6.20. Технологічні процеси фасування, пакування і транспортування барвників та пігментів до приміщення складів повинні відповідати ГОСТ 12.3.020-80 і ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05 вересня 1980 року № 4576.
6.21. Пігменти необхідно зберігати в критих опалювальних складських приміщеннях, обладнаних засобами механізації, загальною припливно-витяжною вентиляцією, а в місцях можливого утворення пилу необхідно встановлювати аспіраційні відсмоктувачі.
6.22. Необхідний повітрообмін у виробничих приміщеннях під час аварій повинен забезпечуватися спільною роботою систем основної (загальнообмінної і місцевої) та аварійної вентиляції.
6.23. Аварійна вентиляція у виробничих приміщеннях повинна включатися автоматично в разі надходження сигналу від встановлених у приміщенні сигналізаторів довибухових концентрацій або від газоаналізаторів про перевищення ГДК вибухонебезпечних парів і газів.
Крім автоматичного включення систем аварійної вентиляції, необхідно передбачати ручне її вмикання за допомогою пускових пристроїв, розташованих ззовні приміщення поблизу одного із основних входів до об’єкта.
У разі виникнення аварійної ситуації автоматизоване управління технологічними процесами повинно забезпечувати відключення всієї лінії.
Повернення технологічного об’єкта до робочого стану після спрацювання системи протиаварійного автоматичного захисту повинен виконувати відповідальний працівник, призначений роботодавцем.
6.24. Технологічне обладнання системи видалення пожежонебезпечних відходів виробництва в атмосферу повинно бути обладнане вогнеперепинувачами.
6.25. Технологічне обладнання повинно відповідати ГОСТ 12.2.003-91 "CСБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 06 червня 1991 року № 807, та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 і обиратися з урахуванням властивостей речовин, що переробляються.
Конструкційні матеріали для виготовлення обладнання повинні бути стійкими до середовищ, в яких експлуатуються.
Конструкція органів управління повинна забезпечувати оптимальні умови управління виробничим обладнанням як під час експлуатації, так і в аварійних ситуаціях, та відповідати вимогам безпеки, встановленим ГОСТ 12.2.064-81.
6.26. Розміщення технологічного обладнання в цехах повинно відповідати технологічній схемі, передбаченій проектом з урахуванням характеру виробництва і технологічного процесу, а також забезпечення нешкідливих і безпечних умов праці для обслуговувального персоналу під час експлуатації і ремонту обладнання.
6.27. Не допускаються пуск і експлуатація виробничого обладнання без захисних огорож, звукової та світлової сигналізації.
VII. Вимоги охорони праці під час виробництва пігментів
1. Вимоги до виробництва титан діоксиду
1.1. Для проведення стадій технологічного процесу, пов’язаних з можливістю виділення шкідливого пилу титан діоксиду, необхідно використовувати герметичні агрегати і трубопроводи.
1.2. Пуск кульового млина відділення сушіння та розмелювання ільменіту необхідно проводити після перевірки приводу млина, рівня мастила в редукторі і підшипниках, стану змащування шестерень, рівня завантаження мелючих куль, стану сита на млині, подавання мастила до кульового млина.
1.3. Експлуатація кульового млина з непрацюючим місцевим відсмоктувачем не допускається.
1.4. Рівень шуму на робочих місцях працівників, які обслуговують кульові млини, не повинен перевищувати граничнодопустимих норм. У разі коли рівень шуму на робочих місцях не може бути знижений до рівня, встановленого ДСН 3.3.6.037-99, необхідно застосовувати дистанційне автоматичне керування виробничим процесом без перебування в цьому приміщенні працівників.
1.5. Перед розпалюванням паливень необхідно проводити огляд стану футеровки, ущільнювальних пристроїв усього газового тракту, дуттьового і хвостового вентиляторів, дискового живильника для подачі вологого ільменіту в барабан, перевіряння рівня мастила в редукторах та справності контрольно-вимірювальних приладів і сигналізації.
