7.2.13. Забороняється злив мазуту, дизельного палива й інших нафтопродуктів на залізничних зливних естакадах і водних причалах під час грози.
7.2.14. При зливних операціях забороняється:
- виконувати електрогазозварювальні роботи та користуватись відкритим вогнем ближче 30 м;
- застосовувати для освітлення переносні електролампи відкритого виконання, крім акумуляторних у вибухобезпечному виконанні.
7.3. Приміщення для підготовки і перекачки нафтопродуктів
7.3.1. Приміщення для підготовки і перекачки нафтопродуктів (мазутонасосні, маслонасосні, регенерації масла та ін.) повинні постійно утримуватись у чистоті.
Забороняється для чистки підлоги й обладнання користуватись легкозаймистими рідинами.
7.3.2. Перед пуском устаткування необхідно перевіряти стан обладнання, герметичність засувок і трубопроводів, включення автоматичних систем захисту і блокування.
7.3.3. Протікання нафтопродуктів на засувках, фільтрах, фланцевих з'єднаннях або ущільненнях обладнання повинно негайно усуватись.
При виявленні значного витоку нафтопродуктів, що порушує нормальний режим роботи обладнання, необхідно включити резервне обладнання або аварійно зупинити установку.
7.3.4. Технічний стан стаціонарних автоматичних газоаналізаторів, пристроїв звукової і світлової сигналізації про наявність у виробничих приміщеннях небезпечної концентрації парів у повітрі належить регулярно перевіряти.
7.3.5. Маслоочисні установки (сепаратори), які встановлені стаціонарно, повинні мати справну дренажну систему, а приймальний бак брудного масла - мірне скло із захисним кожухом.
7.3.6. При очистці масла потрібно вести контроль за його тиском, температурою, вакуумом, безперервністю подавання масла в маслопідігрівачі.
7.3.7. Обладнання маслоочисних установок повинно встановлюватись на негорючих фундаментах (основах).
7.3.8. Пости первинних засобів пожежогасіння потрібно розміщувати раціонально для можливості швидкого і безпечного використання.
7.3.9. У приміщеннях для підготовки і перекачки нафтопродуктів забороняється:
- зберігати різні матеріали і обладнання;
- залишати промаслені (замазучені) обтиральні матеріали;
- сушити на нагрітих поверхнях обладнання і трубопроводах спецодяг;
- обладнувати тимчасові зварювальні пости в приміщеннях насосних;
- захаращувати евакуаційні проходи і виходи із приміщення матеріалами і обладнанням.
7.4. Зберігання ЛЗР та ГР у тарі
7.4.1. Зберігання ЛЗР та ГР у тарі слід здійснювати в будівлях або на майданчиках під навісами. Навіси слід влаштовувати лише з негорючих матеріалів. Не дозволяється зберігання в тарі на відкритих майданчиках нафтопродуктів з температурою спалаху 45 град.C і нижче.
7.4.2. Зберігання рідин з температурою спалаху парів вище 120 град.C у кількості до 60 куб.м дозволяється в підземних сховищах з горючих матеріалів за умов улаштування підлоги з негорючих матеріалів та засипання її шаром утрамбованої землі товщиною не менше 0,2 м.
7.4.3. Будівлі та споруди складів для зберігання ЛЗР та ГР (за винятком металевих резервуарів) повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості.
7.4.4. Будівлі для зберігання ГР у тарі можуть бути заввишки не більше трьох поверхів, а ЛЗР - одноповерховими.
7.4.5. Загальна місткість однієї будівлі для зберігання нафтопродуктів у тарі не повинна перевищувати 1,2 тис.куб.м ЛЗР або 6 тис.куб.м ГР. При цьому, в одному приміщенні (секції) дозволяється зберігати не більше 0,2 тис.куб.м ЛЗР або 1 тис.куб.м ГР. Приміщення для зберігання ЛЗР та ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, що відповідає вимогам будівельних норм.
7.4.6. Дверні отвори у приміщеннях для зберігання ЛЗР та ГР у тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менше 0,15 м для запобігання розливанню рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати похил для стікання рідини до лотків та трапів.
7.4.7. У разі зберігання бочок з ЛЗР та ГР у будівлях слід дотримуватися таких вимог:
- вручну вкладати бочки на підлогу не більше ніж у 2 яруси;
- укладати бочки механізовано, не більше ніж у п'ять ярусів - для ГР і три яруси - для ЛЗР;
- укладати не більше двох бочок по ширині штабеля або стелажа;
- укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд по висоті незалежно від виду нафтопродуктів;
- проходи для транспортування бочок мають бути не менше 1,8 м завширшки, а проходи між стелажами або штабелями - не менше 1 м.
7.4.8. При зберіганні бочок на відкритих майданчиках необхідно:
- у межах однієї обгородженої (обвалованої) території розміщувати не більше шести штабелів;
- довжина штабеля не повинна перевищувати 25 м, а ширина - 15 м;
- відстань між штабелями на одному майданчику повинна бути не менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків - не менше 20 м, між штабелями та валом (стіною) - не менше 5 м;
- укладати бочки на майданчиках не більше ніж у два яруси у висоту і з проходами завширшки не менше 1 м через кожні два ряди.
7.4.9. Бочки повинні укладатися пробками догори.
7.4.10. Порожні металеві бочки, забруднені нафтопродуктами, необхідно зберігати окремо на спеціально відведених майданчиках, із щільно закритими пробками (люками), укладеними не більше ніж у чотири яруси і відповідно до вимог, установлених для зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих майданчиках.
7.4.11. Для розливання ЛЗР та ГР повинен бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідним приладдям для виконання робіт.
Відпускати ЛЗР та ГР споживачам дозволяється за допомогою сифона або насоса лише у спеціальну тару з кришками (пробками), які щільно закриваються. Відпуск ЛЗР та ГР у скляні та поліетиленові посудини забороняється.
