МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
02.01.2025 № 14/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
02 січня 2025 року
за № 12/43418
Про затвердження Змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
Відповідно до законів України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", від 17 листопада 2021 року № 1892-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку доступу до Єдиного державного демографічного реєстру", від 13 липня 2023 року № 3223-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій", від 14 липня 2023 року № 3265-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам", від 22 лютого 2024 року № 3588-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із забороною відчуження об’єктів нерухомого майна, придбаних (у тому числі проінвестованих/профінансованих) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості", пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, що додаються.
2. Департаменту приватного права (Ференс О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".
3. Цей наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, крім абзаців четвертого — шостого підпункту 2, абзацу восьмого підпункту 3 пункту 1 Змін, затверджених цим наказом, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Міністерством юстиції України повідомлення в газеті "Голос України" про початок функціонування Єдиної державної електронної системи е-нотаріату.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра юстиції України Кучерявенка М.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — Міністр юстиції України | Ольга СТЕФАНІШИНА |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
02 січня 2025 року № 14/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
02 січня 2025 року
за № 12/43418
Зміни
до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
( Див. текст )
1. У розділі І:
1) у главі 1:
у пункті 1 слова та цифри "обмежень у праві вчинення нотаріальних дій, установлених статтями 9, 53, 55, 60, 66, 72, 73, 94" замінити словами та цифрами "випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 71, 72, 85, 103 "; слова "іншими актами законодавства України" замінити словами "інших випадків, передбачених законодавством України";
у пункті 2 слово "(конторою)" виключити, слова "коли фізична" замінити словом "якщо", слово "коли" замінити словом "якщо", слова "посвідчуваного правочину, такі" замінити словами "вчинюваної нотаріальної дії,";
абзац другий пункту 3 виключити;
2) у главі 3:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", національним паспортом іноземця або документом, що його замінює, посвідченням особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідченням, виданим за місцем роботи фізичної особи. Посвідчення водія, особи моряка, члена екіпажу, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час вчинення правочинів.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси також перевіряють дійсність документів за Єдиним державним демографічним реєстром, якщо документи були оформлені із застосуванням засобів цього реєстру.
У випадку коли нотаріус здійснює встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за паспортом громадянина України у формі книжечки, перевірка дійсності такого документа за Єдиним державним демографічним реєстром здійснюється за наявності сформованого щодо відповідної особи унікального номера запису у такому реєстрі.
За результатами вказаної перевірки формується довідка за формою згідно з додатком до Порядку доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 700, яка долучається до справ нотаріуса.";
у пункті 7:
в абзаці другому слово "впливати" замінити словами "здійснювати вирішальний вплив (контроль)";
в абзаці четвертому слова "рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію Указами Президента України" замінити словами "Державному реєстрі санкцій";
в абзаці п’ятому слово "впливати" замінити словами "здійснювати вирішальний вплив (контроль)";
3) у главі 7:
у пункті 5 слова "назва документа, серія, номер, дата його видачі і найменування установи, яка його видала" замінити словами "реквізити документа, за яким встановлено особу, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності)";
пункт 8 викласти в такій редакції:
"8. При посвідченні правочинів майнового характеру нотаріусом у текстах правочинів зазначаються:
для фізичних осіб — реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
для юридичних осіб — ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
На підтвердження наявності номера (коду) нотаріусу подається відповідна картка (довідка), витяг або паспорт, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, копія якої (якого) долучається до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса.
Інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків, отриманий від фізичної особи, нотаріус перевіряє за відомостями Державного реєстру фізичних осіб — платників податків шляхом електронної інформаційної взаємодії з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".
Якщо особа через свої релігійні переконання у встановленому законодавством порядку відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, нотаріус перевіряє цей факт за відміткою у її паспорті.
У випадку засвідчення справжності підпису на заяві, примірник якої залишається у справах нотаріуса, копія документа, зазначеного в абзацах четвертому, шостому цього пункту, долучається до примірника цієї заяви.";
після пункту 8 доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9. Нотаріус приймає для вчинення нотаріальних дій електронні документи та паперові копії електронних офіційних документів, що видані уповноваженими органами іноземних держав з проставленим на них електронним апостилем.
Перевірка дійсності електронного апостилю на вказаних документах здійснюється за реєстрами країн — учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, відомості про які містяться на офіційному вебсайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права та/або за посиланням на електронний апостиль, наданий особою, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.
