Щодо діяльності Консультаційно-експертної ради Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у 2009 році

Відповідно до Плану роботи Комісії на 2010 рік, затвердженого рішенням Комісії від 30 грудня 2009 р. N 1674, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

1. Звіт про діяльність Консультаційно-експертної ради Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у 2009 році взяти до відома (додається).

2. Керівнику апарату Комісії Р.Матвієнку опублікувати Звіт про діяльність Консультаційно-експертної ради Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у 2009 році відповідно до чинного законодавства.

3. Контроль за виконанням цього рішення залишаю за собою.

Консультаційно-експертна рада Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - КЕР) здійснювала свою роботу згідно з рішенням Комісії від 10.09.02 р. N 248, від 29.10.2002 р. N 340, від 01.12.2004 р. N 502, від 18.04.2006 р. N 292, якими було затверджено Положення про КЕР та склад КЕР зі змінами (додаток N 1).

Голова КЕР - член Комісії Бурмака М.О.

Співголова КЕР - член Комісії Мозговий О.М.

Секретар КЕР - Харламов П.П.

Порядок роботи КЕР, її органів та посадових осіб визначається Положенням про Консультаційно-експертну раду Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, з внесеними змінами, затвердженого рішенням Комісії від 10.09.2002 р. N 248. У 2004 році були внесені зміни до Положення, затверджені рішенням Комісії від 01.12.2004 р. N 502. Склад КЕР затверджено також відповідним рішенням Комісії від 29.10.2002 р. N 340, а зміни у складі Ради затверджені відповідними рішеннями Комісії від 29.09.2004 р. N 422, від 13.10.2004 р. N 449, від 01.12.2004 р. N 502, від 18.04.2006 р. N 292, 13.11.2007 р. N 2140.

Порядок скликання і проведення засідань КЕР, роботи її секцій та іншу діяльність встановлює Регламент КЕР, затверджений рішенням КЕР від 18.12.2002 р.

У складі КЕР працюють такі секції: правового забезпечення розвитку фондового ринку; розвитку інфраструктури фондового ринку; розвитку корпоративного управління; інституціональних інвесторів (додаток N 2).

Постійно працюють також робочі та експертні групи з розгляду документів за окремими напрямами.

У 2009 році було проведено шість засідань КЕР.

Робота КЕР у 2009 році була зосереджена на таких напрямах: впровадження Закону України "Про акціонерні товариства"; забезпечення виконання покладених на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку функцій та повноважень; аналізу негативних наслідків глобальної фінансової кризи та заходів із стабілізації ситуації на фондовому ринку України.

Члени КЕР продовжували також опрацьовувати законодавчі умови для залучення інвестицій в економіку України через фондовий ринок.

На засіданнях КЕР у 2009 році було розглянуто:

Проект роз'яснення ДКЦПФР "Щодо порядку застосування Закону України "Про акціонерні товариства"; проект "Положення про порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства" та проект змін до "Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів".

ДКЦПФР продовжувала розробку нормативної бази на реалізацію нового Закону "Про акціонерні товариства"; проектів нормативних документів Комісії, які регулюють діяльність інститутів спільного інвестування, а також проекти Положення про порядок ліквідації корпоративного інвестиційного фонду та розрахунків з його акціонерами при ліквідації; Положення про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) акцій корпоративного інвестиційного фонду; Положення про порядок ліквідації пайового інвестиційного фонду та розрахунків з його учасниками при ліквідації; Положення про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду; проекти законів "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства на ринку цінних паперів" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу векселів з метою приведення їх у відповідність з Женевськими конвенціями 1930 р. та зниження фінансових ризиків на вексельному ринку" та ряд інших документів.

ДКЦПФР у 2009 році розробила проект роз'яснення "Щодо порядку застосування Закону України "Про акціонерні товариства". Його метою є визначення чіткої процедури та механізмів запровадження Закону. У документі, зокрема, зазначається, що Прикінцевими положеннями Закону "Про акціонерні товариства" передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 29.04.2011 р.) втрачають чинність статті 1 - 49 Закону "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств. Статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання ним чинності.