7.4.12. Прямий телефонний зв'язок нафтобази з найближчою пожежною частиною повинен постійно утримуватись справним, із щоденним контролем справності перед початком роботи бази.
7.4.13. Не дозволяється:
- зменшення висоти обвалування, розрахованої за будівельними нормами;
- укладання бочок без прокладок між ярусами;
- приймання на зберігання пошкоджених бочок, бочок без пробок або закритих пробками, що не відповідають тарі;
- застосування інструменту для відгвинчування пробок з металу, що дає іскри.
7.5. Газове господарство
7.5.1. Газорегуляторні пункти (ГРП) і газорегуляторні установки (ГРУ) електростанцій повинні відповідати вимогам "Правил безопасности в газовом хозяйстве", затверджених постановою Держпроматомнагляду СРСР 29.12.90 N 3.
7.5.2. У приміщеннях газового господарства ГРП, ГРУ повинні бути вивішені схеми і місцева інструкція з експлуатації обладнання. В інструкції повинні бути конкретні вимоги пожежної безпеки.
Зовні приміщень на видних місцях повинні бути встановлені знаки безпеки за діючими державними стандартами та табличка з телефоном відповідального за пожежну безпеку та газове господарство - на воротах ГРП.
7.5.3. Приміщення з контрольно-вимірювальними приладами і пристосуваннями управління повинно бути відділено від ГРП і ГРУ газонепроникною стіною, в якій не допускаються наскрізні отвори та щілини. Проходження комунікацій через стіну допускається тільки з застосуванням спеціальних улаштувань (сальників).
7.5.4. Газонебезпечні роботи повинні проводитись тільки за нарядом згідно з правилами техніки безпеки. З персоналом повинен проводитись інструктаж у тому числі щодо заходів пожежної безпеки, після якого члени бригади повинні допускатися до роботи.
7.5.5. Перед початком вогненебезпечних робіт (зварювання різне і т.д.) повинні бути виконані організаційні і технічні заходи для виключення накопичення залишків газу і надходження його до місця роботи, проведений аналіз повітря на відсутність вибухонебезпечних концентрацій (особливо в непровітрюваних зонах), а також одержано дозвіл головного інженера підприємства.
7.5.6. Підготовку технологічного обладнання до ремонту, демонтаж і монтаж після ремонту в діючому ГРП (ГРУ), як правило, дозволяється виконувати на протязі світлового дня.
В аварійній ситуації допускається виконувати ці роботи в нічний час при умові забезпечення додаткових заходів безпеки: підсилення освітлення, встановлення додаткового нагляду, а також безперервний контроль загазованості.
7.5.7. Забороняється проводити монтаж або ремонт обладнання і газопроводів у приміщенні при непрацюючій вентиляції.
При виході з роботи системи вентиляції ГРП (ГРУ) потрібно вжити заходів для виключення утворення вибухонебезпечної концентрації газу в приміщенні.
7.5.8. Тиск у газових апаратах або газопроводах для виконання ремонтних робіт повинен знижуватися після їх відключення тільки через продувні свічі або регулятори тиску.
Забороняється для цих цілей розводити фланцеві з'єднання на запірній арматурі.
7.5.9. Заглушки, встановлені на газопроводах, мають бути розраховані на максимально можливий тиск газу при аварії і ремонтних роботах. Заглушки повинні мати хвостові виступи за фланці.
7.5.10. Відігрівання газопроводів і арматури повинно проводитися парою або гарячою водою.
Забороняється застосування для цих цілей джерел тепла з відкритим вогнем.
7.5.11. Роботи з ремонту електрообладнання ГРП (ГРУ) і заміни перегорілих електроламп повинні проводитися при знятому струмі. При недостатньому природному освітленні допускається застосування переносних світильників у вибухобезпечному виконанні або додаткове встановлення їх зовні за заскленим віконним блоком.
7.5.12. При різких змінах тиску газу негайно слід вживати заходів щодо виявлення й усунення причин, а також переведення котельних установок на спалювання резервних видів палива.
7.5.13. При утворенні витоку газу з газопроводу аварійну ділянку (зону) потрібно негайно обгородити, вивісити відповідні попереджувальні й заборонні знаки безпеки, а також вжити заходів щодо термінового відключення пошкодженого газопроводу або обладнання.
7.5.14. Забороняється застосування відкритого вогню для пошуку місць витоку газу.
7.5.15. При використанні землерийних машин останній шар грунту над пошкодженим газопроводом товщиною 200-300 мм необхідно прибирати вручну лопатами з дотриманням заходів безпеки.
7.5.16. Газопроводи, які прокладаються відкрито, повинні бути пофарбовані згідно з вимогами діючих державних стандартів (ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки").
7.5.17. Забороняється використовувати діючі газопроводи для улаштування підвіски (опори) пристосувань і настилів будівельних риштувань.
7.5.18. При вимушеному перетинанні зварювальним електрокабелем діючих газопроводів повинне виконуватися додаткове його ізолювання або встановлюватися повітряна підвіска.
7.5.19. При роботі в приміщеннях ГРП (ГРУ) і в загазованому середовищі повинні застосовуватись інструменти з матеріалу, який виключає іскроутворення. Використання інструментів з чорного металу допускається при умові покриття робочої частини густим мастилом.
Персонал повинен бути у взутті, яке виключає іскроутворення, і в одязі з матеріалу, який не накопичує статичних зарядів.
7.5.20. У разі встановлення газових плит біля стін (перегородок) з горючих матеріалів стіни (перегородки) слід ізолювати негорючими матеріалами: штукатуркою, покрівельною сталлю по негорючому теплоізоляційному матеріалу не менше 3 мм завтовшки і т.ін. Ізоляція повинна виступати за габарити плити не менше ніж на 0,1 м з кожного боку і не менше 0,8 м зверху.
Відстань від плити до ізольованих негорючими матеріалами стін (перегородок) повинна бути не менше 0,07 м.
Відстань між плитою та неізольованою стіною (перегородкою) з горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.
