повинні мати негорючі перекриття і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.
Паління і застосування джерел відкритого вогню в радіусі 10 м від місць зберігання мулу забороняється, на що мають вказувати відповідні написи чи заборонні знаки.
12.2.5.4. У місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється паління, використання відкритого вогню та застосування інструменту, який під час роботи утворює іскри.
12.2.5.5. Балони з газом під час їхнього зберігання, транспортування та експлуатації повинні бути захищені від сонячних променів та інших джерел тепла.
Балони, що встановлюються у приміщеннях, розташовуються від приладів опалення та печей не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше 5 м.
Зберігання в одному приміщенні кисневих балонів та балонів з горючими газами, а також карбіду кальцію, фарб, мастил, жирів забороняється.
12.2.5.6. До місця зварювальних робіт балони з газом доставляються на спеціальних візках, ношах, санчатах.
До порожніх балонів з-під кисню і горючих газів вимоги при транспортуванні такі ж, як і до наповнених.
12.2.5.7. Під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт забороняється:
- відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;
- допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами, а також промасленим одягом та шматтям;
- переносити балони на плечах та руках;
- зберігати й транспортувати балони з газом без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків;
- працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам;
- завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в горловину апарата за допомогою залізних предметів, а також працювати на карбідному пилові;
- здійснювати продування шланга для горючих газів киснем та кисневого шланга горючими газами, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;
- користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках, з письмового дозволу особи, яка видала наряд-допуск на виконання робіт);
- перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги;
- переносити генератор при наявності в газозбірнику ацетилену;
- форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;
- застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь - як припій для паяння ацетиленової апаратури та в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.
12.2.5.8. Під час роботи на бензогасорізах робоче місце організовується так само, як і для зварювальних робіт. Особливу увагу слід звертати на запобігання розливанню та правильність зберігання пального, дотримання режиму різання.
12.2.5.9. Зберігання запасу пального на місці проведення бензогасорізальних робіт дозволяється у кількості не більше змінної потреби. Пальне необхідно зберігати у справній, негорючій, спеціальній тарі, що не б'ється та щільно закривається, на відстані не менше 10 м від місця проведення вогневих робіт.
12.2.5.10. Бачок для пального повинен бути справним та герметичним. Бачки, не випробувані (щорічно) водою на тиск 1 МПа, які мають витікання горючої суміші та несправний насос чи манометр, до експлуатації не допускаються.