Про визначення ступеня виправлення засудженого

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини", статей 81, 82 Кримінального кодексу України, частин дванадцятої та тринадцятої статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України, абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок визначення ступеня виправлення засудженого;

Методику визначення ступеня виправлення засудженого;

Форму індивідуального плану виправлення та ресоціалізації.

2. Департаменту публічного права (Кравченко Л.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Висоцьку О.

 

 

1. Цей Порядок визначає обсяг, механізм оформлення персоналом установи виконання покарань (слідчого ізолятора) (далі - установи) матеріалів стосовно засуджених, щодо яких може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким (далі - заміна покарання) відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України,  для визначення ступеня виправлення засудженого.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Кримінально-виконавчому кодексі України та Законі України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".

3. Адміністрація установи після відбуття засудженим установленого статтями 81, 82 Кримінального кодексу України строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання та надіслати клопотання до суду щодо можливості представлення засудженого до заміни покарання у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

Разом з поданням до суду надаються документи, перелік яких встановлений пунктом 9 розділу VI Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269 (далі - Інструкція), та висновок щодо ступеня виправлення засудженого (далі - висновок), форма якого наведена в додатку до Методики визначення ступеня виправлення засудженого.

4. Адміністрація установи не пізніше ніж за три місяці до настання строку, з якого відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України до засудженого може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, надсилає до уповноваженого органу з питань пробації запит щодо отримання інформації про стосунки засудженого з рідними та близькими (родиною) (додаток 1 до цього Порядку) (далі - запит), та інформаційний лист (додаток 2 до цього Порядку) із зазначенням загальних відомостей про опитувану особу (рідних та близьких (родини)) та запитувану інформацію.

Запит надсилається до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання рідних або близьких (родини).

У тих випадках, якщо рідні або близькі (родина) засудженого проживають в населених пунктах, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), запит надсилається до філії Державної установи "Центр пробації" відповідної області.

Якщо зв'язок з рідними або близькими (родиною), які знаходяться в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відсутній, філією Державної установи "Центр пробації" відповідної області зазначається про це в інформаційному повідомленні, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Після надходження запиту від установи уповноважений орган з питань пробації у тридцятиденний строк виконує заходи щодо перевірки та уточнення запитуваної інформації.

Уповноважений орган з питань пробації для з'ясування запитуваної інформації не пізніше п'яти робочих днів після отримання запиту шляхом письмового опитування звертається до осіб (за їх згодою), зазначених в інформаційному листі, та заповнює інформаційне повідомлення.

Протягом двох робочих днів з дня заповнення інформаційного повідомлення уповноважений орган з питань пробації надсилає його із супровідним листом до установи.

У разі відсутності рідних, близьких (родини) адміністрація установи складає акт у довільній формі.

Інформаційне повідомлення або акт про відсутність рідних, близьких (родини) додається до проєкту висновку щодо ступеня виправлення засудженого.

5. Проєкт висновку готується начальником відділення соціально-психологічної служби, до якого розподілено засудженого (далі - начальник відділення СПС), а стосовно засуджених, щодо яких може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк (далі - засуджені до довічного позбавлення волі), - за участю представника уповноваженого органу з питань пробації.

За потреби до визначення ступеня виправлення засудженого та складення щодо засудженого проєкту висновку залучаються начальник відділу соціально-виховної та психологічної роботи установи, начальник сектору максимального рівня безпеки, начальник оперативного підрозділу, підрозділу нагляду і безпеки (режиму і охорони) установи, медичний працівник, інспектор з питань підготовки до звільнення, оперативні працівники, майстри виробництва, працівники закладу загальної середньої освіти та інші працівники установи.

6. Проєкт висновку складається з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, проведеної згідно з методичними рекомендаціями, визначеними Міністерством юстиції України, та з використанням підсистеми "КАСАНДРА" Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, а також стану реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим (далі - Індивідуальна програма засудженого), яка є складовою Щоденника індивідуальної роботи із засудженим, Щоденника соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім, визначених Положенням про відділення соціально-психологічної служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1863/24395, та інформації, отриманої від уповноваженого органу з питань пробації (щодо засуджених до довічного позбавлення волі).

Не пізніше ніж за п'ять днів до засідання комісії, визначеної розділом VI Інструкції (далі - комісія), засудженому надається проєкт висновку для ознайомлення і підготовки до участі у засіданні. У випадку незгоди з проєктом висновку або окремими його відомостями засуджений має право підготувати письмове обґрунтоване заперечення.

Підписане засудженим заперечення розглядається під час засідання комісії.

У разі якщо комісія вважає заперечення засудженого необґрунтованим, таке заперечення не враховується у висновку. Письмове обґрунтування неврахування заперечень засудженого викладається комісією окремо в довідці, форма якої наведена в додатку 5 до цього Порядку.

Заперечення засудженого разом з довідкою про неврахування заперечень засудженого долучаються до висновку.

У разі відмови засудженого брати участь у складенні проєкту висновку та надавати інформацію, необхідну для його підготовки, засуджений підтверджує це повідомленням, форма якого наведена у додатку 4 до цього Порядку. Таке повідомлення після розгляду в установленому порядку комісією долучається до особової справи засудженого.

7. Відповідальним за координацію процесу підготовки проєкту висновку, залучення необхідних фахівців та узагальнення зібраної інформації є начальник відділення СПС.

8. Проєкт висновку та матеріали, які були використані для його підготовки та складення, подаються для подальшого обговорення та розгляду комісією для визначення ступеня виправлення засудженого.

Після обговорення висновок підписується головою та членами комісії, а матеріали, які були використані для його підготовки та складення, долучаються до особової справи засудженого.

9. Засуджений до довічного позбавлення волі додатково до подання щодо можливості представлення його до заміни покарання у виді позбавлення волі на певний строк повинен подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації (далі - індивідуальний план), форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Індивідуальний план має містити заходи, здійснення яких у період відбування більш м'якого покарання у виді позбавлення волі на певний строк дасть змогу засудженому усунути фактори, що можуть негативно впливати на утримання від вчинення повторного кримінального правопорушення, та факти, що свідчать про перспективи виправлення та ресоціалізації засудженого після звільнення.

Індивідуальний план складається засудженим до довічного позбавлення волі разом з начальником відділення СПС у термін не більше ніж 15 календарних днів після завершення проведення оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення у двох примірниках. Один примірник зберігається у засудженого, другий - у начальника відділення СПС. Стан його виконання перевіряється заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи кожні шість місяців, про що робиться відповідна відмітка.

10. Якщо засуджений виявив бажання звернутися до суду особисто щодо заміни покарання відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України та в інших випадках, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, він письмово звертається до адміністрації установи.

Адміністрація установи протягом тридцяти днів безкоштовно зобов'язана надати засудженому копії документів, передбачених абзацом другим пункту 3 цього Порядку, для подальшої подачі їх до суду в установленому законодавством порядку.