7.5.21. Встановлення газових проточних водонагрівників потрібно передбачати на стінах (перегородках) з негорючих матеріалів.
Допускається встановлювати проточні водонагрівники на обштукатурених, а також на облицьованих негорючими або важкогорючими матеріалами горючих стінах (перегородках) на відстані не менше 0,03 м від них. Ізоляція повинна виступати за габарити корпуса водонагрівників не менше ніж на 0,1 м.
7.5.22. Встановлення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів та ємкісних газових водонагрівників слід виконувати біля стін з негорючих матеріалів або біля стін, захищених негорючими або важкогорючими матеріалами, на відстані не менше 0,1 м.
7.5.23. Меблі та інші вироби (предмети) з горючих матеріалів слід встановлювати не ближче 0,2 м від газових приладів.
7.5.24. При появі в приміщенні запаху газу слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу та провітрити приміщення. До усунення несправності у приміщенні забороняється запалювати сірники, палити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади.
7.5.25. Газонебезпечні роботи повинні проводитись у відповідності з вимогами Правил безпеки в газовому господарстві.
7.6. Склади твердого палива
7.6.1. На складах твердого палива забороняється здійснювати розвантаження, зберігання і спалювання палива з незнайомими або невивченими характеристиками щодо вибухонебезпеки.
Площадка для зберігання твердого палива повинна бути очищена від рослинного сміття і горючих матеріалів, вирівняна і щільно втрамбована.
Забороняється складування вугілля на землі, яка має органічні речовини і колчедани.
7.6.2. Під закладеними штабелями твердого палива не рекомендується розміщувати водостічні канали, дренажні пристрої, окремі труби і кабелі, а також теплофікаційні, кабельні та інші тунелі. При потребі будівництва тунелей вони повинні бути прохідними і мати перекриття із шаром ущільненого грунту над ним товщиною не менше 1 м.
7.6.3. На складі повинна бути передбачена спеціальна площадка для гасіння палива, що самозагорілося, і його остигання після видалення із штабеля.
7.6.4. Все паливо, яке поступає на склад для тривалого зберігання, повинно складуватися в штабелі в міру вивантаження його з вагонів і по можливості в короткі терміни.
Забороняється зберігання вивантаженого палива в безформних купах і навалом більше двох діб.
7.6.5. Габаритні розміри штабелів вугілля визначаються розмірами відведеної для них площадки, а також можливостями вантажно-розвантажувальних механізмів.
7.6.6. Закладання штабелів і зберігання твердого палива повинні виконуватись у відповідності з вимогами ГКД 34.44.101-95 "Вугілля на відкритих складах електростанцій. Інструкція із зберігання", затвердженого Міненерго України 01.12.95.
7.6.7. Для виконання регламентних робіт зі штабелями, а також проїзду механізмів і пожежних машин відстань від підошви штабелів до загорожі і фундаменту підкранових колій повинна бути не менше 3 м, а до зовнішнього краю головки підкранової рейки або брівки автошляху не менше 2 м.
7.6.8. За паливом, що зберігається на складі і може самозагорітись, повинно бути встановлено систематичне спостереження з метою своєчасного виявлення самозагоряння. Основним методом експлуатаційного контролю за станом штабелів є його зовнішній (візуальний) огляд, який виконується за встановленим графіком черговою зміною або особою, призначеною начальником цеху.
7.6.9. Для уточнення розмірів осередка самозагоряння палива і для контролю за температурою осередка в штабелі повинні застосовуватись спеціальні термовизначальники і термощупи.
7.6.10. Під час візуальних оглядів штабеля з паливом, що самозагорілося, особливу увагу має бути звернено на стан укосів у нижній частині, де накопичуються великі куски, бо в цих місцях відбувається проникнення кисню, яке призводить до самонагрівання і самозагоряння.
7.6.11. Зовнішніми ознаками зміни температури в штабелях і появи місць самозагоряння є:
- поява за ніч на поверхні штабеля, близького до місця самозагоряння, вологих плям, які зникають зі сходом сонця, а в зимовий час - проталин у сніговому покрові й покришення снігу;
- швидке утворення сухих плям у штабелі після дощу або великої роси;
- поява пари і специфічного запаху продуктів розкладання палива;
- утворення солевих відкладень на поверхні штабеля, які зникають після опадів.
7.6.12. При виявленні ознак самозагоряння палива потрібно в короткий термін виконати додаткові ущільнення поверхні штабеля на ділянці, яка перевищує розміри вогнища в 2-3 рази.
Якщо вказані заходи будуть недостатніми, то осередки палива, що самозагорілося, підлягають вилученню зі штабеля з поступовим гасінням на спеціальній площадці з подальшою подачею в тракт паливоподачі котельні.
7.6.13. Забороняється заливати водою осередки палива, що самозагорілося, безпосередньо в штабелі.
7.6.14. Забороняється вилучати осередки палива, що самозагорілося, зі штабеля при сильному вітрі (більше 5 м/с). Заглиблення, яке залишилося в штабелі, має бути засипано вологим паливом і ущільнено на рівні з поверхом штабеля.
7.6.15. При зберіганні особливо активного вугілля (кансько-ачинського, екібастузького, назарівського і деяких інших) можливе його поверхневе самозагоряння, яке за декілька годин може охопити всю поверхню штабеля, якщо не вжити заходів для ліквідації самозаймання, що виникло.
Поверхневі осередки палива, що самозагорілося, повинні ліквідуватися шляхом перемішування зі свіжим паливом з обов'язковим ущільненням поверхні штабеля.
Допускається гасіння вказаних поверхневих осередків палива, що самозагорілося, розпиленою водою з одночасним перемішуванням зі свіжим паливом з наступним ущільненням.
У дощову погоду можливе гасіння поверхні осередків палива, що самозагорілося, шляхом перемішування палива цього самого штабеля з наступним ущільненням.
7.6.16. За ліквідованими осередками горіння має вестись постійний контроль з записом в оперативному журналі на протязі тижня.