Враховуючи зазначене, приведення діяльності відкритих та закритих акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом, полягає у внесенні відповідних змін до статутів та інших внутрішніх положень таких акціонерних товариств, у тому числі щодо зміни найменування з закритого/відкритого акціонерного товариства на приватне/публічне акціонерне товариство, та державній реєстрації змін до статутів.

ЗАТ та ВАТ до приведення у відповідність з нормами Закону статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства у період з 29.04.2009 р. до 29.04.2011 р. мають керуватись у своїй діяльності Цивільним кодексом України, законами "Про господарські товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", підзаконними нормативно-правовими актами, які розроблені відповідно до вказаних законодавчих актів. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

З 30.04.2009 р. акціонерні товариства створюються виключно приватного або публічного типу. При цьому акціонерним товариствам необхідно врахувати, що починаючи з 29.04.2011 р., вони повинні виконувати вимоги Закону "Про акціонерні товариства", в тому числі, положення щодо виключно бездокументарної форми існування акцій.

Прикінцевими положеннями Закону також передбачено, що у разі якщо після набрання чинності цим Законом загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов'язане привести свою діяльність у відповідність із Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.

КЕР в цілому підтримала проект роз'яснення і зазначили, що його прийняття запобігатиме можливим конфліктним ситуаціям щодо запровадження норм Закону. При цьому вони наголосили на доцільності розробки та прийняття роз'яснень щодо інших положень Закону "Про акціонерні товариства".

Членами КЕР та членами відповідної робочої групи були надані конкретні пропозиції, які були враховані при доопрацюванні остаточного варіанту Роз'яснення.

На засіданні КЕР було розглянуто проект "Положення про порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства".

Дане Положення регламентує порядок реєстрації випуску акцій при збільшенні розміру статутного капіталу товариства. Зокрема, Положення:

- документи, які подаються для реєстрації випуску акцій при збільшенні розміру статутного капіталу товариства шляхом розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості;

- документи, які надаються для реєстрації змін до проспекту емісії акцій;

- документи, які надаються для реєстрації звіту про результати розміщення акцій;

- документи, які подаються для реєстрації випуску акцій при збільшенні розміру статутного капіталу товариства шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Крім того, зазначене Положення визначає порядок реєстрації випуску акцій при зменшенні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та документи, які надаються для проведення цієї процедури.

Розглядався також проект змін до чинного "Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів", які мають на меті привести документ у відповідність до Закону "Про акціонерні товариства".

Згідно із змінами, Положення регулюватиме склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації, інформації про іпотечні цінні папери, інформації при здійсненні емісії цінних паперів емітентами цінних паперів та подання її до ДКЦПФР. Документ передбачає, що емітенти, зокрема, публічні акціонерні товариства, додатково розкриватимуть інформацію про свою діяльність на основі Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

КЕР розглянув також проект рішення ДКЦПФР "Про порядок реєстрації та оприлюднення відомостей про створення акціонерного товариства однією особою, або про придбання всіх акцій товариства", який теж розроблений на реалізацію Закону "Про акціонерні товариства".

Була підкреслена необхідність стимулювання емітентів до розкриття інформації про їхню діяльність, яка є вкрай необхідною для інвесторів і безпосередньо впливає на ліквідність акцій. При цьому в процесі розбудові вітчизняної системи розкриття інформації доцільно використовувати міжнародний, зокрема, європейський, досвід у цій сфері.

Членами КЕР та членами відповідної робочої групи за наслідками обговорення були надані пропозиції, які були враховані при доопрацюванні двох останніх документів.

КЕР розглянула депутатський проект закону "Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій міжнародними фінансовими організаціями), який знаходиться на розгляді у парламенті. Його основною метою є надання міжнародним фінансовим організаціям (ЄБРР, МВФ та іншим) права здійснювати емісію облігацій, номінованих у гривні, що дозволить збільшити обсяг інвестицій у вітчизняну економіку.

На реалізацію Закону "Про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" , ДКЦПФР розробила ряд проектів нормативно-правових актів, які вдосконалюють механізми регулювання діяльності інститутів спільного інвестування.

Зокрема, це такі проекти: Положення про порядок ліквідації корпоративного інвестиційного фонду та розрахунків з його акціонерами при ліквідації; Положення про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) акцій корпоративного інвестиційного фонду; Положення про порядок ліквідації пайового інвестиційного фонду та розрахунків з його учасниками при ліквідації; Положення про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду.

