Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у 2009 році", пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича - доповідача,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у 2009 році" від 11 березня 2009 року N 237 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 21, ст. 678), пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України (далі - Зміни), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 24 липня 2009 року N 767 (Офіційний вісник України, 2009 р. , N 55, ст. 1915).

Заслухавши суддю-доповідача Джуня В.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання стабілізації фінансового стану Націнальної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у 2009 році" від 11 березня 2009 року N 237 (далі - Постанова N 237), пункту 3 Змін, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 24 липня 2009 року N 767 (далі - Постанова N 767).

Пунктом 2 Постанови N 237 встановлено, що "закупівля Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - Компанія) фінансових послуг з надання кредитів для проведення розрахунків за природний газ у межах показників фінансового плану Компанії, включаючи газ, який буде закачуватися до підземних сховищ, та послуги з його транспортування, закачування і зберігання у зазначених сховищах, а також рефінансування кредитів, які залучались для фінансування зазначених витрат у минулих роках, здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Міністерством економіки".

Пунктом 3 Змін доповнено пункт 7 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року N 921, абзацом такого змісту: "фінансові та інші пов'язані з ними послуги, які закуповуються НАК "Нафтогаз України". Доповненням передбачено, що дія вказаного Положення не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є фінансові та інші пов'язані з ними послуги, які закуповуються Компанією.

За твердженням суб'єкта права на конституційне подання, приписами оспорюваних Постанов встановлені певні правила конкуренції при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Тому, на думку Президента України, Кабінет Міністрів України, видавши ці постанови, вийшов за межі своїх повноважень та діяв у спосіб, не передбачений Конституцією України, оскільки правила конкуренції відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Основного Закону України визначаються виключно законами України.

Крім того, у конституційному поданні зазначається, що Конституцією України встановлено обов'язок держави щодо забезпечення захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, а також обов'язок держави забезпечувати захист конкуренції у підприємницькій діяльності (частина четверта статті 13, частина третя статті 42) .

Гарантуючи право на підприємницьку діяльність та захищаючи конкуренцію у підприємницькій діяльності, Основний Закон України не виключає можливості обмеження конкуренції, однак містить заборону на неправомірне її обмеження у підприємницькій діяльності (частини перша, третя статті 42) .

Президент України, посилаючись на правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про закупівлю послуг, пов'язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців", наголошує, що на державу покладено обов'язок забезпечувати захист змагальності суб'єктів господарювання в отриманні та розподіленні ними прибутку з метою досягнення економічних та соціальних результатів (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини) .

2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 28 вересня 2009 року відкрила конституційне провадження у справі.

Конституційний Суд України Ухвалою від 6 жовтня 2009 року N 53-уп/2009 постановив провести розгляд справи на пленарному засіданні Конституційного Суду України у формі письмового слухання.

3. Під час розгляду справи Конституційним Судом України Кабінет Міністрів України 23 грудня 2009 року видав Постанову N 1366 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. N 237 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2009 р. N 767" (Урядовий кур'єр, 2009 р., 25 грудня), згідно з якою пункт 2 Постанови N 237 виключено, а Постанову N 767 визнано такою, що втратила чинність.

4. До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань щодо відповідності Конституції України (конституційності) лише чинних актів органів, визначених у пункті 1 частини першої статті 150 Основного Закону України. Отже, виникли підстави, які свідчать про непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, оскільки його юрисдикція не поширюється на нормативно-правові акти, що втратили чинність (пункт 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року N 15-рп/2001) .

У зв'язку з тим, що пункт 2 Постанови N 237 виключено, а Постанова N 767 втратила чинність, конституційне провадження у справі щодо їх відповідності Конституції України підлягає припиненню на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтею 13, пунктом 3 статті 45, статтею 51 Закону України "Про Конституційний Суд України", параграфом 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України

в и р і ш и в:

1. Припинити конституційне провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у 2009 році" від 11 березня 2009 року N 237, пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 24 липня 2009 року N 767 на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.