При відсутності в цих штабелях нових осередків палива, що самозагорілося, зберігання і витрата палива здійснюється у звичайному порядку.
7.6.17. Забороняється подавати паливо, що самозагорілося:
- при розвантаженні з вагонів безпосередньо в штабель з паливом або в тракт паливоподачі;
- зі штабеля в тракт паливоподачі.
7.6.18. Паливо з виявлених осередків, що самозагорілося у вагонах, повинно бути вилучено і подаватись на спеціальні площадки для гасіння розпиленою водою. Охолоджене паливо разом зі свіжим дозволяється подавати на спалювання.
7.6.19. Зсуви, вимоїни та інші дефекти, що виникають у штабелі палива, котре самозагорілося протягом певного часу, а також з-за довготривалих дощів, мають вилучатися у короткий термін, а штабелі додатково ущільнюватися щоб запобігати самозайманню.
7.6.20. При обладнанні на складі палива незалежної мережі протипожежного водопостачання і насосної станції вони повинні експлуатуватись аналогічно системам пожежогасіння даного підприємства.
7.6.21. Перед закладкою палива, яке тільки поступило, основу старого штабеля необхідно чистити від залишків палива особливо ретельно, якщо в ньому були осередки палива, що самозагорілися при зберіганні.
7.7. Паливоподача твердого палива
7.7.1. Персонал, який забезпечує експлуатацію, наладку й ремонт паливоподачі твердого палива, зобов'язаний знати характеристику палива, яке поступає на електростанцію, і його вибухо- і пожежонебезпеку.
7.7.2. При проведенні різних робіт необхідно вилучити або звести до мінімуму утворення інтенсивного джерела пилу, оскільки пил (розмір частинок менше 0,2 мм) вугілля, який зависає в повітрі, утворює вибухонебезпечну суміш.
7.7.3. Концентрація паливного пилу в повітрі виробничих приміщень і галерей конвеєрів не повинна перевищувати допустимих значень, установлених санітарними нормами (до 10 мг/куб.м). Постійний контроль запиленості приміщень має проводитись за графіком залежно від властивостей палива.
7.7.4. Вузли пересипання палива та інше технологічне обладнання з джерелами пиління повинні мати надійне ущільнення.
За станом ущільнень встановлюється періодичний контроль. Помічені неполадки необхідно ліквідовувати в короткий термін.
7.7.5. Для забезпечення санітарних норм і вимог вибухонебезпеки тракту паливоподачі на вузлах пересипання палива мають нормально працювати аспіраційні установки або установки подавлення пилу з застосуванням тонко розпиленої води, повітряно-механічної піни або водопарової суміші.
7.7.6. При подачі палива необхідно, аби працювали всі засоби знепилення, які знаходяться на тракті паливоподачі, а також пристрої - уловлювачі металу й трісок.
Пристрої пуску та зупинки установок обезпилення або пилеподавлення мають бути зблоковані з установками пуску й зупинки конвеєрів паливоподачі.
7.7.7. На тракті паливоподачі повинен регулярно проводитися контроль і своєчасно виконуватися поточний ремонт устаткування для зменшення нагромадження пилу.
7.7.8. У приміщенні тракту паливоподачі необхідно дотримувати чистоти, регулярно проводити прибирання з видаленням пилу з усіх місць його нагромадження.
Прибирання має виконуватись згідно з затвердженим графіком залежно від типу твердого палива, його здатності до окиснення й запилення приміщень.
Пил повинен прибиратись гідрозмиванням або механізованим способом. У разі потреби в окремих місцях його можна прибирати вручну. Ці роботи дозволяється виконувати тільки після зволоження пилу розпиленою водою.
Щоб уникнути завихрення пилу палива, слід регулярно проводити ремонт засклення і дверних прорізів.
7.7.9. Опалювальні системи, що встановлені протягом тракту паливоподачі, повинні мати гладкі поверхні й бути легкодоступні для очищення.
7.7.10. Електрообладнання, яке встановлене на тракті паливоподачі, має бути пилезахисного виконання і відповідати вимогам гідроприбирання пилу.
7.7.11. На кабельних трасах, що проходять трактом паливоподачі, необхідно залишати просвіти між кабелями для зменшення нагромадження пилу.
Кабельні проходи через перекриття, стіни ущільнюються.
7.7.12. У приміщеннях, галереях конвеєрів і бункерах сирого вугілля застосовуються світильники пилезахисного виконання. Очищення світильників і заміна лампочок проводиться за умов виключеної напруги і тільки електромонтером.
На трактах паливоподачі допускається застосування люмінесцентних світильників закритого виконання.
7.7.13. При завантаженні конвеєрних стрічок і в їхній роботі не повинно бути просипання палива. Просипане паливо слід прибирати протягом робочої зміни.
7.7.14. Щоб уникнути злежування палива, що самозагоряється в бункерах сирого вугілля, періодично за графіком проводиться їхнє опорожнення до мінімально допустимого рівня.
7.7.15. При переході електростанції на довготривале спалювання газу або мазуту і перед капітальним ремонтом відповідного обладнання необхідно проводити повне опорожнення бункерів сирого вугілля.
7.7.16. Дренчерні водяні завіси повинні перевірятися з пуском води за затвердженим графіком, але не менше одного разу в квартал. Результати огляду й пуску дренчерних завіс необхідно записувати в оперативний журнал паливно-транспортного цеху.
Місцеве ручне управління дренчерними завісами має бути справним і розташовуватись у доступних при пожежі місцях (на сходах, у тамбурах і т.д.).
7.7.17. Змащувальні матеріали у кількості добової потреби зберігаються в закритій тарі й закритих маслянках поблизу робочих місць у спеціальних металевих ящиках.
7.7.18. Зварювальні й інші вогненебезпечні роботи виконуються згідно з вимогами, викладеними у розділі 12.2 даних Правил.
7.7.19. Перед проведенням вулканізаційних робіт на конвеєрах необхідно очистити від пилу ділянку не менше 10 м уздовж стрічки (при потребі виконати гідроприбирання) і забезпечити її пересувними засобами пожежогасіння.