Слід зазначити, що Комісія вже напрацювала досвід ліквідації ІСІ та розрахунків з їхніми учасниками. Новими нормативними актами передбачається скорочення та спрощення зазначених процедур.

Проект закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства на ринку цінних паперів", який вже подано на розгляд парламенту, розроблено з метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, а також створення зрозумілих загально прийнятих принципів роботи організаційно оформленого сегменту вітчизняного фондового ринку.

Ним вносяться зміни до законів "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про цінні папери та фондовий ринок" та "Про оподаткування прибутку підприємств".

Законопроектом запроваджується поняття "регульований (організаційно оформлений) фондовий ринок", а також вдосконалюється законодавство, яке застосовується на регульованому сегменті фондового ринку України.

Згідно з документом, регульований (організаційно оформлений) фондовий ринок - це фондова біржа, яка функціонує постійно на підставі відповідної ліцензії, виданої ДКЦПФР, та забезпечує проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, а також зведення та узагальнення інформації про правочини щодо фінансових інструментів, які вчиняються на цій біржі.

Регульований фондовий ринок складається з ринку заявок та ринку котирувань.

Ринок заявок - це сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням договорів купівлі-продажу фінансових інструментів на основі подання учасником торгів заявки (оферти), яка не може бути змінена, та зведення фондовою біржею зустрічних заявок. При цьому договори купівлі-продажу фінансових інструментів вважаються укладеними за умови подання учасниками торгів ідентичних зустрічних заявок.

Ринок котирувань - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням договорів купівлі-продажу фінансових інструментів на основі обміну пропозиціями учасників торгів, що передбачає можливість коригування такої пропозиції. При цьому договори купівлі-продажу фінансових інструментів вважаються укладеними за умови, якщо сторони договору досягли згоди за всіма істотними умовами договору та повідомили про це біржу.

Згідно з зазначеним проектом, діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - це діяльність професійного учасника фондового ринку зі створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для організації торгів на регульованому (організаційно оформленому) фондовому ринку.

Фондова біржа створює організаційні умови для укладення договорів купівлі-продажу фінансових інструментів шляхом проведення біржових торгів та забезпечує контроль за виконанням укладених договорів, застосування відповідних заходів та висунення вимог до учасників торгів. Торгівля на фондовій біржі здійснюється за її правилами, які затверджуються біржовою радою та реєструються ДКЦПФР.

Документ передбачає, що фондова біржа у тижневий строк повинна письмово повідомити ДКЦПФР в установленому нею порядку про факт невиконання учасниками торгів зобов'язань за укладеним ними на біржі договорами купівлі-продажу фінансових інструментів або про внесення учасниками торгів змін та доповнень до вже укладених на біржі договорів щодо ціни купівлі-продажу та/або кількості фінансових інструментів, зазначених в укладеному договорі.

При цьому фондова біржа протягом п'яти робочих днів повинна застосувати заходи впливу до учасників торгів, які протягом трьох робочих днів з моменту укладення договорів не виконали своїх зобов'язань. У разі подальшого невиконання учасниками торгів укладеного договору купівлі-продажу фондова біржа повторно застосовує відповідні заходи впливу. При цьому ДКЦПФР може застосовувати до фондової біржі заходи впливу, передбачені законодавством, у разі невиконання нею цих вимог закону.

Проект дає визначення поняттям "біржові торги" та "біржовий курс". Зокрема, біржові торги - це організоване укладення на фондовій біржі договорів купівлі-продажу фінансових інструментів відповідно до законодавства та правил фондової біржі на основі попиту і пропозиції, отриманих від учасників торгів.

У свою чергу, біржовий курс - це ринкова ціна фінансового інструменту, яка визначається за результатами біржових торгів на підставі виконаних акцептованих оферт учасників торгів ринку заявок, у яких передбачено, що строк їх виконання не перевищує трьох днів з моменту їх укладення.

Документ також визначає поняття "заявка (оферта)". Це публічна невідклична пропозиція для всіх учасників торгів ринку заявок купити або продати конкретно визначену кількість фінансових інструментів на встановлених умовах. Застосування такого механізму дозволить уникати створення неправових схем щодо купівлі/продажу цінних паперів на регульованому ринку.