1.6. До пуску паливень, що працюють на газоподібному паливі, необхідно допускати працівників, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці (щороку) та мають посвідчення відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 і відповідають за їх експлуатацію.
1.7. Розпалювання паливень необхідно проводити за 3-6 діб до початку завантаження печей, дотримуючись вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).
1.8. Перед введенням в експлуатацію прокалювальної печі необхідно перевірити футеровку, відсутність тріщин, стан газоходів, скруберів, заповнення водою збірників і гідрозатворів та працездатність системи газоочищення.
1.9. Процеси завантаження сировини та вивантаження матеріалів із печей безперервної дії, а також керування дверцятами і заслінками повинні бути механізовані.
1.10. Обладнання, що експлуатується за високих температур (прокалювальні печі, паливні, сушарки), повинно мати температуру на зовнішній поверхні не вище 43-0С відповідно до ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температур гарячих поверхонь".
1.11. Подавання пари на відбілювання необхідно здійснювати повільно для запобігання руйнуванню трубопроводів унаслідок можливих гідравлічних ударів.
1.12. Експлуатацію трубопроводів пари необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
1.13. Склад вихідних речовин та швидкість їх дозування до реактора розкладання ільменітового концентрату повинні відповідати технологічному регламенту для запобігання викидам реакційної маси з реактора.
1.14. Зупинення технологічного процесу у вибухопожежонебезпечних відділеннях необхідно забезпечувати в послідовності, передбаченій технологічним регламентом.
1.15. Повітрообмін витяжної аспіраційної системи кожного реактора відділень відновлення та відбілювання повинен відповідати нормам, встановленим у проектній документації.
1.16. Роботи у відділеннях сушіння пігментів, в яких паливом є природний газ, необхідно виконувати відповідно до вимог, встановлених НПАОП 0.00-1.20-98.
1.17. У приміщеннях фасування та пакування титан діоксиду необхідно встановлювати місцеві відсмоктувачі над бункерами, конвеєрами і машинами для фасування та пакування і під’єднувати їх до місцевої вентиляційної системи. Необхідно передбачати дистанційне керування місцевими вентиляційними системами.
1.18. Повітря, що викидається з виробничих приміщень і від устаткування, перед викидом в атмосферу необхідно очищувати від пилу та шкідливих речовин відповідно до вимог Державних санітарних правил та норм "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 29 (далі - ДСанПіН 2.2.7.029-99).
Повітропроводи необхідно оснащувати герметичними люками для їх очищення і прокладати в місцях, зручних для обслуговування.
1.19. Просипи титан діоксиду, що утворюються під час виготовлення, зберігання і перевезення, необхідно збирати в окремий контейнер з написом "Відходи титан діоксиду" і направляти їх на утилізацію відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029-99. Збирання просипів титан діоксиду працівники повинні проводити в спецодязі і спецвзутті, використовуючи засоби індивідуального захисту органів дихання, очей та шкіри.
1.20. Апарати і трубопроводи перед ремонтом необхідно очистити, промити та осушити продуванням повітря, а перед проведенням газонебезпечних робіт в апаратах і трубопроводах необхідно перевіряти додатково склад повітря на вміст вибухопожежонебезпечних та шкідливих небезпечних речовин.
1.21. Титан діоксид необхідно зберігати в критих опалюваних складських приміщеннях, що унеможливлюють потрапляння атмосферних опадів та ґрунтових вод або забруднення продукту, обладнаних мостовим грейферним краном або іншими засобами механізації, загальною припливно-витяжною вентиляцією, а в місцях можливого утворення пилу титан діоксиду, обладнаних аспіраційними відсмоктувачами, під’єднаними до місцевої вентиляції.
1.22. Приміщення складу, в якому зберігається титан діоксид, повинно бути відокремлене від зберігання таких несумісних речовин: магній, літій, цинк, кальцій, калій, натрій, сильні кислоти та луги.