7.7.20. У галереях тракту паливоподачі перехідні мости через конвеєри мають знаходитися в справному стані.
7.7.21. При експлуатації обладнання паливоподачі необхідно виконувати вимоги ПТЕ, а також ГКД 34.03.301-93 "Правила вибухонебезпеки паливоподач електростанцій", затвердженого Міненерго України 01.06.93.
7.7.22. У виробничих приміщеннях тракту паливоподачі забороняється:
- палити за межами спеціально відведених місць;
- застосовувати для опалення електричні нагрівальні прилади;
- застосовувати відкриті лампи розжарювання;
- подавати паливо, що самозагорілося (тліюче), на конвеєри і складувати його в бункери;
- нагромаджувати паливо під нижніми нитками конвеєрних стрічок;
- зупиняти конвеєри, навантажені паливом, крім аварійних випадків;
- у випадку аварійної зупинки конвеєрні стрічки повинні бути розвантажені від палива в найкоротший термін;
- зберігати в галереях конвеєрів демонтоване обладнання, транспортерну стрічку та інші горючі матеріали.
7.7.23. У разі виявлення осередків вогнищ, тління або горіння в бункері сирого палива необхідно вжити таких організаційних і технічних заходів:
- про проведену роботу негайно довести до відома начальника зміни, цеху або електростанції;
- організувати гасіння вогнища (тління) розпиленою водою;
- завантажити бункер до найбільшої відмітки свіжим паливом, якщо це можливо;
- швидко розпочати спрацювання палива з бункера;
- зробити відповідний запис в оперативний журнал цеху, а при пошкодженні обладнання або його зупинці провести розслідування.
8. Пилоприготувальні та теплосилові установки
8.1. Установки для підготовки й спалювання твердого палива в пиловидному стані
8.1.1. Установки пилоприготовлення, до яких належать млини, сепаратори, циклони, повинні відповідати вимогам Правил вибухобезпеки установок для приготування і спалювання пиловидного палива.
8.1.2. Для кожного пилоприготувального устаткування має бути складена місцева експлуатаційна інструкція до якої обов'язково включається і розділ з вимогами вибухо- і пожежної безпеки. Місцеві експлуатаційні інструкції на основне й допоміжне обладнання затверджує головний інженер станції.
8.1.3. Пуск у роботу заново змонтованого чи після капітального ремонту пилоприготувального устаткування повинен проводитися тільки після підписання приймального акта й під керівництвом відповідальної особи, яка має навики пуску й експлуатації цього устаткування.
Перед початком експлуатації необхідно проводити повузлові випробовування, пробний пуск основного й допоміжного обладнання або їх комплексне випробовування на холостому ході.
8.1.4. Перед пробним пуском обладнання або комплексним випробовуванням необхідно задіяти засоби управління, захисту, блокування і зв'язку, а також перевірені запобіжні пристрої та підготовлені до роботи засоби гасіння пожежі.
8.1.5. До пуску устаткування мають бути вирішені роботи з ізолювання негорючими теплоізоляційними матеріалами всіх гарячих поверхонь трубопроводів та елементів обладнання.
Температура на поверхні ізоляції не повинна перевищувати значень, встановлених ПТЕ.
Теплова ізоляція на гарячих трубопроводах повинна обов'язково мати додаткове металеве або інше негорюче покриття у місцях, які розташовані ближче 3 м від кабельних ліній і трубопроводів з нафтопродуктами та горючими газами.
8.1.6. Забороняється пуск пилоприготувального устаткування після монтажу, капітального ремонту або довготривалої зупинки (більше 3 діб) без огляду і прибирання обладнання, перевірки закриття усіх люків, а також при несправних системах технологічних захистів, блокувань і засобів пожежогасіння.
8.1.7. Включення в роботу пилоприготувального устаткування повинно здійснюватися тільки після повного закінчення усіх ремонтних, ізоляційних і налагоджувальних робіт, усунення виявлених недоробок, особливо щодо вибухо- і пожежної безпеки, а також після зняття будівельних пристосувань, які застосовувались при будівельно-монтажних і ремонтних роботах.
8.1.8. Температура сушильного агента в усіх режимах роботи пилоприготувального устаткування з урахуванням характеристики твердого палива й технологічної схеми має бути вказана в місцевих інструкціях з експлуатації.
8.1.9. При роботі пилоприготувального устаткування цілісність запобіжних пристроїв повинна періодично перевірятись черговим персоналом шляхом зовнішнього огляду за графіком, визначеним місцевими інструкціями, але не менше одного разу в квартал.
Усі запобіжні клапани необхідно обстежувати після вибухів (хлопків) у системі пилоприготувального устаткування.
Про всі помічені несправності (порушення щільності) треба довести до відома старшому зміни та зробити запис в оперативний журнал.
8.1.10. Для запобіжних пристроїв пилоприготувального устаткування в середині приміщень необхідно застосовувати діафрагми з азбесту або металу (м'яка бляха, алюміній), які розраховуються, виготовляються і встановлюються відповідно до технічних вимог. Поза приміщенням діафрагми встановлюються тільки з металу.
8.1.11. Забороняється прокладання нових кабельних трас навпроти горловини запобіжних пристроїв пилоприготувального устаткування на відстані ближче 10 м.
Існуючі кабельні траси, які проходять на вказаній відстані, повинні бути захищені металевими кожухами (коробами) довжиною не менше 5 м, або перед запобіжними клапанами необхідно встановити відбійні щити.
Відбійні щити (або відводи) у запобіжних пристроїв встановлюються в усіх випадках для безпеки персоналу й нормальної роботи обладнання при можливому викиді пилогазової суміші.
8.1.12. Прибирання приміщень та обладнання необхідно проводити регулярно, оскільки велику небезпеку становить розпушення відкладеного пилу. Дозволяється застосовувати зволоження пилу дрібнорозпиленою водою. Графік і порядок прибирання визначається місцевими інструкціями.
