Про затвердження Правил охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402,

1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів, що додаються.

2. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з виробництва барвників та пігментів.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час виконання робіт на об’єктах з виробництва барвників та пігментів.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками, які проводять роботи з виробництва активних, прямих, аніонних, кислотних і хромових барвників, титан діоксиду та заліза оксидів жовтого і червоного.

1.4. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

барвник - речовина, яка на будь-якій стадії процесу фарбування проявляє внутрішню спорідненість до матеріалу, що фарбується;

об'єкт з виробництва барвників та пігментів - суб’єкт господарювання, який має виробничі потужності (технологічне обладнання, будівлі і споруди, технічні засоби), необхідні для виробництва, фасування і зберігання барвників та пігментів;

пігмент - речовина, яка використовується для фарбування матеріалу і не має спорідненості до цього матеріалу.

Інші терміни, які використовуються в цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у Основах законодавства України про охорону здоров’я і Законах України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", затвердженому наказом Держстандарту України від 26 березня 1999 року № 164, ДСТУ OHSAS 18001:2010 "Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 27 грудня 2010 року № 564.

1.5. У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - державні будівельні норми України;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми;

ДСТУ - національний (державний) стандарт України;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НД - нормативний документ;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ССБП - система стандартів безпеки праці;

ССБТ - "система стандартов безопасности труда".

2.1. Усі будівлі, споруди, транспортні, енергетичні та інші інженерні комунікації, розміщені на території об’єкта з виробництва барвників та пігментів, відповідно до Закону України "Про охорону праці" повинні відповідати затвердженій проектній документації та вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

2.2. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

2.3. Роботодавець відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05), повинен затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою об’єкта, для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щороку проходити перевірку знань з питань охорони праці.

2.4. Роботодавець повинен забезпечувати своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2.5. Мікрокліматичні умови виробничих приміщень повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

2.6. У разі провадження діяльності з випуску чи імпорту хімічних речовин (сумішей) роботодавець повинен дотримуватись вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

2.7. Категорії виробничих приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно визначати відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03 грудня 2007 року № 833 (НАПБ Б.03.002-2007).

2.8. На об’єктах з виробництва барвників та пігментів повинні бути затверджені у встановленому порядку:

технічна документація на будівлі і споруди, здані в експлуатацію;

технологічні регламенти, розроблені відповідно до чинних НД;

інструкції з ведення технологічних процесів і обслуговування обладнання та інструкції з охорони праці за професіями і видами робіт;

ПЛАС, розроблений відповідно до статті 11 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" і затверджений роботодавцем.

Не дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС.

2.9. Суб’єкт господарювання забезпечує розроблення паспортів безпечності на готову хімічну продукцію (хімічні речовини або суміші) за змістом згідно з ДСТУ ГОСТ 30333:2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги".

2.10. Роботодавець повинен забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та проведення обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд відповідно до Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

2.11. Роботодавець повинен забезпечувати стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

Обладнання об’єктів системами протипожежного захисту необхідно здійснювати відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 грудня 2010 року № 537. Стан протипожежних заходів у всіх будівлях і спорудах мають перевіряти працівники об’єктів, відповідальні за пожежну безпеку.

Виробничі приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004 і Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

2.12. Роботодавець повинен забезпечувати стан техногенної безпеки відповідно до вимог Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за № 1006/14273 (далі - Правила техногенної безпеки).

2.13. Роботодавець використовує в складі виробничого обладнання радіоізотопні прилади за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

2.14. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, видів діяльності і чисельності працівників повинен створити службу охорони праці та затвердити положення про службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.15. Роботодавець повинен опрацьовувати і затверджувати нормативні акти з охорони праці, що діють на об’єкті, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2.16. Роботодавець повинен опрацьовувати та вводити в дію нові, переглядати (скасовувати) інструкції з охорони праці, що діють на об’єкті, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

Роботодавець повинен затверджувати зміни до технологічних регламентів та інструкцій у разі зміни технологічних процесів, схем комунікацій або застосування нових видів устаткування.