Не дозволяється зберігати в пакованні титан діоксид на відкритих майданчиках або під навісом.
1.23. Титан діоксид не класифікується як небезпечний вантаж відповідно до ДСТУ 4500-3:2008 "Вантажі небезпечні. Класифікація", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 04 серпня 2008 року № 270, і міжнародних правил перевезення.
2. Вимоги до виробництва залізоокисних пігментів
2.1. У всіх відділеннях на видному місці необхідно розмістити схему розташування і зв'язку апаратів, трубопроводів і контрольно-вимірювальних приладів та системи протиаварійного захисту.
Номер апарата, зазначений на технологічній схемі, повинен бути однаковим з номером, нанесеним на апарат.
2.2. На всіх стадіях технологічних процесів із застосуванням шкідливих рідин та утворенням їхньої пари (аерозолю) під час фільтрування, центрифугування суспензій, кристалізації, сушіння та інших операцій необхідно використовувати герметичне технологічне обладнання і механізоване його завантаження та розвантаження.
На обладнанні, яке має люки для завантаження вихідної сировини, необхідно встановлювати блокування, яке унеможливлює початок роботи за відкритої кришки люка.
2.3. Рівень активних рідин у реакторах та збірниках необхідно контролювати під час кожного завантаження та вивантаження. Відстань від поверхні активних рідин до кришки повинна бути не менше 600 мм.
2.4. Перекачування аміачної води зі складу кислот та лугів до цеху виробництва жовтих залізоокисних пігментів необхідно проводити бригадою в складі двох апаратників і тільки в денну зміну. Один апаратник повинен бути на складі, а другий - у відділенні пігментів і контролювати роботу насоса та забезпечувати закриття запірної арматури на нагнітальному трубопроводі.
2.5. На всіх фланцевих з’єднаннях трубопроводів з агресивними рідинами, гарячими розчинами та парою повинні бути встановлені захисні кожухи. Надійність захисту трубопроводів необхідно регулярно перевіряти.
2.6. При компонуванні обладнання для фасування оксидів заліза необхідно передбачити площу для розміщення порожньої і заповненої тари та проходів для працівників.
2.7. Відсік для зберігання оксиду заліза червоного необхідно відділяти перегородкою від приміщень, в яких зберігають кислоти, кальцій гіпохлорит, пероксид водню, діоксид вуглецю, етиленоксид, алюміній.
2.8. Відсік для зберігання оксиду заліза жовтого необхідно відділяти перегородкою від приміщення, в якому зберігають кислоти.
VIII. Вимоги охорони праці під час виробництва барвників
8.1. Стадію діазотування технологічного процесу виробництва азобарвників необхідно проводити у вузькому інтервалі низьких температур, встановлених регламентами.
8.2. При отриманні малостійких діазосполук у середовищі, близькому до нейтрального, необхідно забезпечувати вибухобезпечність відповідно до ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 березня 1976 року № 579 (далі - ГОСТ 12.1.010-76).
8.3. Діазотування з використанням отруйної речовини - розчину натрій нітриту - необхідно проводити в герметичній апаратурі (реактори, трубопроводи, монтежю-сховища, лічильники) та унеможливлювати витікання рідини і контакт працівників із шкідливими речовинами.
На обладнання повинні бути нанесені попереджувальні знаки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007.
8.4. Технологічні стадії азосполучення процесів виробництва барвників у реакціях з аміносполуками необхідно проводити в кислому середовищі за температури не вище 5-10-0С, а з гідроксилсполуками - в лужному середовищі за температури не вище 2-0С.
8.5. Повітря з апаратів діазотування та азосполучення перед викидом його в атмосферу необхідно пропускати через барботувальний абсорбер, заповнений розчином натрій гідроксиду, для очищення від шкідливих речовин (оксид азоту, діоксид вуглецю, хлорид водню) до норм, встановлених ДСанПіН 2.2.7.029-99.