8.1.13. Для забезпечення нормальної роботи пилеприготувального устаткування необхідно:
- не допускати попадання в приміщення і обладнання тліючого або горючого палива й інших джерел горіння;
- негайно усунути місця скупчення пилу на обладнанні;
- не допускати утворення в приміщенні, на будівельних конструкціях та обладнанні відкладень паливного пилу й тліючих (горючих) середовищ;
- здійснювати технічні заходи для зведення до мінімуму можливих місць відкладень пилу в патрубках млинів, сепараторах, циклонах в пилепроводах, бункерах пилу, патрубках запобіжних клапанів, млинових вентиляторах і пилових шнеках;
- знижувати запиленість приміщень до рівня нижче допустимого санітарними нормами (10 мг/куб.м);
- здійснювати технічні заходи щодо зниження на пилеприготувальному устаткуванні й обладнанні об'ємної концентрації кисню (менше 16%) шляхом подачі в системи інертних або димових газів;
- вести постійний контроль за пилеприготувальним устаткуванням і дотримуватися технологічного режиму його роботи, особливо в час пусків і зупинок пилосистем, а також у перебоях подачі палива, які можуть призвести до вищедопустимих температур пилоповітряної суміші.
У час пусків і зупинок (вихолощення) млинів рекомендується подавати інертні гази для зменшення вибухонебезпеки.
8.1.14. Застосування пари для пожежогасіння в бункерах з пилом, млинах та іншому пилоприготувальному обладнанні дозволяється тільки у виняткових випадках.
Пристрої подачі пари повинні забезпечувати її подачу не менше 35 % об'єму. На засувках управління мають бути відповідні надписи, розташовані на основних відмітках обслуговування.
8.1.15. Система виявлення пожежі в бункерах з підвищення температури пилу або інших критеріїв повинна підтримуватися в дієздатному стані й видавати на щит управління сигнал "Пожежа в бункері".
У час появи сигналу "Пожежа в бункері" необхідно вживати такі заходи:
- негайно доповісти про ситуацію старшому зміни;
- при працюючому котлі заповнити аварійний бункер пилом палива до найбільшої відмітки;
- якщо температура в бункері продовжує рости, діяти відповідно до інструкції з експлуатації установок для приготування і спалювання твердого палива в пиловидному стані.
Про вжиті заходи внести відповідні записи в оперативний журнал.
8.1.16. Перед зупинкою котла на тривалий період пил у бункері повинен спрацюватись.
8.1.17. Забороняється відкривати люки і лази на працюючому пилоприготувальному обладнанні.
8.1.18. Відкриття люків і лазів на зупиненому пилоприготувальному устаткуванні треба виконувати обережно з метою запобігання розпушуванню пилу і утворенню вибухонебезпечної ситуації, а також викидам можливих тліючих вогнищ палива.
8.1.19. Зварювальні та інші вибухонебезпечні роботи в приміщенні, а також на самому обладнанні пилоприготувального устаткування необхідно виконувати з дотриманням вимог пожежної безпеки, викладених у розділі 13.2 цих Правил.
8.1.20. Забороняється застосовувати для гасіння загорянь і пожеж у середині й зовні пилоприготувального обладнання водяні й пінні засоби гасіння з компактними струменями, які можуть викликати додаткове розпушування пилу.
Пожежні крани необхідно укомплектовувати пожежними стволами, що дають розпилену воду.
8.2. Котельні установки
8.2.1. Улаштування котельних установок має відповідати технічним вимогам з вибухобезпеки.
8.2.2. Перед пуском котла після монтажу, ремонту або довгострокової зупинки (більше 3 діб) необхідно перевірити (випробувати) і підготовити до роботи усі допоміжні механізми, засоби захисту, управління, вимірювання, блокування, зв'язку і систем пожежогасіння повітропідігрівників з пуском води через контрольний дренаж.
Пуск обладнання і розпалювання котла треба проводити під керівництвом посадової особи, яка має досвід його пуску та експлуатації.
8.2.3. Забороняється розпочинати операції з розпалювання котла в таких випадках:
- технологічне обладнання має дефекти, що не дозволяють забезпечити нормальний режим, а також можуть викликати пожежу;
- не працюють контрольно-вимірювальні прилади (в тому числі й реєструвальні), які визначають основні параметри роботи котла;
- якщо є неполадки в ланцюгах управління, а також технологічних захистах і блокуваннях, які діють на зупинення котла;
- не закінчені ізоляційні роботи й не зняті будівельні риштування;
- не забезпечений нормальний режим у мережі протипожежного водопостачання і не готові засоби пожежогасіння.
8.2.4. Перед розпалюванням (після згасання факела й після зупинки котла) топка й газоходи, включаючи рециркуляційні, повинні бути провентильовані згідно з вимогами ПТЕ й місцевої експлуатаційної інструкції.
8.2.5. При вентиляції запірні й регулювальні апарати необхідно встановити в таке положення, яке забезпечить попередження утворення невентильованих (застійних) зон у топці, газоходах, повітропроводах і пальниках, а також попередить попадання вибухонебезпечної суміші в систему котла.
8.2.6. Газопровід до котла необхідно продути через спеціальні свічки.
Час продувки газом відрізків газопроводів визначається місцевими експлуатаційними інструкціями, при цьому вміст кисню в газі не повинен перевищувати 1%.
Забороняється запалювати газ, який випускається через продувальні свічки.
Забороняється при пускових операціях і продувці газопроводів проведення у цій зоні зварювальних та інших вогневих робіт.
8.2.7. Для попередження попадання конденсату природного газу в котли необхідно вживати організаційні й технічні заходи. Пристрої для збору та випуску конденсату із газопроводів повинні відповідати вимогам вибухо- та пожежобезпеки.
8.2.8. Персонал зобов'язаний строго контролювати забезпечення встановленого паливного режиму котельних установок, що забезпечує безпеку роботи.