Прийняття Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства на ринку цінних паперів" сприятиме розвитку прозорого та ефективно регульованого ринку цінних паперів, що у свою чергу є важливою передумовою успішної інтеграції України в єдиний ринок фінансових послуг ЄС.

Останнім часом на організованому фондовому ринку України відбулися значні зміни. На ньому посилюється конкуренція між фондовими майданчиками, з'являються нові механізми торгівлі. В таких умовах необхідно вдосконалити законодавче регулювання організованого ринку. При цьому одним з основних питань є забезпечення виконання угод, укладених на фондових біржах, та визначення реального біржового курсу цінних паперів, що особливо важливо для інституційних інвесторів - ІСІ та НПФ.

КЕРом за наслідками обговорення були надані пропозиції, які були враховані при доопрацюванні цих документів.

КЕР розглянула Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу векселів з метою приведення них у відповідність з Женевськими конвенціями 1930 р. та зниження фінансових ризиків на вексельному ринку".

Документ передбачає внесення відповідних змін до Господарського кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Бюджетного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу, а також законів "Про обіг векселів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про нотаріат", "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість".

Членами КЕР були надані пропозиції для врахування при доопрацюванні документу.

На засіданні Ради обговорено підсумки роботи КЕР у 2009 році та плани на наступний рік.

Вітчизняна економіка та ринок цінних паперів у 2009 році перебували під негативним впливом світової фінансової кризи. Разом із тим, у поточному році набули чинності ряд важливих законодавчих актів, які мають стати стимулом для подальшого ефективного розвитку фондового ринку.

В першу чергу, це закони "Про акціонерні товариства" та "Про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" .

Враховуючи це, головним напрямком роботи Консультаційно-експертної ради у поточному році був аналіз проектів нормативно-правових актів, розроблених Комісією на реалізацію цих законів.

Крім того, КЕР розглянула проект щодо внесення змін до Положення про функціонування фондових бірж.

Наступний, 2010 рік, буде досить напруженим з точки зору економічної та політичної ситуації в Україні. В цих складних умовах вітчизняні емітенти не зможуть вкладати достатньо коштів у власний розвиток. Їх основним завданням стане виконання боргових зобов'язань та запобігання дефолтам.

Нещодавно ДКЦПФР прийняла рішення про поновлення роботи Експертної ради з питань корпоративного управління, робота якої покликана сприяти розвитку цивілізованих корпоративних відносин в Україні. При здійсненні зазначеної роботи, доцільно враховувати позитивний зарубіжний досвід щодо розвитку корпоративного законодавства. Зокрема, досить ефективним може стати аналіз нового антирейдерського законодавства Росії, яке, на думку російських фахівців, має стати важливим інструментом у боротьбі з протиправним поглинанням та захопленням підприємств. В Україні у цій сфері спостерігаються значні проблеми. З огляду на це, на думку КЕР доцільно розглянути можливість розробки та прийняття комплексного законодавчого акту щодо боротьби з рейдерством і в нашій країні.

Розділ 3. Діяльність Стратегічної групи Комісії.

У липні 2009 року Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.06.2009 р. N 735, на підтримку ініціативи професійних учасників фондового ринку України, з метою розроблення пропозицій щодо концептуальних засад державної політики на фондовому ринку відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", була створена Стратегічна група при ДКЦПФР (далі - СГ), (додаток N 3).

У 2009 році було проведено п'ять засідань СГ.

На засіданнях СГ у 2009 році було розглянуто:

формат (порядок, регламент) роботи Стратегічної групи (далі - СГ) Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; організацію біржової торгівлі в Україні; поточний стан реалізації положень Закону України "Про акціонерні товариства"; вирішення проблемних питань боргових забов'язань (зокрема щодо погашення облігацій); проблеми функціонування боргового ринку України; проблеми регулювання діяльності СРО на фондовому ринку України; проблеми регулювання електронного документообігу на фондовому ринку України.