Після перевірки електронного апостилю нотаріус роздруковує з відповідного вебсайту документ з електронним апостилем та здійснює заходи, передбачені пунктом 10 цієї глави.".
У зв’язку з цим пункт 9 вважати пунктом 10;
у пункті 10 цифру "8" замінити цифрою "9";
4) у главі 14:
у заголовку глави 14 слова "вчиненні нотаріальної дії " замінити словами "її вчиненні ";
у пункті 1 слова ", нотаріальний акт" виключити;
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.".
2. У розділі II:
1) у пункті 3 глави 1:
підпункт 3.1 викласти в такій редакції:
"3.1. Надання нотаріусу дозволу органу опіки та піклування є обов’язковим у разі вчинення батьками (усиновлювачами), опікунами малолітніх дітей та/або опікунами недієздатних осіб таких дій/правочинів:
відмови від прав на майно малолітніх дітей та/або недієздатних осіб, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
видачі письмових зобов’язань від імені малолітніх дітей та/або недієздатних осіб;
вчинення правочинів щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітні діти та/або недієздатні особи; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітні діти та/або недієздатні особи.
Дозвіл органу опіки та піклування надається у формі рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад, витягу з такого рішення або копії такого рішення, виданих відповідно до законодавства.
Дозвіл органу опіки та піклування не є обов’язковим у разі вчинення правочинів, за якими малолітні діти, недієздатні особи набувають у власність майно, у тому числі нерухоме майно, користувачами якого вони є, крім випадків набуття такого майна у власність за рахунок коштів (іншого майна) таких дітей / осіб.";
у підпункті 3.2 слово "за" замінити словами "від імені";
підпункт 3.3 викласти в такій редакції:
"3.3. Вчинення одним із батьків правочинів / дій, передбачених абзацами другим — четвертим підпункту 3.1 цього пункту, здійснюється за наявності згоди другого з батьків, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально. Така згода не вимагається, якщо той із батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме.
Якщо другий із батьків заперечує проти укладення відповідного правочину, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії і роз’яснює заінтересованим особам, що зазначений спір може бути вирішений органом опіки та піклування або судом.";
підпункт 3.5 викласти в такій редакції:
"3.5. У разі вчинення правочинів / дій, передбачених абзацами другим — четвертим підпункту 3.1 цього пункту, неповнолітніми дітьми, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, нотаріус вчиняє відповідну нотаріальну дію за наявності дозволу органу опіки та піклування, а також згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників неповнолітніх дітей та/або піклувальників осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально.
Дозвіл органу опіки та піклування надається нотаріусу у порядку, визначеному абзацом п’ятим підпункту 3.1 цього пункту.
Дозвіл органу опіки та піклування не є обов’язковим у разі вчинення правочинів, за якими неповнолітні діти, особи, цивільна дієздатність яких обмежена, набувають у власність майно, у тому числі нерухоме майно, користувачами якого вони є, крім випадків набуття такого майна у власність за рахунок коштів (іншого майна) таких дітей / осіб.";
підпункт 3.6 виключити;
2) у главі 2:
у пункті 1:
підпункт 1.8 викласти в такій редакції:
"1.8. При посвідченні правочину щодо об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, відчужувач цього майна подає заяву про наявність / відсутність у малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб прав користування цим майном. З метою перевірки наявності / відсутності таких прав нотаріус має право додатково витребовувати від фізичних та юридичних осіб відповідні відомості та документи.";
підпункт 1.9 виключити.
У зв’язку з цим підпункти 1.10–1.20 вважати відповідно підпунктами 1.9–1.19;
підпункт 1.12 викласти в такій редакції:
"1.12. У разі наявності накладеної нотаріусом заборони відчуження майна, обтяження такого майна іпотекою договір про відчуження такого майна посвідчується за згодою кредитора, крім встановлених законом випадків, коли відчуження такого майна заборонено.";
у підпункті 1.18:
в абзаці першому слова "квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення / будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування / фінансування його будівництва)" замінити словами "об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування / фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно";
доповнити новим абзацом такого змісту:
"Термін "об’єкт житлової нерухомості" вживається в цьому Порядку у значенні, наведеному у Законі України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України".";
у підпункті 5.3 пункту 5 слова "та прав на них (оренди, емфітевзису)" виключити;
у пункті 8:
підпункт 8.8 виключити.