2.17. Роботодавець повинен організовувати розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2.18. Роботодавець відповідно до Закону України "Про охорону праці" повинен організовувати за рахунок власних коштів проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

Не допускаються до виконання трудових обов'язків працівники, які не пройшли обов’язкових медичних оглядів, а також працівники, які мають медичні протипоказання.

2.19. Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955 (НПАОП 24.0-3.03-07).

2.20. Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

2.21. Рівень виробничого шуму повинен відповідати нормам, установленим Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), та ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06 червня 1983 року № 2473.

У разі його перевищення приміщення об’єктів повинні бути оснащені засобами колективного захисту відповідно до ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.

2.22. Рівень вібрації обладнання повинен відповідати нормам, встановленим Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), та гігієнічним нормам вібрації відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования", введеного наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 жовтня 2008 року № 366.

2.23. Роботодавець повинен безоплатно забезпечувати працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, а працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

2.24. Роботодавець повинен забезпечувати працівників питною водою шляхом встановлення водопровідних колонок з фонтанчиками для подавання води із централізованої системи питного водопостачання, сатураторних установок для газованої води, кулерів та інших пристроїв.

Якість питної води повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

2.25. Не допускається залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

2.26. Не допускається залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

3.1. Роботодавець повинен організувати навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці працівників відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3.2. Навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки працівників роботодавець повинен організовувати і проводити відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

Навчання повинні проходити працівники, які обіймають посади, включені до Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003).

Перелік посад, при призначенні на які працівники повинні проходити спеціальне навчання з питань пожежної безпеки, затверджується наказом роботодавця.

3.3. Навчання з питань цивільного захисту роботодавець повинен організовувати і проводити відповідно до вимог Правил техногенної безпеки.

3.4. Роботодавець повинен організувати розроблення та затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, для проведення яких працівникам необхідно проходити спеціальне навчання і щороку перевірку знань з питань охорони праці.

3.5. Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устаткування підвищеної небезпеки повинні здійснювати фахівці, атестовані відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 грудня 2006 року № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2007 року за № 103/13370 (НПАОП 0.00-6.08-07).

3.6. Для забезпечення безпечної експлуатації електроустановок необхідно залучати спеціалістів відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.1. Робочі місця повинні відповідати ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37, ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1102, ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1100, та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22 грудня 2008 року № 495 (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009).

4.2. Робочі місця необхідно розташовувати поза зоною переміщення механізмів, готової продукції, руху вантажів відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - Загальні вимоги).

4.3. Працівники повинні підтримувати робочі місця та проходи в чистоті і порядку. Забороняється захаращення робочої зони та проходів і приймання їжі у виробничому приміщенні на робочому місці.

4.4. Засоби праці, які надаються в розпорядження працівників, повинні відповідати своєму призначенню для певного виду робіт і відповідати вимогам, зазначеним у Загальних вимогах, та вимогам відповідних нормативних документів і нормативно-правових актів з охорони праці з метою гарантування безпеки і захисту здоров’я працівників.

4.5. Робочі місця з обслуговування устаткування, які знаходяться на висоті 1,3 м і вище від підлоги, необхідно обладнувати на стаціонарних майданчиках із застосуванням огороджень та сходів (драбин).

Вибір засобів доступу до робочих місць відповідно до Загальних вимог необхідно здійснювати з урахуванням частоти проведення робіт, їх тривалості і висоти розміщення робочих місць.

Використання драбин як робочих місць може бути допущене лише за обставин, коли використання інших безпечних засобів недоцільне через незначність ризику, короткочасність використання або особливості конструкцій, які неможливо змінити.

4.6. На робочих місцях повинні знаходитися інструкції з ведення технологічних процесів та обслуговування обладнання в обсязі посадових обов’язків, інструкції з питань охорони праці за професіями та видами робіт, інструкції з пожежної безпеки і витяги з ПЛАС.