До складу Стратегічної групи увійшли керівники саморегулівних організацій УАІБ, ПАРД та АУФТ, фондових бірж (ФБ ПФТС, "Українська біржа", ФБ "ІННЕКС"), депозитаріїв (МФС (ВДЦП) та НДУ), а також компаній "Тект Трейд", "Sigma Bleyzer", "Ренесанс Капітал Україна", "Тройка Діалог Україна", "Лайн Сек'юрітіз", "Інеко", "Конкорд Капітал", "КІНТО", "Автоальянс-Інвест", "Сократ", "Проспект Інвестменс", "Драгон Капітал", "Сінком Капітал", "Кредіт-Рейтинг", АКБ "УКСОЦБАНК", "ФЕНІКС КАПІТАЛ".

Головною метою діяльності Стратегічної групи є розробка та внесення на розгляд Комісії пропозицій щодо концептуальних засад державної політики на фондовому ринку України, вдосконалення засад його функціонування, наближення національного ринку цінних паперів до найкращих міжнародних стандартів.

Стратегічна група має окреслювати основні напрямки розвитку фондового ринку та найбільш актуальні питання з кожного напряму, які потребують оперативного вирішення нормативно-правовими актами Комісії. При цьому її діяльність повинна мати конкретні результати.

Учасники СГ визначили кілька блоків питань, які доцільно розглядати на засіданнях. Серед них, зокрема, такі: вдосконалення механізмів біржового ринку; розвиток діяльності з управління активами інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів; вдосконалення депозитарної системи; впровадження положень Закону "Про акціонерні товариства" та розвиток системи корпоративного управління; розвиток ринку фінансових інструментів; вдосконалення системи розкриття інформації.

На першому засіданні було вирішено проводити тематичні засідання Стратегічної групи, присвяченні розгляду певного блоку питань. Також доцільно залучати до роботи Групи фахівців інших державних органів та експертів міжнародних організацій.

На поточному етапі розвитку фондового ринку України необхідно виділити стратегічні та оперативні проблеми й визначити, вирішення яких із них потребує внесення змін до чинної законодавчої та нормативно-правової бази. Поряд із цим, було зауважено, що ефективність діяльності Стратегічної групи, насамперед, залежатиме від вироблення конструктивної та узгодженої позиції усіх її членів.

У поточному році на організованому ринку цінних паперів України спостерігається зменшення обсягів торгів. При цьому вітчизняний біржовий ринок значно поступається за обсягами біржової торгівлі країнам Східної Європи, а також Росії та Казахстану. Такий стан справ вимагає запровадження цілого ряду заходів щодо вирішення проблем організованого ринку як у довгостроковій, так і в середньостроковій перспективі.

До стратегічних завдань у цій сфері відносяться: вдосконалення державного стимулювання розвитку організованого ринку та створення умов для ефективної діяльності інвесторів. При цьому необхідно вдосконалити нормативно-правову базу щодо оприлюднення інформації та подання адміністративних даних організаторами торгівлі, щодо функціонування фондових бірж, а також щодо запобігання маніпулюванню на фондових біржах.

Одним з актуальних питань біржового ринку є проблеми, які виникають при поданні до податкових органів первинних документів торговців цінними паперами та їхніх клієнтів, що значно стримують залучення до інтернет-трейдингу фізичних осіб.

Ще однією проблемою є існування вимоги, згідно з якою до лістингу мають входити виключно прибуткові підприємства. Проте, в період кризи, багато лістингових компаній зазнали збитків. Це створює проблеми як для фондових бірж, так і для інституційних інвесторів, насамперед, НПФ. Виходом з такої ситуації може бути тимчасове пом'якшення на період кризи вимог щодо компаній, цінні папери яких входять до лістингу фондових бірж.

Необхідно також розвивати та врегульовувати обіг внутрішнього ринку єврооблігацій українських емітентів, як одного з важливих чинників хеджування ризиків інвесторів.

Прийняття Закону "Про акціонерні товариства" створило передумови до суттєвих змін у корпоративному секторі економіки України. Для реалізації потенціалу цього Закону необхідна імплементація його положень в реальні нормативні документи та дії державних регуляторів. У процесі підготовки законопроекту ставилися кілька завдань. Серед них, зокрема, такі: збільшити ліквідність та обсяги організованого фондового ринку; підвищити рівень захисту прав та інтересів акціонерів, особливо міноритарних, а також портфельних інверторів; створити систему захисту акціонерних товариств від рейдерських атак; підвищити інформаційну відкритість та доступність інформації про діяльність акціонерних товариств; запровадити процедури купівлі-продажу акцій, особливо значних пакетів, відповідно до кращої світової практики; започаткувати механізм реформування корпоративних відносин шляхом перереєстрації АТ, що були створені в процесі приватизації тощо.