8.6. Під час перекачування діазосполук у реактор проведення азосполучення та подальшого нагрівання гострою парою необхідно контролювати рівень реакційної маси в реакторі і не допускати її спінення й викиду.
8.7. Після закінчення технологічного процесу одержання азобарвників необхідно забезпечувати ретельне очищення апаратів (всередині і зовні) від залишків діазосполук і промивання їх та трубопроводів, запірних і з’єднувальних пристроїв водою для унеможливлення утворення вибухонебезпечної суміші.
8.8. Використання апаратів з несправними, відключеними або неточно відрегульованими запобіжними клапанами для роботи з токсичними речовинами не допускається.
8.9. Місця можливого виділення шкідливих речовин і пилу в повітря робочої зони необхідно обладнувати місцевими відсмоктувачами, з’єднаними із місцевою або цеховою витяжною вентиляцією та обладнанням для очищення викидів від шкідливих речовин і пилу.
8.10. Технологічний процес нітрування необхідно проводити в герметичному обладнанні нітрувальною сумішшю за інтенсивного перемішування і відведення тепла під час її приготування та чіткого контролю температури і швидкості перемішування реакційної маси під час нітрування.
8.11. Реактор для проведення процесу нітрування необхідно обладнувати мішалкою, зблокованою із системою подачі нітросуміші, та штуцером для подачі інертного газу. За температури в реакторі вище встановленої в технологічному регламенті подавання нітрувальної суміші повинно припинятися.
8.12. Апаратуру, в якій залишилися гарячі кубові залишки процесу нітрування, необхідно відкривати тільки після охолодження або заповнення її інертним газом.
8.13. Під час проведення технологічних процесів отримання барвників - похідних карбаміду зі стадією ацилювання фосгеном у вакуумі - забороняється використовувати загальноцехові або загальнозаводські вакуумні комунікації.
8.14. Вентиляційні системи виробничих приміщень під час роботи з фосгеном повинні працювати таким чином, щоб кількість повітря, що видаляється із приміщення, була більшою, ніж кількість повітря, що нагнітається до нього припливною вентиляцією.
8.15. У виробничих приміщеннях, призначених для роботи з фосгеном, проектом повинно бути передбачене встановлення аварійної аміачної системи для нейтралізації газоподібного фосгену.
Приєднання балона з фосгеном до газового трубопроводу, а особливо від’єднання, необхідно проводити чітко за інструкцією з охорони праці, щоб не допустити витікання залишкового фосгену в повітря робочої зони.
8.16. Під час проведення процесу хлорування необхідно унеможливлювати проникнення хлору в повітря робочої зони і чітко дотримуватися санітарних норм і правил техніки безпеки поводження з отруйними речовинами.
Протягом усієї зміни працівники повинні мати при собі протигаз.
8.17. Балони з рідким хлором необхідно зберігати в спеціально обладнаних боксах або витяжних шафах, обладнаних відсмоктувачами, під’єднаними до місцевої вентиляції з підвищеною кратністю повітрообміну.
Вихідну сировину перед хлоруванням необхідно зневоднювати для запобігання корозії обладнання.
8.18. Відновлення ароматичних нітросполук у лужному середовищі необхідно проводити в герметичному обладнанні, оснащеному підсилено ущільненими кришками і сальниками та герметичними пробовідбірниками.
Трубопроводи для транспортування нітросполук повинні бути на максимальній протяжності цільнозварними, а в разі з’єднання трубопроводів необхідно використовувати фланці важкого типу з надійними прокладками із корозійностійких матеріалів.
8.19. Умови лужного плавлення (концентрація лугу, температура, тривалість процесу) ароматичних сульфокислот необхідно обирати з урахуванням природи сполуки, що вводиться в реакцію.