4.7. Переміщення працівників у виробничих приміщеннях (цехах) дозволяється тільки передбаченими для цього проходами, перехідними містками, драбинами і майданчиками. Працівникам забороняється перелазити через конвеєри, трубопроводи та інші пристрої підвищеної небезпеки.

4.8. Пульти керування обладнанням необхідно розміщувати на висоті 1,0-1,6 м над рівнем підлоги під час виконання робіт стоячи та на висоті 0,6-1,2 м - під час виконання робіт сидячи.

Конструкція пульта керування повинна унеможливлювати випадкове вмикання або вимикання устаткування.

Кнопки аварійного вимикання повинні виступати над панеллю пульта керування.

4.9. Робочі місця працівників, які керують виробничим обладнанням, повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11 листопада 1981 року № 4884 (далі - ГОСТ 12.2.064-81).

4.10. На відстані не більше 25 м від робочих місць, де можливе займання одягу або отримання хімічних опіків, необхідно встановлювати раковини, кабіни аварійних душів для видалення працівниками самостійно шкідливих речовин (кислот, кальцинованої соди, їдкого натру) у разі попадання їх на тіло чи в очі та змочування одягу, що зайнявся.

4.11. Виробничі цехи з постійним перебуванням працівників повинні мати природне (бокове, верхнє або комбіноване) і штучне (робоче, аварійне, охоронне, чергове) освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168.

Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у виробничих приміщеннях освітленість не менше 2 лк.

Мінімальний рівень освітленості, забезпечуваний системою евакуаційного освітлення на підлозі основних проходів та на сходах, повинен бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.

4.12. Пристрої для освітлення повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1975 року № 2368.

Світильники необхідно обладнувати захисною арматурою та захищати від проникнення в них пилу.

Освітлювальну арматуру і лампи освітлення необхідно очищати 2-4 рази на місяць залежно від вмісту пилу в робочій зоні виробничого приміщення.

4.13. Вимір освітленості у виробничих приміщеннях необхідно проводити відповідно до ДСТУ Б В.2.2-6-97 "Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості", затвердженого наказом Державного комітету України у справах містобудування та архітектури від 15 вересня 1997 року № 157.

Контроль освітленості повинен проводити працівник, призначений роботодавцем, не рідше 1 разу на рік.

4.14. Працівників, які обслуговують технологічне обладнання, необхідно сповіщати попереджувальним сигналом про відновлення роботи обладнання після вимушеного зупинення технологічного процесу.

Звукові та світлові сигнали необхідно подавати одночасно.

4.15. Пульти дистанційного спостереження та управління обладнанням необхідно розміщувати в ізольованих приміщеннях, в яких забезпечені працівникам нормовані санітарно-гігієнічні умови праці.

4.16. Роботодавець повинен забезпечувати працівників на робочих місцях із шкідливими і небезпечними умовами праці захисними пастами та мазями відповідно до ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року № 3639.

4.17. Засоби індивідуального захисту, якими забезпечують працівників об’єкта з виробництва барвників та пігментів, повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761, і ДСТУ 7239:2011 "ССБП. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.

Допуск працівників до роботи зі шкідливими речовинами без спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту забороняється.

4.18. Видачу, користування, зберігання, прання, дезінфекцію і ремонт спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту роботодавець повинен організувати відповідно до НПАОП 0.00-4.01-08.

4.19. Під час виконання робіт в апаратах та колодязях працівників необхідно забезпечувати:

касками відповідно до ДСТУ EN 397-2001 "Каски захисні промислові", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 лютого 2002 року № 69;

спецодягом відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 "ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия", затвердженого постановою Державного Комітету СРСР зі стандартів від 25 вересня 1987 року № 3675 (далі - ГОСТ 12.4.045-87);

засобами iндивiдуального захисту органів дихання (протигаз зі шлангом), а у разі виконання газонебезпечних робіт - фільтрувальними протигазами відповідно до ДСТУ EN 14387:2006 "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтри протигазові і фільтри скомбіновані. Вимоги, випробування, маркування", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 червня 2006 року № 179;

запобіжними лямковими поясами відповідно до ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия", затвердженого постановою Держбуду СРСР від 16 грудня 1986 року № 52;

окулярами захисними відповідно до ГОСТ 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13 травня 1985 року № 1336;

засобами сигналізації (сигнальні мотузки, переговорні пристрої, радіозв'язок).