Опрацювання зазначених питань потребує серйозної роботи експертів. При цьому без чіткого механізму їх вирішення виникне низка проблем, розв'язання яких буде здійснюватись в судових органах та не дозволить реалізувати потенціал нового Закону "Про акціонерні товариства".

Однією з серйозних проблем, яка останнім часом спостерігається на вітчизняному ринку цінних паперів, є невиконання емітентами зобов'язань за борговими фінансовими інструментами. Погіршення економічного стану українських підприємств призвело до збільшення кількості дефолтів за облігаціями, розміри яких дедалі зростають та можуть спричинити катастрофічні наслідки для всього фондового ринку України.

Якщо зазначені тенденції не будуть зупинені, наша країна остаточно втратить довіру не лише в очах світової спільноти, а й довіру українського суспільства. Безкарне невиконання емітентами облігацій своїх зобов'язань призведе до руйнації всього фінансового сектора України, зупинить інвестиційні процеси, підірве пенсійну реформу, та, відповідно, і соціальний захист громадян.

На погляд членів СГ треба провести ряд заходів, а саме: внести зміни до законодавства щодо поняття дефолт та технічний дефолт; правових наслідків при визнанні дефолта або технічного дефолта за облігаціями емітента; відповідальності андеррайтера при настанні дефолта або технічного дефолта; введення при настанні дефолта або технічного дефолта інституцій "представника власників облігацій" і "загальних зборів власників облігацій"; поняття оферти та її детального визначення; щоквартального розкриття інформації емітентом облігацій; додаткового контролю за виконанням емітентами своїх зобов'язань з боку Комісії, особливо при настанні дефолту та технічного дефолту; черговості отримання коштів від емітента-банкрота тощо.

Крім того, доречним є складання "чорного списку" недобросовісних емітентів з публікацією на сайтах та у засобах масової інформації. З свого боку, УАІБ вже сформувала та оприлюднила на своєму сайті Перелік емітентів облігацій, які допустили порушення умови їх випуску.

Практика функціонування саморегулівних організацій на фондовому ринку вимагає вдосконалення їх діяльності. В першу чергу, йдеться про врегулювання процедур проведення зборів членів СРО, які у деяких випадках суперечать принципам діяльності саморегулівних організацій та порушують права їх членів.

Враховуючи це, доцільно внести відповідні зміни до Положення про саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку, затверджене рішенням ДКЦПФР N 125 від 17 лютого 2009 року.

Згідно із Законом "Про цінні папери та фондовий ринок" по кожному виду професійної діяльності на ринку цінних паперів існує одна саморегулівна організація. Такий підхід має передбачати серйозні вимоги до них з боку регулятора. При цьому СРО повинні бути повнофункціональними та мати серйозний професійний імідж. Це дозволить регулятору розглядати питання щодо делегування саморегулівним організаціям певних повноважень. Одним з основних завдань на поточному етапі є підвищення рівня корпоративної культури в саморегулівних організаціях.

Доцільно, щоб усі конфліктні моменти, насамперед, були вирішені у внутрішніх документах СРО. Поряд із цим, на думку членів СГ, необхідно проаналізувати можливість щодо розширення та вдосконалення норм Закону "Про цінні папери та фондовий ринок", які регулюють діяльність саморегулівних організацій.

Члени СГ запропонували Комісії розглянути питання щодо опрацювання рекомендацій для СРО, внесення змін до чинної нормативної та законодавчої бази щодо їхньої діяльності.

Крім того, існують проблеми запровадження на вітчизняному фондовому ринку електронного документообігу (ЕДО). Електронний документообіг є одним з шляхів технологічного вдосконалення ринку цінних паперів України, що має зменшити транзакційні та операційні витрати, а також убезпечити, пришвидшити та спростити документообіг.

Запровадженню ЕДО повинно передувати проведення роз'яснювальної роботи серед учасників ринку та державних органів. При цьому першочерговим кроком має бути введення електронного документообігу при поданні звітності професійними учасниками фондового ринку до ДКЦПФР. Важливим завданням також є уніфікація формату обміну даними між учасниками ринку.