8.2.9. При одержанні сигналу про загоряння відкладень у газоході (повітропідігрівачі) котла необхідно:
- повідомити старшому зміни про виникнення загоряння у газоході або повітропідігрівачі;
- зупинити котел;
- відкрити засувку подачі води в стаціонарну установку пожежогасіння повітропідігрівача або подати насичену пару в газохід котла (при наявності скляних повітропідігрівачів).
Якщо температура за повітропідігрівачем буде продовжувати рости, необхідно діяти відповідно до оперативного плану пожежогасіння.
8.2.10. У разі виникнення пожежі в котельному відділенні котел негайно має бути зупинений, якщо вогонь або продукти згоряння загрожують життю обслуговуючого персоналу або є безпосередня загроза пошкодження обладнання, ланцюгів управління і захистів котла.
Котел також повинен бути зупинений в аварійних випадках, передбачених вимогами ПТЕ.
8.2.11. При пожежі в приміщенні котельного цеху необхідно негайно викликати пожежну охорону й відключити ділянки газопроводу й мазутопроводу, які знаходяться в зоні безпосередньої дії вогню або високих температур.
У разі потреби потрібно вжити заходів щодо спорожнення газо- і мазутопроводів від горючих матеріалів.
8.2.12. Всередині котельних відділень на вхідних засувках, напірних і зворотних лініях мазутопроводів і газопроводів треба вивісити таблички "Закрити при пожежі".
Забороняється захаращувати підходи до вказаних засувок деталями обладнання й іншими матеріалами.
На мазутопроводах і газопроводах повинна застосовуватись тільки стальна арматура з ущільнювальними кільцями з матеріалу, котрий при терті й ударах не дає іскроутворення.
8.2.13. Мазут, що розлився або протік через порушення щільності сальників арматури, форсунок або трубопроводів, необхідно присипати піском і негайно прибрати. Місця, де був пролитий мазут, - добре протерти.
8.2.14. На мазутопроводах і паропроводах має застосовуватись і експлуатуватися тільки негорюча теплоізоляція.
8.2.15. Повинно бути виключено попадання масла й мазуту на теплоізоляцію гарячих трубопроводів, а також на гарячі поверхні обладнання. При попаданні в аварійних випадках масла або мазуту на теплоізоляцію гарячих трубопроводів слід негайно вжити заходів щодо усунення горючих рідин з теплоізоляції.
У цих випадках ділянки теплоізоляції необхідно очистити гарячою водою або парою, а якщо це не допомагає (в разі глибокого проникнення в ізоляцію), дана ділянка теплоізоляції повинна бути повністю замінена.
8.2.16. Періодично, але не менше 1 разу в півроку, необхідно проводити візуальний огляд стану теплової ізоляції трубопроводів, обладнання і бункерів. Виявлені порушення відмічати в журналі дефектів і неполадок з обладнанням.
Особливої уваги потребують місця, де є відшарування теплової ізоляції трубопроводів з високою температурою теплоносія, оскільки попадання на них горючих рідин та проникнення їх у теплоізоляцію приводить до самозагоряння.
8.2.17. Забороняється проводити зварювальні й інші вогненебезпечні роботи на діючому вибухо- і пожежонебезпечному обладнанні котельних установок.
8.2.18. Усі вогненебезпечні роботи на обладнанні котельних установок повинні проводитися тільки з оформленням нарядів, з урахуванням вимог розділу 12.2 даних Правил.
При виконанні вогневих робіт у приміщенні котельного відділення спалимі конструкції та обладнання в радіусі 5 м повинні бути очищені від відкладень пилу і надійно захищені (металевим екраном, азбестом або змочені водою), а також необхідно вжити заходів проти розлітання іскор і попадання їх на інші спалимі конструкції, розташовані нижче площадки й поверхи.
В разі можливості попадання іскор на розташовані нижче площадки й поверхи на цих відмітках треба поставити спостерігачі.
8.2.19. З метою підвищення надійності мазутопроводи в будівлях необхідно виконувати з посилених стальних безшовних труб підвищеного класу з мінімальною кількістю фланцевих з'єднань на тиск відповідно Ру = 1,6 МПа (16 кгс/кв.см); 4 МПа (40 кгс/кв.см); 6,4 МПа (64 кгс/кв.см) і 8,0 МПа (80 кгс/кв.см) при температурі до 200 град.C. При вимушеному застосуванні фланцевих з'єднань повинні використовуватися фланці типу "шип-паз" або інші подібні, а поверхня фланцевих з'єднань і арматура діаметром Ду = 50 мм і більше має закриватися кожухами для виключення можливого фонтанування.
Мазутопроводи повинні експлуатуватися і випробовуватися за спеціальними вимогами.
8.2.20. Забороняється прокладка й експлуатація мазуто- і газопроводів нижче нульової відмітки обслуговування головного корпусу електростанції.
8.2.21. Усі трубопроводи в котельному відділенні повинні мати розпізнавальне фарбування і кольорові кільця в залежності від властивостей речовини, яка транспортується, відповідно до діючих державних стандартів, а в приміщеннях і на обладнанні повинні бути знаки безпеки. Усі газопроводи необхідно фарбувати в жовтий, а мазутопроводи - в коричневий розпізнавальний колір.
8.2.22. Резервний комплект мазутних форсунок, попередньо перевірений на стенді, має зберігатися на спеціальному стелажі поряд з відповідним котлом.
Замінені форсунки необхідно очищати в спеціально відведеному і обладнаному місці, яке має первинні засоби пожежогасіння. Пролитий мазут слід негайно прибирати.
9. Об'єкти зберігання
9.1. Матеріальні склади і бази загального призначення
9.1.1. Під час зберігання у складах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів повинні враховуватися їхні пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окиснення, самонагрівання, займання у разі проникнення вологи, взаємодії з повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі, відповідно до Порядку спільного зберігання речовин та матеріалів (додаток 4).
Спільне зберігання в одній секції з каучуком чи автомобільною гумою, а також ЛЗР та ГР будь-яких інших товарів і матеріалів, незалежно від однорідності застосування вогнегасних речовин, не дозволяється.