4.20. Працівники, які працюють в умовах дії шкідливих речовин, повинні бути забезпечені респіраторами або протигазами індивідуального користування залежно від класу небезпеки речовин. На кожний протигаз повинна бути складена картка обліку, в яку внесено дати видачі, огляду та чергової перевірки, кому виданий, місце зберігання.

На сумці протигаза повинна бути бирка з прізвищем та ініціалами працівника і табельним номером.

Термін експлуатації фільтрувальних коробок не повинен перевищувати граничних строків.

4.21. Роботодавець повинен організовувати перевірку протигазів на герметичність не рідше одного разу на 3 місяці і періодичне направлення їх до спеціалізованих установ для перевіряння і перезарядження в терміни, встановлені інструкціями з експлуатації протигазів.

4.22. Роботодавець повинен забезпечувати працівників, що працюють в умовах підвищеного рівня шуму, засобами індивідуального захисту відповідно до ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 жовтня 1987 року № 4082.

4.23. Роботодавець повинен забезпечувати працівників об’єктів з виробництва барвників та пігментів, які обслуговують електроустановки, необхідними електрозахисними та діелектричними засобами захисту відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97).

4.24. Роботодавець повинен забезпечувати працівників, які обслуговують обладнання з локальною вібрацією, додатково засобами захисту рук відповідно до ГОСТ 12.4.002-97 "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний", затвердженого протоколом Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту СРСР від 25 квітня 1997 року № 11, а у разі виконання робіт із загальною вібрацією - забезпечувати спеціальним взуттям відповідно до ГОСТ 12.4.024-76 "ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1976 року № 207.

4.25. Працівників, які обслуговують обладнання, що випромінює тепло, роботодавець повинен забезпечувати спеціальним одягом відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.221:2004 "ССБП. Одяг спеціальний для захисту від підвищених температур, теплового випромінення, конвективної теплоти. Загальні технічні вимоги", який набрав чинності в Україні наказом Держспоживстандарту України від 08 жовтня 2004 року № 222.

4.26. Під час проведення робіт в посудинах за температури повітря понад 40-0С необхідно організувати безперервне обдування працівників свіжим повітрям і забезпечити їх спецодягом відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 і спеціальним взуттям відповідно до ДСТУ 2772-94 (ГОСТ 12.4.032-95) "Взуття спеціальне із шкіряним верхом для захисту від дії підвищених температур. Технічні умови", затвердженого наказом Держстандарту України від 30 вересня 1994 року № 240.

Працівники повинні працювати 24 хвилини і робити перерву на 30 хвилин.

4.27. Систему вентиляції, встановлену на об’єкті з виробництва барвників та пігментів, необхідно експлуатувати відповідно до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (НПАОП 0.00-1.27-09).

4.28. Під час проведення виробничих процесів і ремонтно-допоміжних робіт вентиляція повинна забезпечувати повітрообмін, мікрокліматичні умови в робочій зоні відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочих зон виробничих приміщень не повинен перевищувати граничних значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", затвердженим постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 вересня 1988 року № 3388 (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

4.29. Рівень електростатичного поля на робочих місцях повинен відповідати нормам, визначеним ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля", затвердженим постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17 вересня 1984 року № 3236.

5.1. На об’єктах з виробництва барвників та пігментів необхідно забезпечувати вимірювання температури, відносної вологості, концентрації шкідливих речовин та пилу, швидкості руху повітря в робочих зонах виробничих приміщень і контроль відповідності їх нормам, встановленим ГОСТ 12.1.005-88, СП 4617-88 "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженими Головним державним санітарним лікарем СРСР 26 травня 1988 року, та ДСН 3.3.6.042-99.