Котли для проведення плавлення ароматичних кислот необхідно оснащувати герметичними кришками, штуцерами для завантаження сировини, розтопа лугу та для встановлення термометричної гільзи.
8.20. Вибухопожежонебезпечні технологічні процеси отримання азотолів та гідроксипохідних барвників зі стадією окиснення необхідно проводити в герметичній апаратурі за можливої механізації всіх операцій і чіткого дотримання параметрів технологічних режимів відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 14 червня 1991 року № 875, і ГОСТ 12.1.010-76.
8.21. Подрібнення окисника (калій дихромату) вручну та виплавляння його з використанням пари не дозволяються.
У разі використання нітратної кислоти як розчинника у виробничому приміщенні необхідно встановлювати установки газоочищення або передбачати інші заходи очищення відхідних газів від оксидів азоту.
8.22. Технологічний процес алкілювання спиртами (метиловий, етиловий) необхідно проводити в автоклавах за тиску " 3 МПа і температури " 200-0С згідно з чинним законодавством.
Технологічне обладнання перед початком процесу алкілювання етиленоксидом необхідно продувати азотом або іншим інертним газом.
8.23. Відбирання проб на стадії сульфування необхідно проводити герметичними пробовідбірниками шляхом засмоктування проб вакуумом, а при відбиранні проб вручну необхідно передбачати заходи, що запобігають впливу шкідливих речовин на організм працівників.
8.24. До виконання робіт з високонебезпечними речовинами необхідно
допускати працівників після ознайомлення з правилами поводження з цими речовинами.
8.25. Працівники під час виконання технологічних процесів з використанням високонебезпечних речовин (натрій нітрит, ціанурхлорид, фосген, анілін, фенол) повинні працювати в чистих захисних костюмах, натільній білизні і спецвзутті. Упродовж всієї зміни працівники повинні мати при собі протигаз з відповідною коробкою і після зміни приймати теплий душ.
8.26. Процеси очищення апаратів (реакторів, збірників) повинні бути механізовані. Перед звільненням апаратів або посудин від залишків продукту необхідно попередньо їх нейтралізувати й промити великою кількістю води.
Зливання в каналізацію промивних вод, що містять шкідливі небезпечні речовини, кислоти, без попереднього очищення не допускається.
8.27. Суспензії барвників необхідно зливати в монтежю-сховища, з яких стисненим повітрям трубопроводами спрямовувати до сушильного відділення.
У разі застосування в технологічних цілях стисненого повітря його необхідно підводити до цехів-споживачів по стаціонарному трубопроводу.
8.28. Обладнання та умови сушіння барвників необхідно обирати з урахуванням термічної стійкості, залишкової вологості та вибухопожежонебезпечності барвника.
Малостійкі барвники необхідно сушити у вакуумі за розрідження 1,3-2,7 кПа. Залишкова вологість барвників повинна бути 5-10 %, а для активних барвників - до 3 %.
8.29. Барвники, висушені на вальцьових сушарках, необхідно додатково подрібнювати у відцентрових млинах або дезінтеграторах, обладнаних місцевими відсмоктувачами для видалення повітробарвникової суміші, яка може бути вибухонебезпечною.
8.30. Пил барвників, що осів на підлогу та поверхню обладнання і трубопроводів, необхідно регулярно видаляти методом вологого прибирання.
8.31. Ділянки цехів, призначені для зберігання сировини, необхідно позначати обмежувальними лініями.
Зберігання отруйних речовин (сухий натрій нітрит) в цеху необхідно проводити на піддонах у спеціально відведеному місці на відстані від апаратів та трубопроводів з кислотами, особливо із хлоридною кислотою, в кількості, що не перевищує встановлену денну норму.
8.32. Робота цехової припливно-витяжної вентиляції повинна бути налагоджена на забезпечення у виробничих приміщеннях об’єкта з виробництва барвників кратності повітрообміну не менше 5, а під час проведення небезпечних операцій та аварій - 8-12.