У зв’язку з цим підпункти 8.9–8.11 вважати відповідно підпунктами 8.8–8.10;
пункт 8.8 викласти в такій редакції:
"8.8. Після смерті відчужувача документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно, що було предметом договору, повертається нотаріусу та долучається до примірника спадкового договору, що зберігається у справах нотаріуса, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.";
3) у главі 15:
заголовок викласти в такій редакції:
"Глава 15. Накладання та зняття заборони відчуження майна ";
пункт 1 виключити.
У зв’язку з цим пункти 2–6 вважати відповідно пунктами 1–5;
пункт 1 викласти в такій редакції:
"1. Підстави накладення заборони відчуження майна
Нотаріус у випадках, встановлених законодавством, накладає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також рухомого майна.";
у пункті 2:
підпункти 2.1–2.3 викласти в такій редакції:
"2.1. Накладання заборони відчуження майна проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на документі, що є підставою для її накладення.
2.2. Накладання заборони відчуження за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором, договором про придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування / фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката відповідно до частини сімнадцятої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою, проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на всіх примірниках договору або свідоцтва про право на спадщину.
2.3. Накладання заборони відчуження майна у разі смерті одного з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя, вчиняється нотаріусом на примірнику заповіту (дубліката заповіту), поданого такому нотаріусу другим з подружжя.
Під час накладення заборони нотаріус:
перевіряє факт смерті одного з подружжя за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану;
надає правову оцінку заповіту подружжя, перевіряє його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність;
перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору за даними Спадкового реєстру.
Про накладення заборони на підставі спільного заповіту подружжя нотаріус повідомляє нотаріуса, яким заведено спадкову справу після смерті одного з подружжя (якщо спадкова справа заведена іншим нотаріусом).
Нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії:
якщо наданий другим з подружжя заповіт не відповідає вимогам законодавства;
у випадку наявності спадкового договору щодо майна, на яке складено заповіт подружжя.";
у підпункті 2.4 слово "щодо" виключити;
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3. Реєстрація накладання заборони відчуження майна
Накладання заборони відчуження майна реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.";
у пункті 4:
підпункти 4.1, 4.2 викласти в такій редакції:
"4.1. Нотаріус у випадках, встановлених законодавством, знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також рухомого майна.
Нотаріус, який знімає заборону, накладену іншим нотаріусом, направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про її зняття.
4.2. У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України, нотаріус за заявою боржника знімає заборону відчуження заставленого майна за наявності таких документів:
копія правочину, що підтверджує виникнення відповідного зобов’язання;
копія договору застави / іпотеки;
документ про внесення в депозит нотаріуса, нотаріальної контори належних з боржника кредиторові грошей або цінних паперів;
копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит та документ, що підтверджує отримання такого повідомлення кредитором.";
у підпункті 4.3 абзац перший виключити.
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом першим;
доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5. Вчинення посвідчувального напису про зняття заборони відчуження майна
Зняття заборони відчуження нерухомого або рухомого майна проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на документі, що є підставою для її зняття.".
У зв’язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6;
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6. Реєстрація зняття заборони відчуження майна
Зняття заборони відчуження майна реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.";
4) пункти 8, 9 глави 16 виключити;
5) у главі 21:
у пункті 1:
у підпункті 1.3 слова "або за заявою ліквідатора громадянина-підприємця, визнаного банкрутом" виключити;
підпункт 1.7 виключити;
підпункт 2.3 пункту 2 виключити;
в абзаці другому пункту 4 слова та цифри "та статті 1 Указу Президента України від 10.07.98 № 762 "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій"" виключити;
у підпункті 7.2 пункту 7:
слова "(найменування юридичної особи), прізвище, ім’я та по батькові ліквідатора громадянина-підприємця, від якого" замінити словами "або найменування юридичної особи, від якої";
речення "У разі якщо грошові суми або цінні папери внесені в депозит нотаріуса ліквідатором громадянина-підприємця, депонентом є відповідний господарський суд, що визнав громадянина-підприємця банкрутом." виключити;
у підпункті 9.1 пункту 9 слова ", за заявою та рішенням господарського суду, які подає ліквідатор громадянина-підприємця", "ліквідатора громадянина-підприємця," виключити;
у пункті 10:
підпункт 10.1 викласти в такій редакції:
"10.1. Повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, здійснюється за письмовою заявою такої особи та за згодою депонента, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально.";
у підпункті 10.2 слова "одного року" замінити словами "трьох років";
в абзаці другому пункту 11 слова "Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції" замінити словами "відповідного територіального органу Міністерства юстиції".
Директор Департаменту приватного права | Олена ФЕРЕНС |