5.2. Для централізованого прибирання пилу необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв відповідно до ДСТУ 2893-94 "Системи централізованого пилоприбирання. Загальні вимоги безпеки", чинного в Україні згідно з наказом Держстандарту України від 09 грудня 1994 року № 312.

5.3. Територія об’єкта з виробництва барвників та пігментів повинна бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід поверхневих вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

5.4. Територія об’єкта повинна бути огороджена парканом із негорючих матеріалів і мати не менше двох виїздів на шляхи загального призначення.

Огорожі необхідно підтримувати в справному стані.

5.5. На об’єкті з виробництва барвників та пігментів біля воріт для в’їзду автотранспорту необхідно розміщувати схему маршрутів руху автотранспорту територією об’єкта. Швидкість руху автотранспорту на території не повинна перевищувати 10 км/год.

5.6. Роботодавець повинен забезпечувати улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях об’єкта відповідно до ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 квітня 1980 року № 1973 (далі - ГОСТ 12.3.020-80).

5.7. На маршрутах руху автотранспорту територією об’єкта необхідно встановлювати дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03 червня 2002 року № 326.

5.8. Небезпечні зони необхідно позначати знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262. Оформлення знаків пожежної безпеки повинно відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 30 березня 2007 року № 71 (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).

5.9. Усі проїзди і проходи, що прилягають до виробничих, адміністративних та санітарно-побутових будівель, необхідно утримувати в справному стані, своєчасно ремонтувати, регулярно прибирати від сміття, очищати від снігу та льоду в зимовий період, а у випадках обмерзання посипати піском та освітлювати в темний час доби.

5.10. Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через канави і траншеї необхідно обладнувати бильцями висотою не менше ніж 1,0 м. Підходи до них необхідно утримувати вільними, а з настанням темряви - освітленими.

5.11. Вздовж будинків і споруд необхідно забезпечувати проїзд протипожежної техніки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

Дороги, проїзди та підходи до будинків, споруд, пожежних гідрантів, а також до пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння необхідно утримувати справними і завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути виставлені покажчики, освітлені в темний час доби.

5.12. Підземні інженерні мережі на території об’єкта за відсутності колодязів необхідно забезпечувати зовнішніми пізнавальними знаками, які дають можливість визначити положення мережі.

Відкриті колодязі, тимчасові отвори необхідно огороджувати бар’єрами або поруччям по всьому периметру, а також позначати: вдень -переносною триногою з відповідним попереджувальним знаком, а вночі, додатково, - червоним ліхтарем.

Працювати біля відчинених неогороджених колодязів не дозволяється.

5.13. Сміття та відходи виробництва необхідно збирати в спеціальні контейнери, розміщені у відведених місцях.

Контейнери для сміття мають бути водонепроникні, обладнані щільними кришками.

Контейнери необхідно регулярно очищувати від сміття, утилізувати його в пристосованих місцях чи вивозити з території об’єкта.

6.1. Технологічні процеси необхідно проводити відповідно до ГОСТ 12.3.002-75 "CСБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25 квітня 1975 року № 1064.

6.2. Під час роботи з твердими і рідкими шкідливими небезпечними речовинами необхідно механізованим способом виконувати транспортування сировини до реакційних апаратів, завантаження її та вивантаження готової продукції і передачу до складських приміщень.

6.3. Для проведення технологічних процесів необхідно використовувати технічно справне обладнання, яке відповідає вимогам чинних нормативно-правових документів з питань охорони праці та оснащене повіреними контрольно-вимірювальними приладами.

6.4. Технологія виробництва пігментів повинна передбачати комплексну механізацію і застосування дистанційного управління технологічними процесами та операціями.

У виробництвах барвників з використанням горючих, токсичних та отруйних речовин необхідно застосовувати герметичне обладнання, а технологічні операції, під час виконання яких можливий контакт працівників з цими речовинами, повинні бути механізовані.

6.5. У приміщеннях, що належать за вибухопожежною та пожежною небезпекою до категорій Б і В, необхідно передбачити автоматичний контроль за вмістом вибухонебезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень.