8.33. Вихідні продукти (анілін, ціанурхлорид, натрій нітрит та інші отруйні речовини) необхідно зберігати в герметичній упаковці в окремому відсіку складу з дверима, які необхідно замикати та пломбувати.
На дверях відсіку та на пакуванні повинно бути маркування "отруйна речовина".
Вогненебезпечні барвники необхідно зберігати в герметичній тарі за кімнатної температури.
IX. Вимоги безпеки до виробничого обладнання, машин та механізмів
9.1. Роботодавець повинен забезпечити встановлення в небезпечних місцях виробничих приміщень автоматичних сигналізаторів, збалансованих з газоаналізаторами, настроєними на ГДК шкідливих речовин, і з’єднаних з аварійною вентиляцією.
9.2. Технологічні процеси з використанням легкозаймистих речовин необхідно проводити у вибухобезпечному обладнанні, встановленому в приміщенні, обладнаному засобами гасіння пожеж.
9.3. Приміщення, призначені для проведення вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних процесів, повинні бути обладнані телефонним зв'язком, гучномовними пристроями або переносними пристроями зв’язку.
Рівень вибухозахисту телефонних апаратів і сигнальних пристроїв до них, оповіщувачів та інших пристроїв зв’язку повинен відповідати класу вибухонебезпечної зони цих приміщень відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.
9.4. Майданчики, призначені для обслуговування устаткування, повинні відповідати ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огорожі сталеві. Технічні умови", затвердженому наказом Мінрегіонбуду України від 08 липня 2009 року № 277.
9.5. Вакуум-фільтри, центрифуги, вакуум-кристалізатори і сушарки повинні бути обладнані відсмоктувачами пилу, під’єднаними до місцевої вентиляції. Повітря перед викидом в атмосферу необхідно направляти на очищення з рекуперацією чи знешкодження викидів.
9.6. Центрифуги повинні відповідати ГОСТ 28705-90 "Центрифуги промышленные. Технические требования", затвердженому постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції і стандартів від 29 жовтня 1990 року № 2722.
Центрифуги повинні бути обладнані пневматичними гальмівними пристроями та пристроями для автоматичного їх відключення і подавання сигналів (одночасно звукового та світлового) в разі нестабільного живлення.
Кришки центрифуг повинні бути зблоковані з електричними приводами таким чином, щоб унеможливити включення центрифуг у роботу за відкритої кришки.
Періодично необхідно проводити технічний огляд центрифуг та їх випробування. Динамічне та статичне балансування вала та барабана центрифуг необхідно проводити щороку.
9.7. Млини необхідно огороджувати для запобігання доторканню до барабана млина з боку проходів. У конструкції огорожі необхідно встановлювати дверцята, обладнані блоком відключення привода млина від електричної мережі за відкритих дверцят.
9.8. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю герметичності завантажувальних і розвантажувальних отворів млина і приєднання їх до аспіраційних пристроїв місцевої вентиляції.
Під час роботи млина не дозволяється прибирати просипи під обертовим барабаном або переміщувати під ним будь-які вантажі.
9.9. Завантаження вихідної сировини і вивантаження готової продукції необхідно здійснювати механічними чи іншими пристроями, які виключають необхідність використання ручної праці.
9.10. Технологічні отвори сушарок необхідно обладнувати ущільнювачами для запобігання виходу гарячого повітря в приміщення.
9.11. Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірку кола між заземлювачами та заземлювальними елементами та інші випробування електроустановок необхідно проводити в обсязі і з періодичністю, встановленими вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.
9.12. Обладнання, частини якого рухаються або обертаються, необхідно обладнувати огорожами або захисними пристроями для захисту від небезпечних факторів відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30 жовтня 1981 року № 4772.