9.1.2. До всіх будівель і споруд матеріальних складів і баз загального призначення на території енергопідприємства має бути забезпечений вільний доступ.
На відкритих майданчиках ширина між штабелями для зберігання різних речовин, матеріалів та обладнання має бути не менше 5 м, а також мають бути передбачені проїзди для пожежних машин.
9.1.3. З території, що прилягає до складу, необхідно регулярно прибирати сміття, тару, опале листя та інші горючі відходи.
9.1.4. Зберігання вантажів, тари та вантажних механізмів на рампах складів не дозволяється. Матеріали, розвантажені на рампу, до кінця роботи складу мають бути прибрані.
9.1.5. У випадку застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися у штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1 м. Якщо склад понад 10 м завширшки, посеред нього влаштовується поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями має бути не менше 1 м.
Ширину проходів та місця штабельного зберігання необхідно позначити обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.
Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м.
9.1.6. Складські приміщення (відсіки), розташовані в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати не менше двох виходів або один вихід і вікно для евакуації людей безпосередньо на перший поверх, а також люки чи вікна розміром 0,9 м х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі), які влаштовуються відповідно до вимог будівельних норм.
При неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень спеціальною системою димовидалення.
9.1.7. У складах конторські та побутові приміщення мають бути відділені протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу (без отворів) і мати самостійний вихід назовні.
Дозволяється розміщувати у складських приміщеннях робочі місця комірників (обліковців, відбракувальників, товарознавців) з огородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей.
9.1.8. Стелажі у складських приміщеннях повинні бути, як правило, металеві або дерев'яні, оброблені вогнезахисними речовинами.
9.1.9. Опалювання складських і конторських приміщень має бути, як правило, централізоване. Забороняється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень.
Використання опалювальних електронагрівальних приладів допускається лише у приміщеннях для обслуговуючого персоналу складів (конторських, побутових), відділених від складських приміщень протипожежними перегородками та перекриттями.
9.1.10. Не дозволяється складування різних матеріалів та обладнання на відстані менше 1 м від опалювальних приладів.
Відстань між світильниками та горючими матеріалами, які зберігаються, повинна бути не менше 0,5 м. Світильники необхідно обладнати захисними скляними ковпаками.
9.1.11. Вимикальні прилади для зняття напруги у складських приміщеннях (автомат, рубильник) повинні знаходитися поза приміщенням складу на негорючій стіні, а для горючих і важкогорючих будівель складів - на відокремленій опорі.
9.1.12. При зберіганні в складських приміщеннях великої кількості товарно-матеріальних цінностей площу складських приміщень треба обмежити до 1500 кв.м протипожежними стінами, в яких не дозволяється улаштування прорізів.
9.1.13. Забороняється прокладання через складські приміщення транзитних комунікацій.
9.1.14. Горючі конструкції будівель та навісів складів необхідно обробити вогнезахисними речовинами.
9.1.15. Перед закриттям складу відповідальна особа повинна обійти усі приміщення, відключити електромережу й замкнути склад та здати під охорону. Результати огляду записати в журнал (додаток 5).
9.1.16. З зовнішнього боку воріт (дверей) повинна прикріплятись інформаційна картка заходів безпеки зі знаками безпеки.
9.1.17. На території й у складських приміщеннях на помітних місцях встановлюються заборонні й попереджувальні знаки.
9.1.18. У складських приміщеннях не дозволяється:
- зберігання продукції навалом та впритул до приладів опалення;
- стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів;
- експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, установлення з цією метою штепсельних розеток;
- улаштування чергового освітлення; встановлення прожекторів зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів;
- зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окисниками, горючими газами, ЛЗР та ГР;
- зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження (для нейтралізації випадково розлитих кислот місця їх зберігання необхідно забезпечувати готовими розчинами крейди, вапна або соди);
- зберігання рослинних масел разом з іншими будь-якими горючими матеріалами;
- застосування транспорту з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників;
- в'їзд локомотивів безпосередньо до складських приміщень категорій А, Б, В;
- палити, використовувати відкритий вогонь.
9.1.19. Автоматичне пожежогасіння, пожежну та охоронну сигналізацію у складських приміщеннях слід улаштовувати згідно Переліку будівель, приміщень і споруд підприємств, що підлягають обладнанню установками протипожежної автоматики (додаток 6) і Журналу обліку технічного обслуговування і ремонту установок пожежної автоматики і сигналізації (додаток 7).
9.2. Склади балонів з газом
9.2.1. Балони з газами можуть зберігатися у спеціальних складах або на майданчиках, захищених від дії опадів та сонячного проміння (за винятком отруйних газів).
9.2.2. Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні бути одноповерховими, з покриттям, яке легко скидається, без горищних приміщень.
Покриття підлоги та рамп складів має бути виготовлене з матеріалів, що не утворюють іскор під час удару.
Для захисту від прямої дії сонячного проміння на балони шибки віконних отворів складу слід зафарбовувати білою фарбою або обладнувати сонцезахисними пристроями.
9.2.3. При зберіганні балонів на відкритих майданчиках споруди, які захищають їх від дії опадів та сонячного проміння, зводять з негорючих матеріалів.
9.2.4. Балони з горючими газами мають зберігатися окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окисниками, а також від токсичних газів. Зовнішня поверхня балонів має бути пофарбована в установлений для певного газу колір.
9.2.5. Під час зберігання і транспортування балонів із киснем не можна допускати попадання на них жиру та контактування арматури з промасленими матеріалами.
У разі перекантовування балонів з киснем вручну забороняється братися за вентилі.
9.2.6. Балони, в яких виявлено витікання газу, треба негайно прибрати зі складу в безпечне місце.
9.2.7. Приміщення для зберігання горючих газів необхідно влаштовувати газовими аналізаторами, а за їх відсутності адміністрація об'єкта повинна встановити порядок відбору та контролю проб повітря.