Сигнальні пристрої газоаналізаторів повинні бути зблоковані з аварійними вентиляційними установками.

6.6. У разі аварійних ситуацій (порушення герметичності обладнання, викидів шкідливих небезпечних речовин у повітря робочої зони) працівників необхідно негайно сповіщати по гучномовному зв’язку про викид шкідливих речовин у повітря робочої зони і необхідність використання протигазів з коробкою відповідної марки.

6.7. На реактори та обладнання, в яких під час технологічних процесів можливе виділення водню та інших вибухопожежонебезпечних речовин і утворення вибухонебезпечної суміші, необхідно нанести (повісити) попереджувальні знаки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007.

Суворо заборонено виконувати роботи з використанням відкритого вогню поряд із цим обладнанням.

6.8. Забороняється куріння на території, в будівлях та приміщеннях, розміщених на території об’єкта з виробництва барвників та пігментів, крім спеціально відведених для цього місць.

Для куріння суб’єктом господарювання визначаються спеціально відведені місця, які обладнуються урнами або попільницями з негорючих матеріалів, витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, позначаються знаком або написом "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!".

6.9. Трубопроводи й апарати, призначені для рідких і газоподібних токсичних продуктів, необхідно обладнувати пристроями для продування (пропарювання) їх інертним газом, парою або стисненим повітрям.

6.10. Основні технологічні апарати необхідно обладнувати арматурою, яка забезпечує їх повне відключення в разі виникнення аварійної ситуації.

6.11. Апарати, посудини і трубопроводи перед заповненням їх рідинами і газами, які утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, необхідно продути інертним газом.

Не допускається продування повітрям трубопроводів і апаратів, що містять вибухонебезпечні продукти.

6.12. Для аварійного спорожнення технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати спеціальні системи аварійного спорожнювання.

Ці системи мають бути в постійній готовності, унеможливлювати утворення вибухопожежонебезпечних сумішей і забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання.

6.13. Резервуари, сховища, збірники для кислот повинні бути закритими, з покажчиками рівня і пристроями, які не допускають переповнення посудин.

Заповнення посудини кислотами допускається не більше ніж на 85 %.

Запірну арматуру забороняється встановлювати під резервуарами з кислотами.

Резервуари і посудини великих об’ємів повинні мати верхній злив.

Допускається в посудинах об’ємом до 50 м-3 влаштовувати нижній злив.

6.14. Резервуари і посудини для кислот необхідно розташовувати на піддонах, які повинні мати стійке до корозії покриття та бути виконані з ухилом у бік приямка для збору можливих витоків кислот. Витоки необхідно перекачувати в окремий резервуар.

Місткість піддона для групи резервуарів необхідно обирати не меншою, ніж об’єм найбільшого резервуара.

6.15. Транспортування кислот від складських приміщень до цехових посудин необхідно здійснювати трубопроводами.

За малих обсягів виробництва допускається транспортування та завантаження кислот вручну з дотриманням правил поводження з кислотами.

6.16. Сальники насосів, а також фланцеві з’єднання трубопроводів для кислот та їх розчинів необхідно захищати кожухами від можливого розбризкування.

6.17. Перед звільненням резервуарів або посудин від залишків продукту необхідно попередньо їх нейтралізувати та промивати резервуар або посудину великою кількістю води.

Суворо заборонено зливання кислот у каналізацію.

6.18. У кожному цеху виробництва барвників та пігментів повинен бути визначений перелік шкідливих речовин відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 березня 1976 року № 579, які можуть бути в повітрі робочої зони під час проведення окремих технологічних операцій, а також перелік приладів і методик, які мають бути в наявності для аналізу та визначення концентрації шкідливих небезпечних речовин у повітрі робочої зони або рівня проявлення інших небезпечних і шкідливих чинників.

6.19. У місцях виділення пилу, шкідливих речовин необхідно встановлювати місцеві відсмоктувачі, з’єднані з місцевою або цеховою витяжною вентиляцією для забезпечення складу повітря робочої зони відповідно до норм, встановлених ГОСТ 12.1.005-88.