9.13. Роботодавець повинен забезпечити проведення експлуатації повітряних компресорів і повітропроводів відповідно до вимог чинних нормативних документів та технічного огляду компресорів після капітального ремонту відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду устаткування підвищеної небезпеки).
9.14. Компресори після капітального ремонту повинні проходити позачерговий технічний огляд відповідно до Порядку проведення огляду устаткування підвищеної небезпеки.
9.15. Експлуатацію всіх вантажопідіймальних машин необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).
9.16. Опосвідчення стану безпеки діючих електроустановок необхідно здійснювати за процедурою, визначеною НПАОП 40.1-1.21-98.
9.17. Перевірку електродвигунів і пускової апаратури необхідно виконувати одночасно з перевіркою привідних механізмів, але не рідше одного разу на 6 місяців.
9.18. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам, установленим Технічним регламентом безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.
Посудини, що працюють під тиском, повинні бути обладнані запірною чи запірно-регулювальною арматурою, запобіжними пристроями та контрольно-вимірювальними приладами з урахуванням специфіки технологічного процесу.
9.19. Посудини для рідин необхідно обладнувати рівнемірами або іншими приладами, передбаченими технологічним регламентом.
Встановлення вимірювальних приладів зі скляною шкалою на посудинах з отруйними рідинами не дозволяється.
Посудини для зберігання хімічно активних речовин повинні бути обладнані пристроями, які унеможливлюють їх переповнення.
9.20. Трубопроводи для подавання вихідних шкідливих речовин (сульфатна кислота, хлоридна кислота, кальцинована сода, натрій гідроксид, розчини солей цинку, магнію, калію, аміачна вода) повинні бути герметичними і мати захисні кожухи або захист від можливого витікання через фланцеві з’єднання, запобіжні вентилі на випадок несправного запірного крана, бути обладнаними контрольно-вимірювальними приладами і системою сигналізації.
9.21. Допоміжне обладнання (вентилі, повітропроводи, транспортні пристрої і трубопроводи) повинно бути стійким до агресивної рідини та пофарбованим відповідно до Гост 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".
9.22. Автоматичні сигналізатори, зблоковані з приладами контролю, встановленими на технологічному обладнанні, повинні подавати попереджувальні та аварійні сигнали (одночасно звукові та світлові) в разі відхилення одного чи кількох параметрів поза граничнодопустимі межі вибухопожежонебезпечної стадії технологічного процесу. У разі досягнення
межі параметрів критичних значень автоматизоване управління технологічними процесами повинно зупинити технологічний процес.
9.23. Робочі органи обладнання та їхні приводи повинні бути обладнані засобами, які унеможливлюють виникнення небезпеки під час повного або часткового припинення подачі енергії до приводів цих пристроїв, а також засобами, що унеможливлюють самовмикання приводів робочих органів при відновленні подачі електроенергії.
9.24. Під час аварійних зупинок, що пов’язані з припиненням подачі електроенергії, води, пари та інших видів енергоносіїв, роботи необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
9.25. Підготовку устаткування або трубопроводів до ремонту повинен здійснювати обслуговувальний персонал із записом у журналі даних про виконані підготовчі роботи і здавати керівнику ремонтних робіт з обов’язковим оформленням акта здачі устаткування в ремонт та наряду-допуску.
9.26. Під час ремонту електроспоживчого устаткування (насоси, мішалки, транспортери тощо) і пов’язаних з ним електричних пристроїв (електродвигуни, електричні прилади автоматики, щити управління тощо) необхідно контролювати відключення їх від електромереж, з видимим роз’єднанням, для запобігання несанкціонованому пуску-включенню.
Технічні заходи під час ремонту електроспоживчого устаткування повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.
На пускових пристроях електроустаткування під час ремонту повинні бути вивішені попереджувальні таблички "Не вмикати! Працюють люди".
| Начальник відділу взаємодії з ВРУ, КМУ та з питань координації роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через Міністра | В.І. Теличко |